Довкілля в 1 класі



Сторінка9/10
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема: Урок серед природи. Весняне довкілля.

Мета: навчати дітей визначати сезонні зміни у довкіллі; розвивати уважність, спостережливість, вміння виконувати розумові операції, виховувати шанобливе ставлення до довкілля та його мешканців та бажання дотримуватись правил поведінки.

Поняття: весняне довкілля

Обладнання: зошит
Хід уроку

Ι. Організаційний момент.

  1. Робота в класі.

  1. Повідомлення синоптика. Народний календар.

ΙΙ. Створення емоційно – позитивної атмосфери уроку.

Весна прийде у наше місто


Так несподівано і урочисто.
Зігріє нас своїм теплом,
Наповнить кожен дім добром.
Додому повертаються лелеки
Їх вже чутно, хоча вони іще далеко.
Все зеленіє навкруги
Під сонцем тануть вже сніги.
Краса навколо - наче уві сні.
І ми, як діти, радіємо весні!

ΙΙΙ. Актуалізація опорних знань.

  1. Робота в зошиті.

- Розгляньте малюнки першого і другого рядків. Що помітили? ( Це слова омоніми)

- Розфарбуйте малюнки, які доречно використати у розповіді про весну.



  1. Інтерактивна вправа «Крісло автора».

  • Складіть за допомогою опорних слів розповідь про весну.

  1. Робота в зошиті.

  • Пригадайте правила поведінки у природі.

  • Розгляньте малюнок у зошиті. Як оцінюєте вчинок хлопчика?

  • Складіть поради хлопчику по відношенню до навколишнього світу.

  • Намалюйте знаки правил поведінки у весняному довкіллі.

ΙV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Робота серед природи.

  • Погляньте довкола. Яка пора року надворі?(Весна)

  • З якими кольорами асоціюється у вас ця пора року? Чому? ( Білий – ще де–не- де лежить сніг, зацвітуть дерева; голубий – біжать струмки, зелений – скоро зазеленіють дерева, кущі, трави; і т.д.)

  1. Робота в групах.

1 група – послухайте красу весняного довкілля .(Чути як капає водичка з бурульок, як дзвенить струмочок і т.д.)

Послухай, як струмок дзвенить, як гомонить ліщина.


З тобою всюди кожну мить говорить Україна!
Послухай, як трава росте, напоєна дощами,
І як веде розмову степ з тобою, з колосками
Послухай, як вода шумить, Дніпро до моря лине.
З тобою всюди кожну мить, говорить Україна!

  1. група – з’ясуйте які зміни відбулися у житті Сонця, землі, повітря навесні. ( Сонце піднялося вище над землею, земля скинула із себе пухову шубу, а повітря стає теплішим і свіжим і т.д.)

Вийди,вийди,сонечко, на дідове полечко,
На бачене зіллячко, на наше подвір’ячко,
На весняні квіточки, на маленькі діточки,
Там вони граються, тебе дожидаються.

  1. група – поспостерігайте за змінами у житті тварин. ( Прилітають птахи, повилазили із щілин комахи, деякі тварини прокидаються від сплячки і т.д.)

Прийшла весна - і золотисті
Упали з неба промінці
І враз прокинувся ліс тісний,
Зраділи білочки, зайці,
Ведмедик, їжачок, лисиця.
Шпаки і солов’ї, й синиці
Щодень ведуть свої пісні,
Уклінно дякують весні.

  1. група - поспостерігайте за змінами у житті рослин. ( На деревах і кущах з’являються листочки, цвітуть перші весняні квіти і т.д.).

Котиків-воркотиків рясно на вербі
Котиків-воркотиків я нарву собі
Котики-воркотики всілися рядком
Поїть сонце котиків теплим молоком
Котики-воркотики в мене на вікні.

Котики-воркотики –гості весняні


Не глядить на котиків лиш вусатий кіт
Мабуть, зна, що котики - це вербовий цвіт.

  1. група – визначте які зміни відбулися в довкіллі людини. ( Люди прибирають, готуючись до свята, яке припадає на весну – Великдень; насаджують дерева і кущі, підбілюють їх; готують городи і квітники під садіння та сіяння і т.д.)

Гей, збираймось, любі друзі,
Погуляємо на лузі.
Бо скінчилась вже зима
І настала вже весна.

  1. Музична пауза. Виконання веснянки.

  2. Народний календар весни.

  3. Закони довкілля.

  • Згідно якого закону природи відбулася зміна пори року? ( Згідно закону періодичності).

  • Чи питала дозволу Весна завітати на Україну ? ( Все відбулося завдяки закону направленості самочинних процесів ).

  1. Творча робота.

  • Складіть казку «Довкілля вітає Весну»

V. Підсумок уроку. Робота в класі.

1. Малювання.

- Намалюйте весну, яку ви зустріли у довкіллі.

Урок 27

Тема: Календар

Мета: формувати уявлення про календар як модель року; розвивати мовлення дітей, мислення; виховувати пізнавальний інтерес, естетичні смаки, шанобливе ставлення до довкілля.

Поняття: календар, пори року, місяці, дні тижня

Обладнання: календарі, зошит, підручник, корона для кожної пори року, П.Чайковський «Пори року», картки для роботи в групах.
Хід уроку

Ι. Організаційний момент.

ΙΙ. Створення емоційно – позитивної атмосфери уроку.

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Загадка.

  • Є у хаті рахівник, дні рахує цілий рік.

В ньому кожен день – деньочок

Має цифру і листочок.

А як вечір надійде, той листочок упаде. ( Календар)


  1. Бесіда.

  • Які відомості можна отримати з календаря? ( версії дітей )

  • Як календар пов'язаний із законами довкілля? ( діє закон періодичності).

  • Від чого залежить зміна пір року? ( від руху Землі навколо Сонця)

Висновок: Календар – розклад роботи Сонця на рік.

  1. Інформація вчителя.

  • Календар прибув до нас аж зі стародавнього Риму. Перші числа кожного місяця римляни називали календами. Звідси і назва. Та були в Україні і свої календарі. Найдавніший знайдено в 1899 році поблизу села Ромашки, на Київщині. Це глиняний глечик, на якому зображено народні свята кожного місяця. В квадратиках під малюнками позначалося, які в цей час потрібно виконувати роботи: орати, сіяти, косити.

  1. Поділ календаря на пори року. Робота з календарем.

  • Із скількох місяців складається рік?

  • З яких пір року складається рік?

  • Скільки місяців має кожна пора року?

  • Назвіть зимові, весняні, літні, осінні місяці.

  1. Повідомлення про місяці.

Грудень – перший місяць зими, в якому найкоротші дні і найдовші ночі.

Ой, місяць грудень, на радість людям,

Сніжком присипле замерзле груддя.

В грудні виють заметілі. Вкрили ковдри білі-білі


І луги, й долини, й поле. Спить, дрімає все навколо.
Грудень скрізь господарює, замки крижані мурує,
На ялинові верхи одягає кожухи.
Грудень - місяць рік кінчає, нас до свята наближає.

Січень –другий, найхолодніший місяць зими, в якому «січуть колючі сніги».

Січень –року перший син.  Носить одяг він з перлин.


Всіх морозами страхає путь –доріжки замітає.
Але люблять його діти.  Як же січню не радіти?
Новий рік, Різдво Христове, Водохреща - ці чудові свята
Січень нам дарує, всіх гостинцями частує.

Лютий – третій місяць зими, найкоротший місяць року.

Хоч і він і лютий, та дарма

Він все одно хороший, друзі:

У ньому йде від нас зима.

Лютий –місяць дуже лютий запитає ,в чому взутий?
Виє хуга - завіюха, не пускає без кожуха.
Але сонечко сміється, стиха до землі проб'ється,
Хоч частинку, хоч хвилинку, а погріє її спинку.

Березень – перший місяць весни, в якому наповнюються соком берези.

Березень сміється і плаче. По доріжках зайчик скаче.


Зайчик сонячний,тендітний, до діток дуже привітний.
Хоч мороз ще вусом крутить, а зима лякає й лютить,
Але зайчик той сильніший тим, що березню миліший.

Квітень – другий місяць весни, в якому розпускаються дерева і кущі, розцвітають перші квіти.

Квітень квітничок,квітарик- синьоокий наш дударик.


Всюди квітнуть первоцвіти у верби зелені віти.
Птахи з вирію літають ходить квітень по землі-
Вже кінець зимовій млі.

Травень – третій місяць весни – сезон цвітіння трав, кущів, дерев, що нагадує «весілля природи».

Травень. Солов'їні співи, перші грози. Перші зливи.


Зацвіли сади повсюди, щиро раді травню люди.

Червень – перший місяць літа, коли червоніють ягоди.
Червень, місяць –трудівник, працювать багато звик
Косить в лузі зрілі трави, пташенят в гніздечках бавить,
Шепче казку зелен - житу. Червень гарно служить літу.
Липень – другий місяць літа, коли цвіте липа – період основного медозбору.

В липні липа розцвітає. Скрізь пшениця розцвітає.


Солод –меду повні соти, щедрить липень сонце –злотом.
Час купатись, засмагати, щоб себе загартувати,
Липень. Світлі небеса. Ласка. Казка і краса.

Серпень – третій місяць літа, в якому серпами жали зернові.
Серпень серпиком збирає хліба стиглі урожаї.
З кошиком до лісу ходить діткам яблуками годить,
Сливами і кавунами, зеленими огірками,
Щоб міцні вони були і як квіточки цвіли.

Вересень – перший місяць осені, коли цвіте верес.

Вересень. Громи стихають. Птахи в вирій відлітають .


Майорять в садах жоржини, загорівся кущ калини.
Відчиняє двері школа, сміх дзвінкий луна довкола.

Жовтень – другий місяць осені, коли жовтіє трава, листя на кущах та деревах.

Жовтень з пензлем у руці жовтень хвилі на ріці.


Шиє сукні золоті і березі , і вербі.
Дощ у сірих хмарах носить і вогню у сонця просить.
Жовтень. Перший морозець. Вже теплу настав кінець. (Л.Кондрацька)

Листопад – третій місяць осені, коли опадає листя.

  1. Робота в зошиті.

  • Розгляньте малюнки. З’єднайте стрілочками назви місяців з відповідними малюнками. Розфарбуйте малюнки.

  1. Робота з підручником.

  • Розгляньте малюнок на сторінці 99. Яка пора року зображена на малюнку? Аргументуйте відповідь.

  1. Гра «12 місяців».

  • Пограємо в гру. Для цього виберемо гравця, який буде одним із 12 місяців, послухаємо його розповідь про вибраний місяць і відгадаємо назву місяця.

  1. Робота в групах. Метод «ПРЕС».

  • Об’єднайтеся в групи за порами року в які ви народилися. Підготуйте розповідь : «Наша пора року потрібна довкіллю, бо …………………………., а ще вона найкрасивіша,

тому що ………………………..……..».

  1. Поділ місяців на тижні. Робота з календарем.

  • Чи однакова кількість днів у кожному місяці?

  • Які місяці мають 30, 31, 28 днів?

  • Скільки місяців мають 31, 30 днів?

  • Який місяць найкоротший?

  1. Робота в зошиті.

  • Підкресліть червоним олівцем назви місяців, в яких 30днів, синім – 31 день, а жовтим – 28(29) днів.

  1. Поділ тижня на дні. Робота з календарем.

  • Скільки тижнів має місяць?

  • Скільки днів має тиждень?

  • Як називаються дні тижня?

  1. Пошукова робота.

  • Визначте на який день припадає ваш день народження. Для цього спочатку відшукайте потрібний місяць, а потім число.

  • Запишіть у зошиті число і місяць, коли ви святкуєте свій день народження.

  • Порахуйте скільки днів залишилось до святкування вашого дня народження.

  1. Інформація вчителя.

  • Календарі за призначення бувають різні: церковний календар, календар польових робіт, настільний календар, перекидний і т.д. За зразком у зошиті ви можете зробити власний календар. В ньому ви можете записати найголовніші свята вашої родини.

  1. Моделювання.

  • Створіть модель календаря.

ΙV. Підсумок уроку.

  1. Відгадування загадок.

Дванадцять братів один за одним ходять
Один одного не обходять. (рік)
Вже морози розгулялися навколо
Та в будинки не пускаєм лютий холод
Снігури злетілися на збори
Це який настав зимовий місяць? (січень)
Аж тріщить мороз лютує сніжна віхола танцює
А ставок у лід закутий що за місяць діти? (лютий)
Ще вітер зимовий з дощем загуде
Ще сніг острівками блищить де-де-де
Береза стежки свої розпускає
Чи ви здогадались коли це буває? (березень)
Місяць славний квітникар сонячно і рясно
Уквітчав наш календар першим цвітом-рястом. 
Який це місяць? (квітень)
А в цім місяці підряд маємо багато свят
Зеленіють буйно трави
То іде веселий. ... (травень)
Як настав йей літній місяць все росте у нас навколо
Ягідки почервоніли спіє в полі щедрий колос. (червень)
Їде літо на коні та й несе гарячі дні
Зацвіли пахучі липи . Як цей місяць зветься? (липень)
У місяці спекотнім цім жарко дуже нам усім
Хочеться в саду побути смакувати світлі фрукти. (серпень)

У південний край землі відлітають журавлі


Знов лункий шкільний дзвінок нас покликав на урок. 
Як цей місяць звати прошу відгадати. (вересень)
Кличуть нас ліси, поля ,сади дозбирать усі плоди.
Із дерев падає листя жовте, то землею ходить місяць. (жовтень)
Капає з неба , дахів, стріх. Дощ холодний, перший сніг
Почорнів без листя сад. Що за місяць? (листопад)
Холод нам несе мороки у турботах плине будень
Це останній місяць року зветься як він? (грудень)

  1. Робота в групах.

1 група – Розмістіть назви місяців у певній послідовності за колом.

2 група – Розмістіть назви дні тижня у певній послідовності за колом.

3 група – Розмістіть малюнки у певній послідовності за порами року.

4 група – Поясніть взаємозв'язок: Людина ↔ календар
















Урок 28

Тема: Чи є календар у рослин і тварин?

Мета: формувати уявлення про сезонні зміни в житті рослин і тварин; розвивати критичне мислення, творчу уяву дітей ; виховувати пізнавальний інтерес, бажання самостійно отримувати знання за допомогою спостережень.

Поняття: календар у житті рослин і тварин

Обладнання: зошит, підручник, предметні малюнки
Хід уроку

Ι. Організаційний момент.

ΙΙ. Створення емоційно – позитивної атмосфери уроку.

ΙΙΙ. Актуалізація опорних знань

        1. Бесіда.

  • Що таке календар?

  • Чому в довкіллі відбуваються зміни пір року?

  • Хто «керує» змінами у довкіллі?

        1. Загадки про пори року.

Теплий довгий-довгий день, повна миска черешень,

Достигає жовтий колос, демонструє коник голос,

І суничка дозріває. Тож коли це все буває?

(Влітку)


Привітанням журавля я пробуджую поля,

Небеса і ручаї та заквітчую гаї.

Відгадали, хто вона, ця красуня чарівна?

(Весна)


Прийшла до нас бабуся у білому кожусі,

Поля причепурила, пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте, хто вона, бабуся чепурна?

(Зима)


Сонечко землицю вже не зігріває, із дерев пожовкле листя опадає.

Часто дощик ллється, птахи відлітають, відгадайте, діти, коли це буває?

(Восени)

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Створення проблемної ситуації.

- Чи відбуваються зміни в житті рослин і тварин з приходом різних пір року?



2.Презентація 1групи «Яблунька».

  • Наша група готувала інформацію про зміни у житті яблуньки протягом року. Ми з’ясували, що взимку яблунька стоїть гола і знаходиться в стані спокою. Навесні бубнявіють бруньки, розпускаються ніжні листочки і все деревце вкривається білим цвітом. Влітку яблунька вкривається рясно зеленим листом і замість цвіту з’являються плоди, які довгий час достигають протягом літа – осені. Восени на дереві жовтіє і опадає листя. А далі відбувається все спочатку, згідно закону періодичності.

  • Подібно до яблуньки живуть і інші дерева.

  1. Презентація 2 групи «Калина».

  • Наша група готувала інформацію про зміни у житті калини протягом року. Ми з’ясували, що взимку кущ стоїть голий і знаходиться в стані спокою. Навесні бубнявіють бруньки, розпускаються ніжні листочки і все деревце вкривається білим цвітом. Влітку калина вкривається рясно зеленим листом і замість цвіту з’являються плоди. Восени на дереві висять достиглі грона, а згодом листя жовтіє і опадає. А далі відбувається все спочатку, згідно закону періодичності.

  • Подібно до калини живуть і інші кущі.

  1. Презентація 3 групи «Віночок».

  • Наша група готувала інформацію про життя квіти. Взимку трав’янисті рослини відсутні, проте ранньої весни з’являються підсніжники, проліски, сон – трава, мати – й мачуха, крокуси і т.д. Далі радують око ……………………..

  1. Робота в зошиті.

  • Домалюйте перші весняні квіти.

  1. Узагальнюючий висновок. Інформація вчителя.

  • Взимку на Україну Сонце посилає меншу кількість променів, тому рослини перебувають у стані спокою. Сніжок захищає рослини від переохолодження, зігріваючи їх своєю м’якою ковдрою. Деякі рослини гинуть, залишаючи після себе насіння для продовження роду, інші ховають свої корінці під землею. Стовбури і гілки дерев і кущів надійно захищає кора.

  • Навесні оживають або проростають усі рослини. Вони спочатку випускають тендітні листочки, потім перебувають у стані цвітіння.

  • Влітку, завдяки великій кількості тепла, вологи і світла, рослини активно цвітуть, ростуть і достигають.

  • Восени рослини змінюють забарвлення. Через брак тепла вони в’януть, скидають листя.

  1. Фізкультхвилинка.

  2. Презентація 4 групи «Пташенята».

  • Наша група готувала інформацію про життя птахів у різні пори року. Взимку на Україні перебувають тільки осілі птахи: ворони,дятли, щиглики, сороки, шишкарі, горобці, синички, снігурі, які харчуються ягодами, насінням, бруньками. З настанням весни прилітають жайворонки, дрозди, журавлі, зяблики, зозулі, очеретянки, ластівки, горлиці, іволги, стрижі, солов’ї. В цей час вони будують гнізда і виводять пташенят. Протягом літа птахи дбають про потомство, знищують шкідників, співають веселих пісень. З наближенням осені, птахам не вистачає корму та світлового дня, щоб забезпечити себе необхідним харчем, тому перелітні пернаті знову відлітають у теплі краї.

  • А далі відбувається все спочатку, згідно закону періодичності.

  1. Презентація 5 групи «Комашки».

  • Наша група готувала інформацію про життя комах у різні пори року. Сонечко, кропив'янка зимують під корою дерев, колорадський жук – у ґрунті, хрущ гине, залишаючи яйця, личинки чи лялечки для продовження роду. З настанням весни комахи ведуть активний спосіб життя, розмножуються.

  1. Презентація 6 групи «Звірята».

  • Наша група готувала інформацію про життя звірів у різні пори року. З приходом зими ведмеді, борсуки, їжаки, ховрахи міцно сплять, а лисиці, вовки, зайці, лосі зайняті пошуком їжі. З настання весни у звірів народжуються малята. Ціле літо турботливі батьки піклуються про потомство. Восени звірі, які залягають в сплячку, нагулюють жир, білки, миші, хом’яки роблять запаси на зиму, а ще звірята змінюють хутро на більш густіше.

  1. Узагальнюючий висновок. Інформація вчителя.

  • Тварини взимку живуть по – різному. Одні з них відлітають в теплі краї через брак поживи, інші, навпаки, прилітають до нас на зимівлю; деякі сплять до весни, а інші – «одягають» теплішу шубку і бігають в пошуках їжі. Найкраще живеться свійським тваринам за якими постійно дбає людина.

  1. Створення проблемної ситуації.

  • Чому відбуваються зміни в житті рослин і тварин?

  • Чи живуть рослини за календарем?

- Чи живуть тварини за календарем?

- Чи відомо вам як знаходять дорогу додому птахи під час перельоту?



12. Повідомлення вчителя.

- Рослини і тварини живуть за так званим «біологічним годинником», який їм підказує, коли прокидатись, коли відлітати чи навпаки повертатись у рідний край. Шлях у теплі краї перелітні птахи шукають з сонцем. Деякі з них долають тисячі кілометрів і, на жаль, не всі витримують дальню дорогу.



IV. Закріплення вивченого матеріалу.

              1. Робота в групах. Тлумачення законів природи.

1 група - Зміни у житті рослин і тварин відбуваються згідно закону періодичності.

  1. група - Зміни у житті рослин і тварин відбуваються згідно закону самочинних процесів.

  2. група - Зміни у житті рослин і тварин відбуваються згідно закону збереження.

    1. Встановлення взаємозв’язків.

Нежива природа → зміни у житті рослин

Нежива природа → зміни у житті тварин



3.Творча робота. Робота з підручником ( с.102) та зошитом.

1 група


  • Складіть розповідь за малюнком підручника і початком « Як живе їжачок за календарем».

2 група

  • Складіть розповідь за малюнком у зошиті «Чому прокинувся пролісок».

  1. група

  • Розгляньте малюнок у зошиті. Чи відповідає зображене дійсності. Поясни.

Урок 29

Тема: Народний календар

Мета: дати уявлення про принцип складання народного календаря, про спостережливість наших пращурів; розвивати вміння отримувати інформацію, навички виконувати розумові операції; виховувати інтерес до надбання народу.

Поняття: народний календар

Обладнання: картки для складання календаря, різновиди календарів
Хід уроку

Ι. Організаційний момент.

ΙΙ. Створення емоційно – позитивної атмосфери уроку.

ΙΙΙ. Актуалізація опорних знань

  • Що таке календар? ( це модель року)

  • Чи залежать зміни в житті рослин і тварин від пір року? ( Кожної пори року відбуваються зміни в житті рослин і тварин, що дає змогу пристосуватися у довкіллі, вижити і продовжити свій рід).

IV. Створення проблемної ситуації.

  • Чи живе людина за календарем? ( версії дітей)

  • Чи існували календарі в давнину, коли люди не вміли читати, писати? (версії дітей)

  • З чим зв'язана у довкіллі людина? ( з живою і неживою природою)

Висновок: Якщо людина у довкіллі зв'язана з неживою природою , а це зміна пір року, доби та живою природою – життям рослин і тварин, відповідно вона живе за таким же календарем.

- Хто людям склав такий календар? ( сам народ)

- Яка риса повинна бути притаманна для складання календаря? ( спостережливість)

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

- Життя людини тісно пов'язане з довкіллям згідно закону збереження. З давніх-давен люди спостерігали за сонцем, вітром, хмарами, рослинами, тваринами. Вони робили це для того, щоб заздалегідь передбачити погоду, а тому і знали, коли треба обробляти землю, сіяти, збирати врожай, випасати худобу і т.д.
- Ці знання передавалися з вуст в уста від одного покоління до іншого. Так народжувався народний календар. Так як головним заняттям наших пращурів було хліборобство, то й календар називають хліборобським. Завдяки спостереженням знали про початок і закінчення певних робіт у полі й удома, дні сімейних обрядів, свят.

- Йшли роки і поряд з народним календарем з’єднався і церковний. Тому, переглядаючи календар, ви бачите, щодня церква прославляє святих, імена яких дають новонародженому. Головним для селян був поділ року на чотири пори — зиму, весну («ярь»), літо, осінь. Менші відрізки часу визначали за проведеними сільськогосподарськими роботами: наприклад, «як орали», «як сіяли», «як жали», «сінокоси», «як худобу відганяли»,«по Великодню декілька тижнів», «по Різдві», «на Спаса», «на Івана», «Іллі день», «на Купала» і т.д. Водночас звикали й до світського календаря. Рік («літо», «гід») мав 12 місяців, кожен з них — свою власну назву, прив'язану до тих чи інших робіт, найчастіше до хліборобських. Пізніше був поділ місяця на чотири тижні, а тижня — на сім діб . До речі, доба у народі мала свої виміри і означення. Серед них основними були: «рано», «в обід», чи «в полуднє» (12 година), «увечері» (коли смеркається), «опівночі» (12 година ночі), а також «удосвіта», «на зорях» (перед ранком). Таким чином, народний календар відтворював здобуті впродовж віків народні знання про природні явища, носив у собі народну мудрість.

- Основою календаря можна вважати церковні народні свята.

- Які свята вам відомі? В яку пору року їх святкують?

( Різдво – велике християнське свято, яке відзначають 7 січня, яке сповіщає про народження Ісуса Христа.

Водохреща – християнське свято, яке відзначається 19 січня. Воно приурочене хрещенню в річці Йордан Ісуса Христа.

Благовіщення — християнське свято, що за церковним календарем відзначається 7 квітня — в той день, коли архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона народить Сина Божого — Ісуса. Саме після цього свята можна було розпочинати польові роботи.

Великдень — весняний день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

Зелені свята, за християнською традицією, вшановують сотворення всесвіту — цього дня, Господь сотворив Землю і засіяв її зеленню.

Івана Купала –народне свято, яке відзначають 7 липня в дні літнього сонцестояння.

Здвиження – християнське свято, яке відзначають 27 вересня, коли поклоняються символу християнської віри – хресту.

Покрова – свято, яке відзначають 14 жовтня. В основу свята лягло повір’я про появу Божої Матері в Влахернському храмі.)

2. Робота в зошиті.

- Розфарбуйте назви свят кольоровими олівцями відповідно до пір року ( зима – синім, весна – червоним, літо – зеленим, осінь – жовтим).

- З якими обрядами супроводжувались ці свята? ( На Різдво колядували, на Водохреща – освячували воду, На Великдень - пекли паски, фарбували яйця, на Зелені свята – встеляли хату та подвір’я лепехою, на Івана Купала – молодь стрибала через вогнище, пускала на воду вінки, збирала трави, а інші свята більш пов'язані з сезонними змінами у житті живої і неживої природи).

- Які свята відзначають у ваших родинах?

- Намалюйте, як святкують твоє улюблене свято.

- Кожне свято пов’язане з певними символами. Більшість з вас намалювали улюблене свято - день народження. Символом цього свята є святковий торт із свічками.

- Розгляньте у зошиті зображені символи. Визначте, яке свято вони знаменують.



3. Фізкультхвилинка.

4. Робота в групах.

- Увійшли до календаря й народні прикмети. Складіть прикмети із розсипаних слів.

1 група –на сніг, взимку, зірки, миготять, в небі ( Взимку миготять зірки в небі – на сніг)


  1. група – через місяць, сніг, грак, прилетів, зійде ( Грак прилетів – через місяць сніг зійде)

  2. група – на дощ, купаються, горобці, в пилюці ( Горобці в пилюці купаються – на дощ)

4група – зима, грибів багато, буде тепла, уродило( Грибів багато уродило – зима буде тепла)

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Колективна робота. Складання народного календаря.

- Спробуємо в парах (трійка) скласти народний календар. Для цього вам потрібно знайти інформацію, що стосується вибраного вами місяця і представити роботу у такій послідовності:

- назва місяця;

- малюнок;

- прислів’я чи приказка;

- народні прикмети;

- свята;

- звичаї.



Рубрика «Свята»

Новий рік, Різдво, Василя день,Водохреща;

Стрітення, Масляна;

Явдохи, Весняне рівнодення, Сорока Святих, Теплого Олексія;

Благовіщення, Великдень;

Юрія, День Матері;

Зелені свята ( Трійця), день літнього сонцестояння;

Івана Купала, Петра і Павла;

Перший Спас Медовий, другий Спас Яблучний;

Здвиження, Різдво Пресвятої Богородиці;

Покрова, Кузьми і Дем’яна;

Дмитра, Михайла;

Андрія , Святого Миколая.

Рубрика «Звичаї»

Різдво Христове одне з найбільших релігійних свят. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. За звичаєм по полудню молодь збиралася в гурти, заходила на подвір’я і просила дозволу колядувати. Якщо господар зголошувався, то колядники віншували піснями і жартівливими сценками, за що отримували у дарунок солодощі.

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.

На щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, як торік,

Жито пшениця і всяка пашниця, коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові з Новим роком та з Василем. Дай, Боже!
Стрітення в народі називали «святом стрічань», коли зима зустрічалася з весною і сперечалися, кому йти вперед, а кому повертатись назад. Внаслідок сутички народжувались заметілі. В цей день не працювали, а спостерігали за погодою: « Як на Стрітення півень води нап’ється з калюжі, то жди ще стужі». На це свято в церквах освячували свічки та воду: свічку – громничну – захист від блискавок влітку; воду – для зцілення людей і домашніх тварин.
В церковному календарі ( 14 березня)Євдокія – самарянка, яка вела грішне життя, але згодом увірувала в Христа, покаялася і пішла в монастир. За щире каяття була наділена даром чудотворення. До цього дня зацвітала верба, розтавав сніг, співав байбак, за яким визначали скільки ще триматиметься холод, а ще чекали прильоту ластівок. До цього дня випікали печиво у вигляді «жайворонків» і закликали весну:

Пташок закликаю з теплого краю.

Летіть соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.


Благовіщення – за сказанням назвали відтоді, коли Діва Марія отримала благу вість про народження у неї божественного немовляти, спасителя роду людського. До цього дня прилітали з вирію лелеки. Рослини від Благовіщення починали активно рости. Люди в цей день просили здоров’я і сили: «Топчу, топчу ряст, Бог здоров’я дасть,

Дай, Боже, діждати і на той рік топтати!»


Юрія відзначають 6 травня. За переказами , Юрій походив із знатного роду, але весь час стояв на боці християн, за що йому відрубали голову. Відтоді християнська церква вважає його святим. В цей день до схід сонця збирали росу, якою вмивалися, адже, вважали її цілющою, яка захищає від хвороб. На Юр’євому тижні прилітають ластівки, починає співати соловейко, вперше кує зозуля.
Зелені свята ( Трійця)пов’язується з триєдністю Бога – Отця, Бога – Сина, Бога – Духа Святого. Цей час пращури віншували буйне пробудження природи. У день Трійці храми, будинки прикрашалися свіжими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому створінню Божому.
Івана Купала - свято в честь Бога Сонця сповнений різними обрядами. Зібрані в цю ніч трави вважалися цілющими. Стрибки через вогнище очищали людину від хвороб. Молодь на Івана Купала загадувала бажання: Мала, нічко – Купалочка, здійсни наші бажаннячка,

Хай водою омиються, над вогнем здимляться і хай збудуться.


Яблучний Спас велике свято християн пов’язане з Преображенням Господнім. В цей день святять яблука, груші, мед, обжинкові вінки (квіти, колосся). До цього дня правовірні не куштувати садовину, бо це вважалося гріхом. Після служби у церкві родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблучним вином. А ще в цей день говорили «Прийшов Спас – держи рукавиці про запас».
Здвиження (Воздвиження Чесного Хреста Господнього). У цей день остання птиця підлітав у вирій. Цікаво, що у нас зозулю вважали ключницею вирію, вона першою відлітала у теплі краї і останньою прилітала звідти. На Здвиження все гаддя розлазиться по своїх порах, щоб перебути зиму. А перед цим воно проводить раду і тих, хто влітку вжалив людину чи тварину, не пускають зимувати й проганяють від себе, бо їх «не приймає земля». Ці вигнанці особливо небезпечні і тому, на Здвиження не пускали дітей до лісу.
Покрова названо свято в честь покровительки нашої – Пресвятої Богородиці. За звичаєм

для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:



Пресвята Покрiвонько, перед твоїм кривалом
Голови схиляємо. Прохаємо, Покрiвонько,


Од лиха укрити, здоров’ячко наше знов нам обновити.
На Дмитра земля відпочиває до нового врожаю. На цей час у господарстві менше роботи, тому хлібороб, за звичаєм споконвічним, складав подяку родичам – усім предкам, а саме вшанування померлих перед зміною пори року. Звичай осіннього поминання померлих поєднаний до дня пам'яті великомученика Дмитра Солунського, який за християнську віру 8 листопада 306 року був пронизаний списами імператорських воїнів.
Святого Миколая вважають покровителем дітей і студентів. За традицією в ніч з 18 на 19 грудня Св.Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей існує традиція писати листа Чудотворцю, у якому діти розповідають що хорошого та поганого вчинили вони протягом року і просили про подарунки.

Рубрика «Прикмети»

На Різдво заметіль – будуть бджоли роїтись.

Василева зоряна ніч – на урожай ягід.

Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

Ранній грім у березні – чекай повернення морозів.

Ластівки у березні прилітають, погоду обіцяють.

Який день на Благовіщення, така й на Великдень.

Якщо на Благовіщення мороз, то буде багато огірків.

На Великдень вперше кує зозуля.

Якщо в травні хрущів багато – на сухе літо.

У травні два морози: коли зацвітає черемха і як розпускається дуб.

Якщо травень здачами, то й літо мокре.

В червні багато опадів – на урожай огірків.

Якщо 30 червня погода дощова – зима буде сніжною.

Жаркий липень, то й грудень буде морозяний.

На Івана Купала зоряна ніч – вродять гриби.

Грозовий серпень - на довгу осінь.

Часті громи у серпні – на теплу осінь.

Вересневий дощ, що почався вранці, недовго йтиме.

Грім у вересні - на теплу і тривалу осінь.

Грім у жовтні – зима без снігу.

В жовтні вітер зі сходу - холодна зима.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Грім у листопаді – на малосніжну зиму.

Який перший день грудня, така й уся зима буде.

У грудні заметілі – будуть бджоли роїтись.



Рубрика «Прислів’я і приказки»

Січень – верхівка зими.

Лютий місяць – лютий: запитай, як взутий.

У березні день з ніччю зустрічається.

Квітневий день рік годує.

Травень ліс прибирає – літо в гості закликає.

Червень – рум’янець року.

Липень – верхівка літа.

У серпні літо осінь зустрічає.

Вересень холодний, та не голодний.

Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із краю.

Листопад – ворота зими.

Грудень рік починає, а зиму кінчає.

Рубрика «Фото» ( фотографії або малюнки, які відображають ознаки певного місяця)

Зразок виконаної роботи

Січень – верхівка зими.

На Різдво заметіль – будуть бджоли роїтись.

Василева зоряна ніч – на урожай ягід.

Новий рік, Різдво, Василя день,Водохреща

Різдво Христове одне з найбільших релігійних свят. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. За звичаєм по полудню молодь збиралася в гурти, заходила на подвір’я і просила дозволу колядувати. Якщо господар зголошувався, то колядники віншували піснями і жартівливими сценками, за що отримували у дарунок солодощі.

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.

На щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, як торік,

Жито пшениця і всяка пашниця, коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові з Новим роком та з Василем. Дай, Боже!

Лютий

Лютий місяць – лютий: запитай, як взутий.

Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

Стрітення, Масляна

Стрітення в народі називали «святом стрічань», коли зима зустрічалася з весною і сперечалися, кому йти вперед, а кому повертатись назад. Внаслідок сутички народжувались заметілі. В цей день не працювали, а спостерігали за погодою: « Як на Стрітення півень води нап’ється з калюжі, то жди ще стужі». На це свято в церквах освячували свічки та воду: свічку – громничну – захист від блискавок влітку; воду – для зцілення людей і домашніх тварин.

Березень

У березні день з ніччю зустрічається.

Ранній грім у березні – чекай повернення морозів.

Ластівки у березні прилітають, погоду обіцяють.

Явдохи, весняне рівнодення, Сорока Святих, Теплого Олексія

В церковному календарі ( 14 березня)Євдокія – самарянка, яка вела грішне життя, але згодом увірувала в Христа, покаялася і пішла в монастир. За щире каяття була наділена даром чудотворення. До цього дня зацвітала верба, розтавав сніг, співав байбак, за яким визначали скільки ще триматиметься холод, а ще чекали прильоту ластівок. До цього дня випікали печиво у вигляді «жайворонків» і закликали весну:

Пташок закликаю з теплого краю.

Летіть соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Квітень

Квітневий день рік годує.

Який день на Благовіщення, така й на Великдень.

Якщо на Благовіщення мороз, то буде багато огірків.

На Великдень вперше кує зозуля.

Благовіщення, Великдень

Благовіщення – за сказанням назвали відтоді, коли Діва Марія отримала благу вість про народження у неї божественного немовляти, спасителя роду людського. До цього дня прилітали з вирію лелеки. Рослини від Благовіщення починали активно рости. Люди в цей день просили здоров’я і сили: «Топчу, топчу ряст, Бог здоров’я дасть,

Дай, Боже, діждати і на той рік топтати!»



Травень

Травень ліс прибирає – літо в гості закликає.

Якщо в травні хрущів багато – на сухе літо.

У травні два морози: коли зацвітає черемха і як розпускається дуб.

Якщо травень здачами, то й літо мокре.

Юрія , День Матері

Юрія відзначають 6 травня. За переказами , Юрій походив із знатного роду, але весь час стояв на боці християн, за що йому відрубали голову. Відтоді християнська церква вважає його святим. В цей день до схід сонця збирали росу, якою вмивалися, адже, вважали її цілющою, яка захищає від хвороб. На Юр’євому тижні прилітають ластівки, починає співати соловейко, вперше кує зозуля.

Червень

Червень – рум’янець року.

В червні багато опадів – на урожай огірків.

Якщо 30 червня погода дощова – зима буде сніжною.

Зелені свята ( Трійця), день літнього сонцестояння

Зелені свята ( Трійця)пов’язується з триєдністю Бога – Отця, Бога – Сина, Бога – Духа Святого. Цей час пращури віншували буйне пробудження природи. У день Трійці храми, будинки прикрашалися свіжими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому створінню Божому.



Липень

Липень – верхівка літа.

Жаркий липень, то й грудень буде морозяний.

На Івана Купала зоряна ніч – вродять гриби.

Івана Купала, Петра і Павла.

Івана Купала - свято в честь Бога Сонця сповнений різними обрядами. Зібрані в цю ніч трави вважалися цілющими. Стрибки через вогнище очищали людину від хвороб. Молодь на Івана Купала загадувала бажання: Мала, нічко – Купалочка, здійсни наші бажаннячка,

Хай водою омиються, над вогнем здимляться і хай збудуться.

Серпень

У серпні літо осінь зустрічає.

Грозовий серпень - на довгу осінь.

Часті громи у серпні – на теплу осінь.

Перший Спас Медовий, другий Спас Яблучний

Яблучний Спас велике свято християн пов’язане з Преображенням Господнім. В цей день святять яблука, груші, мед, обжинкові вінки (квіти, колосся). До цього дня правовірні не куштувати садовину, бо це вважалося гріхом. Після служби у церкві родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблучним вином. А ще в цей день говорили «Прийшов Спас – держи рукавиці про запас».



Вересень

Вересень холодний, та не голодний.

Вересневий дощ, що почався вранці, недовго йтиме.

Грім у вересні - на теплу і тривалу осінь.

Здвиження, Різдво Пресвятої Богородиці

Здвиження (Воздвиження Чесного Хреста Господнього). У цей день остання птиця підлітав у вирій. Цікаво, що у нас зозулю вважали ключницею вирію, вона першою відлітала у теплі краї і останньою прилітала звідти. На Здвиження все гаддя розлазиться по своїх порах, щоб перебути зиму. А перед цим воно проводить раду і тих, хто влітку вжалив людину чи тварину, не пускають зимувати й проганяють від себе, бо їх «не приймає земля». Ці вигнанці особливо небезпечні і тому, на Здвиження не пускали дітей до лісу.



Жовтень

Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із краю.

Грім у жовтні – зима без снігу.

В жовтні вітер зі сходу - холодна зима.

Покрова, Кузьми і Дем’яна

Покрова названо свято в честь покровительки нашої – Пресвятої Богородиці. За звичаєм

для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:

Пресвята Покрiвонько, перед твоїм кривалом
Голови схиляємо. Прохаємо, Покрiвонько,


Од лиха укрити, здоров’ячко наше знов нам обновити.

Листопад

Листопад – ворота зими.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Грім у листопаді – на малосніжну зиму.

Дмитра, Михайла

На Дмитра земля відпочиває до нового врожаю. На цей час у господарстві менше роботи, тому хлібороб, за звичаєм споконвічним, складав подяку родичам – усім предкам, а саме вшанування померлих перед зміною пори року. Звичай осіннього поминання померлих поєднаний до дня пам'яті великомученика Дмитра Солунського, який за християнську віру 8 листопада 306 року був пронизаний списами імператорських воїнів.



Грудень

Грудень рік починає, а зиму кінчає.

Який перший день грудня, така й уся зима буде.

У грудні заметілі – будуть бджоли роїтись.

Андрія , Святого Миколая, Катерини

Святого Миколая вважають покровителем дітей і студентів. За традицією в ніч з 18 на 19 грудня Св.Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей існує традиція писати листа Чудотворцю, у якому діти розповідають що хорошого та поганого вчинили вони протягом року і просили про подарунки.



2.Підсумок.

- Звичаї, прислів'я, приказки, прикмети – це народна мудрість, в якій відображені результати багатовікових спостережень.  Ви маєте можливість перевірити те, що дійшло до нас з давніх часів. А, можливо, у вас будуть власні відкриття?   


- В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх предків, блукає по світу і не може знайти собі притулку. Цінуйте надбання пращурів та будьте винахідниками.

Урок 30

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка