До святого христофора



Сторінка11/53
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.67 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   53

ЛЕГЕНДА ПРО БЛАГОЧЕСТИВЕ ЧУДОВИСЬКО

ЗВІР, ЯКОМУ ЗАБРАКЛО МІСЦЯ В НОЄВОМУ КОВЧЕЗІ

Однак не всі оповіді «Фізіолога» про тварин лише пусті та безглузді байки. Деякі його легенди, запозичені з творів античних натуралістів, побудовані на реальних спостереженнях і фактах з життя природи, але фактах, що їх зрозуміли неправильно й невпізнанно спотворили фантазією різні вигадники, котрі доклали рук до оформлення цих легенд.

Ось ми простежимо, як народжувалися й розвивалися легенди про деяких найпопулярніших у християнській літературі та народних повір'ях істот. Багато героїв «Фізіолога» давно забуті, але чотири фантастичні створіння: єдиноріг, василіск, сирена й дракон — понині живуть у казках, образотворчому мистецтві, в геральдиці та церковній символіці. Про них і піде мова. Біблійний міф [18] розповідає, як колись люди стали такими грішниками, що забули істинного бога. Праведно жив лише Ной зі своїм сімейством. І бог вирішив знищити людей потопом. Усіх до єдиного, окрім Ноя.

im_012.png

Попереджений заздалегідь, Ной змайстрував великий ковчег, тобто корабель. У плавбу з собою Ной узяв «кожної тварі по парі»: від кожного виду тварин но два представники — самця й самицю.

Без особливих вигод, зате всі тварини розмістились у каютах плавучого звіринця. (А що Землю заселяють понад мільйон різних видів тварин, то треба гадати, ковчег був геть переповнений). Не знайшлося місця в ковчезі лише одному звірові. Він був такий великий, розповідають староєврейські тексти, що міг би перекинути ковчег, якби видерся на нього. Тому йому довелося пливти за кормою. Лише коли-не-коли, аби трохи перепочити, надгігантський плавець спирався кінцем рога на облавок ковчега.

Звір той — одна із найславетніших і найпопулярніших у християнських міфах тварин, одна із найдавніших легендарних істот, можливо, найлютіше й найблагочестивіше чудовисько у світі.

Безперечно, то був єдиноріг!

Протягом двох тисячоліть люди розповідали про нього дивні історії. Віра в єдинорога зародилася на світанку античної культури й не вмерла й досі у народних повір'ях Сходу та християнських міфах Заходу.

З плином століть змінювалися розміри й зовнішність єдинорога. Але основний символ віри в нього лишався недоторканний. Завжди це була люта, проте шляхетна тварина, а його чудодійний ріг, що височів над лобом, неначе спис, мав воістину чарівні властивості.

В арабських казках єдиноріг виступав як велетень казкових розмірів. Він міг запрошки настромити на свій ріг, наче на рожен, кілька живих слонів. Вони нанизувалися так тривко, що єдиноріг хоч як старався, а не міг скинути їхні трупи.

Отак і блукало східними землями це чудовисько з рогом, прикрашеним жахливим намистом із слонових кістяків.

Підчепивши на ріг трьох-чотирьох слонів, єдиноріг робився неповороткий. Тягаючи горами й лісами надмірну вагу, він геть знемагався і ставав легкою здобиччю птаха рухх.

Християнські святі змагалися з арабськими казкарями у створенні дивовижних історій про єдинорога. Попри дикість і жорстокість цього страховиська, деяким праведникам, одначе, вдавалося з божою поміччю приручити його й примусити вірно служити собі. Мало-помалу єдиноріг християнських легенд перетворився на вельми благочестивого й вихованого звіра. Одразу ж він втихомирюється, як тільки забачить здаля святу людину, а надто непорочну діву.

«Фізіолог» учить, що спіймати єдинорога можна лише у такий спосіб: серед дівчат країни обрати найцнотливішу. Нехай вона, озброївшись лише своєю цнотою, сміливо йде до лісу, в якому блукає єдиноріг, і терпляче чекає на його появу. Ваблений незборимою силою благочестивої покори, єдиноріг з'явиться поміж дерев. Втративши і силу, і лють, він наблизиться до діви і, прилащуючись, покладе свій ріг їй на коліна. А потім засне біля її ніг. Мисливцям, які в цей час ховаються у кущах, лишається тільки накинути на сонного звіра аркани.



im_013.png

Та все-таки найдивніша якість єдинорога — його чарівний ріг. Варто доторкнутися цим рогом до отруєних страв, як вони відразу ж стають їстівними. Мало який король і феодал дрібнішого штабу сідав у ті часи до столу, не вживши відповідних заходів остороги: спершу служитель повинен був доторкнутися до всіх страв і напоїв чарівним жезлом, зробленим із крученого єдинорогового рога.

Унікорн (ріг єдинорога) навіть мертвих міг повернути до життя, якщо до їхньої смерті спричинилося отруєння. Він безвідмовно діяв проти всіх отрут. Треба було лише зішкребти ножем тонкого остружка з унікорна і дати потерпілому випити його настій з вином. Якщо з такого рога виготовити келих, то він авансом рятуватиме від отруєних напоїв.

Природно, що всі багатії (у бідноти не буває «отруйних» ворогів); бажали придбати унікорн. Разом із попитом росла й ціна унікорна і невдовзі доскочила останньої межі: унікорн став цінитися на вагу золота — фунт за фунт!

Воістину прекрасна тварина цей єдиноріг! Настав час розповісти його повчальну історію.

ВІД КТЕЗІАСА ДО ПЛІНІЯ СТАРШОГО

Вперше в науковій літературі ім'я єдинорога з'явилося в творах давньогрецького історика Ктезіаса. Якийсь час він був лейб-медиком перського царя Артаксеркса II. Наприкінці IV століття до нашої ери Ктезіас повернувся на батьківщину і написав тут два твори. Перший — історія Персії у двадцяти трьох книгах — не дійшов до нас, другий — опис Індії — частково зберігся. Серед інших див цієї «країни чудес» Ктезіас згадує фантастичного звіра, в якому ми легко пізнаємо вже знайомі нам риси.

«В Індії живуть дикі осли на зріст більші за коня. Тіло мають біле, голову темно-червону, а очі — блакитні. На лобі росте ріг півтора фута завдовжки. Порошок, зішкрябаний з цього рога, вживають як ліки проти смертоносних отрут. Основа рога щиро-білого кольору, вістря його ясно-червоне, а середина — чорна».

Це повідомлення у кілька рядків з плином століть виросло в бібліотеку з сотень томів.

Ктезіас писав про Індію, якої ніколи не бачив. Крім того, за відгуками римських істориків, він був «поганий лінгвіст, поганий натураліст і добрий брехун». Тому, — каже Віллі Лей, американський натураліст, — описаний Ктезіасом однорогий осел схожий на правду «не більше, ніж голлівудські фільми про Америку на американське життя».

Рекомендація цілком достатня. Одначе хоч який фантастичний опис Ктезіаса, він грунтується все-таки на спотвореному чутками образі справжнього мешканця Індії. Це, звичайно, носоріг. Схожість його з «однорогим ослом» царського лейб-медика стає особливо зрозуміла, коли Ктезіас розповідає про чудодійні властивості рога. Адже з давніх-давен ріг носорога на Сході вживається як могутнє зілля.

Стародавня китайська медицина цінувала його на вагу золота. В античному Римі келихи, виготовлені з рога цієї тварини і пофарбовані «у три згадані Ктезіасом кольори — білий, чорний та червоний, — застосовували як протиотруту впливові особи, що, за оповідями істориків, жили, весь час очікуючи підсипаної до їжі отрути.

Опис Плінія [19] ще ближчий до оригіналу: «В Індії полюють на надзвичайно дикого звіра, що зветься єдинорогом. У нього голова оленя, ноги слона, хвіст свині. Решта тіла нагадує коня. Він грубо мукає. Один чорний ріг завдовжки два лікті стирчить у нього посеред лоба. Кажуть, що цього звіра не можна піймати живцем».



im_014.png

Отже, ми встановили, що прабатьком легенди про єдинорога був індійський носоріг. Проте не всі знавці давніх міфів з цим погоджуються. Ще одна тварина змагається за честь уважатися предком уславленого чудовиська.



1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   53


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка