Доповідь на педагогічній раді: «Розумове виховання учнів у процесі навчання» Н. В. Кириченко



Скачати 65.93 Kb.
Дата конвертації24.03.2016
Розмір65.93 Kb.
Доповідь на педагогічній раді: «Розумове виховання учнів у процесі навчання»

Н. В. Кириченко, учитель початкових класів, вчитель вищої категорії, старший вчитель;

Херсонської спеціалізованої школи №27 з поглибленим вивченням інформатики та іноземних мов Херсонської міської ради




Розумове виховання — це «надбання знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, вироблення культури розумової праці, виховання інтересу й потреби в розумовій діяльності, і у постійному збагаченні науковими знаннями, у застосуванні їх на практиці».

За В. Сухомлинським


Розумове виховання — це цілеспрямована діяльність педагогів із розвитку інтелектуальних здібностей і мислення дитини, прищеплення культури розумової праці, інтелектуальної культури в цілому.

Мета розумового виховання:

  • розвиток мислення учнів;

  • розвиток пізнавальних можливостей дітей.



Напрями розумового виховання:

1.Розвиток різних видів мислення;

2.Розвиток розумових сил учнів;

3. Оволодіння інтелектуальними уміннями.




Завдання розумового виховання:

  1. оволодіти учням знаннями основних наук;

  2. сформувати в учнів правильне уявлення про навчання як про складний процес, пов'язаний з постійним напруженням волі, необхідністю долати труднощі;

  3. розвивати у дітей діалектичне, логічне, абстрактне, узагальнене, творче мислення;

  4. формувати в учнів загальні та спеціальні навчальні вміння, здатність робити точно й охайно; уміння зосереджено і уважно працювати;

  5. розвивати в самому собі такі позитивні якості, як працелюбство, дисциплінованість, високу свідомість, відповідальне ставлення до праці, самокерування (самоконтроль).

  6. Приносити дітям задоволення й насолоду.



Успіх навчальної діяльності та їх розумовий розвиток значною мірою залежить і від рівня сформованості в них таких видів навчальної діяльності (бо розумове навчання стартує саме з початкової школи):

  • уміння читати – виразно, в необхідному темпі, з певною інтонацією (тобто інтонаційні засоби виразного мовлення), з урахуванням жанру тексту, усвідомлюючи зміст прочитаного;

  • уміння слухати – зосереджувати увагу на змісті розповіді, пояснення чи запитань учителя, відповідей на запитання однокласників, аналізувати і оцінювати прослухане повідомлення;

  • уміння усно формувати і викладати власну думку – відповідати усно і висловлювати власну думку (версію), відповідати на запитання вчителя; переказувати зміст прочитаного чи почутого; словесно описувати картину чи об’єкт; ставити запитання до прочитаного тексту чи розповіді вчителя (Це проблемно-діалогічне мовлення, над яким працюють вчителі початкової школи);

  • уміння писати – правильно списувати з книжки, з дошки; оволодівати технікою письма; писати під диктовку; писати твір на задану чи вільну тему; записати письмовий переказ прочитаного; законспектувати прочитане (це вже старша школа);

  • уміння працювати з книгою – вміти знаходити необхідну літературу; користуватися довідковою літературою, словниками в друкованому та електронному варіантах;

  • уміння спеціальні – читати ноти, слухати музику; уміти записувати формули, багатоцифрові числа; технічні креслення;

  • уміння культури розумової праці – дотримуватися режиму розумової праці; чергувати розумову працю з відпочинком; чергувати роботу зі складним і більш легшим матеріалом; виконувати завдання охайно; утримувати в належному порядку своє робоче місце.



Які ж типи завдань можна включати в систему роботи вчителя з учнями, аби сприяти розвитку у них розумових умінь?

  1. Завдання дослідницького характеру – спостереження, практична робота, досліди,екскурсії, конструювання приладів; Висновок: Саме такі завдання розвивають допитливість, самостійність, індуктивність мислення.

  2. Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків – Що станеться, якщо…? Якщо збільшити…? Назвіть основні причини (ознаки)…?

Висновок: Саме такі завдання забезпечують розвиток логічного мислення дитини.

  1. Завдання на самостійно прийняте рішення – Знайдіть серед усіх пропозицій (тверджень, версій)…; Доберіть синоніми (антоніми)4 Випишіть тільки іменники (займенники, прикметники)…; Розв’яжіть задачу різними способами (та ще й виразом).

Висновок: Саме такі завдання розвивають відповідальність учня.

  1. Завдання на порівняння – знайти подібність і відмінність на основі виявлення характерних ознак, характеристик.

Висновок: Саме такі завдання розвивають відповідальність, самостійність, швидку реакцію за співвідношенням знань і реальних об’єктів.

  1. Завдання на впорядкування думки – викласти подію за планом, описати картину за зразком, скласти план переказу, проаналізувати слово як частину мови (за схемою).

Висновок: Саме такі завдання розвивають здатність долати труднощі самостійно.

  1. Завдання на розвиток здогади, інтуїції – закінчіть розповідь… (Що ж сталося далі?)

Висновок: Саме такі завдання розвивають логічне мислення дитини, фантазію, ініціативу.

Сьогодні в освітньому просторі України відбуваються кардинальні зміни, зумовлені процесами реформування школи, який відбувається відповідно до закону України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти, Державного стандарту загальноосвітньої освіти. Все це забезпечує системне оновлення змісту та перехід на нову структуру навчання. В учителів з’являється можливість застосовувати активні навчальні технології, цінні для кожного учня.

Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок. Стандартні уроки відіграють значну позитивну роль у навчанні школярів. Вони закладають «фундамент» знань учнів, а значить «базу» розумового навчання.

Але поряд з традиційним стандартним уроком важливе місце у розвитку розумових здібностей займають нетрадиційні (нестандартні) уроки.

Нестандартні уроки:


  1. Інформаційно-комунікативні технології:

    • урок-лекція;

    • урок-конференція;

    • урок-інформації;

    • урок-семінар;

    • урок-творчий звіт;

    • інтегрований урок…

  2. Дослідницькі технології:

    • урок-диспут;

    • урок репортаж;

    • заочна подорож;

    • урок-репортаж;

    • урок-пошук;

    • лабораторні дослідження;

    • урок-мандрівка…

  3. Психотренінг:

    • тренінг уваги;

    • тренінг уяви;

    • тренінг пам’яті;

    • «Пізнай себе»;

    • «Моя воля»;

    • «Мій характер»;

    • «Сам себе виховую»…

  4. Ігрові технології:

    • КВК;

    • «Поле чудес»;

    • Вікторина;

    • «Інтелектуальний брейн-ринг»;

    • урок-гра;

    • турнір;

    • «Найрозумніший»;

    • урок-драматизація4

    • урок-казка…



На таких нестандартних уроках ми, вчителі, часто використовуємо такі форми навчання:

    • Кооперативне навчанняробота в парах, малі групи, Акваріум;

    • Колективно-групове навчання – «Мікрофон», «Закінчи речення», «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «Асоціація».

    • Ситуативне моделювання – імітаційні ігри, рольові ігри, громадянські слухання, «Суд».

    • Опрацювання дискусійних питань – дискусія, дебати, метод прес, займи позицію.


Такі уроки ми, вчителі проводимо не так часто, бо учні повинні опиратися на запас готових знань, набутих на стандартних уроках. Але такі нестандартні уроки дуже подобаються дітям. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою та емоціональною діяльністю учнів. Навчання на таких уроках спрямоване на підвищення якості їхніх знань; формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і умінь; максимально стимулюють пізнавальну активність та ініціативу, а значить, сприяють розумовому розвитку учнів.

Вчителі початкових класів, перший ступінь у формуванні розумових здібностей наших дітей, а далі нашу естафету приймають вчителі середньої і старшої ланки. Саме на другому та третьому ступенях навчання можемо спостерігати за результатами розумових здібностей наших учнів. Про це свідчать перемоги наших учнів:



    • В різних конкурсах «Соняшник», «Патріот», «Колосок», «Кенгуру», «Пазли», «Грінвіч», «Бобер»;

    • В міських та обласних олімпіадах з різних предметів;

    • Дипломанти МАНовських робіт;

    • Студенти в різних вищих навчальних закладах по всій Україні та Європі.

Отже, розумове виховання має таку спрямованість, як пізнання дитиною навколишнього світу. В.О.Сухомлинський говорить так: «Я буду так вводити малюків до оточуючого світу, щоб вони кожен день відкривали у ньому щось нове; щоб кожен наш крок був подорожжю до витоків мислення і мови – до чудової краси природи. Буду турбуватися про те, щоб кожен мій вихованець ріс мудрим мислителем, дослідником; щоб кожен крок пізнання облагороджував серце і загартовував волю.»



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка