Доповідь Підготовка молоді до трудової діяльності в нових умовах господарювання Підготував викладач



Скачати 57.19 Kb.
Дата конвертації29.03.2016
Розмір57.19 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ



Державний професійно-технічний навчальний заклад

"СВЕСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ"

Доповідь

Підготовка молоді до трудової діяльності в нових умовах господарювання



Підготував викладач

Самостійна трудова діяльність особистості - це, перш за все, творча діяльність, яка базується на достатньо розвинутих загальнотрудових і спеціальних уміннях. У практиці професійно-технічної освіти така підготовка це правило, адже орієнтація учнівської молоді на відтворення певної суми знань, засвоєння умінь і навичок, без осмислення їх доцільності і важливості призводить до формування безініціативного виконавця інструкцій, вимог.


Перехід нашого суспільства до нових відносин господарювання вимагає кардинальних змін у трудовому вихованні учнівської молоді. На перший план виступають саме такі якості особистості, як самостійність і підприємливість. Важливою умовою підготовки учнівської молоді до вибору професії і трудової підготовки, для сучасних умов, безперечно, є вивчення в школі економіки, науки, яких поєднує в собі різні види наукових напрямків.

Педагогами нашої держави і світу взагалі вироблений методичний підхід підготовки молоді до творчої діяльності в умовах ринку, приєднання трудового виховання і розвитку творчих здібностей молоді до реального життя, що в кінцевому результаті відіб'ється позитивно на економіці країни.

Основна ідея нової системи трудового виховання молоді - це поєднання навчання з індивідуальною та колективною працею, яку формують в такому як наш, та інших навчальних закладах.

Найважливіша умова ефективного трудового виховання молоді полягає у тому, щоб трудова діяльність була соціальне, економічно та педагогічне доцільною.


Працею та навчанням формується свідомість людей, молоді зокрема
викликана новими змінами, які проходять в житті людей, розвитком економіки, переходом до інтенсивного виробництва, широким розвитком різних форм власності та ринкової інфраструктури.

Для успішного вирішення проблеми, підготовки молоді до нових форм господарювання, загальноосвітнім закладам необхідно формувати певну систему економічної освіти і виховання молодого покоління, яка включала б обов'язкові напрямки, а саме:

- економічне виховання в процесі загального навчання;
- економічне виховання під час трудового навчання;
- економічне виховання під час позакласної і позашкільної роботи з учнівською молоддю;
- економічне виховання у сім'ї.

Необхідно звернути увагу, що найперші пізнання з економіки діти одержують в сім'ї, бо вона,-первинна ланка суспільства, яка найчастіше пов'язана з економічним життям країни в цілому.

Корінні соціально-економічні перетворення в суспільстві, пов'язані з ринковою економікою, безпосередньо впливають і на сучасну сім'ю. Сім'я повсякденно здійснює розподіл прибутку, одержаного її членами, витрачаючи його на придбання різних матеріальних благ, задоволення духовних потреб і тощо.

Чітка організація обліку всіх видів доходів і витрат в сім'ї, правильне і раціональне використання грошових надходжень, бережливе ставлення до речей, предметів домашнього вжитку, продуктів харчування, електроенергії, води - все це дає великі можливості для економічного виховання дітей.


Сказане вище вимагає постійного удосконалення змісту навчальних програм з основ наук і особливо, трудового навчання у плані включення до них як компонентів розділів з економічного виховання і розвитку умінь підприємницької діяльності, що вимагають умови ринкової економіки.

Молодь налаштована на пошук сенсу життя та свого місця в ньому, на утвердження себе у суспільстві. Це дозволяє використати й у вирішенні відповідальних завдань соціально-економічного розвитку країни.

В умовах становлення ринкової економіки, коли розвитку набувають різні форми діяльності, дуже важливо сформувати в учнівської молоді готовність до нових способів господарювання.

Необхідно розрізняти виховні впливи, які здійснюються навчальними закладами всіх типів, сім'єю, громадськими організаціями та державними установами, а також неорганізовані, але цілеспрямовані (з боку особистості) виховні впливи радіо, преси, телебачення, культурно-освітніх закладів, літератури і т.інше.

Таким чином, не можна вважати, що в нашому суспільстві навколишня дійсність впливає стихійно без відома офіційних джерел виховного впливу на особистість. По суті справи, соціальне оточення у всій його різноманітності формує свідомість людей у тому ж загальному напрямку, в якому організована система виховання.

Основна ідея нової системи трудового виховання в умовах ринкової економіки - поєднаним навчання учнівської молоді з педагогічне доцільною індивідуальною та колективною суспільною і виробничою діяльністю. Тут ми наголошуємо, що одне з найголовніших завдань трудового виховання молоді - це формування усвідомленого ставлення до праці як основи життєдіяльності.

Ось чому економічна освіта молоді, а потім її економічне виховання шляхом створення умов для застосування економічних знань в процесі праці — головний спосіб активізації трудового виховання молодого покоління.

Слід зазначити, що відірваність трудового виховання молоді від реального життя негативно позначається потім і на моралі молодих робітників, і на економіці країни.

Ось чому необхідно подолати ряд негативних явищ, недоліків і упущень у своїй діяльності. Тому сутність трудового виховання учнівської молоді полягає у формуванні в неї готовності до самостійного життя та праці для забезпечення свого добробуту і високих темпів соціального та науково-технічного прогресу. Тільки завдяки взаємозумовленості змісту трудової підготовки та економічного виховання школярів кожний випускник навчального закладу зможе з'ясувати для себе, що для підвищення життєвого рівня треба краще працювати. Одержання економічних знань прискорює формування у молоді соціальної зрілості, становлення активної життєвої позиції, підприємливості.

Кожний навчальний заклад, починаючи зі школи, покликаний не тільки практично підготувати учнів до праці, але й сформувати у них готовність вирішувати виробничі завдання, брати участь як в освоєнні, так і вдосконалені нової техніки та нових технологів. У зв'язку з цим необхідно приділяти більшу увагу розвитку творчих здібностей учнів, залученню їх до раціоналізаторської, винахідницької та дослідницької діяльності.

Якщо говорити про матеріальний вплив сім’ї на дитину, чи відношення до трудової діяльності, то зазначу, що сім’я перш за все несе відповідальність за те як дитина працює, як хоче і буде заробляти гроші для себе чи створювати блага для інших. Все, що закладене в сім’ї відповідно відбивається і на самому процесі навчання та орієнтації учнів на вибір професії.

Ринок ставить і школу, і науку про виховання перед жорсткою альтернативою - або їх протистояння збережеться, або виховання особистості дитини, на базі взаємного довір'я і поваги повернуться одне до одного. Саме ринок з його вимогами до продукту праці, увагою до співвідношення затрат і результатів змушує дуже серйозно придивитися до зв'язку теорії і практики, шукати нові шляхи навчання та трудової підготовки учнівської молоді.

Отже, можна стверджувати, що підготовка молоді до нових форм господарювання, на найвищих рівнях методико-педагогічного навчання і виховання в кінцевому результаті будуть без результативними, якщо держава не змінить напрям реформування виробничо-трудової політики в суспільстві, не створюватимуться робочі місця, не підвищуватиметься заробітна плата, особливо тих галузях, де створюють матеріальні блага.
Праця є джерелом людської гідності а разом з тим - моральність та щастя. Тільки особиста праця має животворний вплив на того, хто працює. Матеріальні результати праці можна успадкувати, купити, відібрати, але внутрішні, духовні, не можна ні успадкувати, ні купити, ні відібрати: вони залишаються у того, хто працює.

Внутрішні можливості людини, її талант і хист розкриваються в праці. Від того, якою буде молода людина, як буде працювати, залежить і її майбутнє, і майбутнє суспільства, в якому вона живе. У процесі трудового та професійного виховання учнів не повинно бути значного розподілу праці на розумову та фізичну. Необхідно, щоб кожен учень був зайнятий працею, в якій би поєднувались розумові та фізичні зусилля. І чим елементарніша й одноманітніша фізична праця, тим важливіше, щоб вона була засобом досягнення творчого задуму, ідеї.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка