Донецька Шевченкіана у датах і подіях: 1851-2014



Сторінка7/12
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

185-річниця з дня народження Т. Г. Шевченка
лютий-березень - часопис "Дует" у другому числі друкує матеріал до 185-річчя з дня народження Кобзаря.
27 лютого - газета "Вперед" друкує матеріал "Читайте Шевченка" - перегляд літератури у Артемівськый центральній міській дитячій бібліотеці до 185-річчя з дня народження Т. Шевченка.
3 березня - газета "Приазовский рабочий" друкує історичну розвідку краєзнавця Л. Яруцького "Маріупольці і великий Тарас".
5 березня - газета "Краматорский металург" друкує статтю М. Ковби "Кобзареве слово".
5-12 березня - газета "Позиция" друкує матеріал М. Танічева "Як заповідав Кобзар".
6 березня - у Донецьку проходить УІІІ обласний конкурс читців, присвячений пам'яті великого Кобзаря.
6 березня - відбувається рада Кальміуської паланки щодо науково-практичної конференції, яка приурочена до 185-річчя з дня народження Т.Шевченка. Про це повідомляє газета "Вечерний Донецк".
6 березня - газета "Новий шлях" повідомляє про бібліотечні заходи до 185-річчя з дня народження Тараса у районі - "Поки сонце з неба світить, тебе, Тарасе, не забудуть".
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
11 березня - у бібліотеках Макіївки пройшла декада літературних читань - "На честь ювілею великого Кобзаря".
11-17 березня - газета "Вечерний Донецк" повідомляє про урочистості до дня народження поета - "Будь с нами в думах и делах".
12 березня - у м. Дружківка відбувається вшанування пам'яті поета - "І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій…" Про це повідомляє газета "Окно".
13 березня - газета "Сіверські вісті" вміщує статтю Г. Бабіної "Вічне слово" - до 185-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.
17 березня - у читальній залі Володарської районної бібліотеки проведено літературно-драматичний вечір "Поки сонце з неба світить, тебе, Тарасе, не забудуть". Про це повідомляє газета "Заря Приазовья".
20 березня - у Маріуполі, в палаці культури "Іскра" пройшло міське Шевченківське свято, присвячене 185-й річниці з дня народження поета. Про це повідомляє газета "Азовский машиностроитель".
24 березня - у філії № 1 бібліотеки м. Сніжне відбуваєся урок "Ім'я, котре Україні не забути". Про це повідомляє газета "Снежнянская жизнь".
1 червня - газета "Донеччина" вміщує статтю Л. Огнєвої "Донбас вшановує Тараса", де зокрема говориться про літературну композицію "Шевченко і Хартахай", показану у СШ №65 м. Донецька.
10 червня -газета "Макеевский рабочий" передруковує статтю Л. Огнєвої з газети "Донеччина".
1999 - Національним банком України випускається пам'ятна медаль "Т. Г. Шевченко".
1999 - поет і журналіст В.Біляїв (родом з Моспиного, батько - шахтар) закінчує вірш "Заповіт Шевченка" (Вашингтон, 1989-1999 рр.).

2000 рік


9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
11 березня - газета "За огнеупоры" інформує, що розпочався ІІ тур обласного конкурсу читців Шевченківської поезії "Разом з Кобзарем".
11 березня - газета "Вечерний Донецк" друкує інформацію про Шевченківське свято у Донецьку - "Жива пам'ять про Кобзаря".
14 березня - газета "Дзержинский шахтер" розміщує статтю Володимира Яцюка "Автопортрети Шевченка у "Кобзарі", де розповідається про автопортрет поета у овалі: "молодий Тарас постав перед нами у романтичному ореолі натхнення та світлих надій"; про портрет Т. Г. Шевченка відомого художника Михайла Мікешина; про автопортрет олією 1860-го року та історії його створення.
16 березня - про місцеві традиції вшанування роковин Т. Шевченка розповідає С. Шевченко у газеті "Акцент".
22 березня - газета "Приазовский рабочий" розміщує історичну розвідку М.Руденка "Як у 20-му році маріупольці вшановували Т. Г. Шевченка".
У 1920 році серед працівників міської друкарні було багато українців, вони запропонували видати до дня народження Т. Г. Шевченка хоч невеликим накладом "Кобзар". Для цього видання складальникові друкарні Борису Наумовичу Орлову довелося з'їздити за папером аж у Харків, тодішню столицю України. 9 березня 1920 року весь тираж був готовий. Це було перше видання "Кобзаря" на Приазов'ї. Один з примірників "Маленького Кобзаря" зберігається у місцевому краєзнавчому музеї.
25 травня - У Донецьку відзначили 139-ю річницю перепоховання Т. Г. Шевченка. Про це повідомляє газета "Вечерний Донецк".
2000 - до 160-річчя першого видання "Кобзаря" побачила світ невеличка книжечка "Маріупольський вінок Шевченкові". Автор - Павло Мазур. Автор розповідає про Ф. Хартахая, книгарню "Кобзар", що відкрилась у Маріуполі у 1918 році, про І.Баранникова, автора першого пам'ятника Кобзареві в Маріуполі, Петуся - художника-ілюстратора маріупольського "Кобзаря" 1920 р., М. Фененка - маріупольського дослідника топоніміки Т. Шевченка.

2001 рік


140 років з дня смерті Т. Г. Шевченка
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
8-14 березня - газета "Харцызские вести" повідомляє, що у школі № 4 відбувся вечір "Думи мої, думи…", присвячений Кобзарю.
10 березня - газета "Вечерний Донецк" друкує інформацію про день пам'яті великого Кобзаря - "Навічно в пам'яті і в серці".
13 березня - газета "Вперед" друкує розвідку краєзнавця Анатолія Шевченка "Книга про Тараса Шевченка", яку автор знайшов у сховищах Національної бібліотеки України імені Вернадського.
16-21 березня - газета "ВГ" в Донбассе" друкує розвідку краєзнавця А. Шевченка "Шахтарі про Кобзаря". Зокрема, автор описує подорож 1939 року шахтарської делегації з Горлівки по місцях, пов'язаних з ім'ям Т. Шевченка: Харків - Київ - Канів.
23 березня - часопис "Академія" розповідає про те, що в Донбасівській машинобудівній академії відзначено день народження великого українського Кобзаря "Українськими вечорницями".
20 квітня - газета "Виробник України" повідомляє, що в Маріуполі відкриють пам'ятник Т. Шевченку. Спорудження пам'ятника великому Кобзарю у Маріуполі приурочено до 10-літнього ювілею молодої держави Україна.
16 травня - газета "Акцент" розповідає, що в Маріуполі буде відкрито пам'ятник Т. Шевченку.

Травень - делегація Донецької області приймає естафету проведення міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята від Івано-Франківської області.


11 серпня - газета "Вечерний Донецк" розповідає про те, що в м. Новогродівка постане пам'ятник Т. Шевченку.
15 серпня - газета "Приазовский рабочий" розповідає про те, що в Маріуполі розпочались монтажні роботи з установки пам'ятника Т. Шевченку.
24 серпня - встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку у Добропіллі. Він розташований неподалік перехрестя проспекта Шевченка і проспекта Перемоги поряд з поліклінікою Добропільської центральної районної лікарні. Скульптор пам'ятника - Петро Іванович Антип, художник - Костянтин Дмитрович Чудовський. Пам'ятник зроблено із залізобетону, сірого та червоного граніту. Пам'ятник створено за ініціативою мешканців міста Добропілля, громадських організацій та за рішенням Добропільського міськвиконкому.
29 серпня - газета "Донбасс" розповідає, що змінився початок вулиці Енгельса у Добропіллі, де встановлено бюст Т. Г. Шевченка: він прибрав сучасного вигляду. Спільне засідання депутатських комісій рекомендувало виконкому міської ради перейменувати вулицю Енгельса у проспект Шевченка. І таке рішення вже прийняте.
29 серпня - газета "Донбасс" розповідає про відкриття пам'ятника Т. Шевченку у Маріуполі, яке відбулося 24 серпня. Символічним і знаковим стає місце його встановлення - на розі двох магістральних проспектів, один з яких носить ім'я самого поета, а інший (проспект Металургів) як уособлення головної професії міста. Саме тут, на облаштованому майданчику, і була встановлена на гранітному постаменті вилита у бронзі фігура Кобзаря. Автор - заслужений художник України Олександр Вітрик.
30 серпня - газета "Технополис" повідомляє, що в Краматорську біля виконкому поставлено камінь з пам'ятною дошкою Тарасу Шевченку. На цьому місці згодом має постати пам'ятник Кобзарю.
7-13 вересня - часопис "Привет, ребята!" розповідає про те, що в Маріуполі відкрито пам'ятник Т. Шевченку.
15 вересня - газета "Наш дом" розповідає про те, що пам'ятник великому Кобзарю віднині прикрашає Новогродівку. Сквер також тепер носить ім'я великого Кобзаря. Історія створення пам'ятника пов'язана з містом-побратимом Новогродівки - Калушем Івано-Франківської області. Мешканці Калуша допомагали створювати на теренах Новогродівки першу українську школу, надсилали шкільні підручники українською мовою. Українська громада Новогродівки вирішила встановити пам'ятник Т. Шевченку у місті. Їхнє прагнення допомогли здійснити мешканці міста Калуша. На відкритті пам'ятника у Новогродівці були присутні мер міста Калуша Степан Резник, калуський народний хор.
Інформація Антона Сергійовича Кухлева, мешканця Новогродівки: Пам'ятник Тарасу Шевченку було встановлено 8 вересня 2001 р. у міському сквері неподалік будівлі Новогродівської міської ради. Скульптор - Ярослав Скакун, професор Львівської академії мистецтв, архітектор - Петро Макогон (м. Калуш Івано-Франківської області), головний архітектор - Едуард Шестопалов (м. Новогродівка Донецької області). За ініціативою члена Новогродівського міського осередку Товариства політв'язнів та репресованих України Софії Павлівни Мальчиної, мешканців міста, громадських організацій та промислових підприємств було прийнято рішення про встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку в місті. Реалізації цього проекту сприяли дружні зв'язки С. П. Мальчиної з діячами калуської організації товариства "Просвіта". Жителі Калуша подарували новогродівцям бюст Кобзаря, урочисте відкриття якого відбулося 8 вересня 2001 р. за присутності жителів Новогродівки та гостей із Калуша. Пам'ятник представляє собою поясну фігуру, встановлену на прямокутному постаменті. На лицьовій стороні вмонтована меморіальна плита з надписом: "Тарас Григорович Шевченко". Поясна фігура виконана в традиціях академічної пластики, внаслідок чого Кобзар, здається, глибокодумним поглядом дивиться вдалину, наче бачачи живе втілення своїх мрій, поглядів, ідеалів. Матеріал поясної фігури - залізобетон, вкритий мідним листом: 1,5 м. Постамент - світло-сірий граніт: 2,20 х 1,50 х 0,85 м.
2001 - Український культурологічний центр м. Харцизька (голова Пішванова Т.Г.) отримує до своїх фондів літературу з західної діаспори, в т.ч. матеріали шевченківської конференції УВАН 1951р. "Автограф Шевченка 1850 року".
2001 - за ініціативою дійсного члена НТШ, д.т.н., проф. В. С. Білецького у Донецьку засновано багатопрофільне наукове серійне видання - Донецький вісник Наукового Товариства ім. Шевченка. За період 2001-2013 рр. вийшло друком 38 томів "Донецького вісника НТШ". Тематика: мовознавство, літературознавство, історія, філософія, хімія, гірничі науки, геологія, педагогіка, психологія, проблеми української діаспори.

2002 рік


Міжнародне Шевченківське літературно - мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій…"
28 лютого - газета "Наше слово" друкує інформацію про культмасові заходи у Волноваському районі, присвячені Т. Г. Шевченку.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
5 квітня - газета "Донеччина" повідомляє про заходи у дитячих бібліотеках Донецька "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь віки". Так, у філії № 7 Петровського району відбувається конкурс читців "Кобзареве слово" в рамках фестивалю дитячої творчості "Музика дитинства". Грамотами районного відділу освіти нагороджені читачі Інна Грачова, Олена Заблоцька, Оксана Гущина, Оксана Ігнатенко. У Куйбишевському районі вчителька Олена Іванівна Плісенко пропонує "вишити" рушник долі великого пророка України червоними і чорними смужками. Свято супроводжується виконанням віршів, пісень на слова Т. Шевченка, інсценізацією уривка з поеми "Наймичка". Проведена вікторина "Чи знаєте ви твори Шевченка?".
14 травня - газета "Вечерний Донецк" друкує інформацію про те, що естафету Шевченківського свята від Івано-Франківщини приймає Донеччина.
16 травня - газета "Урядовий кур'єр" друкує інформацію про проведення міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята "В сім'ї вольній, новій" у Донецькій області з 22 по 25 травня.
16 травня - газета "Літературна Україна" друкує інтерв'ю з головою Національної спілки письменників України В. О. Яворівським напередодні міжнародного шевченківського свята на Донеччині - "Господарям - нових зустрічей і вражень, гостям - солодкої втоми".
16 травня - газета "Мой город" друкує інформацію про міжнародне Шевченківське свято у Дебальцевому - "В сім'ї вольній, новій…"
18 травня - газета "Донбасс" друкує роздуми письменника А. Кравченка про своєрідність естафети традиційного свята "В сім'ї вольній, новій", присвяченій великому Кобзарю.
18 травня - газета "Наш дом" друкує статтю А. Бабія про те, що 22 травня 1861 року відбулося перепоховання Т. Г. Шевченка - "Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно…"
22-25 травня - в Донецькій області відбувається міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято, в якому беруть участь понад 300 гостей. Прибуває делегація із Львівської області для прийняття естафети свята. В її складі - Михайло Сендак, Богдан Матолич, Мар'ян Долішній, Анатолій Заболотній, Анатолій Завгородній та інші.
22 травня - відкривається літературно-художній музей Т. Г. Шевченка у приміщенні Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. Крупської. Початок музею дала приватна колекція Володимира Костянтиновича Портянка. Музей представляє поетичну та мистецьку спадщину поета - понад 1000 експонатів: видання "Кобзаря" другої половини ХІХ - початку ХХ століття, а також практично всі, які видавалися в Україні та Росії з 1946 по 2001 роки; твори поета болгарською, польською, словацькою, грузинською, іспанською, французькою, німецькою, англійською, циганською мовами; видання творів поета українською діаспорою Канади, США, Австралії; мініатюрна Шевченкіана; місцевий матеріал, пов'язаний з ім'ям Т. Шевченка; експонати театральної шевченкіани Донбасу тощо. За створення музею бібліотека нагороджена спеціальним дипломом регіонального фестивалю "Книга та преса Донеччини-2002", пам'ятною медаллю "Тарас Шевченко".
22 травня - газета "Донеччина" друкує статтю І. Зоца про шевченківське свято у Донецьку - "Визначна подія". Так, відкривається літературно-художній музей Тараса Шевченка в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Н. К. Крупської, художній музей презентує виставку "Мальовнича моя Україна". Заплановане театральне свято "Козаки в країні виростають знов", очікуються гості - камерний хор "Київ", ансамбль Національної філармонії України "Рідні наспіви", вокальний чоловічий квартет "Гетьман", народні артисти України Анатолій Паламаренко, Неоніла Крюкова, Ніна Матвієнко, Марія Стефюк та інші. Письменницька делегація представлена головою НСПУ Володимиром Яворівським, Олесем Лупієм, Михайлом Шевченком, нашими земляками - лауреатами Шевченківської премії Іваном Дзюбою та Леонідом Талалаєм, лауреатом літературної премії імені Лесі Українки Олегом Орачем, Володимиром Черепковим. Очікуються гості з Польщі, Росії, Білорусі. Творчі зустрічі відбулися в Донецьку, Маріуполі, Слов'янську, Артемівську, Єнакієвому, Красноармійську, Горлівці, Макіївці, Дебальцевому та Мар'їнському районі.
22 травня - газета "Донеччина" друкує роздуми заслуженого художника України В. Шенделя про поета Т. Шевченка - "Катерина" в шахтарському селищі". Художник згадує своє дитинство у селищі Гігант (шахта імені Абакумова), коли у післявоєнну пору він читав сусідам та знайомим "Кобзар", з якого хлопцю запам'яталися слова з "Катерини": "Катерина, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся з малим сиротою?" Володимир Шендель у 1965 році стає студентом Академії мистецтв у Ленінграді, де колись навчався Тарас Шевченко. Автор зазначає: "Тарас Шевченко був і буде завжди близьким, зрозумілим і потрібним в будь-якому куточку нашої України. А його пристрасне пророче слово, його засіяний тернями життєвий шлях надихає донецьких митців до творчості. Мотиви Кобзаревою поезії, його пейзажної лірики можна побачити й відчути на полотнах О. Полякова, Ю. Зорка, П. Шакало, М.Дубини, Г. Домненка та інших наших товаришів. Отож Шевченко сьогодні з усіма нами, він же дав надію і на кращий завтрашній день, бо наш народ із таким Генієм того гідний".
22 травня - голова Донецького відділення НСПУ Станіслав Жуковський виступає із статтею "Порадник на всі часи". Зокрема, автор відзначає: " Саме у слові - весь внутрішній світ поета. У ньому все, що він пережив і вистраждав: і його любов і ненависть, біль і гнів, журба і віра, незламна віра в добро і справедливість. Мистецтво - на те воно і мистецтво. Бо ж тільки воно, за О. Гончаром, здатне творити диво: особистий внутрішній світ Тараса Шевченка, перелитий у сплав мистецьких синтезів, постав у ліриці та поемах його в таких художньо-образних виявах, у такій правдивості та глибині індивідуальних переживань, що в них і сам народ упізнав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє. Ось чому ми звемо Шевченка істинно народним поетом, а не тому, що він писав у народному стилі. Гете стверджував, що той, хто був справжнім громадянином своєї епохи, має найбільше шансів бути сучасником всіх епох майбутнього. Шевченко був великим громадянином своєї епохи, і тому назавжди залишається сучасним. До нього ми і сьогодні, в час розбудови незалежної України, йдемо за порадою. І його могутній голос, долаючи всі перешкоди та сутінки другої половини ХІХ сторіччя, доноситься до нас із настійним закликом:
Моя порадонька святая!

Моя ти доле молодая!

Не покидай мене. Вночі,

І вдень, і ввечері, і рано

Витай за мною і учи,

Учи неможними устами

Сказати правду…
22 травня - газета "Донеччина" друкує добірку віршів, присвячених Т. Г. Шевченку:
Кобзар

Висвітлюю, неначе ліхтарем,

Минулого затінені алеї…

"Кобзар" моїм був першим букварем

І читанкою першою моєю.

Ані рядка я досі не забув,

Хоча вже й зникли деякі алеї…

Підручником поезії він був

І "Біблією" першою моєю. (Віталій Юречко)

Тарасова ночь

Март озвучен именем Тараса.

Вдохновенный веет ветерок.

По путям рабочего Донбасса

Шествует трудящийся пророк.

Поднимая каменные вежды,

На потомков он взглянет в упор.

Как же исполняются надежды?

Неужели гибнут до сих пор?

Поднимая пламенное знамя,

Отвечает нынешний батрак:

"Говорят, Тарас, что вы не с нами?

С господами? Неужели так?

Милый, посмотри: перед тобою -

Блеск витрин, решеток чернота.

Мы сдаемся господам без бою.

И мечта у нас, Тарас, не та.

Посмотри, Тарас, на этот рынок.

Все продажно. Разве это жизнь?

Тысячами наши Катерины

По гаремам мира разошлись.

Золото твоих бесценных строчек

Подменили - и душа пуста".

Тут закрыл Тарас Шевченко очи



И, окаменев, сомкнул уста. (Олена Лаврентьєва)
22 травня - Ніна Крахмальова друкує в газеті "Донеччина" свої спогади з циклу "Конфетті". Вона відзначає, що в її дитинстві "Заповіт" Т. Шевченка слухали стоячи: "И никто не призывал нас к тому, никто не вбивал в головы патриотических чувств. Они просыпались сами, разбуженные гением Тараса Шевченко".
23 травня - газета "Акцент" повідомила, що гостей з Києва зустрічали хлібом-сіллю - гостей, які прибули на Шевченківське свято у Донецькій області.
23 травня - газета "Донбасс-неделя" друкує гасла міжнародного Шевченківського літературно-художнього свята "В сім'ї вольній, новій" - "Не забудьте пом'янути незлим, тихим словом", "Нас об'єднав Тарас".
23 травня - газета "Город" друкує програму міжнародного Шевченківського літературно-художнього свята "В сім'ї вольній, новій".
23 травня - "Газета в газеті" друкує інформацію про Шевченківські свята на Донеччині.
23 травня - газета "Вечерний Донецк" друкує статтю "Донеччина вклоняється великому Кобзарю".
23 травня - до Слов'янська прибуває делегація поетів, художників та артистів з різних куточків України, Росії, Білорусії. Киянин Петро Засенко зазначає, що Тараса Шевченка знає весь світ, поняття Шевченко й Україна - ідентичні, Шевченко - наш пророк, наша гордість. Виступають також поети Михайло Скобля (Білорусь), Василь Бондар (Кіровоград), Олександр Вертіль (Суми), Лідія Віценя (Полтава), Микола Шостак (Київ), Олександр Яровий (Слов'янськ), Анатолій Кібірєв (Краматорськ). Вони говорять про Кобзаря, поезію, читають вірші Т. Шевченка та свої власні.
24 травня - часопис "Виробник України" друкує інформацію про Шевченківське свято на землі Донеччини.
24 травня - газета "Салон" розповідає про дні Шевченка у Донбасі. Автор - Д.Заборін. Зокрема, він наводить слова мера міста Донецька Олександра Лук'янченка: "Шевченківські дні об'єднують усі кутки нашої країни. І обміни візитами Донецької і Львівської області будуть сприяти укріпленню дружніх зв'язків між регіонами України і спрямовані на процвітання держави".
24 травня - газета "Жизнь" друкує інформацію про Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій" на Донеччині - "Невмирущий Тарас святу Україну єднає".
25 травня - газета "Знамя победы" розповідає про культурно-мистецькі заходи по вшануванню спадщини Кобзаря у Шахтарському районі Донецької області.
25 травня - газета "Краматорская правда" розповідає про міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято у Краматорську - "Естафета дружби та співпраці".
25 травня - газета "Наш дом" розповідає про Шевченківські дні у Донбасі. Зокрема, про ІІІ Всеукраїнський конкурс пісні, танцю, художнього мистецтва та народної музики імені Кобзаря.
25 травня - газета "Приазовский рабочий" розповідає про Шевченківське свято у Маріуполі.
25 травня - газета "Ильичевец" розповідає про свято літератури і мистецтва "В сім'ї вольній, новій" у Маріуполі.
28 травня - газета "Салон" розповідає про те, що Шевченківські свята призвели до перейменування, зокрема, у місті Добропілля проспект Енгельса перейменований на честь Кобзаря, у місті Старобешево - центральна площа, у Краматорську - закладено перший камінь на місці майбутнього пам'ятника Т. Шевченку.
28 травня - газета "Вечерний Донецк" розповідає про Шевченківське свято "В сім'ї вольній, новій" на Донеччині - "Звучало слово Кобзаря".
28 травня - газета "Донбасс" розповідає про шевченківське свято на донецькій землі - "Невгасима Кобзаря заря". Автор - К. Куцева.
29 травня - газета "Зоря" повідомляє про Шевченківські свята у Красному Лимані - "Зустріч Шевченка з краснолиманцями".
29 травня - газета "Жизнь" розповідає про завершальний акорд Шевченківського літературно-мистецького свята на Донеччині.
30 травня - газета "Літературна Україна" розповідає про Шевченківські свята на Донеччині - "Обнімітеся ж, брати мої…" Автор - В. Кирилюк. Зокрема, Донеччина приймала делегації з Івано-Франківської та Львівської областей, Краснодарського краю.
30 травня - газета "Літературна Україна" розповідає про Шевченківське свято на Донеччині - "Кобзар на Донецькому кряжі". Автор - В. Плющ.
30 травня - газета "Літературна Україна" друкує статтю В. Кирилюка про Шевченківське свято на Донеччині - за матеріалами бесіди з головою національної спілки письменників України В. Яворівським, професором А. Погрібним, письменником О. Лупієм та іншими - "Обнімітеся ж, брати мої…"
30 травня - "Газета в газеті" вміщує інтерв'ю заступника голови облдержадміністрації О. Гурбича про те, як відбувалося міжнародне Шевченківське свято в Донецькій області.
2002 - часопис "Человек. Закон. Общество" у 2-му числі розміщує інтерв'ю заступника голови Дондержадміністрації про міжнародне Шевченківське свято літератури та мистецтва "В сім'ї вольній, новій" - "Коріння та крона".
30 травня - 5 червня - газета "ВГ" в Донбасі" розповідає про Шевченківські свята на горлівській землі.
30 травня - газета "Донеччина" розповідає про те, що цвіт української культури та мистецтва на Донеччині у Шевченківські дні не минув і Красноармійська - "Тараса боятися - в Україні не жити". До міста прибули письменники та камерний хор "Київ". Свято відкриває мер міста М. Л. Приймаченко. Поет Юрій Завгородній дарує бібліотекам міста останні видання "Кобзаря" без купюр та Василя Симоненка. Родзинкою свята стає виступ камерного хору "Київ". Його керівник - Микола Говдич. Кожен виступ хористів сприймається аудиторією на "біс": ніщо так не очищає душу, як гарна мелодія, пісня, до ладу заспівана. Гарячий прийом гостей був і у смт Родинському. Голова профкому Л. О. Кожух відзначає: у телевізорі іноді співають ніби артисти з великої літери, але чогось не вистачає. Після виступу хору "Київ" він розуміє: не вистачає глибоко національного коріння.
30 травня - газета "Донеччина" розповідає про Шевченківські дні на Донеччині - "Шевченко нас єднає". Автор - В. Скрипник. Розповідається про зустріч гостей зі Львова в аеропорту Краматорська, їхню поїздку на Святі Гори, на яких звучав "Заповіт", відвідання Святогірського монастиря, Покровського храму. Про необхідність подолання розколу в українському православ'ї говорить заступник голови Львівської адміністрації Богдан Матолич. Він дарує митрополиту Донецькому та Маріупольському книгу "Храми Львова". Біля пам'ятника Т. Г. Шевченку гості покладають квіти, слухають літературно-музичну композицію місцевих школярів та студентів. Потім відбувається знайомство з пансіонатом "Сосновий бір" шахти імені Засядька та насолода мистецтвом козацького гурту "Грайте, музики!" (керівник Сергій Гусаченко).
30 травня - газета "Мой город" розповідає про міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій" на дебальцевській землі - "І пригадають Кобзаря сердечним, тихим, дружнім словом".
31 травня - часопис "Виробник України" розповідає про міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій" - "Донеччина вклонилася Кобзарю і передала естафету Львівщині".
31 травня - газета "Маяк" розповідає про Шевченківські дні у Красноармійську - "Якби це міг бачити Кобзар!".
31 травня - 1 червня - газета "За вільну Україну" розповідає про проведення міжнародного літературно-мистецького свята "У сім'ї вольній, новій" у Донецьку - "Шевченко на тлі териконів".
Травень - часопис "Меркурій" вміщує в 5-му числі статтю про вшанування пам'яті великого Кобзаря на Донеччині.
6 червня - газета "Літературна Україна" друкує рецензію В. Кирилюка на книгу В.К. Пеунова "Ті 79 днів у Нижньому…"
6 червня - газета "Донеччина" повідомляє про свято єднання братніх культур - Шевченківське свято "В сім'ї вольній, новій" на Донеччині у приміщенні обласного будинку працівників культури (Донецьк). В залі присутні письменник Василь Неволов, Ігор Ляпін (з Росії), Василь Стрєлко (Білорусь), Петро Засенко (Україна). Зокрема, П.Засенко відзначає, що побував у шевченківських місцях Казахстану: "Тут його пам'ятають і люблять, вважають поета своїм, адже він перший в історії казахського народу намалював на своїх картинах казахські типажі. 47 сімей у селищі Мангишлак дали своїм дітям ім'я Тарас". Виступають також народні артисти України донеччани Петро Ончул, Аліна Коробко, соліст Донецького театру опери та балету Валентин Землянський, київські артисти Анатолій Паламаренко, Ніла Крюкова.
13 червня - газета "Літературна Україна" друкує роздуми письменника С. Бабія, учасника Шевченківських свят на Донеччині, - "Степ. Орда…половецька?".
26 вересня - студентка Донецького національного університету Інна Волосюк в газеті "Донеччина" піднімає проблему класичної літератури. Зокрема, автор відзначає, що в суспільстві спостерігається зміна цінностей. Люди перестали збирати домашні бібліотеки, люди перестали читати. На книжкових базарах продають дешевий кримінал та сентиментальну еротику - книжки-одноденки, в яких рідко знайдеш щось, крім граматично-стилістичних помилок.
2002 - виходить збірка віршів, прози та публіцистики, присвячені Т. Шевченку, під загальною назвою "Обніміться, ж брати мої…" Укладач - донецький поет Станіслав Жуковський, видавництво журналу "Донбас". До збірки увійшли твори письменників України, зокрема, донецьких літераторів, у творчості яких знайшла своє звучання шевченківська тема:
І все, здається, я клянуся.

Крізь сяйво місячне, бліде,

До мене рідний, добровусий

Тарас Григорович іде (В. Сосюра)


Повернувся нарешті сюди

Він, роз'пятий не раз і не двічі,

Набирає в долоні води

І підносить її до обличчя.

І не може зробити ковтка,

Бо вода, найчистіша на світі,

Витіка, витіка, витіка

Крізь долоні, цвяхами пробиті… (Л. Талалай).


Легким туманцем беруться очі.

Тарас в задумі чоло схиля.

Як рветься мрія до тебе, отча,

полита потом людським земля (С. Жуковський)


Образ Тараса Григоровича Шевченка, людини, поета, філософа-пророка увійшов до творчого доробку багатьох донецьких письменників. Його ми зустрічаємо у віршах П. Безпощадного, В. Соколова, Г. Кривди, Г. Гордасевич, В. Стуса, І. Білого, О. Орача, А. Шапурми, Л. Кир'якова, у прозі П. Байдебури, В. Пеунова, І. Костирі, у критичних нарисах І. Дзюби, у важких драматичних роздумах про трагедію рідного українського слова на донецькій землі О. Тихого, у літературно-краєзнавчих книгах В. Оліфіренка.
2002 - в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Н. К. Крупської виходить друком інформаційний збірник про "Літературно-художній музей Т. Г. Шевченка". Автор тексту - Н. Авдєєнко, О. Польова, фото - В. Розумейко, І. Ткаченко.
2002 - Донецький обласний художній музей підготував і випустив друком Каталог "Шевченкіана у творчості художників-графіків" із зібрання Донецького обласного художнього музею" (автор-укладач Л. В. Циганок, редактор Е. В. Молодик).
2002 - маріупольський краєзнавець Л. Д. Яруцький друкує другий том своєї книги "Маріупольська мозаїка", в якій є розділ "Маріупольці і великий Тарас". Там же розміщена розвідка під назвою "Друже мій єдиний!" (близький друг Т. Г. Шевченка жив у Маріуполі).

2003 рік


25 січня - газета "Урядовий кур'єр" вміщує статтю заслуженого працівника культури України В. Портянко під назвою "Моє хобі - створення музеїв". Зокрема, автор розповідає про історію створення музею Т. Шевченка в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Н. Крупської.
9-10 березня - Шевченківські дні у м. Донецьку і області (місцеві адміністрації, театр, бібліотеки, вузи, громадські організації Донеччини).
12 березня - газета "Донбасс" повідомляє про Шевченківські дні у Донецькій області - "Дзвінкі струни Кобзаря…"
13 березня - газета "Донеччина" повідомляє про Шевченківські дні у Донецьку - "Вшанували Великого Кобзаря".
21 березня - газета "Світлиця" повідомляє, що у Донецьку відбувся великий концерт "Пам'яті Тараса".
25 березня - газета "Акцент" повідомляє, що у Донецькому національному технічному університеті відбувся "Вечір з Шевченком". У концерті брали участь викладачі, працівники та студенти університету.
березень - часопис "Хронос" у третьому числі розповідає про переклад "Заповіту" та виданні "Кобзаря" грецькою мовою. Автор розвідки - О. Хаджинова.
березень - часопис "Хронос" у третьому числі вміщує "Заповіт" Тараса Шевченка на румейській, урумській та новогрецькій мовах у перекладі Г. Костоправа, А. Шапурми, Л. Кір'якова, В. Кіора, М. Папуши.
15 травня - газета "Донеччина" розповідає про літературно-художній музей
Т. Г. Шевченка, що діє у Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Н.Крупської. Автор матеріалу - О. Польова.
30 травня - газета "Світлиця" повідомляє, що у Слов'янську пройшла літературно-музична композиція-вистава "Я так ніжно їх любив: жінки у драмі кохання
Т. Г. Шевченка". У виставі брали участь студенти і курсанти Слов'янського коледжу національного авіаційного університету .
1 серпня - газета "Світлиця" вміщує матеріал Ріпки Г. про вшанування Т. Шевченка і про село Шевченкове Великоновоселівського району.
27 серпня - газета "Приазовский рабочий" розповідає про те, що в День незалежності у смт Володарському відкрито пам'ятник Т. Шевченку. Повідомляється, що оргкомітет звернувся до мешканців району, господарств та підприємств з пропозицією зібрати кошти на пам'ятник великому поетові. Першим відгукнувся учасник Великої Вітчизняної війни Куценко, зі своїх невеликих заощаджень він пожертвував десять гривень. Депутати обласної ради - Олександр Васильєв, Анатолій Алипа, Петро Троян, Василь Балабанов, Микола Каїра та голова районної ради Вілій Юзвикевич внесли по двісті гривень. З сільськогосподарських підприємств найбільше - 1 300 грн. - внесло ООО "Нова Нива". Всього було зібрано більше 14 тисяч гривень. Пам'ятник з бетону виконав скульптор Юрій Балдін. Постамент споруджений працівниками фірми "Іракліф", він з сірого граніту, підніжжя його також обкладено гранітними плитами.
18 вересня - газета "Донеччина" розповідає про пам'ятник Т. Шевченку у селищі міського типу Володарське. Так, більшу частину коштів на спорудження пам'ятника виділили трудові колективи господарств, підприємств, організацій та установ. Пам'ятник роботи донецького скульптора Ю. І. Балдіна встановлений в центрі селища, на площі перед будинком районного відділу освіти. На постаменті прикріплена плита зі словами поета:
Свою Україну любіть.

Любіть її…Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.


Зокрема, автор статті М. Куценко пише: "Це наша подяка тобі, Тарасе, за твою безмежну любов до неньки-України, якій ти віддав свої думки і почування. Це наша подяка тобі, Тарасе, за твою непохитну віру в те, що "розкуються незабаром заковані люди". Це наша подяка тобі, Тарасе, за твоє геніальне передбачення, що "на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі". Це наша подяка тобі, Тарасе, за твоє гостре революційне слово, за твою високу поезію. Тож нехай висока поезія Шевченка згуртовує нас навколо його заповітної мрії бачити свою неньку - Україну вільною, незалежною, щасливою, надихає нас на повсякденну працю заради цієї ідеї".

2003 - лауреатами Національної премії ім. Т. Шевченка стають режисер-постановник заслужений діяч мистецтв України Віктор Шулаков (1943-2009) та генеральний директор-художній керівник Донецького академічного українського музично-драматичного театру імені Артема заслужений працівник культури України Марко Бровун (1946-2012) за комедію-бурлеск "Енеїда" .


Шулаков Віктор Олександрович (11 серпня 1942, Сміла - 4 серпня 2009, Київ) - український театральний актор, режисер, драматург, педагог, народний артист України (2008), заслужений діяч мистецтв України, лауреат київської театральної премії "Пектораль" (2006). На сцені Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру поставив вистави "За двома зайцями" М. Старицького (1998), "Діамантовий дим" за І. Ільфом та Є. Петровим (2001), "Енеїда" за І. Котляревським (2002).
Бровун Марко Матвійович (24 липня 1946, Сталіно - 9 жовтня 2012, Донецьк) - художній керівник Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру (1994-2012), народний артист України (2012), заслужений працівник культури України.

2004 рік

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка