Досвід роботи: «Формування позитивного ставлення до навчання учнів початкових класів» Матеріали з досвіду роботи вчителя початкових класів зош I-II ст с. Іване-Золоте Колодій Ольги Михайлівни



Скачати 122.64 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір122.64 Kb.
ЗАЛІЩИЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ З ПИТАНЬ ОСВІТИ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Досвід роботи:

«Формування позитивного

ставлення до навчання

учнів початкових класів»

Матеріали з досвіду роботи вчителя початкових класів

ЗОШ I-II ст. с. Іване-Золоте

Колодій Ольги Михайлівни

2013 р


Тепер, коли суспільство постійно розвивається, а обсяг знань зростає, роль учителя полягає не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні правильно організувати процес засвоєння знань. Залучаючи дитину до діяльності, вчитель спрямовує її на пізнання світу і себе в ньому.

Зміни у суспільстві вимагають виховання соціально успішної особистості, яка хоче і уміє вчитись, уміє знаходити інформацію, сприймати, працювати з нею, аналізувати, класифікувати, систематизувати власні думки. Все це можливе за умови позитивного ставлення учнів до навчання.

Пошук шляхів підвищення активності, інтересу та формування позитивного ставлення до навчання зумовило вибір теми досвіду «Формування позитивного ставлення до навчання учнів початкових класів». Актуальність поставленої проблеми, та її практична значущість зумовили вибір педагогічних досліджень, творчих пошуків, проблемної теми досвіду.

Провідною ідеєю досвіду є створення таких умов організації навчально-виховного процесу, за яких підвищуватиметься активність, інтерес до навчання, формуватиметься позитивне ставлення учня до процесу навчання.

Актуальність проблеми вчителька бачить в тому, що нині спостерігається тенденція спаду інтересу школярів до навчання, а, інколи, навіть негативне ставлення до нього. Найчастіше це трапляється тоді, коли дитина не відчуває, не переживає успіху у навчальній діяльності.

В. О. Сухомлинський говорив: «Успіх у навчанні – це, образно кажучи, стежинка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним і треба берегти цю стежинку і цей вогник.» Він також схвалював думку І. Г. Ткаченка: «Якщо учень не зробив самостійно хоча б маленького кроку до оволодіння знаннями – це пропащий для нього урок. Безрезультативна праця – навряд чи є серйозніша небезпека, яка підстерігає і учня, і вчителя.»

Учитель має домогтися, щоб учні неодноразово пережили на протязі уроку почуття справжнього успіху.

Спираючись на дослідження науковців, педагогічний досвід видатних педагогів В. О. Сухомлинського, Ш. А. Амонашвілі та власні спостереження, дійшла висновку: піднесений настрій – необхідна умова успішного навчання,

1

особливо дітей молодшого шкільного віку.



Актуальним нині є дослідження таких засобів активізації, як застосування різних прийомів співпраці й навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи. Навчання, орієнтоване лише на мотиви обов’язку, стає для молодшого школяра одноманітним.

Протягом багатьох років вчителька працює над проблемою формування у молодших школярів позитивного ставлення до навчання. За цей час сформувалась певна технологія, націлена на подолання цієї проблеми. Вона ґрунтується на особистісній зорієнтованості, спрямована на те, щоб кожна дитина стала повноцінним, самодостатнім суб’єктом діяльності, пізнання спілкування, вільною особистістю.

Досліджує причини спаду інтересу учнів до навчальної діяльності. Серед них зазначає наступні:


  • ставлення учня до вчителя;

  • ставлення вчителя до учнів;

  • особиста значущість предмету;

  • розумовий розвиток учня;

  • продуктивність навчальної діяльності;

  • нерозуміння мети навчання;

  • страх перед школою.

Також виділяє найтиповіші причини зниження інтересу дітей до школи, пов’язані з батьками:

  • завищені вимоги батьків (неабиякі сподівання);

  • неадекватне оцінювання діяльності учня в сім’ї і класі;

  • часті конфлікти з приводу навчання дитини;

  • великі витрати часу на домашнє завдання.

На основі вивченої літератури і власного практичного досвіду робить висновок, що основними умовами формування позитивного ставлення до навчання є:

  • сприятливе родинне виховання;

  • заохочення, відчуття успіху;

  • задоволення потреб дитини;

  • виявлення оточуючими прихильності;

2

  • здійснення навчально-виховного процесу в атмосфері взаємодії, емоційної співдружності;

  • виконання вчителем ролі порадника, організатора, старшого товариша;

  • створення емоційно стимулюючого навчального середовища.

Виконання цих умов допомагає дитині почуватися комфортно , захищено, а це сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання.

Важливе значення вчителька надає першому заохоченню учня, вважає, що саме воно може визначити подальший шлях, а тому старається вдесятеро примножити позитивне та вдвічі зменшити негативне, щоб наблизитися до правильної оцінки. Навіть до невдалої першої роботи учня ставиться терпляче, з увагою.

За переконанням вчительки, дитина має право почуватися співавтором уроку, позакласного виховного заходу і в жодному разі не бути стороннім спостерігачем. Перший крок – створення достатньо комфортної атмосфери у класі, за якої б учні відчували розуміння, забували про страх, набували впевненості, необхідної для вільного самовиявлення.

Щоб заохотити дітей до навчання, застосовує висловлювання, які створюють ситуацію успіху:



  • Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…

  • Саме ти можеш це гарно зробити…

  • Я впевнена, що наступного разу ти це зробиш ще краще.

  • Це зовсім не складно, навіть якщо не вийде – нічого страшного.

Для того, щоб учні вчилися із захопленням, кожен урок прагне зробити цікавим для дітей. Планує і проводить заняття за принципом навчання у співпраці. Цим самим дає змогу учням досягти високого рівня взаєморозуміння, взаємоспілкування, а також розвиває здібності працювати і навчатися самостійно.

Одним зі шляхів створення ситуації успіху і найефективнішим способом подолання труднощів у навчально-виховному процесі вважає використання дидактичних ігор. В процесі гри сприяє формуванню дружнього колективу, підключає до активної діяльності пасивних дітей. Гра – іскра, що розпалює вогник допитливості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. В. Сухомлинський застерігав, що не слід перетворювати навчання у суцільну гру, а заохочувати дітей успіхом, захоплювати успіхом. Дати учням відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, осмислити цінність

3

навчання – вважає своїм головним завданням, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію боротьби з труднощами, викликає бажання вчитися.



Її вихованці поступово ставали особистостями, які хочуть вчитися, мають бажання йти до школи, відчувають задоволення від кожного проведеного там дня.

Неабияке значення вчителька надає першим хвилинам спілкування з дитиною: усмішка вчителя до дитини, звертання по імені, щирі, добрі слова на адресу учня. Прагне позитивно ставитися до кожного учня. За такого ставлення учень не боїться помилитися, висловити свою думку, щось запитати. Її учні йдуть на уроки із задоволенням, відчувають задоволення від власної діяльності на уроці, перебувають в цілковитій гармонії з учителем, хочуть знову і знову йти до цього вчителя, слухати, бачити його, а отже, і вчитися.

Класна кімната, де навчаються учні, затишна, світла. На робочому місці учня склянка з канцелярським приладдям, підручник, зошит, записник, тематичний словник, улюблена іграшка. Це – власний затишний куточок учня, він тут хазяїн.

На підлозі – килимок, де можна виконувати вправи під час фізкультхвилинки, на перерві поїздити іграшковими машинками, поскладати пазли, пограти у шахи, чи інші настільні ігри. На вікнах – живі квіти.

Розглянемо звичайний комбінований урок математики. Він чітко структурований. Початок уроку – фронтальна робота: перевірка домашнього завдання, опитування, зорове і слухове, усні обчислення та ін.

Нову тему учителька пояснює сама, або сильніші учні, але співпрацюють усі. Діти не роблять ніяких записів у зошитах. Їх основна діяльність – думати , аналізувати, синтезувати, порівнювати, осмислити і усвідомити алгоритм дій, міркувань, а не бездумно списувати з дошки.

Під час роботи з підручником в руках учнів олівці. Діти роблять помітки – яке завдання треба виконати, вимоги до нього (графічна схема, короткий запис, пояснення, вираз, план, розв’язання тощо).

Після пояснення звучить; «Які є запитання?». З кількома учнями, яким це потрібно, вчителька швиденько розв’язує проблему. Всі інші працюють самостійно. Завдання виконуються у довільному порядку, кому як зручно.

Якщо під час виконання завдань виникають труднощі (а таке буває), учень піднімає руку, вчитель підходить до нього. Але не для того, щоб дати

4

йому готову відповідь на слова «Я не знаю, що робити», а допомагає сформулювати запитання (а це вже велика справа – усвідомити, що саме незрозуміло). Не знає – пропонується намалювати малюнок, схему, висунути якісь припущення. Іншими словами, вчитель не відповідає на запитання, а допомагає знайти відповідь.



Умовно поділяє учнів на групи:

  1. – зібрані, здатні сконцентруватися і швидко та правильно виконати роботу;

  2. – знають, що і як робити, але потребують підтвердження правильності своїх дій;

  3. – робота зупинилася, виникли проблеми, а запитати боїться.

Сильніші учні раніше за інших закінчують роботу. Помилки трапляються. Вчителька одразу переглядає їхні зошити, якщо помилки є, вони одразу їх ліквідовують. По завершенню роботи ці діти замінюють учителя у наданні допомоги товаришам(навчаючи – вчуся). Кількість представників другої групи постійно скорочується. З часом у них відпадає потреба з’ясовувати і уточнювати усі кроки. Вони починають почуватися вільно, розкуто, набувають впевненості у своїх силах і переходять до першої групи.

Кожна дитина одержує адресну допомогу, призначену саме їй. Тобто здійснюється диференціація за рівнем допомоги. Це дозволяє уникати труднощів при оцінюванні, проблем морального характеру. Головна мета диференційованої допомоги полягає в тому, щоб всіх інтелектуально повноцінних дітей підняти на потрібну вчителю освітню ступінь.

Вчителька також дає дітям диференційовані домашні завдання

Ще одна позитивна сторона – вчителька постійно тримає все в полі зору – одразу бачить, хто засвоїв матеріал, а хто ні. Є можливість сьогодні ж виправити становище. Роботи перевіряються одразу, поки живий дитячий інтерес:» Чи правильно я розв’язав задачу? А вирази?».

Коли учні працюють самостійно, роботу завершують не одночасно. Хтось впорався раніше, хтось забарився. Першим пропонується допомогти останнім, при цьому не підказувати, або, принаймні, не заважати.

Часто при самостійному виконанні завдань, якщо навіть задача була проаналізована, розв’язана фронтально, не кожен відтворить розв’язання.

5

Тому, щоб не розв’язувати задачу повторно, вчитель націлює дитину не«запам’ятати», а «міркувати».



У 3-4 класах влаштовуються математичні олімпіади. Учні беруть участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», «Логічні задачі».

На уроках української мови широко використовуються творчі завдання. Учитель добирає теми творчих робіт таким чином, щоб вони викликали певні емоції, торкалися струн душі і серця, будили розум, фантазію, уяву. Випав перший сніг, всі зраділи, кинулись до вікна – вчитель радіє разом з ними. Вийшли на вулицю, спіймали на рукавичку перші сніжинки, розглянули, помилувалися ними. Твір-опис «Перший сніг» пишеться легко, з тією ще не забутою радістю, яку відчули, побачивши перші сніжинки. А далі вправа «Скажіть одним словом»: падає сніг (снігопад), сніг кружляє у повітрі (завірюха), замерзла вода (лід), температура повітря нижча нуля (мороз). А потім знову: «Назвіть слова, які живуть тільки взимку (сніг, лід, мороз, санки, ковзани, лижі, бурулька, Різдво, Вертеп , Йордан).

Цікава для дітей вправа «Уяви себе»:


  • кореспондентом (візьми інтерв’ю в героя твору);

  • продавцем (зроби рекламу книжки, щоб її купили);

  • вдячним читачем (напиши лист-подяку авторові).

Не менш цікава вправа «Де сховалась нісенітниця?» (Влітку Микола катався на ковзанах. Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб назбирати суниць.)

Читаючи казку В. Катаєва «Квітка-семицвітка», діти отримують завдання: висловити міркування, що б вони зробили, якби у них залишилось кілька пелюсток., що виконують бажання. Усі захоплені роботою. Усі намагаються використати пелюстки на справді важливі вартісні речі. Одному хочеться зцілити і оздоровити усіх хворих, іншому – оживити померлого родича, а ще комусь – щоб усі були добрими і нікого не кривдили – ні цуценятко, ні квіточку. Після свята Миколая учні складали твір-розповідь «Дарунки Святого Миколая», бо ж усім кортить розповісти, що знайшли під подушечкою, чи здійснилися їхні сподівання.

Весною, коли зацвіли першоцвіти, вчителька вирушає з дітьми до лісу. З собою взяли блокноти. Придивлялись до всього, прислухались, навіть

6

принюхувались до запаху квіточок. Десь високо вгорі озвалась весела пташка. Те, що зацікавило, записували у блокноти на пеньку, колоді, на колінах. Під враженням від побаченого, відчутого твір пишеться невимушено, легко. Усі роботи обов’язково зачитуються, обговорюються, визначаються кращі «казкарі», «письменники».



Уроки читання, «Я і Україна» проходять у колі разом з учителем. З першого класу діти вчаться бути спостережливими, уважними. Ольга Михайлівна вчить дітей одержувати якомога більше інформації з ілюстрацій: яка місцевість, пора року, погода, які є рослини, тварини, що роблять люди, як вони одягнені, який у них настрій, що саме відбувається, які кольори дібрав художник. І текст тоді читається з більшою цікавістю – хочеться знати , чи правильні були здогадки, припущення.

Придумати продовження оповідання пропонує вправа «Співавтор». «Судді» - учасники гри «Судді й адвокати» звинувачують героя, знаходять негативні риси, «адвокати» – виправдовують, знаходять позитивне у вчинках.

Роботу зі скоромовками в парах пропонує вправа «Сороки». Цікаві дітям інсценізації казок, віршів-діалогів, літературні вікторини.

Під час музичних хвилинок діти співають пісні про пори року, маму, сонечко, тваринок та ін., римувати вчаться під час поетичних хвилинок.

Зараз, коли в суспільстві стрімко падає інтерес до книги, в період домінування телевізора і комп’ютера, вчителька запровадила «класні читання». Читають у будь-яку вільну хвилину. На уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання вчитель читає, діти працюють і слухають. По закінченні читання проводять вікторину, визначають кращого слухача. Таким чином пробуджується читацький інтерес, любов до книги, розширюється кругозір, лексичний запас, діти чують гарну літературну мову.

З курсу «Я і Україна» під час вивчення теми «Моя країна – Україна» у 3 класі кожен учень презентував фото-розповідь про свою поїздку цікавими місцями України.

7

Достатньо цікаво проходять хвилинки наукових повідомлень. Діти добирають матеріали з енциклопедій, дитячих періодичних видань, з інтернету.



На уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання до виконання пропонується кілька робіт, щоб діти мали вибір. Вчитель налаштовує їх на самовираження, адже намалювати чи зробити щось своє, не схоже на інші роботи , цікавіше. У класі діє виставка кращих робіт, яка постійно оновлюється.

Форми і методи навчання і виховання Ольга Михайлівна добирає ті, які найбільше пасують її учням і їй, як вчителю, що є оптимальним для мети, якої намагається досягти.

Вчителька постійно вдосконалює свою педагогічну майстерність. Застосовує елементи проектної технології, інтерактивні методи, ІКТ у навчанні і вихованні. Цікавиться педагогічними новинками.

Результати моніторингових досліджень якості освіти показали високий результат праці. Усі випускники Ольги Михайлівни, котрі закінчили початкову школу з високим рівнем знань (за винятком одного учня), у 5 класі підтвердили свій високий рівень навчальних досягнень. Але найголовніше те, що за час навчання в початковій школі вихованці стали особистостями, які вміють самостійно вчитися, виявляють зацікавленість навчанням, уміють знаходити потрібні знання, організовувати свою працю у кооперуванні з іншими.

З відгуків учителів старших класів стає зрозуміло, що випускники Ольги Михайлівни навчені працювати самостійно, здобувати знання, уміють висловлювати свою думку, працюють з довідковою літературою, розуміють логічні зв’язки в природі, не закомплексовані.

Вчителька твердо розуміє, що, якщо підтримувати , стимулювати перші паростки самостійності, самовираження, то цілком можливо, що наші вихованці стануть успішними творчими особистостями, здатними пізнавати і творити навколишній світ і себе в ньому.

8

2007 – відкритий урок природознавства (школа молодого вчителя);



2008 - родинне свято «Козацькому роду нема переводу» ;

Участь у конкурсі «Панорама творчих уроків» («Початкова освіта»);

2009 - виступ на районному семінарі заступників директорів шкіл на базі Іване-Золотівської ЗОШ. Презентація «Моніторинг інноваційної діяльності педагогічних працівників школи»;

2010 - участь у конкурсі «Край, де я живу» (журнал «Початкова школа» - диплом переможця);

2010 - семінар вчителів початкових класів (школа передового досвіду);

2012 - відкритий урок математики (засідання творчої групи);

2012 - виступ на конференції з обміну досвідом роботи на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів при ТОКІППО;

2012 – публікація конспекту уроку трудового навчання в 1 класі

(«Початкова освіта»);

2013 – подала матеріали на ІІ Всеукраїнський конкурс «Творчий вчитель – обдарований учень» (НАПН України).



Підготувала методичні розробки:

  1. Формування в молодших школярів вмінь будувати зв’язні висловлювання.

  2. Презентації «Словникові слова».

  3. Інтелектуальні дидактичні ігри на уроках рідної мови у 2 класі.

9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка