European Credit Transfer System ects інформаційний пакет



Сторінка5/18
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.03 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Біологія

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.5

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 7

  • Загальна кількість годин – 252

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 1


Мета вивчення курсу: студент повинен знати різноманітність тваринного та рослинного світу, основні закономірності його формування і просторовий розподіл, будову, еволюцію та систематику видів рослин і тварин, їх значення в житі людини. На матеріалі курсу біологія повинні засвоїти та навчитися застосовувати такі загально біологічні поняття як вид, система живих організмів, примітивність організації, біонт, життєвий цикл, орган; володіти знаннями щодо загальнотеоретичних питань: способів живлення та розмноження організмів, теорію виникнення багатоклітинності, виникнення та еволюція паразитизму, мутуалізму тощо.

Основні завдання курсу:

  • вміти працювати в лабораторії та польових умовах;

  • набути навичок з анатомування безхребетних та хребетних тварин;

  • опанувати методики збирання тварин та рослин в природі та їх зберігання;

  • оволодіти методами обліку та спостереження за тваринами й рослинами в природних та лабораторних умовах.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові), лабораторні заняття.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – іспит.
Основна література до курсу:

  1. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітоцентр, 2000.

  2. Стеблянко М.І., Гончарові К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вищ. шк., 1995. – 384 с.

  3. Курс низших растений / под ред. М.В. Горленко. – М.: Высш. шк., 1981. – 520 с.

  4. Хржановский В.Г. Практический курс ботаники. – М.: 1963. –240 с.

  5. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних. – К.: Либідь. - Т.1. – 1995, Т. 2 – 1996, Т.3 – 1997.

  6. Фролова Е.Н., Щербина Т.В., Михина Т.Н. Практикум по зоологии беспозвоночних. – М.: Просвещен., 1985.

  7. Наумов Н.П., Карташов Н.Н. Зоология позвоночных: в 2 ч. – М.: Высш.шк., 1979.

  8. Карташов Н.Н. Соколов В.И. Шилов И.А. Практикум по зоологии позвоночных. – М.: Высш.шк., 1981.

  9. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: Університетська книга, 2003. – 592 с.

  10. Хлус Л.М., Федорик М.М., Череватов В.Ф., Скільскій І.В., Чередарик М.І. Основи зоології. – Чернівці: Золоті литаври, 2003. – 116 с.


Геологія з основами геоморфології

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.6

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 3,5

  • Загальна кількість годин – 126

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 2


Мета вивчення курсу: вивчити зі студентами історію формування Землі, її речовинний склад, розвиток сучасних геологічних процесів. Навчити студентів виявляти фактори формування рельєфу земної поверхні. Освоїти методи виявлення та опису сучасних форм рельєфу різного генезису.

Основні завдання курсу:

- освоїти науково-методологічні основи геології з основами геоморфології;

- розкрити основні етапи формування Землі та її поверхні (рельєфу);

- навчитися визначати речовинний склад Землі (мінерали та гірські породи);

- дати характеристику морфоструктур та морфоструктур Землі;

- навчити студентів характеризувати генезис та морфологію форм рельєфу.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі екзамену.

Змістовий модуль 1

Вступ. Будова Землі та земної кори



НЕ 1.1 Об’єкт, предмет та методи дослідження. Зв’язок з іншими науками

Об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження геології і геоморфології. Метод актуалізму. Спостереження візуальні та інструментальні. Польові та дистанційні методи. Місце цих наук в системі наук про Землю.



НЕ 1.2 Будова Землі та методи пізнання її внутрішньої будови

Внутрішні оболонки Землі. Метод сейсмічного зондування. Характеристика фізичних параметрів Землі на різних глибинах та на поверхні.



НЕ 1.3 Будова і склад земної кори

Головні хімічні елементи земної кори. Характеристика головних породотвірних мінералів. Гірські породи, їх генезис та діагностика.



НЕ 1.4 Седиментація

Седиментація відкладів та гірських порід. Поняття про діагенез та фації відкладів. Етапи діагенезу. Морські та континентальні фації, їх види.



НЕ 1.5 Структурні елементи земної кори

Структурні елементи земної кори. Їх зв’язок з рельєфом. Типи земної кори та їх географічна приуроченість. Приуроченість мегаформ рельєфу до головних структурних елементів земної кори. Зв’язок рельєфу з геологічною будовою. Прямий та інверсійний рельєф.



НЕ 1.6 Основні гіпотези про походження структур земної кори

Контракційна гіпотеза, пульсаційна теорія, теорія піднять. Положення теорії тектоніки плит.


Змістовий модуль 2

Геодинамічні процеси (ендогенні)”



НЕ 2.1 Поняття про геодинамічні процеси

Взаємозв’язок та взаємообумовленість геодинамічних процесів.



НЕ 2.2 Тектонічні рухи земної кори та деформації гірських порід

Плікативні дислокації. Складки, їх елементи та класифікація. Диз’юнктивні дислокації Типи розривних порушень.



НЕ 2.3 Поняття про магматизм та землетруси

Інтрузивний та ефузивний магматизм. Форми рельєфу в зонах прояву магматизму. Сейсмічні явища. Шкали оцінки інтенсивності землетрусів Методи прогнозування.


Змістовий модуль 3

Геодинамічні процеси (екзогенні)”



НЕ 3.1 Вивітрювання

Кори вивітрювання. Фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання. Географічне поширення кір вивітрювання.



НЕ 3.2 Геологічна діяльність вітру

Види геоморфологічної роботи вітру. Акумулятивні та ерозійні форми рельєфу.



НЕ 3.3 Схили та схилові процеси

Походження схилів. Класифікація схилів. Схилові процеси.



НЕ 3.4 Геоморфологічна діяльність текучої води

Робота текучих вод. Закони ерозії.



НЕ 3.5 Геоморфологічна діяльність тимчасових водотоків

Площинний змив. Лінійна ерозія.



НЕ 3.6 Постійні водотоки (ріки) та форми рельєфу створені ними

Русло та його елементи, заплава та надзаплавні тераси.



НЕ 3.7 Геоморфологічна діяльність підземних вод

Підземні води та їх геоморфологічна діяльність. Карст та карстові форми рельєфу.



НЕ 3.8 Рельєф кріолітозони і льодовикових областей

Багаторічна мерзлота і зв’язані з нею форми рельєфу. Зледеніння та форми рельєфу створені ним.



НЕ 3.9 Геоморфологічні процеси на морському та океанічному узбережжі

Абразивна та акумулятивна робота стоячих вод. Типи морських берегів.


Основна література до курсу:

  1. Алисон Д., Палмер Д. Геология. - М: Мир, 1984.

  2. Біленко Д.К. Основи геології та мінералогії. Вид. 3-тє. К.: Вища школа, 1973.

  3. Бондарчук В.Г. Геологія для всіх. - К.: Радянська школа, 1970. - 295 с.

  4. Борголов И.Б. Курс геологии. Уч. пособие. – М.: Агропромиздат, 1989.

  5. Гурский Б.Н. Историческая геология с элементами палеонтологии. Минск, Вышейшая школа, 1979.

  6. Дутчак М.В. Геоморфологія. Методичні вказівки до лабораторних робіт. - Чернівці: ЧДУ, 1998.-22с.

  7. Дутчак М.В. Геоморфологія. Методичні вказівки. - Чернівці: ЧДУ, 1997. – 16 с.

  8. Иванова М.Ф. Общая геология с основами исторической геологии. Уч. 4-е изд., перераб. и дополи. М.: Высшая школа, 1980.

  9. Іванов Л.Л. Короткий курс мінералогії. – Харків, Дніпропетровськ ВДНГ УСРР, технічне видавництво, 1932. - 350 с.

  10. Короновский Н.В., Якушова А.Ф. Основы геологии. М.: Высшая школа, 1991.

  11. Леонтьев О.К., Рычагов Г.И. Общая геоморфология. - М.: Высш. шк. 1979, -2-е изд. - М.: Высш. шк., 1988.

  12. Павлинов В.Н., и др. Основы геологии. – М.: Недра, 1991.

  13. Панов Д.Г. Общая геоморфология. - М.: Высш. шк., 1966.

  14. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія: Підручник. – К.: Либідь, 2003. – 480 с.

  15. Стецюк В.В., Ковальчук І.П. Основи геоморфології: Навч. Посіб. / За ред. О.М. Маринича. – К.: Вища шк., 2005. – 495 с.

  16. Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. –М.: Мысль, 1984.

  17. Чернега П.І. Загальна та історична геологія: Методичні вказівки до лабораторних занять. - Чернівці: Рута, 1999. - 23с.

  18. Чернега П.І. Загальна та історична геологія: Методичні вказівки до проведення лабораторних занять. Частина 1. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - 28с.

  19. Щукин И.С. Общая геоморфология. - Т.1-3. - М.: Изд-во МГУ, 1961 - 1974.

  20. Якушко О.Ф. Основы геоморфологии. - Минск Вышэйш. шк., 1986.

  21. Якушова А.Ф., Хаин В.Е., Славин В.И. Общая геология. – М.: Изд-во МГУ, 1988.



Гідрологія

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.7

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 4

  • Загальна кількість годин – 144

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 4


Мета вивчення курсу: сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навички майбутніх спеціалістів-екологів в області використання, збереження та відновлення водних ресурсів та водних об’єктів, розуміння місця та ролі води у природі та суспільстві.

Основні завдання курсу:

- скласти уяву про найбільш загальні закономірності гідрологічних процесів на Землі;

- показати роль, місце та значення природних вод у географічній оболонці (біосфері);

- ознайомити студентів з основними географо-гідрологічними та екологічними особливостями різних типів водних об’єктів;

- розкрити сутність гідрологічних процесів з позицій фундаментальних законів фізики та інших наук;

- показати значення гідрологічних знань для вирішення питань використання та охорони вод;

- сформувати у студентів вміння використовувати набуті знання при вирішенні важливих практичних питань опису водних об’єктів та аналізі процесів, що в них відбуваються.



Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Основи гідрології. Гідрологія кріосфери та підземних вод



НЕ 1.1 Наука про природні води

Історія гідрологічних досліджень. Сучасна гідрологія. Методи гідрологічних досліджень.



НЕ 1.2 Гідрологія льодовиків

Утворення льодовиків. Загальна характеристика льодовиків. Баланс і режим льодовиків



НЕ 1.3 Гідрологія підземних вод

Класифікація підземних вод. Артезіанські води. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах. Структура підземної гідросфери. Підземний стік.



НЕ 1.4 Річки, річкові системи та їх басейни

Загальні відомості про річки та річкові системи. Річкові водозабори. Рух води у річках.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Гідрологія поверхневих вод суші. Розвиток гідросфери



НЕ 2.1 Формування стоку води у річках

Водний баланс. Процеси формування та кількісні характеристики стоку води у річках. Провідні аспекти вивчення стоку.



НЕ 2.2 Формування русел річок

Поняття про русловий процес (руслоформування). Структура русел. Типізація та класифікація русел.



НЕ 2.3 Гідрологія озер

Морфологія озер. Льодотерміка озер. Динаміка озер. Водний режим озер. Гідрохімічні процеси та седиментація озер.



НЕ 2.4 Гідрологія особливих та штучних водних об’єктів

Лавини і сніговий покрив. Селі. Канали. Болота.



НЕ 2.5 Антропогенний етап розвитку природних вод

Зміна загальної динаміки вод гідросфери Землі. Вплив людини на склад та колообіги домішок. Зміни водних об’єктів. Екологічні проблеми Світового океану.


Основна література до курсу:

  1. Алексеевский Н.И. Гидрофизика. – М.:Издательский центр „Академия”, 2006. – 176 с.

  2. Богословський Б.Б., Самотин А.А., Соколов Д.П. Общая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1984. – 422 с.

  3. Винников С.Д., Проскуряков Б.В. Гидрофизика. – Л.:Гидрометеоиздат, 1988. – 348 с.

  4. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1973. – 462 с.

  5. Карасев И.Ф., Васильев А.В., Субботина Е.С. Гидрометрия. – Л.:Гидрометеоиздат, 1991. – 376 с.

  6. Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г. та ін. Загальна гідрологія. –К.:Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

  7. Лучшева А.А. Практическая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1976. – 440 с.

  8. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология – М.:Высшая школа, 1991. – 368 с.

  9. Спицын Н.П., Соколова В.А. Общая и речная гидравлика. – Л.:Гидрометеоиздат, 1990. – 359 с.

  10. Чеботарев А.Н. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 544 с.

  11. Чеботарев А.Н. Гидрологический словарь. – Л.:Гидрометеоиздат,1978. – 308 с.

  12. Ющенко Ю.С., Гринь Г.І. та ін. Загальна гідрологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 368 с.


Метеорологія і кліматологія

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.8

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 4

  • Загальна кількість годин – 144

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 2


Мета вивчення курсу: вивчення основних фізичних властивостей атмосфери та умов кліматотворення в земних умовах. Він передбачає формування у студентів фундаментальних знань про будову атмосфери та її якісні характеристики; атмосферні процеси та явища, їх природу й наслідки; розподіл метеорологічних величин у просторі й часі; метеорологічний моніторинг; різноманіття кліматів Землі, їх географію; причини змін і коливань клімату.

Основні завдання курсу:

- сформувати у студентів чіткі поняття і уявлення про властивості атмосфери Землі як невід'ємного елементу географічного середовища, що разом із іншими складовими географічної оболонки (формами земної поверхні, гідросферою, біогенними компонентами) визначає умови життєдіяльності людини, різноманіття природних умов;

- навчити студентів розуміти природу атмосферних явищ, їх фізичну сутність, міру впливу на інші природні процеси, на екологічний стан довкілля;

- ознайомити студентів з методами спостережень за станом атмосфери, метеорологічними приладами, навчити виконувати метеорологічні спостереження;

- вивчити географічний розподіл кліматичних елементів, з’ясувати особливості формування кліматів Землі та їх різноманіття.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного заліку.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Будова, фізичні властивості атмосфери,



її тепловий і водний режими

НЕ.1.1 Метеорологія і кліматологія як науки

Об’єкт, предмет та методи досліджень. Атмосферний моніторинг. Зміст метеорології і кліматології як наук, завдання, методи.

Сучасні методи спостережень за станом атмосфери, їх практичне значення. Види атмосферного моніторингу. Структура метеорологічної мережі. Метеорологічні станції.

НЕ 1.1.1 Історія розвитку метеорології і кліматології

Особливості історичного розвитку метеорології і кліматології як наук. Основні етапи розвитку, відкриття, видатні вчені-метеорологи та кліматологи. Історія вітчизняної метеорології і кліматології.



НЕ 1.1.2 Метеорологічний майданчик і метеоприлади

Метеорологічна станція. Поняття про метеорологічну станцію та метеоспостереження.. Метеорологічні прилади, спостереження за станом атмосфери.



НЕ 1.2 Повітря й атмосфера

Склад і властивості атмосферного повітря. Фізичні властивості атмосфери, причини її вертикального розшарування та горизонтальної неоднорідності. Термічна стратифікація атмосфери та її метеорологічні наслідки.



НЕ 1.3 Атмосферний тиск і рух повітря

Закономірності змін атмосферного тиску в часі та просторі. Рівняння статики атмосфери. Розподіл атмосферного тиску і рухи повітря. Адіабатичні процеси в атмосфері. Псевдоадіабатичні ефекти.



НЕ 1.3.1 Атмосферний тиск

Спостереження за атмосферним тиском. Методи визначення атмосферного тиску. Барометричні формули, формула Бабіне. Баричний градієнт, баричний ступінь. Інструментальні спостереження. Барометри. Барограф.



НЕ 1.4 Сонячна радіація й атмосфера

Сонячна радіація в атмосфері. Солярний клімат. Послаблення, розсіювання і поглинання сонячної радіації в атмосфері. Радіаційні характеристики клімату. Радіаційний баланс.



НЕ 1.4.1 Методи спостережень за станом неба та складовими сонячної радіації

Спостереження за тривалістю сонячного сіяння та станом неба. Геліограф.



НЕ 1.5 Тепловий режим атмосфери

Теплообмінні процеси в атмосфері. Тепловий режим атмосфери, ґрунту, водойм. Тепловий баланс земної поверхні. Температура повітря й ґрунту. Теплообмін в атмосфері. Географічний розподіл температур повітря.



НЕ 1.5.1 Методи визначення температури повітря і ґрунту

Спостереження за температурою повітря й ґрунту. Метеорологічні термометри. Термограф.



НЕ 1.6 Вода в атмосфері

Характеристики вологості повітря. Випаровування, конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері. Хмари й атмосферні опади. Атмосферні явища.



НЕ 1.6.1 Методи визначення вологості повітря

Спостереження за вологістю повітря. Психрометр. Гігрометр. Гігрограф.



НЕ 1.6.2 Спостереження за хмарами, атмосферними опадами

Спостереження за хмарами, атмосферними явищами приземного шару повітря, опадами, сніговим покривом. Плювіограф. Опадомір. Візуальні спостереження за наземними гідрометеорами.



НЕ 1.7 Атмосферні явища

Природа атмосферних явищ. Тумани. Наземні гідро метеори. Оптичні явища в атмосфері. Пилові бурі. Смерчі. Електричні явища.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Циркуляція атмосфери. Клімати Землі



НЕ 2.1 Баричне поле і вітер

Баричне поле атмосфери: динаміка в просторі й часі. Баричні системи. Циклони й антициклони: особливості виникнення, розвитку, кліматотвірний вплив. Погода в циклоні й антициклоні. . Циклони й антициклони на картах погоди.



НЕ 2.1.1Поле вітру і його характеристики

Спостереження за вітром. Роза вітрів. Флюгер. Анеморумбометр. Анемометр.



НЕ 2.2 Атмосферна циркуляція

Повітряні течії в атмосфері. Рух і трансформація повітряних мас. Загальна схема циркуляції атмосфери та її типи.



НЕ 2.2.1 Місцева циркуляція атмосфери

Гірсько-долинна, бризова циркуляція, фени, бора, інші види місцевих вітрів.



НЕ 2.3 Клімати Землі

Чинники й процеси кліматотворення. Вплив земної поверхні на процеси кліматотворення. Закономірності розподілу елементів клімату. Географія та особливості кліматів Землі. Класифікації кліматів.



НЕ 2.3.1 Кліматичні пояси та кліматичні області Землі

Характеристики кліматів Землі: арктичного, субарктичного, антарктичного, субантарктичного, помірного, субтропічного, тропічного, субекваторіального, екваторіального та окремих кліматів (пасатного, мусонного, середземноморського тощо).


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка