Довідка про використання дидактичних ігор на уроках математики та



Скачати 92.32 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір92.32 Kb.
Довідка

про використання дидактичних ігор на уроках математики та

інформатикияк засіб формування в учнів мотивації до навчання

Згідно річному плану роботи школи вивчалося питання використання дидактичних ігор на уроках математики та інформатики як засіб формування в учнів мотивації до навчання.

Термін перевірки: 03.02. – 07.02.14 р.

Сучасні умови навчання вимагають нових підходів до організації навчання і виховання, які б сприяли формуванню і розвитку школяра в тісному і постійному взаємозв'язку з природним та соціальним середовищем, здатності до соціально-значимої діяльності, швидкої адаптації під час зміни життєвих обставин. Тому школа має бути зорієнтована на використання таких педагогічних технологій, які передбачають навчання та виховання активної, високо освіченої, творчої особистості, коли навчальні дисципліни розглядаються не тільки як одна із сторін навколишньої дійсності, з якою слід ознайомити учнів, а й використовуються їх зміст, форми і методи для формування та вдосконалення таких якостей особистості, як активність, пізнавальна самостійність, здатність творчо підходити до розв'язування як навчальних, так і життєвих задач.

Досягненню мети навчання математики та інформатики та реалізації особистісно-орієнтованого навчання, яке на перший план висуває завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їх потреб та інтересів, розвитку пізнавальної активності і творчої самостійності сприяє впровадження у навчально-виховний процес інноваційних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри.

Освітню підготовку з інформатики в школі проводить вчитель Кононович Тетяна Георгіївна – освіта вища, стаж роботи 4 роки, категорія друга, Шклярик Валентина Володимирівна – освіта вища, стаж роботи 4 роки, категорія друга.

Освітню підготовку з математики в школі проводять такі вчителі: Торопова Ольга Петрівна, освіта вища, стаж роботи 26 років, категорія перша; Новікова Вікторія Леонідівна освіта вища, стаж роботи – 13 років, категорія вища; Шклярик Валентина Володимирівна – освіта вища, стаж роботи 4 роки, категорія друга; Обозна Алла Миколаївна – освіта вища, стаж роботи – 45 років, перша категорія; Сєрікова Анна Іванівна, освіта вища, стаж роботи 2 роки, спеціаліст.

Учителі за рівнем фахової освіти відповідають займаній посаді.

Учителі школи застосовують нетрадиційні, нестандартні, інноваційні форми навчання, які ефективно впливають на процес навчання. Нетрадиційний урок – це урок, який характеризується нестандартним підходом до:

1) відбору змісту навчального матеріалу;

2) поєднання методів навчання;

3) зовнішнього оформлення.

Гра є методом навчання, який спрямований на моделювання реальної дійсності з метою ухвалення рішень в конкретній ситуації, основною метою якої є поглиблення інтересу до навчання і тим самим підвищення ефективності навчання. Гра стимулює краще запам'ятовування і розуміння навчального матеріалу, сприяє підвищенню мотивації і дає змогу учневі комплексно використовувати органи чуття при сприйманні різноманітних відомостей, а також самостійно і неодноразово відтворювати здобуті знання у нових ситуаціях. Умови гри вимагають від дитини швидкості думки, особливої уваги та емоційної напруги, вона повинна «увійти» до гри.

Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку може бути різною. Наприклад, під час засвоєння нових знань можливості використання дидактичних ігор значно поступаються більш традиційним формам навчання. Тому ігрові форми занять частіше застосовують під час перевірки результатів навчання, закріплення навичок, формування вмінь.

Визначення місця дидактичної гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор.

Гра підпорядкована тим конкретним навчально-виховним завданням, які вирішуються на уроці, в структуру якого вона входить. З цією метою гру планують наперед, продумують місце в структурі уроку, визначають форму проведення, готують матеріал, необхідний для проведення гри.

Дидактичні ігри ефективно поєднуються в системі з іншими формами і методами навчання. Використання дидактичних ігор доцільно спрямовуються на досягнення мети: забезпечення здобуття учнями знань, відповідних сучасному рівню розвитку відповідної дисципліни, зокрема інформатики.

Метою вивчення використання ігор було аргументувати доцільність використання ігрових технологій на уроках математики та інформатики під час, довести позитивний вплив ігор на засвоєння учнями знань, розвиток пізнавального інтересу та творчих здібностей.

Вивчались: рівень використання ігор під час вивчення шкільного курсу з інформатики, математики, рівень навчальних досягнень учнів та їх інтерес до вивчення предмету.

На основі перевірки було встановлено, що рівень використання вчителями ігрових технологій на уроках інформатики та математики знаходиться на достатньому рівні, але ігри використовуються рідко, в основному це уроки інформатики в початковій школі («Сходинки до інформатики»). інтересу учнів до предмету та зростання їхніх навчальних досягнень ми пов'язуємо із активним використанням ігор під час навчання.

Торопова О.П., Новікова В.Л. використовують ділові ігри, які дають високий ефект дають, спрямовані на розв’язання профільних задач з математики.

Також вчителі Кононович Т.Г., Шклярик В.В. використовують ділові ігри під час вивчення тем «Текстовий процесор», «Електронні таблиці», «Бази даних» учні працюють як представники фірм, рекламних агентств, організацій тощо. Діти створюють та представляють прайс-лісти, рекламні проспекти, бейджики, візитки і т.д., подають фінансові звіти, таблиці й діаграми, що інтерпретують їхні фінансові успіхи. На різних етапах уроку застосовуються такі елементи гри:

1. «Розгадай кросворд».

2. «Мозаїка» (потрібно з окремих фрагментів скласти програму з використанням процедури для розв’язування певної задачі).

3. «Вияви фантазію» (наприклад, намалювати комп’ютер, використовуючи тільки певні геометричні фігури (трикутники, чотирикутники тощо)).

4. «Урок інформатики моїми очима» (думки учнів на тему «Якби я провів урок інформатики»). Засвоєння й закріплення матеріалу відбувається в кілька разів швидше, якщо використовується такий метод навчання, як ділова гра.

На уроках математики з використанням ігрових технологій, учителі враховують наступні моменти:

• Які математичні вміння й навички учні засвоять у ході гри? Якому моменту гри слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі передбачити під час проведення гри? Гра заради гри на уроці недопустима.

• Чи всі учасники виконують правила гри.

• Якою є кількість гравців на кожному етапі гри. Не повинно бути сторонніх спостерігачів.

• Обов'язково має бути присутнім елемент несподіванки і непередбачуваності.

• Цікавість гри для дітей, вона не повинна їм набридати.

• Продуманий розподіл ігрових завдань між учнями.

• Тривалість гри.

• Які висновки необхідно повідомити учням по завершенні гри.

• Психологічний комфорт для всіх учасників гри.

• Якщо ігровій діяльності був присвячений весь урок, завершити його підбиттям підсумків. Остаточні оцінки виставити у класний журнал, але ... лише за бажанням учнів (тільки позитивні емоції!).

У 5-ому класі при вивченні геометричних фігур (прямокутник, квадрат, трикутник) Киреєва І.Є., Сєрікова А.І. проводять гру на розвиток координації руху й уяви із закритими очима: зобразити будиночок, що складається з прямокутника (фасад), трикутника (дах), квадрата (вікно). Діти захоплено малюють, радіють, коли вікно і двері на місці і сміються, коли деякі елементи поза будинком.

Гра «Допуск» проводиться на старті уроку, право голосу надається кожному учневі. Учителі задають запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підніматися доводиться тільки тим учням, які не змогли відповісти на запитання. На цей етап добираються прості запитання, що вимагають, як правило, односкладових відповідей на знання раніше вивченого в класі матеріалу. Отже, після першого кола допуску в класі стоять лише кілька учнів, причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхній невдалості. Потім пропонується класу не залишати товаришів у біді, кинути учням «рятувальні кола» - поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні. Рятувальна операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. Така форма фронтального опитування має кілька переваг. По-перше, протягом перших 5-7 хвилин уроку вже кожен учень «виступив», причому дав правильну відповідь, і це додає впевненості. По-друге, не пропала дарма домашня праця, і можна спробувати розвинути успіх. По-третє, коли всі «кидаються» на допомогу тим, хто замешкався на старті, в класі з'являється атмосфера єдності й доброзичливості. Нарешті, протягом цих 5 хвилин у класі звучить корисна навчальна інформація, необхідна для подальшого просування, причому звучить з вуст учнів, і її потрібно слухати (раптом це саме питання трапиться й мені?). Важливо, щоб усе відбувалося по-доброму, без тиску і зміцнювало в дітей переконаність, що їм це під силу.

На уроках геометрії учителі Новікова В.Л., Шклярик В.В. актуалізацію знань проводять у формі гри «Роздивимося під мікроскопом». Для кожного ряду класу готують задачу, у якій відсутнє запитання. Кожен учень має висловитися з приводу задачі, «роздивитися» її під мікроскопом. Додаткові бали отримують учні того ряду, яких не змогли доповнити інші учні класу.

На етапі вивчення нового матеріалу використання ігрових елементів у навчальному процесі ускладнюється недостатнім обсягом знань і вмінь учнів. Однак актуалізовані на попередньому етапі уроку опорні знання можуть послужити фундаментом для побудови гри під час подальшого вивчення теми. Дуже перспективним вважається при цьому застосування проблемних методів викладу нового матеріалу, коли вчитель формулює питання й пропонує учням, поділившись на групи, спробувати знайти відповіді. Ігрова оболонка в цьому разі має вигляд експедиції (рятувальної, дослідницької, туристичної, наукової). Клас розбивається на групи, кожна з яких отримує маршрутний лист із вказівкою орієнтовного напрямку і стартового завдання. Завдання для поетапного рішення проблемної ситуації складаються вчителем заздалегідь, і вони мають різний ступінь складності. До мети учні можуть просуватися різними шляхами: або вибираючи багато простих завдань, або кілька складних. Розташування груп, а також темп їхнього просування до мети фіксую на карті-схемі, що знаходиться на дошці. Періодично влаштовуємо «привали», під час яких групи здійснюють допомогу відстаючим. Група, яка першою досягла мети, отримує той самий «коштовний вантаж» у вигляді високих оцінок. Але гра на цьому може не закінчуватися. Переможці розходяться по групах, що залишилися на маршруті, й допомагають їм «дійти до фінішу». На завершальному етапі уроку обов’язково згадується суть проблеми, і групи обмінюються своїми баченнями її розв'язання. Ця гра потребує значної підготовки, але я переконалася, що вся робота потім дає позитивні результати, адже знання, здобуті своєю працею, людина засвоює набагато краще, та й радість «відкриття» створює позитивні емоції, без яких неможливий продуктивний навчально-виховний процес.

Уроки закріплення отриманих знань і вироблення практичних умінь і навичок створюють сприятливі умови для навчальних ігор. Вони дають змогу обробити великий обсяг матеріалу, не перевтомлюючи учнів, і при цьому дають можливість учителю застосовувати різноманітні види навчальної діяльності, комбінувати індивідуальні, групові й колективні форми роботи в рамках тієї чи іншої гри. Усе розмаїття таких форм можна почерпнути в телевізійних іграх, наповнивши їх необхідним математичним змістом. Такі уроки, або їх частини, проводяться у вигляді ділової гри («Бізнес гейм», «Аукціон»...), рольової гри (урок – суд, казка, концерт, вікторина, репортаж...) У своїй роботі вчитель Сєрікова А.І. використовує «хрестики-нулики» в 5 – А, 6 – А,Б класах. На дошці - традиційне для цієї гри поле 3x3. Перемагає, команда, яка першою закреслить рядок із трьох секторів. Ходи роблять по черзі. Причому, перш ніж поставити в поле знак своєї команди, необхідно це право здобути, давши відповідь на запитання, сформулювати правило, означення, теорему, формулу тощо.

Для швидкої перевірки набутих умінь на уроці використовується гра «Лото». Заздалегідь готуються запитання, які учні можуть сприймати на слух, і картки, в яких записані відповіді на ці запитання і декілька «зайвих» даних. На уроці читаються запитання, а учні «закривають» (закреслюють) відповідь на картці. Щоб перевірити роботу учня, досить відслідкувати незакреслені дані на картці.

Найбільші можливості для впровадження ігрових елементів у навчальний процес дають уроки узагальнення й закріплення знань, що передують, як правило, контрольним роботам. Ігри на таких уроках потрапляють на благодатний ґрунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає широкі можливості вчителю при проектуванні ігрових ситуацій ефективно перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу, розуміння застосування базових знань в нестандартний ситуаціях, вчасно виявити та усунути прогалини в знаннях, розвивати самостійність та творчість учнів, систематизувати та узагальнити вивчений матеріал.

Гра в навчальному процесі створює мотивацію, яка близька дитині, збуджує інтерес до навчання, що сьогодні особливо актуально. Гра має більші можливості розвивати комунікативні навички. Гра виконує і ряд виховних функцій, учить дітей працювати в команді, нести відповідальність за свої дії, бути стриманим в оцінці дій товаришів, уміти перемагати й програвати, сприяє соціалізації дитини, що є одним з головних завдань сучасної освіти.

Використання ігрових технологій під час вивчення предметів значно підвищує інтерес учнів до даної дисципліни та забезпечує зростання ефективності засвоєння навчального матеріалу. Отже, дидактичні ігри заслуговують на право поповнити традиційні форми навчання і виховання учнів.



Виходячи з вищезазначеного, рекомендовано:


  1. Розглянути результати на засіданні методичного об’єднання вчителів математики, інформатики.

  2. Звернути увагу на шляхи відстеження динаміки позитивних змін у навченості учнів.

  3. Звернути увагу на формування предметних компетентностей учня, вміння практичного застосування набутих знань в стандартних та нестандартних ситуаціях.


Заступник директора В.В.Шклярик


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка