Екскурсія до українського тематичного села як активна форма навчання



Скачати 225.33 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір225.33 Kb.
Олена Волошенко,

доцент кафедри педагогіки

Черкаського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних

працівників
Екскурсія до українського тематичного села як активна

форма навчання

Екскурсія як відома форма навчання часто розглядається як допоміжна і другорядна. Проте, екскурсія до українського тематичного села може стати і бути інноваційною активною форму навчання. Оскільки саме така екскурсія відкриває нові дидактичні можливості у організації навчального процесу за межами загальноосвітнього навчального закладу.

В Україні другий рік Інститутом демократії імені Пилипа Орлика та Щецинським центром розвитку місцевої демократіїї реалізовується польсько-український проект «Сприяння сільському мікропідприємництву в Україні». У 2014 році вісім українських сіл із Черкаської, Полтавської та Кіровоградської області зробили перші кроки щодо створення тематичних сіл. У 2015 році у Черкаській області з'явиться чотирнадцять тематичних сіл. Таким чином, екскурсії до цих сіл та їх освітні пропозиції можуть стати інноваційною активною формою навчання, яка дозволить педагогам реалізувати навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів, а учням активно засвоїти нові знання, набути практичного та емоційного досвіду, нових компетенцій, сформувати стійку мотивацію щодо поглиблення власних знань.

Так, наприклад, у селі Сорокотяга (Жашківського району Черкаської області) можна пізнати світ води, поглибити свої знання із фізики, хімії, географії, історії тощо. У селі Суботів (Чигиринського району Черкаської області) відтепер можливо дізнатись про автентичні для цього краю ігри, розваги і забавлянки і, таким чином, поглибити свої знання з історії та предметів художньо-естетичного циклу. Село Івківці (Чигиринського району Черкаської області) стане в пригоді у вивченні історії, трудового навчання, фізики, біології тощо. Оскільки саме у цьому селі з'явився Зерноленд. У ньому можна простежити і дослідити весь шлях від зернини і до хлібини. У селі Коржова (Уманського району Черкаської області) можна дізнатися не лиш історію млинарства й діяльності млина, а й пережити незабутні враження від того, як працювали наші діди-прадіди у давнину на водяних млинах, розв'язати математичні і фізичні задачі, поглибити знання із біології, трудового навчання, економіки тощо. У селі Межиріч (Канівського району Черкаської області) з’явилась Мамонтландія. Під час екскурсії до якої учні поглиблюють знання із історії, основ здоров’я, фізичної культури, предметів художньо-естетичного циклу. Детальніше познайомитися із тематичними селами України та їх дидактичними можливостями можна за адресою: https://www.facebook.com/prydumatyselonanovo?fref=nf

Цікавими, із дидактичної точки зору, можуть бути не лише пропозиції тематичних сіл, а й тематичних сільських садиб та осель, світлиць та музеїв. Практично кожен учитель і педагогічний колектив сільської школи, які захоплені і закохані у свій край, навчальний предмет або хобі, спроможні створити освітнє середовище у сільській місцевості, яке дозволить як дітям, так і дорослим поглибити свої знання із різних галузей.

Екскурсія у тематичне село розглядається нами як активна форма організації навчання. Така екскурсія, у залежності від тематики села може бути предметною або між предметною. Дидактичне середовище українського тематичного села – це дійсність, в умовах якої відбувається навчання і розвиток особистості, відбувається формування рис характеру і особистісних навичок, умінь, компетенцій.

Екскурсія як дидактичний метод дозволяє досягнути ті освітні цілі й задачі, які передбачають програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Під час екскурсій у тематичні села відбувається активне учіння школяра завдяки його власній діяльності, у процесі якої на основі пізнання, вправляння й набуття досвіду в учня утворюються нові знання, уміння, форми діяльності та поведінки та удосконалюються ті, що набувались раніше.

Важливо, щоб у процесі планування екскурсії були передбачені проблемний виклад навчального матеріалу, частково пошукові (евристичні), дослідницькі, практичні та ігрові методи, які дозволяють активізувати пізнавальні діяльність учнів, сформувати стійку мотивацію щодо вивчення навчального матеріалу й застосування його на практиці.

Метод проблемного викладу передбачає ознайомлення учня із шляхом дослідження проблеми, завдяки чому відбувається засвоєння можливих варіантів вирішення ускладнень у процесі пізнання нових знань.

Частково-пошукові методи будуються на основі того, що вчитель (екскурсовод) повідомляє учням лише частину знань, іншу частину знань учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені запитання або розв’язуючи проблемні завдання. Прикладом таких методів можуть бути евристична бесіда, квести тощо.

Дослідницький метод навчання ґрунтується на тому, що вчитель (екскурсовод) разом із дітьми формулює проблему, розв’язку якої буде присвячено частину екскурсії; учням не повідомляються знання і вони здобувають їх у процесі розв’язання дослідницької задачі (проблеми), порівнюють варіанти відповідей, обирають засоби для досягнення результатів. Завдання дорослого – це оперативне управління процесом розв’язання дослідницької проблеми. Таким чином відбувається творче засвоєння знань, інтенсифікується пізнавальна діяльність, а здобуті знання легко застосовуються у процесі життєдіяльності.

Практичний метод передбачає пояснення з метою теоретичного розуміння діяльності; показ у поєднанні із інструктажем; можлива спроба кількох учасників екскурсії з метою засвоєння послідовності виконання практичної роботи й запобіганню допущення помилок під час її виконання; безпосереднє виконання роботи, коли кожен учень самостійно робить завдання; рефлексія зробленого і досягнутого.

Дуже корисно у процесі навчальної екскурсії передбачати пізнавальні (дидактичні) ігри. Основна роль учня у процесі такої гри – активний перетворювач дійсності. Змодельована ігрова ситуація стимулює дитину до знаходження розв’язку або пошуку виходу. Це можуть бути у залежності від тематики села лінгвістичні, математичні, хімічні, біологічні ігри, вікторини, квести, ігри-подорожі. Також дидактичні ігри можуть передбачати інсценування, театралізації, генерування ідей, змагання тощо.

І.П. Підласий зазначає, що чим частіше набуті учнями знання взаємодіють із життям та використовуються на практиці, використовуються для перетворення оточуючих процесів і явищ, тим вище інтерес до навчання й свідоме оволодіння знаннями й навичками. [c.181]

Здійснимо аналіз навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.

Програмами для 1-4 класів із української мови передбачено вивчення п’яти змістових ліній: навчання грамоти, мовленнєва змістова лінія, мовна змістова лінія, соціокультурна змістова лінія, діяльнісна змістова лінія. Дидактичне забезпечення розділу «соціокультурна змістова лінія» доцільно поєднати із екскурсіями у тематичні села.

Наприклад, у 1, 2 і 3 класах вивчення цього розділу має такий зміст навчального матеріалу: «Мала батьківщина», «Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та інші», «Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час цих свят», «Вивчення дитячих пісень, колискових, щедрівок, посівалок, ознайомлення із особливостями їх уживання», «Ознайомлення із народними прикметами», «Пам’ятні місця рідного краю».

У 4 класі зміст навчального матеріалу стає ширше: «Минуле і сьогодення рідного краю, його природа, люди, що його прославили», «Українські народні звичаї, традиції, обереги», «Відомі люди України минулого і сьогодення».

Вивчення курсу «Природознавство» у 1-4 класах також прекрасно поєднувати із освітніми екскурсіями до сільської місцевості. Програмою з природознавства визначено сім змістових ліній, п’ять із яких цікаво і корисно вивчати безпосередньо у колі природи під час екскурсій: «об’єкти природи», «взаємозв’язки у природі», «рідний край», «охорона і збереження природи», «методи пізнання природи».

Так, у 1 класі навчальною програмою передбачено такі екскурсії:



  • Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи.

  • Спостереження за осінніми змінами у живій і неживій природі.

  • Екскурсії у парк, сквер, ліс, до водойми, до лісу.

Окрім цього, заплановано практичні роботи, дослідницькі практикуми та демонстрації, які мають такий зміст навчального матеріалу:

  • Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.

  • Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю.

  • Демонстрація властивостей води і повітря.

  • Визначення із чого це виготовлено?

  • Як живуть мурахи?

  • Чим славиться моє місто (село)?

Також передбачено:

  • виконання міні-проектів із такої тематики:

  • Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі).

  • Як облаштувати джерело?

  • Пошук відповідей на запитання до природи:

  • Із чого виробляють папір?

  • Звідки береться олія?

  • За що нам вдячні домашні улюбленці?

  • Чи розуміють тварини одне одного?

  • Чим снідає їжачок?

У 2 класі продовжуються всі перелічені методи навчальної діяльності:

  • Екскурсії-спостереження за природою восени та взимку, у весняний парк;

  • Міні-проекти: Будьмо знайомі! (походження назв рослин і тварин). Як готуються до зими бджоли? Не зривай первоцвітів. Квіти у моєму житті. Книга скарг природи. Лісова аптека.

  • Дослідницькі практикуми: Як виникає тінь? Як можна своєю тінню виміряти висоту дерева? Як зберігати в домашніх умовах плоди і насіння? Як орієнтуватися у лісі? Сонячний годинник.

  • Запитання до природи: Які рослини є символами України? Коли ліс дякує, а коли ображається? Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду? Які рослини можуть слугувати годинником? Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

У 3 класі заплановано:

  • екскурсію «Ознайомлення з розмаїттям рослинного і тваринного світу рідного краю»;

  • практичні роботи та завдання: дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті; ознайомлення з колекцією корисних копалин; розмноження кімнатних рослин, умови розвитку рослин, складання ланцюга живлення;

  • демонстраційні досліди та дослідницькі практикуми: як опріснити воду? Як змусити вітер працювати? Виявлення складу ґрунту. Які корисні копалини є у моєму краї? Як зменшити втрати тепла у будинку? Як тварини дбають про своє потомство?

  • Міні-проект: Виявлення пилу у повітрі та встановлення джерел його забруднення.

  • Запитання до природи: Які легенди про рослини і тварини складали наші пращури? Як поліпшити властивості ґрунту? Вода – руйнівник, чи вода – рятівник? Чому бактерії називають і друзями, і ворогами?

У 4 класі навчальною програмою із природознавства передбачено:

  • Екскурсію «Орієнтування на місцевості за допомогою компаса».

  • Практичні роботи та дослідницькі практикуми: «Розпізнавання та характеристика корисних копалин свого краю». «Читання плану і карти з використанням умовних знаків і масштабу». «Що можна зробити для збереження природи у моєму краї»? «Спостереження за зоряним небом (Місяцем), визначення напрямку на північ за допомогою Полярної зорі. Вивчення властивостей твердих тіл, рідин, газів. Вимірювання лінійних розмірів, площі фігури неправильної форми, об’єму рідини (за допомогою медичного шприца, мензурки), часу (за допомогою секундоміра)

  • Запитання до природи: Які штучні матеріали людина створила із природних речовин? Чому ліси називають «легенями планети»? Які годинники використовували люди здавна? Коли водойми нам дякують, а коли ображаються? Як тварини впливають на ґрунт?

  • Інформаційно-пізнавальний проект «Речовини навколо нас». За такими напрямами: Речовини з яких будують будинок, та їх властивості. Речовини на кухні та їх властивості. Речовини на городі та їх властивості. Речовини у ванній кімнаті та їх властивості. Речовини, у моєму портфелі та їх властивості.

У 3-4 класах учні вивчають навчальний предмет «Я у світі», який реалізує галузь “Суспільствознавство” Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Цей предмет охоплює такі теми: “Людина”, “Людина серед людей”, “Людина у суспільстві”, “Людина у світі”, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів: “Я сім'я школа рідний край – Україна – світ”; розкриває взаємодію людей у сім'ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей із природним і соціальним оточенням, набуття досвіду особистого ставлення до системи цінностей демократичного суспільства. Поєднуючи вивчення предмету із екскурсіями у тематичні села можна оптимізувати навчальний процес щодо досягнення дидактичних цілей, виховання і розвитку учнів. Особливо це стосується вивчення таких навчальних тем:

  • Турбота кожного про оточення, про довкілля, про історичну та культурну спадщину.

  • Співробітництво людей у питаннях збереження природи і життя.

  • Внесок кожної людини у збереження різних культур і природних багатств тощо.

Значні дидактичні можливості мають тематичні екскурсії в українські села для вивчення таких навчальних предметів як: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво, трудове навчання і фізична культура.

Так, наприклад, екскурсія у тематичні села пов'язані із ткацтвом, вишивкою, виготовленням іграшок може сформувати стійку навчальну мотивацію до реалізації таких навчальних тем: виготовлення аплікації із ниток (2 клас); виготовлення іграшок із ниток (3 клас); виготовлення виробів (ляльки-мотанки, закладок, сувенірів тощо) технікою плетіння, виготовлення найпростішої м'якої іграшки (4 клас).

Зміст програми для загальноосвітніх навчальних закладів “Основи здоров'я” (1-4 класи) структурується за такими розділами: “здоров'я людини”, “фізична складова здоров'я”, “соціальна складова здоров'я”, “психічна та духовна складові здоров'я”.

У 1 класі учні вивчають такі теми:



  • Народні традиції, родинні свята і здоров'я.

  • Емоції та настрій людини. Як покращити настрій.

Окрім того, виконують такі практичні роботи:

  • створення пам'ятки “Як влаштувати веселе свято”.

  • Вправи “вгадай емоцію”, “намалюй настрій”

  • ігри, що сприяють гарному настрою.

У 3-4 класах до змісту навчального матеріалу належить розвиток фантазії та уяви, творчих здібностей дитини як складові психічного і духовного здоров'я.

Програмою з природознавства у 5 класі передбачено виконання:



  • практичної роботи «Складання Червоної книги своєї місцевості».

  • Міні-проекту «Будь природі другом!»

  • Дослідницького практикуму “Дослідження екологічних проблем своєї місцевості”.

  • Організації спостережень за природоохоронною діяльністю людей у своїй місцевості.

Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із географії передбачено ознайомлення із компонентами природи своєї місцевості та виявлення взаємозв’язків між ними; складання порівняльної характеристики водних об’єктів (за вибором; визначення географічних координат та відстаней за географічною картою):

У 6 класі учні вчаться орієнтуватися на місцевості; визначати азимут, складати і читати план місцевості й карту, користуватися масштабом і градусною сіткою; описувати за власними спостереженнями погоду.

У 7 клаі остання практична робота курсу «географія» передбачає визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходження.

У 8 класі, в курсі «Фізичної географії України», учні вивчають:

Тему 2. «Джерела географічної інформації». Під час вивчення цієї теми туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуку, музейні експозиції та виставки розглядаються як джерела географічної інформації. А практична робота до цієї теми передбачає опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами.

Тему 8. «Рослинний покрив». Вивчення цієї теми передбачає знайомство учнів із різноманітністю видового складу та закономірностями поширення рослинності, Червоною та Зеленою книгами України, впливом господарської діяльності на рослинний покрив.

У 9 класі учні вивчають:

У ІІ розділі «Населення України» тему 3. «Система розселення і розвиток поселень». Ця тема спрямовано на виявлення суттєвих ознак понять «місто», «село», міське і сільське населення. Учні знайомляться із сільським розселенням і його географією, типами сільських поселень та особливостями їх розміщення; дають оцінку соціальними проблемам сільського населення та шляхами їх розв’язання.

У ІІІ розділі «Господарство» тему 13. Сільське господарство. Під час вивчення цієї теми учні вивчають природно-географічні фактори розівитку сільського господарства; сільськогосподарські угіддя та їх структуру; географію зернового господарства, технічних культур, картоплярства, овочівництва та плодівництва; тваринництво, рибне господарство. Практична робота до цієї теми передбачає нанесення на контурну карту розміщення посівів найважливіших сільськогосподарських культур та аналіз статистичних даних щодо виробництва сільськогосподарської продукції.

Розділ V. «Географія своєї області». Саме вивчення цього розділу доцільно поєднати із екскурсіями у тематичні села області. Учні вивчають і дають оцінку природнім умовам та ресурсам області, аналізують особливості топоніміки своєї області, знайомляться із культурою та побутом місцевого населення. Практична робота до цієї теми передбачає нанесення на контурну карту області найважливіших господарських і культурних об’єктів та складання проекту перспективного розвитку області.

Таким чином, екскурсії у тематичні села можуть бути значним дидактичним елементом для активізації навчання учнів і поглиблення знань.

Навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з історії України та всесвітньої історії (5–9 класи) передбачено виконання практичних завдань із такої тематики:

У 5 класі:


  • Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.

  • Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле.

  • Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле.

  • Моя уявна подорож історичними місцями України.

У 6 класі:

Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на тери­торії України.

Створення тематичних сіл, які спеціалізуються на історії рідного краю може стати потужним дидактичним джерелом для вивчення історії України. Так, у 10 класі вивчається історія рідного краю у ХХ сторіччі. Так, тема 8 передбачає вивчення процесів модернізації економічного і соціального життя на початку ХХ ст. Зміни у повсякденному житті населення. Політичне життя. Духовне життя, звичаї, традиції, побут .Особливості процесів культурного і духовного життя. Здобутки діячів культури краю. Подальші алгоритми вивчення тем навчальної програми будуються аналогічно, тільки в інші історичні періоди.

Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із фізики та астрономії передбачені навчальні екскурсії, деякі із них доцільно поєднати з відвідуванням тематичних сіл. Наприклад:



  • У 7 класі об’єктами екскурсій можуть бути: спостереження фізичних явищ довкілля; фізичні характеристики природного середовища; фізика і техніка; фізика і екологічні проблеми рідного краю. Фізичні методи дослідження природного середовища.

Окрім того, у 7 класі навчальною програмою запропоновано такі орієнтовні теми навчальних проектів:

  • Фізика в побуті, техніці, виробництві.

  • Спостереження фізичних явищ довкілля.

  • Дифузія в побуті.

  • Використання енергії природних джерел.

Отже зміст екскурсії у тематичне село може бути початком або завершенням роботи над учнівськими проектами.

  • У 8 класі об’єктами екскурсій можуть бути: спостереження механічного руху і взаємодії в природі та на виробництві; теплоенергетичні установки та енергогенеруючі станції.

Навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з математики для учнів 5-9 класів передбачено вивчення дробових чисел, відношень і пропорцій, елементарних геометричних фігур та їх властивостей. Все це можна реалізувати у цікавій формі під час екскурсій у сільську місцевість.

Програмою із біології для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (10 -11 класи) також передбачаються навчальні екскурсії. Тематикою екскурсій у села може бути:



  • Способи розмноження рослин.

  • Запровадження нових сортів рослин і порід тварин у господарстві. (Наприклад відвідування селекційної станції або племінної ферми).

  • Методи розведення птахів: інкубація, розвиток курчат (птахофабрика).

  • Різноманітність видів у природі.

Окрім того, для профільного рівня вивчення біології у 11 класі передбачено два польові практикуми.

Польовий практикум №1 передбачає:



  1. Складання екологічної характеристики місцевих рослин і тварин.

  2. Вивчення видового складу, структури та використання екосистеми (водної чи наземної) своєї місцевості. Ланцюги живлення та трофічні рівні.

  3. Спостереження і виявлення пристосувань організмів до впливу різних екологічних чинників.

  4. Спостереження та опис сукцесій них змін екосистем своєї місцевості.

  5. Вивчення видового складу агроценозів.

  6. Проведення підживлення культурних рослин.

  7. Вивчення стану фітоценозів своєї місцевості та їх зміни під впливом антропогенних чинників.

Польовий практикум №2 спрямовано на ознайомлення із методами вивчення біорізноманітності, вивчення видового складу екосистем своєї місцевості; моделювання екологічної ситуації у навколишньому середовищі та прогнозування її змін.

Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із екології (11 клас) передбачення вивчення певних тем і виконання у процесі їх вивчення таких практичних робіт:

Тема 5. Проблема зміни ланок колообігу речовин та енергії.

Колообіг речовин і енергії як основний системотворчий фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем. Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю.

Практична робота:

„Аналіз схем колообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю”.

Тема 6. Проблема збалансованого природокористування.

Категорія „збалансований розвиток”, її еволюція. Найважливіші баланси у сфері природокористування. Досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання. Збалансованість між біологічної продуктивністю і споживанням біологічної продукції. Поняття „невиснажливого природокористування”. Досягнення балансу між основними сферами господарської діяльності.

Практична робота:

„Існуюча і оптимальна структура природокористування в Україні”;

Тема 7. Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть.

Категорія „біорізноманіття”. Генетичне видове і екосистемне біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Природозаповідання як одна із ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів. Уявлення про екомережі. Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття.

Практична робота:

„Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України”;

Тема 8. Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території.

Категорія „оптимізація”. Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території. Ієрархія цілей організації. Найвищий пріоритет природоохоронної та антропоекологічної функцій. Оптимізація „природного каркасу” території. Оптимальне співвідношення природних та господарських угідь. Обґрунтування територіальної структури природних угідь. Нормування антропогенних навантажень.

Практична робота:

„Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками”;

Значно цікавіше і корисніше буде виконувати такі практичні роботи після освітніх екскурсій у тематичні села України.

Навчальною програмою з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів (5 – 9 класи) передбачено, що на кожному уроці має бути практична робота, а результатами діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект. Значною мірою досягнути цієї мети допоможуть екскурсії у тематичні села. Під час спілкування із майстрами та умільцями учні не лише побачать і навчаться створювати вироби, а й переживуть значну кількість емоцій, набудуть досвіду, а у багатьох із них сформується особиста зацікавленість певними видами діяльності.

Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. Таким чином розподіл навчальних блоків у програмі здійснено таким чином:

У 5 класі: Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП. Блок 2. Технологія виготовлення текстильних виробів з аплікацією.

У 6 класі: Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту. Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів.

У 7 класі: Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини. Блок 2. Технологія виготовлення виробів в’язаних гачком.

У 8 класі: Блок 1. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату та листового металу. Блок 2. Технологія виготовлення швейних виробів. Блок 3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення.

У 9 класі: Блок 1. Технологія виготовлення комплексного виробу. Блок 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями. Блок 3. Технологія виготовлення виробів в етнічному стилі.

Кожен блок обов’язкової для вивчення складової містить чотири розділи: 1) основи матеріалознавства; 2) технологія виготовлення виробів; 3) основи техніки, технологій і проектування; 4) технологія побутової діяльності.

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі розроблено окремо для 5 – 6 класів, 7 – 8 та 9 класів. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. У 5 – 6 класах вивчається по 2 варіативні модулі на кожен із яких відводиться 20 год, у 7 – 9 класах вивчається по 1 варіативному модулю, кожен в обсязі 16 год.



Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 – 8 класів виконується в робочих зошитах. При виконанні проектів у 9 класі учні мають зібрати матеріали (зображення виробу, зображення виробів-аналогів з їх аналізом, вибір та розрахунок матеріалів, відповідний план реалізації проекту тощо) у проектну папку. Оскільки у 9 класі учні виконують підсумковий проект, ми пропонуємо переліки варіативних модулів (курсивом позначено тематику тих варіативних модулів, які можуть бути пов’язані із відвідуванням тематичних сіл) : для 5 – 6 класів

  1. Технологія виготовлення народної ляльки.

  2. Технологія виготовлення м’якої іграшки.

  3. Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією.

  4. Технологія виготовлення вишитих виробів.

  5. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

  6. Технологія виготовлення виробів, плетених із бісеру.

  7. Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.

  8. Технологія виготовлення писанок.

  9. Технологія приготування страв.

  10. Технологія виготовлення виробів, оздоблених аплікацією з природних матеріалів.

  11. Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.

  12. Технологія догляду за тваринами.

  13. Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.

  14. Технологія виготовлення сувенірів із деревинних матеріалів.

  15. Технологія виготовлення виробів із деревини та деревинних матеріалів ( способом ажурного випилювання).

  16. Технологія оздоблення виробів елементами геометричного різьблення.

  17. Технологія виготовлення макетів архітектурних споруд із деревини та деревинних матеріалів.

  18. Технологія виконання електротехнічних робіт.

  19. Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.

  20. Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу.

  21. Технологія виготовлення виробів із дроту

  22. Технологія виготовлення виробів способом металопластики.

та для 7 – 8 класів.

  1. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком.

  2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями.

  3. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

  4. Технологія оздоблення одягу.

  5. Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме».

  6. Технологія виготовлення виробів, оздоблених мережками.

  7. Технологія виготовлення виробів, оздоблених гладдєвими швами.

  8. Технологія виготовлення виробів, оздоблених українською народною вишивкою.

  9. Технологія оздоблення виробів вишивкою бісером.

  10. Технологія виготовлення сувенірів із текстильних матеріалів.

  11. Технологія ремонту та оновлення одягу.

  12. Технологія виготовлення писанок.

  13. Технологія приготування страв. Традиції української національної кухні.

  14. Технологія заготівлі та зберігання продуктів харчування.

15.Технологія вирощування рослин та догляд за ними.

16.Технологія природного землеробства.

17. Технологія виготовлення виробів із шкіри.

18.Технологія плетіння виробів із лози.



  1. Технологія плетіння виробів із соломи.

  2. Технологія виконання електротехнічних робіт.

  3. Технологія оздоблення виробів із деревини геометричним різьбленням.

  4. Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини різьбленням.

  5. Технологія оздоблення виробів об’ємним різьбленням.

  6. Технологія оздоблення виробів інтарсією (інкрустацією).

  7. Технологія оздоблення виробів із деревини мозаїкою.

  8. Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки).

  9. Технологія виготовлення виробів із деревини (способом токарної обробки).

  10. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату (з використанням ручних способів обробки).

  11. Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки).

Курс української літератури в 5–8 класах структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками, які можуть стати основою тематичної екскурсії:

• 5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи»);

• 6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»);

• 7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Ми — українці»);

• 8 клас («Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гу-мор і сатира»). Вивчення української літератури в кожному класі має також рубрику «Література рідного краю», на яку виділено 4 години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для роз-гляду. До «літератури рідного краю» пропонуємо включати також художню творчість ровесників учнів, їхніх земляків.

Викладання української літератури відбувається у форматі загального мистецького контексту, у якому створювався художній твір, а також міжпредметних зв’язків (українська мова, історія, світова література, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика).

Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із художньої культури у 10 класі передбачено вивчення української художньої культури із виконанням таких орієнтовних практичних завдань: виконання українських народних пісень, народних ігор та обрядів (за вибором); замальовки архітектурних споруд  зразків українського бароко. Реалізація таких практичних завдань, звичайно, стане найзмістовнішою під час тематичної екскурсії.

Екскурсії у тематичні села можуть бути джерелом загальної фізичної підготовки учнів, що передбачено навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із фізичної культури.



Отже, аналіз навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів дає підстави стверджувати, що поєднання вивчення предметів природничо-математичного, художньо-естетичного, лінгвістичного та історичного циклів із екскурсіями у тематичні села України є інноваційною активною формою навчання, яка дозволяє не лише систематизувати і розширити світогляд учня, а й сформувати мотиваційний та діяльнісний компоненти його навчальної діяльності.

Вчителі сільських шкіл, які захоплені освітніми ідеями, проектами мають всі можливості для того, щоб стати лідерами сіл і сприяти створенню тематичних сіл та освітніх осель.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка