Додатки додаток 1 прислів’я про працю



Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3



ДОДАТКИ

Додаток 1



ПРИСЛІВ’Я

Про працю

  1. Посієш вчасно, збереш рясно.

  2. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

  3. Без трудів не їстимеш пирогів.

  4. Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

  5. Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

  6. Не одяг красить людину, а добрі діла.

Явища природи

  1. Ластівка день починає, а соловейко його кінчає.

  2. Багато снігу - багато хліба.

  3. З малої хмарки великий дощ буває.

  4. Яка яблунька, такі й яблука.

Народні прикмети

  1. Грім гримить - хліб буде родить.

  2. Як листя жовтіє, то поле смутніє.

  3. Від березневих дощів земля квітне.

Про скромність, ввічливість

  1. Не хвали себе сам, нехай тебе інші хвалять.

  2. Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

  3. Шануй людей і тебе шануватимуть.

  4. З самого початку думай, який буде кінець.

  5. З другом говори ввічливо: від грубого слова близький стає чужим.

Про їжу

  1. На чорній землі білий хліб родить.

  2. Хліб усьому голова.



СКОРОМОВКИ

  1. Босий хлопець сіно косить,
    босі ноги Роса росить.

  2. Сів шпак на шпаківню - заспівав шпак пісню півню
    Ти не вмієш так, як я - так, як ти, не вмію я.

  3. Хитру сороку спіймати морока,
    А на сорок сорок - сорок морок.

  4. На подвір'ї зелен кущ, над кущем літає хрущ
    Ми прибігли до куща, над кущем нема хруща.

  1. Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ

ПРИМОВЛЯНКИ

  1. Купалися ластів'ята та в чару - водиці,
    Щоб були ми білотілі та ще й білолиці.

  2. Мир миром, пироги з сиром
    Вареники в маслі, мі дружечки красні.

  3. Топчу, топчу ряст, ряст, Бог здоров'я дасть.
    І ще буду топтати, щоб на той рік діждати.

  1. Мишко, Мишко на тобі зуб старий,
    А дай мені свій новий

  2. Ластівко, ластівко!

На тобі веснянки, дай мені білянки.

  1. Сонечко, Сонечко!
    Виглянь у віконечко
    Твої дітоньки плачуть
    їстоньки хочуть.

  2. Гриць миші злякався, в кропиву сховався,
    Бороною вкрився, щоб не пожалився.

  3. Гойда-да, гойда-да, добра в котика хода,
    Поводи шовкові, золоті підкови.

МИРИЛКИ

1. Мир миром, пироги з сиром,


Варенички в маслі

Ми подружки красні - поцілуємося!


2.Тобі яблучко, мені - грушечка,
Не сварімося, моя душечко!
Мені яблучко, тобі - зернятко,
Не сварімося, моє серденько!
ЗАКЛИЧКИ ДО СИЛ ПРИРОДИ

(Перед грою або безпосередньо в грі можна розучити з дітьми

заклички до сил природи)


  1. Вийди, вийди „сонечко"

Вийди, вийди „сонечко" на дідове полечко
На бабине зіллячко, на наше подвір'ячко.
Там ми граємо тебе чекаємо.


  1. Іди, іди, дощику

Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику,
Щоб тобі каша, мені борщ,

Щоб густіший падав дощ.




  1. Пташок викликаю з теплого краю

Пташок викликаю з теплого краю:
Летіть соловейки, на нашу земельку,
Поспішайте ластівоньки,

Пасти корівоньки.




  1. Прийди, весно, прийди

Прийди, весно, прийди

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам збіжжя, Принеси нам красок

Ой весна, весна та весняночка,

Ой де твоя донька, та паняночка.


  1. Благослови, мати, весну закликати
    Благослови, мати, весну закликати
    Весну закликати, зиму проводжати!
    Зимонька в візочку - літечко в човночку.


ЗАГАДКИ

Про рослини

1. У вінку зеленолистим, у червоному намисті.


Видивляється у воді про свою хорошу вроду.

(Калина)

2. До сонця я підхожий і сонце я люблю.


До сонця повертаю голівоньку свою.
Стою стрункий, високий в зелених шатах я.
І золотом убрана голівонька моя

(Соняшник)
3. Стоїть півень над водою з червоною бородою.

{Калина)

Тварини

1. Повзун повзе, сімсот голок везе.



(їжак)

2. Прийшла кума із довгим віником


На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід

Та земля мітлою слід



(Лисиця)

3. Біжить чимчик по долинці у сіренькі кожушинці



(Заєць)

4. У нашої бабусі сидить дід у кожусі,


Проти печі гріється, без води умиється.

(Кіт)

5. Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами,


Не корова, а доїться.

(Коза)
Пори року

Тане сніжок, зеленіє лужок,


День прибуває - коли це буває?

(Весна)

2. Махнула птиця крилом


І покрила весь світ
Білим килимом.

(Зима)

3. Лід на річках, сніг на полях,


Віхола гуляє — коли це буває?

(Зима)

4. Сонце пече, липа цвіте,


Жито доспіває - коли це буває?

(Літо)

5. Голі поля, мокне земля,


Дощ поливає - коли це буває?

(Осінь)

Праця, господарювання

  1. Залізний ніс, дерев'яний хвіст

(Молоток)

  1. Маленький хлопчик у шапці ходить

(Цвях)

  1. Зуби є, а рота немає

(Пилка)


Предмети побуту

1. В лісі народився, в лісі виріс,

А в дім прийшов, всіх навкруги зібрав.

(Стіл)

2. Без ніг, а ходить.



(Годинник)

3. З зубами, а не кусається.



(Гребінець)

4. Що то за звір, що має чотири роги і пір'я?



(Подушка)
Знаряддя праці

  1. Між двома дубами зав'язло порося зубами.

(Сокира)


  1. По полю бродить, зерно молотить,

Жне, косить – хліба не просить.

(Комбайн)


  1. По полю повзе, траву гризе.

(Сінокосарка)


  1. У землі було, на заводі кувалося,
    На колесних лапах розгулялося.


(Трактор)

КОЛИСАНКИ



  1. Ходить сонко по вулиці.

Ходить сонко по вулиці,

Носить спанця у рукавиці,

Чужих дітей пробуджує,

А........... присипає.


Ходи, сонку, сюди до нас,

Буде тобі добре у нас!

У нас хата тепленькая

У нас...... маленькая.





  1. Прийди, сонку, в колисоньку.

Прийди, сонку, в колисоньку,

Приспи мою дитиноньку,

Та щоб спала, не плакала,

Та щоб росла, не боліла

На голівку і все тіло,

Та щоб личко не марніло.


3. Прилинули голуби.

Прилинули голуби,

Сіли, впали, загули.

Ви, голуби, не гудіть

Настусеньку не збудіть.


  1. Ой ну, люлі, люлі.

Ой ну, люлі, люлі,

Прилетіли гулі

Сіли на воротях

В червоних чоботях

Стали думать і гадать,

Чим дитинку дарувать:

Чи сонками, чи дрімками,

Чи красними ягідками.

Подаруймо сонки – дрімки,

Сонки – дрімки в колисоньку,

А ростоньки у гостоньки,

Добрий розум в головоньку.




  1. Люляю, люляю.

Люляю, люляю,

Котика полаю,

Щоб по ночах не ходив,

Малих діток не будив

А-а-а-а-а-а!
6. Льон збирала.

Льон збирала,

Тонкі нитки пряла,

Тонкі нитки пряла,

Сповиточки ткала.

Доленьку прохала,

Щоб було дитя вродливе,

Щоб було дитя щасливе.


7. Леле, леле, лелесенько.

Леле, леле, легесенько,

Засни ж, моє малесеньке.

Будеш легко, сину, спати –

Будеш здоров уставати.

Леле, леле, легесенько,

Засни ж, моє малесеньке

А-а-а-а-а-а!


8. Баю, баю, баю, бай.

Баю, баю, баю, бай,

Не лягай, мале, на край -

Впадеш на долівку

Та заб’єш голівку.

Голівка буде боліть,

Та нікому пожаліть.

А-а-а-а-а-а!

Додаток 2
НАРОДНІ ІГРИ
Куці – баба.

Одному з граючих зав’язують очі хусткою і питають:




  • Бабо, бабо, на чому стоїш?

  • На глах – лободах.

  • А що ти їси?

  • В мене каша на полиці.

  • А мені ж даси?

  • Чорта з’їси.

Тоді ударяють його рукою і всі тікають. Кого Куці – баба упіймає, тому зав’язує очі, а як ні, то гра триває.




  • А чия то каша на полиці стоїть?

  • Моя.

  • А я виїм.

  • А я з києм.

  • А я утечу.

  • А я дожену.

  • А я в ополонку.

  • А я за головку.

І знов ударяють і розбігаються. Якщо Куці – баба нікого не зловить, то поверта-ється на своє місце.




  • Ти бабо сліпа?

  • Сліпа, синочку, сліпа.

  • Що ж тобі дать?

  • Дай, синочку, борошенця на галушечки.

Хтось насипає Куці – бабі у жменю піску або дає фантик.




Веребей.

Діти утворюють коло, по середині – „Веребей”.

Коло швидко рухається, всі співають, плескаючи у долоні:
Киш, киш Веребей!

Не клюй конопель!

Мої конопельки

Дрібні, зелененькі,

Як вірчики, в’ються,

Самі не беруться,

Браться не даються.
Веребей кидається на дітей, які розбігаються в різні боки. Кого впіймає – той Веребей. Гра починається спочатку.
Дрібушечки.

Двоє гравців беруться за руки, зближують ноги, а все тіло нахиляється назад. Починають хутко крутитися то вліво, то вправо приспівуючи:


Дрібу, дрібу, дрібушечки,

Наївшися петрушечки,

Наївшися лободи,

Гиля, гиля до води.


Подоляночка.

Дівчатка роблять коло, крутяться та співають, а одна дівчинка стає в середину в середину і показує те, що інші співають:


Десь тут була

Подоляночка,

Десь тут була

Молоденькая;

Тут вона впала

До землі припала!

Личико не вмила,

Бо води не мала.

Ой встань, ой встань,

Подоляночко,

Облий личко

Як ту скляночку,

Візьмися в боки

За свої скоки

Підскоч до раю

Бери дівча скраю.



Мак.

Діти стають у коло. Посередині – хлопчик. Всі водять хоровод, приспівуючи або примовляючи:


Маки, маківочки,

Золотії голівочки.

В підзагір'ї зелений мак, Маки, маківочки, Золотії голівочки. Питають в один голос:


  • Чи поспів мак?

  • Ще тільки орю! - говорить хлопчик і показує, як це робиться.



Знов і знов повторюють те ж саме ,а хлопчик, показуючи, що він робить , відповідає:

  • Ще тільки сію.

  • Ще тільки заволочую.

  • Ще тільки прополюю.



Нарешті каже:

  • Поспів !

Всі діти удають ,ніби зривають голівки маку, вибивають і їдять. Як захочуть, то почнуть грати знову.

Редька.

Спершу треба визначити, кому бути „сусідкою", якщо це дівчинка. Або „сусідом" якщо й хлопчаки грають. Можна розпочати з лічилки:

Раз, два, три, чотири,

А нас грамоти учили -

І читати, і писати,

І по двоє в ряд ставати.

Раз, два, три,

Геть іди.

На кого випаде останнє слово, той відходить убік. А ті, що залишилися, обирають собі пару. Стають по двоє, потім присідають одне навпроти одного на коліна. Пара неподалік від пари. Рядками. Подібно до того, як росте редька на грядці. „Сусідка" („сусід") підходить до крайньої пари і починає розмову:


  • Бабо, дай редьки!

  • Скопай грядку, то й знатимеш, звідки редька береться.

"Сусідка" ("сусід") обходить довкола „редьки", показуючи, як копають грядку. А тоді звертається уже до другої пари:

  • Бабо, дай редьки !

  • Посади собі.

Знову необхідно обійти довкола „редьки" та показати, як її саджати.

З тим же запитанням "сусідка" підступає до інших пар, а їй відповідають:



  • Полий собі.

  • Посапай собі.

  • Прополи собі.

"Сусідка" ("сусід") показує, як усе те робиться, аж поки почує:

- Вирви собі.

Та пара, яка це каже, міцно тримається за руки, а "сусідка" ("сусід") хапає когось одного попідруки й намагається відірвати від того, з ким він зчепився руками. Як не відірве, то далі йде зі своїм запитанням. А як відірве, то сяде на те місце, а його замінить той, хто не вдержався.

Таким чином гра продовжується, поки є бажання грати.

Додаток 3
«ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ»

заняття для дітей старшого дошкільного віку
Мета: Формувати первинне уявлення про народну символіку, про державні символи України. Прищеплювати любов до української мови, розвивати її красу, вчити не бути до неї байдужими, берегти її. Виховувати шанобливе ставлення до українських державних символів, повагу до Конституції, законів України.
Словникова робота: Герб, Тризубець, Державний прапор, Гімн, День Незалежності, Закон України, Конституція.
Попередня робота: вивчення віршів, прослуховування державного Гімну, пісень про Україну, розповідь вихователя про День Незалежності, розгляд ілюстрацій, читання народних казок, легенд.
Матеріал: грамзапис “Ще не вмерла Україна” слова П. Чубинського, музика М.Вербицького, ілюстрації з державною символікою, вірш Л. Забашти «Рідна мова».
ХІД
Вихователь: – Як називається наша Батьківщина?

– Коли ми святкуємо День Незалежності?

– Якою ви хочете бачити нашу державу?
Вихователь: – Сьогодні на занятті ми ознайомимось з Державними символами України.

Розглядання малюнків.
Вихователь: – Чи доводилось вам бачити такі символи? Що вони означають?

– Кожна держава має свою символіку.

Символ – це знак, умовне позначення якогось предмета, явища. Наша Україна також має свою символіку. Всі ви бачили і знаєте символіку нашої держави.

Синьо-жовті прапори майорять у містах і селах.

– Сьогодні на занятті я розповім вам про три основні символи України – про її національний Герб, Прапор та Гімн, які мають давню і цікаву історію

– Золотий тризуб – дуже давній знак. Він зустрічається ще за часів Київської Русі, зокрема, на монетах київського князя Володимира Великого, який жив більше тисячі років тому. Отже, нашому гербу понад тисяча років! Ось який він.

Вихователь демонструє герб.

– А тепер пофантазуємо: чому саме тризуб вважають Гербом України? Мабуть, тому, що число “три” завжди вважалося числом казковим, чарівним. Пригадайте народні казки, у яких про це йде мова.

(Розповіді про трьох багатирів, про три бажання, які виконують чарівники, про три дороги, що лягають перед казковими героями, тощо.)

- У тризубі відображена триєдність життя. Це – батько – мати – дитя, які символізують собою силу , мудрість, любов.

– Національний прапор України - синьо-жовтий. Поєднання цих кольорів зустрічається на гербах. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір зерна, що дарує життя усьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би ,не заколосився б життєдайний хліб.

– А блакитний колір – це колір ясного чистого мирного неба, де живе, приносить радість усім жовте гаряче сонце!

– А хіба без живлющої матері – води визрів би й заколосився хліб? От вам ще один блакитний колір – цариці води.

Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого національного прапора.


(Звучить пісня нас слова П. Чубинського, музику М.Вербицького

“Ще не вмерла Україна”)


Діти слухають пісню стоячи.
– Щойно ви слухали не звичайну пісню, а Гімн України. Національний Гімн України – урочиста пісня, символ державної єдності.

Слова пісні понад століття тому написав поет Павло Чубинський, а мелодію - композитор Михайло Вербицький.

Запам’ятайте: Коли вносять чи виносять Прапор, коли виконують Гімн, слід обов’язково встати.
Рідна мова”

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова

У барвінок зодягайся, моє щире слово

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з колиски дорогої Мовоньку кохали.

Любов Забашта
– Мова, якою ми розмовляємо – українська. Вона є державною мовою в Україні. Про це записано в основному законі держави – Конституції.

– Що означає тризуб на Гербі України?

– Якого кольору державний прапор? Як називається головна пісня України?


  • Про що ви дізналися на занятті?

  • Які державні символи України?

  • Чому саме тризуб вважають Гербом України?

  • Чому наш прапор синьо-жовтий?

«УКРАЇНСЬКЕ РІЗНОБАРВЯ»

комплексне заняття з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку

з народною символікою
Програмовий зміст: продовжувати знайомити дітей з національною українською культурою, традиціями та обрядами українського народу.

Розширити знання дітей про калину, як символ рідної землі, батьківського дому, дівочої краси, вірності і вроди.

Формувати у дітей уміння спілкуватися літературною мовою.

Закріпити знання дітей про петриківський розпис та уміння малювати технікою штампу. Виховувати любов до рідної землі, української культури, обрядів, традицій.


Словникова робота: купіль, любисток, барвінок, багаття.
Попередня робота: вивчення віршів, загадок, пісень про калину, розучування хороводних ігор, проведення заняття з малювання „Дощечка для кухаря”.
Матеріал: вінок з калини, український рушник, дощечки, пензлики, фарби, серветки, склянки з водою, штампи з моркви, підставки для пензлів.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вихователь: Діти, подивіться, будь ласка, що знаходиться на мольберті. (Український рушник).

Розгляньте його уважно, з чого складається візерунок. Чим вишитий рушник? Якими кольорами? (Чорний, червоний).

Що означає чорний колір? (Земля годувальниця).

А червоний? (Цвіт калини).

Саме про калину, яку завжди любили і шанували в Україні, ми сьогодні поговоримо.

Згадайте, коли цвіте калина? Якого кольору цвіт калини? В яку пору року дозрівають ягоди калини? Які вони? А де любе рости калина?

(В лузі, біля води, біля криниці, у вологій місцині).

Ви пробували ягоди на смак, розкажіть про них. (Ягоди калини дуже корисні, їх вживають люди і птахи).

Я вам розповім, як калину використовували в давнину.

Колись цвітом калини дівчата прикрашали коси, а ягодами калини прикрашали хати, взимку клали між вікнами, щоб червоні грона нагадували про щедре літо. А ще був звичай в Україні: класти у купіль дитини різні рослини, примовляючи побажання (купіль – це корито з водою, де купають немовля).

У купіль хлопчика клали любисток, щоб любили, гілочку дуба, щоб був міцний, а також барвінок, щоб довго жив.

У купіль дівчинки клали ромашки, щоб була рум’яна, любисток, щоб була люб’язна, калину, щоб була гарна та вродлива.

А тепер скажіть, що роблять з калини у сучасному житті?

(Печуть пиріжки, прикрашають весільні караван, лікуються калиновим чаєм).

А як калина допомагає птахам? (Відповіді дітей)

Які в неї лікувальні властивості? (Відповіді дітей)

В народі калина – це образ вродливої, ніжної дівчини –українки. Це символ дівочої краси, кохання, вірності.

Згадайте, які ви знаєте вірші, загадки про калину.


Молода дівчина така гарна,

Як калина в лузі.

* ²* *

Нема цвіту більшого,



Як цвіт на калині.

Нема в світі ріднішого,

Як мати дитині.

* ²* *


Вбралася в біле плаття,

Як калина в білий цвіт.


Вихователь: Поети оспівували калину в своїх віршах, в народі складено багато легенд про калину.
Посадіть калину коло тину,

Щоб злагода була!

Буде щедрою родина,

Буде честь їй і хвала.

* ²* *

Посадіть калину коло хати,



Щоб на всеньке, на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

* ²* *


Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час.

Рід наш дуже любить волю.

Хай же воля любить нас!

* ²* *

А щоб цвіт її не стерся,



Не зів’янув в спориші,

Посадіть її коло серця,

Щоб цвіла вона в душі!
Вихователь: Діти, розкажіть загадки про калину.


  • Не дівчина, а червоні стрічки має.

  • На якому дереві червоні хустки висять?

  • Навесні білим цвітом – восени червоним плодом.

  • За хатою в садочку, у зеленому віночку

Та в червоних намистах стала пава молода.

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен смик, та й укине на язик.
Вихователь: Добре, цікаві загадки.

Український народ дуже любив і любить свята, які завжди супроводжувалися веселими іграми, розвагами, хороводами.

Наприклад, на свято Івана Купала влітку дівчата плели з квітів вінки і вплітали в них листя калини, а хлопці розводили багаття і починалися розваги: водили хороводи, стрибали через багаття.

Я вас запрошую у хоровод.

Ой є в лісі калина”
А тепер настав час закінчити ваші роботи з малювання.

(Діти розмальовують дощечки петриківським розписом і використовують штампи. По закінченню діти роздивляються свої роботи, милуються ними).


Пісня „Зацвіла в долині”.


e:\фото христоєвої т.м. для роботи\p1070125.jpg
pc153722
Додаток 4
«МИР І ДРУЖБА НЕ ДИВА –

КОЖЕН ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА»

інтегроване заняття з правового виховання

для дітей старшого дошкільного віку
Мета: Дати знання про міжнародну Декларацію прав дитини, її основні положення.

Вчити дітей самостійно робити висновки, аналізуючи різні ситуації, сприяти виявленню цікавості в дітей до цієї теми, вчити на практиці користуватись правилами.

Розвивати зв’язне мовлення дітей, логічне мислення, пам’ять.

Виховувати позитивні почуття один до одного, вчити поважати інших дітей, людей.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка