Дубенський професійний ліцей Методичний кабінет Портфоліо вчителя математики Красій



Сторінка1/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.53 Mb.
  1   2   3


Дубенський професійний ліцей

Методичний кабінет

Портфоліо

вчителя математики
Красій
Лесі Анатоліївни

крас_й л а.jpg


Професійне кредо:
Учити жить…

Чи є такий урок,

Чи є для цього формула єдина –

Учити так, щоб виросла людина.

Життєве кредо:
«Допомагаючи іншому підніматись на гору,

ви самі наближаєтесь до її вершини»

Професійне резюме
Красій Леся Анатоліївна, 1958 р.н.
Освіта: вища ( 1981 року закінчила Луцький державний педагогічний інститут за спеціальністю математика).
Стаж роботи 31 рік.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший викладач
Курсова перепідготовка: 2012 рік. Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.
Тема над якою працює: Інтерактивні технології на уроках математики

Нагороди: Знак ”Відмінник освіти України", Грамота обласного управління освіти і науки , Почесна грамота МОН.

План
І. Вступ 6

ІІ. Основана частина 7

  1. Інтерактивні принципи і підходи до організації навчально-пізнаваль-

ної діяльності учнів на уроках математики 7

  1. Групова форма організації діяльності учнів на уроках математики. 15

    1. Уроки вивчення нового матеріалу 16

    2. Уроки закріплення і застосування знань, умінь і навичок 17

    3. Уроки узагальнення та систематизації знань 20

  2. Групова навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках математики. 22

    1. Уроки вивчення нового матеріалу……………………………………………..25

    2. Уроки закріплення і застосування знань, умінь і навичок 25

    3. Урок формування вмінь і навичок 26

4.Технології ситуативного моделювання. 28

ІІІ. Висновки 30

Додатки. 32

Список використаної літератури. 60

Інтерактивні технології на уроках

математики

І. ВСТУП

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії розвитку критичного мислення. Завдання цієї стратегії полягає у «пробудженні свідомості», коли молода людина усвідомлює реалії, що оточують її, і шукає шляхи розв’язання проблем. Такий підхід співзвучний компетенції особистісно-орієнтованого навчання і нерозривно пов’язаний із застосуванням інтерактивних технологій.

Я вважаю, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тільки такі уроки принесуть хороший результат і якість знань буде кращою. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати. Для вирішення цієї проблеми рекомендую використовувати «розминку», яка змінює так звані організаційні моменти уроку і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.

Цей вид роботи використовую для перевірки знань, які отримані на попередніх уроках. Тривалість вправи залежить від цілей та типу уроку (5-10 хв.) учні самостійно готують запитання, що будуть ставити під час «інтерв’ю». Найголовніша вимога – вони мають бути чіткі та лаконічні. Під час виконання цієї вправи учні навчаються із фактів виділяти головні думки, на основі яких і будують запитання, що вимагають відповіді двома-трьома словами. До того ж розвивається взаємоповага та коректне ставлення один до одного. Для проведення «інтерв’ю» клас поділяю на «експертів» та «журналістів». «Експерти» займають місце в центрі, «журналісти» по черзі ставлять запитання.

Інтерактивні технології базуються на постійній активності взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання, тісна взаємодія в міні-колективі , коли і учні, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання.

Сьогодні стає не стільки те, що випускник знає і навіть вміє застосовувати в лабораторних умовах, а те, як він володіє прийомами пізнання світу.



ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

  1. ІНТЕРАКТИВНІ ПРИНЦИПИ І ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідність вимогам суспільства, визначається не стільки тим, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах.

Як же учні ставляться до навчання?

Виявляється, дуже по-різному. Учнів, що подобається вчитися 43 %, не подобається — 14 %, не змогли відповісти на це запитання однозначно — 43 %. Отож, більшість опитаних підлітків не виявляють захоплення від навчання. І це досить тривожно. Адже, як відомо, гарний результат може мати лише та справа, яку людина робить із задоволенням та особистою зацікавленістю.

Що ж стимулює навчальну активність сучасних учнів? Насамперед, це бажання краще підготуватися до майбутньої професійної діяльності, до життя в суспільстві. Практично, на самому високому рівні (47 %) учні визначили, що мають інтерес до навчальних предметів, які викладаються. Саме тут міститься великий резерв розвитку навчальної активності сучасних підлітків. І саме тому велику роль у цьому відграє педагогічна майстерність учителів. Саме вони можуть і повинні не тільки зацікавити, а й розвивати здібності до самостійної діяльності під час викладання різноманітних навчальних предметів.

Ще однією причиною незадовільного засвоєння учнями почутого на уроці є темп, у якому вчитель говорить, і міра сприйняття дітьми його мовлення.

Інтерактивне навчання посідає своє чільне місце, щоб подолати ускладнення, які виникають у процесі навчання.

Навчання шляхом «звернення до себе» — це шлях особистісного розвитку, оскільки саме такий шлях стає основою для самостійного істинного існування.

Ми розучились ставитися до процесу навчання як до процесу, в якому слід визнавати, що учень (група учнів) має свою точку зору, своє бачення, або відсутність такого бачення, своє тлумачення розуміння, або відсутність такого розуміння, свій особистий спосіб пізнання суті, який не завжди співпадає з баченням учителя.

Ми завжди повинні пам'ятати, що тільки через самодіяльність можна знайти своє місце у складному, багатогранному суспільстві.

Освіта, навчання — це за своєю суттю суперечливі процеси. З одного боку, ці процеси означають примус, підштовхування учня до оволодіння необхідними, чітко визначеними знаннями, вміннями й навичками, без яких неможливо досягти освіченості, компетентності. З іншого — освіта і навчання ґрунтуються на активній діяльності самого учня, самоорганізації його поведінки. Без власних бажань, намірів навчання як набуття знань, умінь, навичок може відбуватися, а може перетворитися лише на діяльність, спрямовану на складання іспиту або виконання необхідних завдань - робіт.

Від того, який психолого-педагогічний супровід отримує дитина в процесі навчання, залежить якість кінцевого продукту. Щоб зрозуміти сутність цього терміну, звернемось до В. О. Сухомлинського, який пише: «Дитина, яка формується, — не лише самостійний індивід, її ріст і розвиток потребують не лише педагогічного знання, а й педагогічного супроводу, «супроводжувати» означає «йти поруч», а «йти поруч» без рефлексії неможливо, відтоді кожен йде сам по собі».

Процес навчання — це не автоматичне «вкладання» навчального матеріалу в голову учня. Цей процес потребує напруженої розумової праці, власної активності дитини в ньому.

Пояснення і демонстрація самі по собі ніколи не дають справжніх стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.

І все ж таки слід підкреслити, що використання інтерактивних технологій навчання — не самоціль. Це лише спосіб створення умов за яких учні залучаються до пізнавально-навчальної діяльності.

Проблема процесу навчання - це погляд на навчання не лише як на надбання знань про світ, а і як на опанування способами пізнання цього світу, різноманітними особистісними ресурсами, коли людина сама планує свою діяльність, обирає способи активного здійснення своїх планів, а не орієнтується тільки на здобутий результат. Знання знецінюються, якщо дитина не володіє методикою, способами, засобами пізнання.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв'язує певні ситуації, проблеми спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень — інформація», «учень — ситуація», «учень — знання», «учень — проблема», «учень — учень», «учень — група».

Слід підкреслити, що основні функції інтерактивного навчання — пізнавально-навчальна і корекційна — рівнозначущі. Орієнтація на одну з них або зменшення питомої ваги тієї чи іншої приводить до знецінювання цього методу і викликає розчарування в учителів, так як не дає очікуваних результатів.

Сутність пізнавально-навчальної функції полягає у вихованні схильностей до роздумів. Це риса характеру, яка проявляється перш за все, коли завдання потребує не миттєвої (вивченої) відповіді на задане питання,— інтерактивне завдання потребує зібратися з думками, перш ніж відповідати. По-друге, завдання повинно спонукати учня звертатися до різних джерел інформації під час пошуку відповіді на питання. І по-третє, формування відповіді потребує висловлення не тільки своєї думки (я так думаю) а й аргументації її (чому я так думаю).

Беручи за основу саму сутність «ін» — «звернення до себе», в інтерактивному навчанні важливішим виступає метод педагогічного впливу на пізнавально-навчальну діяльність дитини, за рахунок завдань, що потребують власних зусиль, самостійної діяльності, а не форма.

Залежно від охопленості учнів, усі інтерактивні технології навчання поділяють на такі групи:



  • парну (робота учня в парі з учнем, учителем тощо);

  • фронтальну (учитель навчає одночасно групу учнів або увесь клас);

  • групову або кооперативну (учні активно навчають один одного);

  • індивідуальну (самостійну) роботу учня.

Наприклад, груповій формі організації інтерактивного навчання повинні передувати індивідуальні інтерактивні підготовчі завдання, а робота в групі — обов'язково наявність спільної мети.

Схематично це може бути відображено таким чином


Інтерактивне навчання взагалі потребує певної зміни усієї організації навчального процесу:



  1. Наявність у кожної дитини навчального матеріалу, з яким вона буде працювати (текст, поняття, описи ситуації, проблеми, проблемної ситуації тощо)

  2. Кінцева мета роботи учня з навчальним матеріалом (учитель має передбачити) — створення певного власного продукту, а не репродукування навчального матеріалу.

  3. Учитель під час конструювання уроку за інтерактивними прийомами повинен орієнтуватися на розв'язання головної проблеми — забезпечення умов для самостійної діяльності учня (алгоритм, за яким працює дитина і форма представлення кінцевого продукту для оцінювання).

  4. Інформація за інтерактивного навчання є відправною точкою в роботі учня, а не кінцевим продуктом.

  5. Формування вмінь здобувати знання — це головне завдання, яке можна виконати саме за умови запровадження інтерактивного навчання, а самокорекція уже відбувається під час проведення дискусії, діалогу Оцінюється власна продукція після проведеного індивідуального інтерактиву і сам процес коректування (діалог, дискусія тощо) як активна форма прояву набутих знань.

Пропонується приклад уроку, на якому використовуються методи, форми (групові, індивідуальні) інтерактивного впливу на навчально-пізнавальну діяльність, де забезпечується дидактична першоумова — наявність інформації, алгоритмів, за якими учень опановує новий навчальний матеріал.

Досвід застосування цих технологій навчання виявив певні проблеми й ускладнення: знижується роль учителя у навчальному процесі, неекономне витрачення часу, який орієнтований на репродукцію і відтворення знань, а не на розвиток в учнів якостей самостійності як складової соціалізації освітнього процесу, відсутність в учнів достатньої мотивації для такого типу навчання. Але є і інший погляд на такий тип навчання - учні вмотивовано ставляться до навчання, активно включаються в процеси самостійної діяльності, підвищується їх пізнавальна активність, виховується повага, терпимість до іншої думки, толерантні стосунки між собою.

Дидактична ефективність такого уроку досить висока і дозволяє виділяти і вивчати психолого-педагогічні феноменальні можливості окремих учнів, а учням — за системності використання цих методів навчання очевидніше проявляти різні позиції, виявляти перешкоди, які виникають у процесі навчальної діяльності. Саме в такій формі уроку, за інтерактивними методами навчання, виникає зв'язок між змістом (темою уроку) і способом сумісної та індивідуальної діяльності, між учнем і способом розв'язання проблеми, ситуації, задачі.

Традиційна форма навчання орієнтована на наслідування, а інтерактивна — на перетворення самих себе у процесі різних способів взаємодії з учнями, вчителем. Інтерактивне навчання дозволяє сформувати в особистості вміння, навички самостійно вивчати певні явища, процеси, користуючись інформацією.

А диференціацію, яку в традиційній системі навчання здійснюю я, то в інтерактивному спілкуванні виконує сам учень, що й виступає мотиваційним стимулом у його розвитку.

Правильно організовані форми інтерактивного навчального спілкування можуть стати ефективним шляхом подолання труднощів, пов'язаних з різним темпом навчання і рівнем розвитку дітей.



КЛАСИФІКАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Форма роботи

Ознаки

Приклади використання

Переваги

Недоліки

Індивіду-альна

Виконання учнем навчального завдання на рівні його можливостей без взаємодії з іншими учнями, безпосередньо за допомогою вчителя або на основ його рекомендації

Виконання домашнього завдання на основі рекомендацій вчителя; контроль знань (письмове або усне опитування); використання комп’ютерного способу навчання.

Дозволяє врахувати індивідуальні особливості дитини; дає високі результати засвоєння матеріалу за умови регулярного спілкування «учитель-учень»

Труднощі реалізації форми індивідуального навчання в значних масштабах у рамках уроку

Фронтальна

Одночасне виконання всіма учнями одного й того самого завдання під керівництвом вчителя

Вивчення нового матеріалу на уроці-лекції; пояснення вчителем виконання практичного завдання; фронтальне опитування тощо

Дає можливість охопити значний обсяг матеріалу; зазвичай орієнтована на формування обсягу знань; результати роботи учнів передбачувані

Відсутній зворотні зв’язок з учнями; відсутні можливості учнів виявити свої індивідуальні здібності; невисокий рівень засвоєння матеріалу

Колективна

Передбачає спілкування та взаємодії «учитель-учень», «учень-учень»

Урок-конференція; урок диспут; круглий стіл; евристична бесіда та ін..

Формування атмосфери співробітництва та зацікавленості; наявність зворотного зв’язку з учнями; розвиток комунікативних здібностей учнів; досить високий рівень засвоєння

Існує ймовірність того, що деякі учні залишаються «у тіні»; результати роботи не завжди можна спрогнозувати

Групова

Спосіб організації уроку, за якою група учнів виконує певні завдання

Клас об’єднується в кілька груп, завдання виконуються так, щоб врахувати й оцінити внесок кожного члена групи

Розширення пізнавальних можливостей учнів; формування навичок самостійної роботи; виховання почуттів відповідальності за виконану роботу; демократичне й рівноправне партнерство вчителя та учнів; зазвичай високий рівень знань, формування стійких умінь і навичок; можливість переносити набуті вміння, навички та способи діяльності на інші предмети і сфери діяльності

Вимагають ретельної попередньої організаційної підготовки і з боку учнів, і з боку вчителя; неповний контроль учителя за обсягом та рівнем засвоєння знань; необхідність подальшого коригування знань, умінь і навичок

а) кооператив-но-групова

Кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно під час вивчення великого за обсягом матеріалу

Тема. «Паралело-грам». Кожна група отримує завдання розглянути та довести одну із властивостей або ознак паралелограма







б) диферент-ційовано-групова

Групи виконують різні за складністю завдання відповідно до навчальних можливостей учнів

Уроки засвоєння вмінь та навичок







в) парна

Передбачає роботу в парах, ґрунтується на тому, що учень швидко та якісно засвоює знання тоді, коли відразу використовує на практиці або пере повідомляє іншому

Робота з підручником: пари працюють з різним матеріалом. Потім одні виступають у ролі вчителя, тобто пояснюють прочитане, після чого учні міняються ролями.







2. ГРУПОВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Хочеш зробити світ кращим почни зі своїх уроків!

Для того, щоб учні вчились із захопленням, кожен урок, як цікавий спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу, що вивчається, відкриє їм нові знання про життя або таємниці буття природи, людини, суспільства. Важливою є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів.

Це можна зробити кількома реченнями, від яких у кожного потеплішає на душі, або створити проблемну ситуацію, заінтригувати учнів так, що їм захочеться знайти під час роботи відповіді на питання вчителя.

Наприклад, урок я можу розпочати словами Анатоля Франса «Вчитись можна тільки весело. Щоб перетравити знання, треба поглинати їх з апетитом». Цей вислів задасть тон роботи учнів під час уроку.

Або створити проблемну ситуацію: під час повторення теореми Вієта запропонувати учням кілька квадратних рівнянь і з легкістю вказати їх корені, не розв'язуючи рівняння. Пообіцяти учням, що до кінця уроку кожен з них так само усно зможе знаходити корені квадратних рівнянь, розв'язуючи їх. Учні з нетерпінням візьмуться до роботи, тому що розуміють, що теорема Вієта зробить розв'язування рівнянь набагато простішим.

Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, на багатьох уроках використовую групову форму роботи. За словами А. Маслоу, в людині переважають дві потреби — потреба в постійному рості та потреба бути в безпеці, причому переважає саме друга.

Об'єднуючи учнів у групи змінного складу, забезпечую їм почуття власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся група. Тому сильні учні ще краще розкривають свої можливості щодо розв'язування різнорівневих завдань, організаторські здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності», вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи.

Учні всієї групи об'єднані спільною метою і знають, що успіх роботи залежить від праці кожного — тільки тоді можна досягти особистої мети, коли товариші по групі також досягнуть успіху.

Групи працюють за такою схемою:


  • одержують від учителя чітку інструкцію щодо виконання певного завдання;

  • виконують своє завдання доти, поки всі учні групи не готові дати відповідь на поставлене запитання;

  • обмінюються інформацією з членами іншої групи, створюючи нові групи з представниками, що мали інше завдання, тобто вчаться, навчаючи один одного;

  • об'єднуються в коло однодумців з метою перевірки виконання завдань, поставлених учителем.

Під час перевірки виконання завдань груп відбувається як індивідуальна, так і групова звітність, коли учні делегують представника для захисту своїх результатів і за його виступом оцінюється робота групи або вчитель вибирає сам учня, який буде знайомити з роботою своєї групи.

Групова форма роботи може бути застосована на уроках різних типів.



    1. Уроки вивчення нового матеріалу

Алгебра, «Корінь n-го степеня. Дії над коренями»

На початку уроку учні повторюють відомості про квадратний корінь.

Я пропоную учням вказати слова (словосполучення), які асоціюються зі словами «квадратний корінь з числа а», а далі більш детально повторюються всі відомості, згадані учнями.

Далі оголошую тему і мету уроку, пропоную учням, об'єднавшись у групи, вивчити самостійно означення кореня n-го степеня та властивості.

І група одержує завдання: скласти «юридичну шпаргалку» (коротку наочну таблицю-схему), в якій відобразити всі відомості про корінь n-го степеня з числа а, умови його існування, арифметичний корінь n-го степеня та властивості коренів. ІІ група працюють з текстом підручника в тому ж обсязі, однак завдання у них таке: скласти запитання до означення та властивостей кореня n-го степеня, тобто створити так званий «опитувальник».

Через певний час учні І і II груп об'єднуються в новостворені групи і демонструють один одному свої схеми та «опитувальники», разом знаходячи відповіді на всі запитання.

Далі пропоную представникам груп відповісти на запитання з теми біля дошки.

Прикладом «юридичної шпаргалки» може слугувати така схема, створена учнями. Учні дають відповіді на запитання та наводять приклади.

Що називається коренем n-го степеня з числа a?

Який знак має корінь непарного степеня з додатного числа? З від'ємного числа?

За якої умови існує корінь парного степеня з числа?

Що називається арифметичним коренем n -го степеня з числа?



2.2. Уроки закріплення та застосування знань, умінь і навичок

На таких уроках працюють 5-6 груп постійного складу під керівництвом учня-консультанта. Це учень з високим рівнем навчальних досягнень з предмета, здатний до самостійної творчої праці, має організаторські здібності. До уроку консультанти готуються заздалегідь, одержавши від учителя додаткове завдання та продемонструвавши вміння виконувати його на високому рівні. Вчитель повинен бути впевненим у знаннях та вміннях консультанта.








Після етапу актуалізації знань, консультанти працюють індивідуально і розв'язують завдання підвищеного рівня складності, решта учнів розв’язують задачі усно або письмово на дошці або коментують їх з місця під керівництвом учителя.

Далі об'єднуються в групи, і консультанти, які розв'язали свої завдання, здають зошити вчителю на перевірку і працюють на чолі груп з розв’язування задач з теми для закріплення знань, умінь, навичок. Учитель має змогу перевірити виконання завдань сильними учнями, після чого може проконтролювати і проконсультувати роботу в групах.

На етапі рефлексії вчитель вибірково перевіряє зошити учнів або збирає зошити всіх учнів після уроку.



Геометрія, 10 клас.

«Взаємне розміщення прямих і площин у просторі»

Після актуалізації знань учнів (написання графічного диктанту) усі учні розділяються на дві групи: перша — учні-консультанти, які працюють

індивідуально та розв'язують два типи задач:

1. Точки А, В, С, D не лежать у площині паралелограма KLMN, точка К — середина АВ, точка L — середина ВС, М — середина CD. Чи є точка N серединою відрізка АD?

2. Через кожну пару протилежних бічних ребер куба проведено площини. Довести, що ребро DD1 паралельно площині:

а)АА1СС1;б)АВВ1;в)ВСС1;

г) площині, що проходить через середини ребер А1В1,АВ,ВС.

Друга група учнів — розв'язують разом з учителем задачі за готовими рисунками (усно з місця).

1. ABCD — прямокутник, АВС1D1 — ромб, які лежать у різних площинах.
Довести, що CC1 DD1 — паралелограм.

2.Точка К не належить площині паралелограма ABCD. Через середини


відрізків АК і ВК проведено пряму m. Довести: m CD.









  1. ABCD — трапеція, AD α. Яке взаємне розміщення ВС і α?

  2. Площина β паралельна гіпотенузі АВ прямокутного трикутника ABC.
    Катети дорівнюють відповідно 3 і 4 см.


Площина β перетинає АС у точці М — середині АС, ВС — у точці N. Знайти MN.

Учні, які працювали з картками, здають свої розв'язання вчителю і стають консультантами для груп учнів. У групах розв'язують задачі, схожі на ті, що виконували консультанти.

Після обговорення і складання плану розв'язування задачі консультанти готують на дошці рисунки до задач, а групу представляє будь-який учень, крім консультанта. Він пояснює спосіб розв'язання задачі біля дошки, а учні записують у зошитах план її розв'язання.


2.3. Урок узагальнення та систематизації знань

Дидактичні завдання:



  1. перевірити і встановити рівень оволодіння учнями основами знань і способами пізнавальної діяльності;

  2. повторити, глибоко осмислити навчальний матеріал, відкоригувати вміння та навички учнів.

Робота в групах змінного складу на таких уроках має на меті перевірити вміння та навички учнів у нестандартних ситуаціях, творчість учнів у завданнях найвищого рівня.

Урок алгебри з теми «Теорема Вієта»

На такому уроці учні виконують вправи підвищеного рівня складності, наприклад, не розв'язуючи квадратного рівняння х2-10х+12=0, корені якого х1, х2, знайти суму квадратів коренів цього рівняння.

Учні знаходять спосіб розв'язання такої вправи за допомогою теореми Вієта, подавши суму квадратів у вигляді

Далі пропонується вправа: при яких значеннях параметра а сума квадратів коренів рівняння х2 -ах+4а=0 дорівнює 9? Учні пропонують різні способи розв'язання і доходять думки, що за допомогою теореми Вієта розв'язання буде найбільш раціональним з використанням способу розв'язання попередньої вправи.

Підбиваючи підсумки я пропоную учням попрацювати в групах і спробувати скласти завдання для квадратних рівнянь з параметрами, які можна було б розв'язати за теоремою Вієта.

Кожній групі пропоную пам'ятку, за якою працюють учні, наприклад:



  1. Пов'язати корені рівняння певною умовою (відношення коренів рівняння дорівнює п).

  1. За коренями скласти квадратне рівняння.

  2. Замінити другий коефіцієнт або вільний член рівняння параметром.

  1. Згідно з умовою, якою пов'язані корені, поставити запитання до квадратного рівняння і значення параметра в ньому.

Пам'ятки для інших груп відрізняються лише першим пунктом (тобто умовою, що пов'язує корені). Це може бути: різниця коренів дорівнює п один з коренів рівняння в п разів більше за другий; 2 х1 +3х2 = п та інші.

Та група учнів, яка першою виконає завдання, пропонує його для розгляду всім учням.

Наприклад, знайти значення параметра а, при якому один з коренів рівняння х2+(а-1)х+12=0 в З рази більше від другого кореня?

Ще один відомий спосіб роботи учнів у групах — «Ажурна пилка» дозволяє вивчити значну кількість інформації за короткий термін, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Доцільність використання групової форми роботи підтверджена результатами. Це, перш за все, підвищення якості знань учнів, а по-друге, підвищення інтересу учнів до вивчення математики, зміцнення кожного учня як повноправної особистості, здатної до самореалізації.

Зрозуміло, що така форма роботи має і свої недоліки. Не завжди вчитель може на 100 % проконтролювати роботу всіх груп, іноді виникають проблеми щодо адекватного оцінювання групою та вчителем своєї роботи. Однак вдале поєднання пасивної, активної і інтерактивної форм роботи учнів на уроках математики дають свої результати, а недоліки кожної з таких форм стають незначним.




  1. ГРУПОВА НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЯК ВИД ІНТЕРАКТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІ



Серед проблем, розв'язання яких впливає на поліпшення математичної підготовки учнів, особливе місце займає групова навчально-пізнавальна діяльність учнів. Під груповою формою навчання розуміють таку форму організації навчальних занять, за якої певній групі учнів ставиться єдине навчальне завдання, для розв'язання якого необхідне об'єднання зусиль усіх членів групи, тісна їх взаємодія.

Групова робота на уроці активізує мислиннєву діяльність учнів, допомагає ліквідувати прогалини в їхніх знаннях, згуртувати колектив, привчає працювати самостійно. Обґрунтовано, що найбільш ефективною є групова робота, оскільки учні розпочинають активно спілкуватися зі своїми ровесниками. У спільній навчальній роботі деякий матеріал краще засвоюється, ніж під керівництвом учителя. Групова навчально-пізнавальна діяльність дозволяє більш продуктивніше організувати роботу на уроці. Самостійна робота учнів розглядається як одна із форм групової діяльності, що забезпечує більш високу активність, творчість учнів, спрямовану на досягнення максимально можливих навчальних результатів.

Групова робота на уроках буде ефективнішою, якщо її поєднувати з іншими формами організації навчання. Застосування її обумовлюється конкретними завданнями, які розв'язують учні на різних етапах, змістом навчального матеріалу та готовністю учнів до роботи в групах. Організація групової діяльності учнів розпочинається з комплектації груп.

Комплектація навчальних груп

Враховуючи рівні пізнавальної активності — відтворюючий, інтерпретуючий, творчий та математичні здібності учнів, — їх можна об'єднати в чотири типологічні групи: А, В, С, Д.



Група А. Здібні до математики учні. Вони вміють самостійно працювати, творчо мислити, легко засвоюють і відтворюють теоретичний матеріал, уміють розв'язувати задачі.

Група В. Учні мають добрі знання з математики. Володіють навичками самостійної роботи, вміють аналізувати матеріал, виділяти в ньому суттєве, узагальнювати математичні факти, однак частина учнів, на відміну від учнів групи А, не володіє високою працездатністю, повільніше засвоює навчальний матеріал. Члени цієї групи відчувають труднощі під час розв'язання творчих задач і, зазвичай, потребують деякої допомоги з боку вчителя.

Група С. Учні з середніми навчальними можливостями, володіють знаннями, вміннями та навичками, що відповідають обов'язковим результатам навчання, застосовують матеріал за зразком, аналогією, розв'язують лише стандартні задачі. Навчальна діяльність цих учнів потребує оперативного контролю.

Група Д. Учні з низькими навчальними можливостями. Вони слабо сприймають і засвоюють навчальний матеріал, не вміють розв'язувати найпростіші задачі, не володіють мислиннєвими операціями: синтез, аналіз, узагальнення, виділення суттєвого тощо. Учні потребують постійної допомоги з боку вчителя.

На основі розглянутих типологічних груп створюються навчальні гомогенні групи, до складу яких входять учні лише з однієї типологічної групи, і групи гетерогенні, до яких входять учні з різних типологічних груп.

Розподіляються учні за типологічними групами шляхом:

а) спостереження за їх навчальною діяльністю;

б) проведення анкетування;

в) аналізу результатів виконання письмових робіт.

Найоптимальніше число членів у навчальній групі — 4—5, а кількість груп 6—8. Після того як учні навчилися працювати в парі, формую гетерогенні навчальні групи. У бесідах з учнями з'ясовую найкращі варіанти об'єднання двох пар у групу. Упродовж місяця склад навчальної групи стабілізується.

Розрізняють два основні види групової роботи: недиференційована (усі групи одержують однакові за змістом завдання) і диференційована (групи одержують різні за змістом завдання).

Під час недиференційованої групової роботи всі учні групи можуть виконувати завдання в однаковому обсязі або учні типологічних груп А, В виконують завдання в більшому обсязі, а учні груп С, Д — у меншому.

Під час диференційованої групової роботи завдання ділиться на менші за обсягом завдання, і одне з таких завдань виконує кожна група або кожна група опрацьовує одну й ту ж тему, використовуючи різні джерела знань Розрізнятимемо також диференційовану та недиференційовану роботу учнів у межах однієї групи. Під час недиференційованої роботи учнів спільними зусиллями виконують запропоновані завдання однакової складності. Диференційована робота в групах є більш складною. Учні виконують завдання різної складності відповідно до своїх здібностей тут велику роль відіграє керівник групи (назвемо його учень-асистент). Він розподіляє завдання між учнями, керує роботою, узагальнює результати членів групи, надає, в разі потреби, допомогу своїм товаришам, перевіряє правильність виконання завдань, нерідко оцінює і рецензує відповіді учнів. Учня-асистента обирають усі групи (у більшості випадків – це учень з типології А або В). Учитель від учнів-асистентів отримує інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу кожним учнем групи.

На особливу увагу заслуговує такий вид групової роботи, за якого учні об’єднуються в комбіновані групи для підготовки матеріалів до уроку, тему якого вони вибирають самостійно. Учні отримують завдання: «теоретики» - пояснити матеріал, «практики» - розповіли про прикладне застосування теорії, «математики» - допомогти засвоїти тему всім учням. Для «теоретиків» потрібно складати завдання так, щоб їх повідомлення доповнювали один одного за змістом і в логічній послідовності розкривали тему уроку. Крім цього створюється група «опонентів», які підбирають цікаві питання, що випливають зі змісту завдання. У ролі «опонентів» виступають учні, які вміють аналізувати, розмірковувати, застосовувати здобуті знання на практиці. У підсумку уроку звертається увага на головні ідеї, оцінюється робота учнів. Такий вид групової роботи сприяє розвитку в учнів навичок роботи з додатковою літературою, вміння виступати перед аудиторією, аналізувати, порівнювати.

3.1. Урок вивчення нового навчального матеріалу

Спочатку можна провести фронтальний огляд нового навчального матеріалу, а потім більш детальне вивчення його в групах.

Наприклад, пояснивши доведення теореми, пропоную учням розглянути ще раз його в групах. При цьому учням з типологічних груп С, Д надають допомогу учні з груп А, В. Виникають умови для активного осмислення теореми. Спостерігаючи за роботою учнів у групах, проводжу опитування шляхом фронтальної бесіди, з'ясовую незрозумілі поняття, відповідаю на поставлені запитання.

3.2. Уроки закріплення та застосування знань, умінь і навичок учнів

На цих уроках групова робота є найбільш продуктивною. Кожній групі пропонуємо на картках 8—12 задач початкового, середнього, достатнього та високого рівнів. Учні з поданих задач вибирають ті, які вони зможуть розв'язати й пояснити розв'язання. На розв'язання задач відводиться 20-25 хвилин.

Учні, які розв'язали задачі, допомагають своїм товаришам по групі. Після цього представники груп, яких призначають учні-асистенти або вчитель, пояснюють біля дошки розв'язання задач. Учні рецензують розв'язання.

3.3. Уроки формування вмінь і навичок

Перевіривши домашнє завдання і фронтально закріпивши навчальний матеріал, пропоную учням розв'язати задачі в групі. Спочатку учень на дошці розв'язує задачу. Після цього учням у групі пропоную розв'язати 1-3 задачі, аналогічні до попередньої. У процесі розв'язування задач учні спілкуються між собою, вибирають оптимальний спосіб діяльності. Перевірити правильність розв'язання деякої задачі можна за допомогою відкидної дошки, на якій коротко записане розв'язання. Після цього пропоную учням самостійно розв'язати 1-2 задачі з теми (для кожної типологічної групи — різні задачі).

Урок буде більш результативним, якщо групову форму поєднувати з фронтальною та індивідуальною формами навчання. Є різні варіанти такого поєднання. Наприклад, ефективним є взаємозв'язок вигляду:


  1. фронтальна форма — групова недиференційована — індивідуальна;

  2. групова форма — фронтальна форма — індивідуальна.

Головна функція вчителя за групової навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в організації співробітництва учнів у групах. Таке співробітництво передбачає:

  1. розподіл обов'язків між учнями;

  2. аналіз завдання, взаємообмін інформацією;

3) взаємодопомога, взаємоперевірка та взаємооцінювання один одного. Учитель повинен дбати про високий навчальний потенціал кожної групи. Для цього доцільно добирати диференційовані завдання, враховуючи навчальні можливості кожного учня. Якщо ж завдання виявилося для учня складним, то слід замінити його на простіше, більш доступне для учня; важке завдання учень за бажанням може виконати вдома, попередньо проаналізувавши його з учителем. Оскільки за групової діяльності частина перевірочних, оціночних і деяких «навчальних» обов'язків учителя передається учням-асистентам, то в педагога з'являється значний ресурс часу, який він може використати як для навчання (індивідуальна робота з учнями, які потребують допомоги), так і для виховання (вироблення вмінь спілкуватися один з одним, виховання норм спільної праці).

Важливе значення в ході уроку відіграють стосунки вчителя з учнями. Надмірна строгість учителя впливає на ефективність роботи учнів. Тому вчителю необхідно вибрати такий оптимальний стиль стосунків з учнями, щоб продуктивність праці з учнями була найвищою.

На ефективність групової діяльності впливають також відносини між учнями в групі, а також відносини між групами в класі. Важливо, щоб учні допомагали один одному в навчанні, взаємоперевіряли завдання один в одного, пояснювали незрозуміле в навчальному матеріалі. Якщо ж на уроці створена атмосфера взаємодопомоги, то це створює умови для ефективного оволодіння знаннями і для формування позитивних якостей в учнів.

Робота кожної групи оцінюється на засіданні групової ради з урахуванням думки учнів-асистентів та вчителя.


Інтерактивні технології кооперативного навчання


з/п

Технології

Коли доцільно використовувати

Що формує

в учнів

1.

Робота в парах

Під час засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо

Сприяє розвитку навичок спілкування

2.

Ротаційні (змінювані) трійки

Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його грунтового аналізу та осмислення

Сприяє розвитку навичок спілкування; формує вміння аналізувати

3.

Два-чотири – всі разом

Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його грунтового аналізу та осмислення

Сприяє розвитку спілкування в групі

4.

Карусель

Під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань

Розвиває вміння аргументувати власну позицію

5.

Робота в малих групах. Варіанти організації роботи груп : «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей»

Під час закріплення вмінь та навичок. Для розв’язання складних проблем, що потребують колективному розуму (розв’язування складаних геометричних задач, у тому числі на побудову; розв’язування рівнянь, нерівностей з параметром тощо)

Сприяє розвитку вмінь аналізувати, узагальнювати; розвитку пізнавальної активності, логічного мислення

6.

Акваріум

Під час закріплення вмінь та навичок

Сприяє розвитку спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку


4. ТЕХНОЛОГІЇ СИТУАТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Під час проведення уроків математики та позакласних заходів використовую такі форми інтерактивних технологій, як презентація, реклама, мікрофон, ток-шоу, робота групами, парами, незакінчені речення, спільні проекти, мозковий штурм, рольова гра тощо.

Наведемо фрагменти уроків, з використанням елементів інтерактивних технологій.

МЕТОД РЕКЛАМИ

Він зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, часто даю учням завдання підготувати рекламу про якесь математичне поняття, застосування якоїсь теми. А на уроці «йде трансляція» реклами.

Наприклад, під час повторення теми «Рівняння» учням було дано завдання скласти рекламу про рівняння. Наведемо зразки.

Реклама 1

Вони допомогли фізикам відкрити елементарні частинки та античастинки. Використавши їх, Максвелл теоретично довів існування електромагнітних хвиль.

За їх допомогою у 1867 році «оживили» трансатлантичний кабель, що після першої спроби з'єднати Європу та Америку не працював.

Вони — це рівняння. Якщо ви хочете пов'язати своє життя з наукою, вивчайте рівняння.



Реклама 2

Вам треба дізнатися, яку швидкість повинен мати корабель, щоб до початку шторму вчасно прийти в порт?

Ви хочете розрахувати, за скільки днів сім гномів збудують терем для Білосніжки?

Вам треба визначити, скільки добрив треба внести для підвищення урожайності поля?

Тоді дружіть з рівняннями! Вони допоможуть вам розв'язати багато практичних проблем.

Приклад реклами «Інтеграл»

За його допомогою можна знайти шлях, пройдений матеріальною точкою; обчислити об'єм тіла обертання; площу фігури; знайти кількість електрики, змінну роботу. Все це може зробити його Величність інтеграл!

Тож глибше знайомтесь з темою «Застосування інтеграла».

МЕТОД ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Його можна використовувати на уроці будь-якого типу. Часто доцільно застосовувати під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато знають про питання, що розглядається, тому можуть цілісно, зв'язно і цікаво розповісти про нього.



ВИСНОВКИ

Інтерактивні технології на уроках мають значні переваги, а саме:



  1. допомагають створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учіння;

  2. дають можливість здійснювати диференціацію навчання;

  3. сприяють виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;

  4. забезпечуютьє високу активність усіх учнів;

  5. реалізують їх природне прагнення до спілкування, взаємодопомогу і співпрацю;

  6. підвищують результативність навчання та розвиток учнів.

Під час проведення роботи за методом «Акваріум» учням необхідно багато логічних кроків робити усно. А це позитивно впливає на творче

осмислення теоретичних надбань і сприяє інтелектуальному розвитку учнів. Крім того, учні цим збагачують свою уяву, вчаться прогнозувати результат, відпрацьовують культуру мовлення і послідовність думки, збагачуються духовно взаємним спілкування.

Учні із бажанням сприймають пропозицію працювати за методом «Акваріум». І зазначу, що, перш ніж запропонувати це учням, треба вдало підібрати вправи, які можуть «програватися».

.Отже для того, щоб досягти високого рівня у вихованні інтересу до вивчення математики необхідно:

- використовувати нестандартні форми проведення уроку;

- підбирати цікавий навчальний матеріал;

- чітко мотивувати вивчення тієї чи іншої теми;

- враховувати важливість емоційності навчального матеріалу.

Лише поєднання різних умов формування інтересу, дасть змогу, вчителеві, насправді виховати інтерес в учнів до вивчення математики .

Саме впровадження інтерактивних технологій може сприяти розвитку пізнавальної активності в учнів. Використання нетрадиційних уроків дає змогу практично застосовувати математичні знання. Для цього необхідно володіти сучасними методами, які б пробуджували в учнів бажання пізнавати нове, незвідане.

Інтерактивні технології сприяють розвитку різноманітних якостей і здібностей учнів, допомагають у тому, щоб проявляти і реалізовувати пізнавальну активність у процесі розкриття і засвоєння програмового матеріалу.

Інтерактивні технології дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу учнів, допомагають оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.




Алгебра і початки аналізу 10 клас

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка