Дзвінок шкільний для вас останній Оформлення. Напис на даху ґанку у вигляді хмари­нок «Дитинство, як мить промайнуло »



Скачати 268.6 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір268.6 Kb.


Дзвінок шкільний для вас останній


Оформлення.

Напис на даху ґанку у вигляді хмари­нок «Дитинство, як мить промайнуло...», дві зв'язки кульок, на стовпах намальовані гімназист та гімнази­стка в шапочках та мантіях, також дві великі зв'язки повітряних кульок.

Хол прикрашений квітами та різнокольоровими кульками, на стовпах козак та козачка; напис: «Хай Вам щастить, випускники», посередині великий дзво­ник, прикрашений квітами та стрічкою.

(Звучить мелодія «Когда уйдем со школьного двора». Діти стають на лінійку. Звучать фанфари).


1-й ведучий.

Весело всміхається травень,

Бо скінчилась навчання пора,

І дібралась на дзвоник останній

Вся весела шкільна дітвора.
2-й ведучий.

Найсвітліша дорога у світі -

Це дорога до знань і до школи.

Пам’ятайте це, любі діти,

Не забудьте цього ніколи.
1-й ведучий.

І хоч вчитись нелегко буває,



Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання — то найлегша ноша.
2-й ведучий.

Дорогі друзі, вчителі, гості! Сьогодні у нас свято ос­таннього дзвоника, ми з нетерпінням чекали його, бо попереду літні канікули, а для наших випускників це і радісне і сумне свято, бо продзвенить для них він вос­таннє і покличе у незвідані далі.


1-й ведучий.

Школярі — галасливі пташата,

На святковій лінійці стоять.

Будемо нині ми юність крилату

В самостійне життя проводжать.
2-й ведучий.

Ось зайдуть на лінійку востаннє

Наші діти найстарший клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання!

Ми ласкаво запрошуємо вас!
1-й ведучий.

На урочисту лінійку запрошуються ви­пускні класи у супроводі класних керівників.



(Під урочистий марш діти заходять на лінійку, роб­лячи коло пошани).
2-й ведучий.

Слово надається директору. (Виступ директора школи. Директор надає слово гостям. Випускники дарують квіти).


1-й ведучий.

Закінчився навчальний рік. Учні не тільки отримували знання, але й перемагали в облас­них, міських та Всеукраїнських олімпіадах та конкур­сах, змаганнях та фестивалях.


2-й ведучий.

І зараз прийшов час підбити підсумки досягненням.



(Нагородження учнів).
1-й дзвінок.

Дзвінок шкільний для вас останній,

Небес блакитних бірюза.

Весняний день, ясний світанок,

Прощальна на очах сльоза.
2-й ведучий.

Ідіть, біжіть крізь невблаганний час,

Минуле стримуючи, мов би подорож,

Свій шлях у кожного і свій дороговказ,

Свій факел, мужньо піднятий угору.
1-й ведучий.

Але на цьому шляху до майбутнього не забувайте тих, хто був поруч з вами ці роки і допоміг вам стати справжніми людьми. Вміння пам'ятати, бути вдяч­ними — це одна з головних рис українського народу.


2-й ведучий.

Шкільні роки — це 3000 днів, 3000 днів ви прокидалися, не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи. І хоча частенько сонечко кликало на вулицю, в ліс, на річку, ви пряму­вали до школи.


1-й ведучий.

Скільки контрольних і лабораторних робіт ви виконали, поки настав цей день. Але перші знання дала вам ваша перша вчителька.


2-й ведучий.

Учителько перша! Зібрались всі нині,

Щоб дяку і шану віддати тобі

За ласку, за мудрість, бо кожній дитині

Ти частку душі залишила в житті.
1-й ведучий

Вона вела їх, малюків, за руки

Стежинкою, що йшла від «Букваря»,

Щоб невгасимо сяєвом науки

В житті їх завжди кликала зоря.
Слово для привітання надається першій вчительці. (Звучить пісня «Учительница первая моя». Виступ першої вчительки. Випускники дарують квіти першим вчителькам).
1-й ведучий.

Останні шкільні роки, можливо, самі важки, але поруч з вами були ваші справжні друзі — вчителі.


2-й ведучий.

До вчителів звертаємося знову. Скажіть напутнє слово їм, як завжди мудре слово го­ворять мами діточкам своїм.


1-й ведучий.

Від імені педагогічного колективу гімназії слово надається вчителю.



(Виступ вчителя. Випускники дарують йому квіти. Група випускників виходить на авансцену).
1-й випускник.

Ми для вас, дорогі вчителі,

Будем вірними учнями в школі,

Хоч підемо по рідній землі,

І своєї шукатимем долі.
2-й випускник.

Хтось садитиме сад і гаї,

Хліб, як золото сяяти буде.

Всі розкриють таланти свої,

Але школу ніхто не забуде.
3-й випускник.

Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли.

Боліла у вас від нас голова,

Але ми все одно вас любили.
4-й випускник.

Тож сьогодні пробачте за все —

Жарти, витівки наші невдалі,

Нас життя вже на крилах несе

В невідомі, незвідані далі.
5-й випускник.

Вам доземно вклоняємось ми,

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння. (Під музику випускники вручають квіти своїм вчи­телям).
1-й ведучий.

Дитинство, школа — це безмежне диво,

В якому пощастило жити вам.

Живіть у світі радісно й щасливо,

Беріть наснагу вашим почуттям.
2-й ведучий.

З цвітінням трав чарівного світанку,

Коли дзвенять пташині голоси,

Із чистих рос, що землю миють зранку,

З любов’ю мамин погляд там, де ви.
1-й ведучий.

Слово для наступного побажання ви­пускникам від імені батьків надається...


Завершення промови мами

За традицією, закладеною в цих стінах, матері випу­скників дарують своїм дітям український рушник — символ-оберіг матері і дитини. Не було, мабуть, жод­ної хати в Україні, яку б не прикрашали рушники. Ха­та без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров'я. Все наше життя проходить разом із рушни­ком: вшановуємо народження немовляти, виряджаємо з дому в далекий путь, зустрічаємо гостей. На рушник стають при вінчанні. І сьогодні ми хочем вам подати, наші любі діти, цей оберіг на щастя, на-долю, щоб до­рога вашого життя була рівною і заквітчаною, і щоб не спіткало вас у дорозі ніяке лихоліття.



(Під музику пісні «Рідна мати моя» батьки дарують випускникам рушники. 4 випускники піднімаються на авансцену).
1-й випускник.

Мамо рідно! Мої успіхи тобі!

Щоб не гасло серце у журбі!

Кожна крапелька душі до дна,

Щоб ніколи не була сумна.
2-й випускник.

Тепло долонь при тихім навіть слові,

Теплом напоєні матусині сліди,

Теплом струмляться очі барвінкові,

Це оберіг від всякої біди.
3-й випускник.

І птиця-щастя буде лише там,

Де діти люблять і шанують мати.

І птиця-щастя прилетить туди,

Де завжди з усмішкою буде батько!
4-й випускник.

А мати з батьком — що в житті дорожче?

Любов — як птиця, не затримує всіх нас.

В клітині птицю не втримаєш довго

Отож, нехай летить у небо в цей же час! (Випускники випускають у небо голубів).
2-й ведучий.

Тріпочуть листочки тополі,

Берізки ніжно шелестять,

Сьогодні свято і в початковій школі -

Дзвінок останній продзвенить.
1-й ведучий.

І третьокласників покличе



Він на урок в останній раз,

І ніби чайка закурличе,

І поведе у світлий клас.
2-й ведучий.

А всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас.

Коли одержали свій зошит із книжками,

Коли за парту сіли в перший раз.
1-й ведучий.

Уже дорослі підросли як діти,

Прощаються із першим вчителем своїм,

Але для того, щоб стати гарним гімназистом,

Повинні клятву дати класам випускним.
Клятва третьокласників

Ми, приймаючи естафету випускних класів, кляне­мося:

Прибігати в школу до першою уроку з палаючими від зацікавленості очима. Клянемось!

З апетитом ковтати всі знання і нести їх по жит­тю, перемагаючи у турнірах та олімпіадах.

Клянемось!

Берегти чистоту власних помислів, формувати в собі риси інтелігентної людини. Пам'ятати, що голов­не у стосунках з оточуючими добро, гуманність і
милосердя.


Клянемось!

Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації, який запалили ви сім років тому.
Клянемось!


З гідністю донести звання «Учень» до кінця навчання.

Клянемось!

(Під оплески і музику учні займають своє місце).

2-й ведучий.

У велике море життя відчалюють

Випускники сьогодні,

Але заміна їм не за горами в школі,

Наздоганяє вам вже шостий клас.


1-й ведучий.

їм слово хочемо надати,

Прийшли вони вас щиро привітати.

Адже наступний рік вже їм приймати.
1-й шестикласник.

Ось час проб'є, і школу ви покинете

Уже назавжди. Тут не буде вас.

Розійдетесь, у [світ ясний полинете,

І засумує школа, рідний клас.
2-й шестикласник

Нехай земля з. джерел дає вам сили,

Відвагу і наснагу вам дає.

Ви перший крок в життя уже зробили,

Хай щастя вас усюди зустрічає.
(Лунає пісня Алсу «Стать би первоклашкой»).



2-й ведучий.

Але школа — не просто заклад.

Це — другий дім, де зустрічають мами.

Тут чисто, світло й завжди охайно,

І це збережено повинно бути нами.
1-й ведучий.

Випускникам ми надаємо слово,

Слова подяки треба їм сказати,

Адже, ідучи в світ широкий,

Їх всюди люди будуть зустрічати.

(Виступ випускника із словами подяки завгоспу, ла­борантам, технікам, кухарям, слюсарям. Після висту­пу зі словами подяки випускники дарують квіти технічному персоналу).

2-й ведучий.

Кожного року випускники залишають школу, але їх наслідують наймолодші.


1-й ведучий.

І ось сьогодні наші малята-першокласники прийшли привітати своїх старших друзів.


Слова першокласників

1-й першокласник.

Мами вперше вас до школи

Точно так вели, як нас.

Не забудь цього ніколи,

Першу вчительку і клас.
2-й першокласник.

Хлопчаки, усі швиденькі і рухливі, і меткі.

Ви були, як ми, маленькі,

А ось виросли які.
3-й першокласник.

А дівчата, а дівчата,

Як з журналу мод зійшли.

В першім класі на початку

Ви такі ж, як ми, були.
4-й першокласник.

Ми вам успіхів бажаєм.

І здоров’я , і добра.
5-й першокласник.

Дзвоник вам ми всі даруєм,

Щоб не забували нас.

І запрошення на вечір

Випускний наш — все для вас! (Під музику малюки дарують випускникам дзвоники та запрошення на випускний вечір).
2-й ведучий.

9 років тому точно так само учні пер­ших класів подарували випускникам запрошення на свій випускний вечір.


1-й ведучий.

І точно так само стояли на лінійці навпроти один одного майбутній класний керівник ... і сьогоднішні її випускники.


2-й ведучий.

Ось так закружляла доля, і хто його знає, де і як зустрінуться сьогоднішні випускники і першокласники.


1-й ведучий.

Так нехай вальс, який зараз станцю­ють старшокласники та випускники, закружляє їх на передачу самих добрих, самих цінних традицій.



(Під музику «Последний раз сидим с тобой за пар­тою» учні виконують символічний танець, старшок­ласник з маленькою дівчинкою, а старшокласниця з маленьким хлопчиком. Після танцю випускники дару­ють першокласникам подарунки).
2-й ведучий.

Закінчилось дитинство останнім дзвінком

Українська гімназія ранковій росі променистій,

От ви всі стоїте на лінійці гуртом,

На останній лінійці врочистій.
1-й ведучий.

А попереду — іспити, ваші жнива,

Перед вами — стежки і дороги.

Буде кругом іти від думок голова

І терзатимуть думи-тривоги.
2-й ведучий.

Тож дай вам Бог у мирі всім прожити,

Щоб ваші руки знали ремесло,

Життя любить, а ще й людей любити,

Щоб легко і щасливо вам було.
1-й ведучий.

От і все! Лінійка урочиста

Скінчиться зараз. І в останній раз

Дзвінкова пісня радісна і чиста

До глибини душі стривожить вас.
2-й ведучий. Право дати останній дзвоник надаєть­ся випускники ... класу ... та учениці 1 класу ... (Дзвенить останній дзвоник).
1-й ведучий.

Для урочистого закриття лінійки, при­уроченій до свята «Останній дзвоник», стояти струнко!


2-й ведучий. На цьому урочиста лінійка, присвяче­на Святу останнього дзвінка, закінчена. Право перши­ми залишити лінійку, зробити почесне коло пошани надається випускникам.
1-й ведучий.

Як кораблю велике плавання бажають,

Так ми проводимо своїх випускників,

І музика на щастя їм заграє,

На добре, на майбутнє, на віки.

(Під марш «Прощання слов'янки» випускники пер­шими залишають лінійку, а за ними всі інші учні).

День останнього дзвоника
(Учні шикуються на шкільному май даннику. Подвір'я, на якому прохо­дить лінійка, святково прибране. Звучать фанфари).
1-й учень.

Увага всім! Увага всім!

На веснянім видноколі

Зайнялася зоря.

Свято в школі!

Свято в школі!

День останнього дзвінка.

Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято —

День останнього дзвінка.
2-й учень.

На велике шкільне свято

Прибуло гостей багато:

Татусі й матусі,

Друзі вірні й бабусі.

Школа радо зустрічає всіх,

Лунає музика і сміх,

Усі радіють, і тільки випускники

Сьогодні трішечки сумні.
Ведучий.

Дорогі друзі, учні, вчителі, батьки. Шановні гості. У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теп­лий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Воно радісне й водно­час сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду — чудові літні канікули. А сум­не, бо сьогодні дзвоник востаннє пролунає для наших найстарших учнів — одинадцятикласників.


1-й учень.

Злинь же музика в небо гучніше,

В добру путь лунай, в добрий час!

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаєм на Вас.

(Під мелодію «Когда уйдем со школьного двора» заходять випускники).
Ведучий.

Школо, під державний прапор України струнко! Право підняти державний прапор України надається...

Рівняння на прапор. (Звучить Гімн України).
1-й учень.

Традиція у нас існує здавна:

В хвилини щастя й урочистих свят

Покласти квіти до підніжжя обеліска,

Згадати про полеглих всіх солдат.
2-й учень.

Вони за щастя наше і за мир стояли,

У бій ішли за волю без вагання.

Найкращі квіти їм ми подаруєм,

Вшануємо хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання). (Лунає мелодія пісні «Журавлі»).
Ведучий. Ось і закінчився навчальний рік. Усі розв'язано і приклади, і задачі. Попереду у кож­ного свій зліт, перемоги, а може, й невдачі. Тож слово для виступу надається директорові школи. (Виступи гостей).
Ведучий. Важко сказати, у кого сьогодні біль­ше свято — в учнів чи у вчителів. Що важче — навчатися чи навчити? Мабуть, і те, й інше по­требує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одно­го виняткового вміння — відчути кожного учня. Кожен учитель дорогий випускникам по-своєму, але, мабуть, ріднішої за першу вчительку немає. Слово надається вашій першій учительці. (Виступ).
Ведучий.

Благословляйте, добрі люди,

Народження дітей своїх,

Хай погляд у дитини буде

Відкритий, як з небес святих.

О вчителі, благословляйте

Всіх учнів на щасливу долю.

Все серце дітям віддавайте,

Й вони не завдадуть вам болю. (Слово надається класному керівнику. Виступ).
Ведучий.

Сьогодні, дорогі випускники, мож­ливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа — це ваш рідний дім. І сьогодні вона в сяйві квітів ніби притихла, щоб попрощатися з вами, випус­тити вас у далеку дорогу, яка називається до­рослим життям.



Пригадайте свої шкільні роки: сходинка за сходинкою, від першокласника до випускника. Слово надається учням школи.
1-й учень.

Сьогодні ми зібралися на свято

У цей чудовий урочистій час,

Щоб старших друзів привітати,

Які вже 11-й скінчили клас.
2-й учень.

Ми бажаємо сьогодні від душі,

Щоб ніколи ви не були сумні.

Щоб грошей багато мали,

Й холодильники тріщали.
3-й учень.

У «Мерседесах» щоб усі катались,

Щоби з горем ви не зналися ніколи,

На Гаваях відпочили, і не раз,

«Спікере» їли й попивали «Колу».
4-й учень.

А ми поки що малюки,

Школярики маленькі,

І горнемося залюбки

До вчительки, до неньки.
5-й учень.

А ви нівроку підросли,

Змужніли, що й казати,

Дівча, як вишня он цвіте,

А хлопців не впізнати.
6-й учень.

Які прекрасні, чарівні,

Немов весняні квіти,

Та не забудьте, ви усі

Дія тата й мами — діти.
7-й учень.

Вам ми хочем побажати

Завжди успіхів в житті

І про школу пам’ятати ,

Де б не були в майбутті.
8-й учень.

Вам побажання шлем дитячі,

Бажаєм щастя та удачі

Та ще здоров’я зичим вам —

Усім, усім випускникам.

9-й учень.

Перший клас вам всім бажає

І здоров’я , і добра.

Щоб були ви всі щасливі

І не знали горя й зла.
10-й учень.

Будьте привітні, красиві і милі,

А особливо здорові й щасливі,

Щоби труднощі вміли долати

І чудовії весни стрічати.
11-й учень.

Хай у вашім житті буде вічна весна,

І ніколи вона не минає.

Хай дорога завжди буде чиста, ясна,

І дзвіночок цей завжди для вас лунає.

(Звучать фанфари. Вручення передача дзвіночків випускникам).
2-й клас.

Хоч ми всі молодша ланка,

В різні класи

Йшли ми ранком,

Та усіх ми знаєм вас,

З останнім дзвоником вітаєм,

Щастя всі ми вам бажаєм.
3-й клас.

А в нас вже досвіду доволі:

Батькам надвечір залюбки

Про все, що трапилось у школі,

Ми вправно кажемо казки.
4-й клас.

А ми також «випускники»,

Нічим не гірш від вас —

І з четвертого ми, бач які,

Вступаємо у 5-й клас.
5-й клас.

Хай краще спробують, як ми,

Прийшовши з початкової школи,

В душі лишатися дітьми

1 в старшій вчитись школі.
6-й клас.

Тож щасливим хай буде

ваш обраний шлях,

Хай вам добре у світі живеться,

А цей срібний дзвіночок у ваших серцях

Добрим спогадом хай озоветься.

7-й клас

Скільки сталося за рік, подій:

Вітько в Юлю закохавсь,

З уроків став тікать Сергій,

Дівчатка стали фарбуватись,

Хлопці про уроки забувать.

Та все ж ми якось примудрялись

Учитися ще й в конкурсах перемагать.
8-й клас.

Ми зараз вже у восьмім,

Цей вік згадайте ви собі.

Ми зовсім вже дорослі,

Хоч зростом ще малі.

Нам ще три роки вчитись,

Й ми будемо трудитись.

У всьому доброму на вас,

Випускники, рівнятись.
9-й клас.

Випуск, випуск, випуск в школі,

Це й для нас святкова мить,

Скільки нас, ми ще не знаєм,

Шкільне гніздо покине й полетить.

Хто в технікумі чи в училищі

Освіту буде здобувати,

Одне ми знаєм точно —

Що за шкільною партою

Багато буде сумувати.
Ведучий.

Згадаєте і радощі, й невдачі,

Диктанти, розв’язані задачі.

Отож пам 'ятайте цей рідний дім,

теплом багатий,

Який зумів усім багато дати.
Тож хай пам'ятна стрічка випускника, яку вам вручать, буде символом пам'яті про школу. (Десятикласники вручають стрічки, звучать фанфари).
Слово-відповідь випускникові.
1-й учень.

До побачення, школо!

Вже час вирушати в дорогу.

Десь моя непроторенна стежка

загубилась в житах,

Десь чекає кохання,

десь чекає тривога —

Все то моє, мій ніким

не торований шлях.
2-й учень.

Нам усім по 17, усі ми крилаті,

Усі галасливі, усі завзяті,

А світ, мов казка, що летить удаль

Вона скінчилась... І усім нам жаль.
3-й учень.

Прощавай, шкільна скрипуча парта.

Шкодувати пізно, та не варто,

Бо у серці тисячі бажань.

Тож пробачте сьогодні за все:

Жарти, витівки наші невдалі,

Нас життя вже на крилах несе

В невідомі незвідані далі.
4-й учень.

Болючим видається час прощання —

Ми опинилися в розлуки на краю...

Нам зустрічати всім нові світання,

Та школу не забудемо свою.
5-й учень.

Бо в школі ми зробили перші кроки

В країну Знань і перші відкриття.

У пам 'яті залишаться уроки,

З якими ми підемо в майбуття.
6-й учень.

І цей останній дзвоник будем пам 'ятати



Та мудрість вчительську й тепло долонь,

Бо тільки вчитель може віддавати

Любов свою і серденька вогонь.
7-й учень.

Ще крок... І все...

Нам вручать атестати,

І перед нами ляже сто доріг...

Та з них завжди ми будемо вертати

Нам дорогий усім шкільний поріг.

8-й учень.

Найкращі квіти, що на цій землі,

Любов, повагу і серця гарячі

Прийміть від нас, шановні вчителі,

Ми летимо.

Бажайте нам удачі.

(Усі учні дарують квіти вчителям. Лунає му­зика).
Ведучий.

Слово батьківське здавна цінилось,

Мало велику вагу у родині,

Час настає, і мусить давати

Батько пораду дорослій дитині.

(Виступи батьків).
Мати.

Дорогі наші діти, найкращі для нас,

Ми бажаємо щастя і долі.

Вам сьогодні з дитинством

прощатися час,

А життя — не стежинка у полі,

А життя це дороги тернисті не раз,

А життя — це не сміх і не жарти...

Та не бійтесь нічого, у добрий вам час!

Світ чарівний, і жити в нім варто.

Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,

Горе й лихо хай всіх обминає.

Хай вам буде удача і щастя в житті,

І хай серденько ваше співає.
Батько.

Благословляєм вас, діти, в добрий час,

Хай щастя і достаток буде з вами,

Прийміть хліб-сіль на рушнику від нас,

Сміливо по землі ідіть шляхами.

(Лунає мелодія з пісні «Рідна мати моя». Батько й мати вручають дітям хліб-сіль на ви­шитому рушникові. Хліб передають з рук у ру­ки, і кожен випускник цілує його).

(Слово-відповідь випускників).
9-й учень.

Спасибі вам за добрії слова,

За щирі привітання й побажання.

Хоч кажуть, усього в житті бува,

Та ми стрічати будемо світання.

У праці й пісні, у навчанні теж

Збудуєм щастя власними руками.

Усім вам дякуємо щиро і без меж,

І ви гордитись будете ще нами.
10-й учень.

Вклоняємось низенько до землі

Усім батькам, які прийшли

до нас на свято.

Прийміть уклін, шановні, дорогі

І найдорожчі в світі — мама й тато.
(Лунає мелодія «Родительський дом». Випуск­ники вручають квіти батькам).
1-й ведучий.

У велике життя вирушаєте,

Зараз ми засмутились до сліз.

Рідна школа всіх вас проводжає

1 рядки ювілейних беріз.
2-й ведучий.

Вам не сісти вже більше за парту,

Ви не прийдете разом в свій клас,

Не дивитись на дошку і карту,

Не співатиме дзвоник для вас.
1-й ведучий.

Пролунав же наш дзвоник востаннє,

Починається мить розставання.

Нехай чує тебе весь одинадцятий клас,

Він останній в житті у вас.
2-й ведучий.

Ось срібний голос дзвоника лунає,

Випускників останній кличе раз,

В однім пориві всі серця єднає.

Щасливо друзі, всім у добрий час.
Заступник з виховної роботи.

Право дати ос­танній дзвінок надається випускниці школи та учневі 1 класу.


Ведучий.

Дорогі випускники! Щоранку про­тягом одинадцяти років кожного вела стежина від батьківського порога до шкільного. А тепер поведе вона вас у самостійне життя.



(Лунає музика. Виходять дівчатка-стежинки і утворюють коридор. Вони тримають у руках голубів).
(На тлі мелодії «Прощайте голуби» звучать слова).

І все життя поруч із вами йтиме ваша доля. Якою вона буде, залежить від вас. Ми ж ба­жаємо вам тільки щасливої долі.



А ви летіть собі, летіть,

Від болю і розлуки не впадіть.

Летіть, та білих крилець не ламайте,

А падаючи, знову підіймайтесь.

Тернами встелені путі-дороги

Й стрімкої річечки круті пороги

Нехай у вашій долі обминуться.

Ви ж бійтеся з любов 'ю розминуться,

Зустрічному дозвольте обігріться,

На біль свій і втому усміхніться.

Хороших друзів завжди вибирайте,

Своїх батьків ніколи не цурайтесь.

З любові й болю зіткане життя...

Цьому, що є, не буде забуття.

А ви летіть... Додому повертайтесь,

Та на минуле часом оглядайтесь.
Дорогі випускники! Вам надається право зро­бити коло пошани.

(Випускники заходять у коридор, який утво­рюють «дівчата-стежинки», і випускають го­лубів).
Ведучий.

Урочисту лінійку, присвячену святу Останнього дзвоника, вважати закінченою.

Школо. До слухання Державного Гімну Ук­раїни стояти струнко. (Лунає Гімн України).
Ведучий.

Шановні батьки випускників! Зга­дайте той час, коли одинадцять років тому ви привели своїх дітей на перший урок. Як хвилю­валися, як мріяли про майбутнє. Сьогодні ви маєте право завести своїх дітей на останній урок. (Лунає музика. Учні роблять коридор із руш­ників).



(Батьки беруть за руки своїх дітей-випускників і заводять через коридор із рушників до школи; за ними виходять усі учні школи),







База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка