Добукварний період



Сторінка3/12
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Ходить гарбуз по городу

(Народна пісня-гра)


Ходить гарбуз по городу,

питається свого роду:



  • А чи живі, чи здорові

всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,

гарбузова господиня:

— Іще живі, ще здорові

родичі гарбузові.


Обізвались огірочки,

гарбузові сини й дочки:

— Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові!


Обізвались буряки,

гарбузові свояки:

— Іще живі, ще здорові

родичі гарбузові!


Обізвалася морквиця,

гарбузовая сестриця

— Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові!


А про які овочі ця загадка

Стоять коні на припоні, :

не їдять, не п'ють,

а все гладші стають. (Огірки, гарбузи.)

2. Вправляння в називанні окремих предметів та доборі до них загальної назви (а) морква, буряк, капуста, картопля, помідори, цибуля, перець — овочі; б) яблука, груші, сливи, абрикоси, персики — фрукти; в) костюм, піджак, штани, спідниця, сорочка, кофта — одяг.

3. Вправи зворотного характеру — до загальної (родової) назви учні добирають видові: а) взуття: чоботи, туфлі, черевики, кеди, кросівки, тапочки; б) посуд: чашка, чайник, миска, тарілка, блюдце.


Педагог спонукає учнів знову повернутися до робочого зошита і виконати завдання.2 на с. 2.

Учитель пояснює, що діти мають роздивитися картинки. Якщо на малюнку зображена істота, до слова — назви якої ми ставимо запитання хто?, у квадратику біля цього малюнка слід поставити знак «+». А якщо на картинці зображений неживий предмет, до якого ставимо запитання що?, у квадратику біля неї треба поставити знак «-».

Після цього першокласникам пропонується виконати завдання на с. 11 букваря таким самим чином, але усно. Учні розглядають малюнки і роблять висновки, хто заважав спати Андрійкові (Сірко, курка) та що заважало йому спати (машина, трактор, літак).

Учні виконують завдання без допомоги педагога. Далі діти пояснюють результат і хід виконання завдання.



  1. Складання речень за текстом. Робота з графічними схемами речень.

Учні з допомогою вчителя складають речення з підкреслених у тексті слів:

Івасик заспівав пісню.

Гей, машини, не сигнальте!

Тихше, тихше, братик спить!

Літаки, убік зверніть.

Як тобі не соромно?

Івасик з Андрійком заснули.

Учитель просить першокласників знайти на с. 8-9 букваря схеми відповідних речень, показати та пояснити їх.



ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

Запитання та завдання для учнів

  • На які дві групи діляться всі слова належно від того, що вони означають?

  • Яке запитання можна поставити до слів, що означають істот?

  • Яке запитання ми ставимо до слів — назв неживих предметів?

  • Дітям пропонується ще раз уважно роздивитись ілюстрації до оповідання і назвати слова-назви спершу істот, а потім неживих предметів, зображених на цих ілюстраціях, яких діти під час уроку не згадували.


Урок №12

Тема. Міжрядкова (допоміжна) лінія сітки зошита. Складання речень за малюнком. Письмо коротких і довгих вертикальних ліній, ліній із заокругленням.



  • Мета. Вчити учнів виділяти основний рядок у зошиті, виконувати вправи в ньому; виробляти в них навички правильного розміщення зошита при письмі; виховувати увагу, розвивати вміння аналізувати, порівнювати; збагачувати словниковий запас дітей.

  • Обладнання. Казковий герой Білочка; дидактичний матеріал для моделювання речень; кольорові олівці; таблиця із зображенням сітки зошита.



  • Зміст уроку



  • I. Організаційний момент.

  • II. Повторення вивченого.

  • —Діти, до нас на урок завітала загадкова гостя. Відгадайте, хто це?

  • Я веселий звірок,

  • плиг з ялинки на дубок. (Білка)

  • Поділ слова "білка" на склади. Визначення наголосу.

  • Розгляд малюнка на дошці.

  • Складання речень.

  • —Білочка — велика трудівниця. Вона хоче подивитися, як ви працюєте на уроці і пропонує скласти речення зі слів:



  • деревця




    білка




    лійка




    підливає

  • (Вчитель ще раз повільно повторює слова.)

  • —Побудуйте схему цього речення.



  • ІІІ. Робота над новим матеріалом.

  • 1. Виконання завдання у першому рядку.

  • —Діти, пригадайте, яку назву мають лінії рядка? Покажіть початок і кінець рядка.

  • —Покажіть допоміжні лінії. Як вони називаються? (Робота з таблицею.)

  • —Розгляньте лінії, зображені у першому рядку.



  • 2. Гра "Що на що схоже?"

  • Діти порівнюють предмети на малюнку із зображеннями у рядках. Після детального пояснення написання елементів вчителем діти "виконують" вправу у повітрі, обводять зразки у зошиті і дописують рядок до кінця.



  • IV.Фізкультхвилинка.

  • —Наша гостя підготувала для вас цікаву фізкультхвилинку.

  • Раз, два, три, чотири, п'ять!

  • Час прийшов нам спочивать.

  • Так, піднесли руки вгору.

  • Нумо, глянемо на зорі,

  • А тепер всі руки в боки,

  • Як білчата, скоки-скоки.

  • Десять, дев'ять, вісім, сім —

  • Час за парти сісти всім.



  • V. Продовження роботи в зошиті.

  • .Виконання комбінованого завдання у другому рядку.Діти обводять контур, "пишуть" у повітрі і самостійно закінчують роботу в рядку. Звертається увага на послідовність елементів, відстані між ними.

  • Фізкультпауза. (Гімнастика для пальців, рук, очей.)

  • Написання паличок із заокругленнями вгорі та внизу.



  • VI. Самостійна робота.

  • Обведення по пунктирах хвилеподібних ліній.

  • —Діти, допоможіть білочці добратися до горішка (завдання у п 'ятому рядку).



  • VII. Домалюй, розфарбуй.

  • Учні домальовують пелюстки квітки і розфарбовують їх.

  • —Ви всі гарно попрацювали. Білочці дуже сподобалися квіти, які "виросли" на сторінках ваших зошитів.

  • VIII. Підсумок уроку.



  •   Гра  «Що переплутав Вітя?» (Відпочинок. Логічна вправа)

  • Геть усе на світі
    Переплутав хлопчик Вітя
    Каже: "Діти вчаться в полі,
     А комбайн працює в школі.
    Всіх людей стрижуть в лікарні,
    А лікують в перукарні.
    Ми книжки берем в аптеці,
    Ліки—у бібліотеці".
    Ой, який Вітьок дивак!
    Ти ж бо знаєш — це не так!
    Вчитель.
    Діти, звісно, вчаться в...
     А комбайн працює в ...
    Ми лікуємось в...
    А стрижемось в...
    Ліки беремо в...
    А книжки — в.



Урок №13

Тема. Мої друзі . Ознайомлення зі словами, що є ознаками предметів. Вправляння у звуковому аналізі мовлених слів. Складання речень. Робота з дитячою книжкою.

Мета: удосконалювати вміння учнів орієнтуватись у звукових моделях слів та пояснювати їх; учити дітей розпізнавати слова — назви ознак, добирати їх та ставити запитання до них; виховувати вміння товаришувати,розвивати усне мовлення, закріпити уявлення про книжку; розвивати уміння слухати.

підтримувати інтерес до дитячого оповідання; формувати в класі добрі, дружні взаємини.



Обладнання: картки-фішки на позначення голосних та твердих і м’яких приголосних звуків; робочий зошит із читання, предметні малюнки, книжка з казкою «Колобок».

Хід уроку



І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Гра «Докажи слівце»



  1. Звук, що складає слова мови, мовлення — це... (мовний звук).

  2. Якщо звук не приголосний, значить, він... (голосний).

  3. Приголосні звуки бувають... (твердими і м’якими).

  4. Склади слова позначаються... (вертикальними рисочками).

  5. Голосні звуки ми схематично позначаємо... (кружечком).

  6. Однією горизонтальною рискою позначається... (твердий приголосний звук).

  7. Двома горизонтальним рисками позначається... (м'який приголосний звук).

  8. Маленька рисочка, що стоїть над голосним звуком, означає... (наголос).

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Учитель розповідає першокласникам, що на уроці вони продовжать розмову про дружбу та друзів.

Учитель. Малюнки, які ми розглянемо, розкажуть нам про дивовижну дружбу та добрі вчинки, пов’язані з нею, а також допоможуть пригадати улюблених друзів із дитячої казки. Про них нам розповість і цікаве оповідання, яке ви незабаром послухаєте. Ми обов’язково повторимо звуковий склад слів. А ще ви довідаєтеся про слова — назви ознак і будете вчитися добирати ці слова й ставити до них запитання.


  1. Робота з сюжетними ілюстраціями (буквар, с. 20). Розбір звукових схем слів.

Діти розглядають малюнки і коментують їхній зміст:

Кіт доглядає курчаток. Кішка годує песика. Білочка рятує зайчика від лиса. Незнайко розповідає друзям історію про торт.

Далі учням пропонується дібрати і назвати слова, що відповідають зображеним під малюнками схемам. Діти виконують завдання з необхідною допомогою вчителя:

Бажаючі учні можуть викласти опрацьовані схеми слів із карток-фішок на партах.

2. Практичне ознайомлення з ознаками предметів.

— А зараз пограємо в гру зі словами. Я. буду називати різні слова — ознаки якогось предмета. За ними ви зможете здогадатися, про який саме предмет я говорю. Зображення цих предметів ви зможете побачити серед виставлених на поличці або й просто уявити.

Перелічую характерні ознаки різних предметів, а діти називають їх, наприклад:

Круглий, великий, блакитний, гумовий, легкий. (М'яч.)

— А про що можна сказати такими словами: білий, пухкий, холодний, іскристий, рипучий? (Про сніг.)

— Про кого ми говоримо так: люба, добра, рідна, дорога, найкраща? (Про маму.)

Учитель. Хто, які істоти зображені на малюнках? А які неживі предмети ми бачимо на них? На які питання відповідають усі ті слова, які ви зараз назвали?

Як ви думаєте, діти, які друзі — котик, білочка, казкові хлопчики? (Хороші, добрі, вірні...)

А тепер ви мені відповіли на запитання, називаючи слова — назви ознак. Світ слів дуже багатий. І про істот, і про неживі предмети можна розповісти, повідомляючи про їхні якості, вдачу, колір, зовнішність тощо. Наприклад: киця сіра, собачка — веселий, зайченя — вухате, Незнайко — кумедний. Усі ці слова — назви ознак. Вони відповідають на питання який? яка? яке? які?


  1. Добір слів — назв ознак за запитаннями (буквар, с. 20).

Діти називають істот і предмети, зображені на картинках: метелик, берізка, пташеня.

Після цього учні добирають слова-ознаки до згаданих істот та предметів, використовуючи опорні запитання вчителя:



Який метелик? — Великий, красивий, крилатий, барвистий...

Яка берізка? — Біла, висока, струнка, гарна...

Яке пташеня? — Маленьке, цікаве, пухнасте...

Далі педагог звертає увагу дітей на зображення внизу сторінки і спонукає повторити дібрані назви ознак у множині, даючи відповідь на запитання які?



  1. Фізкультхвилинка.

А тепер у нас розминка, а тепер фізкультхвилинка.

Стали рівно біля парт, починаємо наш старт.

Ось зігнули так ручата, полетіли, мов качата.

Хвостиками покрутили і голівки нахилили.

До сонечка потяглися, потім в боки так взялися.

Вправо разом нахилились, вліво, щоб не помилились.

Руки вниз ми опустили, ними трошки потрусили.

Шию добре розім’яли і за парти посідали.




  1. Слухання оповідання «Сюрприз» (за Р. Куликовою, буквар, с. 21). Робота з текстом.

Діти прослуховують оповідання.

Далі учні відповідають на запитання та виконують завдання на с. 21.

Можна запропонувати учням скласти графічні схеми побудованих речень:

Буратіно чекав Незнайка й Чиполіно.

Він купив торт.

Де обіцяний торт «Сюрприз»?

Виконання завдання за робочим зошитом.

Педагог знайомить першокласників із завданням 2 на с. 4 робочого зошита.

Учні добирають слова — назви ознак, використовуючи картинки. Торт... який? — великий, круглий, смачний, шоколадний... Друзі... які? — шкільні, веселі, привітні, чемні...


  1. Робота з дитячою книжкою (Українська народна казка «Колобок»).

  1. Ознайомлення з героєм казки.

Послухайте пісеньку:

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений.

Я від баби втік,

Я від діда втік...

- Хто її виконував і де?

- Тож слухайте казочку «Колобок» і запам’ятовуйте, з ким зустрічався її герой.


  1. Виразне читання казки вчителем.

  2. Колективне відтворення змісту за запитаннями; заучування зі слів вчителя пісеньки Колобка.

- Хто першим зустрівся на дорозі Колобку? Яку пісеньку заспівав Колобок Зайчику? Послухайте її ще раз і повторимо всі разом. (Вчитель читає-відповідні рядки, діти хором їх відтворюють.) З ким зустрівся Колобок після Зайчика? Чому Вовчик не з’їв Колобка? Яку пісню заспівав Колобок Ведмедеві? Хто перехитрив колобка? Чи шкода нам його? Чому?

  1. Розгляд книжки.

- Зараз розглянемо книжку. Починаємо з обкладинки. Тут написана назва книжки. Хто зможе її прочитати? Що означає слово «колобок» — назву предмета чи назву дії'? Яким зобразив художник колобка? Чому такі веселі дід і баба?

Книжку розглядають посторінково. Діти відповідають на поставлені вчителем запитання, підбирають відповідне забарвлення голосу Зайця, Вовка, Ведмедя, Лисиці.



  1. Інсценізація уривка казки «Колобок зустрів Ведмедя» (або інших персонажів).

Діти одягають маски і відтворюють розмову вибраних героїв казки.

  1. Рекомендації щодо самостійної діяльності: у групі продовженого дня, використовуючи маски, шапочки, поставити живі картини до казки «Колобок».

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

Запитання та завдання для учнів

  1. Про які слова ви дізналися сьогодні на уроці? Наведіть приклади слів — назв ознак.

  2. На які запитання відповідають слова — назви ознак? Доведіть свою думку.

  3. Якими лініями позначаються слова — назви предметів та істот і слова — назви ознак на схемах?

  4. Що на уроці вам сподобалося найбільше?


Урок №14

Тема. Обведення контурних малюнків та їх розмальовування. Закріплення вміння писати в рядку з міжрядковою лінією короткі та довгі вертикальні лінії, лінії із заокругленням. Розвиток зв’язного мовлення
Мета. Вчити учнів виділяти основний рядок у зошиті; ознайомити з міжрядковою та похилою лінією; виробляти у дітей навички письма коротких і довгих паличок із заокругленням; виховувати в учнів охайність, уважність.
Обладнання. Малюнки із зображенням предметів для рибалки (гачок, вудка, сітка); картки-схеми речень; кольорові олівці.
Зміст уроку

I.Організаційний момент.
II.Повторення вивченого про речення, слово.
1. Гра "Доповниречення".

Пес Бровко пішов на став, Вудкою ляща... (спіймав). Вдома він уху зварив, Всіх до столу... (запросив).



2. Розгляд малюнка на дошці (песик ловить римбу)

Складання речень за графічними схемами. Уточнюються назви предметів, за допомогою яких ловлять рибу.





  1. Звуковий аналіз слова "риба".


Ш . Вивчення нового матеріалу.

Ознайомлення учнів із сіткою зошита.

—Наступне завдання ми будемо виконувати в рядку. Подивіться уважно,

спробуйте знайти рядок у зошиті.

Порівняйте цей рядок з рядками на попередній сторінці. Що ви помітили? (Рядок на попередній сторінці ширший. З 'явилася лінія, проведена між рядками).

—Ця лінія — допоміжна. Зветься вона міжрядковою. (Діти хором промовляють назву лінії, звертають увагу на те, що вона не суцільна, на відміну від рядкових ліній.)

Вчитель звертає увагу на ще одну лінію — похилу. Учні повторюють її" назву.

—Ця лінія контролюватиме нахил елементів під час письма.

2. Виконання вправи першого рядка.

Знайдіть початок рядка. Що підказують стрілки? Як проведено палички? (Елементи пишуться не прямо, а похило. Діти порівнюють їх із вправами, виконаними раніше.)

Від сьогодні ми будемо вчитися писати усі вправи в рядках похило. Щоб зручніше було писати, зошити теж кладуть похило. Покладіть зошит так, аби лівий нижній кут сторінки був навпроти середини ваших грудей. Лівою рукою притримуйте зошит. (Вчитель перевіряє, як учні поклали зошити.)

Після "написання" палички в повітрі діти обводять кілька елементів у зошиті, а тоді продовжують роботу самостійно.

—Розглянемо другий елемент.

Діти встановлюють, що він складається з похилої палички із заокругленням унизу.

—Допишіть рядок.
IV.Фізкультхвилинка.

Учать мами: рибку — плавать,

звіра — бігать, птиць — літать.

А дітей навчає вчитель все уміть, багато знать,

Коли риби виростають, добре плавають в воді,

птахи високо літають, звірі бродять по землі.

А людина виростає — їздить! Плаває! Літає!

Навіть в синіх небесах проклада людина шлях.


V.Продовження роботи в зошиті( с. 7).

1. Написання коротких паличок із заокругленням унизу.

2. Виконання завдання у третьому рядку.

Написання палички із заокругленням вгорі і внизу. Під час виконання завдання звертається увага на нахил елементів.

—Діти, песик Бровко так захопився рибалкою, що не помітив, як загубив гачки. Допоможемо йому. Напишемо елементи-гачки спочатку великі, а потім —маленькі. Після детального пояснення та "написання" у повітрі, учні виконують вправу в рядку.

Фізкультпауза. (Гімнастика для очей під спокійну мелодію.)

Виконання завдання четвертого та п'ятого рядків. Звернути увагу на безвідривне написання елементів.
VI.Робота за малюнками у зошиті (с. 7).


  • Що робить котик?

  • З ким він товаришує?

  • А з ким товаришує Незнайко?

VII.Самостійна робота.

—Спробуйте написати прямі лінії з заокругленнями за зразком.


VIII.Розфарбовування малюнків.
IX.Розвиток зв'язного мовлення.

.— Діти, до нас надійшов лист від Пізнайка. Він хоче з вами познайомитися ближче: "Добрий день, діти. Напишіть, як вас звати. В якому класі ви вчитеся? Що робите у вільний час? Чи є у вас друзі? Ваш друг Пізнайко".

—Незабаром ви всі відпишете листи Пізнайкові. А сьогодні спробуємо скласти їх.

—Якими словами почав лист Пізнайко?

Давайте відповімо на перше запитання. Учні по черзі дають відповіді на всі запитання.

Хто з вас хоче скласти листа, відповісти на всі запитання Пізнайка? (Добрий день, Пізнайку. Мене звати Оленка. Я вчуся у першому класі. Дуже люблю ходити в ляльковий театр. Вчора я дивилася виставу "Дикі лебеді". У мене багато друзів. Найближча подруга — Тетянка. Вона добра, щира.)

Вчитель пропонує розповісти про свої листи до Пізнайка батькам.
X. Підсумок уроку.

Урок №15


Тема. Моя школа. Ознайомлення зі словами, що означають дії. Вправляння у звуковому аналізі мовлених слів. Складання речень.

Мета: навчати учнів робити звуковий аналіз фонетично нескладних слів; формувати вміння будувати звукові моделі та добирати слова до поданих моделей; розвивати фонематичний слух; учити дітей складати розповідь за малюнком; виховувати позитивне ставлення до школи та навчання.

Обладнання: картки-фішки на позначення голосних та твердих і м’яких приголосних звуків; картки із схематичними позначками категорій слів (пряма горизонтальна лінія — предмет; хвиляста — ознака; подвійна горизонтальна — дія); робочий зошит із читання; картки з літерами П, И, Т, С, А.
ХІД УРОКУ
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Гра «Розпізнай слово і постав питання»

Учитель називає слова — назви предметів, істот і ознак. Завдання дітей — визначити категорію, до якої належить слово, та назвати питання, на яке воно відповідає.

Наприклад:

Півник — істота, до цього слова ми ставимо запитання хто?

Ваза — назва неживого предмета. Це слово відповідає на питання що?

Великий — назва ознаки. Який? — великий.

Чудові — назва ознаки, відповідає на питання які? і т. ін.

Запитання до дітей

За допомогою яких знаків ми зображуємо графічну модель

речення?

Які знаки допомагають нам зобразити звукову схему слів?



ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Педагог читає дітям загадку:

Що за гарний, дивний дім?

Всі навчаються у нім,

Розумнішають нівроку
На цікавих тут уроках . Галя, Петрик та Микола...

Як же зветься дім цей? (Школа.)

Учитель. Ми розпочинаємо нову тему, яка називається «Моя школа». Сьогодні ми маємо повторити те, що вже знаємо про слова і звуки. Ми попрацюємо зі схемами речень, які розповідатимуть про рідну школу. Також ми поговоримо про те. що роблять, чим займаються діти в школі, та познайомимося зі словами — назвами дій і запитаннями, на які відповідають ці слова.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з ілюстраціями «Моя школа» (буквар, с. 22-23). Добір слів за поданими звуковими моделями. Складання речень за графічними моделями.

Діти роздивляються малюнок, разом із педагогом обговорюють його зміст та складають коротку розповідь.

Це — школа. Школа нова, двоповерхова. У ній навчаються діти, учні. У школі затишні класи, гарна їдальня, велика бібліотека. У класах стоять зручні парти. Тут проходять уроки: читання, математика, письмо. А в їдальні школярі обідають. У шкільній бібліотеці багато цікавих книжок. Яка гарна школа!

Учитель звергає увагу дітей на схеми (буквар, с. 22) і запитує, що це. Діти визначають, що це — звукові схеми слів. Педагог пропонує учням поміркувати й дібрати слова до поданих моделей.

Варіанти виконання завдання:

Учні викладають схеми, використовуючи картки-фішки, та пояснюють їх.

Діти будують тематичні речення за схемами, які подані на с. 23.

. Цікаво в школі. Це нова школа.

Учитель. Кожна будівля, кожен заклад має своє призначення. Так, у лікарні лікуються, у магазині роблять покупки, у кінотеатрі переглядають фільми. А що роблять у школі?

Педагог спонукає дітей дати відповіді на запитання, подані на с. 23.

Що робить учитель? (Учитель розказує, пояснює, допомагає, запитує, навчає...)

Що роблять учні? (Навчаються, розумнішають, пишуть, читають, малюють, відповідають...)

Учитель. Зараз, діти, ви назвали багато хороших слів. Ці слова — не назви предметів чи істот, бо до них ми не можемо поставити питання хто? що? Не відповідають ці слова й на відоме вам питання який? А відповідають вони на запитання що робить? що роблять?

Такі слова називають дії. Давайте поміркуємо. Хто розповість, які дії можна виконувати в бібліотеці? Що найчастіше роблять у шкільній бібліотеці? (Читають, вибирають книжки, переглядають журнали.) Що роблять у шкільній їдальні? (їдять, харчуються, обідають, полуднують...)

Бесіда про режим дня, під час якої вчитель з'ясовує, якого режиму дня додержували діти до школи. За малюнками на сторінках букваря визначаються основні режимні моменти школярів.

— Тепер іще раз розгляньте малюнки і назвіть слова, які відповідають на питання що робить? або що роблять? (Спонукаємо дітей, щоб вони називали тільки дієслова: чистить, витирається, снідає, ідуть, вчаться, граються, плавають, читає.)

— Отже, діти, сьогодні ми ознайомилися зі словами, що відповідають на питання який? яка? яке? які? та що робить? що роблять? А зараз пограємось. Послухайте і скажіть, хто або що може виконувати такі дії: сходить, світить, гріє, пече, заховалося, зайшло (сонце); граються, загорають, купаються, пірнають, змагаються, стрибають, плавають (діти); росте, розвивається, розквітає, зеленіє, шумить (дерево).

— Розгляньте уважно малюнок «На уроці» і доберіть слова, що означають різні дії. Що роблять учні? (Вчаться, слухають, сидять, відповідають, розповідають, запитують.) А вчителька? (.Навчає, розповідає, слухає, запитує, читає, пише та ін.)
Фізкультхвилинка. Чітке промовляння слів лічилки з рухами.

Раз, два—дерева!


  Три, чотири — вийшли звірі!
   П'ять, шість — пада лист!
   Сім, вісім—птахи в лісі!
   Дев'ять, десять — он сунички
   Підвели червоні личка!
Робота з текстом оповідання «Навіщо ходять до школи» (буквар, с, 25). Визначення звукового складу слів.

Учитель читає дітям оповідання. Далі педагог просить дітей обговорити прослуханий твір, спираючись на запитання (с. 25).

Учням пропонується назвати звуки у словах парти, школа. Діти знаходять і показують схеми заданих слів на с. 22.

Виконання завдань за робочим зошитом.

Учитель просить дітей розгорнути робочі зошити з читання на с. 5 та пояснює, які завдання слід виконати і як це потрібно зробити.

Діти з допомогою вчителя пригадують слова з оповідання, які відповідають на кожне з питань:

Хто? — учителька, першокласники, Юра, Марійка, пінгвіни, кішка.

Які? — цікаві, корисні, правильні, зелені, англійські.

Що роблять? — сідають, навчаються, відповідають, читають, Пишуть, рахують, дізнаються.

Педагог знайомить учнів зі змістом записаних у зошиті речень і просить під кожним реченням накреслити його схему.

Маленькі першокласники прийшли до школи.

Пролунав веселий дзвоник. .

Розпочався цікавий урок. .

Складання слів із букв.

Учитель загадує дітям загадку, спонукаючи їх назвати відгадку (слово — назву дії).

Ось крейда, ручка, олівці —

Нащо нам в школі речі ці?

Це знають всі малята:

Для того, щоб... (писати).

Педагог записує звукову схему слова писати: [— о [ — о | - о], діти пояснюють її. Після цього вчитель пропонує учням, які знають літери, подумати і спробувати скласти слова з букв слова писати (буквар, с. 25).

Учні виконують завдання підвищеної складності з активною допомогою вчителя.

ПИИТ — пити; П Т И А С — пасти.

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

У ході бесіди учні повторюють правила поведінки на уроці, закріплюють уявлення про навчальне приладдя (портфель, ручка, олівець, пенал, зошит, книжка), про шкільні меблі (парта, стіл, стілець, шафа). Ще раз нагадую дітям про необхідність дбайливо ставитись до книжок і зошитів, до шкільних меблів.

Учитель. Розмову про школу та навчання ми продовжимо на наступному уроці. А чим вам запам’яталося сьогоднішнє заняття? Розкажіть, чим ми займалися, що робили під час уроку? Які слова ви використали, даючи відповідь на це питання? Які запитання можна поставити до слів — назв дій?

Урок 16 (письмо)



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка