Довідка 210 років від дня народження Ганса Крістіана Андерсена



Скачати 172.9 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір172.9 Kb.
Бібліотечна довідка

210 років від дня народження

Ганса Крістіана Андерсена

(1805–1875)



ЗМІСТ
Стор.
1. Біографія……………………………………………………………...2

2. Творчість……………………………………………………………...3

3. Переклади…………………………………………………………….4

4. Твори (казки)………………………………………………………....4

5. Сценарії за іншими джерелами……………………………………...5

6. Методичні рекомендації до проведення заходу……………………9

6.1. Оформлення експозицій книжково-журнальних виставок………………...9

6.2. Проведення бесіди для учнів молодших класів на тему …………………….9

7. Бібліографія……………………………………………………………10

7.1. Цікаві Інтернет-ресурси …………………………………………………..…..10

7.2. Список рекомендованої літератури ……………………………………….…10

Ключові слова……………………………………………………………………11



Га́нс Крістіа́н А́ндерсен (2 квітня  1805, Оденсе  — †4 серпня 1875, Копенгаґен) — данський  письменник,  казкар, автор відомих у всьому світі казок  «Стійкий олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка»  та інших. Казки Андерсена перекладені більш, ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій,  мультфільмів,  театральних  постановок, балетів тощо.

1. Біографія

Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на данському острові Фюн. Його батько був бідним швецем, мати Ганна Марі Андерсдаттер — прачкою (вона походила з бідної сім'ї, в дитинстві мусила жебракувати, її поховали на кладовищі для бідних).

У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній біографії він писав, що в дитинстві грався з принцом Фрітсом, згодом —  королем Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків — лише принц. Дружба Андерсена з принцом Фрітсом, згідно з фантазією Андерсена, тривала і в дорослому віці, до самої смерті Фрітса. За винятком родичів, нібито лише Андерсен був допущений до труни покійного. Причиною цієї фантазії були розповіді батька Ганса Крістіана про те, що він нібито є родичем короля.

У ранньому дитинстві Ганс Крістіан був замкнутим хлопчиком з великими блакитними очима. Він сидів у кутку і займався своєю улюбленою грою — ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності.

З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріяння і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликали сміх і знущання дітей. У 1816 помер батько Ганса Крістіана і хлопчикові довелося самому заробляти собі на прожиття. Він був підмайстром спершу в ткача, потім у кравця, працював на сигаретній фабриці. У 1819, купивши перші чоботи на зароблені гроші, Ганс Крістіан відправився у  Копенгаген. Там він вивчав літературуданськунімецьку і латинську мови, відвідував уроки у балетній школі.

Упродовж року в Копенгагені Ганс Крістіан намагався потрапити в театр. Спершу він прийшов додому до відомої співачки і, від хвилювання заливаючись сльозами, просив її влаштувати його в театр. Вона обіцяла все влаштувати, щоб тільки відв'язатися від настирливого дивного довготелесого підлітка, але, звісно, не виконала своєї обіцянки. Набагато пізніше вона скаже Андерсену, що просто сприйняла тоді його за божевільного. Ганс Крістіан був довготелесим підлітком з видовженими і тонкими кінцівками, шиєю і таким же довгим носом, він був свого роду життєвим аналогом Гидкого Каченяти. Але завдяки чудовому сопрано і його проханням, а також із жалю, Ганса Крістіана, незважаючи на не ефектну зовнішність, прийняли до Королівського театру, де грав другорядні ролі. Але з часом його все менше й менше задіювали у виставах, відтак почалася вікова ломка голосу і його звільнили. Колеги з театру говорили, що вважають Андерсена поетом. Сприйнявши цю пропозицію близько до серця, він починає писати.

Тим часом Ганс Крістіан склав п'єсу в 5 (п'яти) актах і написав листа королю, переконавши дати гроші на її видання. До цієї книги входили й вірші. Також він подбав про рекламу і дав анонс в газеті. Книгу надрукували, але ніхто її не купував, тож її використали як обгортку. Ганс Крістіан не втрачав надії і запропонував театру поставити виставу за його п'єсою. Йому відмовили «з огляду на повну відсутність досвіду у автора». Але запропонували вчитися через добре до нього ставлення та зважаючи на його бажання. Люди, що поспівчували бідному і чутливому хлопчикові, також поклопотали перед королем Данії  Фредеріком VI, який дозволив вчитися в школі в містечку Слагельсе, а потім в іншій школі в Гельсінгерi за рахунок скарбниці. Це означало, що більше не потрібно буде думати про шматок хліба, про те, як прожити далі. Учні в школі були на 6 років молодші Андерсена. Він згодом згадував про роки навчання в школі як про найпохмурішу пору свого життя, через сувору критику ректора навчального закладу та болісно переживав із цього приводу до кінця своїх днів — бачачи ректора в кошмарних снах. В 1827 Андерсен завершив навчання. До кінця життя він робив на письмі безліч граматичних помилок — Андерсен так і не здолав грамоти.

Андерсен ніколи не був одружений і не мав дітей.

2. Творчість

У літературі дебютував восени 1828 року як автор сповненого казкової містики твору «Прогулянки від Хольмен-каналу до східного мису острова Амагер». Видана на Новий  1829 рік, книжечка набула великої популярності й уже в квітні вийшов її другий наклад.

Приєднався до прогресивних романтиків, писав вірші,  поеми,  п'єсинариси, романи.

З 1835 друкує казки, яких за 40 років написав 156. У цьому жанрі найповніше виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно пов'язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гуморуфантастика поєднана з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою («Нове вбрання короля», «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди»,«Дюймовочка»). Жорстоким грошолюбам у казках протистоять прості бідні люди, що їх Андерсен наділяє найблагороднішими моральними рисами і якостями («Стійкий олов'яний солдатик», «Кресало», «Русалонька», «Дівчинка з сірниками», «Снігова королева»). Казки Андерсена пройняті соціальним оптимізмом і щирою вірою в краще майбутнє людства.
Пам'ятник Г.К. Андерсен у Копенгагені

Літом 1872 Андерсен упав з ліжка і сильно побився. Він так і не одужав після цієї травми, але прожив до 4 серпня 1875. Він помер у будинку свого друга банкіра Моріца Мельхіора. Напередодні смерті він замовив музику на свої похорони, формулюючи замовлення словами: «Більшість із тих, хто йтиме за мною, будуть дітьми, тож нехай такт відповідає маленьким крокам».

На час своєї смерті Андерсон уже здобув світову славу. Він отримував стипендію від данського уряду як «національна гордість». Уже до смерті казкаря розпочалося планування встановлення йому пам'ятника, який зараз стоїть на площі перед ратушею у Копенгагені.

Співвітчизники Андерсена свято зберігають пам’ять про нього. У Копенгагені та в його рідному містечку Оденсе створено музеї письменника. Щороку в день народження митця данці збираються на всенародне свято на честь великого казкаря, віншують його в промовах, віршах і піснях. З 1956 р. засновано міжнародну Літературну премію імені Андерсена, якою нагороджують найкращих дитячих письменників, художників та ілюстраторів. В Оденсе, Копенгагені, Нью-Йорку, Братиславі, Москві та інших містах установлено пам’ятники письменникові.

У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати й співпереживати.
3. Переклади

Уперше казки Г. К. Андерсена прийшли до українського читача ще за життя письменника — 1873 р. в переказах Михайла Старицького. Відтоді твори данського казкаря перекладали й інші видатні українські митці — Юрій Федькович, Павло Грабовський, Олена Пчілка та ін. Найбільше казок Г. К. Андерсена переклала з данської Оксана Іваненко. Нині перекладачі знову звертаються до скарбниці казок великого письменника. Нові барви рідного слова знайшла для перекладу кількох творів Г. К. Андерсена сучасна українська перекладачка Галина Кирпа.

1973 р. почесний диплом міжнародної Літературної премії імені Андерсена за поему * Барвінок і Весна* отримав український письменник Богдан Чалий. 1979 р. до «Почесного списку Андерсена» вписано ім’я українського письменника Всеволода Нестайка та його книжку «Тореадори із Васюківки».
4. Твори (Казки)

  • Великий Клаус і маленький Клаус 

  • Гидке каченя 

  • Дикі лебеді 

  • Дюймовочка 

  • Істинна правда 

  • Квіти маленької Іди 

  • Кресало 

  • Льон 

  • Непохитний олов'яний солдатик 

  • Нове вбрання короля 

  • Оле-Лукойє 

  • П'ятеро з одного стручка 

  • Принцеса на горошині 

  • Ромашка 

  • Русалонька 

  • Свинопас 

  • Снігова королева 

  • Соловей 

  • Циганська голка

  • Що не зробить старий - все гаразд 

  • Ялинка 

5. Сценарії за іншими джерелами




  • Подорож з Оле-Лукойє (Сценарій) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=51500&pg=3.– Назва з екрана.



Сценарій
Мачуха. (розставляючи їх по обидва боки біля себе і поправляючи їм

плаття). Знайшли час для сварки. Ви зіпсуєте собі вираз обличчя.

Усміхайтесь. Все буде прекрасно. Тільки б не приїхала ця незнайомка, а

то принц знову протанцює з нею увесь вечір. Та скоріше ви. Запізнимось

на бал!
(Всі йдуть за куліси)
(На сцені з’являються Попелюшка і Фея).
Фея. Надіюсь, ти не забула, що чари залишаються в силі тільки до

півночі. Рівно а 12-й годині ночі вони розвіються.


Попелюшка. Так, дорога хрещена. Я така щаслива, що знову побачу принца.

І така вдячна тобі за це.


Фея. Поквапся, дорога! Принц, напевно, вже чекає на тебе. Карета біля

воріт.
Попелюшка (вибігаючи) Дякую! Дякую!


Фея. То не забудь! ДО півночі! (іде вслід за Попелюшкою)
Оле-Лукойє. Скажіть, будь-ласка, уривок з якої казки ви щойно побачили?
(глядачі відповідають)
Правильно. Це казка “Попелюшка”. А тепер – інша казка! (крутить

кольоровою парасолькою і виходить).


(На сцену з обох сторін одночасно виходять Вовк і Червона Шапочка).
Ч.Ш. (співає, не помічаючи Вовка).
Если долго-долго-долго,
Если долго по дорожке,
Если долго по тропинке
Топать, ехать и бежать.
То, конечно, то, конечно,
То, возможно-можно-можно,
Можно в Африку прийти.
Приспів:

А-а, в Африке горы вот такой вышины!


А-а, в Африке реки вот такой ширины!
А-а, крокодилы, бегемоты, а-а, обезьяны, кашалоты,
А-а, и зеленый попугай! (2р.)
Вовк. (майже зіткнувшись з нею). Добрий день, дівчинко. Що, злякалася?
Ч.Ш. Ні.
Вовк. Це добре. А як звати таку сміливу дівчинку?
Ч.Ш. Червона Шапочка.
Вовк. І куди ж ти йдеш. Червона Шапочко?
Ч.Ш. До бабусі. Якщо йти по цій доріжці, нікуди не звертаючи, вийдеш

прямо до її хатинки.


Вовк. А хіба пристойно іти в гості без квітів?
Ч.Ш. (в задумі). Так... Дійсно... Дякую. Ви такі добрі, що нагадали мені

про це. (радісно). Я бачила по дорозі чудову галявинку, там так багато

квітів! Повернуся і назбираю букет (виходить).
Вовк. (потираючи руки). Славний буде у мене обід з бабусі і внучки

(бідить у протилежну сторону)


(Виходить Оле-Лукойє).
Оле-Лукойє. Ну. Що? Здогадались, хто авто цих казок?
(Глядачі відповідають)
Правильно. Ці казки прийшли до нас із Франції. Шарль Перро зробив

літературну обробку народних казок і подарував їх читачам ще у 17 ст. А

тепер – інша казка! (відкриває кольорову парасольку, крутить нею і

виходить).

(На сцені – на стільцях сидять одне біля одного Кай і Герда,

розглядають книжку. Виходить Автор (ведуча).


Автор (ведуча). В одному великому мсті жили двоє бідних дітей. Вони не

були родичами, але любили один одного. Як брат і сестра. Звали їх Кай і

Герда. Жили вони дуже дружно і не уявляли собі життя без один одного.
Одного разу Кай і Герда сиділи і розглядали книжку з малюнками. Та

раптом...


Кай. Ай! Мені вкололо прямо в серце і попало щось у око!
Герда. Ану, я подивлюсь. Може, є смітника. Ні, тут немає нічого.
Кай. Напевне, сама вискочила.
Автор. Та в тому то й справа, що не височила, бо це була не проста

смітинка, а осколок диявольського дзеркала, в якому все велике і гарне.


лок диявольського дзеркала, в якому все велике і гарне

здавалося малим і поганим. Бідний Кай! Тепер його серце мало стати

крижаним.
Кай (до Герди). Що ти скиглиш? Яка ти зараз негарна!
Герда. Кай, що з тобою?
Кай. А мені дозволили показатися на санках! Ага? Прощай! (розходяться)
Герда. Кай, кай, де ти? (пауза). Одягну я свої червоні черевики та піду

пошукаю Кая. (виходить).


(На сцені з шумом з’являється Отаманша, Маленька розбійниця, Герда, яку

міцно тримають розбійники).


Отаманша. Ох, яка хороша, жирненька! Горішками відгодована! А яка ж на

смак буде? (з-за пояса виймає великий ніж).


(Маленька розбійниця штовхає Отаманшу).
Мал. розб. Вона буде гратися зі мною! Вона віддасть мені своє гарненьке

платтячко і буде спати у моєму ліжечку (знову штовхає Отаманшу).

(Отаманша пищить від болю і біжить за кулісу).
1-й розб. Дивись, як поскакала від свого дівчиська.
2-й розб. Заберемся-но звідси й ми. (Вибігають).
Мал. розб. (обіймає Герду). Вони тебе не вб’ють, поки я не розсерджуся

на тебе. Але тоді я уб’ю тебе сама. Ти, певно, принцеса?


Герда. Ні, я шукаю Кая, якого забрала Снігова королева. Ти відпустиш

мене?
Мал. розб. Ні. Ти будеш гратися зі мною. Ходімо, я покажу тобі мій

маленький звіринець. Ти помреш від сміху, коли побачиш, як я буду

лоскотати північного оленя.


(Входить Північний олень)
Мал. розб. А ось і мій олень! Його треба тримати на прив’язі, а то

втече. Іди сюди!


(Олень підходить)
Герда. Скажи, будь-ласка, ти знаєш, де знаходиться Лапландія?
Півн.олень. Кому й знати, як не мені? Там я народився і виріс.
Герда. А що це за країна?
Півн.олень. О це прекрасна країна! Там вічний сніг і лід. Як добре там

бігати по безкрайніх снігових долинах. Там є літній палац Снігової

королеви, а постійний її дім далі, біля Північного полюсу, на острові

Шпіцберген.


Герда. О, Кай, милий мій Кай!
Мал. розб. Ну, годі вже! Слухай сюди! Я тебе випущу на волю, можеш

забиратися в свою Лапландію.


Але за це ти віднесеш цю дівчинку в палац Снігової королеви – там її

названий брат.


Півн. олень. З радістю!
Мал. розб. Ну, швидко! Та дивись, бережи дівчинку!
Герда. Прощай!
(Виходять у різні сторони).
(З’являється Оле-Лукойє)

Звучить весела музика. На сцені танцюють у хороводі герої казок. Ведуча

оголошує, хто виконував ролі.


6. Методичні рекомендації до проведення заходів




6.1. Оформлення експозицій книжково-журнальних виставок:


  • «Казковий світ очима Андерсена»;

  • «Казки Ганса Крістіана Андерсена»

епіграфи до книжкових виставок:

«Будь-які явища природи, будь-які речі, предмети,

дерева, квіти, взяті із навколишньої дійсності,

можуть стати рівноправними компонентами казки».
(Ганс Крістіан Андерсен)
«Казки самі приходять до мене. Їх нашіптують мені дерева, вони вриваються з вітром.

(Ганс Крістіан Андерсен)



6.2. Проведення бесіди для учнів молодших класів на тему:
«Сторінками казок Ганса Крістіана Андерсена»


7. Бібліографія




7.1. Цікаві Інтернет-ресурси




  • Ганс Крістіан Андерсен [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki//.– Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12. 2014).

  • Ганс Хрістіан Андерсен біографія – зарубіжна література [Електронний ресурс] // Укрліб – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printout.php?id=0.– Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12. 2014).

  • Сказки Ханса Кристиана Андерсена [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://andersen.com.ua/. - Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12.2014).

  • Біографія письменників. Ханс Хрістіан Андерсен [Електронний ресурс] // Сім’я і дім. – Режим доступу: http://simya.com.ua/articles/71/18007/. - Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12.2014).

  • Ганс Христиан Андерсен [Електронний ресурс] // LiveLib. – Режим доступу: http://www.livelib.ru/author/180279. - Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12.2014).

  • Ганс Кристиан Андерсен [Електронний ресурс] // КиноПоиск. – Режим доступу http://www.kinopoisk.ru/name/29092/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12.2014).

  • Ганс Христиан Андерсен [Електронний ресурс] // Викитека. – Режим доступу http://ru.wikisource.org/wiki. – Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12.2014).

  • Ганс Крістіан Андерсен [Електронний ресурс] // Вікіцитати. – Режим доступу: http://uk.wikiquote.org/wiki/.- Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12.2014)

  • Биография Андерсена [Електронний ресурс] // Litra.Ru. – Режим доступу: http://www.litra.ru/biography/get/wrid/00863931189763097755/.- Назва з екрана. – (Дата звернення 23.12.2014)


7.2. Список рекомендованої літератури

  1. Гриценко, Олена Г.К. Андерсен – видатний письменник-казкар [Текст] / Олена Гриценко // Світова література. - 2013. — № 19.- С. 27-31.

  2. Єщенко, Л. Прекрасний лебідь данської землі [Текст] / Л. Єщенко // Зарубіжна література. — 2007. — Ч. 39/535/. — С. 11-13.

  3. Кашуба, Є.І. Дружимо з казками Андерсена:/свято з елементами інсценізації [Текст] / Є.І. Кашуба // Все для вчителя плюс. – 2008. — 12 червня. — С. 27-28.

  4. Петренко, Л. Король казок [Текст] / Л. Петренко // Зарубіжна література. — 2007. — Ч. 39. -С. 19-20.

  5. Пітерська, Олена Розгледіти красу звичайних речей:/ уроки за творчістю Г.К. Андерсена [Текст] /Олена Пітерська // Світ.літ . — 2013 .-  № 19/779/ . — С. 27-31.

  6. Пожар, Т. Г.К. Андерсен – данський письменник, улюблений казкар дітей різних країн світу [Текст] / Т.Пожар// Зарубіжна література. — 2010. — № 38.- С. 3-6.

  7. Сипливець, Л. Казка данського короля:/Г.К. Андерсен «Снігова королева», 5 кл. [Текст] / Л.Сипливець //Зарубіжна література.- 2005. — Ч.42/442/. - С. 6-12.

  8. Снісар, С.Е. Урок-подорож за казкою Г.К.Андерсена «Снігова королева». 5-й клас. [Текст] / С.Е. Снісар //Зарубіжна література в школі: наук-метод. журнал.- 2013.- № 20.- С. 14-18.

  9. Таран, Л. В. Казки, створені «самим життям»:/урок за творчістю Г. К. Андерсен/[Текст] / Л.В. Таран / / Все для вчителя. — 2010. — № 13-14.- С. 158-159.

  10. Шубенко, Н. Казка для дорослих /Про життя Ганса Християна Андерсена/[Текст] /Н. Шубенко // Пані вчителька. —2007.- №8 .- С.44-49.

__________________________________



Ключові слова: Андерсен




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка