Дошкільна освіта : професійний розвиток. Зміст Вступ 1



Сторінка5/5
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4   5

Сенсомоторні вправи для підготовки руки дитини до малювання

Мета: учити дітей правильно тримати олівець і пензлик, розвивати зорово-моторну координацію, злагодженість у роботі очей та рук, удосконалювати координацію рухів, пластичність, точність у діях, розвивати сенсорну чутливість, здатність відчувати і відтворювати в рухах характер видів ліній, розвивати дрібні м'язи руки.
Перелік вправ:

Пензлик вітається.

Пензлик танцює.

Пензлик стрибає.

Олівець кружляє.

Олівець на прогулянці.

Олівець малює в повітрі.

До малювання необхідно підготувати руку, щоб її рухи були впевнені, вільні і точні. Для цього можна запропонувати дітям спочатку розігріти долоні одна об одну, нехай вони привітаються, відчують своє тепло. У малюванні беруть участь обидві руки. Одна - тримає олівець і подорожує з ним на папері. Друга ж- допомагає, тримаючи аркуш за куточок. Тому така зустріч рук буде початком спільного творчого процесу.

Після цього доцільно запропонувати дітям привітатися з пензликом. Узяти його в руку погладити дерев'яну сукеночку, провести щетинкою по долоні або щоці, зручно обійняти його трьома пальцями. Таке спілкування підготує дитину до технічної вправи. Вправа супроводжується словом вихователя. Так, у вправі "Пензлик вітається" діти одержують завдання: підняти пензлик щетинкою вгору так, щоб лікоть не торкався столу; опустити щетинкою донизу. Діти можуть супроводжувати дії словами. Так, пензлик при опусканні щетинки вітається - і діти промовляють: "Добрий день!" У процесі виконання вправи вихователь повинен спостерігати за положенням руки, щоб передпліччя і кисть руки були нерухомими, а працювали лише пальці. Основна увага має бути спрямована на те, щоб пальці правильно утримували пензлик. Технічні вправи допоможуть розкріпачити руку дитини вмалюванні. Так, вправа "Пензлик танцює" перетворює пензлик на диригентську паличку, яка легко танцює в повітрі з гармонійно поєднаними розлогими - рухами кисті, передпліччя, плеча. Музичний супровід допоможе дітям виконати цю вправу емоційніше. Ця вправа допоможе підготувати до розфарбування форм, малювання на великих аркушах паперу. Рука дитини легко подарує аркушу довгий слід від пензлика.

Для передачі ритму в малюванні можна використати вправу "Пальчик стрибає". Перетворити вказівний палець на пензлик і під супровід музики або слів намалювати в повітрі краплі дощу, ягідки, горішки..

Вправа "Малювання в повітрі" підготує дітей до передачі певної форми. Спочатку великої, потім меншої і зовсім маленької. У різних рухах пензлика допоможе потренуватися вправа "Пензлик на прогулянці". Вихователь пропонує дитині допомогти пензлику пробігти в повітрі, пострибати, повільно крокувати. Під час виконання вправи дитина відчуває рух м'язами, бачить, як рухається рука, і корегує необхідний напрямок руху. Регуляція руху вдосконалюється на основі досвіду дій. Запропоновані вправи допомагають удосконалювати навички тримання олівця і пензлика, положення руки при малюванні вертикальних і горизонтальних, прямих,

хвилястих і ламаних ліній, ритмічного повторення однорідних рухів.

Дитина рухами руки відтворює характер, настрій лінії. Імпровізований танець пензлика в повітрі допомагає дитині послабити м'язи руки, робить її рухи довільними, пластичними і легкими.

Ознайомлення дітей з кольором

Заняття з малювання відкривають для дитини цілий світ розмаїття барв, захоплюють таємницею народження кольору, викликають естетичну насолоду. Мета ознайомлення дітей з кольором показати дітям барвисту красу навколишнього світу, ознайомити з розмаїттям кольорів і відтінків, дати інформацію про сполучення основних і складених кольорів, розвивати здатність відчувати характер кожного кольору та емоційні нюанси відтінків, визначити зв'язок між кольором і запахом, температурою, звуками, настроєм, смаком, розвивати асоціативно-образне мислення, уяву, творчі здібності, виховувати художній смак і почуття естетичної насолоди.

Для маленької дитини в кожному кольорі відбувається справжнє життя настрою. Тому в малюнках використовується колір для позначення того, що подобається дитині, що вона вважає красивим, добрим, і навпаки. Кольором дитина виражає своє ставлення до навколишнього світу.

Дитина не просто знайомиться з кольором, вона з ним зустрічається і навчається глибоко його відчувати. Використовуючи здатність дитини до відображення своїх знань та почуттів в малюнку, можна наділити кожний колір не тільки температурою, а й душею, характером. Це допоможе дитині чуттєво ставитись до кольору, враховувати його особливості і краще пізнавати його можливості. Для встановлення зв'язку між кольором і навколишнім світом можна запропонувати дітям відповідні форми для розфарбовування. Поміркувати разом із дітьми, де в природі і в яких предметів багато цього кольору настільки, що вони можуть поділитися із сумними фарбами. Під час спілкування з фарбою не треба підганяти дітей. Вони повинні розглянути, побачити яскравість, відчути настрій, тепло або холод, пофантазувати про запах, у спогадах про квіти цього кольору, та про смак, згадуючи його смачних родичів. Щоб відчути образ кольору і пропустити його через себе, можна запропонувати дітям перетворитися в колір, показати його настрій і розсміятися голосно, як червоний, лагідно посміхнутися жовтим, засумувати блакитним і заспокоїтись зеленню.

Виконуючи завдання розфарбовування або малювання потрібно створити умови для того, щоб у дітей виникло почуття естетичної насолоди від спілкування з кольором. Під час знайомства зі складеними кольорами (оранжевим, зеленим, фіолетовим) краще продемонструвати зустріч двох основних фарб, що має бути дійсною казкою, в якій беруть участь і діти. Вони згадують характер, особливості основних фарб, допомагають імпровізувати вихователю і беруть участь у народженні нового кольору.

"Побачила сяюча щаслива жовта фарба вологі сумні очі синьої фарби і здивувалася: "Чому ти сумуєш?", торкнулася її своїми сонячними долонями - і синя фарба посміхнулася зеленим кольором. Так народилася зелень" (Л.Шульга). Здатність дитини глибоко відчувати колір допоможе їй краще розуміти навколишній світ, відчувати гармонію природи і милуватися її красою.

Діти середнього дошкільного віку знайомляться з кольорами, утвореними від зустрічі білого з червоним, синім, чорним, фіолетовим, зеленим.Так, милуючись красою весняного бузку, діти намагаються вже самостійно розкрити таємницю бузкового кольору. Які фарби мали зустрітися, щоб народився сповнений лагідністю і святковою ніжністю колір весняних квітів? Спогади асоціативного сприйняття допомагають дітям визначити казкову таємницю фіолетового і святковий спокій білої фарби в бузку. Шлях, який пройшли діти у своїх почуттях до розгадки таємниці нового кольору - дійсне відкриття! І радість маленьких геніїв аплодує пізнанню барвистості світу. Із професійним захопленням художників діти викладають обидві фарби на скельце, натискують його на папір і утворюють кольорове диво власними руками. Друкування продемонструвало весь світ взаємин двох фарб: сліпучу білу, білу з перламутровим натяком, повітряну бузкову, лілову, фіалкову і глибокий фіолетовий.Воістину: відкриття народжує нові горизонти невідомого!

Діти старшого дошкільного віку відчувають красу кольору і насолоджуються ним: радіють гарячому темпераменту червоного, захоплюються мелодійним співом зеленого, медовим смаком жовтого, свіжим подихом блакитного, терпким ароматом казкового фіолетового. Перед дітьми відкривається таємниця народження відтінків, здатність кольорів до тонких чутливих змін. Цей процес викликає в дітей здивування, захоплення. На очах білий і блакитний утворюють опаловий відтінок, білий і сірий - попелястий, синій і сірий - свинцевий, жовтий і коричневий - бронзовий, жовтий і червоний - охристий. Різноманіття відтінків чарує безмежними можливостями кольорів у творенні краси. Вихователь звертає увагу на їхнє багатство, особливості, дає разом із дітьми їм назву і заохочує вихованців до милування і насолоди відтінками, але не вимагає від дітей обов'язково запам'ятовувати їх, розпізнавати і називати. Подаруйте дітям захоплення грою кольорів, їхнім життям, мріями, відчуттям. Доведіть зацікавленість дитини до такого рівня, щоб зупинилася вона під білою хмарою і відчула щастя насолоди від здатності сприймати багатство її тонів.(Л. Шульга).



Існує істотна відмінність в тому як дитина малює олівцями, фломастерами, паличкою, крейдою, та іншими графічними матеріалами і тим як вона працює фарбами. В першому випадку її цікавить сюжет, форма, відносини між персонажами малюнку, в другому – прояв своїх емоцій і ставлення до зображуваного явища через поєднання кольорів.

Психологічний рівень сприйняття кольору пов'язаний із здатністю людини прив’язувати різні емоційні стани з різноманітними кольоровими поєднаннями та втілювати своє ставлення до предметів та явищ оточуючого.

Успішному проведенню занять, що сприяють формуванню у дітей дошкільного віку чуття кольору, розвитку здатності відображати в своїх роботах ставлення до себе та світу , допоможе використання кольорового кола Гете в якості інструменту. Вихователь може виготовити його у присутності ,або разом із дітьми таким чином :ділимо круг на шість рівних частин. Сегменти круга зафарбовуємо основними кольорами через один(червоним, синім, жовтим).Тепер проміжні сегменти зафарбуємо допоміжними проміжними кольорами: між червоним та синім – фіолетовий,

між синім та жовтим –зелений, між червоним та жовтим – оранжевий. Важливо продемонструвати дітям процес змішування фарби.

У своїй роботі з розвитку художньо-творчих здібностей велика увага приділялася розвитку в дітей чуття кольору. Пріоритетними напрямами нашої педагогічної діяльності були визначені: розвиток у дітей чуття кольору; розвиток естетичного сприйняття; розвиток уміння широко використовувати його як засіб виразності при створенні художнього образу, при відбитті настрою, характеру образу, свого ставлення до нього.

Для цього нами була використана серія занять, під час яких ми вчили дітей за допомогою кольору передавати свої почуття: любов, радість, відчай, гнів тощо. На початку використовували легкі завдання - відбити асоціації, які виникають при сприйнятті того, що відбувається в природі («Вогонь», «Туман», «Спека» тощо). Потім - більш складні завдання, які спонукають дітей передавати внутрішній стан («Любов», «Мій настрій», «Радість моя» тощо).Ознайомлюючи дітей із зображувальними можливостями кольору, ми звертали увагу й на те, як колір предмета змінюється у залежності від фону. Одночасно ми проводили роботу з ознайомлення дітей із витворами мистецтва. Звертали увагу дітей на те, які кольори допомогли художнику створити той або інший настрій, що сталося б, якби він змінив фарби на протилежні. Далі ознайомлюємо дітей із жанром портрета, виразними можливостями кольору під час його створення.



СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1. Співпраця з родинами вихованців, проведення для них днів відкритих дверей, організація з їхньою участю виставок дитячих художніх робіт.

2. Систематичне консультування батьків щодо того, як стимулювати інтелектуальний і художній розвиток малят.


  1. Створення художніх студій та гуртків за уподобанням.

  2. Обладнання центрів образотворчої діяльності.

  3. Влаштування куточків і зон мистецької діяльності для самостійної роботи дітей, розміщення в них необхідних матеріалів, інструментів.

  4. Проведення комплексних занять, занять у вигляді загадок, вправ, подорожей, із різними варіан­тами завдань, робота з підгрупами, об'єднання за інтересами та нахилами.


Укладач Ольга Миколаївна Цехмістер методист кафедри педагогіки та психології з питань організації дошкільної освіти ЛОІППО

7.Формування у дітей старшого дошкільного віку готовності

до шкільного життя.

Сьогодні дедалі глибше усвідомлюється думка, що фундамент особистісного розвитку, який закладають роки дошкільного дитинства, має величезне значення не лише для успішного навчання у школі, а й для всього подальшого життя людини.

Із переходом середньої школи на навчання з шестирічного віку виникло безліч питань і проблем. Основною діяльністю шестирічної дитини є гра. Саме в ній формується уява, вміння спілкуватися з однолітками – риси, необхідні для майбутнього школяра, зорієнтованого на навчальну діяльність. І якщо з якихось причин не було створено умов для розгортання ігрової діяльності, у дитини виникають порушення у процесі соціалізації, не формується мотивація навчання. А на тлі навчальної перевантаженості виникають серйозні порушення опорно-рухової, м’язової, нервової, серцево-судинної систем.

Оскільки інтелектуальне й психофізичне навантаження на сьогоднішніх шестирічних першокласників зросло, стає особливо актуальною проблема підготовки дітей до шкільного життя п'ятирічних дітей. Сьогодні, як ніколи, необхідно забезпечити принцип наступності дошкільного й початкового навчання.

Освіта в школі організовується за логікою навчальних предметів, не характерною для дошкільної освіти. Тому наступність неможливо здійснювати на основі предметних умінь і знань дітей. Вона визначається тими досягненнями дошкільного розвитку, які школа має брати до уваги, підтримувати і розвивати, не перериваючи і не придушуючи жодної з дошкільних ліній розвитку.

Принцип наступності складається, по-перше, в збереженні зв'язку в побудові предметів для початкової школи й тих типів життєвих знань, які дитина накопичує ще до школи. Тому необхідно ще до початку шкільного навчання сформувати інтелектуальний, емоційний, вольовий та інший компоненти розвитку дошкільників.

З переходом на навчання дітей з 6-річного віку питання формування «шкільної зрілості» стоїть особливо гостро. Готовність дитини до навчання - багатогранна складова, яка вимагає комплексних психологічних, педагогічних і медичних досліджень. Необхідно діагностувати не шкільний рівень зрілості дитини, а дошкільний, з погляду соціальної адаптації й успішного засвоєння знань тільки зріла дитина готова до навчання в школі. З цього слід зазначити, що батьків необхідно вчасно інформувати про рівень розвитку сина або доньки, щоб вони могли правильно вибрати школу для своєї дитини й могли адекватно оцінити її можливості.

Над проблемою підготовки дітей до шкільного життя постійно міркував В.А.Сухомлинський. Він писав: «з яким трепетним хвилюванням переступають діти поріг школи в перші дні свого навчання, як довірливо дивляться в очі вчителі. Чому ж часто буває так, що через кілька місяців, а те й тижнів гасне вогник у дитячих очах, чому для деяких дітей навчання стає мученням?».

Готувати дитину до школи необхідно, тому що навчання в першому класі опирається на ті досягнення в розвитку, з якими діти приходять до школи. Це підтверджує й практика, дитина, що не готова до шкільного навчання, коли прийде в перший клас, здобуває негативне відношення до школи й навчання, оскільки увесь час у класі почуває себе не компетентною і це її дуже гнітить. Необхідно, напевно, замислитися й над проблемами старших дошкільників.

Дуже прикро, що на практиці п'ятирічним дітям, не дивлячись на особливості їхнього розвитку, пропонують перебороти дистанцію, що їх «попередники» проходили за два роки, за один рік, прагнучи дати дітям за цей час всі знання, уміння й навички, якими володіли семирічні першокласники.

П'ятирічні діти відрізняються від шестирічних у розумовому, фізичному, і моральному розвитку. Тому й підготовка має свої особливості.

Спробуємо розібратися в одному з аспектів підготовки п'ятирічних дітей до школи - підготовку дітей до навчально-пізнавальної діяльності. Пізнавальний розвиток дитини є процесом взаємопов’язаних переходів від незнаного до відомого, від стійкого до нестійкого, від відомого до знову незрозумілого. Внаслідок цього дитячі уявлення, образи та елементарні поняття про предмети та явища навколишнього світу набувають усе нових ознак і змінюються якісно. Це і є розумовий розвиток, зумовлений єдністю зовнішні і внутрішніх умов. Формування в дошкільнят активно-пізнавального ставлення до навколишньої дійсності, уміння успішно орієнтуватися в усьому розмаїтті предметів та явищ, здатність довільно регулювати свою пізнавальну діяльність – ось ті умови, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дитини, визначають швидкість та легкість засвоєння нею нових знань і здатність їх творчо використовувати в житті. Таке розуміння проблеми ґрунтується на тому, що дошкільний вік – період інтенсивного розвитку творчих здібностей дітей,період нескінченних запитань, невичерпаної фантазії. Пізнавальна діяльність діяльність, спрямована на систематичне й цілеспрямоване засвоєння знань і способів виконання навчальних завдань, є провідною в початковій школі, і доведено психологами, має складну багатогранну структуру. Працюючи з п'ятирічними дітьми, необхідно враховувати всі її компоненти.

Розглянемо ці складові, відмітивши при цьому, що в їхній реалізації необхідно опиратися на ведучі для дітей цього віку ігрові методи й прийоми педагогічної роботи.

Мотиваційний компонент.

Першочергове завдання в роботі з дітьми - розбудити в них бажання вчитися. Кожна дитина народжується з потребою в придбанні нових вражень, знань. Завдання педагога - не дати цьому бажанню згаснути, навчити дитину «хотіти» навчатися, опановувати новими знаннями, розуміти для чого це потрібно йому в практичному житті. Найефективнішим способом формування мотивації пізнавальної діяльності є гра.



Змістовний компонент

Серед складових навчально-пізнавальної діяльності виділяють і змістовний аспект, тобто те, на що спрямована діяльність і операції, виконувані дитиною. Придбання нових знань на основі вже засвоєних - одна з головних цілей навчально-пізнавальної діяльності. У процесі цієї діяльності постійно збагачується досвід дитини, його знання про навколишній світ і про себе. Що стосується реалізації змістовного компонента навчально-пізнавальної діяльності, то особливо необхідна розробка різнорівневих програм для дітей з різним рівнем розвитку й здійснення особистісно-орієнтовного підходу до кожної дитини.



Процесуально - операційний компонент

Спрямований на зміни в самій дитині, її розумовому розвитку. Мова йде про систему інтелектуальних ігор, прийомів і сприяє засвоєнню знань і вдосконаленню індивідуальних здібностей дитини. Реалізація цього компонента ґрунтується на формуванні сукупності вмінь, мотивувати власну пізнавальну діяльність, осмислено сприймати інформацію, виконувати розумові операції, використовувати свої знання в житті.



Контрольно-оцінювальний компонент

В навчально-пізнавальному процесі співіснують і взаємодіють: контроль педагога за діяльністю дітей і контроль дитини за власною діяльністю, тобто самоконтроль, що дитина може здійснювати як за кінцевими результатами, так і в процесі своєї діяльності. Формування цього компонента в процесі підготовки п'ятирічок до навчання в школі необхідно здійснювати в першу чергу в процесі різноманітної практичної діяльності дітей. Для успішної підготовки до навчання в школі дуже важливо не просто дати дитині знання, а в першу чергу озброїти її вмінням і бажанням здобувати знання в процесі навчання.

Усе наступне, після дошкільного дитинства, життя є результатом того, що ми зробили або чого не зробили для дитини в попередні роки. Розуміння цього викликає почуття відповідальності, міри, здорового глузду в здійсненні підготовки дитини до школи. Підготовка дитини до навчання в школі - це триєдине завдання:

1.Збереження й зміцнення фізичного й психічного здоров'я дитини.

2.Розвиток усіх психічних процесів.

3.Формування соціально компетентної особистості.

Готуючи дитину до школи, батьки недооцінюють фізичний аспект її розвитку. Важливо, щоб у дитячих садках приділялося достатньо уваги цьому питанню. Педагоги й батьки повинні в першу чергу визначити, чи відповідає рівень фізичного й психофізичного розвитку дитини рівню, нормативним вимогам. Необхідно замислитись, а чи не варто приділити увагу в першу чергу фізичній підготовці дітей, а не тренування його в написанні й читанні. Належний рівень фізичного й психічного розвитку дитини особливо важливий для успішного навчання в школі.

Дуже прикро, що сьогодні більшість дітей приходять до школи фізично не готовими. При чому ситуація не змінюється в кращий бік, а навіть погіршується. Як показують спеціальні дослідження, рухлива активність учнів 1-2 класів нижче, ніж у дошкільників в 2-2,5 рази. А повинно бути навпаки. У результаті - іде затримка загального фізичного й розумового розвитку дитини, погіршується стан здоров'я, виникають психічні й нервові захворювання.

Здоровим уважають дитину, в якої відсутні захворювання й у якої високі адаптаційні здатності: стійкість до природних явищ, до змін у соціальному оточенні. Береться до уваги й психічне самопочуття, прояв радості, сміху, гумору. Доброзичливе ставлення до дітей і дорослих. Урахування індивідуальних особливостей здоров'я дітей дуже важливе.

Особливої ваги у роботі з дошкільниками набуває фізичне виховання, яке має забезпечувати природну потребу дитячого організму в рухах, а через рухову активність –оптимальні фізичні навантаження, сприятливі для загального оздоровлення дітей та стимуляції їхньої пізнавальної, інтелектуальної активності.

Тому необхідні щоденні фізкультхвилинки на заняттях, фізичні заняття у приміщенні й на свіжому повітрі; фізичні вправи під час прогулянок (рухливі та спортивні ігри, вправи та ігри забави); фізкультурні свята і розваги, прогулянки-походи за межи дошкільного закладу.

Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку.

Навчальна діяльність потребує певного запасу знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль. Важливі позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки і виявів вольових зусиль.

Готовність дітей до школи неодмінно передбачає сформованість певних психологічних компонентів та передумов навчальної діяльності, яка стає провідною в шкільному віці.

Батькам майбутніх першокласників важко відповісти на турбуючи їх питання відповідно готовності дитини до навчання у школі. Що повинен вміти робити малюк перед вступом у школу ? Коли розпочинати готувати дитину до школи? Які методики краще використовувати для цього? В якій формі необхідно проводити заняття? Необхідно дитині, вступаючи у перший клас, вже вміти писати та читати? Чи може це головне при підготовці дитини до школи?
Тестові запитання майбутнім школярикам
1.Назви свої прізвище, ім’я та по батькові.

2.Назви П.І.П. батька та матері.

3.Ти хлопчик чи дівчинка? Ким ти будеш, коли подорослішаєш, чоловіком чи жінкою?

4.У тебе є сестра чи брат? Хто з вас старший?

5.Скільки тобі років? Скільки буде через рік? Через два?

6.Зараз ранок чи день?

7.Коли ти снідаєш – увечері чи зранку? Що буває раніше – обід чи вечеря.

8.Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.

9.Ким працюють твої батьки?

10.Ти любиш малювати?Якого кольору цей олівець (стрічка, іграшка тощо)?

11.Яка зараз пора року? Чому ти так вважаєш?

12.Коли можна кататися на ковзанах - взимку чи влітку?

13.Чому сніг буває взимку, а не влітку?

14.Що робить поштар, лікар, вчитель?

15.Навіщо потрібні дзвоник та парта у школі?

16.Покажи своє праве око, ліве вушко. Для чого вони потрібні?

17.Яких тварин ти знаєш?

18.Яких птахів ти знаєш?

19.Хто більше корова чи коза? Птах чи бджола? В кого більше лап: у собаки чи у півня?

20.Що більше: 8 чи 5? 7 чи 3? Порахуй від 3 до 6. Від 9 до 2.

21.Що треба зробить, якщо ненавмисно зламав чужу річ?

Поради батькам
1. Насамперед уважно ставтеся до здоров’я дитини!

2.Наберіться терпіння, виключить із спілкування з дитиною окрики і різкість.

3.Якщо у дитини є проблеми з порушенням мовлення, постарайтеся вирішити їх до школи.

4.Дитина повинна вміти самостійно одягатися, застібати ґудзики, блискавки, зав’язувати шнурки.

5.Дитина повинна знати домашню адресу, впевнено називати імена, по батькові батьків.

6.Учіть дитину утримувати увагу на виконання одного завдання протягом 10-15 хвилин.

7.Чи розпізнає ваша дитина лівий та правий бік.

8.Повторіть з дитиною азбуку, вчить складати букви в склади, ділити слова на склади.

9.Пропонуйте дитині рішати прості задачі на одну дію.

10.Знайомте дитину з цифрами.

11.Учіть дитину порівнювати предмети за величиною.

12.Тренуйте навички прямої та зворотної лічби у межах 10.

13.Вчить дитину орієнтуватися у просторі, словами позначати місце знаходження предмета по відношенню до себе.

14.Розвивайте вміння давати узагальнюючи поняття предметам.

15.Читайте дітям книжки та обговорюйте прочитане.

16.Радтеся з дитиною при прийнятті нескладних рішень.

17.У 5-6-річної дитини повинно бути якесь нескладне доручення по дому.

18. Хваліть дитину за будь-які, навіть незначні успіхи.


Ще однієї складової особистісної готовності до школи є розвиток самосвідомості, тобто розуміння дитиною того, що вона собою представляє, якими здібностями володіє, як до нього ставляться інші люди. Найкраще самосвідомість проявляється в самооцінці - у тому, як дитина оцінює свої успіхи й невдачі. Свої якості й можливості. Найчастіше в дошкільників самооцінка завищена, що обумовлено специфікою віку. Але в деяких дошкільників самооцінка може бути занижена, що може викликати слабку успішність у школі, оскільки викликає боязнь перед невдачею. Почуття постійної тривоги. З метою самозахисту дитина може відмовитися відповідати, працювати на уроці, мотивуючи свої дії так: «Я не знаю, як почати, що сказати». Розвиток у дитини впевненості в собі, розвиток почуття власної гідності досягаються шляхом створення «ситуації успіху»: вихователь власною поведінкою показує дитині, що розуміє його, радується його успіхам і співчуває невдачам свого вихованця. Дітей з порушеною самооцінкою варто тримати в полі найближчої уваги, допомагаючи їм виробляти справедливе позитивне ставлення до самих себе, ціннісне ставлення до інших та вчасно опановувати свої емоції, довільно керувати власними діями, само затверджуватися без шкоди для тих, хто навколо. Найважливіша подія дошкільного віку – перетворення дитини із „людини діючої” в „людину суспільну”.(Віра Мухіна).

Соціальна компетентність і комунікативні навички як показники соціальної зрілості дитини можна визначити за допомогою методу експертного оцінювання. Педагогам пропонують заповнити бланк „Профіль особистості дитини”, у якому вони оцінюють розвиток соціальних і комунікативних якостей дитини, виходячи зі своїх повсякденних спостережень за нею. Цей метод дає змогу уникнути перевантаження дітей під час тестування й одержати достовірну інформацію, тому що використовується інформація про дитину, отримана під час тривалого періоду спостереження за нею. Після того, як дорослі заповнили бланк, прораховується середній профіль дитини, і на його основі робиться висновок про рівень соціальної зрілості.



Аналіз змісту дитячої самосвідомості
Підготовка до обстеження:Підготувати запитання для бесіди, запропоновані психологом К.З.Басіною.

Проведення обстеження. Обстеження проводиться індивідуально з дітьми 4-6 років.


  1. Що ти більше всього любиш? Що взагалі ти любиш, що тобі подобається?

  2. Що ти більше всього не любиш? Чого ти взагалі не любиш, що тобі не подобається?

  3. Пригадай людину, яка б тобі так подобалася, що ти б хотів бути на неї схожий. Яка це людина? Яким би ти хотів бути? На кого ти хотів би бути схожим?

  4. Згадай людину, яка б тобі так не подобалася, що ти б не хотів бути на неї схожий. Яка це людина. Яким би ти не хотів бути? На кого ти б не хотів бути схожим?.

  5. Що ти можеш розповісти про себе? Який ти сам?


Обробка даних: У протоколі бесіди відображують не тільки її зміст у запитально-відповідальній формі, а й наскільки дитина зацікавлена її змістом та ситуацією спілкування з дорослим;наскільки впевнено, охоче, відповідає на кожне запитання.

Аналіз відповідей дитини дозволяє з’ясувати: широту уявлень про себе ( по кількості названих якостей); диференціювати уявлення про себе (називання якостей, характеризуючи дитину у різних видах діяльності та у різних обставинах); рівень свідомості та критичності мислень про себе, відносини реальних та ідеальних уявлень. Збіг реального «Я» з ідеальним вважається важливим показником емоційного благополуччя дитини.

Важливу роль у підготовці дитини до шкільного життя безумовно є навчальна діяльність. При чому навчання старших дошкільників більш результативно тоді, коли педагог застосовує методи дошкільного навчання, а не шкільного, коли заняття не перетворюються в уроки, а будуються з урахуванням вікових особливостей дітей на ігрових прийомах. Особистісно-орієнтовна модель виховання, при якій ураховуються вікові й індивідуальні особливості дитини, допомагає вихователеві встановити з дитиною оптимальні партнерські стосунки, налагодити атмосферу емоційної довіри. Тільки такий підхід забезпечує умови повноцінного розвитку особистості дошкільника, гарантує йому всебічну психологічну захищеність і сприяє успішній діяльності дитини в майбутньому.

При визначенні готовності дитини до шкільного навчання головними параметрами мають бути фізичне та розумове здоров’я. Адже наукою не раз доведено, що нормальна, фізично й розумово здорова шестирічна дитина без знань літер, уміння читати, лічити, здатна успішно зростати духовно й інтелектуально, а отже, й добре навчатися.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.21010 № 2442-VІ «Про внесення змін

до законодавчих актів з питані загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює педагогів і батьків на особистий розвиток дітей за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Цим зумовлена структура програми. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами:



  • «Фізичний розвиток»,

  • «Пізнавальний розвиток»,

  • «Мовленевий розвиток»,

  • «Художньо-естетичний розвиток»,

  • «Ігрова діяльність».

У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.

У Програмі «Впевнений страт» сім’ю визнано основною соціальною інституцією, відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. Оскільки сім’я обирає доступну для себе форму здобуття дітьми дошкільної освіти, вона має право розраховувати на кваліфікаційну допомогу держави у реалізації конституційних прав і гарантій щодо різних умов отримання дітьми якісної, доступної освіти вже у перед шкільний період свого життя. З метою такої допомоги родинам кожний розділ даної програми пропонує адресовані їм поради, дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей. Програма містить психологічну характеристику дитини старшого дошкільного віку. У додатку до Програми наведено орієнтовний режим організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, форми роботи з дітьми 5-6 років і практичні поради батькам і педагогам щодо виявлення здібностей кожної дитини.



Укладач Світлана Дмитрівна Бурман головний спеціаліст з питань організації дошкільної освіти Луганського міського відділу освіти

8. ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ

ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

(методичні поради)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Н А К А З
16.08.2004 № 658
Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

31 серпня 2004 р. за N 1071/9670
Про внесення змін до Порядку державної атестації

загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних

навчальних закладів

З урахуванням вимог статті 10 Закону України "Про позашкільну освіту"


Н А К А З У Ю:
1. Внести зміни до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 N 553 ( z0678-01 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2001 за N 678/5869, і викласти його в новій редакції, що додається.

2. Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести до відома керівників органів управління освітою нову редакцію Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів.


Міністр В.Г.Кремень

Затверджено:

Наказ Міністерства освіти і науки України 24.07.2001 N 553 (у редакції, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 16.08.2004 N 658)


Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

31 серпня 2004 р. за N 1071/9670

ПОРЯДОК


державної атестації загальноосвітніх, дошкільних

та позашкільних навчальних закладів

1. Цей Порядок визначає основні завдання і принципи проведення атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів (далі - навчальні заклади) згідно з вимогами Законів України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), відповідних положень про ці заклади та інших нормативно-правових актів.

2. Атестація є основною формою державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типу та форм власності і проводиться з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

3. Атестація навчальних закладів проводиться не рідше одного разу на десять років.

Позачергова атестація дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності може здійснюватись, як виняток, лише за рішенням Міністерства освіти і науки України за поданням органу громадського самоврядування навчального закладу або відповідного органу управління освітою.

Позачергова атестація державних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти або інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади.

Позачергова атестація комунальних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та підпорядкованих їм органів управління, у сфері яких перебувають позашкільні навчальні заклади, та органів місцевого самоврядування.

Позачергова атестація приватних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням власника (засновника) або спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти, інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та підпорядкованих їм органів управління, у сфері яких перебувають позашкільні навчальні заклади, та органів місцевого самоврядування.

4. Основним завданням атестації є оцінка: реального стану організації та здійснення навчально-виховного процесу, позаурочної виховної, корекційно-відновної, реабілітаційної та лікувальної роботи з урахуванням заявленого статусу та специфіки навчального закладу; відповідності навчально-виховних досягнень учнів (вихованців) вимогам навчальних програм, підготовки до продовження навчання або подальшої трудової діяльності; умов роботи навчального закладу; матеріально-технічної, науково-методичної, навчально-виробничої, культурно-спортивної, корекційно-відновної, лікувально-оздоровчої бази; санітарно-гігієнічних норм; можливостей здійснення загальної середньої освіти, дошкільної та позашкільної освіти; реалізації навчально-виховних програм закладу і перспектив його розвитку; забезпечення використання та навчання українською мовою, задоволення освітніх потреб у вивченні російської та інших мов національних меншин України; якісного складу та професійної майстерності керівних і педагогічних працівників; ефективності управління навчальним закладом.

5. Основними принципами атестації навчальних закладів є плановість, об'єктивність, науковість, компетентність, гласність, коректність.

6. Атестація навчальних закладів державної форми власності здійснюється Міністерством освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні відповідні навчальні заклади.

7. Атестація загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів комунальної та приватної форм власності здійснюється Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Атестація позашкільних навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється відповідними органами управління, підпорядкованими Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, до сфери управління яких належать позашкільні навчальні заклади, органам місцевого самоврядування (далі - відповідні органи управління).

Атестація позашкільних навчальних закладів приватної форми власності здійснюється органами управління місцевих органів виконавчої влади відповідно до типу позашкільного навчального закладу та місця його розташування.

8. Атестація навчальних закладів здійснюється шляхом проведення атестаційної експертизи. Атестаційну експертизу навчальних закладів державної форми власності системи Міністерства освіти і науки проводить Державна інспекція навчальних закладів Міністерства освіти і науки України.

9. Організаційне забезпечення і контроль за проведенням атестаційної експертизи навчальних закладів комунальної і приватної форм власності здійснюють регіональні експертні ради, що створюються при відповідних органах управління.

10. Регіональні експертні ради з урахуванням пропозицій органів управління районних і міських державних адміністрацій, до сфери управління яких належать навчальні заклади, складають план проведення атестаційної експертизи, який затверджується відповідними органами управління та доводиться до відома керівника навчального закладу не пізніше ніж за рік до початку проведення атестації.

11. Для проведення атестаційної експертизи навчального закладу відповідним органом управління створюється експертна комісія з числа провідних фахівців відповідного органу управління, навчальних закладів і установ освіти, підприємств, організацій, які мають відповідну спеціальну освіту, високу професійну кваліфікацію, практичний досвід роботи, володіють необхідними знаннями та навичками. Склад експертних комісій не повинен перевищувати 15 осіб.

12. До складу експертної комісії у разі потреби можуть входити представники інших органів державного управління, регіональної експертної ради, Державної інспекції навчальних закладів Міністерства освіти і науки. У складі експертної комісії не можуть перебувати працівники навчального закладу, що атестується, або особи, які мають пряме відношення до діяльності цього навчального закладу.

13. Основою організації діяльності експертної комісії робоча програма атестаційної експертизи, що складається для конкретного навчального закладу і затверджується керівником відповідного органу управління. Робоча програма доводиться до відома керівника навчального закладу за місяць до початку проведення атестаційної експертизи.

14. Не пізніш як за 2 місяці до проведення атестації навчальний заклад подає експертній комісії матеріали самоаналізу освітньої діяльності, що містять основні відомості про заклад: стан матеріально-технічного, кадрового навчально-методичного забезпечення; організація та здійснення навчально-виховного процесу; копії навчальних планів і програм тощо.

15. Термін роботи експертної атестаційної комісії у навчальному закладі не повинен бути більшим, ніж 15 календарних днів.

16. Експертна атестаційна комісія у термін до 20 днів після звершення роботи складає акт атестаційної експертизи навчального закладу, у якому містяться висновки з основних напрямів його діяльності та пропозиції щодо визнання закладу освіти: атестованим відзнакою, атестованим, атестованим умовно або неатестованим. Акт атестаційної експертизи подається регіональній експертній раді і керівнику навчального закладу.

17. Регіональна експертна рада у двомісячний термін розглядає матеріали атестаційної експертизи і готує вмотивований висновок щодо атестації навчального закладу. На основі цього висновку відповідний орган управління, на який покладено проведення атестації, приймає рішення про атестацію навчального закладу. Указане рішення доводиться до відома керівника навчального закладуть відповідного органу управління у місячний термін з дня надходження висновку від регіональної експертної ради.

18. У разі незгоди керівника навчального закладу з висновками атестаційної комісії протягом 10 днів з моменту отримання акта експертизи керівник навчального закладу може подати апеляцію до регіональної експертної ради. Якщо апеляція визнається правомірною, то регіональна експертна рада призначає експертну комісію у новому складі та в погоджений з навчальним закладом термін проводить повторну експертизу. Висновки цієї експертизи остаточними.

19. Залежно від рівня освітньої діяльності і результативності навчально-виховного процесу навчальний заклад визнається атестованим з відзнакою, атестованим, атестованим умовно або неатестованим.

20. Атестованому закладу видається свідоцтво встановленого зразка.

21. Атестованому навчальному закладу, що здійснює підготовку за рівнем повної або базової загальної середньої освіти, підтверджується право видачі документа про освіту державного зразка.

22. Для навчальних закладів, які атестовані з відзнакою, можуть застосовуватись заходи щодо матеріального і морального стимулювання праці педагогічних колективів та їх керівників.

23. Навчальний заклад визнається атестованим умовно, якщо його діяльності наявні недоліки, які істотно не впливають на результати його роботи і можуть бути ліквідовані. У рішенні про умовну атестацію навчального закладу повинні бути визначені конкретні заходи щодо вдосконалення його діяльності, виконання яких у встановлений термін є обов'язковим для збереження права видачі документів про освіту державного зразка.

24. Навчальний заклад визнається не атестованим, якщо результати його освітньої діяльності та/або наявні умови організації навчально-виховного процесу не відповідають установленим державним стандартам. Для таких навчальних закладів установлюються причини незадовільної роботи і, у залежності від можливості їх ліквідації, у встановленому порядку приймаються рішення щодо виправлення недоліків і повторної атестації закладу через 1 - 2 роки або зміни типу, реорганізації, ліквідації закладу відповідно до чинного законодавства. У такому разі неатестований навчальний заклад позбавляється ліцензії на надання освітніх послуг.

25. У разі незгоди з висновком про неатестацію керівник навчального закладу протягом місяця з моменту отримання рішення відповідного органу управління, на який покладено проведення атестації, має право подати апеляцію до Міністерства освітиш науки України, інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління якого належить заклад. Міністерство освіти і науки України або інший центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить заклад, протягом місяця розглядає матеріали атестації та приймає рішення, яке доводить до відома керівника навчального закладуть відповідного органу управління.

26. Результати атестації навчальних закладів оприлюднюються через засоби масової інформації.

27. Витрати на організацію і проведення атестації навчальних закладів здійснюються за рахунок коштів відповідних органів виконавчої влади. Позачергова атестація навчального закладу метою зміни його типу і підвищення статусу здійснюється за рахунок власних надходжень навчального закладу.

28. За особами, які залучаються до роботи в експертних комісіях на час проведення атестації навчальних закладів, зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

29. Програмно-методичне забезпечення атестації навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки та контроль за її проведенням здійснює Державна інспекція навчальних закладів міністерства освіти і науки України.

Заступник начальника управління

виховної роботи, позашкільної освіти

та захисту прав дитини М.М.Рогожа


АЛГОРИТМ

ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
1.За 3-4 місяця до атестації видається наказ по закладу «Про створення комісії з проведення самоаналізу освітньої діяльності дошкільного закладу» (термін державної атестації визначається управлінням освіти і науки Луганської облдержадміністрації)
2. Комісією закладу, що буде проводити самоаналіз, складається робоча програма самоаналізу освітньої діяльності закладу, яка затверджується наказом по закладу.
3. Протягом місяця комісією закладу проводиться самоаналіз діяльності закладу (за останні 3 роки), проводиться оцінка діяльності закладу за протоколами самооцінки та складається звіт про проведений самоаналіз освітньої діяльності закладу .
4. Звіт про проведений самоаналіз освітньої діяльності оголошується на педагогічній раді закладу.
5. За 2 місяці до атестації звіт про проведений самоаналіз освітньої діяльності закладу подається в атестаційну комісію відповідного органу управління освітою.
6. Атестаційна комісія відповідного органу управління освітою протягом визначених 2-х тижнів проводить атестаційну експертизу діяльності закладу освіти, вивчає роботу закладу, оцінює її за протоколами експертизи.
7. Протягом 20 днів після роботи атестаційна комісія складає акт атестаційної експертизи, робить відповідні висновки, розробляє рекомендації щодо поліпшення стану діяльності у закладі освіти.

Висновки та рекомендації оголошуються перед колективом на педагогічній раді.


8. За рекомендаціями атестаційної комісії закладом освіти складаються заходи щодо усунення недоліків, виявлених під час атестації, які затверджуються на педагогічній раді.
9. Обласна регіональна рада з питань ліцензування та атестації навчальних закладів розглядає матеріали атестаційної експертизи і готує вмотивований висновок щодо атестації навчального закладу. На основі цього висновку управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації приймає рішення про атестацію навчального закладу.
10. Матеріали з атестації переплітаються у друкарні: 1 примірник надається в управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації, 1 примірник – залишається у закладі.
11. Закладу освіти видається свідоцтво встановленого зразка.

ОРІЄНТОВАНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
1. Матеріально – технічні та медико–педагогічні умови перебування дітей у дошкільному закладі.

1.1. Відповідність будівель, приміщень, території дошкільного навчального закладу завданням реалізації дошкільної освіти

1.2. Наявність та стан групових приміщень, спортзалу, музичного залу, методичного кабінету, медичного блоку, харчоблоку, пральні, спортивних майданчиків, ігрових майданчиків та ін., передбачених для даного типу та профілю закладу.

1.3.Забезпечення приміщень для роботи з дітьми необхідним обладнанням, іграшками, канцелярськими товарами у відповідності до навчальних програм та профілю закладу.

1.4.Забезпечення посібниками, навчально–методичною та довідковою літературою.

1.5.Виконання правил техніки безпеки, температурного режиму та санітарно – гігієнічних норм.

1.6.Фінансове забезпечення діяльності закладу, залучення додаткових джерел раціональність використання матеріально – технічних та фінансових ресурсів.
2. Кадрове забезпечення.

2.1.Укомплектування закладу педагогічними кадрами, раціональність їх розстановки.

2.2. Освітній рівень педагогічних працівників, їх професійна компетентність.

2.3.Результативність проходження атестації педагогічними працівниками

2.4. Підвищення кваліфікації та перепідготовка педагогічних працівників закладу (за останні 5 років).

2.5. Робота по заохоченню працівників закладу (наявність у закладі педагогічних працівників, які мають відзнаки і нагороди: звання, грамоти та інші нагороди центральних та місцевих органів виконавчої влади).

2.6.Організація роботи з молодими спеціалістами.

2.7.Забезпечення закладу технічним та обслуговуючим персоналом.


3. Управлінська діяльність.

3.1.Здійснення контролю за дотриманням санітарно – гігієнічних, протипожежних норм правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників.

3.2. Організація спільної роботи закладу з батьками та громадськістю (рада закладу, батьківський комітети, профспілковий комітет, піклувальна рада)

3.3.Ведення та стан ділової документації

3.4.Стан соціально – психологічного мікроклімату в колективі

3.5.Результативність та якість внутрішнього контролю та педагогічного аналізу усіх напрямів роботи закладу.


4. Рівень організації та результативність навчально-виховного процесу. Методична та фізкультурно-оздоровча робота. Співпраця з сім’єю.

4.1.Планування роботи дошкільного закладу

4.2.Організація навчально-виховного процесу

4.3.Мова навчання і виховання у закладі.

4.4.Організація розвиваючого середовища (рівномірне балансування різних складників розвивального середовища – природного, предметно-ігрового, соціального з внутрішнім життям дитини)

4.5.Експертиза програмно – методичного забезпечення закладу

4.6.Узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду у закладі.

Використання педагогічних технологій вихователями в роботі (застосування сучасних методів в педагогічній діяльності, врахування індивідуальних особливостей дошкільників, творче використання програм, схильність до експериментування)

4.7.Аналіз стану освітньо-виховної роботи закладу та її відповідність державним вимогам до змісту дошкільної освіти.

4.8.Участь закладу у методичних заходах району, міста, області

4.9.Наступність у роботі дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу

4.10.Співпраця закладу з органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, навчальними закладами та ін., спрямована на поліпшення умов утримання дітей у закладі.

4.11.Спільна робота дошкільного навчального закладу і сім'ї по збереженню та зміцненню здоров'я дітей, розвитку їх творчих здібностей, набуття ними життєвої компетентності.

4.12.Створення умов та стан фізкультурно–оздоровчої роботи у закладі.

4.13.Проведення просвітницької роботи щодо здорового способу життя серед дітей, батьків та осіб, які їх замінюють, працівників закладу


5. Медичне обслуговування та харчування дітей у закладі.

5.1.Організація та проведення заходів, спрямованих на охорону життя та здоров’я дітей. Правильність комплектування груп дітьми.

5.2.Стан організації і проведення медичних оглядів дітей, профілактичних та лікувально–оздоровчих заходів.

5.3.Організація оздоровлення дітей у літній період.

5.4.Здійснення контролю за виконанням санітарно – гігієнічного та протиепідемічного режиму.

5.5.Стан забезпечення закладу продуктами харчування. Організація та забезпечення дітей збалансованим харчуванням, дотримання натурального добору продуктів.



5.6.Здійснення контролю за організацією та якістю страв, закладкою продуктів харчування дітей (вітамінізацією страв, закладкою продуктів харчування, кулінарною обробкою, виходом страв, смаковими якостями їжі, санітарним станом харчоблоку, правильністю зберігання і дотримання термінів реалізації продуктів).
6. Додаткові показники діяльності.


ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ,

ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ВИВЧЕННЮ ЕКСПЕРТНОЮ КОМІСІЄЮ
- Технічна документація дошкільного навчального закладу (технічний паспорт, план закладу, акт прийому до експлуатації, акти перевірки контурів заземлення електроустановок та опору ізоляції тощо);
- Бухгалтерські документи (документи по обліку матеріальних цінностей, штатний розпис, тарифікаційні списки, кошторис доходів та видатків на поточний рік, табель щоденного відвідування дітьми закладу, графік відпусток працівників, графік роботи працівників закладу, книга реєстрації робочого часу, документи по даванню додаткових освітніх послуг тощо);
- Документація керівника закладу (статут дошкільного закладу, графік особистого прийому, книга особистого прийому, книги наказів, книга обліку особового складу працівників, книга реєстрації вихідної документації, книга реєстрації вхідної документації, журнал обліку дітей дошкільного віку згідно мікрорайону, журнал прибуття (вибуття) дітей в дошкільному закладі, графік роботи працівників, книга реєстрації відряджень, книга реєстрації приймання і передачі документів при зміні керівника, особові справи працівників, книги протоколів засідань ради навчального закладу, загальних зборів колективу, педагогічної ради, виробничих та профспілкових нарад, колективна угода (договір), матеріали щорічного звіту керівників перед громадськістю, правила внутрішнього трудового розпорядку, трудові книжки, журнал обліку трудових книжок; статистичні звіти дошкільного навчального закладу (ф. 85 -к), діловий щоденник контролю тощо);
- Документація методиста (картотеки передового педагогічного досвіду, публікацій періодичних видань, психолого-педагогічної та методичної літератури, книга обліку педпосібників, ігрового та дидактичного обладнання, книга проведення консультацій, матеріали спільних заходів дошкільного закладу і школи, матеріали відкритих заходів, матеріали консультацій, методичні розробки, авторські розробки, публікації закладу у періодичних виданнях, матеріали узагальнення досвіду роботи педагогів, плани семінарів, педгодин, консультацій ,щоденник педагогів з підвищення професійного рівня, методичні наробки творчої групи тощо);
- Планування роботи дошкільного закладу (річний план закладу, перспективний план корекційно-відновлюваної роботи (спец групи), перспективний план підвищення кваліфікації, план заходів на літній оздоровчий період, плани роботи музичного керівника, практичного психолога, вчителя-логопеда тощо, план роботи творчої групи, плани освітньо-виховної роботи тощо);
- Документи з атестації педагогічних працівників (наявність нормативно-правових документів з проведення курсової перепідготовки та атестації, накази з проведення атестації, протоколи засідань атестаційної комісії, річний план роботи з атестації педпрацівників, атестаційні листи педагогів, матеріали творчих звітів педагогів, перспективний план атестації та курсової підготовки педагогічних працівників тощо)
- Документи щодо роботи з батьками (матеріали щодо передового досвіду сімейного виховання, матеріали групових батьківських куточків, протоколи загальних батьківських зборів, засідань батьківського комітету (піклувальної ради), протоколи групових батьківських зборів, соціальний паспорт закладу тощо;
- Документація з організації харчування (наявність нормативно-правових документів з організації харчування, накази про організацію харчування, двотижневі меню, меню-розгортки, журнал бракеражу готової продукції, журнал бракеражу сирої продукції, журнал дотримання натуральних норм продуктів харчування (накопичувальна відомість), журнал обстеження робітників харчоблоку, журнал С-вітамінізації, книга заявок на продукти харчування, картотека страв, сертифікати якості продуктів харчування, договори з організаціями, які постачають продукти харчування, матеріали щодо роботи з поліпшення організації харчування, моніторинг виконання норм харчування тощо);
- Матеріали з моніторингу якості освіти (діловий щоденник аналізу освітньо-виховної роботи, діловий щоденник контролю керівника, протоколи педагогічних рад, відповідні накази, довідки за результатами тематичних та комплексних перевірок, матеріали з перевірки рівня знань, умінь та навичок вихованців, журнал обстеження звуковимови вихованців ясельних та молодших дошкільних груп, журнал обстеження основних фізичних показників вихованців, матеріали контролю щодо проведення занять з фізичної культури, матеріали моніторингових досліджень знань, умінь, навичок дітей тощо);
- Медичні документи (журнал антропометричних даних, журнал відвідування дітей, журнал обліку захворюваності, журнал обстеження дітей на педикульоз журнал сан-просвітницької роботи з батьками та співробітниками, листок здоров'я, медичні картки дітей, санітарні книжки працівників, план профілактичних щеплень, документи щодо стану фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі, матеріали медико-педагогічних нарад, матеріали щодо загартування дітей тощо);
- Документація з охорони праці, техніки безпеки, безпеки життєдіяльності дітей, протипожежних заходів, цивільної оборони;
- Документація практичного психолога;
- Документація вчителя-логопеда.;
- Документація інших вузьких спеціалістів.
Укладач Попова Нінель Миколаївна головний спеціаліст з питань організації дошкільної освіти Луганського міського відділу освіти

Література


  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журналу “Дошкільне виховання”, 1999.

  2. Богуш А.М. Готуємо руку дитини до письма / А.М. Богуш. – [3-тє вид. зі змін. і доповн.]. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 108 с.

  3. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: [підручник / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш; за ред. А.М. Богун]. – К.: Вища школа, 2007. – 542 с.: іл.

  4. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі / А.М. Богуш, М.В. Лисенко. — К.: Вища школа, 2004. — 248 с.

  5. Брехман Й.Й. Валеология — наука о здоровье / Й.Й. Брехман. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 140 с.

  6. Воропай О. Звичаї нашого народу / О. Воропай. — К.: Освіта, 2004. — 282 с.

  7. Выготский Л.С. Вопросы детской (возрастной) психологии: [Собр. соч.]. / Л.С. Выготский. — М.: Педагогика. 1984. — Т.9. — 290 с.

  8. Гавриш Н. Художньому слову – гідне місце в освітньому процесі / Н. Гавриш // Дошкільне виховання. – 2006. – № 3. – С. 15, 18.

  9. Гавриш Н. На шляху до оновлення / Н. Гавриш, О. Цехмістер // Дошкільне виховання. – 2009. – № 2. – С.7.

  10. Гавриш Н.В. Художнє слово і дитяче мовлення / Н.В. Гавриш. — К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. — 128 с. — (Б-ка “Шк. світу”).

  11. Гончаренко А.М. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників / А.М. Гончаренко. – К.: Світич, 2009. – 160 с.

  12. Давидчук Л.М. Заняття в різновіковій групі дитячого садка / Л.М. Давидчук. — К.: Освіта, 2006. — 246 с.

  13. Денисенко Н. Оздоровчі технології в освітньому процесі / Н. Денисенко // Дошкільне виховання. – 2004. – № 12. – С. 4.

  14. Дзюбишина-Мельник Н.Я. Розвиток українського мовлення у дошкільників / Н.Я. Дзюбишина-Мельник. — К.: Рад. шк., 1991. — 85 с.

  15. Кікінежді О. Гендерне виховання дошкільнят / О. Кікінежді // Дошкільне виховання. – 2006. – № 2. – С. 3.

  16. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-методичний посібник. – К.: Ред. журналу “Дошкільне виховання”, 2003.

  17. Кононко О. Виховуємо соціально компетентного дошкільника / О. Кононко. – К.: Світич, 2009. – 208 с.

  18. Кононко О. Добре зернятко – гарні сходи / О. Кононко // Дошкільне виховання. – 2005. – № 3. – С. 4.

  19. Концепція виховання і розвитку дошкільників у національному дошкільному закладі. // Дошкільне виховання. — 2004. — №8. — С. 12.

  20. Ладивір С. Педпроцес потребує радикальних змін / С. Ладивір // Дошкільне виховання. – 2006. – № 1. – С. 7.

  21. Леонтьев Л. Проблеми развития психики / Л. Леонтьев. — М.: Просвещение, 1972. — 240 с.

  22. Лещенко Н. Християнські традиції в системі дошкільного виховання // Дошкільне виховання. – 2009. – № 4. – С. 14.

  23. Максименко В.П. Самоконтроль и самооцінка як засоби самовдосконалення / В.П. Максименко // Початкова школа. — 2004. — №10. — С. 12-15.

  24. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім середовищем у дошкільному закладі / За ред. А.М. Богуш. — К.: Вища школа, 2007. — 215 с.

  25. Мистовенко Л.Г. Методические рекомендации по предупреждению чтения и письма у детей / Л.Г. Мистовенко. — СПб.: Питер, 2006. — 195 с.

  26. Науменко Т.М. Свята і розваги в дитячому садку / Т.М. Науменко. — К.: Освіта, 2004. — 87 с.

  27. Поніманська Т. Виховання людяності: програмні вимоги / Т. Поніманська // Дошкільне виховання. – 2008. – № 5. – С. 7.

  28. Поніманська Т.І. Моральне виховання дошкільників / Т.І. Поніманська. — К.: Вища школа, 2005. — 150 с.

  29. Приходько Ю.О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі / Ю.О. Приходько. — К.: Вища школа, 2007. — 120 с.

  30. Пріоритетні напрямки роботи дошкільної освіти / Упор. К.Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2008. – 202 с.

  31. Скуратівський В.І. Берегиня / В.І. Скуратівський. — К.: Рад. письменник, 1989. — 205 с.

  32. Сучасне заняття в дошкільному закладі: [навчально-методичний посібник / За ред. Н.В. Гавриш]. – Луганськ: Альма-матер, 2007.

  33. Старченко В.А. Формування логіко-математичної компетентності у старших дошкільників: Навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / В.А. Старченко. – К.: Світич, 2009. – 80 с.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка