Досвід роботи 2 роки



Скачати 128.66 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір128.66 Kb.



Автор: Левченко Ольга Сергіївна

вихователь ГПД Красноармійського НВК

досвід роботи 2 роки

м. Красноармійськ 0665522802

Співавтор: Дубовицька Жанна Дмитрівна

вихователь ГПД Красноармійського НВК

досвід роботи 4 роки

м. Красноармійськ 0667056653



Вступ 1334136114_pysanka-globus.jpg
Писанка – це неповторне багатство.

Його треба берегти, як безцінний скарб!

Нам слід пишатися ним перед усім світом.

О.Довженко

Далеко за межами України славиться самобутнє декоративне мистецтво з його чи не найбагатшим і у світі народним розписом. Українське народне мистецтво виникло в сиву давнину серед чарівної природи, краса якої наповнювала душу працьовитого народу мрією про щастя, дарувала творчу наснагу.

Український декоративний розпис поряд з іншими видами народного мистецтва — це наша гордість, безцінне духовне надбання народу.

Писанкарство - надзвичайно цікава і, можливо, одна з найменш вивчених галузей українського народного мистецтва. Тому, ми вважаємо що ця тема повинна бути актуальною. Ми радимо проводити виховні заходи на дану тематику, щоб підростаючі сучасні школярі знали і вміли розповідати про писанки, про їх розпис. Вміли розповідати легенди.

Традиція виготовлення писанок - розписаних пташиних яєць сягає далеко в глибину століть.У писанці – цілий світ. Як наука, як заклинання нерозривності роду, народу і всесвіту, як життя в дусі Господньому, у вірі, надії й любові.

Писанкарство в школах – це не лише естетичне виховання. Для того, аби глибоко оволодіти цим мистецтвом, діти вивчають його глибинну змістову й історичну суть.

Педагогічна наука визнає велике виховне значення народного мистецтва, яке зацікавлює дітей, сприяє розвитку естетичних захоплень і суджень. Вивчення творів народного декоративного мистецтва пробуджує у дітей перші яскраві образні уявлення про Батьківщину й мистецтво, сприяє вихованню патріотичних почуттів, заохочує до світу прекрасного, творчості. Народне декоративне мистецтво сприяє формуванню образного мислення, ініціативи та самостійності, образотворчих здібностей.

Найважливішою умовою, що забезпечує підвищення ефективності знань з основ писанкарства, вважається залучення їх до практичної діяльності, яка максимально уможливлює самостійну трудову активність і творче ставлення до праці.

Ефективність знань підвищує використання ІКТ, де учні не тільки чують, а й бачать та можуть самі зробити висновки, продемонструвати ілюстрації. Ми виділили основні «плюси» у використанні ІКТ: наочність, можливість отримати великий об’єм інформації за малий проміжок часу, доступність.

Отже, мета нашого виховного заходу полягає в забезпеченні особистісного розвитку учнів та їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, а також формування цілісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.



Тема. Великодня писанка

Мета:

• навчальна — ознайомити учнів з найбільш давнім і найурочистішим християнським святом Воскресіння, його звичаями, віруваннями, традиціями; навчитися розгадувати символи писанок; долучити учнів до вивчення великодніх обрядів, ігор та гаївок;

• виховна — виховувати в учнів глибоку повагу до культурної спадщини свого народу, прагнення до збереження моральних цінностей, сприяти формуванню народного світогляду;

• розвивальна — розвивати в учнів пізнавальну активність, творчі здібності, сприяти розвитку мови, пам'яті, уяви; формувати способи пізнавальної діяльності (практичні, організаційні, дослідницькі), навички у проведенні великодніх обрядів, ігор, гаївок.



Дидактичне забезпечення: мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

Епіграф заняття:

О писанко! Ти символ України!

Любові й миру вірна берегиня!

Ти – воскресіння весняний цілунок!

Ти - мамин Великодній дарунок!

Словничок.

Писанка – розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев'яне. Яйце - символ сонця, відродження, любові і краси.

Хід виховного заходу


  1. Організація початку виховного заходу.

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски,

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

А братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

- Які асоціації у вас зі словом «писанка»?

Воскресіння

Кольорове яйце Великдень

ПИСАНКА

Пасха паска

Ісус кошик

2. Розповідь вихователя.

- Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя. Надходять великодні свята. І беруться українці за давнє-прадавнє мистецтво розписування писанок – символа Великодня, весни і вічного життя.

- Це своєрідне мініатюрне народне малярство відоме з сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, який має назву писанкарство.

- Писанковий світ, писанкове свято, що розквітає протягом віків, сягає глибини язичництва. «Гарна, як писанка». З давніх давен так кажуть про гарну дівчину.



3. Відгадування загадок.

1) В одній бочечці два тіста. (Яйце)

2) У фарбах качається, до церкви збирається. (Крашанка)

3) Кинули вгору, то біле, кинули на землю, то жовте. (Яйце)

4) Розколеш лід – візьмеш срібло, розколеш срібло – візьмеш золото. (Яйце)

5) Напекли господині до свята в печі рум’яні, пишні, чудо … (куличі).



4. Робота з легендами.

- Яйця, як і дерево, у слов’ян було не тільки символом перемоги життя над смертю. Тому й до тепер живуть перекази, що з писанки почався світ.

- Дивні, чудові, чарівні, надзвичайні! Саме так говорять, коли бачать весняно-великодні писанки. Тому не дивно, що вони сприймаються, як символ нашого народу.

- Існує чимало легенд про писанки. Яйце було символом життя слов’ян, його зародження.

Легенда 1

В афінських оповіданнях зазначено: «З однієї половинки шкарлупи утворюється земля, з другої – небо; з жовтка – сонце, а з білка – місяць, з решти зорі».

Легенда 2

Коли Ісуса вели на муки, Матір Божа розмалювала вночі писанки. Виходили вони дуже гарні. А як писанка, котилися з очей сльози. Коли вони падали на писанки, то там же жевріли цяточки. Тому й тепер писанкарки малюють ці цяточки.

Легенда 3

Один убогий чоловік ніс на базар продавати яйця, а в той же час вели розпинати Христа, Ісус ніс хрест, падав, а вбогому чоловіку стало шкода його. Кинув він свій кошик і допоміг Ісусові хреста нести. Допоміг, повернувся, а у кошику всі яйця стали крашанками і писанками.

Вірш-легенда «Звідки взялися писанки»

Як Христа вели на муки,

Хрест дали йому у руки.

І зітхаючи о Бозі,

Хрест він ніс той по дорозі.

У скорботі і напрузі –

Десь його поділись друзі.

А сторожа – навкруги –

Все кати і вороги.

Але ось прийшов з гостинцем

Зі своїм хлопчиком-мізинцем,

Чоловік мирний, убогий,

Та й вступається з даром.

Він узяв яєць в торбину,

Наскладав у кобилину,

Ніс до міста їх продати,

Щоб на сіль і хлібець мати.

А хлопчина каже: «Тату,

І доступиш в раю честі

В Бога матимеш зарплату,

Як поможеш хрест той нести».

І послухав він дитину

Той поніс той хрест на спині

Облегшив Хрестові біль,

А синок поніс коміль,

На Голгофі хрест лишає

І до міста повертає,

Хоче яйця ті продати

В кошик глянув. «Рідна мати!» -

Замість яєчок біленьких

Сотня писанок пишненьких

Всі радіють – чудо! Диво! –

І купують радо й живо.

За хвилину розкупили

І дуже гарно заплатили.

А син каже: «Це дав Бог,

Бо Христові ти поміг».

І пішли ті дивні вісті,

На весь світ, в селі і в місті.

Люди писанки писали

Боготворця величали.

5. Народна скарбничка.

- Кожна писанка – як пісня, як душа, як життя. Двох однакових не буває.

- Українські писанки в світі є символом українського народу. Колись із писанками здійснювали магічні дії. Для забезпечення врожаю їх на Весняного Юрія котили по землі, зеленій пшениці і потім закопували в землю.

- Великоднього ранку молоді вмивалися водою, в яку перед тим клали крашанки і писанки, срібні монети, що мали силу і красу.

- Свячені писанки були оберегом житла від грому, вогню, а людей і тварин – від лихого ока, їх використовували як ліки від деяких хвороб.

- Із випорожнених писанок, додаючи до них зроблені із кольорового паперу хвіст, крила і голову – з тіста виготовляли голубки. Їх, а також писанки, нанизані на шнурок підвішували поблизу ікон, прикрашаючи таким чином житло.

- Навіть шкарлупкою із писанок не можна було викидати чи топтати, бо цим можна було накликати хворобу.

- Український звичай – це христосування: зустрівши знайомого, поцілуватись, тричі промовити «Христос Воскрес», відповісти: «Воістину Воскрес», обмінятися писанками. Ця перша писанка виконувала роль оберегу – відвертала хвороби і напасті.



6. Символіка писанок.

- Для фарбування і розмальовування яєць використовували природні барвники. Це відвари з кори, бруньок, плодів різних дерев і кущів, лушпиння цибулі. Такі фарби є світлостійкими. Щоб фарба краще бралася, яйця спочатку протирали оцтом. Щоб писанки мали яскраві кольори, бажано щоразу після нанесення орнаменту решту забарвленої поверхні змити капустяним соком.

- Кожен значок, кожний символ, кожна рисочка чи крапочка на писанці має своє значення.

c:\users\администратор\desktop\pisanki1.gif

- Це символи «Безконечники»– символи багатого вражаю, означають нитку життя.



c:\users\администратор\desktop\pisanki2.gif

- Риба і олень – символи здоров’я та довголіття.



c:\users\администратор\desktop\pisanki3.gif

- Сосна, верба і соняшник – символи, що лікують.



c:\users\администратор\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\pisanki4.gif
- Ружа, квітка і дзвіночок - символи, які сприяють народженню дітей.

c:\users\администратор\desktop\pisanki5.gif

c:\users\администратор\desktop\pisanki6.gif

- Лист, калиновий лист і конюшина, вазон, дубок і букет – символи сили і витривалості.

- Розписувати може тільки тітка або дівчина, яка перед святами не сварилася і не гнівалась ні на кого. Не годилося, щоб хтось чужий заходив до хати. Якщо таке вже трапилось, то вона шепче: «Сіль тобі в очі, камінь на зубах». Під час роботи не годиться згадувати про померлих, щоб не зашкодити тому, кому дістанеться ця писанка.

- А зараз відгадайте загадки.

1) Колір крові, колір любові, радості життя. (Червоний)

2) Колір весни, пробудження природи, надії. (Зелений)

3) Колір неба, простору, вітру, здоров’я. (Блакитний)

4) Колір місяця, зірок, хлібного лану, жита. (Жовтий)

5) Колір землі, пам’яті померлих. (Коричневий)

7. Ігри, пов’язані з писанками.

Гра "В блудька"

Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п'ять кроків. Іншому гравцеві зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягався, то забирав її собі.

Гра "В дряпка"

Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.

Гра "Битки"

Гравці "стукали" крашанками попарно. Чиє яйце розбилося, той гравець і програв.

- Покажімо цю гру, діти, разом!

Діти стали у кільце,so-svetlyim-hristovyim-voskreseniem.jpg

В кожного в руках яйце.

Юлі випало на славу

Розпочати гру-забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем.

Що не стукне – трісь і трісь, –

Яйця тріскаються скрізь –

І ось раптом яйце – хрусь! –

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним.

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!



screenshot_3.jpg

8. Гра «Знайди відмінності»

- Знайдіть 13 відмінностей між картинками.



c:\users\администратор\desktop\dzvin.jpg c:\users\администратор\desktop\13 відміностей.jpg

9. Підсумок виховного заходу.

- Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як і сам народ. Тож даруйте один одному писанки – на щастя, на долю, на добро.

- А зараз я пропоную вам перед Великоднім святом звернути свої слова до Божої Матері.

Мати Божа, просять діти віри:

Сповни наші просьби, сердечні, покірні.

Дай, щоб ми невинні у мирі зростали:

Тебе й твого сина завжди прославляли.

Щоб нам світила зіронька волі,

Щоб ми не знали лиха ніколи.

Хай буде жити батько й матуся,

До своїх рідних я пригорнуся.

Задзвонив воскреслий дзвін

І розкрились квіти –

Йде народ з усіх сторін –

Як же не радіти?

Що Христос воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час,

Зла зими не стало.

Пролунав дзвінок веселий –

Треба всім відпочивати.

Встали рівно. Посміхнулись,

І до сонця потягнулись.

Ми по школі дружно йдем.

Гарно всі себе ведем.

Висновок

В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він никає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулок та пристановище, бо він загублений для свого народу.

Кожна нація, кожний народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї та традиції, що виробилися протягом багатьох століть і освячені часом.

Звичаї народу  це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки на сучасному етапі, а й у його історичному минулому. Це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

Отже, писанка — це не просто гарно декороване яйце, а предмет культу, предмет, який формує бачення довколишнього світу (це мініатюрна будова Всесвіту).

Під час виховного заходу учні повинні були:



  • ознайомитися з найбільш давнім і найурочистішим християнським святом Воскресіння, його звичаями, віруваннями, традиціями;

  • виховувати повагу до традицій українського народу;

  • прививати любов  до символу-оберегу – писанки;

  • викликати інтерес до продовження традицій писанкарства та святкування Великодня;

  • закріпити навички та вміння писати писанки;

  • поширити знання про символіку писання узорів;

  • навчитися розгадувати символи писанок;

  • долучитися до вивчення великодніх обрядів, ігор та гаївок.

Після проведення виховного заходу можна зробити висновок, що мета досягнута, учні зрозуміли та усвідомили матеріал, намагалися самостійно збагатити набуті знання. Навчили самостійно використовувати отриманий матеріал у практичній художній діяльності.

Використана література

  1. Альбом « Українські писанки та їх символи». // Івано-Франківськ 1997 р.

  2. В. Мірчук, І. Рудько, С. Вінцковський. «Легенди про писанку».// 2000 р.

  3. Науково-методичний журнал « Мистецтво та освіта» // 1997 р. - № 2 – ст. 37-38.

  4. Науково-методичний журнал « Мистецтво та освіта» // 1997 р. - № 3 – ст. 39-44. р. – ст.8-9.

  5. Науково-методичний журнал «Народне мистецтво». // 1998 р.№ 2 - ст. 19-20.

  6. О. В. Мірчук «Українське народознавство». // Київ «Освіта» 1992 р.

  7. Образотворче мистецтво. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів України 5-7 класи. // Тернопіль 2001 р.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка