Елементи освітнього менеджменту в організації управління та внутрішньошкільного контролю



Скачати 268.13 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір268.13 Kb.
Елементи освітнього менеджменту в організації управління та внутрішньошкільного контролю.

Ключ до освітнього зростання і розвитку – це перш за все бажання керувати процесом змін, при яких проблеми відкривають нові перспективи, очікуючи певної підтримки, де рішення приймаються знизу вгору і зверху вниз, де колегіальність та індивідуалізм разом складають продуктивну взаємодію сил.

М. Фуллан

Інтеграція України у світовий простір потребує постійного вдосконалення національної системи загальної середньої освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг і розроблення інноваційної моделі загальноосвітнього навчального закладу – сучасної школи – своєрідного еталону організації навчального процесу, виховної роботи й освітнього менеджменту. Такі навчальні заклади повинні мати високий рівень матеріального забезпечення й фінансової самостійності, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології, упроваджувати педагогічні інновації, формувати високий рівень організаційної культури учасників навчально-виховного процесу, мати достатній рівень зовнішньої комунікації, бути громадсько-активними й конкурентноспроможними.

Сучасна школа - це своєрідний центр запитань і відкриттів, розвитку багатогранного інтелекту, бізнес-партнерства, кваліфікованого персоналу, розвитку творчості, психологічного комфорту для всіх учасників навчально-виховного процесу. Це заклад освіти, який «постійно навчається» й «постійно розвивається».

Погляд на будь-яку сферу життя сучасного суспільства переконує нас у двох основних істинах:

- усі існуючі системи змінюються досить швидко;

- кожна нова зміна системи тягне за собою подальші.

Тому основним завданням для нашого педагогічного колективу є вміння орієнтуватися в таких умовах і вміти контролювати якісний розвиток системи навчально-виховного процесу.

Що характерно для школи як для кожної організації?

- Співпраця членів організації, які вважають себе її частиною;

- мінімум одна спільна мета (очікуваний результат), яку приймають як власну всі члени цієї організації;

- спільна діяльність для досягнення поставленої мети.

Не можна не погодитися з тим, що сучасна школа має бути відкритою системою, у діяльності якої постійно враховуються зміни, що відбуваються в соціальному середовищі, швидко адаптується до нових тенденцій і на їх основі вміє створювати нові моделі діяльності тобто:

- постійно навчати педагогічний колектив;

- володіти стратегічним мисленням і баченням майбутнього;

- мати позитивну корпоративну культуру;

- створювати командний принцип роботи.

Будь-яка організація має свій ресурсний потенціал. Серед нього виділяються: кадрові, матеріальні, грошові, технологічні, технічні, інформаційні ресурси. Провівши їх аналіз, ми постаралися з'ясувати, на що може вплинути навчальний заклад. І прийшли до висновку: при правильній організації навчального процесу можна підсилити дію кадрового, технологічного та інформаційного ресурсів. Причому інформаційний ресурс є запорукою успіху як навчального закладу в цілому, так і кожного педагога зокрема, тому що робота, спланована на основі якісно відібраної інформації, дає найбільший результат.

Діяльність нашої школи ґрунтується на сучасних наукових підходах і принципах, зокрема, на принципах єдності й варіативності, демократичності, національної спрямованості, загальнолюдських цінностей і гуманізму, інформативності й інноваційності.

Принцип єдності передбачає для колективу досягнення спільної мети й завдань кожного зі ступенів навчання (початкового, базового й профільного), наступність і взаємозв’язок між ними, забезпечення зростання рівня загальноосвітньої підготовки учнів, об'єднання уроку й самопідготовку учнів у єдиний процес за цілями й завданнями навчання, виховання й розвиток та керівництво ним.

Принцип варіативності передбачає визнання правомірності різних шляхів реалізації єдиної мети й завдань школи на основі застосування різних педагогічних систем і педагогічних технологій.

Принцип демократичності характеризується: активністю виборних органів самоврядування, їхньою відкритістю перед суспільством, участю учнів та їхніх батьків, педагогічного колективу й представників громадськості у розробці та реалізації стратегії й змісту діяльності, відповідальністю навчального закладу за якість освітніх послуг перед споживачем і державою. c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\p4260291.jpg

Діяльність нашого навчального закладу ґрунтується на засадах органічного національного і загальнолюдського, що є домінантою виховного процесу з виховання патріотизму: почуття любові до рідного краю, свого народу, держави, відповідальності за майбутнє, освоєння фундаментальних духовних цінностей людства. f:\фото 2 часть 2011-2012\разное\p5050340.jpg

Принцип інформативності й інформаційності ґрунтується на застосуванні інформаційних та інформативних форм, методів, засобів навчання, доступності до Інтернету, ІКТ, масової інформації, залучення додаткових інвесторів для підтримки інноваційної ініціативи учнів, застосування основ менеджменту, маркетингу, консалтингу й інших сучасних теорій управління. f:\фото 2 часть 2011-2012\олепийская неделя\p9120030.jpg

Так як сучасна школа є державно-громадським загальноосвітнім навчальним закладом, тому у нашій школі активну роль відіграє громадське самоврядування: різноманітні колективні й колегіальні формування вчителів, учнів та їхніх батьків. До них належать загальні збори, батьківська рада, рада закладу освіти, рада лідерів школи, рада учнівського самоврядування та колегіальні органи управління (педагогічна рада, науково-методична рада, адміністративна рада, рада керівників методичних комісій, рада керівників творчих груп учителів і учнів, клуб «Молодого спеціаліста»).f:\фото 2011-2012\киев выставка 2012фото\p3120082.jpgc:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\p9010214.jpg


Робота колегіальних органів управління

d:\материалы совещаний\фото совещания\sdc11552.jpgsdc11546.jpg
d:\материалы совещаний\фото совещания\sdc11548.jpgd:\фото 26.03.2012\p3260163.jpg

d:\материалы совещаний\фото совещания\sdc11553.jpgd:\материалы совещаний\фото совещания\sdc11551.jpg


Громадсько-державні формування в діяльності ЗОШ №8

Загальношкільні


Учительські

Учнівські

Батьківські

Загальні збори трудового колективу

Педагогічна рада

Шкільний парламент


Загальношкільні батьківські збори

Батьківська рада

Науково-методична рада


Рада учнівського самоврядування

Класні батьківські збори

Рада школи

Проектна рада вчителів


Дитяча творча організація «Лугарі»


Комітет батьків (рада інвесторів)

Зазначимо, що чим більше в навчальному закладі створюється різних громадських формувань, тим більше шансів наблизити «класичний» заклад освіти до моделі сучасної школи як осередку громади, де враховуються всі освітні запити й потреби учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, учителів, допоміжного персоналу, керівників). Це неможливо без співпраці з соціальними партнерами.

Соціальні партнери:

1. Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти (надання науково-методичної рекомендації).

2. Центр інноваційних технологій ЛНУ ім.. Т.Г. Шевченка (тематичні семінари з педагогічними працівниками ЗОШ № 8)

3. Міський притулок для дітей (навчаємо дітей з притулку на базі ЗОШ № 8);

4. Свердловська музична школа №2 ( влаштування спільних масових заходів);

5. Депутат міської ради Рибалко Б.А., герой України (завдяки йому було відремонтовано актову та спортивну зали школи).

Ми маємо відгуки споживачів наших освітніх послуг:



Статья : «Всего три дня на работу – и первое место в области». Из трех работ, отправленных на областной конкурс «Острое перо», две заняли призовые места – третье и первое. Сейчас в школе царит воодушевление. Как только ребята поверили в свои силы и возможности, сразу же появилось желание участвовать в конкурсах. Уже отобраны 3 лучшие работы учащихся 4-5 классов «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу». В ближайших планах конкурсы «Русский медвежонок» и «Колосок». Желающих – уйма! Коллектив уверен, что главная заслуга в этом нового директора Аллы Исаевой. Она поставила задачу принять участие в «Остром пере» и доказала, что нужно пробовать свои силы везде. И – побеждать!

Міська газета «Восточный Экспресс»- № 46 (728) 16 ноября 2011 года.

Статья: «Самые-самые и умные-умные». За право стать обладателем Кубка тренеров-2011 24 ноября в ООШ № 5 соревновались 34 команды в трех возрастных категориях. Вопросы были непростые, но очень интересные. Организаторами соревнований выступили: управление образования при исполкоме в г.Свердловске, центр ДЮТ «Мрія», городской интеллектуальный клуб «Эрудит» и совет тренеров и руководителей клуба. В этот день самыми эрудированными оказались: в младшей возрастной категории (5-7 кл.) – команда «Всезнайки» (ООШ № 8). Победителям в каждой категории вручены оригинальные кубки-глобусы.

Міська газета «Восточный Экспресс» № 48 (730) 30 ноября 2011 года.

Вважаємо за необхідне розглянути основні вимоги до різноманітних громадсько-державних формувань, які нормативно визначені в чинному шкільному законодавстві.

Наприклад, рада школи — це постійно діючий у період між проведенням загальних зборів (конференцій) орган громадського самоврядування.

Її метою є: спрямування зусиль педагогічного й учнівського колективів, батьків, громадськості на розвиток навчального закладу та вдосконалення навчально-виховного процесу; формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління; розширення колегіальних форм управління навчальним закладом; підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу.



Рада школи:

  • організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);

  • вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу навчального закладу, щодо вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

  • спільно з адміністрацією розглядає й затверджує план роботи й здійснює контроль за його виконанням;

  • затверджує режим роботи школи;

  • сприяє формуванню мережі класів школи;

  • разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини навчальних планів;

  • заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників із питань навчально-виховної й фінансово-господарської діяльності;

  • бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій учителям;

  • виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної й позашкільної роботи з учнями;

  • сприяє поповненню бібліотечного фонду й передплаті періодичних видань;

  • організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

  • вносить пропозиції щодо морального й матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу.

Педагогічна рада — це колегіальний орган управління школою, повноваження якої визначається Положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

Основні її завдання полягають в:



  • об'єднанні зусиль учителів і керівників у розв'язанні проблем навчально-виховного процесу, підвищенні якості навчання та виховання учнів;

  • визначенні цілей і перспектив діяльності педагогічного колективу;

  • сприянні адміністрації в упровадженні в роботу вчителів досягнень психолого-педагогічної науки, інновацій і передового досвіду навчання і виховання учнів.

Загальні батьківські збори є необхідним компонентом системи освіти, який створено з метою посилення ролі батьків в управлінні навчально-виховним процесом. Це колегіальний орган, який створюється з представників батьківської громадськості класів на початку кожного навчального року строком на один рік.

Вони проводяться з метою налагодження співпраці батьків зі школою їхніми основними завданнями є:



  • всебічне зміцнення зв'язку між сім'єю та школою для встановлення єдності виховного впливу на учнів; залучення батьківської громадськості до активної участі в житті школи, організації позашкільного життя;

  • допомога школі в наданні учням повної середньої освіти;

  • участь в організації широкої педагогічної пропаганди серед батьків і населення;

  • допомога в зміцненні фінансової, господарчої та навчально-матеріальної бази школи.

Батьківські збори класів — вищий орган самоврядування батьків у класі; скликаються за необхідності, але не рідше чотирьох разів на рік. Вони визначають основні напрями діяльності батьків у класі, форми взаємодії з учителями, куратором, органами учнівського самоврядування, батьківським комітетом класу; обирають батьківський комітет, делегатів на шкільну батьківську конференцію; розглядають питання, пов'язані з реалізацією рішень органів самоврядування; розв'язують питання участі батьків в управлінні життям класу, обговорюють проекти шкільної документації та висловлюють щодо них свою думку; заслуховують звіти й інформацію про роботу класного батьківського комітету, його комісій, дають їм оцінку; обговорюють пропозиції батьків щодо вдосконалення навчального й виховного процесів у класі; розглядають питання організації педагогічного всеобучу батьків; затверджують порядок надання матеріальної й фінансової допомоги сім'ям, які її потребують; приймають рішення про створення фінансового фонду для оплати додаткових освітніх послуг педагогів; проводять заходи щодо стимулювання громадської роботи батьків у школі.

Батьківський комітет є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав і обов'язків дітей під час їхнього навчання в школі. Він створюється з метою захисту інтересів учнів в органах громадського самоврядування школи, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти, спільної роботи з педагогічним колективом і розвитку в учнів активної життєвої позиції, творчих здібностей та ініціативи, підвищення рівня вихованості й осягнення обов'язкового рівня базової підготовки.

Основною метою батьківського комітету класу є створення умов для формування колективу учнів і сприятливого розвитку в ньому кожної дитини. Він є виконавчим органом батьківських зборів окремого класу.

Основні напрямки його діяльності полягають у:



  • створенні банку даних батьківських ресурсів;

  • організації спільних справ батьків і дітей;

  • розповсюдженні передового досвіду сімейного й родинного виховання;

  • створенні й збереженні традицій дитячо-дорослого товариства.

Батьківський комітет класу також працює над сценаріями традиційних свят, організовує презентацію сімей, які поповнили даний клас.

Внаслідок активної співпраці керівників, учителів, батьків і учнів у школі має відбутися корекція вимог до кожного з них, зокрема:



  • випускник школи має відповідати вимогам сучасної компетентної особистості, здатної володіти вміннями й навичками саморозвитку й самоосвіти, соціальної орієнтації, загальної культури, культури здоров'я, інформаційної та комунікаційної культури, культури мовлення, громадянської, підприємницької й життєвої активної позиції;

  • учитель повинен уміти організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості учня, його підготовку до розв'язання завдань життєдіяльності й життєтворчості;

  • керівник повинен бути фахово-підготовленим для виконання управлінської діяльності;

  • батьки учнів мають бути законослухняними громадянами.

У нашій школі будь-яка діяльність починається з вивчення необхідної інформації адміністрацією, пошуку і підбору технологій для оперативної передачі її колективу, що передбачає подальше вивчення і корекцію її засвоєння педагогами. Максимально ефективно працює система там, де присутні паритетні відносини між учасниками освітнього процесу.

Пріоритетні напрямки управління освітнім

процесом Свердловської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №8

Будь - якій системі, у тому числі й освітньої, необхідно розвиватися, отже, пріоритетними напрямками для неї є:

- горизонтальний розподіл праці;

- створення підрозділів;

- вертикальний розподіл праці. ё

Горизонтальний розподіл праці - основна риса організації. Якщо колектив працює над досягненням спільної мети, йому необхідно розподілити між собою обов'язки таким чином, щоб досягти найвищих результатів і проводити якісний контроль. Ми створили свою модель горизонтального розподілу праці між членами адміністрації в ЗОШ № 8.



Модель горизонтального

розподілу праці між членами адміністрації:
Для даної моделі характерна рівність і колегіальність у прийнятті управлінських рішень. Із реально існуючого штатного розкладу в наявності по навчальному закладу є на дану мить 1 ставка заступника директора з НВР та 0,5 по ВР. Цього недостатньо для виконання величезної маси посадових обов'язків і для якісного моніторингового контролю.

Тому наказом по організації методичної роботи було прийнято рішення ввести роботу кураторів в особі фахівців з даного напрямку з числа співробітників ЗОШ № 8.

У горизонтальних структурах закономірно сформувалися підрозділи, координовані кураторами.

Наступний етап - вступ в дію вертикального розподілу праці, тобто розподіл роботи на складові для ефективності управління навчально-виховним процесом.



Система вертикального

розподілу праці в ЗОШ № 8

У ЗОШ № 8 продуктивно функціонує система вертикального розподілу праці. У нашому навчальному закладі створені відділення, методичні комісії, постійні та динамічні творчі групи для моніторингового дослідження освітнього процесу. Зі схеми видно, що керівництвом освітнім процесом ЗОШ № 8 зайняті 17 педагогічних працівників, що становить 52% від загального числа педагогів і це має позитивний результат, тому кожен другий працівник несе на собі частку відповідальності за якість освіти.

При такому підході до організації ВШК управлінська мета адміністрації школи - скоординувати функціонування як вертикального, так і горизонтального розподілу праці.

Будь - якою системою необхідно управляти, найбільший ефект при цьому дає використання освітнього менеджменту - сукупності принципів, методів, способів і форм управління організацією.

Управління ЗОШ № 8 передбачає особливу роль заступника директора, який створює умови для розкриття потенційних можливостей усього педагогічного колективу в межах паритетно зацікавленої взаємодії, залучення педагогів до усвідомленого керівництва школою, використанню їх особистих позитивних, професійних знань, що тягнуть за собою підвищення управлінського статусу педагогів.

Основні форми внутрішньошкільного контролю в ЗОШ № 8:

- індивідуальне та колективне проектування інноваційних систем;

- стимулювання педагогічної активності;

- індивідуальна підтримка кожного педагога на підставі моніторингу освітніх результатів, де виділяється 2 аспекти, головним з яких є постійне спостереження за станом навчального процесу з метою формування рейтингової оцінки знань і вмінь учнів та діагностування професійної майстерності вчителя. Це, насамперед, передбачає процес управління уроком: вплив на зміст, форму і технології на формування умов вдосконалення з метою підвищення ефективності його кінцевого результату.

Етапи управління освітньою системою:

Чим же керує вчитель? Перш за все, він керує результатом учня через правильну організацію управління навчальним процесом, вибираючи відповідні форми і методи, здійснюючи технологізацію процесу навчання. Чим керує учень? Учень керує метою вчителя, яка формується, виходячи з особливостей і запитів учня.

Роль же адміністратора полягає в коректуванні як окремих методів, форм, технологій, застосованих учителем при відвідуванні уроку, так і в управлінні всією системою роботи вчителя.
УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КАРТ УЧИТЕЛЯ

Конструювання вчителем освітнього процесу у формі технологічної карти

На сьогодні вчителю надано право самостійно планувати освітній процес, вивчаючи матеріали в межах теми.

Але в плануванні вчителів спостерігаються недоліки:



  • порушення принципу парності і послідовності в постановці цілей системи навчальних знань. (Відсутність взаємозв'язків між цілями одного уроку, з попередньою темою і наступними заняттями);

  • відсутність діагностичних цілей, що дозволяють робити висновок про ступінь їхньої реалізації;

  • зайве використання на уроках другорядного матеріалу, тому що не здійснюється чіткий добір змісту навчального матеріалу відповідно до навчальних предметів;

  • відсутність взаємозв'язку між методами і формами організації навчальної діяльності на одному уроці з наступними заняттями;

  • переважне використання навчальних занять одного типу, що не відповідає логіці процесу засвоєння учнями знань.

Технологічна карта — форма конструювання педагогом освітнього процесу на рівні технології проектування і конструювання, включаючи опис дій учителя й учнів (цілепокладання, організацію, контроль, регулювання). Це цілісна система за етапами процесу освіти:

  • цільовим;

  • змістовним;

  • операційно-діяльнісним;

  • контрольно-регулювальним;

  • рефлексивним.

Логіка конструювання технологічної карти може бути такою:

  • 1 крок — визначення очікуваних результатів (уміти, знати);

  • 2 крок — розбивка змісту теми на блоки;

  • 3 крок — прогнозування цілей і змісту кожного навчального заняття;

  • 4 крок — визначення 1-го і заключного навчальних занять (1 — вступне, 2 — навчальне заняття з перевірки й оцінки засвоєння учнями знань, способів діяльності, 3 — навчальне заняття з корекції знань і способів діяльності учнів, 4 — узагальнення навчального заняття);

  • 5 крок — визначення в кожному змістовому блоці кількості і типів навчальних занять;

6 крок — складання завдань для самоконтролю учнів відповідно до рівнів засвоєння ними знань. Складають також зразкові тексти самостійних і контрольних робіт, зміст яких коригуються залежно від труднощів учнів, текстові завдання на відповідність і на встановлення правильної послідовності.

Тематичне календарне планування

з/п уроку

Тема

Очікувані результати

Форма організації

Методи навчання

Характерна діяльність учнів

Урок № 1


































Технологічна карта як основа управління навчальною діяльністю учнів

Йдеться про управління самокерованою діяльністю учнів чи про рефлексивну карту.

Управління навчальною діяльністю учнів на основі технологічної карти здійснюється 3-ма етапами:

І етап. Цілепокладання і планування спільної діяльності:



  • Учитель інформує про нову тему, формує очікувані результати, організує діяльність учнів у співробітництві з учителем («Техніка кооперації»),

  • Анкета учнів, у якій необхідно відзначити труднощі, наприклад у вирішенні «лінійних рівнянь», далі в парах виділяють загальні труднощі, далі в групах по четверо. Школярі виділяють загальні труднощі і класифікують їх, потім учитель пропонує кожній групі назвати підстави класифікації труднощів (у спільному обговоренні створюється загальна класифікаційна схема труднощів дітей). Завдяки такому підходу учні рефлексують свій колишній досвід.

Обговорюючи причини позначених труднощів, учитель підводить поступово до нової теми. У результаті такої роботи учні доходять висновку, що ця класифікаційна схема являє собою своєрідний план досліджуваної теми: «Що забезпечує осмислення учнями стрижневої лінії навчального предмета — формування системності знань».

• Усвідомлення цінності спільної діяльності.

II етап. Зміст навчального процесу:


  • новий матеріал;

  • закріплення;

  • застосування;

  • узагальнення, систематизація знань.

ІІІ етап. Контроль, аналіз, регуляція діяльності учнів.

Основне призначення контролю в управлінні діяльністю вчителя — зворотний зв'язок, як позитивний, так і негативний.

Негативний зворотний зв'язок дає підставу для оцінки і корекції самого освітнього процесу. Оцінювання при цьому зв'язано з розробкою критеріального апарату, на підставі якого буде вироблятися оцінка і створення механізму порівняння. Це нормативний підхід, при якому контролюється й оцінюється ступінь відхилення результатів освітньої підготовки учнів, виявляється рівень оволодіння школярами логікою предметного знання, причинно-наслідкового зв'язку, мета знання.

Позитивний зворотний зв'язок — оцінка «руху» учня з одного якісного стану в інший, тобто просування учня в плані індивідуально - значеннєвого розвитку. У педагога мають бути матеріали, що забезпечують фіксацію «руху» учня.

Сутність аналітичної діяльності вчителя в даному випадку полягає в тому, щоб представити цілісну картину процесу формування знань, розбивши його на етапи і з'ясувавши, яким чином у результаті взаємодії на кожному з них відбувається досягнення проміжної мети. Для цього потрібно здійснити такі аналітичні дії:


  • порівняння «еталону» процесу досягнення результатів з реальними процесами конкретних учнів;

  • співвідношення рівнів сформованості знань учнів з поставленими цілями;

  • аналіз кожного етапу навчального заняття;

  • виявлення причин індивідуальних і типових труднощів учнів.

Технологічна карта як основа управління школярем своєю навчально-пізнавальною діяльністю

Для учнів ця карта є своєрідним стимулом самоосвіти, тому що дозволяє їм бачити досліджувану тему цілісно, самостійно організовувати навчально-пізнавальну діяльність відповідно до своїх можливостей.

Необхідний зошит самоконтролю, де фіксується оволодіння знаннями й уміннями, дається самооцінка своїх результатів.

Засоби управління навчальним процесом

для адміністратора

Визначення вчителем цілей кожного навчального заняття, що виступають у ролі еталонів засвоєння, дозволяє кожному школяреві оцінити рівень сформованості своїх знань і умінь, приймання рішення про корекцію свого учіння.

Сполучення самоконтролю і самооцінки учня з контролем учителя сприяє об'єктивному виявленню причин труднощів та їх ліквідації. Це своєрідний взаємозв'зок між учнем та учителем.

Форми введення зошита самоконтролю

Дата_________________ предмет__________________

Тема навчального заняття

Що треба знати?

Знаю

Оцінка

Мої труднощі

Рекомендації

моя

учень

учитель
















Що треба вміти?

Умію

Оцінка

Мої труднощі

Рекомендації

моя

учень

учитель























Форми самоконтролю учнів

Мета: привернути увагу вчителів до різних форм оцінювання і самооцінювання учнів на уроках.

Оцінювання самими учнями своєї роботи (своєї чи особисто своїх товаришів), а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосовуючи цей метод, педагог може багато довідатися про учнів, а також про якість навчального процесу. Рекомендується застосовувати наступні форми самоконтролю:


  1. Самооцінювання:

  • самоперевірка письмових робіт;

  • самооцінка за критеріями;

  • самооцінка за зразком;

  • метод питань-відповідей (усне опитування);

  • метод «Дельта+» (для загальної оцінки дискусії);

  • метод спостереження й оцінювання;

  • самооцінка своєї роботи в групі.

    1. Взаємооцінка:

  • обмін роботами й оцінювання;

  • перевірка домашнього завдання письмового й усного;

  • робота в парах із вивчення і закріплення нового матеріалу;

  • взаємооцінювання один одного роботи в групах.c:\users\школа №8\desktop\литвинова и смиловенко\p2210070.jpg

  1. Оцінювання експертом:

  • заздалегідь визначений експерт веде облік відповідей інших учнів протягом усього уроку;

  • учень-експерт оцінює роботу кожного члена групи за визначеними критеріями;

  • протягом уроку працює ціла група експертів із оцінювання роботи груп у цілому.

Позитивними сторонами самоконтролю учнів є можливість одержання оцінок всіма учнями на кожному уроці і розуміння учнями труднощів оцінювання. Школярі вчаться дивитися іншими очима на свою роботу і роботу один одного.

Ми вважаємо, що управляти навчальним процесом адміністратор може тільки після детального вивчення системи роботи вчителя, тому контроль якості освітнього процесу починається з самоконтролю вчителя, а закінчується діагностично-експериментальним контролем з боку адміністрації. Даний моніторинг передбачає оцінку не тільки освітнього процесу, але і якість управлінських рішень, що впливають на ефективний розвиток всієї освітньої системи.c:\users\школа №8\desktop\литвинова и смиловенко\p2210075.jpg

Вже зараз про результативність даної управлінської моделі свідчить певне збільшення процентного показника якості знань, підвищенні продуктивності роботи всіх підрозділів і окремо вчителя. Так, педагогічний колектив ЗОШ № 8 вперше в цьому році взяв участь у міжнародній виставці сучасних закладів освіти, а у Всеукраїнському конкурсі «Цікава школа – 2011» з 6 учасників від нашої школи три педагоги стали призерами: Гончарова Л.Д.- І місце, Бутенко В.О. – ІІ місце, Ямкова М.В. – ІІІ місце. Також учителі беруть активну участь у професійних конкурсах, проектах, та конференціях: конкурс художньої самодіяльності вчителів; місцева педагогічна виставка – презентація «Освітні практики Свердловська - 2012», щорічний професійний конкурс «Учитель року» а також брали участь у ІІІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти - 2012». f:\фото 2011-2012\киев выставка 2012фото\p3020022.jpg

Також спостерігається позитивна динаміка результативності учнів: збільшилося число призерів ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсу-захисту робіт Малої академії наук, з'явилися призери обласних конкурсів. Значно збільшилася кількість учасників інтелектуальних конкурсів, з 18% в минулому навчальному році до 87% у поточному.dscn0374

Глибокий аналіз та обробка результатів контролю підводить адміністрацію до обов'язкового управлінського рішення (педагогічна рада, нарада при директорові, наказ по школі), яке вибирається відповідно до педагогічної ситуації і спрацьовує в цій системі найкраще. Підготовка до видання такого управлінського рішення має в основі фаховий висновок (довідку), у якому відображено реальну картину результатів праці вчителів та учнів у кожному класі, що перевіряється.

Дотримуючись чіткої системи контролю за станом викладання предметів навчального плану, адміністрація школи має реальну картину професійної майстерності вчителів-предметників, рівня навчальних досягнень учнів, їхніх можливостей з окремих предметів, системи роботи з обдарованими дітьми. Внутрішньошкільний контроль спрямований на досягнення мети навчально-виховного процесу, створення сприятливого психологічного клімату, забезпечення потрібних матеріально-фінансових умов, готовності вчителів і батьків, учнів до виконання своїх функцій.

Такий цілісний підхід до організації внутрішкільного контролю і керівництва визначає дієві методики контролю, дозволяє виділити стратегічні орієнтири, що в кінцевому підсумку сприяє творчому розвитку особистості дитини, вчителя і всієї педагогічної системи школи.



Отже, сучасна школа як інноваційний загальноосвітній навчальний заклад має бути:

  • економічно привабливою у зв'язку зі збільшенням обсягів фінансування на навчання одного учня за рахунок фінансової самостійності й системного поповнення бюджету шляхом залученням додаткових (інвестиційних) коштів;

  • науково й методично забезпеченою внаслідок систематичної підтримки з боку вищих навчальних закладів та наукових установ, з якими системно укладаються різні угоди про співпрацю, у тому числі міжнародні; створення власних науково-дослідних лабораторій на базі різних предметних кабінетів;

  • конкурентоспроможною завдяки створенню якісної матеріально-технічної та інформаційно-комунікаційної бази;

  • психологічно комфортною для всіх учасників навчально-виховного процесу внаслідок здійснення політики стимулювання, рефлексії, раціоналізації праці й відсутності перевантаження учнів і вчителів;

  • інформаційно насиченою внаслідок активного застосування учасниками навчально-виховного процесу різноманітних комп'ютерних та інноваційних технологій і систем;

  • інноваційно-технологічною внаслідок розробки, експериментування, апробації й системного запровадження інноваційних форм, методів і засобів навчання, виховання й управління;

  • орієнтованою на особистість внаслідок виявлення й подальшого розвитку особистісних якостей учасників навчально-виховного процесу та їхніх інтересів, у тому числі профільних.


Література

    • Освітній менеджмент: Навч. посіб. / За ред. Л. Дани- ленко, Л. Карамушки. — К.: Шкільний світ, 2003. — 400 с.

    • Концепція Державної цільової соціальної програми «Школи майбутнього на 2007—2010 роки», схвалена розпорядженням КМУ від 13.04.07 № 160-р.

    • Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Монографія. — К.: Міленіум, 2004. — 358 с.

    • Дейвис Г., Томас М. Эффективные школы и эффективные учителя. — Бостон, 1989.

    • Поташник М. М. Инновационные школы России: становление и развитие. Опыт программно-целевого управления: Пособие для руководителей общеобразовательных учреждений. — М.: Новая школа, 1996. — 320 с.

    • Єльникова Г. В. Основи адаптивного управління (текста лекцій). — X.: Основи, 2004. — -128 с.

    • Державний Стандарт базової і повної середньої освіти //

Освіта України. — 2004. — № 5.

    • Закон України «Про загальну середню освіту» // Законодавчі акти України з питань освіти. — К.: Парламентське видавництво, 2004. — С. 78—105.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка