Додаток до рішення Одеської міської ради від № Міська цільова програма



Сторінка1/3
Дата конвертації06.03.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3
Додаток

до рішення Одеської міської ради

від


Міська цільова програма


надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста Одеси на 2014 рік


(далі – Програма)


1. Паспорт Програми.

2. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма.

3. Визначення мети Програми.

4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання Програми.

5. Перелік заходів та завдань Програми.

6. Очікувані результати та ефективність Програми.

7. Координація та контроль за ходом виконання Програми.
1. Паспорт Програми
Міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста Одеси на 2014 рік

(назва міської цільової програми)


Ініціатор розроблення Програми – департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Розробник Програми – департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Співрозробники Програми – департамент міського господарства Одеської міської ради, департамент охорони здоров’я Одеської міської ради, департамент внутрішньої політики Одеської міської ради, департамент культури та туризму Одеської міської ради, департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради.

Відповідальні виконавці Програми – департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради, департамент охорони здоров’я Одеської міської ради, департамент внутрішньої політики Одеської міської ради, департамент культури та туризму Одеської міської ради, департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради.

Учасники Програми – департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради, департамент охорони здоров’я Одеської міської ради, департамент внутрішньої політики Одеської міської ради, департамент культури та туризму Одеської міської ради, департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради, комунальне підприємство «Сервісний центр», комунальна організація Одеської міської ради «Одеський фонд реконструкції та розвитку міського господарства», комунальна установа «Міський центр гуманітарної допомоги, інформаційного та господарчого забезпечення», комунальні установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» районів міста Одеси.

Термін реалізації Програми – 2014 рік (І етап).

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, – 31 442,2 тис.грн, у тому числі за рахунок коштів бюджету міста Одеси – 31 442,2 тис.грн.
2. Визначення проблеми,

на розв’язання якої спрямована Програма

Одним із пріоритетних напрямків соціальної політики є підвищення ефективності програм соціального захисту населення і, перш за все, кожної окремої людини. Саме на вирішення цих стратегічних завдань, а також на зростання рівня життя вразливих категорій громадян, надання їм необхідних соціальних послуг з урахуванням їх реальних потреб спрямовані соціальні ініціативи Президента України та ця Програма.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливого значення набувають завдання підвищення добробуту населення, заохочення його прагнення до соціального прогресу з метою наближення рівня життя в країні до європейських стандартів. Вирішення цих завдань неможливе без високопрофесійного підходу до формування та реалізації політики соціального захисту і соціального забезпечення на міжнародному, національному та місцевому рівнях.

Соціальний захист є сьогодні основним завданням соціальної політики, яка ставить за мету забезпечення прав і гарантій людини стосовно рівня і якості життя. Об’єкти соціального захисту – це особа, сім’я, їхній добробут.

Перехід до нової економічної системи і нової моделі суспільного устрою виявив необхідність охоплення соціальним захистом усього населення, а не лише його окремих категорій, оскільки кожна людина на різних етапах свого життя стикається з різними соціальними, економічними, політичними, правовими, екологічними, виробничими та іншими соціальними ризиками, які вона часто не може подолати самостійно.

Попри те, що з кінця 2011 року в країні реалізується Державна цільова соціальна програма подолання бідності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року № 1057, реальна соціально-економічна ситуація погіршується. Внаслідок цього дедалі більша кількість інвалідів, пенсіонерів, багатодітних сімей опиняється не тільки за межею малозабезпеченості, але й на межі виживання, що зумовлює гостру потребу надання додаткової фінансової допомоги та різноманітної соціальної підтримки цим категоріям населення.

При цьому протягом останніх років в Україні спостерігається збільшення кількості пенсіонерів. Так, в Одеській області з 2009 р. по 2011 р. кількість пенсіонерів збільшилася з 653,9 тис. до 660,4 тис. при тому, що кількість населення дедалі продовжує скорочуватися (2009 рік – 653,9 тис.пенсіонерів, 2010 рік – 655,8 тис.пенсіонерів, 2011 рік – 660,4 тис.пенсіонерів). У 2012 році у зв’язку з продовженням реалізації пенсійної реформи та збільшенням пенсійного віку кількість пенсіонерів дещо зменшилася у порівнянні з 2011 роком та склала 651,7 тис.

Станом на 01.07.2013 року в місті Одесі 1182 пенсіонера отримує пенсію нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (894,00 грн), 5144 особи отримують пенсію в розмірі прожиткового мінімуму, 236052 – вище прожиткового мінімуму (середній розмір пенсії 1540 грн).

За підрахунками Профспілок України, проведених у 2011 році, реальний прожитковий мінімум складає 3800-3900 грн, тобто можна відмітити, що рівень доходів більшості як працездатного, так і непрацездатного населення значно нижчий реального прожиткового мінімуму.

З 2001 року в Україні реалізується затверджена Указом Президента України від 15.08.2001 року № 637/2001 Стратегія подолання бідності та Державна цільова соціальна програма подолання бідності на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 1057, Програма подолання бідності в Одеській області на період до 2015 року, затверджена рішенням Одеської обласної ради від 28.08.2012 року № 584-VI.

За час реалізації Стратегії подолання бідності досягнуто основної мети – забезпечено стабілізацію рівня життя та усунуто найгостріші прояви бідності, але рівень бідності по України залишається сталим – 27 %.

При такій ситуації в соціальній сфері пріоритетним завданням органів місцевого самоврядування стає боротьба з бідністю, зокрема, покращення соціального стану малозабезпечених осіб та осіб, які опинилися в скрутних життєвих обставинах.

Невідкладної підтримки також потребують самотні громадяни, у яких повністю втрачена або знижена здатність до самообслуговування, та яким потрібна увага, цілодобовий сторонній догляд і медико-соціальна допомога.

Цю роботу при координуючій ролі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснюють працівники чотирьох комунальних установ «Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» районів міста Одеси (далі – Територіальні центри), які щодня надають такі види соціальних послуг, як: доставка додому підопічним продуктів харчування і медикаментів, прання білизни і прибирання житла, виклик лікаря, оплата комунальних платежів, оформлення субсидій тощо. На обліку в Територіальних центрах районів міста Одеси на даний час перебувають понад 16,5 тис. осіб, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв’язку із самотністю, інвалідністю, сирітством та з інших причин, які потребують різних видів соціальних послуг та надання соціальної допомоги.

Кризові явища та інфляційні процеси, що призвели до збільшення цін на продукти харчування, медикаменти при одночасному зменшенні реального доходу сімей стали причиною скрутного матеріального становища багатьох мешканців міста Одеси, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно. Навіть вжиті державою заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій населення не покривають необхідних додаткових витрат пенсіонерів на харчування, медикаменти та інші необхідні для життєдіяльності речі.

Проблеми житлово-комунального характеру, зокрема, проведення капітального або поточного ремонту квартир, будинків, інших житлових приміщень; погашення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги та оплата поточних платежів за спожиті житлово-комунальні послуги та ін. також хвилюють мешканців міста, оскільки вони не мають змоги подолати ці проблеми самотужки.

Крім цього, збільшилась кількість звернень громадян, які гостро потребують певних окремих видів соціальних послуг, передусім адресної грошової допомоги на медико-соціальну реабілітацію, слухопротезування, стоматологічні послуги, а також на прожиття, придбання продуктів харчування, одягу тощо. Більшість таких звернень надходять від осіб похилого віку, інвалідів, багатодітних сімей та одиноких громадян як найбільш вразливої категорії населення, які найгостріше відчувають негативні наслідки погіршення економічної ситуації.

Через різке погіршення матеріального стану і відповідно скорочення можливості забезпечити навіть елементарні життєві потреби останнім часом посилюється тенденція до скорочення кількості багатодітних сімей серед загальної кількості сімей як в Одесі, так і в межах усіє України.

Адже багатодітні сім’ї є найменш захищеними серед усіх інших, мають, як правило, низький середньомісячний доход на одного члена сім’ї. Майже увесь доход в цих сім’ях витрачається на харчування, придбання одягу для дітей та на інші першочергові потреби. Частка витрат на продовольчі товари в них вище, а структура харчування менш різноманітна. У зв’язку з постійним зростанням цін на продукти і товари першої необхідності мають місце вкрай обмежені можливості задоволення потреб, дефіцит в самих необхідних предметах: взуття, одязі, шкільному приладді. За цих умов грошей на освіту, дозвілля, духовний та інтелектуальний розвиток дітей не вистачає.

При цьому у структурі доходів таких сімей державна допомога на дітей є незначною. На жаль, зараз в державі практично немає чіткої системи соціальної підтримки багатодітних сімей. За цих умов через брак коштів в багатодітних сім’ях постійно є матеріально-побутові, фінансові проблеми.

Одним із необхідних суспільних завдань і частиною міської соціальної політики є також надання допомоги особам без визначеного місця проживання та особам, звільненим з місць позбавлення волі. Зазначені особи повинні відчувати турботу суспільства, у тому числі через отримання допомоги та послуг у вирішенні нагальних питань їх подальшої долі. А саме – у працевлаштуванні, лікуванні, юридичних, соціальних та інших видах послуг таких, як безкоштовна санітарна обробка, гаряче харчування тощо.

Дослідження, проведені в різних країнах світу за останнє десятиріччя, констатують проблему глобального старіння населення. На даний час у світі близько 600 мільйонів людей старше 60 років, а до 2050 року їх буде близько 2 мільярдів.

В Україні склалася досить тривожна тенденція зростання кількості людей похилого віку. За прогнозами, в 2025 році посяде 9-те місце за рейтингом старіння. Це означає, що Україна є й залишається однією з «найстаріших» країни світу, проте на державному рівні цій проблемі приділяється недостатньо уваги.

Головним випробуванням для пенсіонерів та людей похилого віку є перехід від активної життєвої позиції до бездіяльності і, як наслідок, ізоляція, самотність, депресія.

За даними дослідженнями, проведеними в місті Одеським суспільним інститутом соціальних технологій, постійно відчувають дефіцит спілкування і самотність майже 90% пенсіонерів, причому з віком відсоток таких осіб зростає. 57% пенсіонерів своєю самою нагальною потребою вважають потребу в увазі до них та бажання спілкуватися із іншими.

Життєва позиція 40% пенсіонерів є такою, що вони не розраховують на допомогу ані від держави, ані від благодійних організацій, а віддають перевагу само- і взаємодопомозі, пошукам можливості для заробітку.

Трохи більше 10% пенсіонерів беруть участь у громадському житті, зокрема, у роботі органів самоорганізації населення, 6% – у роботі творчих об'єднань. Близько 30% хотіли би брати участь у спільних заходах та суспільно корисних справах.

Ці дані свідчать, що десятки тисяч пенсіонерів міста, з одного боку, потребують соціально-психологічної підтримки, а з іншого – не тільки самі не мають наміру здаватися старості, а й готові прийти на допомогу іншим.

За цих умов явно недостатньою є робота з організації в місті клубів за інтересами для людей похилого віку, їх любительських об'єднань духовного, культурологічного, оздоровчого характеру, підтримки здорового способу життя, активного відпочинку та проведення змістовного дозвілля.

Одним із інструментів активізації ролі людей похилого віку в соціумі стали Університети третього віку, які існують вже понад три десятиліття тому в Європі. Відповідно до меморандуму безперервної освіти Європейського Союзу освітні системи повинні вміти гнучко адаптуватися до сучасних умов.

В Україні державні структури вже почали роботу щодо впровадження в нашій країні плану дій з проблем старіння населення. Влітку 2008 року Міністерство праці та соціальної політики України спільно з фондом народонаселення представництва ООН (ФН ООН) в Україні долучилися до втілення проекту «Університет третього віку». Зокрема, такі університети відкриті і функціонують у 15 містах України. Деякі заклади нараховують близько тисячі студентів. Серед факультетів найбільшою популярністю користуються мистецькі, гуманітарні, філологічні, факультет інформатики.
3. Визначення мети Програми
Мета Програми полягає в отриманні позитивних зрушень у рівні та якості життя незахищених верств населення міста Одеси шляхом створення фінансових, організаційно-правових та технічних механізмів надання різних видів соціальних послуг на основі ефективного використання бюджетних ресурсів міста та залучення додаткових, у тому числі ресурсів громадських об’єднань та благодійної допомоги.

Об’єднання та навчання представників старшого покоління, пенсіонерів та осіб передпенсійного віку міста Одеси в освітньому, культурному, соціальному, фізичному, психологічному, духовному та моральному аспектах для того, щоб вони не відчували своєї незатребуваності в житті, змогли соціально адаптуватися, сформувати у себе внутрішню незалежність та впевненість в економічно складних умовах нашої країни.

Реалізація Програми має сприяти підвищенню добробуту кожного мешканця міста, покращення його соціального самопочуття, впевненості у своєму майбутньому. Причому під поняттям добробуту розуміється не тільки рівень матеріальної забезпеченості, а й задоволення інших соціальних, у тому числі духовних потреб людей, створення таких умов життя, в яких людина може фізично і розумово розвиватись, реалізовувати свої здібності, задовольняти власні і водночас суспільно корисні потреби та інтереси.
4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання Програми

Потужним засобом поліпшення соціальної ситуації в місті Одесі є належне формування та реалізація міської соціальної політики. Визначена у Конституції та інших актах чинного законодавства стратегія у цій сфері свідчить, що головною метою державної соціальної політики є перетворення України в соціально орієнтовану державу. Зокрема, Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки «Шляхом європейської інтеграції», схваленою Указом Президента України від 28.04.2004 р. № 493/2004, для підвищення якості життя населення серед основних напрямів соціальної політики визначено посилення адресної підтримки малозабезпечених сімей.

Президент України В.Ф. Янукович проголосив чотири стратегічних напрямки соціальних ініціатив, які спрямовані на підвищення стандартів життя громадян та їх добробут, підвищення ефективності соціальної політики та проведення соціальних реформ. Даний крок у реформуванні матиме наслідком поліпшення атмосфери в суспільстві та покаже дійсну орієнтацію держави на чесний перерозподіл доходів.

Перш за все – це відновлення довіри суспільства до державної політики, спрямованої на покращення життя громадян. Комплексне перетворення підходів до оплати праці, податків та соціального страхування, що включає у себе підняття рівня доходів працюючого населення та соціальне забезпечення вразливих верств. Глибока модернізація сфери соціального забезпечення.

Впровадження нової соціальної політики – дієвий крок до покращення життя людей.

У контексті реалізацій соціальних ініціатив Президента України, на його думку, допомога незахищеним верствам населення має носити адресний характер, пільги повинні отримувати, у першу чергу, ті люди, які повністю залежать від підтримки держави, насамперед, це діти-інваліді, інваліди, діти-сироти та діти, які залишилися без батьківського піклування, пенсіонери, багатодітні родини, громадяни, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Пріоритетом нової соціальної політики є перехід від безсистемних виплат до адресної допомоги та соціальних послуг, що відповідають потребам конкретної людини та сім’ї.

На виконання проголошених Президентом України соціальних ініціатив Уряд України продовжує спроваджувати курс, спрямований на поліпшення соціального клімату в Україні, підвищення якості життя населення шляхом реалізації масштабних соціальних програм, інтегрованих у бюджетний процес.

На виконання наказу Міністерства соціальної політики «Про впровадження соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» від 25 серпня 2011 року № 326 з 1 жовтня 2013 року на базі Територіальних центрів відкрито соціально-гуманітарний факультет «Університет третього віку». Студентами університету стали люди похилого віку, що перебувають на обслуговуванні в територіальних центрах міста Одеси. Навчання здійснюватиметься за напрямками: інформатика, здоровий спосіб життя, культура та мистецтво, іноземні мови і психологія.

Освіта людей похилого віку – це процес і результат розвитку людини, що відбувається в період літнього віку, завдяки якому люди похилого віку зберігають інтелектуальну та соціальну активність, обумовлену особистими цілями і потребами вимог до системи знань, умінь і навичок, що формуються у процесі андрагогічно орієнтовного навчання із урахуванням сучасних досягнень розвитку науки і культури.

Соціальний розвиток міста Одеси в контексті розвитку всієї країни повинен бути спрямований на підвищення місцевих соціальних стандартів в напрямку досягнення європейського рівня, забезпечення необхідної якості життя людини, передусім через надання різних соціальних послуг та впровадження інноваційних соціальних технологій. Усі ці заходи додатково до державних видів соціальної підтримки населення мають бути здійснені за рахунок місцевого бюджету, з урахуванням соціальних ініціатив Глави Держави та інших видів місцевих ресурсів.

Для забезпечення добробуту та гідного рівня життя кожної особи, покращення соціального самопочуття людини розробляються заходи з надання різних видів соціальної допомоги та послуг. Через соціальну допомогу виконується реабілітаційна функція, яка полягає в тому, щоб допомогти людям, які потрапили в скрутну життєву ситуацію, вийти з цього стану і не опинитися на узбіччі суспільства. При цьому максимально використовується нормативний потенціал сучасного законодавства України, яке визначає стандарти та критерії ефективності соціальної політики в країні.

Одним із важливих напрямків підвищення ефективності соціальної допомоги є активізація самих громадян, що потребують допомоги, – з орієнтацією їх на само- та взаємодопомогу, налагодження взаємодії соціальних служб та органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства, які працюють у сфері надання соціальної допомоги.

В основу розробки Програми покладено ретельний аналіз стану територіальної громади міста Одеси та її окремих соціальних груп і осіб, а також досвід роботи органів і установ соціального захисту, накопичений в процесі реалізації попередніх міських соціальних Програм. При розробці Програми враховані попередні рішення Одеської міської ради, пропозиції виконавчих органів Одеської міської ради, а також громадських організацій, діяльність яких спрямована на посилення соціального захисту населення.

Прийняття Програми дозволить ефективніше забезпечити розв’язання в місті соціальних проблем з використанням принципів системності та комплексності, координації взаємодії виконавчих органів міської ради, об’єднань громадян та самих громадян, що потребують допомоги. Крім того, програмне фінансування заходів міської соціальної політики забезпечить більшу прозорість бюджетного процесу в соціальній сфері міста Одеси.

Враховуючи вищевикладене, визначено наступні пріоритетні напрямки Програми:

1. Підвищення ефективності міської системи соціальних послуг через забезпечення місцевих соціальних гарантій, урізноманітнення та поступове розширення їх номенклатури та зростання якості відповідно до державних соціальних стандартів (прожиткового мінімуму, норм харчування тощо).

2. Запобігання проявам соціальної напруги та небезпечних соціальних процесів, які можуть виникнути при недостатній увазі міської влади і соціальних служб до потреб та інтересів мешканців міста при несвоєчасному виявленні та розв’язанні можливих конфліктних ситуацій.

3. Сприяння зайнятості та активному довголіттю людей похилого віку.

4. Залучення усіх видів ресурсів громадських об’єднань та благодійної допомоги до вирішення соціальних проблем та надання соціальної допомоги найбільш уразливим категоріям населення.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Одеси на підставі Бюджетного кодексу України, Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про соціальні послуги», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Фінансування Програми здійснюється в межах коштів, затверджених у бюджеті міста Одеси на зазначені цілі на відповідний рік.

У разі потреби може бути здійснено коригування Програми за рішенням Одеської міської ради шляхом уточнення окремих завдань і показників – у відповідності із зміною законодавчої бази, умов реалізації Програми, зміни пріоритетів та з інших об’єктивних причин.


Ресурсне забезпечення Програми
Міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста Одеси на 2014 рік

(назва міської цільової програми)




Таблиця № 1


Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми

Етап виконання Програми

Усього витрат на виконання Програми

(тис.грн)

І етап – 2014 рік

(тис.грн)

Усього, в т.ч.

31 442,2


31 442,2


Державний бюджет

-

-


Бюджет міста Одеси

31 442,2

31 442,2


Інші джерела

-

-

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка