Додаток №1. Квадратні рівняння. Неповні квадратні рівняння Додаток №2



Сторінка1/3
Дата конвертації17.03.2016
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3
Зміст

  1. Подання……………………………………………………………2

  2. Персоналія автора………………………………………………...3

  3. Характеристика…………………………………………………...4

  4. Анотація досвіду………………………………………………….5

  5. Опис досвіду……………………………………………………...6

                  1. 5.1.Вступ……………………………………………………………..6

5.2.Використання інтерактивних методів навчання у процесі викладання математики…………………………………………….7

    1. 5.3.Висновки………………………………………………………..15

    2. 5.4.Рекомендації…………………………………………………….16

  1. Додатки………………………………………………………….17

Додаток №1. Квадратні рівняння. Неповні квадратні рівняння..19

Додаток №2. Квадратне рівняння та його корені……………….23

Додаток №3. Теорема Вієта………………………………………26

Додаток №4. Застосування теореми Вієта до розв’язування задач..30

Додаток №5. Розв’язування квадратних рівнянь “Математична масниця”……………………………………………………………. 32

Додаток №6. Позакласний захід для учнів 9 класу “Математика з зірками”……………………………………………………………..35

Додаток №7. Побудова графіків тригонометричних функцій способом геометричних перетворень……………………………..48

Додаток №8. Гра – КВВМ по темі “Чотирикутники”……………53

  1. Список використаної літератури…………………………………..60

Анотація

Тема досвіду: “Використання інтерактивних методів навчання у процесі викладання математики”.

Автор досвіду: Зозуля Валентина Іванівна, вчитель математики Миронівського НВК.

Адреса досвіду: Миронівський НВК.

На початку ХХІ століття на передній план вийшло завдання розвитку особистих якостей суб’єктів навчального процесу – учнів та учителя. Особистість стає метою освіти, і математичної зокрема. Функції освіти полягають у тому, щоб засобами розвитку особистості забезпечити саморозвиток суспільства.

Розвиткові учнів сприяють не вміння самі по собі, а їх динаміка, їх формування і перехід на новий вищий рівень, використання їх в новій ситуації.

В даній роботі подано теоретичний матеріал інтерактивних технологій, як один із напрямків удосконалення навчального процесу на уроках математики. Мова йде про застосування інтерактивних технологій на уроках математики, таких, як „кооперативне навчання", „робота в парах", „робота в групах", „пошук інформації", „мікрофон", „незакінчені речення", „мозковий штурм", „ажурна пилка".

Формування навичок та вмінь при застосуванні інтерактивних технологій в один із важливих моментів навчання. Це дозволяє учням глибоко оволодіти шкільними предметами, готує їх до самостійного поповнення знань, до творчості.

Якщо на уроках математики застосовувати інтерактивні технології, то це сприяє розвиткові логічного й просторового мислення учнів.

Зозуля Валентина Іванівна намагається систематично і повно контролювати ступінь засвоєння учнями навчального матеріалу, налагоджувати зворотний зв'язок між учнями та учителем, висловлює свої рекомендації щодо покращення цього питання.

Директор НВК О.Л. Дубровін



Вступ.

Сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв'язування провідних задач і завдань на уроках математики, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності тощо. Тому нагальною потребою сучасної системи ости при викладанні математики є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках математики. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.

Опанування інтерактивними технологіями навчання є науково-методичною проблемою Зозулі Валентини Іванівни. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв’язує певні ситуації, проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії „учень-інформація”, „учень-ситуація”, „учень-знання”, „учень-проблема”, „учень-учень”, „учень-група” тощо.

Інтерактивні технології навчання зорієнтовані на:


  • створення умов для осмислення й вирішення проблем, пов'язаних із захистом своїх прав і прав товариша;

  • усвідомлення обов'язку і відповідальності перед оточенням, плекання навичок культури і соціальної етики, що включать у себе дотримання моральних принципів та норм у суспільстві, пріоритет загальнолюдських цінностей;

  • соціалізацію особистості й формування в процесі виховання та освіти, навичок активної моральної дії;

  • розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати події, що відбуваються в суспільстві.


Використання інтерактивних методів навчання

у процесі викладання математики.

Інтерактивні технології навчання на уроках математики Зозулі В.І. сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках математики, так і в житті; розвитку здатності цінувати знання та вміння користуватися ними; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об'єднуватися з іншими членами колективу класу задля розв'язання спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини, формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи, взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума, вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності, формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і порав поведінки.

В умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення.

В інтерактивному навчанні, на думку вчителя математики Зозулі В.І., важливішим виступає метод педагогічного впливу (супроводу) на пізнавально-навчальну діяльність дитини. Тому у своїй практиці вчитель широко використовує завдання, що потребують від учнів власних зусиль, самостійної діяльності. Під час активного навчання учень аналізуючи творче завдання, визначає потрібні для його виконання операції, послідовність дії, порівнює та визначає спільне й відмінне в способах реалізації аналогічних завдань, узагальнює способи його виконання. На основі таких мислительних дій розвивається інтелектуальна сфера особистості. Крім того, у процесі виконання навчальних дій учням доводиться робити певні розрахунки. Вони навчаються використовувати знання з інших предметів (тобто здійснюються міжпредметні зв'язки); мова школярів збагачується новими словами, термінами, що, у свою чергу, позитивно впливає на розумовий розвиток особистості.

Залежно від охопленості учнів, усі інтерактивні технології навчання поділяються на такі групи: парні, фронтальні, групові та індивідуальні. За використання кожної з цих груп навчання Валентина Іванівна враховує дидактичні умови, які мають свої особливості, залежно від поставленої мети. Наприклад, перед груповою формою організації інтерактивного навчання проводить індивідуальні підготовчі завдання, а при роботі в групі обов’язково ставить перед учнями спільну мету. Продукт індивідуальної праці вчитель використовує за роботи в групі для внесення коректив, змістовного поповнення, уточнення, вироблення спільної думки, формування висновків тощо. Включення у спільну діяльність здійснює з урахуванням індивідуального рівня розвитку кожної дитини.

Інтерактивні вправи на уроках математики націлені на:

- розвиток належності мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ, що використовує Зозуля В.І., (наприклад, „Робота в парах", „Робота в групах", „Карусель", „Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися („Чи справді це так?"), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;

- розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Застосовуючи вправи „Аналіз ситуації", „Вирішення проблем", Зозуля В.І. вчить дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати за неї і довести це спонукає завдання, де вчитель допускає помилки. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини дій, вчинків;

- вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне не тільки в діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими й ретельно себе оцінювати. Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню вчителів і учнів та розумінню школярами вимог і критичних зауважень учителя. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших;

- розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. Такий категорійний підхід до ідей дитини гальмує в неї бажання ділитися власними ідеями, підриває віру у свої можливості. У процесі інтерактивних вправ „Розумовий штурм", „Коло ідей", „Вирішення проблем", „Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа „Пошук інформації" вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;

- інтерактивні вправи спрямовані на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу.

Інтерактивні методи навчання спрацьовують через осмислення кожним учнем своєї діяльності, вони звернені до здібностей дитини, спонукають перебудовувати свої дії, свій досвід, свої мотиви і потреби, що є важливим фактором у розв’язанні проблеми соціалізації освіти. Інтерактивне навчання дозволяє сформувати в особистості вміння, навички самостійно вивчати певні явища, процеси, користуючись інформацією.

Існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Зозуля В.І. дотримується таких: проводить вступне заняття, адже учні не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті: по-перше, чітко і зрозуміло пояснює, що таке інтерактивне навчання, по-друге, доводить до відома учнів та опрацьовує з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі ( розмножує і видає кожному учневі для вклеювання в зошит):

Правила для учнів: Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі – партнери! Обговорюємо сказане, а не людину! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав! Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль.

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому вчитель прагне її створити і постійно підтримувати. До кожного заняття сумлінно готується. «Легке» за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок «сидіть тихо!» неможливо. Планує впровадження певного інтерактивного заняття, вводить його поступово. Вважає, краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри». В роботі задіює в тій чи іншій мірі всіх учнів. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності проявляють вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте прагне постійно «втягувати» їх в роботу, створювати ситуації успіху. Постійно контролює процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядає стратегію і тактику роботи, шукає і виправляє недоліки.

Організація інтерактивного навчання на уроках Валентини Іванівни передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню математичних навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу, але варто підкреслити, що в процесі інтерактивного навчання вчителеві треба враховувати вікові особливості учнів.

Варто зупинитися на позитивних сторонах кооперативного учіння як одного з провідних у системі роботи Зозулі В.І., на її інтерактивних заняттях кожен має допомагати, одержувати допомогу від іншого. Кожен бере участь у кооперативній творчості, тобто кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно під час вивчення великого за обсягом матеріалу. Обдарованіші діти допомагають менш обдарованим. Кооперативне учіння позитивно впливає на всіх школярів - слабких, середніх і сильних. Слабкі можуть скористатися підтримкою групи і досягти успіху в опануванні навчальних програм з математики. Середні також бачать значно вищі горизонти своїх досягнень і мають почуттєві переживання від свого поступку. Найбільш сильні вчаться працювати разом з іншими, чого вони не робили раніше, коли буди впевненими у своїй талановитості лише для себе, а не для інших. Вони знаходять у кооперативній праці велике задоволення від допомоги іншим, виконуючи педагогічну функцію навчати менш підготовлених.

Кооперативне учіння покликане розвивати толерантну поведінку серед учнів. Таке учіння знищує недовіру. Учні відчувають у конкретних виявах колективізму свою особисту участь і свою персональну значущість; усі відчувають комфорт від потреби спілкування з іншими. Усі відчувають власну вагомість і ексклюзивну вартість. Рідко зменшується самотність, підвищується мотивація, поліпшуються особисті досягнення.

Ситуації колективного учіння на уроках Валентини Іванівни дають школяреві можливість співпрацювати в різних групах. Кожен школяр своєрідно переживає когнітивну ситуацію, а разом із тим психологічну і соціальну, постійно перебуваючи в стані зміни між особистісних зв'язків, досвіду пізнання й оцінок, дій і сподівань. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання можна виділити такі інтерактивні вправи: „Карусель", „Синтез думок", „Діалог", „Спільний проект", „Пошук інформації", „Коло ідей".

Уроки математики, організовані Валентиною Іванівною за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися поважати думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому вчитель на своїх уроках математики активно застосовує групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу проводить на етапі застосування набутих знань. Клас поділяє на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи групи.

Інтерактивну технологію, таку як „Пошук інформації", Зозуля В.І. використовує для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації - це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об'єднуються в групи. кожен отримує запитання за темою уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і розширюються всім класом. До цієї групи необхідно помістити інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу, обговорення проблеми в загальному колі, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань, тому різновидом на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Разом з технологією „Мікрофон" використовується прийом „Незакінчені речення", формулюється незакінчене речення із правила і пропонується учням висловлюючись, закінчити його.

Для розвитку пошукової спрямованості мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів розв'язку завдань дуже доцільно використовувати відому інтерактивну технологію колективного обговорення „Мозковий штурм". Ця технологія спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета „Мозкового штурму" в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

В старших класах на уроках математики Валентина Іванівна використовує інтерактивну вправу „Ажурна пилка" для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики Зозулі В.І.) – 1-2 методи за урок. Учитель старається поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.

Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають Зозулі В.І. досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими. Впровадження інтерактивних методів навчання відбувалося за логікою “від простого до складного”, паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи.

Під час проведення уроків математики та позакласних заходів Зозуля В.І. використовує і такі форми інтерактивних технологій, як презентація, реклама, мікрофон.



Метод реклами зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, часто дає завдання підготувати рекламу про якесь математичне поняття, застосування якоїсь теми. А на уроці „йде трансляція” реклами.

Приклад реклами „Інтеграл”

За його допомогою можна знайти шлях, пройдений матеріальною точкою; обчислити об’єм тіла обертання, площу фігури; знайти кількість електрики, змінну роботу. Все це може зробити його Величність інтеграл! Тож глибше знайомтеся з темою „Застосування інтеграла”.

Метод презентації можна використовувати на уроці будь-якого типу. Часто застосовує під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато знають про питання, що розглядається, тому можуть цілісно, зв’язно і цікаво розповісти про нього.

Презентація пропорції

Я не просто пропорція. На думку Луки Пачіолі, навіть божественна пропорція. Грекам я замінила теорію дійсного числа і таким чином допомогла створити найкращий шедевр – геометрію. Я – душа гармонії. У мені слава архітектора, міцність споруд, чудеса мистецтва. А німецький філософ і поет Адольф Цейзинг запевняє, що я просто паную в природі.

Процес навчання – це не автоматичне „вкладання” навчального матеріалу в голову учня. Цей процес потребує напруженої розумової праці, особистої активності дитини в ньому, інтерактивних технологій навчання. Інтерактивні форми на уроках – це веління часу. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним.

Упровадження інтерактивних методів навчання забезпечує:


  • відкритість стосунків, довіру одне до одного; самостійність дитини, позбавлення страху перед помилкою; розкріпачення поведінки;

  • розвиток творчих здібностей;

  • психологічне здоров’я;

  • конструктивну життєву позицію;

  • духовно-душевний розвиток.

Використання інтерактивних методів – не самоціль. Для Зозулі В.І. це лише засіб для досягнення тієї атмосфери у класі, яка активізує пізнавальну діяльність, найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно – орієнтоване навчання, забезпечити високу результативність уроку, підвищити мотивацію учнів до навчання.
ВИСНОВКИ.

Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.

І в цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення - творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що математика починає подобатися.


Рекомендації.

Інтерактивний урок – особливий. Для його успішного та ефективного проведення вчитель враховує такі моменти:



  1. Мотивація.

Мета: звернути увагу учнів на проблему й викликати інтерес до обговорюваної теми. Використовує для цього питання, цитати, історії, невеликі завдання. Цей етап уроку займає 5% часу уроку.

  1. Представлення теми й очікуваних навчальних результатів.

Мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку, і що від них очікує вчитель. Цей етап теж займає 5% часу уроку.

  1. Необхідна інформація.

Мета: дати учням досить інформації для того, щоб на її підставі вони змогли виконувати практичні завдання. Використовує або міні лекцію, або ознайомлення з роздавальним матеріалом, або презентації домашнього завдання, або інформацію в письмовому вигляді для домашнього вивчення. Цей етап уроку – 10% часу уроку.

  1. Інтерактивні вправи.

Мета: показати практичне засвоєння матеріалу.

А. Розповідає учням про мету завдання, правила, послідовність дій; скільки часу виділено на це завдання. Запитує, чи все зрозуміло.

Б. Об’єднання в групи.

В. Виконання завдання (вчитель – організатор, консультант, ведучий).

Г. Презентація результатів роботи.

На ці завдання витрачається 60% часу уроку.



  1. Підбиття підсумків уроку, оцінювання результатів.

Мета: обговорити з учнями уроку, що виконано і як. Учитель повертається до очікуваних результатів, що були оголошені на початку уроку. Намагається, щоб учні відповіли на запитання:

А. Що нового довідалися на уроці?

Б. Які навички і знання одержали?

В. Чи буде це корисним у житті?

Г. Що сподобалося найбільше?

На цей етап витрачається 20% часу уроку.

У основі такого навчання лежить саме співробітництво, а не змагання. Індивідуальна відповідальність означає успіх усієї команди. Це означає також, що кожен учень навчається в силу власних можливостей і тому має шанс оцінюватися на рівні з іншими. У процесі групової роботи майже не спостерігається пасивності окремих учнів.


Додатки.

Розробки уроків у 8 класі

з теми «Розв’язування квадратних рівнянь»

Мета: забезпечити розуміння учнями цілей, яких вони повинні досягти в результаті вивчення теми.

Учні повинні знати:


  • означення квадратного рівняння;

  • формулу дискримінанта, коренів квадратного рівняння;

  • залежність між значеннями дискримінанта та кількістю дійсних коренів квадратного рівняння.

Уміти:

  • розпізнавати квадратні рівняння серед інших рівнянь;

  • розв’язувати неповні квадратні рівняння; розв’язувати квадратні рівняння за допомогою формули коренів квадратного рівняння;

  • застосовувати теорему Вієта й обернену до неї до розвя’зування задач.

Теорія – фундамент знань

  1. Що таке рівняння, корінь рівняння?

  2. Що означає розв’язати рівняння?

  3. Яке рівняння називають квадратним?

  4. Яке квадратне рівняння називають неповним?

  5. Запис формули коренів квадратних рівнянь?

  6. Означення зведеного квадратного рівняння.

  7. Теорема Вієта і теорема, обернена до неї.

Урок №1

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка