European Credit Transfer System ects інформаційний пакет



Сторінка13/18
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.03 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
НЕ 2.2 Руслові процеси на урбанізованих ділянках річок

Оцінка впливу міст на русла річок та руслових процесів на населені пункти. Взаємовплив міст та річок.

НЕ 2.3 Господарське використання та екологічний стан річкових заплав

Місце заплав в ерозійно-руслових системах. Особливості морфології заплав. Екологічна напруженість на заплавних землях. Господарська діяльність на заплаві. Вплив різних видів господарської діяльності на заплави річок. Вплив регулювання стоку гідровузлами та водозабору у великих масштабах на заплави. Спрямлення русла, руслові кар’єрні розробки та заплава. Рекреаційне використання заплав. Обвалування заплав. Будівництво сільських населених пунктів на заплавах. Наземні комунікації та меліоративні канали. Оцінка річкових заплав за ступенем стійкості.



НЕ 2.4 Інтегральна оцінка екологічного стану заплавно-руслових комплексів

Необхідність оцінки заплавно-руслових комплексів. Інтегральний критерій оцінки екологічної напруженості заплавно-руслових комплексів.


Основна література до курсу:

  1. Беркович К.М., Чалов Р.С., Чернов А.В. Экологическое русловедение. – М.: ГЕОС, 2000. – 332 с.

  2. Великанов М.А. Гидрология суши. – Л.: Гидрометеоиздат, 1964. – 404 с.

  3. Гринвальд Д.И. Турбулентность русловых потоков. - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. – 166 с.

  4. Гришанин К.В. Динамика русловых потоков. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 311 с.

  5. Кондратьев Н.Е., Попов И.В., Снищенко Б.Ф. Основы гидроморфологической теории руслового процесса. – Л.: Гидрометеоиздат, 1982. – 272 с.

  6. Кравчук М.І., Молдованов А.І. Основи гідротехніки. – К.: Обереги, 1998. – 265 с.

  7. Лапшенков В.С. Прогнозирование русловых деформаций в бьефах речных гидроузлов. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 240 с.

  8. Леви И.И. Инженерная гидрология. – М.: Высш. шк., 1968. – 235с.

  9. Маккавеев Н.И. Русло реки и эрозия в её бассейне. – М.: Географический факультет МГУ, 2003. – 355с.

  10. Маккавеев Н.И., Чалов Р.С. Русловые процессы: Учебник. – М.: Изд-во Московского университета, 1986. – 262 с.

  11. Ободовський О.Г. Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України). – К.: Ніка-Центр, 2001. – 274 с.

  12. Проблеми екологічного руслознавства: конспект лекції / укл. Кирилюк о.в. – чернівці: рута, 2006. – 18 с.

  13. Чалов Р.С. Основные направления, тенденции и экологические проблемы русловедения на современном этапе // Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія: Наук. збірник. Т.11. – К.: Ніка-Центр, 2006. – С.26 – 32.

  14. Чалов Р.С., Алабян А.М., Иванов В.В., Лодина Р.В., Панин А.В. Морфодинамика русел равнинных рек / Под ред. Р.С. Чалова. – М.: Изд-во Московского университета, 1998. – 288 с.

  15. Чалов Р.С., Рулева С.Н. Изменения русел рек и опасные проявления русловых процессов на урбанизированных территориях // География и природные ресурсы. – 2001. – № 4. – С.17-23.

  16. Шуляренко І.П. Екологічні аспекти руслоформування малих річок (аналіз проблеми) // Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія: Наук. збірник. – Т.2. – К.: Ніка-Центр, 2001. – С.157-162.

  17. Эрозионные процессы / Под ред. Маккавеева Н.И., Чалова Р.С. – М.: Мысль, 1984. – 256 с.

  18. Ющенко Ю.С. Геогідроморфологічні закономірності розвитку русел. – Чернівці: Рута, 2005. – 320 с.

  19. Ющенко Ю. Проблеми використання русел та заплав річок Українських Карпат // Матеріали V конгресу МАУ: Соціально-гуманітарні науки. – Чернівці: Рута, 2004. – С.356-361.



Основи охорони праці

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/В.4.1

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 1,5

  • Загальна кількість годин – 54

  • Статус курсу – вибірковий для підготовки бакалаврів напряму „Екологія та охорона

навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: ознайомити студентів з законодавчою та нормативною базою з питань ОП, а також з основами виробничої безпеки.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), семінарські заняття.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – екзамен.
Змістовий модуль 1

Правові та організаційні питання охорони праці”



НЕ 1.1 Законодавча та нормативна база з питань охорони праці

Основні законодавчі акти з питань охорони праці. Основні положення Закону України «Про охорону праці». Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці. Державне управління охороною праці.



НЕ 1.2 Організація охорони праці на виробництві

Обов’язки роботодавців та працівників щодо виконання вимог охорони праці. Служба охорони праці підприємства. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці. Стажування, дублювання та допуск працівників до роботи. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.



НЕ 1.3 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Класифікація нещасних випадків. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь. Розслідування та облік аварій. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві.


Змістовий модуль 2

Основи виробничої безпеки”



НЕ 2.1 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

Фізіологічні особливості різних видів діяльності. Гігієнічна класифікація праці. Мікроклімат виробничих приміщень. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук. Іонізуюче випромінювання. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання. Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоні, ультрафіолетові, лазерні). Охорона праці користувачів комп’ютерів. Засоби колективного та індивідуального захисту.



НЕ 2.2 Електробезпека

Дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм. Допустимі значення струмів і напруг. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електрострумом. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.



НЕ 2.3 Пожежна безпека

Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів. Оцінка об’єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки. Забезпечення пожежної безпеки об’єкта.



НЕ 2.4 Надання першої медичної допомоги потерпілим

Порядок надання першої медичної допомоги при: електротравмах; закритих і відкритих ушкодженнях живота; закритих і відкритих ушкодженнях хребта і спинного мозку; закритих і відкритих ушкодженнях черепа; травматичному шоці; тепловому та сонячному ударі; асфіксії; артеріальних і венозних кровотечах; переломах кісток; ураженні блискавкою; обмороженнях. Правила поведінки з потерпілим при травмах. Методика проведення непрямого масажу серця і штучної вентиляції легень.



НЕ 2.5 Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки

Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Безпека вантажопідіймального обладнання.


Основна література до курсу:

  1. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 2-е вид./ За ред. М.П. Гандзюка. – К.: Каравела, 2004. – 408 с.

  2. Закон України „Про охорону праці” в редакції від 21 листопада 2002 р.

  3. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів. У 4 т. – К.: держнаглядохоронпраці; Основа, 1995.

  4. Кодекс законів про працю України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 1040 с.

  5. Барабаш В.И., Шкрабак В.С. Психология безопасности труда. – СПб, 1996.

  6. Геврик Є.О. Охорона праці. – К.: Ельга; Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

  7. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 1995. – 320 с.

  8. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002. – 320 с.

  9. Охрана труда / Князевский Б.А., Долин п.А., Марусова т.П. и др./ Под ред. Б.А. Князевского. – М.: Высшая школа, 1982. – 312 с.

  10. Основи охорони праці/ За ред. Гандзюка М.П., Купчика М.П. – К.: Основа, 2000. – 416 с.


БАНКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Дисципліни вільного вибору студента

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ВЧС.1.1

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 1,5

  • Загальна кількість годин – 54

  • Статус курсу – вибірковий для підготовки бакалаврів з напряму „ Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 6


Мета вивчення курсу: сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навички майбутніх спеціалістів з екології та охорони навколишнього середовища у галузі водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води; орієнтування студентів на засвоєння знань і умінь організації та проведення контролю функціонування системи водопостачання, водовідведення, якості води, впливу скиду зворотних вод на поверхневий водний об’єкт.

Основні завдання курсу:

  • сформувати теоретичні уявлення про системи і схеми водопостачання та водовідведення, основні споруди для забору та поліпшення якості води з природних джерел, основні споруди для очистки та скиду стічних вод;

  • ознайомити студентів з теоретичними питаннями, пов’язаними з прокладанням трубопроводів, трасуванням каналізаційних мереж;

  • самостійно провести технологічний контроль роботи очисних споруд каналізації та споруд по покращенню якості води;

  • виконати розрахунки необхідної степені очистки вод за визначеними показниками;

  • зробити оцінку впливу скиду стічних вод у водний об’єкт.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), групові семінари, практичні роботи, модульні контрольні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

СИСТЕМИ І СХЕМИ Водопостачання



НЕ 1.1 Природні джерела водопостачання

Актуальність раціонального використання води. Природні джерела водопостачання. Характеристика складу поверхневих i підземних вод. Класифікація природних вод.



НЕ 1.2 Системи і схеми водопостачання

Класифікація систем і схем водопостачання. Основні елементи систем водопостачання. Режим роботи системи водопостачання.



НЕ 1.3 Водозабірні споруди

Класифікація водозабірних споруд. Водозабірні споруди поверхневих джерел. Споруди для забору підземних вод.



НЕ 1.4 Водонапірні та регулюючі споруди

Класифікація ємностей для зберігання води. Типи водонапірних башт. Резервуари. Типи резервуарів.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ВОДООЧИСНІ СПОРУДИ

НЕ 2.1 Водоочисні споруди

Основні елементи та функції водопровідних очисних споруд. Схема комплексу водопровідних очисних споруд.



НЕ 2.2 Кондиціювання води

Фільтрування. Знезараження води. Спеціальні методи оброблення води.



НЕ 2.3 Стічні води. Системи і схеми каналізації

Система водовідведення, основні елементи. Системи і схеми каналізаційних мереж. Класифікація стічних вод. Характеристика забруднень.



НЕ 2.4 Очисні споруди каналізації

Методи очистки стічних вод. Споруди для механічної очистки стічних вод. Споруди для біологічної очистки стічних вод. Знезараження стічних вод. Споруди для знезараження стічних вод.



НЕ 2.5 Випуск стічних вод у водний об’єкт

Умови скидання стічних вод у водний об’єкт. Методи контролю за роботою очисних споруд каналізації.


Основна література до курсу:

  1. Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація. – К.:Кондор, 2003.

  2. Хільчевський В. К. Водопостачання, водовідведення. Гідроекологічні аспекти. – К.:ВПЦ „Київ. Ун-т”, 1999.

  3. Тугай А.М., Терновцев. Водоснабжение. Курсовое проэктирование. – К.:Вища школа,1980. – 207с.

  4. Хорунжий П.Д., Ткачук О.А. Водопровідні системи і споруди. К., Вища школа 1993. – 230 с.

  5. Чабан А.Ф., Лявинець С.С. Водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води. –Чернівці: Рута, 2003.

  6. Колобанов С. .Водопровід і каналізація. – К.: Держтехвидавництво УОСР, 1954.

  7. Абрамов Н.Н..Водоснабжение. – М.: Стройиздат,1974. – 480 с.

  8. Яковлєв С.В., Ласков Ю.М. Канализация. – М.: Стройиздат, 1987.



ЕКОЛОГІЧНА МЕТРОЛОГІЯ

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/В.4.9

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 5

  • Загальна кількість годин – 189

  • Статус курсу – вибірковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та охорона

навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 7


Мета вивчення курсу: формування теоретичних уявлень знань та практичних навичок майбутніх фахівців з гідроекології в галузі метрології та способів виконання вимірювань параметрів екологічних величин.

Основні завдання курсу:

  • ознайомлення студентів з основними визначеннями та поняттями метрології, системами одиниць фізичних величин;

  • вивчення методів і принципів вимірювань, способів оцінки їх точності;

  • ознайомлення з засобами вимірювальної техніки, еталонами та методами підвищення точності вимірювань;

  • вивчення методів вимірювання величин елементів гідрологічного режиму та способів оцінки їх точності;

  • вивчення методів вимірювання величин метеоелементів та способів оцінки їх точності.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Екологічна метрологія як наука про вимірювання.



ПРАКТИЧНА ГІДРОМЕТРІЯ”

НЕ 1.1 Екологічна метрологія як науково-технічний напрямок і навчальна дисципліна

Основні поняття та визначення метрології. Екологічна метрологія як галузь метрології. Міжнародні та державні метрологічні організації. Актуальні проблеми метрології.



НЕ 1.2 Основні поняття про вимірювання

Класифікація вимірювань. Принципи та методи вимірювань. Електричні методи вимірювання неелектричних екологічних величин. Напрямки модернізації і автоматизації екологічних вимірювань.



НЕ 1.3 Похибки вимірювань фізичних величин

Похибки вимірювань та чинники їх виникнення. Випадкові похибки та методи їх усунення. Систематичні похибки та методи їх усунення.



НЕ 1.4 Вимірювання рівнів води

Основні відомості про рівневий режим. Принципи організації водомірних спостережень. Типи водомірних постів. Виконання водомірних спостережень. Точність водомірних спостережень, обробка їх результатів.



НЕ 1.5 Вимірювання глибин водних об’єктів

Завдання промірних робіт. Методи і прилади для вимірювання глибин і вивчення профілю дна. Способи виконання промірних робіт. Точність вимірювання глибин. Обробка матеріалів промірних робіт.



НЕ 1.6 Вимірювання швидкості течії води

Швидкості течії води в руслових потоках. Пульсація швидкостей. Розподіл швидкостей течії в русловому потоці. Класифікація методів вимірювання швидкостей. Гідрометричні млинки. Точність вимірювання швидкостей течії.



НЕ 1.7 Вимірювання витрат води

Модель витрати. Класифікація методів вимірювання витрат води. Вимірювання витрат води за допомогою гідрометричного млинка. Вимірювання витрат води поплавками. Загальні відомості про вимірювання витрат води на гідровузлах. Точність вимірювання витрат води.



НЕ 1.8 Вивчення твердого стоку

Загальні відомості про твердий стік, його характеристики. Рух наносів в річках. Вивчення стоку завислих наносів. Батометри, їх типи. Шляхи автоматизації визначення мутності води. Вивчення стоку захоплених наносів. Вивчення донних відкладів. Точність визначення характеристик твердого стоку.



НЕ 1.9 Вивчення хімічного складу води річок і водойм

Загальні положення теорії формування поля концентрації хімічних речовин у воді. Принципи формування мережі пунктів контролю ярості води. Недоліки існуючої системи контролю якості води і шляхи їх усунення. Методи автоматизації контролю якості води.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИН МЕТЕОЕЛЕМЕНТІВ”



НЕ 2.1 Вимірювання температури повітря, грунту і води

Температурні шкали, типи термометрів. Вимірювання температури повітря. Вимірювання температури грунту. Вимірювання температури води. Електричні методи вимірювання температур. Точність вимірювання температур.



НЕ 2.2 Визначення характеристик атмосферних опадів

Вимірювання кількості і інтенсивності випадіння рідких атмосферних опадів. Визначення характеристик снігового покрову. Типи опадомірів. Плювіографи. Методи автоматизації плювіометричних спостережень. Точність плювіометричних спостережень.



НЕ 2.3 Вимірювання атмосферного тиску і характеристик вітру

Атмосферний тиск, прилади для його вимірювання. Барометри, барографи. Прилади для вимірювання швидкості і напрямку вітру. Анемометри, анеморумбометри. Точність вимірювання атмосферного тиску і характеристик вітру.



НЕ 2.4 Вологість повітря та визначення її характеристик

Характеристики вологості повітря. Методи вимірювання вологості повітря. Автоматизація вимірювання характеристик вологості повітря. Точність вимірювання характеристик вологості повітря.



НЕ 2.5 Вимірювання інтенсивності сонячного випромінювання

Термоелектричні актинометричні прилади. Прилади для вимірювання радіаційного балансу. Точність вимірювання характеристик сонячного випромінювання.



НЕ 2 6 Контроль якості атмосферного повітря

Методи відбору проб повітря. Аспіратори. Класифікація методів хімічного аналізу атмосферного повітря. Газоаналізатори. Автоматичні станції контролю якості атмосферного повітря.


Основна література до курсу:

  1. Бурдун Г.Д., Марков Б.Н. Основы метрологии. – М.: Изд-во стандартов, 1972. – 318 с.

  2. Бурдун Г.Д. Справочник по международной системе единиц. – М.: Изд-во стандартов, 1977. – 300 с.

  3. Грановский В.А., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных. – Л.: Энергоатомиздат, 1990. – 402 с.

  4. Душин В.М. Основы метрологии и электрические измерения. – Л.: Энергоатомиздат, 1993. – 236 с.

  5. Земельман М.А. Метрологические основы технических измерений. – М.: Изд-во стандартов, 1991. – 317 с.

  6. Коротков В.П., Тайц Б.А. Основы метрологии и теории точности измерительных устройств. – М.: Изд-во стандартов, 1975. – 243 с.

  7. Маликов М.Ф., Исаев Л.К. О месте метрологии в системе наук и еще раз о ее постулатах // Измерительная техника. 1993. №8. С.10-18.

  8. Маркин Н.С. Практикум по метрологии. – М.: Изд-во стандартов, 1994. – 254 с.

  9. Основные термины в области метрологии. Словарь-справочник // Под ред. Ю.В. Торбеева. – М.: Изд-во стандартов, 1989. – 120с.

  10. Рабинович С.Т. Погрешности измерений. – Л.: Энергия, 1978. – 412 с.

  11. Сергеев А.Г., Крохин В.В. Метрология. – М.: Логос, 2002. – 408 с.

  12. Тюрин Н.И. Введение в метрологию. – М.: Изд-во стандартов, 1995. – 200с.

  13. Цюцюра С.В., Цюцюра В.Д. Метрологія, основи вимірювань, стандартизація та сертифікація. – К.: Знання, 2005. – 242 с.



Географія природно-ресурсного потенціалу України

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/С.5.1

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 3

  • Загальна кількість годин – 108

  • Статус курсу – вибірковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: навчити студентів пізнавати, засвоювати та практично використовувати закони і закономірності збалансованого, згармонізованого освоєння, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території (акваторії) України на всіх рівнях та етапах його використання людиною і суспільством в цілому.

Основні завдання курсу:

- засвоїти теоретико-методологічні основи географії ПРП України;

- творчо осмислити та вміти реалізовувати на практиці методику еколого-економічної оцінки ПРП України;

- оволодіти інструментарієм управління адаптацією соціально-економічних структур національного господарського комплексу до можливостей екосистем;

- вміти обґрунтувати шляхи подолання наявних екологічних катаклізм та будувати екологічно безпечну житєдіяльність.



Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка