European Credit Transfer System ects інформаційний пакет



Сторінка10/18
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.03 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18

Професійно-орієнтовані дисципліни

ВОДОПОСТАЧАННЯ, ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.3.2

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 4

  • Загальна кількість годин – 54

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 7


Мета вивчення курсу: сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навички майбутніх спеціалістів з екології та охорони навколишнього середовища у галузі водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води; орієнтування студентів на засвоєння знань і умінь організації та проведення контролю функціонування системи водопостачання, водовідведення, якості води, впливу скиду зворотних вод на поверхневий водний об’єкт.

Основні завдання курсу:

  • сформувати теоретичні уявлення про системи і схеми водопостачання та водовідведення, основні споруди для забору та поліпшення якості води з природних джерел, основні споруди для очистки та скиду стічних вод;

  • ознайомити студентів з теоретичними питаннями, пов’язаними з прокладанням трубопроводів, трасуванням каналізаційних мереж;

  • самостійно провести технологічний контроль роботи очисних споруд каналізації та споруд по покращенню якості води;

  • виконати розрахунки необхідної степені очистки вод за визначеними показниками;

  • зробити оцінку впливу скиду стічних вод у водний об’єкт.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), групові семінари, практичні роботи, модульні контрольні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

СИСТЕМИ І СХЕМИ Водопостачання



НЕ 1.1 Природні джерела водопостачання

Актуальність раціонального використання води. Природні джерела водопостачання. Характеристика складу поверхневих i підземних вод. Класифікація природних вод.



НЕ 1.2 Системи і схеми водопостачання

Класифікація систем і схем водопостачання. Основні елементи систем водопостачання. Режим роботи системи водопостачання.



НЕ 1.3 Водозабірні споруди

Класифікація водозабірних споруд. Водозабірні споруди поверхневих джерел. Споруди для забору підземних вод.



НЕ 1.4 Водонапірні та регулюючі споруди

Класифікація ємностей для зберігання води. Типи водонапірних башт. Резервуари. Типи резервуарів.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ВОДООЧИСНІ СПОРУДИ

НЕ 2.1 Водоочисні споруди

Основні елементи та функції водопровідних очисних споруд. Схема комплексу водопровідних очисних споруд.



НЕ 2.2 Кондиціювання води

Фільтрування. Знезараження води. Спеціальні методи оброблення води.



НЕ 2.3 Стічні води. Системи і схеми каналізації

Система водовідведення, основні елементи. Системи і схеми каналізаційних мереж. Класифікація стічних вод. Характеристика забруднень.



НЕ 2.4 Очисні споруди каналізації

Методи очистки стічних вод. Споруди для механічної очистки стічних вод. Споруди для біологічної очистки стічних вод. Знезараження стічних вод. Споруди для знезараження стічних вод.



НЕ 2.5 Випуск стічних вод у водний об’єкт

Умови скидання стічних вод у водний об’єкт. Методи контролю за роботою очисних споруд каналізації.


Основна література до курсу:

  1. Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація. – К.:Кондор, 2003.

  2. Хільчевський В. К. Водопостачання, водовідведення. Гідроекологічні аспекти. – К.:ВПЦ „Київ. Ун-т”, 1999.

  3. Тугай А.М., Терновцев. Водоснабжение. Курсовое проэктирование. – К.:Вища школа,1980. – 207с.

  4. Хорунжий П.Д., Ткачук О.А. Водопровідні системи і споруди. К., Вища школа 1993. – 230 с.

  5. Чабан А.Ф., Лявинець С.С. Водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води. –Чернівці: Рута, 2003.

  6. Колобанов С. .Водопровід і каналізація. – К.: Держтехвидавництво УОСР, 1954.

  7. Абрамов Н.Н..Водоснабжение. – М.: Стройиздат,1974. – 480 с.

  8. Яковлєв С.В., Ласков Ю.М. Канализация. – М.: Стройиздат, 1987.


основи екологічної культури

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.3.3

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 1,5

  • Загальна кількість годин – 54

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: сформувати у студента екологічний світогляд з позицій екологічної конверсії суспільства, познайомити студента із засадами екологічної культури в єдності її теоретичних та практичних вимірів, в проявах історичних, політичних, природничих, соціологічних та світоглядних, в колізіях її утвердження в реальному, зокрема українському, суспільстві.

Основні завдання курсу:

  • навчити студентів знаходити шляхи гармонізації взаємин природи і суспільства;

  • розширити інтелектуальний світогляд, емоційні співчуття, необхідність відчуття свого включення в природні процеси, а також виховання екологічної культури та екологічної грамотності;

  • розвивати цілісність особистості, здатної практично вирішувати питання виживання людства в умовах екологічної кризи і можливої екологічної катастрофи;

  • вивчити можливі механізми та напрямки екологізації суспільної діяльності;

  • зрозуміти необхідність впровадження в практику навчання моральних цінностей екологічного виховання, а також важливість цілісності екологічного виховання та освіти.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, самостійна робота студентів.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.

Змістовий модуль 1

Культурологічний аналіз культури



НЕ 1.1 Культурологічній підхід до аналізу культури

Методологічні засади розуміння національної культури. Поняття ”культура”, його сутність. Функції культури. Поняття ”екологічна культура”. Екологічна життєдіяльність. Виміри екологічної культури.



НЕ 1.2 Формування духовної культури сучасної української молоді

Поняття „духовність”. Складові духовної культури. Проблеми формування духовності у сфері дозвілля студентів вищих навчальних закладів.



НЕ 1.3 Екологізація людської діяльності

Визначальні риси екологізації. Екотелеологічна життєдіяльність. Екологізація духовно-практичної діяльності. Екологічний імператив.



НЕ 1.4 Екологія і етнос

Роль природного довкілля у формуванні етносу. Екологічні проблеми в контексті української культури. Екологічна культура українського етносу.


Змістовий модуль 2

феномен екологічних криз та екологізація суспільства”



НЕ 2.1 Екологічна культура як засіб самоорганізації системи „Людина-біосфера”

Природокористування як процесуальне втілення екологічної культури. Привласнююче природокористування. Продукуюче природокористування. Інноваційне природокористування. Ноосферне (інформаційно-конструкти­вістське) природокористування.



НЕ 2.2 Феномен екологічних криз в предметі сучасної екології

Сутність і класифікація екологічних криз. Типологія екологічних криз. Природні і антропогенні екологічні кризи. Філософія екологічних криз.



НЕ 2.3 Екологізація суспільної свідомості

Методологічні та організаційні основи екологічної освіти. Технології екологічної освіти. Проблеми та перспективи підготовки фахівців екологічного профілю.



НЕ 2.4 Роль партій і громадських рухів у розв’язанні проблем екологічної безпеки

Екологічні партії та організації України та світу. Роль екологічних організацій у збереженні та відтворенні довкілля.


Основна література до курсу:

  1. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 352 с.

  2. Крисаченко В.С., Мостяєв О.І. Україна: природа і люди. – К.: Інститут філософії НАНУ, 2000. – 492 с.

  3. Крисаченко В.С., Хильки М.І. Екологія. Культура. Політика. – К.: Знання України, 2001. – 597 с.

  4. Білявський Г.О., Фурдуй Р. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 2004. – 228 с.

  5. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів.: Світ, 2001. – 500 с.

  6. Наймушин А.И., Наймушин А.А. Экологическая культура и технологии здорового бизнеса. Материалы для изучения. Электронный вариант. – Уфа: ЛОТ УТИС, 2000.

  7. Ясвин В.А. Основы формирования экологической культуры населения. – М.: Смысл, 2000. – 19 с.


ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.3.4

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 1,5

  • Загальна кількість годин – 54

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: формування теоретичних знань майбутніх спеціалістів екологів в області екологізації підприємництва. В процесі вивчення студент повинен розвивати соціо-економіко-екологічне мислення, загальною метою діяльності якого стала б побудова екологічно безпечної територіальної організації життя (як особистості, так і народу)

Основні завдання курсу:

  • викладення теоретичних основ, принципів, методів екологічного підприємництва;

  • розкрити суть і значення розвитку ринку екологічних інновацій;

  • ознайомити студентів з організацією екологічного підприємництва за допомогою системи екологічного менеджменту, аудиту, маркетингу, лізингу і т.д;

  • визначити особливості управління інноваційною діяльністю.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), практична та самостійна робота студентів, модульні контрольні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного заліку.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Формування ринку екологічних інновацій



НЕ 1.1 Вступ

Формування екологічної інфраструктури ринку. Екологічне підприємництво. Об’єкт, предмет, завдання. Становлення екологічного підприємництва в Україні



НЕ 1.2 Екологічні товари

Екологічно чистий продукт: види, властивості та критерії пізнання. Поняття та класифікація екологічних послуг. Формування екологічно чистого ассортименту.Екологічні товари, перспективні в умовах України


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Організація екологічного підприємництва



НЕ 2.1 Екологічний менеджмент

Визначення екологічного менеджменту. Предмет та об’єкт вивчення. Види екологічного менеджменту, та їх функції. Системи екологічного менеджменту.



НЕ 2.2 Екологічний аудит

Екологічний аудит, його завдання та цілі. Історія виникнення екоаудиту. Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту. Послуги, об’єкти і суб’єкти екологічного аудиту. Види екологічного аудиту.



НЕ 2.3 Екологічний маркетинг

Завдання та принципи екологічного маркетингу. Функції екомаркетингу та шляхи реалізації. Елементи екологічного маркетингу. Соціально-екологічний маркетинг і його зв’язок з екологічним менеджментом.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Управління інноваційною діяльністю”



НЕ 3.1 Економічні основи управління ринку екологічних інновацій

Соціально-економічні передумови створення та розвитку ринку екологічних інновацій в Україні. Теоретичні засади управління процесами формування ринку екологічних товарів. Методи управліня формування ринку екологічних товарів



НЕ 3.2 Еколого-економічні інструменти

Формування системи еколого-економічних інструментів. Форми еколого-економічних інструментів. ЕЕІ, спрямовані на вилучення доходу: податки, мито, платежі, виплати, штрафи, цінові. ЕЕІ, спрямовані на збільшення доходу: податкові пільги, мито, субсидії, дотації, премії, гранти, екологічне страхування, сприяння на ринку


Основна література до курсу:

  1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1993. - 368 с.

  2. Григорьев А. А. Экологические уроки прошлого и современности. - Л.: Наука, 1991.

  3. Запольский А. К., Салюк А. І. Основи екології: Підручник / за ред. К.М.Ситника. – К.: Вища школа, 2001. – 358 с.: іл.

  4. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління: Монографія / За ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2002. – 250с.

  5. Лось В.А. Взаимоотношения общества и природы. - М., 1989.

  6. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД ”Університетська книга”, 2002. – 364с.

  7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні / Нац. екол. Центр України; Наук. ред. П.Г. Шищенко. - К., 1993. - 292 с.

  8. Основы экологии и природопользования. Учебное пособие / Дикань В.Л., Дейнека А.Г., Позднякова Л.А., Михайлов И.Д., Каграманян А.А. – Харьков: ООО „Олант”, 2002. – 384с.

  9. Программа действий. Повестка дня на ХХІ век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. - М., 1993.

  10. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы, гипотезы). - М.: Россия молодая, 1994.

  11. Реймерс Н.Ф. Надежды на выживание человечества: концептуальная экология. - М., 1992.


ПРИРОДООХОРОННЕ ІНСПЕКТУВАННЯ

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070802/П.3.5

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 3

  • Загальна кількість годин – 108

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 7


Мета вивчення курсу: підготовка інженерів-екологів, які здатні спостерігати, оцінювати масштаб антропогенного впливу на довкілля.

Основні завдання курсу:

  • ознайомити студентів з основними методами та прийомами виконання екологічного інспектування на промислових та сільськогосподарських підприємствах;

  • навчити правильно проводити державний контроль екологічно-небезпечних транспортних вантажів та відходів;

  • навчитися складати протоколи адміністративних правопорушень в галузі природоохоронного законодавства.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), практичні роботи, модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Предмет, завдання, мета та порядок здійснення природоохоронного інспектування



НЕ 1.1 Теоретичні та прикладні аспекти природоохоронного інспектування

Взаємозв'язок між об'єктами, суб'єктами господарювання та довкіллям. Особливості державного екологічного контролю. Застосування законодавчих та нормативних документів у природоохоронному контролі. Громадський природоохоронний контроль.



НЕ 1.2 Мета та порядок здійснення природоохоронного інспектування

Проведення перевірок в галузі охорони довкілля. Виявлення порушень природоохоронного законодавства. Вжиття заходів по усуненню порушень природоохоронного законодавства. Притягнення до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю, застосування заходів впливу до порушників. Нормативи часу при здійсненні державного екологічного контролю.



НЕ 1.3 Здійснення державного контролю за охороною та раціональним використанням водних ресурсів

Перевірка водоохоронної діяльності промислових об’єктів. Екологічний контроль за впливом сільськогосподарських об’єктів на водні ресурси. Особливості перевірки меліоративних систем. Порядок відбору проб води на екологічний контроль.Основні порушення водного законодавства.



НЕ 1.4 Здійснення державного контролю за станом атмосферного повітря

Перевірка стаціонарних джерел забруднення повітря. Перевірка пересувних джерел забруднення повітря. Контроль за охороною довкілля автотранспортними підприємствами. Операція «чисте повітря». Основні порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Державний контроль у галузі охорони природних ресурсів



НЕ 2.1 Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, охороною та раціональним використанням надр, за утворенням, розміщенням і утилізацією відходів, у сфері діяльності пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами

Основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель. Охорона земель при здійсненні господарської діяльності. Екологічний контроль при рекультивації порушених земель. Відповідальність за порушення вимог земельного законодавства, державного контролю за використанням та охороною земель. Перевірка об'єктів з питань поводження з відходами. Державний контроль за поводженням з радіоактивними відходами. Основні порушення при поводженні з відходами. Вимоги державного контролю у сфері діяльності пов 'язаної з пестицидами і агрохімікатами. Перевірку прав використання пестицидів та агрохімікатів. Відповідальність за порушення законодавства про пестициди і агрохімікати.



НЕ 2.2 Здійснення державного контролю у галузі охорони, використання і відтворення лісів та інших рослинних ресурсів та за дотриманням заповідного режиму

Особливості державного контролю лісів та інших рослинних ресурсів. Проблеми лісокористування і шляхи їх вирішення. Переорієнтація ресурсного лісокористування на екосистемний принцип. Особливості державного контролю природно-заповідних територій та об'єктів. Природно-заповідний фонд: стан та проблеми його збереження.



НЕ 2.3 Радіоекологічний контроль. Екологічний контроль на державному кордоні

Радіоекологічний контроль територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Екологічний контроль при використанні ядерної енергії. Концептуальні засади державного екологічного контролю на кордоні. Екологічний контроль транспортних засобів. Екологічний контроль вантажів. Екологічний контроль об'єктів рослинного та тваринного світу. Радіаційний контроль. Хіміко-аналітичний контроль речовин.



НЕ 2.4 Державний контроль у сфері охорони, використання та відтворення видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України

Забезпечення охорони та відтворення об’єктів Червоної книги України. Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України. Вилучення у порушників природоохоронного законодавства знарядь незаконного добування (заготівлі природних ресурсів). Вилучення незаконно добутих (заготовлених) природних ресурсів або продукції, що з них вироблена.


Основна література до курсу:

  1. Гардащук Т.В., Мовчан Я.І. та ін. Конвенція про біологічне різноманіття: громадська обізнаність та участь. - К.: Стилос, 1997. - 154 с.

  2. Гребенар В.О., Солодкий В.Д. Нові підходи до групування типів лісу Буковинських Карпат // Матеріали міжнародної наукової конференції: Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних екологічних проблем. 22-23 квітня 2002 р. - Чернівці: "Золоті литаври", 2002 р. - С.122-126.

  3. Колесник О.В., Солодкий В.Д., Масікевич Ю.Г., Ефективні технологічні підходи до збереження лісових екосистем Буковинських Карпат // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: біологія. № 10. - Ужгород, 2001. - С.107-109.

  4. Коренчук А.М., Солодкий В.Д. Збірник методичних рекомендацій про державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. - Ч.: Зелена Буковина, 1996 - 248 с.

  5. Костров М.М.,Сівак В.К., Солодкий В.Д. Державний екологічний контроль. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – 386 с.

  6. Масікевич Ю.Г., Солодкий В.Д. Методичні вказівки до практичних занять з курсу "Управління природоохоронною діяльністю". - X.: ХДПУ, 2000. - 68 с.

  7. Сівак В.К., Солодкий В.Д. Основи екологічної безпеки територій та акваторій. - Ч.: Зелена Буковина, 2000. - 150 с.

  8. Солодкий В.Д., Товажнянський Л.Л., Сакара Ю.Д. та ін. Основи екологічної безпеки. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002. - 176 с.

  9. Солодкий В.Д., Природоохоронне інспектування. Навч.посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – 396 с.

  10. Товажнянський Л.Л., Солодкий В.Д., Масікевич Ю.Г. та ін. Заповідна справа. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002. - 240с.

  11. Екологічний паспорт Чернівецької області. – Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – 96 с.



ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.3.7

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 5

  • Загальна кількість годин – 135

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: сформувати теоретичні уявлення та знання майбутніх спеціалістів-екологів про вплив екзогенних токсикантів на живі організми, їх реакцію на дію небезпечних хімічних речовин, механізми пристосування організмів до дії ксенобіотиків та протидії їм. Студент повинен оволодіти науковими основами оцінки небезпечності дії хімічних речовин на живі організми і передбачення негативних наслідків цього впливу. Розвинути деякі практичні навики з оцінювання ступені небезпечності впливу та основ його нормування.

Основні завдання курсу:

  • ознайомлення із дією шкідливих хімічних речовин, які знаходяться в навколишньому природному середовищі на живі організми та їх популяції, що входять в склад екосистеми;

  • вивчення фізико-хімічних та токсичних характери тиск основних груп екотоксикантів;

  • вміння студентів оцінювати ступінь небезпечності впливу екотоксиканту на живі організми;

  • знання студенів виявляти наслідки, відновлювати біологічні системи та попереджати їх від впливу токсичних речовин;

  • вміння використовувати методи біоіндикації для вивчення забруднення важкими металами, пестицидами, полі циклічними вуглеводнями та нафтою; застосовувати методи біоіндикації для вивчення забруднення повітря, грунту та водойм;

  • формування знань студентів по цих проблемах та їх закріплення.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, практичні та індивідуальні роботи студентів.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Основи токсикології



НЕ 1.1 Екотоксикологія як наука

Предмет, поняття та завдання екотоксикології. Становлення екологічної токсикології. Методи досліджень. Місце екологічної токсикології в системі наук.



НЕ 1.2 Екотоксикометрія. Елементи токсикометрії та критерії токсичності отрут

Токсикологічний експеримент та його підготовка. Типи отруєнь. Способи введення токсикантів. Критерії токсикометрії. Основні типи класифікацій шкідливих речовин та отруєнь.



НЕ 1.3 Екотоксикометрія

Поняття токсичності хімічних речовин. Рубрикатор токсикантів. Властивості токсиканту, які визначають його токсичність. Параметри шкідливого впливу токсиканту.



НЕ 1.4 Біохімічні основи токсичної дії хімічних речовин. Залежність «доза-ефект» в токсикології

Поняття про рецептор. Взаємодія т оксичних речовин з ферментами. Загальні зауваження. Основні поняття. Залежність «доза-ефект» на рівні організму. Залежність «доза-ефект» в групі.



НЕ 1.5 Профілактична токсикологія

Надходження токсикантів в організм. транспорт та розподіл ксенобіотиків. Метаболізм та нейтралізація отруйних сполук. виведення та виділення токсикантів з організму. накопичення та комбінований вплив отрут.



НЕ 1.6 Оцінка ризику несприятливого впливу токсикантів

Основні поняття оцінки ризику. Основні етапи оцінки ризику. Управління ризиком. Поширення інформації про ризик.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Екотоксиканти в навколишньому середовищі



НЕ 2.1 Основи біоіндикації екотоксикантів

Загальні поняття: фізіологічний діапазон толерантності, фізіологічний пессимум, фізіологічний оптимум. Біоіндикація та біоіндикатори. Форми біоіндикації. Типи чутливості. Поняття «стрес»



НЕ 2.2 Екотоксикодинаміка

Загальні поняття. Інтоксикація. гостра та хронічна екотоксичність. Форми прояву токсичності на різних рівнях організації життя.



НЕ 2.3 Екотоксикокінетика

Ксенобіотичний профіль середовища. Персистування. Трансформація. Процеси елімінації. Біакумуляція та біомагніфікація.



НЕ 2.4 Особливості популяційної токсикології

Популяційний характер залежності «доза-ефект». Вміст токсичних речовин в компонентах біоти як показник міри токсичного навантаження.



НЕ 2.5 Внутрі- та міжвидові особливості організмів та їх вплив на чутливість до ксенобіотиків

Міжвидові відмінності організмів до впливу токсикантів. Внутрівидові відмінності. Генетично зумовлені особливості реакцій органзму на вплив токсиканту. Генетично не зумовлені особливості реакцій організму на вплив токсикантів.



НЕ 2.6 Вплив якості середовища проживання на токсичність

Вплив середовища проживання. Харчування та умови утримання. Періодичні зміни чутливості до токсикантів.


Основна література до курсу:

  1. Актуальные вопросы экологической токсикологии: Сборник научных трудов. – Иваново, 1978. – 117с.

  2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 303с.

  3. Голиков С.Н., Санецкий И.В. Общие механизмы токсического действия. – Л.: Медицина, 1986. – 279с.

  4. Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: Здорвье, 1993. – 462с.

  5. Екологічна токсикологія та вимоги до знешкодження токсикантів «Екологічна токсикологія на порозі сторіччя» /Глухівський І.В., Шумейко В.М., Овруцький В.М., - К., 1997. – с.12-25

  6. Куценко С.А. Основи токсикології – СПб.,2002. – 207с.

  7. Левина Э.Н. Общая токсикология металлов. – Л.: Медицина, 1972. – 184с.

  8. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды. – М.: Просвещение, 1992. – 320с.

  9. Сытник К.М. и др. Словарь-справочник по экологии. – К.: Наук. думка, 1994. – 668с.

  10. Токсикометрия химических веществ, загрязняющих окружающую среду. МРПГХВ. – М.: Центр международных проектов ГКНГ, 1986. – 428с.

  11. Эйхлер В. Яды в нашей пище. – М.: Мир, 1985. - 202с.

  12. Экотоксикология и охрана природы / Отв. ред. Д.А. Криволуцкий, В.Ф. Белозеров – М.: Наука, 1988. – 225с.



Антропогенні зміни водних об'єктів

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ВЧБ.2.7

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 4

  • Загальна кількість годин – 162

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: формування основ знань про різноманітні зміни водних об’єктів, що спричинені господарською діяльністю людини.

Основні завдання курсу:

  • вивчити вплив основних антропогенних чинників на водний режим річок та прилеглих територій;

  • сформувати знання про основні антропогенні чинники руслоформування річок;

  • оцінити зміну якості води під впливом діяльності людини.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного заліку.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

антропогенні зміни у річкових системах”



НЕ 1.1 Вступ. Фактори господарської діяльності

Актуальність проблеми вивчення антропогенних змін річкового стоку. Класифікація факторів господарської діяльності.



НЕ 1.2 Загальна характеристика гідротехнічних споруд. Вплив греблі на річковий потік

Поняття про гідротехнічні споруди та їх класифікація. Водопідпірні гідротехнічні споруди. Характерні рівні води у верхньому б'єфі греблі. Дія греблі на річковий потік.



НЕ 1.3. Вплив меліорацій на водний режим рік та негативні екологічні наслідки, спричинені ними.

Поняття про меліорації. Види меліорацій. Вплив зрошувальних меліорацій. Вплив осушувальних меліорацій. Агролісомеліорації.



НЕ 1.4 Промислово-комунальне водоспоживання. Їх вплив на річковий стік

Роль промислово-комунального водоспоживання у зміні стоку рік. Вплив урбанізації на гідрологічний цикл. Сучасний гідроекологічний стан рік України.



НЕ 1.5 Антропогенні впливи на руслові процеси та пов'язаний з ними екологічний стан річок.

Механічні зміни русел річок. Кар'єри піщано-гравійної суміші та будівельних матеріалів. Виправні та днопоглиблювальні роботи. Інженерні споруди на берегах річок, переходи, водозабори.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

антропогенні зміни водних об'єктів”



НЕ 2.1 Водосховища та регулювання стоку води основних річок України

Проекти та системи перерозподілу стоку в Україні. Вплив водосховищ на навколишнє середовище. Вплив каналів на навколишнє середовище.



НЕ 2.2 Антропогенні зміни режиму підземних вод України

Географічні особливості водного режиму підземних вод. Підземний стік. Термічний та гідрохімічний режим підземних вод. Фактори антропогенного впливу на підземну гідросферу та зміни, спричинені їх дією.



НЕ 2.3 Екологічні проблеми Чорного та Азовського морів.

Гідрологічні особливості Чорного моря.Гідрологічні особливості Азовського моря. Підняття рівня сірководню у Чорному морі. Вплив стоку річок на Чорне та Азовське моря.


Основна література до курсу:

  1. Аполлов Б.А. Учение о реках. – М.: изд-во Моск. ун-та, 1963. – 423с.

  2. Гопченко Є.Д., Гушля О.В. Гідрологія суші з основами водних меліорацій: Навч. Посібник. – К.: ІСДО, 1994. – 296с.

  3. Збірник методичних вказівок до контрольних робіт з дисципліни „Загальна гідрологія” для студентів-екологів ІІІ курсу заочної форми навчання за спеціальністю – „Екологія та охорона навколишнього середовища”. / Кресс Л.Є. – Одеса, ОГМІ, 2001. – 23с.

  4. Коротун І.М. Практикум з прикладної геоморфології. Навчальний посібник для студентів спеціальності „Землевпорядкування” вищих навчальних закладів України. – Рівне.: Державне редакційно-видавниче підприємство, 1996. – 140с.

  5. Львович М.И. Вода и жизнь. – М.: Мысль, 1986. – 256 с.

  6. Наставление по рекогносцировочным гидрографическим исследованиям рек. – Л.: Гидрометеоиздат, 1949. – 168с.

  7. Чалов Р.С., Чернов А.В. Эрозионно-аккумулятивные процессы в системе „водосбор - русло” на карте русловых процессов ЕТС / Эрозиоведение: теория, эксперимент, практика. Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – С.159-160.

  8. Чеботарев А.И. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 544с.

  9. Шуляренко І.П. Екологічні аспекти руслоформування малих річок (аналіз проблеми) // Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія: Наук. збірник. – Т.2. – К.: Ніка-Центр, 2001. – С.157-162.

  10. Шикломанов И.А. Влияние хозяйственной деятельности на речной сток. – Л: Гидрометеоиздат, 1989. – 369с.

  11. Ющенко Ю.С. та інші. Загальна гідрологія. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 368с.


Дисципліни самостійного вибору вищого навчального закладу

Обчислювальна техніка та основи програмування


  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/BЧ.1

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 2,5

  • Загальна кількість годин – 90

  • Статус курсу – вибірковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 3


Мета вивчення курсу: підготувати майбутніх спеціалістів до ефективного використання сучасної комп’ютерної техніки в процесі розв’язування фахових завдань. Дати розуміння створення алгоритмів та основи програмування.

Основні завдання курсу:

- сформувати у студентів уявлення про пристрої та принципи роботи ПК;

- стан і перспективи розвитку комп’ютерної техніки та програмного забезпечення;

- розвинути вміння та навички роботи з сучасним прикладним програмним забезпеченням та самостійно розробляти алгоритми розв’язування задач.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), лабораторні заняття.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – екзамен.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Апаратне та програмне забезпечення ПК”



НЕ 1.1 Інформація та інформаційні процеси. Кодування інформації

Поняття про інформацію. Представлення, збереження інформації. Кодування числової, символьної та графічної інформації, Одиниці вимірювання інформації.



НЕ 1.2 Структура інформаційної системи. Забезпечення інформаційної системи. Класифікація програмного забезпечення. Операційна система Windows

Класифікація ПЗ. Системні програми. Поняття про операційні системи. Прикладне програмне забезпечення. Інструментарій створення нових програм. Призначення операційних систем.



НЕ 1.3 Робота в операційній системі Windows

Основні елементи та об’єкти ОС Windows. Робочий стіл . Панель завдань. Вікна, дії з вікнами. Головне меню. Програми Проводник, Мой компьютер. Стандартні програми ОС Windows.



НЕ 1.4 Основні елементи Windows. Робочий стіл. Панель завдань. Вікна дії з вікнами. Діалогові вікна

Основні елементи та об’єкти ОС Windows. Операції з об’єктами ОС Windows. Робочий стіл. Панель завдань. Вікна дії з вікнами. Дії з вікнами.



НЕ 1.5 Головне меню

Головне меню. Запуск додатків. Пошук об’єктів. Налаштовування об’єктів ОС WINDOWS.



НЕ 1.6 Робота з файлами та папками в ОС WINDOWS

Структура програми Проводник. Створення папок документів, ярликів, ярликів. Копіювання, перейменування файлів та папок. Перегляд властивостей файлів та папок. Архівація файлів, антивірусні програми.



НЕ 1.7 Робота з програмами та об’єктам в WINDOWS

Пошук об’єктів. Запуск додатків (різні способи). Робота з довідковою системою. Стандартні програми ОС Windows.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Апаратне забезпечення персонального комп’ютера”



НЕ 2.1 Апаратне забезпечення персональних комп’ютерів

Архітектура та принципи роботи ЕОМ. Магістрально-модульна структура персонального комп’ютера. Склад системного блока. Материнська плата. Мікропроцесор. Контролери. Пристрої введення, виведення інформації. Сканери, монітори, принтери. Зовнішня пам'ять комп’ютера. Вінчестери. Лазерні диски.



НЕ 2.2 Апаратне забезпечення ПК. Основні компоненти ПК. Системний блок

Комплектація системного блоку. Структура материнської плати. Її комплектація. Комплектація системного блоку контролерами. Налаштовування технічних засобів ПК.



НЕ 2.3 Менеджер файлів Far Manager

Призначення та склад пакета Far, його запуск. Структура вікна. Основні види панелей. Їх призначення. Подорож по файловій системі. Призначення функціональних клавіш. Дії з файлами та їх групами.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Алгоритми. Елементи програмування на мові Паскаль”



НЕ 3.1 Алгоритми і способи їх опису

Поняття алгоритму. Зображення алгоритмів. Блок-схеми алгоритмів. Схеми умовного блока. Схеми циклів. Комбінування базових структур. Приклади алгоритмів для обчислювальних задач. Приклади математичних моделей в екології.



НЕ 3.2 Побудова алгоритмів

Для модельних задач скласти алгоритми у вигляді блок-схем. Вияснити які базові структури були необхідні для розробки алгоритму.



НЕ 3.3 Елементи мови програмування Паскаль

Інтегроване середовище Тurbo Pascal. Етапи роботи з програмою. Структура програми. Типи даних та їх описи. Запис і читання в Pascal.Деякі оператори мови. Приклади програм.



Основна література до курсу:

  1. Маценко В.Г. Обчислювальна техніка та програмування. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2004 – 92 с.

  2. Новейший самоучитель работы на компьютере. Под ред. Симоновича С. – М.: Десс; Инфорком-Пресс, 1999. – 656 с.

  3. Гук М. Аппаратные средства РС: Энциклопедия. – СПб.: „Питер”, 1999. – 440 с.

  4. Рудометов Е. Аппаратные средства и мультимедиа: Справочник. – СПб.: „Питер”,1999. – 416 с.

  5. Симонович С., Евсеев Г. Практическая информатика: универсальный курс. – М.: АСТ-ПРЕСС; Инфорком-Пресс, 1999. – 480 с.

  6. Симонович С.В. и др. Информатика. Базовый курс: – СПб.: „Питер”, 2000.

  7. Вольська С.Ю. Практикум з інформатики. – К.: Видавництво Європейського університету, 2002 с.

  8. Анин Б.Ю. Защита информации в компьютерной системе. – СПб.: БХВ-Санкт-Петербург, 2000. – 384 с.

  9. Алексеев А.,Євсеев Г., Мураховский В., Симонович С. Новейший самоучитель работы на компьютере. – М.: издательство „ДЕСС КОМ”, 2001. – 654 с.

  10. Коваленко М.М. Комп’ютерні віруси і захист інформації. – СПб.: БХВ-Санкт-Петербург, 2000. – 264 с.

  11. Антоненко В. М., Рогушина Ю.В. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. – К.: КСУ МГІ, 2005. – 131 с.

  12. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології / За ред. О.І.Пушкаря. – Київ: Видавничий центр „Академія”, 2002.

  13. Ветров С. Пакет приложений Microsoft Office XP для операционной системы Microsoft Windows XP. – М.: СОЛОН-Р, 2002. – 544 с.

  14. Гаєвський А.Ю. Інформатика. Навч. посіб. – К.:А.С.К., 2003. – 512 с.



РАДІОЕКОЛОГІЯ

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/Вч.2

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 1,5

  • Загальна кількість годин – 54

  • Статус курсу – вибірковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 5


Мета вивчення курсу: створення теоретичної бази знань будови ядра, типів радіації, її доз, основних джерел, методів вимірювання та методів захисту; усвідомлення особливостей ядерної енергетики.

Основні завдання курсу:

- створення теоретичної бази знань будови ядра, типів радіації, її доз, основних джерел, методів вимірювання та методів захисту; усвідомлення особливостей ядерної енергетики;

- навчити користуватися апаратурою, визначати ступінь радіоактивних забруднень довкілля;

- визначати ступінь біологічної небезпеки радіоактивних забруднень і їх основні джерела;

- проводити розрахунки за законом радіоактивного розпаду, визначати енергію зв’язку ядер, записувати ядерні реакції;

- користуватися медико-екологічними картами й приймати участь у їх складанні.



Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), лабораторні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль - залік.

Основна література до курсу:

  1. Кутлахмедов Ю.О., Корогодін В.І., Кольтовер В.К. Основи радіоекології. - К.: Вища шк., 2003. -319 с.

  2. Горбунов В.В., Товажнянський Л.Л., Омельченко Н.М., Масікевич Ю.Г., Гринь Ґ.І., Моісеєв В.Ф., Шапорєв В.П., Байрачний В.Б. Радіоекологія: Навчальний посібник. - Чернівці: Зелена Буковина, 2005. - 200 с.

  3. Гродзинський Д.М. Радіобіологія. Київ.: Либідь. – 2000, 444 с.

  4. Несмеянов А. Н. Радиохимия. М.: Изд.”Химия”. – 1972, 580 с.

  5. Гончаренко Е.Н., Кудряшов Ю.Б. Химическая защита от лучевых излучений. М.: Изд.МГУ. – 1985, 249 с.

  6. Чорнобильська катастрофа / За ред. В.Г.Бар’яхтара. Київ.: Наук.думка.– 1996, 576с.

  7. Норми радіаційної безпеки України. НРБУ – 97. Київ. – 1997, 121 с.

  8. Иванов В.И., Лысов В.Н. Основы микродозиметрии. М.: Атомиздат. – 1979, 192 с.

  9. Сидоренко В.В., Кузнецов Ю.А., Оводенко А.А. Детекторы ионизирующих излучений. Л.: “Судостроение”. – 1984, 240 с.

  10. Сборник задач по радиохимии. Под ред. Коршунова И.А. М.: Высшая школа. – 1969, 152 с.

  11. Копач O.B., Коров’янко О.О.Основи радіохімії та радіоекології: Методичні рекомен-дації до лабораторних робіт.Чернівці: Рута, 2008. – 32 с.

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка