Довідка ІІІ. З досвіду роботи шкільної книгозбірні >ІV. Висновки



Скачати 301.94 Kb.
Дата конвертації19.03.2016
Розмір301.94 Kb.






ЗМІСТ
І. Вступ

ІІ. Інформаційна довідка

ІІІ. З досвіду роботи шкільної книгозбірні

ІV. Висновки

V. Використані джерела

І. ВСТУП

Бібліотека — найнеобхідніший помічник

учителя у вірному виборі

інформації та документів

Ми живемо у ХХІ столітті, яке є ерою інформаційного суспільства. Інформація визначається, як основний ресурс майбутнього, і підвладна тим, хто володіє знаннями і добре підготовлений до навігації в інформаційному просторі. Сьогодні неможливо уявити жодної галузі діяльності людини, де б не використовувалися новітні інформаційні технології, що сприяють швидкому прогресу в різних галузях науки і техніки.

Зміна ціннісних орієнтирів шкільної освіти, вимагає перебудови усіх складових компонентів сучасної школи.

Так у «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» одним із провідних напрямків поступу освітньої галузі визначено «впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві».[13]

Зміна пріоритетів і підходів до навчання та виховання, що стоять перед сучасною школою, зумовлюють зміну функцій та статусу шкільної бібліотеки.

Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина – від учня до науковця – не мислить себе без використання в своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Чи то традиційні, чи новітні – вони збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, приймати участь в суспільному,

політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.

Одним із провідників інформації з давніх-давен була і залишається бібліотека. Це місце де збираються, пропагуються і розповсюджуються інформаційні потоки. Бібліотека – це «вікно в світ знань».[1,30]

Маніфест ЮНЕСКО про публічні бібліотеки 1994 року наголошує, що фонди й послуги бібліотек повинні містити, разом з традиційними видами документів, різноманітні носії інформації і сучасні технології. «Фонди бібліотек повинні не тільки зберігати пам’ять про людські дерзання та творчий дух, але й відображати поточні тенденції і еволюцію суспільства».[12]

Той же маніфест наголошує, що роботу бібліотеки потрібно будувати на основі її основних функцій, які відносяться до інформації, грамотності, освіченості і культури.

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій актуалізував проблему підвищення якості бібліотечно-інформаційного обслуговування учнів і педагогічних працівників, від рівня якого великою мірою залежить досягнення нової якості освіти. На часі вирішення завдання взаємодії школи з бібліотекою. Це підкріплюється педагогічним потенціалом бібліотеки освітнього закладу.

Отже, бібліотека – важлива ланка людської цивілізації і є показовим елементом прогресу, його незмінним джерелом. Щоб відповідати цьому високому призначенню, треба завжди бути на рівні часу і технологічно, і матеріально, і морально.

Тому шкільна бібліотека, яка виконує основні положення Конституції України, закон України «Про загальну середню освіту» (2001), «Про внесення змін до закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу»(2000) повинна усвідомити провідну роль у навчально-пізнавальному процесі, повноцінно задовільняти інформаційні потреби учнів, вчителів та батьків. Сьогодення диктує школі нову модель бібліотеки, діяльність якої повинна спрямовувати на

інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу. Все це спонукає до переорієнтації шкільної бібліотеки на бібліотечно-інформаційний центр та медіатеку.

Актуальність даної моделі обумовлена зміною парадигми освіти, необхідністю гарантування адекватності динамічним перетворенням у суспільстві, що позначилося на діяльності закладів освіти і шкільних бібліотек.

Варто зазначити, що створення бібліотечно-інформаційного центру та медіатеки – це якісно нове, методично обґрунтоване забезпечення можливостей для самопідготовки учнів та вчителів. Працюючи в такому центрі вчителі та учні зможуть використовувати не тільки книги, періодику, але і отримувати інформацію з дисків, користуватися світовою системою Інтернет, переглядати відеофільми, підбирати музичний супровід, використовувати все для написання творів, рефератів, для підготовки дискусійних клубів, уроків, презентацій МАН і учнівських проектів. Тобто підбирати інформацію для творчої діяльності, для навчальних та позаурочних потреб.

Отже кожна особистість, яка зацікавлена в одержанні необхідної і повноцінної інформації матиме можливість доступу до отримання і застосування цієї інформації в особистих цілях. Матимуть можливість користуватися мультимедійними технологіями: друк на принтері, запис інформації на дискету або на DVD-диск, сканування необхідної інформації, відправлення або одержання інформації електронною поштою тощо. Все це дасть змогу обмінюватися найрізноманітнішою інформацією, як в межах шкіл, міста, області, країни та світу.

У Маніфесті ІФЛА про Інтернет наведено таке визначення: «Бібліотеки та інформаційні служби – це постійно реагуючі на зміни заклади, що з’єднують людей з глобальними інформаційними ресурсами, ідеями та результатами творчої діяльності, яких вони потребують».[11]

І головне завдання бібліотечно-інформаційного центру полягає в тому, щоб застосування нових інформаційних технологій носило світоглядний,

загальнокультурний характер, було спрямоване на всебічний розвиток особистості дитини і розкриття її творчих здібностей, і як центр виховання, залишатися надійним засобом підготовки юного покоління до життя в інформаційному суспільстві.



ІІ. ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА



Школа стає справжнім осередком

культури лише тоді, коли в ній

панують чотири культи:

культ Батьківщини, культ людини,

культ книжки, культ рідного слова.

В.О.Сухомлинський



.

В.О.Сухомлинський




Історія нашої школи починає відлік з кінця ХІХ сторіччя, вона постійно змінюється, перетворюючись на нову сучасну школу, яка відповідає усім вимогам часу.

Сьогодні школа крокує в ногу з часом. Профілізація навчально – виховного процесу, використання інформаційних технологій, втілення в життя гуманістичної парадигми самореалізації особистості, освітянський синергетичний формат – все це реалії нашого шкільного життя. Школа працює за біолого-хімічним профілем природничо – математичного напрямку.

Пріоритетним напрямом навчально-виховного процесу є не лише забезпечення учням необхідного рівня знань, а й прищеплення їм шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій, звичаїв, рідної мови, національних та загальнолюдських цінностей. У школі панує родинна атмосфера.

Школа – це не просто будівля, школа – це люди, які присвятили своє життя дітям. Школа – це великий світ, у якому є два центри цього Всесвіту – учитель і учень. Вони перевтілюють звичайну будову в особливий, вируючий, але добрий

дім, де з кожним роком одні стають розумніші, інші мудріші, і всі разом ближче і рідніше один одному.

Нерідко кажуть про вчителів: «У дитячі серця закохані». Ці слова з повним правом можна сказати про наш педагогічний колектив. На теперішній час у школі працює 32 педагоги, які виховують і навчають 348 учнів.


Очолює колектив Янісевич Ірина Валеріївна, вчитель вищої категорії, вчитель – методист, молодий, енергійний, талановитий керівник. Разом з учнівським і педагогічним колективом вона вписує нові сторінки в історію школи.

Пріоритетом діяльності педколективу школи є постійна єдність та тісний зв′язок з громадкістю по формуванню та розвитку життєвої компетентності учнів. Для вирішення її використовуються сучасні освітні технології як необхідні передумови творчого росту вчителя і розвитку здібностей учнів. Велика увага приділяється індивідуальній роботі та роботі з обдарованою молоддю, якій будувати нову квітучу Україну.

Історія бібліотеки нерозривно пов′язана з історією навчального закладу. За час свого існування тричі змінювала своє розташування, але завжди носила назву «Кабінет № 1».

На сьогоднішній день бібліотека школи розташована на першому поверсі, в окремій ізольованій кімнаті площею 42 м², також є книгосховище для зберігання підручників. Найголовніша цінність і найдорожчий скарб її – це книги в кількості 11688 примірників (з них підручників 7086 примірників).

Бібліотека у школі покликана сприяти інформаційному забезпеченню навчально-виховного процесу, самоосвіти, проведення дозвілля. Вона надає інформаційно-методичну допомогу учням і педагогам, формує у школярів основи інформаційної культури. У структурі фонду шкільної книгозбірні для учнів і педагогів є:



  • фонд підручників та навчальних посібників;

  • довідково-інформаційний фонд (словники, довідники, енциклопедії);

  • фонд художньої літератури, основу якого складає, на жаль, 65 % російська художня література;

  • фонд періодичних видань (газети, журнали);

  • науково-методична література для педагогів.

За останні роки суттєво змінились навчальні плани, з′явились нові предмети, тому одним з головних завдань своєї роботи вбачаю у комплектуванні фонду. У нашій бібліотеці залучаються два джерела поповнення фонду: державні та місцеві кошти (художня та методична література), спонсорські («Подаруй бібліотеці книгу»). Завдяки цим джерелам фонд нашої книгозбірні поповнився великою кількістю дитячої та довідкової літератури. В першу чергу- це цікава художня дитяча література (казки, легенди, вірші, оповідання), а також науково-пізнавальна література. І це все для задоволення творчої праці наших дітей, щоб вони мали змогу отримувати знання не лише з підручників.

Немає сумніву в тому, що саме школа, а й бібліотека, як головний її

підрозділ, в будь який час займається найнеобхіднішим для життя суспільства – навчає, виховує, формує особистість, сприяє її розвиткові та самовдосконаленню. І я щаслива – щаслива тому, що я працюю бібліотекарем

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 4 міста Славути. Девізом своєї

роботи я обрала слова великого філософа Дідро, який сказав, що найщасливіша людина — та, яка дає щастя великій кількості людей. І моя професія надає мені таку можливість. Як це чудово, коли ти можеш подарувати дитині радість спілкування з книгою!

Пройдуть роки. Школа дасть путівку в життя ще не одному поколінню, в серцях якого бібліотека залишиться осередком знань, скарбницею всіх багатств людського духу.



ІІІ. З ДОСВІДУ РОБОТИ

«Бібліотекар у нашій країні не реєстратор, не службовець, який дивиться, чи всі книги на полицях. Він бере участь у формуванні людини, його праця рідна педагогічній і письменницькій. Багато, дуже багато залежить від нього».

                                          І. Еренбург


.

В.О.Сухомлинський



«Гарна бібліотека є книжковим відображенням Всесвіту», - говорив відомий вчений-бібліотекознавець М.Рубакін. Тож відкриваючи перед дитиною двері бібліотеки, ми ніби даруємо їй Всесвіт.

Але відкрити двері мало. Треба наполегливо працювати, щоб за допомогою книги сприяти духовному зростанню читача, формувати у них почуття патріотизму, готувати учнів до їхнього входження у сучасний світ, впливати на розумові здібності підростаючого покоління. У навчанні й вихованні важливе місце займає бібліотека.

Шкільна бібліотека …

Саме в ній дитина вперше знайомиться із самостійно прочитаною книгою, вчиться вибирати для себе одну найкращу з великої кількості, які її оточують. Саме до неї поспішає і молодий, і досвічений учитель, щоб знайти в книгах мудрість великих педагогів. Не проходять повз шкільну бібліотеку і батьки, які хочуть постійно вчитися, удосконалюватися. Скільки книгокористувачів, стільки й відповідей повинна дати шкільна бібліотека, нікого не обділивши увагою найпрекраснішого дива світу — книги.

Бібліотека загальноосвітньої школи І – ІІІ ступеня № 4 міста Славути - це відкритий кожному читачеві  безмежний інформаційний світ, це храм науки. Бібліотека навчає читачів орієнтуватися у світі інформації, вміло користуватися нею, надає можливість швидко отримувати її з різних джерел.

Свою роботу шкільна бібліотека проводить відповідно до плану роботи та керуючись законодавчо-нормативними документами:


  • Конституцією України;

  • Законом України «Про освіту»;

- Законом України «Про бібліотеку і бібліотечну справу»;

 - Положенням про шкільну бібліотеку;

- Програмою розвитку бібліотечної справи;

- Інструкцією про порядок доставки, комплектування та обліку літератури.

Діяльність книгозбірні спрямована на виявлення здібностей кожного учня та їх розвиток, формування активної громадянської позиції, інтересів і потреб у читанні, розширення їх духовного світу.

Сьогодні основними завданнями шкільної бібліотеки є:

• сприяння реалізації державної політики в галузі освіти, розвитку навчально-виховного процесу; виховання загальної культури, національної свідомості, шанобливого ставлення до книги;

• виховання у школярів інформаційної культури читання; формування вміння користуватись бібліотекою, її послугами, книгою, її довідковим апаратом; розвиток творчої думки, пізнавальних здібностей та інтересів школярів, сприяння успішному засвоєнню ними навчальних програм;

• забезпечення росту професійної компетентності педагогічних кадрів;

• сприяння за допомогою різних форм і методів бібліотечної роботи самоосвіті учнів і педагогів; забезпечення їх літературою для задоволення їхніх соціальних і культурних потреб;

• піднесення бібліотечної справи на якісно новий рівень. Адже лише високий рівень бібліотечної справи в цілому зможе забезпечити громадянам України, її талановитій молоді усі необхідні умови для одержання повного обсягу інформації з вітчизняного і світового інформаційного простору і зможе стати першоосновою для духовного і культурного розвитку нашого оновленого суспільства.

Головна функція книгозбірні – зробити інформацію доступною. Носіями інформації в шкільній бібліотеці є книжковий фонд художньої, науково-пізнавальної і довідкової літератури. Тому використовуючи різні форми і методи бібліотечно-бібліографічної роботи я приділяю увагу проблемам, пов’язаним із пошуком і забезпеченням інформації.

Ефективними технологіями інформування школярів та педагогів є організація книжкових виставок. Книжкові виставки – це обличчя книгозбірні. Кожна виставка, яка правильно організована, несе в собі інформацію, розширює кругозір. Вони охоплюють різноманітні теми, присвячуються різним подіям суспільного і громадського життя в нашій країні.

У бібліотеці організовано постійно діючі актуальні книжкові виставки: «Є така держава Україна», «У тісній співдружності», «Обрії пізнання», «Своє коріння ми плекаєм, бережем», «Що за диво - наша мова», «Знай, люби, бережи природу». Їх мета – розширювати кругозір учнів засобами літератури. Доповнюють і привертають увагу до виставок влучні цитати, звернення, ілюстрації, дитячі роботи, які я використовую при створенні.

Особливою популярністю користуються нетрадиційні виставки:


  • виставка-подорож «Славута – рідне місто моє»;

  • виставка-запитання «Рідкісні та зникаючі рослини України»;

  • виставка-реквієм «Уклін тобі, солдате», «Чорнобиль – наша біль і пам’ять»;

  • виставка-сюрприз «Книгу берегти, життя її продовжити»;

  • виставка однієї книжки «Пригоди в лісовій школі».

Постійно поповнюю відкриті книжкові полички «Зупинись на хвилинку – подивись на новинку», «Прочитайте – це цікаво», «Книги, які знають все». Матеріали книжкових виставок використовують у своїй роботі вчителі та учні 5 – 9 класів.

Та жодна книжкова виставка чи викладка літератури не допоможе дитині розібратися зі своїми уподобаннями, тому я постійно перебуваю у творчому пошуку нестандартних форм роботи та вдосконалення традиційних інформаційно-комунікативних форм та методів. Працюю за схемою: «бібліотека» - «вчитель» - «учень».

Будую свою діяльність на принципах гуманізму, демократизму, забезпечую навчально-виховний процес повноцінним інформаційно-бібліографічним обслуговуванням. «Жоден читач не повинен піти з бібліотеки без книги», – девіз книгозбірні.

Донедавна книга була для людини основним джерелом інформації, а читання - популярним способом проведення дозвілля. Тепер у неї з’явилися могутні суперники: телебачення, комп’ютер, відеоігри. Багато хто вважає читання зайвою тратою часу, віддаючи перевагу екранізованим версіям творів. Прикро усвідомлювати, що у наш час є діти та і дорослі, які не читають. Чому? Невже книжку їм замінює телевізор, комп’ютер? Ніхто не заперечує необхідність технічного прогресу, та на прикладі багатьох поколінь людство переконалося, що душу людини формує книга, читання. З цього приводу польський письменник Станіслав Лем зазначив: «Твердження, ніби Інтернет може замінити книжки, бібліотекаря, читальні зали, звучить недоладно. Наче хтось одружився тоді, коли його наречена перебувала в іншому кінці світу. Адже книжка — це не просто якийсь предмет: її хочеться брати до рук, перегортати сторінки, і мені подобається робити це …»

Уміти читати, бути читачем ─ це високе мистецтво, йому треба наполегливо вчитися. Художня книга ─ це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності. В.О.Сухомлинський писав: «Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало їй духовною потребою на все життя, - в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою».

Як зробити процес читання для дитини привабливим і необхідним? Як зацікавити учнів у системному спілкуванні з книгою, щоб вона стала другом на все життя? Як донести до дитячого розуму й душі, що книга – велике диво? Як через книги розкрити природні задатки, обдарування читача?

Ці питання хвилюють мене з перших професійних кроків.

Тому разом з вчителями, батьками учнів намагаюсь прищепити інтерес до літературного читання, активно популяризую літературу, закріплюю читацькі навички, розвиваю художній смак, розширюю діапазон читацького досвіду, формую національну свідомість, характер, моральні якості дитини.

Щоб сформувати у школярів читацьку компетенцію, необхідно вирішити такі завдання:

• зацікавити учнів читанням;

• розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

• навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

• формувати навички аналізу художнього твору;

• організовувати дослідницьку роботу учнів;

• розвивати усне та творче мислення читачів;

• працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку користувачів.

Успіх формування читацьких інтересів лежить в правильному поєднанні форм та методі бібліотечної роботи, щоб у дітей виникало бажання відвідати бібліотеку.

Перше знайомство зі шкільною бібліотекою проводжу у формі екскурсії чи подорожі до «Книжкового царства» та казкової країни «Книгоград». З цією метою у вересні місяці кожного навчального року проходять уроки-подорожі «Історія створення книги»; День відкритих дверей для батьків і учнів; Свято вручення підручників першокласникам. На цих заходах учні знайомляться зі шкільною книгозбірнею, правилами спілкування з книгою, правилами

користуванням бібліотекою, дбайливим, бережливим, охайним ставленням до книги. Наступною сходинкою до пізнання книги є традиційні свята: «Прощання з Букварем» і «Посвята в читачі», - які готуються спільно з класоводами. Сценарії цих свят постійно оновлюються і є найулюбленішими в маленьких відвідувачів, і в цьому не раз переконуюсь, коли всі готуються до цієї важливої події. Складаються сценарії, виготовляються подарунки, оформляються цікаво формуляри майбутніх читачів, школа наповнюється відчуттям радості, доброти, чогось світлого і прекрасного. Свято відбувається театралізовано (приходять в гості казкові герої: Червона Шапочка, Буратіно, Незнайко, Гулівер, Шехерезада, Попелюшка і ін.). Під кінець свята казкові герої вручають першокласникам «Пам’ятки читача».

Після цих заходів школярі стають моїми читачами, адже ними подоланий перший бар’єр на шляху до оволодіння знаннями. Звідси і починається відлік часу щодо роботи з книгою в шкільній книгозбірні.

Моє професійне переконання: спілкування з книгою має бути не заради процесу читання, а як самостійна діяльність дитини у світі книжок, з якої починається її освіта, виховання, самоосвіта, формування високих художніх смаків, гармонійний розвиток особистості. Костянтин Дмитрович Ушинський стверджував, що книга для дитини - основа розумового розвитку.

Бібліотекар – це перший помічник вчителя у школі, покликаний передати учням голос далеких предків та епох, розкрити багату поетичну душу українського народу, багатство його культури, героїчну історію, посіяти в душах дітей іскру зацікавленості, бажання пізнавати щось нове, цікаве, корисне. Тісна співпраця з вчителями дає прекрасну можливість вивчити інтереси дітей, їх прагнення, нахили і спільно виховувати любов до книги, розвивати особистість кожного школяра на основі максимального врахування його особливостей, раннього виявлення здібностей та їх цілеспрямованого розвитку, самовизначення.

Особистість читача багатогранна, але я, перш за все, стикаюсь з тією

сферою його діяльності, яка пов’язана з книгою, читанням, пошуком інформації. Найефективнішим засобом виявлення інтересів дітей є анкетування: «Книга у моєму житті», «Мої читацькі інтереси», «Бібліотека та бібліотекар очима читача». Воно якнайширше розкриває дитячі інтереси та уподобання. І ще більш важливо те, що воно проводиться не один раз, а щороку, що дозволяє прослідити зміни в інтересах читачів. У цьому напрямку я тісно співпрацюю з психологом. Проведене анкетування учнів 3 - 4 класів дозволило скласти загальну уяву про інтереси і смаки читачів: чи багато читають, яким чином вибирають книги для читання, про що люблять читати.

Зовсім інший характер мало анкетування учнів 9 - 11 класів. Не зважаючи на те, що інтереси їх різнобічні, аналіз анкет довів, що читання займає не останнє місце в житті учнів.

Важливим етапом у вивченні читацьких інтересів є аналіз формулярів читача, який проводиться два рази в рік. В результаті аналізу виявляється не тільки кількість прочитаних книг, кількість відвідувань читачем бібліотеки, превалюючі інтереси читача до окремих тем, але і дає можливість зробити висновки про співпадання інтересу з реальною картиною читання, поставити нові задачі в спрямованості читання школярів.

Під час індивідуальних, групових бесід, спостережень, допомоги у доборі потрібної літератури, порад я впливаю на розвиток навчальних навичок та керую читанням, створюючи ситуації вільного вибору, імпровізації, творчого пошуку, в яких читачі пробують свої сили у визначенні своїх інтересів, реалізації своїх можливостей і здібностей. Це стимулює дітей, вони регулярно відвідують шкільну бібліотеку, люблять довго і прискіпливо підбирати книжки та журнали для читання, пропонують свою допомогу в обробці нових надходжень, в ремонті книг.

Наша бібліотека є справжнім осередком духовності, знань, культури, затишним місцем, де кожний знайде і пораду, і потрібний матеріал для здобуття знань. Робота учнів у шкільній книгозбірні під час підготовки до заліків,

написання рефератів, пошуку матеріалів під моїм керівництвом - усе це зацікавлює їх, вони набувають досвіду, отримують глибші знання.

Навчання пошуку інформації пов’язується із вмінням користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. З цією метою проводжу консультації, бесіди, уроки.

Разом із вчителями я допомагаю учням засвоїти основи бібліотечно-бібліографічних знань. Наша книгозбірня має навчально-тематичний план для учнів 1 – 11 класів, який допомагає проводити заняття з метою виховання культури читання. Ним передбачено поступове набуття і поглиблення учнями знань про книгу і бібліотеку.

На початку навчального року в школі складається графік проведення бібліотечно-бібліографічних занять. Вчителі-предметники, класні керівники вносять теми занять до своїх планів роботи. Учитель на уроках починає цю роботу, а я в бібліотеці підхоплюю, як естафету і продовжую в позакласній роботі. Бібліотечні уроки проводяться з мультимедійною підтримкою. Учні, побувавши на таких уроках, роблять для себе важливий висновок, що книга є однією з вагомих складових людського життя, яка дає їхньому розумові і серцю неоціненну духовну силу й естетичну насолоду. Бо вона — їх помічник у час, коли вони працюють; товариш, коли відпочивають. Інколи вона звичайна розвага, і завжди — супутник, порадник, а для того, хто вміє товаришувати з нею — вірний і надійний друг. І як приємно після таких уроків спостерігати за читачами у бібліотеці, які впевнено відкривають найтовстіший том енциклопедії і швидко знаходять потрібну інформацію, можуть дати консультацію молодшим читачам і допомогти підібрати книгу, використовуючи бібліографічні дані. Мої читачі можуть правильно скласти список використаних джерел у своїх творчих чи наукових роботах.

Читання сучасного читача — школяра має свої особливості. Сьогодні пріоритетні ділове читання та коротка змістовна інформація тому, що, вже починаючи з початкових класів, діти пишуть повідомлення і міні-реферати,

тому потрібно навчити їх працювати з довідковою літературою. Всі наші вчителі-предметники активно сприяють формуванню цих навичок: завдання з будь-якого предмета продумують так, щоб учні змушені були звертатися до словників, довідників, енциклопедій.

Інтерес до довідкової та науково-популярної літератури формують такі форми позакласної роботи, як олімпіади, участь у МАН, бібліографічні та пізнавальні ігри, конкурси, турніри ерудитів, симультативні вікторини, ерудит-лото — «Знайду, прочитаю, відповім», «Найрозумніший», «Впізнай героя за описом».

У книгозбірні постійно проходить інформування школярів - це і презентації нових надходжень, і прем’єри книг, і ярмарки журнальних статей, і інформаційні коктейлі.

Не менш важливим в інформаційній роботі є Тиждень дитячого читання, який проходить кожного року, у березні місяці. У ході проведення тижня організовую конкурси, подорожі, створюю ряд мультимедійних презентацій, виставку — вернісаж дитячих малюнків «Малюємо казку», літературний марафон «У дружбі з книгою», читацьку конференцію, а підсумком Тижня є свято «Диво, ім’я якому – книга».

Ці форми роботи з учнями покликані залучати книгокористувачів до невичерпних джерел знань, сприяти розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

За допомогою книги я виконую одночасно безліч складних виховних завдань, розширюю рамки уявлення про світ, залучаю юних читачів до прекрасного.

Книга своїм багатим змістом здатна навчити дитину шукати сенс життя, розпізнавати добро і зло, красу і потворне, любити Батьківщину, берегти і примножувати традиції українського народу, вчить поважати старість і пишатися досягненнями молодих.

Враження шкільного дитинства відкладаються у пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства

зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Тому залучаю дітей до творчості, створюю постійно «ситуацію успіху», поважаю кожну дитину - все це слугує вихованню творчої працюючої особистості.

У кожного народу, у кожної нації є своя історія, своя культурна спадщина. Кожен громадянин нашої країни має вивчити історію, традиції, знати минуле нашої Батьківщини — адже це основа духовності, патріотизму.

З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість громадян, яка вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє, волю до праці на користь народу.

Сьогодні дітям, а вони складають половину населення світу, належить продовжувати справу встановлення справедливого й гуманного соціального порядку.

Уже стало традицією в нашій школі проводити цикли театралізованих народознавчих свят спільно з керівником шкільного музею народного побуту Караван Марією Олександрівною: «Іде в гості святий Миколай», «Щедрий вечір, добрий вечір»,«Дозволь, мати, весну закликати», «Звичаєвий календар», «Не цурайтеся свого коріння» тощо.

Ці заходи привчають читачів до думки про необхідність збереження і вивчення історії, народних традицій і культури, формують у них національний характер, мислення, моральність, патріотизм, етичне самопізнання, високі моральні засади.

У спадщину ми отримали думу і пісню — неоціненний скарб, який ніколи «не вмре, не загине», і моє - завдання пропагувати це багатство українського народу серед підростаючого покоління.

Скарбницею людської духовності є мова. Наша мова належить до найрозвиненіших, найбагатших мов світу, це найбільше духовне багатство народу. «Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів» - ці слова влучно характеризують українську мову - найбільшу

святиню, яку слід берегти і примножувати.

Бібліотека це те місце де зібрані скарби української мови, співається гімн українській мові. Від нас, вчителів-предметників, бібліотекаря, залежить чи стане для дитини насолодою читання книжки рідною мовою, за допомогою різноманітних форм масової роботи ми повинні прищеплювати дітям любов до рідної мови, розкривати її красу і багатство.

З цією метою було проведено ряд масових заходів: свято «Рідна мова в рідній школі»; заочна подорож до музею книги і друкарства України «Книга: від витоків до наших днів» з використанням інформаційних технологій; турнір знавців української мови «Мова моя українська, батьківська, материнська», учні змагалися на краще знання української мови, читали вірші, байки, співали пісні, частівки.

Особливої уваги заслуговує і рекреаційна функція бібліотеки, (рекреаційна функція — це час вільний від обов’язкових навчальних занять) яка полягає в організації змістовного дозвілля, який використовується учнями для читання, гри, прогулянок, занять спортом, мистецтвом, технікою та іншими видами діяльності. У ході проведення змістовного дозвілля у дітей розвиваються особистісні якості, ініціативність, творчість, комунікативність, задовольняються їхні духовні і фізичні потреби. У наш час, коли діти відчувають значний дефіцит у спілкуванні, бібліотека намагається не тільки задовольняти їхні інформаційні потреби, але й прагне стати для них місцем інтелектуального і культурного спілкування, центром дозвілля, яке з роками набуває все більшого значення. Адже бібліотека має широкі можливості для того, щоб зробити дозвілля дитини не лише приємним і цікавим, а й змістовним, допомагає їм вільно спілкуватися, розкривати свої можливості та приховані таланти, відпочивати і розвиватись.

Перерва – улюблений школярами час, який кожен – і учень, і вчитель – використовує по - своєму. І той, хто прийшов до бібліотеки, повинен не тільки вибрати наступну книгу до душі, а й отримати корисну інформацію. Тому у

пригоді стають інформаційні вітражі, закладки, пам’ятки, дайджести. Залучення юних користувачів до системного заохочувального читання художньої літератури не з примусу, а за потребою душі — основний напрямок роботи з організації дозвілля.

Досягти успіхів у такій відповідальній, творчій справі може лише бібліотекар з добрим і чуйним серцем, лідер в інноваціях. Саме бібліотекар — фахівець знає, як керівництво читанням зробити не менторським, а спілкування не авторитарним, як досягти того, щоб дитина любила книгу і бібліотеку, як створювати і підтримувати в бібліотеці духовно насичену атмосферу, чим поповнити банк ідей, котрі вона повинна впровадити в практику.

Характерними особливостями інноваційних форм масової роботи з учнями є новизна в назвах, діалог з користувачами та користувачів між собою, відсутність сталої методики їх проведення, оскільки вони народжені фантазією, моїм бажанням привернути увагу дітей до книжки, викликати в них бажання читати, здобувати знання за допомогою новітніх технологій.

У «Маніфесті шкільних бібліотекарів» зазначається: «Не дивлячись на різноманіття розходжень в умовах роботи шкільних бібліотек існує набір необхідних знань, якими повинен оволодіти кожен бібліотекар, щоб ефективно розвивати бібліотечні служби – це знання інформаційних ресурсів, бібліотечної справи, інформаційної політики й методики інформаційної освіти [7,52]. Адже в сучасних умовах бібліотекарі стають «навігаторами в глобальних інформаційних ресурсах, які мають здібності локалізувати, надавати доступ до інформації згідно з запитами користувачів» [7,15].

У нашій шкільній книгозбірні виділяються дві основні категорії споживачів інформації: педагогічний склад (директор, його заступники, вчителі) і учні.

Будучи невід’ємною складовою освітнього процесу, шкільна бібліотека спрямовує свою діяльність на виявлення здібностей кожного учня та їх розвиток, формування інтересів і потреб у читанні. Систематично здійснюю відповідну інформаційну роботу (випускаю індивідуальні та групові

рекомендаційні списки літератури, проводжу дні інформації, години цікавих повідомлень). Так, наприклад, напередодні проведення предметних тижнів, конкурсів у бібліотеці організовую тематичні виставки, хвилинки-цікавинки, години інформації. Особливу увагу приділяю інформуванню обдарованих учнів та дітей, які займаються проектною діяльністю.

Важливою ділянкою в роботі бібліотеки є бібліографічне обслуговування педагогів. Від стану бібліографічно-інформаційного обслуговування їх залежить надзвичайно багато.

Щоб навчально-виховний процес був ефективнішим, вчителю необхідно знайомитися із передовим педагогічним досвідом, із сучасними навчально-виховними технологіями, методичними розробками.

Вчителям потрібно знаходити відповіді на багато питань: як запровадити в практику нові програми, як працювати за новими підручниками; про нові напрямки в дослідженнях з педагогіки, про накази Міністерства освіти і науки України, положення, нормативні та інші керівні документи.

Педагогічна майстерність учителя тісно пов'язана з рівнем використання та поширення інформації. Я не можу сказати, що знайшла якісь особливі форми роботи взаємодії з учителями, в моєму арсеналі переважають традиційні засоби, вивірені спільною і плідною діяльністю. Але вони дають певні позитивні результати, що вже говорить про їх доцільність. Отже, перш за все, коли надходять нові підручники або книги за фахом, я особисто звертаюся до вчителя, який викладає даний предмет, пропоную йому завітати до бібліотеки, щоб ознайомитись із цими виданнями. Таким чином вчитель один із перших довідується про науково-методичне і навчальне забезпечення свого навчального предмету. Це робить його обізнаним з потенційними можливостями бібліотеки. По - друге, щоб вчителі мали уявлення про нову фахову літературу, практикую організацію книжкових виставок. На виставці надходжень постійно популяризується нова методична література.

З метою інформування педагогічного колективу систематично випускаю інформаційні бюлетені: «Нові надходження», «Радимо використати». Для кращого забезпечення вчителів найновішою інформацією та для заощадження їхнього часу в бібліотеці ведеться картотека статей періодичних видань. До неї дуже часто вчителі звертаються за допомогою при підготовці до виступу на педраді чи методоб’єднанні, розробці відкритого уроку щоб ознайомитися з досвідом інших педагогів, знайти цікаві матеріали.

Уже не один рік бібліотека працює над створенням власної бази інформаційних даних з періодичних видань. Це так звані папки – досьє за відповідними темами, до яких збираються вирізки з газет і журналів минулих років. Підбираю інформацію, яка відповідає потребам школи: «Голодомор 1932-33 років Україна - пам′ятає», «Творчість юних», «Ідіть добрими у світ життя» (за творчістю В.О.Сухомлинського), «Тернистими шляхами долі» (за творчістю Т.Г.Шевченка), «Чорнобиль - наша пам′ять і біль», «Громадянське виховання школярів» та інші. Готую також підбір інформації про нові розробки виховних заходів, сценаріїв, свят.

Інформація і знання стали головною перетворюючою силою нашого життя. Доля кожної людини певною мірою залежить від її здатності вчасно знаходити, отримувати, сприймати і продуктивно використовувати нову інформацію. Тепер бібліотека повинна не тільки збирати і зберігати інформацію у своєму фонді, але й повинна надавати доступ до інших інформаційних каналів, бути своєрідним провайдером у системі «користувач – інформація».

Бібліотечне обслуговування користувачів шкільної книгозбірні тісно пов’язане з розвитком сучасних методів інформування, тобто електронною інформацією. Тому забезпечення бібліотеки комп’ютером і підключенням до всесвітньої мережі Інтернет дозволяє мені задовольнити будь-які інформаційні запити користувачів. Задоволення цих вимог допомагає спрямувати процес спілкування учнів з ком’ютером, домогтися того, щоб освоєння комп’ютерної техніки не перетворилося для них лише в розвагу, марне витрачання часу, а було

пов’язане з процесами мислення, пошуком інформації в освітніх цілях. Тому я почала працювати над створенням інформаційної бази даних. За допомогою мультимедійних засобів проводжу різні конкурси, огляди, інфо-грей-шоу, інформаційні круїзи. Формую замовлення підручників з використанням бази даних рекомендованих підручників і навчальних посібників, готую всі необхідні звіти і документацію, використовуючи готові форми.

Невичерпним джерелом інформації для читачів слугує і фонд нетрадиційних документів. Ведеться робота по створенню медіатеки, а тому розпочала формування фонду електронних носіїв інформації (СD дисків). Враховуючи існуючі проблеми з комплектування фонду, бази даних на лазерних дисках є серйозним і порівняно дешевим джерелом інформації. У фонді бібліотеки є 10 СD – це навчальні програми з математики, біології, хімії, іноземних мов, енциклопедії, географічні атласи. Маю надію, що цей фонд буде весь час поповнюватися. Інформація на нетрадиційних носіях має стати для користувачів так само легкодоступним і простим у використанні джерелом, як і звичайна книга.

Резерви бібліотечної роботи у справі інформаційної роботи далеко не вичерпані. Постійний пошук нових, ефективних технологій, прагнення до формування системи інформаційної підтримки, тісний взаємозв’язок і взаємодія з педагогічним колективом сприяють утвердженню шкільної книгозбірні як культурного, інформаційного і освітнього центру, який одержує, зберігає і розповсюджує інформацію, здатну задовольнити будь-які запити користувачів.

Робота шкільного бібліотекаря цікава і багатогранна, яка вимагає постійного самовдосконалення, підвищення свого фахового і професійного рівня, знаходитися у пошуку нових ідей і рішень, тому постійно беру участь в інструктивно-методичних нарадах, семінарах-практикумах бібліотечних працівників, педагогічних конференціях, творчих лабораторіях, багато читаю, ділюсь своїми знаннями з бібліопартнерами, вчителями, учнями, батьками дітей. Бажаю перетворити бібліотеку на бібліотечно-інформаційний центр та

медіатеку. А головне - завжди пам’ятаю: кожна зустріч читача з книгою має нести новизну пізнання, відкриття невідомого для юного розуму.

Сьогодення вимагає від школи побудови нової моделі бібліотеки, наповнення її роботи новим змістом, виокремлює пріоритетні напрями функціонування. Серед них:

• реформування бібліотеки в бібліотечно-інформаційний центр та медіатеку;

• модернізація змісту, форм і методів пропаганди книжкового фонду;

• виховання творчого читача, який знає, де знайти інформацію і як її застосувати;

• формування у читачів інформаційної культури, культури читання;

• забезпечення росту професійної компетентності педагогічних кадрів.

І на закінчення хочеться підвести підсумок і наголосити, що як неможливо відокремити процес навчання від процесу виховання, так не можна відокремити проблеми освіти, школи і бібліотеки. Тому наша бібліотека продовжуватиме вирішувати проблему виховання думаючої, творчої, активної, здорової особистості.

Всі заходи, які проводитимуться з дітьми у бібліотеці, будуть спрямовані на те, щоб закласти в душі юних громадян України зернятка добра, любові, знань, щоб через певний період вони густо та рясно проросли інтелектом, духовністю та високими загальнолюдськими цінностями.

Я з оптимізмом дивлюся у майбутнє, дослухаючись до порад Василя Олександровича Сухомлинського, який зазначав: «Триста, п’ятсот, тисячу років житиме школа – і стільки ж років нехай живе в ній книжка. А кабінетом № 1 у школі має бути шкільна бібліотека».



IY. ВИСНОВКИ

Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки…

Переступайте наш поріг,:

Беріть скарби нетлінні в руки!

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки.

П.Гоць

.

В.О.Сухомлинський




Створення бібліотечно-інформаційного медіацентру, ядра шкільної

інформаційної служби, справа не одного року, яке потребує певних зусиль і матеріальних затрат, творчості всього педагогічного колективу школи і найголовніше - цей процес іде паралельно з розвитком єдиного інформаційного простору в самій школі.

Поступове перетворення шкільної бібліотеки в такий центр як симбіоз бібліотеки та комп′ютерного класу школи з можливостями для навчання, самоосвіти та дистанційного навчання всіх учасників освітнього процесу школи завдяки використанню бібліотечних фондів, нових інформаційних технологій та педагогічного супроводу.

Його специфічність полягає у виконанні основної функції: акумуляції та передачі кращого соціального досвіду людства. У період формування життєвих компетентностей бібліотечно-інформаційний медіацентр стане центром опанування культури користування соціальними комунікаціями світу. Саме центр здатен забезпечити інформаційну свободу кожного учасника навчально - виховного процесу і таким чином впливатиме на вдосконалення вітчизняної системи вцілому.

Учень, самостійно працюючи в бібліотечно-інформаційному центрі, може читати не тільки книжки, періодику, а й об`ємну інформацію з Інтернету та дисків, прослуховувати і переглядати відеоматеріали, використовувати все це для підбору відомостей до написання доповідей, творів, оглядів, рефератів, підготовки до уроків, диспутів, семінарів. Він обирає тут різноманітні засоби інформації для створення самодіяльних засобів творчої роботи для навчальних або позакласних потреб, для загальношкільних заходів, ілюстрування виступів з предмету, доповіді на семінарі. У такому центрі учень стає самостійніший у виборі засобів, прийомів організації діяльності. Одночасно він навчається працювати з ключами медіатеки: комп’ютерними каталогами, базами даних, електронними каталогами посилань веб-ресурсів, картотеками, бібліографічними довідниками, енциклопедичними виданнями.

Складно передбачити, чим займатимуться учні через одинадцять років після закінчення школи, які навички та знання їм знадобляться найбільше. Але можна точно сказати, що вміння здобувати і використовувати потрібну інформацію буде актуальним для них усе життя. Недаремно існує думка, що саме той, хто володіє інформацією, той і володіє світом!



Y. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Закон України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 рр.»//Освіта України. – Від. 26.02.2007. - № 17.

  2. Інформаційні технології у роботі шкільної бібліотеки [Текст] // Шкільна бібліотека. Інформаційний та виховний центр школи / Галина Лященко ; упоряд. Л. Шелестова, Н. Чиренко, Н. Чернякова. - К., 2011. – С. 36-55.

  3. Немченко, О. М. Сучасна бібліотека як інформаційний центр навчального закладу [Текст] / О. М. Немченко // Шкільний бібліотекар. – 2012. - № 3. – С. 6-12.

  4. Олейникова, И. Применение социальных сервисов Веб 2.0 в работе школьного библиотекаря [Текст] / Ирина Олейникова // Шкільна бібліотека плюс. – 2011. - № 23. – С. 7-12.

  5. Осипенко В. Нові терміни – нові властивості та зміст роботи/ В.Осипенко, В.Здановська//Шкільний бібліотечно – інформаційний центр.2013. - № 6. – с.23 – 28.

  6. Світлична, А. В. Інформаційно-бібліотечний медіацентр [Текст] / А. В. Світлична // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 4. – С. 81-86.

  7. Шепелява І.О. Настільна книга шкільного бібліотекаря/І.О.Шепелява, Г.М.Іваненко. – Х.: Вид. Група «Основа», 2010. – 128 с.

  8. Антипова, В. Б. Информационные технологии в школьной библиотеке [Электронный ресурс] / В. Б. Антипова. – Режим доступа. - http://sites.google.com/site/bibliotekapoipkro/informacionnye-tehnologii-v-skolnoj-biblioteke, свободный. – Название с экрана.

  9. Иванова, Е. Информатизация библиотеки в школе: зачем она нужна детям и взрослым? [Электронный ресурс] / Елена Иванова. – Режим доступа. - http://lib.1september.ru/view_article.php?ID=200901302, свободный. – Название с экрана.

  10. Матвійчук, О.Е. Шкільний бібліотечно - інформаційний центр: теоретичний аспект.(електронний ресурс )//2012. - 5 квітня.

  11. Маніфест ІФЛА про Інтернет [Электронный ресурс]. – Режим доступа. –

http://www.ifla.org/files/assets/faife/publications/policy-documents/internet- manifesto-uk.pdf.- Назва з екрана.

  1. Маніфест ЮНЕСКО про публічні бібліотеки [Электронный ресурс]. – Режим доступа. –

http://www.ifla.org/files/assets/faife/publications/policy-documents/internet- manifesto-uk.pdf.- Назва з екрана.

  1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. [Электронный ресурс]//Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу. –

http://bazilevskaya.jimdo.com/законодавство-на-допомогу-вчителю- Назва з екрана.


  1. Школьная библиотека и детское чтение [Электронный ресурс]. – Режим доступа. -http://biblpoipkro.weebly.com/1048108910871086108311001079109110771084-104810501058.html, свободный. – Название с экрана.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка