Досвід роботи за темою: «розвиток пізнавальної активності старших дошкільників в процесі пошуково-експериментальної дослідницької діяльності» Мета



Скачати 237.23 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір237.23 Kb.
ДОСВІД РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ:

«РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

В ПРОЦЕСІ ПОШУКОВО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

f:\иванова оля\изображение 037.jpg

Мета: розвиток цілісної, життєво компетентної особистості – головна задача, яку ставить перед сучасним дошкільним закладом оновлений Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. І її реалізація вимагає пошуку нових, вдосконалених форм, принципів і методів роботи. Буття старшого дошкільника має організовуватись в спосіб, що сприятиме розвитку пізнавального мислення. Важливо задовольнити природну потребу дитини в нових враженнях, експериментальніій діяльності, розширенні життєвого простору. Дитячий розум працює непреривно і напружено, і мета вихователя - забезпечити умови для розвитку, надати простір для дитячої фантазії, оскільки пізнавальна активність розвивається з неї.

Інноваційність: на сьогоднішній день в системі дошкільної освіти з'явилось безліч нових методів роботи з дітьми. Разом з цим змінились завдання і цілі навчання. Сучасний освітній процес немислимий без пошуку нових, більш ефективних технологій, покликаних сприяти розвитку творчих здібностей дітей, формуванню навичок саморозвитку та самоосвіти.

Експериментальна діяльність старших дошкільнят є одним з методів розвивального (особистісно-орієнтованого) навчання. Вона спрямована на вироблення самостійних дослідницьких умінь

Підтвердженням цьому є державна програма «Я у Світі», яка «проголошує пріоритет принципу активності, відповідно до якого дошкільник визнається активним суб'єктом життєдіяльності зі своїм індивідуальним досвідом і особливим сприйняттям світу. Такий підхід передбачає, ставлення педагога до дитини як до особистості, яка має право на власний вибір, прийняття самостійного рішення, розширення ступенів свободи. Він привертає увагу вихователя до створення сприятливих умов для розвитку креативних здібностей, творчого ставленням дитини до життя »

Актуальність: дитяча експериментальна діяльність сприяє збереженню повноцінного здоров'я і розвитку особистості дошкільників. Вона відповідає також сучасним вимогам концепції модернізації української світи: суспільству, що розвивається, «… потрібні сучасно освічені, моральні, підприємливі люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, здатні до співробітництва, які відрізняються допитливістю, динамізмом, конструктивністю, розвиненим почуттям відповідальності за долю країни ».

Формування пізнавальної активності у дітей можна спостерігати в різних формах діяльності, у тому числі в іграх, експериментуванні, спостереженнях за об'єктами і явищами. Активне пізнавальне ставлення до навколишнього світу, здатність довільно регулювати свою пізнавальну діяльність, вміння орієнтуватись у різноманітних явищах та предметах сприяє створенню внутрішніх передумов, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дошкільника.

Працюючи з дітьми старшої групи, ми означили мету роботи: допомогти дітям пізнати навколишній світ, сформувати досвід творчої пізнавальної діяльності, зберігаючи дитячу індивідуальність. Означити вихідні можливості допоміг моніторинг.

Відстеження рівню сформованості компетентностей дітей за лініями розвитку позначило проблему: достатньо низький рівень пізнавальної активності. Тому робота була спрямована на розвиток пошуково-пізнавальної діяльності дітей, яка дає дитині можливість експериментувати, синтезувати отримані знання, розвивати пізнавальну і творчу активність, самостійність, уміння планувати, працювати в колективі. Такі якості сприяють успішному навчанню дітей в школі, а участь у педагогічному процесі нарівні з дорослими - можливість проектувати своє життя у просторі дитячого садка, виявляючи при цьому винахідливість і оригінальність. Метод експериментування дозволяє дітям реалізувати закладену в них програму саморозвитку і задовольняти потребу пізнання ефективним і доступним для них способом - шляхом самостійного дослідження світу.

Експерементування є особливою формою пошукової діяльності, в якій яскраво виражені процеси виникнення і розвитку нових цілей та мотивів особистості, що лежать в основі саморуху і саморозвитку дошкільнят.

У ньому потужно проявляється власна активність дітей, спрямована на отримання нових відомостей, знань (пізнавальна форма эксперементування) продуктів дитячої творчості - нових будівель, малюнків, казок і т. п. (продуктивна форма эксперементування). Експерементування лежить в основі будь-якого процесу дитячої творчості. Воно пронизує всі сфери дитячого життя, інші види діяльності.

Організовуючи роботу, ми спирались на ідеї Л.С.Виготського, О.В.Запорожця, Е.В.Давидова щодо необхідності підтримувати формування інтересів дитини, надавати кожній можливості для освоєння сфер життєдіяльності, задовольняти та направляти допитливість дитини, сприяти виникненню потреб у нових знаннях. Ряд робіт цих авторів означує два типи дитячої активності: це особиста активність дитини та активність, що стимулюється дорослим в спільній з дитиною діяльності.

Найбільш відповідною до цих положень та можливостей дітей стала інноваційна технологія О.В.Дибіної «Дитина у світі пошуку», яку ми успішно реалізовували для активізації пізнавальної сфери вихованців у трьох блоках педагогічного процесу:


  • навчальній діяльності (спеціальні заняття);

  • партнерській (спільній з вихователем) діяльності;

  • самостійній дитячій діяльності.

Для системної і послідовної роботи ми уклали перспективний блочний план, що ґрунтується на принципі інтеграції як найбільш результативному.

Використані блоки роботи забезпечують особистісно - орієнтовану взаємодію дорослого з дитиною, , створюючи особливу атмосферу, яка дозволяє кожній дитині реалізувати свою пізнавальну активність. Цікаві досліди і експерименти підводять дітей до самостійного пошуку причин, способів дій, прояву творчості, розвитку їх логіко - математичного мислення, креативності.

Для розвитку пізнавальної активності у навчальній діяльності ми використали заняття пізнавального спрямування, переважно інтегровані.Технологія і організація проведення цих занять містять ряд інтерактивних методів і прийомів навчальної роботи. Ці заняття будували за схемою:

схема 3

Ця модель заняття відповідає вимогам часу: вона регламентована, організована вихователем як засіб набуття знань про оточуючий світ природи, культуру, людей. Під час спілкування на таких заняттях ми віддаємо перевагу особистісно-розвивальному спілкуванню з дітьми, педагогіці співпраці, використовуємо соціоігрові підходи Є.Є.Шулешка. У навчальній діяльності ми використовуємо різноманітні методи: полілог, метод порівнянь, пошук раціональних способів розв’язання завдань, використовуючи схеми, моделі,картки, плани.

Основою для самостійної дитячої діяльності стало предметно-розвиввальне середовище, яке включає наступні складові:

схема 1

Найбільш повно розкрити свої здібності, випробувати своє рішення проблем, експериментувати, відстоювати свою думку, постійно відчуваючи підтримку і повагу дорослого, надає партнерська (спільна) діяльність педагога з дітьми в предметному та природному середовищі.

Нами була підібрана серія експериментів з об'єктами неживої природи, які ми використовували в роботі з дітьми старшого дошкільного віку. Впродовж проведення роботи збагачувався досвід дітей, йшло практичне засвоєння ними властивостей і якостей різних матеріалів, діти активно брали участь в дослідженні і розв’язанні різних проблемних ситуацій, знайомилися зі способами фіксації отриманих результатів.

Під час спільного експериментування ми з дітьми ставили мету, спільно з ними визначали етапи роботи, робили висновки. В ході діяльності вчили дітей виділяти послідовність дій, відображати їх у мовленні при відповіді на питання типу: Що ми робили? Що ми отримали? Чому? Фіксували припущення дітей, допомагали їм схематично відобразити хід і результати досвіду. Припущення і результати експерименту порівнювалися, робилися висновки, що наводили до питань: «Про що ви думали? Що вийшло? Чому?» Вчились знаходити подібності та відмінності між об'єктами. По закінченні серії експериментів ми обговорювали з дітьми, хто з них дізнався щось нове, замальовували схему загального експерименту. В процесі експериментування діти переконувалися в необхідності приймати і ставити мету, аналізувати об'єкт або явище, виділяти істотні ознаки, порівнювати різні факти, висувати припущення і приходити до висновку, фіксувати етапи дій і результати графічно.

Діти активно брали участь у запропонованих експериментах, охоче самостійно діяли з предметами, виявляючи їх особливості. Вони виявили бажання експериментувати у приміщенні: досліджувати різні предмети побуту, їх дію, в умовах природного довкілля.

Ефективність проведеної роботи підтвердив моніторинг. На кінець року були виявлені такі результати:

- рівень пізнавальної активності дітей виріс майже на 19%;

-значно зріс рівень допитливості дітей, зменшилась кількість дітей з низьким рівнем пізнавальної активності;

- зросла самостійність мислення;

- діти прагнуть набуті знання і уміння проявити і реалізувати в різних сферах продуктивної та інтелектуальної діяльності;

- відзначається рівень розвитку мислення, ініціативність дітей+ незалежність, елементарна критичність,прояв оптимізму в разі виникнення труднощів, уміння доводити розпочате до кінця.

Робота з пізнавальної активності в експериментально-дослідницькій діяльності забезпечила впровадження ефективних інноваційних технологій в освітній процес групи, сприяла вдосконаленню предметно-розвивального середовища та технічної бази для самостійної дитячої діяльності. А активні форми роботи з батьками надали можливість забезпечити спільність зусиль дошкільного закладу та сім’ї в її розвитку.



диаграмдиаграмма 2

Як показала практика, діти з бажанням і інтересом самостійно вибирали тему дослідження, добирали методи дослідження, збирали матеріал. При зборі відомостей на певну тему діти розпитували своїх батьків, педагогів, дітей з інших груп про питання, що цікавлять їх, тим самим обмінювалися знаннями і досвідом. Також зверталися до книг і енциклопедій як джерел інформації, просили прочитати дорослих. Результати роботи свідчать про ефективність вибраної стратегії. Завдяки співпраці і співтворчості вихователів, дітей і батьків вдалося досягти поставленої мети. В процесі вирішення спеціально змодельованих проблемних ситуацій діти навчилися визначати завдання, виходячи з поставленої проблеми, планувати етапи своїх дій відповідно до завдань, знаходити нестандартні рішення виявлених проблемних ситуацій. Все це свідчить про те, що під час здійснення завдань проекту були охоплені всі лінії розвитку дитини



Фізична сприймала рухливій активності малят, спонукала вихованців до рухливих вправ та ігор, залучала до практичної трудової діяльності в природі

Соціально-моральна – виховувала екологічно-доцільну поведінку, уточнила уявлення про роль та значення об’єктів неживої природи у житті людини, рослин, тварин; продовжувала вчити дітей орієнтуватися у природокористуванні.

Емоційно – ціннісна – заохочувала спостережливість, допитливість, розвивала довільну увагу; формувала уявлення про те, що жива природа не може існувати без природи неживої; сприяла позитивному емоційному розвиткові вихованців, створювала в групі доброзичливу атмосферу

Пізнавальна – дала поняття про живу та неживу природу; узагальнила та систематизувала уявлення малят про Землю, як планету та про природу видимого космічного простору; вчила узагальнювати отримані результати, навчалися діяти відповідно до алгоритму, досягати результату і означати його за допомогою умовної схеми; формувала логічне мислення, аналітичні здібності

Мовленнєва – збагачувала словниковий запас; учила малят описувати якості заданого природного об’єкту; розповідати про результати своїх досліджень з ними; допомогла в розвитку комунікативних навичок дітей, у вдосконаленні стилю партнерських стосунків.

Художньо – естетична – розвивала образне мислення, творчу уяву;підтримувала цікавість до виконання образотворчих завдань естетичного характеру

Креативна – учила виявляти інтерес до невідомого у навколишньому середовищі; учила досліджувати та обстежувати об’єкти неживої природи в найближчому оточенні, вдаватися до простих асоціативних зв’язків та обґрунтовувати хід своїх міркувань але потім набуває статусу другого провідного виду діяльності.

Активне усвідомлення дитиною навколишнього світу відбувається в дієвій формі, нею можуть бути художня, конструктивна діяльність, ручна праця. Вибір залежить від особливостей діяльності. Вона повинна бути продуктивною, перетворювальної, що відображає реальну дійсність. Ці особливості (функції) дійсності дають дитині можливість вступати в безпосередні контакти з об'єктами (або предметами), проявляти ініциотиву, здібності, творчість.

В ході пошукової діяльності я допомогаю дитині отримати початкові уявлення про навколишній світ з їх подальшим поглибленням.

З метою розвитку дитячого експериментування у групі був переобладнаний куточок занять з експериментування для самостійної вільної діяльності та індивідуальних занять.



Практичні додатки.
Цикл експериментів з піском.
Мета:Познайомити дітей з властивостями піску, розвивати уміння зосередитися; планомірно і послідовно розглядати об'єкти, вміння помічати малопомітні компоненти; розвивати спостережливість дітей, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-слідчі залежності і робити висновки. Познайомити з правилами безпеки при проведенні експериментів.

Матеріал: сухий чистий пісок, великий плоский лоток, маленькі лотки(тарілочки), сито, вода, пісочний годинник, лупи, глина, дошки, палички, вироби з кераміки, мірні склянки, прозорі ємності, поліетиленові пляшки, трубочки з паперу, олівець.
Перед початком експериментів запропонувати дітям розглянути пісок.

^ Експеримент 1. «Піщаний конус»
Взяти жменю піску і відпустити його цівкою так, щоб він падав в одне місце. Поступово в місці падіння утворюється конус, зростаючий у висоту і з великою площею в основі. Якщо довго сипати пісок, на поверхні конуса то в одному місці, то в іншому виникають спливи, рух піску. Діти роблять висновок: пісок сипучий і може рухатися (нагадати дітям про пустелі, про те, що саме там піски можуть пересуватися, бути схожими на хвилі моря).
^ Експеримент 2. «Властивості мокрого піску»
Мокрий пісок не можна сипати цівкою з долоні, зате він може приймати будь-яку потрібну форму, поки не висохне. Пояснити дітям, чому з мокрого піску можна зробити фігурки: коли пісок намокне, повітря між ребрами кожної піщинки зникає, мокрі межі злипаються і тримають одна одну. Якщо ж у вологий пісок додати цемент, то, висохнувши, пісок свою форму не втратить і стане твердим, як камінь. Ось так пісок працює на будівництві будинків.
^ Експеримент 3. «Чарівний матеріал»
Запропонувати дітям зліпити що-небудь з піску та глини, після чого перевірити міцність споруд. Діти роблять висновок про в'язкість вологої глини і збереження форми після висихання. З'ясовують, що сухий пісок форму не зберігає. Розмірковують, чи можна зробити посуд з піску та глини. Діти перевіряють властивості піску та глини, зліпивши з них посуд і підсушивши його.
^ Експеримент 4. «Де вода?»
Запропонувати дітям з'ясувати властивості піску та глини, пробуючи їх на дотик (сипучі, сухі). Діти наливають склянки одночасно однаковою кількістю води (води наливають рівно стільки, щоб повністю пішла в пісок). З'ясувати, що сталося в ємностях з піском і глиною ( вся вода пішла в пісок, але стоїть на поверхні глини); чому (у глини частинки ближче один до одного, не пропускають воду); де більше калюж після дощу (на асфальті, на глинистій землі, оскільки вони не пропускають воду всередину; на землі, в пісочниці калюж немає); чому доріжки в городі посипають піском (для поглинання води).
^ Експеримент 5. «Вітер»

Запропонувати дітям з'ясувати, чому при сильному вітрі незручно грати з піском. Діти розглядають заготовлену «пісочницю» (банку з насипаних тонким шаром піску). Разом з дорослим створюють ураган - різко з силою струшують банку і з'ясовують, що відбувається і чому (оскільки піщинки маленькі, легкі, не прилипають одна до одної, вони не можуть утриматися ні одна за одну, ні за землю при сильному русі повітря). Запропонувати дітям поміркувати, як зробити, щоб з піском можна було грати і при сильному вітрі (добре змочити водою).


^ Експеримент 6. «Склепіння і тунелі»
Запропонувати дітям вставити олівець в трубочку з паперу. Потім обережно засипати її піском так, щоб кінці трубочки виступали назовні. Витягуємо олівець і бачимо, що трубочка залишається не зім'ятою. Не має значення, чи вона була закопана в вертикальному, похилому або горизонтальному положенні. Діти роблять висновок: піщинки утворюють запобіжні склепіння. Пояснити, чому комахи, що потрапили в пісок, вибираються з-під товстого шару цілими і неушкодженими.
^ Експеримент 7. «Пісочний годинник»
Показати дітям пісочний годинник. Нехай вони послідкують за тим, як пересипається пісок. Дати дітям можливість відчути тривалість хвилини. Попросити дітей набрати в долоню як можна більше піску, стиснути і дивитися, як біжить цівка піску. Діти не повинні розтискати свій кулачки до тих пір, поки не висиплеться весь пісок. Запропонувати поміркувати над приказкою «Час як пісок», «Час як вода».
Цикл експериментів з піском.

Мета:активність дітей, ініціативність; розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки на основі елементарного експерименту і робити висновки; уточнити поняття дітей про те, що повітря - це не «невидимка», а реально існуючий газ; розширювати уявлення дітей про значущість повітря в житті людини, вдосконалювати досвід дітей у дотриманні правил безпеки при проведенні експериментів.

Матеріал: Повітряні кулі, целофанові пакети, трубочки, прозорі пластикові склянки, вертушки, стрічки, ємність з водою, серветки, свічка, банка, поштові листівки, сирі картоплини.
^ Експеримент 1. «Пошук повітря»
Запропонувати дітям довести за допомогою предметів, що навколо нас є повітря. Діти обирають будь-які предмети, показують досвід самостійно, пояснюють процеси, що відбуваються на основі результату своїх дій (наприклад: дме в трубочку, кінець якої опущений у воду; надувають повітряну кульку і т.д.).
^ Експеримент 2. «Жива змійка»
Запалити свічку і подути на неї, запитати у дітей, чому відхиляється полум'я (впливає потік повітря). Запропонувати розглянути змійку (коло, прорізане по спіралі і підвішене за нитку), її спіральну конструкцію і продемонструвати дітям обертання змійки над свічкою (повітря над свічкою тепліше, над нею змійка обертається, але не опускається вниз, оскільки її піднімає тепле повітря). Діти з'ясовують, що повітря змушує обертатися змійку, і з допомогою обігрівальних приладів досвід виконують самостійно.
^ Експеримент 3. «Реактивний кулька»

Запропонувати дітям надути повітряну кулю і відпустити її, звернути увагу на траєкторію і тривалість польоту. Діти роблять висновок, що для того, щоб кулька летла довше, треба її більше надути, оскільки повітря, вириваючись з кульки, змушує її рухатися в протилежну сторону. Розповісти дітям, що такий же принцип використовується в реактивних двигунах.


^ Експеримент 4 «Підводний човен»
Запропонувати дітям з'ясувати, що станеться зі склянкою, якщо опустити її у воду, чи зможе вона сама піднятися з дна. Діти виконують дії: занурюють склянку у воду, перевертають її догори дном, підводять під неї вигнуту трубочку для коктейлю, вдувають під неї повітря. Роблять висновок: склянка поступово заповнюється водою, бульбашки повітря виходять з неї; повітря легше води - потрапляючи в склянку через трубочку, воно витісняє воду з під склянки і спливає.
^ Експеримент 5. «Сухою з води»
Запропонувати дітям пояснити, що означає «Вийти сухим з води», чи це можливо, і з'ясувати, чи можна опустити склянку у воду і не намочити серветку, що лежить на дні. Діти переконуються, що серветка на дні склянки суха. Потім перевертають склянку догори дном, обережно занурюють у воду, не нахиляючи склянку до самого дна ємності, далі піднімають її з води, дають воді стекти, не перевертаючи склянку дорослий пропонує визначити, чи намокла серветка, і пояснити, що перешкодило воді намочити її (повітря в склянці) і що станеться з серветкою , якщо нахилити склянку (пухирці повітря вийдуть, а його місце займе вода, серветка намокне).
^ Експеримент 6. «Свічка в банку»
Запропонувати дітям з'ясувати, як можна погасити свічку (полум'я), не торкаючись ні до неї, ні до полум'я і не задуваючи її. Разом з дітьми виконати наступне: запалити свічку, накрити її банкою і поспостерігати до тих пір, поки вона не згасне. Підвести дітей до висновку про те, що для горіння потрібен кисень, який при цьому перетворюється в інший газ. Тому коли доступ кисню до вогню утруднений, гасне огонь. Люди використовують це для гасіння вогню при пожежах.
^ Експеримент 7. «Чому не виливається?»
Запропонувати дітям перевернути склянку з водою, не проливши з неї води. Діти висловлюють припущення, пробують. Потім заповнити склянку водою до країв, покрити її поштовою листівкою і, злегка притримуючи її пальцями, перевернути склянку догори дном. Прибираємо руку - листівка не падає, вода не виливається. Чому вода не виливається з склянки, коли під нею аркуш паперу (на аркуш паперу тисне повітря, воно притискає лист до країв склянки і не дає воді вилитися, тобто причина - повітряний тиск).

Гра «Команди».

Діти встають, кладуть компаси на долоню, відкривають їх і виконують команди. Наприклад: зробити два кроки на північ, потім - два кроки на південь, ще три кроки на північ, один крок на південь і т.д.

Навчіть дітей знаходити за допомогою компаса захід і схід.

Для цього з'ясуйте, що позначають букви - С, Пд, Пнз, - які написані всередині компаса.

Потім нехай діти повернутий компас на долоні так, щоб синій кінець його стрілки»дивився» на букву С, т.е. - на північ. Тоді стрілочка (або сірник), яка (подумки) з'єднує букви З і В, покаже напрямок «захід – схід» (дії з картонної стрілкою або сірником). Таким чином, діти знаходять захід і схід.

Гра в «Команди» з використанням» всіх сторін горизонту.

«Коли магніт шкідливий»

Мета: Познайомити з тим, як магніт діє на навколишнє.

Матеріал: Компас, магніт.

Нехай діти висловлять свої припущення про те, що станеться, якщо до компасу піднести магніт? - Що буде зі стрілкою? Чи змінить вона своє становище?

Перевірте припущення дітей експериментально. Піднісши магніт до компасу, діти побачать, що стрілка компаса рухається з магнітом.

Поясніть спостережуване: магніт, який наблизився до магнітної стрілкою, впливає на неї сильніше, ніж земний магнетизм; стрілка-магніт притягається до магніту, більш сильно діє на неї порівняно з Землею.

Приберіть магніт і порівняйте свідчення того компаса, з яким проводили всі ці експерименти, з показниками інших: він став показувати сторони горизонту невірно.

З'ясуйте з дітьми, що «такі фокуси» з магнітом шкідливі для компаса - його свідчення «збиваються» (тому краще для цього експерименту взяти тільки один компас). Розкажіть дітям (можна це зробити від імені Узнайки) про те, що магніт шкідливий і для багатьох приладів, залізо або сталь яких можуть намагнититься і почати притягувати різні залізні предмети. Через це свідчення таких приладів стають невірними.

Магніт шкідливий для аудіо - і відеокасет: і звук і зображення на них можуть зіпсуватися, спотворити.

Виявляється, і для людини теж шкідливий дуже сильний магніт, оскільки і у людини і тварин в крові є залізо, на яке магніт діє, хоча це і не відчувається.

З'ясуйте з дітьми, чи шкідливий магніт для телевізора. Якщо сильний магніт піднести до екрану включеного телевізора, то зображення деформується, можливо, пропаде колір. після того, як магніт заберуть, і те, і інше має відновитися.

Зверніть увагу на те, що такі експерименти небезпечні для «здоров'я» телевізора ще й тому, що магнітом можна ненавмисно подряпати екран або навіть розбити його.

Нехай діти згадають і розкажуть Узнайке про те, як захиститися від магніту (за допомогою сталевого екрану, магнітного якоря.

«Земля - магніт»

Мета: Визначити дії магнітних сил Землі.

Матеріал: Куля з пластиліну з закріпленої на ньому намагніченої англійської шпилькою, магніт, склянку з водою, звичайні голки, рослинна олія.

Проведення досвіду. Дорослий запитує у дітей, що буде зі шпилькою, якщо піднести до неї магніт (вона притягнеться, так як металева). Перевіряють дію магніту на шпильку, підносячи його різними полюсами, пояснюють побачене.

Діти з ’ ясовують, як буде вести себе голка поблизу магніту, виконуючи досвід за алгоритмом: змазують голку рослинним маслом, обережно опускають на поверхню води. Здалеку, повільно на рівні поверхні води підносять магніт: голка розгортається кінцем до магніту.

Діти змазують намагниченную голку жиром, акуратно опускають на поверхню води. Помічають напрямок, обережно обертають склянку (голка повертається у вихідне положення). Діти пояснюють те, що відбувається дією магнітних сил Землі. Потім розглядають компас, його пристрій, порівнюють напрям стрілки компаса і голки в склянці.

«Полярне сяйво»

Мета: Розуміти, що полярне сяйво - прояв магнітних сил Землі.

Матеріал: Магніт, металеві тирса, два аркуші паперу, трубочка для коктейлю, повітряна куля, дрібні шматочки паперу. Проведення досвіду. Діти кладуть під аркуш паперу магніт. З іншого листа на відстані 15см здувають через трубочку на папір металеві тирса. З'ясовують, що відбувається (тирса розташовуються у відповідності з полюсами магніту). Дорослий пояснює, що так само діють магнітні сили землі, затримуючи сонячний вітер, частинки якого, рухаючись до полюсів, стикаються з частинками повітря і світяться. Діти разом з дорослим спостерігають притягання дрібних шматочків паперу до наелектризованої тертям про волосся повітряній кулі (шматочки паперу - частки сонячного вітру, куля - Земля).

«Незвичайна картина»

Мета: Пояснити дію магнітних сил, використовувати знання для створення картини.

Матеріал: Магніти різної форми, металеві тирса, парафін, ситечко, свічка, дві пластини зі скла.

Проведення досвіду. Діти розглядають картину, виконану з використанням магнітів і металевих тирси на парафінової пластині. Дорослий пропонує дітям з'ясувати, як вона створена. Перевіряють дію на тирса магнітів різної форми, висипаючи їх на папір, під якою поміщений магніт. Розглядають алгоритм виготовлення незвичайної картини, виконують послідовно всі дії: покривають парафіном скляну пластину, встановлюють її на магніти, через сито висипають тирса; піднявши, нагрівають пластину над свічкою, накривають другий пластиною, роблять рамку.

«Магніт малює Чумацький шлях»

Мета: познайомити дітей з властивістю магніту притягувати метал, розвивати інтерес до експериментальної діяльності.

Матеріал: магніт, металеві тирса, аркуш паперу з зображенням нічного неба.

Проведення досвіду. Спостереження з дорослими за нічним небом, на якому добре видно Чумацький шлях. На карту неба широкою смугою висипаємо тирса, що імітують Чумацький шлях. Зі зворотного боку підносимо магніт і повільно пересуваємо його. Тирса, що зображують сузір'я, починають рухатися по зоряного неба. Там, де у магніту знаходиться позитивний полюс, тирса притягуються один до одного, створюючи незвичайні планети. Там, де у магніту знаходиться негативний полюс, тирса відштовхуються одна від одної, зображуючи окремі нічні світила.

Експериментування з повітрям.
Розвивати пізнавальну активність дітей, ініціативність; розвивати здатність встановлювати причинно-слідчі зв'язку на основі елементарного експерименту і робити висновки; уточнити поняття дітей про те, що повітря - це не «невидимка», а реально існуючий газ; розширювати уявлення дітей про значущість повітря в житті людини, вдосконалювати досвід дітей у дотриманні правил безпеки при проведенні експериментів.

Повітряні кулі, целофанові пакети, трубочки, прозорі пластикові стакани, вертушки, стрічки, ємність з водою, серветки, свічка, банку, поштові листівки, сирих картоплини.

^ Експеримент 1. «Пошук повітря»
Запропонувати дітям довести за допомогою предметів, що навколо нас є повітря. Діти обирають будь-які предмети, показують досвід самостійно, пояснюють процеси, що відбуваються на основі результату своїх дій (наприклад: дме в трубочку, кінець якої опущений у воду; надувають повітряну кульку і т.д.).
^ Експеримент 2. «Жива змійка»
Запалити свічку і подути на неї, запитати у дітей, чому відхиляється полум'я (впливає потік повітря). Запропонувати розглянути змійку (коло, прорізає по спіралі і підвішений на нитка), її спіральну конструкцію і продемонструвати дітям обертання змійки над свічкою (повітря над свічкою тепліше, над нею змійка обертається, але не опускається вниз, оскільки її піднімає тепле повітря). Діти з'ясовують, що повітря змушує обертатися змійку, і з допомогою обігрівальних приладів досвід виконують самостійно.
^ Експеримент 3. «Реактивний кулька»

Запропонувати дітям надути повітряна куля і відпустити його, звернути увагу на траєкторію і тривалість польоту. Діти роблять висновок, що для того, щоб м'яч летів довше, треба його більше надути, оскільки повітря, вириваючись з кульки, змушує його рухатися в протилежну сторону. Розповісти дітям, що такий же принцип використовується в реактивних двигунах.


^ Експеримент 4 «Підводний човен»
Запропонувати дітям з'ясувати, що станеться зі склянкою, якщо опустити його у воду, чи зможе він сам піднятися з дна. Діти виконують дії: занурюють склянку у воду, перевертають його догори дном, підводять під нього вигнуту трубочку для коктейлю, вдувають під нього повітря. Роблять висновок: стакан поступово заповнюється водою, бульбашки повітря виходять з нього; повітря легше води - потрапляючи в склянку через трубочку, він витісняє воду з під склянки і спливає.
^ Експеримент 5. «Сухою з води»
Запропонувати дітям пояснити, що означає «Вийти сухим з води», чи це можливо, і з'ясувати, чи можна опустити склянку у воду і не намочити що лежить на дні серветку. Діти переконуються, що серветка на дні склянки суха. Потім перевертають склянку догори дном, обережно занурюють у воду, не нахиляючи стакан до самого дна ємності, далі піднімають його з води, дають воді стекти, не перевертаючи склянку дорослий пропонує визначити, намокла чи серветка, і пояснити, що перешкодило воді намочити її (повітря в склянці) і що станеться з серветкою якщо нахилити склянку (пухирці повітря вийдуть, а його місце займе вода, серветка намокне).
^ Експеримент 6. «Свічка в банку»
Запропонувати дітям з'ясувати, як можна погасити свічку (полум'я), не торкаючись до свічці, ні до полум'я і не задувая її. Разом з дітьми виконати наступне: запалити свічку, накрити її банкою і поспостерігати до тих пір, поки вона не згасне. Підвести дітей до висновку про те, що для горіння потрібен кисень, який при цьому перетворюється в інший газ. Тому коли доступ кисню до вогню утруднений, гасне огонь. Люди використовують це для гасіння вогню при пожежах.
^ Експеримент 7. «Чому не виливається?»
Запропонувати дітям перевернути склянку з водою, не протоку з нього води. Діти висловлюють припущення, пробують. Потім заповнити склянку водою до країв, покрити його поштового листівкою і, злегка притримуючи її пальцями, перевернути склянку догори дном. Прибираємо руку - листівка не падає, вода не виливається. Чому вода не виливається з склянки, коли під ним аркуш паперу (на аркуш паперу тисне повітря, він притискає лист до країв склянки і не дає воді вилитися, тобто причина - повітряний тиск).
ЛІТЕРАТУРА



    1. Базова програма виховання дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л. Кононко.

    2. Грушко О. «Плекаймо критичність мислення».

    3. Дошкільне виховання, №10, 2002.

    4. Дошкільне виховання, №4, 2008.

    5. Палітра педагога, №3, 2002.

    6. Палітра педагога, №6, 2008.

    7. Базова програма виховання дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л. Кононко.

    8. Терещенко О.П. «Розвиток творчості дошкільника».

    9. Черняєва В.Ю. «Школа дошкільнят».

«Ознайомлення старших дошкільників з явищами неживої природи». В Колечко , 1988

10. Розвиток уяви та мовлення у дітей 4 – 7 років. Л. Б. Фесюкова.

11.. Таємниці довкілля або секрети знайомих предметів /А . І. Шапіто. – К.. Спалах. 1998.

12. Умственное воспитание детей дошкольного возраста. Москва «Просвещение» 1984. Ознакомление с неживой природой. И.С Фрейдкин.

13. Содержание и методы умственного воспитания дошкольников /Под ред. Н.Н. Подьякова. – М: Педагогика, 1980.

14. Иванова А.И. Методика организации экологических наблюдений и экспериментов в детском саду. М., 2004.



15.Иванова А.И. Живая экология. М.,2006.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка