European Credit Transfer System ects інформаційний пакет



Сторінка8/18
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.03 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Екологічне право

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.6

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 2,5

  • Загальна кількість годин – 81

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 5


Мета вивчення курсу: студент повинен набути системні знання з предмету.

Основні завдання курсу:

  • опанувати основні поняття екологічного права, закономірності та принципи його розвитку;

  • ознайомити студентів з поняттями та видами джерел екологічного права;

  • розглянути основні екологічні права громадян, їх класифікацію, порядок реалізації та гарантії екологічних прав громадян, види екологічних обов’язків громадян;

  • визначити поняття та зміст права власності на природні ресурси, порядок його виникнення та припинення, розрізняти право володіння, право користування та право розпорядження природними ресурсами;

  • розглянути загальний порядок виникнення права природокористування та вміти визначати поняття та види права природокористування;

  • знати поняття екологічного правопорушення, розрізняти види відповідальності за екологічні правопорушення;

  • знати і розуміти поняття зони надзвичайної екологічної ситуації, мати поняття про правове забезпечення запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям;

  • знати форми власності на землю, розуміти особливості передачі у власність земельних ділянок та надання у користування;

  • знати і розуміти види користування надрами, особливості правового регулювання надрокористування;

  • розуміти особливості водокористування, зокрема користування водами загальнодержавного та місцевого значення;

  • знати поняття лісу, як об’єкту правової охорони, категорії лісів, вміти визначати вид лісокористування та в залежності від нього особливості правового регулювання такого природокористування;

  • мати поняття про об’єкти тваринного світу тваринного світу, види його використання, призначення Червоної книги України;

  • знати поняття територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, вміти вирізняти їх види, знати можливі форми використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України передбачені чинним законодавством.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – залік.

Основна література до курсу:

  1. Конституція України. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – 44с.

  2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – N 41. – 546с.

  3. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2005. – 848 с.

  4. Екологічне право України. Підручник. / За ред. А.П.Гетьмана та М В. Шульги. – Харків: Право, 2005. – 384 с.



Моделювання та прогнозування стану довкілля

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.7

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 4,5

  • Загальна кількість годин – 162

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 5


Мета вивчення курсу: є опанування загальними поняттями та навичками побудови математичних, фізичних та емпіричних моделей об’єктів довкілля; розв'язок моделей за допомогою ЕОМ, перевірка на адекватність моделі об'єкту; аналіз отриманих даних та прогнозування екологічних наслідків за допомогою отриманих моделей.

Основні завдання курсу: формування знань, умінь та навиків створення моделей, розв'язання рівнянь, що визначають модель, аналіз та прогнозування процесів у екологічних системах. Вміти прогнозувати зміни стану водних об’єктів під впливом різних типів забруднювачів. Гідрохімічні показники водних об‘єктів. Розрізняти умови формування гідрохімічних характеристик. Аналітичні і статистичні методи прогнозування.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), лабораторні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – іспит.
Основна література до курсу:

  1. Скіп Б. Моделювання та прогнозування стану довкілля. Навчальний посібник, Ч І. Чернівці "Рута", –2004. – 65с.

  2. Скіп Б. Моделювання та прогнозування стану довкілля. Навчальний посібник, Чернівці "Рута", ІІ –2005. – 56 с.

  3. Скіп Б.В., Філіпчук Т.В., Моделювання та прогнозування стану довкілля. Практикум, Чернівці "Рута", –2006. – 68 с

  4. Лаврик В.І. Методи математичного моделювання в екології. Київ: Фітосоціоцентр, 1998. - 132с.

  5. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий: ОНД-86 Госкомгидромет.- Л.: Гидрометеоиздат, 1987.- 94с.

  6. (Існує електронна копія лекцій http://borisskip.narod.ru) http://ond86calc.narod.ru/GaussianDM.pdf


ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.8

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 3

  • Загальна кількість годин – 108

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 6


Мета вивчення курсу: ґрунтовна підготовка студентів з основ даного курсу, вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів на­родного господарства.

Основні завдання курсу:

  • засвоєння основних понять та визначень;

  • знання та володіння методами ландшафтно-екологічних досліджень;

  • вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів народного господарства;

  • розв'язання проблем, пов'язаних із засвоєнням студентами науково-методичних i практичних навичок аналізу та оцінки ландшафтно-екологічної ситуації для потреб різних галузей народного господарства, охорони та раціонального використання ландшафтного середовища i поліпшення стану здоров'я населення.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.

Змістовий модуль 1

Природні ландшафти”



НЕ 1.1 Вступ. Ландшафтна екологія як наука

Ландшафтна екологія як наука. Об’єкт і предмет вивчення. Мета і завдання вивчення дисципліни.



НЕ 1.2 Вчення про геосистеми

Скласти схему моделей окремих типів геосистем, дати їх аналіз.



НЕ 1.3 Розвиток ландшафтної екології в нашій країні та за кордоном

Короткий нарис з історії ландшафтознавства. Розвиток ландшафтної екології в нашій країні.



НЕ 1.4 Природні територіальні комплекси

Укласти ряд компонентів ландшафту та схему співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць фізико-географічної диференціації. Аналіз фрагментів карт ПТК



НЕ 1.5 Методи ландшафтно-екологічних досліджень

Методи ландшафтно-екологічних досліджень. Специфіка методів для різних ландшафтів.



НЕ 1.6 Вертикальні структури природних геосистем

Скласти ландшафтний профіль конкретної території.



НЕ 1.7 Принципи загально-наукової класифікації ландшафтів

Основні таксономічні одиниці ландшафтів. Прикладні класифікації. Ординація геосистем. Районування.



НЕ 1.8 Морфологічні одиниці ландшафту, критерії їх виділення

Аналіз морфологічних одиниць на прикладі окремих фрагментів ландшафтних карт. (Підготовчий період до складання ландшафтних карт ).


Змістовий модуль 2

Природно-антропрогенні ландшафти”



НЕ 2.1 Антропогенне навантаження та стійкість геосистем

Антропогенне навантаження та стійкість геосистем. Оцінка антропогенного навантаження. Стійкість природних геосистем.



НЕ 2.2 Територіальні ландшафтні структури

Скласти фрагменти великомасштабних карт окремих територій за генетико-морфологічним принципом.



НЕ 2.3 Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів

Еколого-геохімічна ситуація. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Еколого-геохімічна ситуація.



НЕ 2.4 Ландшафтно-екологічне картографування

Дати аналіз різних типів територіальних ландшафтних структур. Аналіз покомпонентних карт екологічної характеристики території.



НЕ 2.5 Ландшафтно-екологічне прогнозування

Ландшафтно-екологічне прогнозування. Ландшафтно-екологічний моніторинг.



НЕ 2.6 Процесна ландшафтна екологія

Дати опис і накреслити модель функціонування ландшафту (обігу речовин і енергії).



Не 2.7 Екогеохімія урболандшафтів

Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Інтегральний показник екологічної небезпеки.



НЕ 2.8 Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території

На основі кількісних даних скласти еколого-геохімічні картосхеми міських територій, дати оцінку екологічної ситуації.


Основна література до курсу:

  1. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.; Либідь, 1993. - 224 с.

  2. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник. - Київ: НКМ ВО, 1992. - 60с.

  3. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 1995.

  4. Гуцуляк В.,М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 124 с.

  5. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

  6. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292 с.

  7. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учебник. - М.: Высшая школа, 1991. - 364 с.

  8. Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 1999. -32 с.

  9. Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг. - К., 1993. - 152с.

  10. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа, 1988. - 192с.

  11. Экогеохимия городских ландшафтов / Под ред. Н.С. Касимова. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 336с.

  12. Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. - М., 1986. - 182с.

  13. Волошин I.M. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. - Львів: Простір, 1998. - 356с.

  14. Геоэкологические принципи проектирования природно-технических геосистем. - М, 1987. -322с.

  15. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272с.

  16. Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 2003. -32 с.

  17. Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг - К., 1993. - 152с.

  18. Методи геоекологічних досліджень: Навч. посібник / За ред. М.Д.Гроздзинського та П.Г.Шищенка. - К.: ВЦ"Київський університет", 1999. - 243с.

  19. Основы общей экологии и неоэкологии: Учеб. пособие.Ч.1. - Харьков: Торнадо, 1999. - 192с.

  20. Одум Ю. Екологія. В 2 т. - М, 1986. - Т.1. - 326с.; Т.2. - 376с.

  21. Природа Чернівецької області / За ред. Геренчука К.І. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1976. – 160с.

  22. Рамад Ф. Основы прикладной экологии. – Л., 1981. - 543 с.

  23. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. – Новосибирск, 1978. - 319.с.

  24. Топчиев А.Г. Геоекология; географические основы природопользования. - Одесса, 1996.



Екологія людини

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.9

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 3

  • Загальна кількість годин – 108

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 6


Мета вивчення курсу: Мета дисципліни: на основі набутих знань сформувати концепцію про людину, як унікальний біологічний вид, який поєднує у своїй природі біологічне і соціальне; проаналізувати особливості системи “людина-середовище", сучасні проблеми екології людських популяцій, стану здоров’я людей в сучасному світі та стратегії по оптимізації взаємодії людини і природи. На основі вивченні студент повинен: засвоїти основні поняття про здоров’я людини, критерії оцінювання індивідуального та суспільного здоров’я основи раціонального харчування; знати особливості адаптації людини в екстремальних природних кліматичних умовах, методи вивчення генетики людини, визначати адаптивні можливості організму.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), лабораторні заняття.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – залік.

Основна література до курсу:

  1. Глущенко С.В. та ін. Сучасні ділові папери. – К., 2002. – 398 с.

  2. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини: Навчальний посібник / За ред. Н.В. Кочубей.- Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видав. Дім «Княгиня Ольга», 2005.- 394 с.

  3. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: Підручник.- К.: Видав. Центр «Академія», 2005.- 288 с.

  4. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.- 248 с.

  5. Микитюк О. М., Злотін О.З., Юровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ, 2000.- 208с.

  6. Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Вінниця: Нова книга, 2004. – 656с.


екологічна безпека

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.11

  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

  • Кількість кредитів – 4,5

  • Загальна кількість годин – 162

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • Семестр, в якому читається – 6


Мета вивчення курсу: ознайомлення студентів з історією розвитку взаємодії людського суспільства та природи; проблемами, що виникали та, мабуть, ще будуть не раз виникати на шляху до взаємопорозуміння між природою та суспільством; виховання розуміння, що людство постало перед проблемою необхідності розробки програми свого виживання і, насамперед, жорсткості термінів, що відпущені на напрацювання цієї програми; виховання розуміння, що природокористування в наш час можливе тільки як нормативно організоване і що ці нормативи визначає не сама людина, а природні екосистеми.

Основні завдання курсу:

- скласти уяву про національну систему екологічної безпеки;

- ознайомити студентів з основними типами стихійних природних явищ та екологічних катастроф;

- визначити основні методи попередження аварій;

- навчити студентів визначати розміри катастроф, ступінь їх небезпеки, динаміку розвитку і знати методи нейтралізації;

- навчити студентів передбачати можливості виникнення критичних екологічних ситуацій.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), лабораторні роботи, самостійна робота студентів, модульні контрольні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізується проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю, а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Екологічні проблеми сучасності”



НЕ 1.1 Вступ

Вступ. Загальні контури проблеми. Основні завдання курсу, напрямки вивчення екологічної безпеки. Національна система екологічної безпеки.



НЕ 1.2 Механізм забезпечення екологічної безпеки на Україні

Державна комісія з питань технічно-економічної безпеки. Механізм забезпечення екологічної безпеки на Україні. Принципи правового забезпечення.



НЕ 1.3 Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Критерії екстремального забруднення навколишнього природного середовища. Забезпечення екологічної безпеки при застосуванні засобів захисту рослин, токсичних, хімічних речовин та інших препаратів. Охорона довкілля від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами Вимоги екологічної безпеки до інших небезпечних видів діяльності.


Змістовий модуль 2

Природні та антропогенні чинники



виникнення несприятливих екологічних ситуацій

НЕ 2.1 Природні передумови виникнення надзвичайних екологічних ситуацій

Виверження вулканів. Землетруси. Схилові процеси. Повені. Урагани. Смерчі, тромби, торнадо. Лавини. Загальні закономірності прояву природних стихійних лих. Радіація.



НЕ 2.2 Правове забезпечення екологічної безпеки

Закон України „Про охорону навколишнього середовища”. Гігієнічна регламентація та державна реєстрація небезпечних об’єктів



НЕ 2.3 Надзвичайні екологічні ситуації, їх оцінка та регулювання

Надзвичайні екологічні ситуації, їх види. Спостереження і контроль за забрудненням навколишнього середовища. Проведення рятувальних та інших робіт у надзвичайних ситуацій. Екологічна безпека при виникненні сильних фізичних і економічних факторів



НЕ 2.4 Методика оцінки рівня екологічної небезпеки

Екологічна експертиза – як один із засобів забезпечення екологічної безпеки. Екологічні вимоги розміщення, проектування будівництва, реконструкції введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів. Вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів.


Основна література до курсу:

  1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.:Либідь, 1993. – 368 с.

  2. Боков В. А., Лущик А. В. Основы экологической безопасности: Учебное пособие. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с., ил.

  3. Болт Б. А. и др. Геологические стихии. – М.: Наука, 1978.

  4. Григорьев А, А. Экологические уроки прошлого и современности. – Л.: Наука, 1991.

  5. Катастрофы в истории Земли. – М.: Мир, 1986.

  6. Коммонер Б. Замыкающийся круг: природа, человек, технология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974.

  7. Кочергин А.Н. Экология и техносфера. – М., 1995.

  8. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. – М., Молодая гвардия, 1990.

  9. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні / ПКДВ „Преса України”. Редактор М. Біляшівський – К., 2000. – 184с.

  10. Программа действий. Повестка дня на ХХІ век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. – М., 1993.

  11. Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990.

  12. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы, гипотезы). – М.: Россия молодая, 1994.



Фундаментальні та професійно-орієнтовані дисципліни

Екологічна експертиза

  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр

  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.2.27

  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища

  • Кількість кредитів – 1,5

  • Загальна кількість годин – 54

  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

  • Семестр, в якому читається – 8

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка