Доповідь Кабінету Міністрів України Верховній Раді України



Сторінка1/4
Дата конвертації21.03.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3   4

доповідь


Кабінету Міністрів України Верховній Раді України


про стан та розвиток інформатизації в Україні за 2002 рік
Характеризуючи стан інформатизації в Україні за 2002 рік слід відзначити такі загальні тенденції:

вирішальним напрямом розвитку сфери інформа­тиза­ції стає побудова інформацій­ного суспільства в Україні;

активізувався процес розвитку телекомунікацій та впровадження інформа­ційних технологій в усі сфери життя і діяльності суспільства;

нормативно-правова база інформатизації набула подальшого роз­витку;

швидкими темпами розвивається національна складова мережі Інтернет;

зростає кількість суб’єктів, які надають сучасні інформаційні послуги;

активізується міжнародне співробітництво у рамках реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу.

Державна політика у сфері інформатизації спрямовувалася на:

вирішення зав­дань соціального та економічного розвитку України, реалізацію положень послань Президента України до Верховної Ради Укра­їни “Україна: поступ у ХХІ сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки”, “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки” та Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

задоволення по­­треб в інфор­ма­ційному забезпеченні громадян, суспільства та держави;

удоско­на­лення інформа­цій­но-аналітичного забезпечення орга­нів державної влади;

вико­ристання потенційних можливостей інформатизації для розвитку науки, освіти, культури, охорони здоров’я та інших сфер сус­піль­ного життя;

створення і використання інформаційних ресурсів;

розвиток національної складової мережі Інтернет;

забезпечення захисту інформа­ційних систем, мереж і ре­сур­сів;

інформаційне забезпечення національної безпеки і суверенітету Укра­їни.

Основа нормативно-правової бази сфери інформатизації у 2002 ро­ці - це Закон України “Про Націо­нальну програму інформатизації”, постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2001 р. № 1702 “Про затвердження Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації” та від 12 квітня 2000 р. № 644 “Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 травня 2002 р. № 247 "Про затвердження концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням" та від 13 червня 2002 р. № 323 “Про затверд­­жен­ня переліку завдань (проектів) Націо­нальної програ­ми інформатизації на 2002 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування”.

Напрямами розвитку нормативно-правової бази сфери інформати­зації визначено: врегулювання питань виконання проектів Національної програ­ми ін­форма­тизації, формування і ви­користання національних інформацій­них ресурсів, розвитку телекомунікацій, захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, впровадження державних стандартів у цій сфері, ви­користання радіочастотного ресурсу, захисту персональних даних.

На виконання Закону України “Про Національну програму інформатизації” та відповідних Указів Президента України у 2002 році було прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів України, зокрема від 25 липня 2002 р. № 1048 “Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)”, від 15 лютого 2002 р. № 161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1998 р. № 1352", від 13 березня 2002 р. № 281 "Про деякі питання захисту інформації, охорона якої забезпечується державою", від 12 квітня 2002 р. № 522 "Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних", від 16 листопада 2002 р. № 1772 "Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади з питань захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних та телекомунікаційних системах".

Для вирішення питань інформатизації у 2002 році було прий­нято ряд Указів Президента України, зокрема від 22 січня 2002 р. № 63 “Про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України”, від 1 серпня 2002 р. № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”, від 18 вересня 2002 р. № 836 “Про заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки держави” та постанов і розпоряджень Кабінету Мініст­рів Укра­їни, а також ві­домчі нормативні акти. Вони стосуються, зокрема, організаційно-фі­нан­сових пи­тань забезпечення виконання Національної програми інформа­тизації, врегулю­ван­ня питань легалізації програмного забезпечення, що використовується в органах державної влади, інформаційно-аналі­тич­ного забезпечення Прези­ден­та Укра­ї­ни та орга­нів державної влади.

На виконання відповідних Указів Президента України прийнято постанови Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3 “Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади” та від 29 серпня 2002 р. № 1302 “Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади”, згідно з якими, зокрема, започатковано створення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та електронної інформаційної системи "Електронний Уряд".

З метою вдосконалення нормативно-правової бази з питань легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 15 травня 2002 р. № 247 “Про затвердження концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням”.

Для усунення залежності від держав – виробників криптографічних систем і засобів, забезпечення надійного криптографічного захисту таємної інформації, яка циркулює в технічних засобах системи управління державою, оснащення національних інформаційно-телекомунікаційних систем сучасними ефективними засобами захисту розроблено і затверджено Кабінетом Міністрів державні програми розвитку криптографічного та технічного захисту інформації і створення та впровадження уніфікованого ряду вітчизняних засобів криптографічного захисту секретної інформації.

Перелік основних нормативно-правових актів, прийнятих у 2002 році з метою вирішення невідкладних завдань у сфері інформатизації, наве­дено у додатку 1.

Підготовлено і знаходяться на розгляді у Верховній Раді України проекти Законів України “Про захист персо­нальних даних” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо боротьби з незаконним втручанням в роботу мереж електрозв’язку”.

Тривала робота над проектами Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронний цифровий підпис”, “Про телекомунікації”, “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вста­нов­­лення відповідальності за здійснення неза­кон­ного доступу до інфор­мації в автоматизованих системах”, Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності в глобальній інформаційній мережі Інтернет”, про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" та про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо боротьби з комп’ютерною злочинністю.

Водночас слід зазначити, що нормативно-правова база сфери ін­фор­ма­ти­зації потребує подальшого вдосконалення, зокрема з питань:

формування, ви­ко­рис­тання та захисту національних інформаційних ресурсів;

сприяння розвитку вітчизняної індустрії програмних продуктів;

електронного документообігу та використання електронного цифрового підпису;

криптографічного та технічного захисту інформації, охорона якої забезпе­чується державою відповідно до законодавства.

Перелік проектів законів України, прийняття яких необхідно прискорити як важливих для сфери інформатизації, наве­дено у додатку 2.

Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації здійснювалося шляхом налагодження та розвитку співпраці з відпо­від­ними організаціями ЄС, створення умов для інтегра­ції України в ЄС, розширення участі українсь­ких підприємств та фахівців у програмах та проектах ЄС, пов’язаних з розвитком інформатизації, співпраці у рамках СНД, удосконалення вис­тав­­кової діяльності.

Україна є членом ряду міжнародних організацій у сфері зв’язку та інформа­ти­зації – Всесвітнього поштового Союзу (ВПС), Міжнародного союзу електро­­зв’язку (МСЕ), а також регіональних європейських організацій – Європейської конференції Адміністрацій зв’язку (СЕРТ), Європейського Інституту Телекомунікаційних стандартів (ETSI).

У рамках підписаного у 2000 році Меморандуму про взаєморозуміння між Держкомзв’язку і Гене­ральним Дирек­то­ратом з питань інформаційного суспільства Європейсь­кої Комісії проводилася робота з активізації розвитку в Україні інформа­цій­ного суспільства.

Проводиться робота з підготовки до підписання ряду про­­ек­тів угод про співробітництво України в галузі поштового зв’язку і телекомунікацій з Грецією, Єгиптом, Ізраїлем.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 р. № 49 було забезпечено оформлення національної експозиції на Міжнародній виставці інформаційних і телекомунікаційних технологій ЦеБІТ-2002, що проходила з 10 по 17 березня у м. Ганновері (Німеччина).

Міжнародна діяльність органів державної влади, а також підприємств, установ та організацій у сфері інформатизації сприяє активізації розвитку цієї сфери в Україні, формуванню між­народного авторитету України та утвердженню її як держави із значним науковим і кадровим потенціалом.


Наукове та кадрове забезпечення інформатизації здійснювалося вищими навчальними закладами та Національною академією наук.

Удосконалення системи підготовки та використання фахівців із сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій є важливим і невідкладним завданням.

Протягом останніх років відбулися певні позитивні зміни щодо підвищення рівня кадрового забезпечення цієї сфери. Зростає обсяг державного замовлення на підготовку відповідних фахівців. Проводиться підготовка за новими спеціальностями, у тому числі:

експлуатація систем обробки інформації та прийнят­тя рішень;

обслуговування комп’ютеризованих інтегрованих і робототехнічних систем;

обслуговування інтелектуальних інтегрованих сис­тем.

Дані про стан підготов­ки фахівців за напрямами та спеціальностями у сфері інфор­ма­ти­за­ції наведено у додатку 3.

Підвищується рівень забезпеченості потреб вищих навчальних закладів у ком­п’ю­­тер­ній техніці та навчально-методич­ній до­ку­­­мен­та­ції.

Збільшується кількість комп’ютерних класів у нав­чаль­­них зак­ла­дах системи загальної середньої освіти. В 2002 році для виконання завдань Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл на 2001 – 2003 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 436, передбачені кошти в обсязі 45 млн. гривень, у тому числі для:

забезпечення навчальними комп’ютерними комплексами 844 сільських шкіл (обсяг фінансування – 42,5 млн. гривень);

розроблення нормативно-правового та методичного забезпечення інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів (обсяг фінансування – 2,5 млн. гривень).

Впровадження нових технологій породжує нові проблеми, а також ставить нові завдання щодо кадрового забезпечення, які потребують нагального вирішення. Так, з прийняттям нового Кримінального кодексу України, інших зако­нодавчих актів, якими закріплюються принципово нові правові норми стосовно комп’ютерної злочинності, виникає необхідність швидкої та ґрунтовної перепідготовки фахівців слідчих органів та карного розшуку МВС, прокуратури, судів.

Слід зазначити, що одним з чинників, які негативно впливають на стан кадрового забезпечення у сфері інформатизації, є відплив фахівців за кордон.
Напрями розвитку телекомунікаційної інфраструктури визна­ча­ють­ся стра­те­гією вход­ження України в глобальну та європейську інфор­ма­цій­ну інфра­­­струк­туру, необхідністю забезпечення доступу ко­рис­ту­вачів до ін­фор­­маційних мереж, систем і ресурсів, отримання широ­кого спект­ру інфор­маційних послуг.

Системи та мережі електрозв’язку є одним з визначальних компо­нентів телекомунікаційної інфраструктури будь-якої держави.

Розвиток первинної мережі зв’язку країни здійснюється шляхом бу­дівництва магістраль­них та зонових волоконно-оптичних ліній зв’язку.

На сьогодні практично завершено будівництво циф­ро­вої пер­вин­ної мережі зв’язку на міжнародному та міжміському рівнях. Органі­зовані міжнародні цифрові переходи з усіма сусідніми країнами, в тому чис­лі з країнами СНД, що дало змогу забезпечити реорга­нізацію схеми зв’язку з ними за міжнародними стандартами. Організовані циф­рові кана­ли зв’язку до всіх обласних центрів України. Питома вага цифрових каналів зв’язку досягла майже 50 відсотків, а на міжнародних напрямах - 98 відсотків.

Активно розвиваються мережі стільникового мобільного зв’язку у стандартах GSM-900 та GSM-1800. Кількість абонентів мобільного зв’язку за 2001 рік зросла більш ніж вдвічі і у липні 2002 року становила 2,45 млн. абонентів.

Для організації міжнародного телефонного зв’язку і розповсюдження програм телерадіо­мов­лення в основному використовується супутниковий зв’язок. Вітчиз­няні супутникові системи зв’язку розвиваються з використан­ням іноземних геостаціонарних космічних апаратів.

Широко використовуються такі сучасні техно­логії, як АТМ, ISDN, Frame Relay, xDSL. Основним постачальником цих послуг є ВАТ “Укртелеком”. Станом на липень 2002 року вузли АТМ-мережі діяли в 11 регіонах. Мережею Frame Relay охоплені всі обласні центри. Кількість вузлів ATM/Frame Relay становить 129. Протягом ІІ кварталу 2002 р. кількість портів ATM/FR збільшена на 33.
Розвиток національного сегмента мережі Інтернет є одним із пріори­тетних напрямів державної політики.

На середину 2002 р. доступ користувачів України до мережі Інтернет забезпечувався більш ніж 400 суб’єктами господарювання (провайдерами послуг Інтернет).

Станом на червень 2002 р. в українському (ua) домені мережі Інтернет функціонувало близько 70 тис. хост-серверів і 26 тис. веб-серверів у 48 тис. зон. За кількістю хост-серверів, підключених до мережі Інтернет, Україна посідає 24 місце в Європі і 39 - у світі. Загалом кількість хост-серверів в зазначеному домені за перше півріччя 2002 року зросла на 7,1 відсотка.

Кількість користувачів українського сегмента мережі Інтернет за останні два роки збільшилася більше ніж у 6 разів. На початок 2002 року кількість постійних користувачів Інтернет в Україні становила, за різними оцінками, від 670 тис. до 750 тис. чоловік (в усьому сві­ті - близько 600 млн. чоловік) Ще майже 1,3 млн. чоловік користувалися послугами час від часу.

Значно зріс обсяг українських інформаційних ресурсів, доступних через ме­ре­жу Інтернет. Якщо на початок 1999 року такі ресурси розміщувалися в Україні на 1,4 тис. веб-серверів, то сьогодні - вже на 26,1 тис. веб-серверів. Інформація щодо напрямів використання українською аудиторією мережі Інтернет станом на квітень 2001 р. (за даними компанії Socis) наведені у додатку 4 (дані за 2002 рік опрацьовуються).

Тематичний розподіл інформації в українському сегменті мережі Інтернет можна охарактеризувати таким чином:

про діяльність суб’єктів господарювання - 41 відсоток;

довідкова - 17 відсотків;

розважального характеру - 12 відсотків;

електронні версії засобів масової інформації та науково-технічні журнали - 4 відсотка;

про діяльність науково-дослідних установ, навчальних закла­дів – 3 відсотка;

про діяльність органів державної влади всіх рівнів та урядових організацій - 1,03 відсотка.



Створено та роз­мі­щено в мережі Інтернет веб-сайти майже всіх центральних орга­нів виконавчої влади та обласних держадміністрацій (пов­ний їх перелік наведено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади, розміщеному за адресою www.kmu.gov.ua).

Стосовно на­дан­ня послуг з до­ступу до мережі Інтернет і наявності відповідних інформа­ційних ресурсів кращі позиції порівняно з іншими регіонами України займають м. Київ та Дніпропетровська, Одеська, Донецька, Хар­ківська і Львівська області. Найменш розвинуті у цій сфері Волинська, Рівненська і Тер­но­пільська області.

З метою поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 4 січня 2002 р. № 3 “Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет ін­формації про діяльність органів виконавчої влади”, якою визначено, що оприлюднення інфор­ма­ції міні­стерст­вами, іншими цен­тральними та місцевими органами виконавчої влади здійс­нюватиметься шляхом:

розміщення і періодичного оновлення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформації відповідно до вимог цього Порядку на власних веб-сайтах;

створення Єдиного веб-порталу Кабінету Міністрів України, призначеного для інтеграції веб-сайтів органів виконавчої влади та розміщення інформаційних ресурсів відповідно до потреб громадян.

Єдиний веб-портал Кабінету Міністрів України (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади), який повинен стати центральною частиною електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", підключено до мережі Інтернет 1 листопада 2002 р. Зараз триває його інформаційне наповнення на основі інтеграції інформаційних ресурсів органів виконавчої влади. Кабінетом Міністрів також дано завдання Держкомзв’язку розробити проект постанови Кабінету Міністрів України “Про створення електронної інформаційної системи “Електронний Уряд”.


На розвиток мережі Інтернет в Україні негативно впливають такі фактори:

­не встановлено, принаймні мінімальних, норм якості послуг (оскільки та­кий вид діяльності, як на­дан­ня послуг з до­ступу до мережі Інтернет, не ліцен­зується), через що не можна вимагати дотримання цих норм провайдерами (за винятком тих, через які до мережі Інтернет можуть підключатися органи виконавчої влади, інші державні органи, підприємства, установи і організації, які обробляють, поширюють і зберігають інформацію, що є об’єктом державної власності та охороняється згідно із законодавством);

потужність ресурсів у пере­важ­ної більшості провайдерів недостатня;

вартість послуг для більшості населення порівняно висока.

З метою комплексного вирішення проблем інформатизації, у тому числі щодо розвитку національного сегмента мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юри­дич­них осіб усіх форм власності, належного представлення в мережі Інтернет національних інформаційних ресурсів, створення умов для функціонування системи "Електронний Уряд", Держ­ком­­зв’язку разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади із залученням провідних вчених та фахівців у цій сфері розробляє за дорученням Кабінету Міністрів України проект Довгострокової державної програми “Електронна Україна”.


Формування та розвиток сучасної телекомунікаційної інфраструктури значною мірою залежить від ринку ін­фор­маційних технологій.
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка