Філософія буття людини і народу в драмі Марії Матіос «Солодка Даруся»



Скачати 283.5 Kb.
Дата конвертації10.03.2016
Розмір283.5 Kb.


Новий повів у мистецтві принесло ХХ століття. Змінився характер розвитку літературного процесу, з’явилася нова генерація літераторів, яка намагалася вивести мистецтво за межі політики, ідеологічних й адміністративних втручань у літературу.

Поглиблене вивчення тенденцій розвитку української літератури кінця ХХ- початку ХХІ століття, постмодернізму як основного напряму її постмодерної поезії та прози сприятиме глибокій та ґрунтовній літературній підготовці старшокласників.

Метою сучасного уроку є пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового акценту набуває співпраця вчителя та учня на уроці сучасної літератури, що будують свою навчально-пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформацію про нього, його творця.

Саме такий підхід став підґрунтям уроків з постмодернізму, які запропоновано у цьому збірнику.




Урок 1

Тема: Філософія буття людини і народу в драмі Марії Матіос «Солодка Даруся»
Цілі: допомогти учням зрозуміти особистість сучасної письменниці, осягнути особливості її творчої манери,дослідити проблематику і символіку твору, удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою, розвивати навички дослідницької роботи, виховувати інтерес до сучасної літератури, формувати почуття милосердя, добра.
Обладнання: відеопрезентація уроку, виставка творів М.Матіос.
Тип уроку: урок-дослідження.
Епіграф: Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.

О. Генрі
Випереджальні завдання.

І. Міні-проект «Життя – невсипуща праця».


Завдання:

«біографам»- ознайомити з біографією письменниці;

«літературознавцям» - дослідити проблематику творів Марії Матіос, дібрати відгуки про творчість;

«дослідникам» - з’ясувати значення слів-символів «доля», «земля», «ріка», «дорога», «терновий вінок»;

«акторам» - підготувати сценки із драми М.Матіос «Солодка Даруся».

Хід уроку

І. Актуалізація знань

Учитель. Вона яскрава в усьому. У поведінці, у мові, характером, зовнішністю. Яскрава у творчості . Пише, як грається: вільно і нестримно. Її герої такі рельєфні та самобутні, що їх годі забути. Навіть у найтрагічніших епізодах просвічує оте: життя – це найцінніший дар, що його людина повинна пронести наперекір усім випробуванням.

Знайомтесь: Марія Матіос.





ІІ. Усвідомлення змісту.

Презентація міні-проекту «Життя - невсипуща праця».



1 учень. Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року на Буковині. Фанатка своєї родини, рідного слова і домашньої кухні. В літературі – велика страждальниця, фантазерка, поміркована авантюристка і містифікаторка.

Любить вирощувати квіти, вигадувати сюжети, ходити босоніж. Забобонна. Цікавиться психологією, етнографією. Зневажає лінивих чоловіків. Не визнає жодних авторитетів, окрім своїх батьків. Дослідила свій родовід з 1790 року. Автор поетичних та прозових книжок.



2 учень. Перші вірші надрукувала у 15 років.

Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, була серед тих, хто згодом домігся присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» - поета Юрія Федьковича.

1992- дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр’яна і Довгопол».

Протягом 10 років займалася журналістикою, 8 із них була редактором газети на машинобудівному заводі імені Дзержинського в Чернівцях. Керувала Чернівецькою обласною організацією Національної спілки письменників України, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково - літературного «Буковинського журналу». З листопаду 2005 р. до 17 вересня 2010 р. працювала заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка.



3 учень. Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України». Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури».

Найбільшу популярність здобули її прозові твори:



  • «Нація» (2001).

  • «Життя коротке»( 2001).

  • «Бульварний роман» ( 2003).

  • «Фуршет від Марії Матіос» (2003).

  • «Солодка Даруся» ( 2004).

  • «Щоденник страченої» ( 2005).

  • «Містер і місіс Ю в країні укрів» ( 2006).

  • «Вирвані сторінки з автобіографії»(2010).

Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами, друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії.

4 учень.

2004- переможець конкурсу «Книжка року» ( «Солодка Даруся»).

2005 – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся».

2007- Гран-прі та 1-е місце конкурсу «Коронація слова - 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки».

2008 – переможець конкурсу «Книжка року - 2008» в номінації «Красне письменство – Сучасна українська проза».

2009 – державна нагорода – диплом І ступеня в номінації «Бестселер» на V Київському міжнародному книжковому ярмарку.

Учитель. Знайомство із талановитою сучасницею буде неповним, якщо ми не поспілкуємося з нею, не почуємо її голос.



( Інтерв’ю взято з мережі Інтернет)

Учитель. Якою кожен із вас побачив Марію Матіос, слухаючи повідомлення та інтерв’ю, покаже ваш сенкан.

( Учні зачитують свої сенкани).

Матіос.

Цікава, непересічна.

Пише, працює, відкриває.

Людина з великої букви.

Сучасниця.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Учитель. Прочитайте епіграф. Ці слова О.Генрі стануть проблемним запитанням нашого уроку.

Учитель. Де відбуваються події,описані у драмі «Солодка Даруся»?



( Автор описала драматичний період в історії Буковини середини ХХ століття (30—70 роки): миттєві зміни влади, партизанський рух, колективізацію, Другу світову війну та її наслідки у життєвій трагедії Дарусі).

Учитель. Ваші враження від твору?

  • Три новели викладають події у детективній послідовності навпаки;

  • мова захоплює, примушує «проковтнути» твір на одному подиху;

  • назва абсолютно оманлива;

  • увага до долі жінки, яка не така як усі;

  • тонке зображення характерів ключових образів.

Учитель. Який, на вашу думку, епізод ліг в основу драми?

(Звичайна цукерка стала для маленької дівчинки Дарусі страшним символом підступності людської: спокусивши дитину ласощами, радянський офіцер змусив її виказати свого батька. Невдовзі мати Дарусі вкорочує собі життя, не витримавши тягаря моральної вини перед чоловіком, а дівчинка через видовище мертвої матері втратила мову: «Даруся просто не хоче говорити. Слова можуть робити шкоду. Вона не знає, звідки це пам’ятає, але це правда»).

Учитель. Твір написаний прозовою мовою, жанр твору письменниця визначила сама: «Це драма на три життя, моральне застереження – забобон про те, що історія і кожна окрема людина за всіх часів і режимів пов’язані однією пуповиною, а гріх і його спокута – явища майже осяжні, матеріальні». Подивіться уривок із вистави.

(Уривок з вистави записано з мережі Інтернет)

Учитель. Які ж проблеми ставить перед читачами М. Матіос?

  • Гріх і спокута;

  • життя і смерть;

  • добро і зло;

  • гармонія між людиною і світом природи;

  • стосунки батьків і дітей;

  • людина і суспільство.

Учитель. Ці проблеми знайшли своє втілення в образі солодкої Дарусі, бо вона в епіцентрі розповіді. Дамо їй характеристику, склавши асоціативне гроно.

беззахисна сирота

Д

чесна а хвора



чиста р німа

тендітна у обділена

залюблена с нещасна

у квіти я


Учитель. Хто винен у тому, що життя Дарусі стало спокутою за дитячий гріх?

( Система, односельці).

Учитель. Як про це говорять герої твору, з’ясуємо, послухавши інсценізований уривок із твору.

– Бабко, а що, ця наша солодка Даруся від роду така німа та дурна?

- Не від роду – від судьби. Але вона не дурна, внучку, то люди думають, що вона дурна, бо не така, як усі. А я так не думаю... Та й не винна вона ні в чому. Але така судьба в неї.

Учитель. Драма М.Матіос «Солодка Даруся» - один із перших творів у світовому письменстві, де об’єктом оповіді виступає ідея, символ, міфологія буття нації і зіставлення її із світовою спільнотою.

«Судьба в неї така», - говорять у творі односельці про Дарусю.

Розкрийте значення слова-символу «доля».

Виступи учнів.

1 учень. Доля- символ Вищої Сили, Бога; щастя, талану; водночас – лиха, горя, біди, нужди, злиднів; неминучості,невідворотності.

Доля у міфології різних народів є символом Найвищої Сили та незбагненної людської Долі, дочок Зевса та Феміди, богині правосуддя. Загальне ім’я богинь було Мойри, що буквально значило –частина, доля. Вони володіли ниткою життя кожної людини: Клото пряде нитку, Лахесис веде нитку через усе життя людини, Атропа обриває життя, перев’язуючи нитку. Кожна з Мойр одночасно є характеристикою Долі: Клото- Прядильниця, Лахесис- Дарувальниця, Атропа – Невідтворна. Ніхто з людей не може уникнути своєї долі.

Український вчений О.Потебня, вивчаючи поняття «доля» у слов’янських мовах, дійшов також висновку, що доля означає частину. В українському фольклорі це означення (доля-частина) дуже відчутне: «Роди, Боже, на всякого долю!». Синонімами долі в О.Потебні є поняття: «щастя», «притча», «лихо», «біда», «горе». Саме ці назви свідчать про те, що доля може бути або сприятливою (щасливою) для людини, або ворожою (нещасливою) для неї. Проте в усній народній творчості Доля частіше пов’язується з поняттям нещастя.

Про долю Дарусі Іван Цвичок неодноразово говорить: «...судьба твоя нещаслива. Ти судьбою покарана», «... то судьба в неї така. Ще ніхто свою судьбу не перехитрив.»





Учитель. Яка ж доля судилася Дарусі, допоможе зрозуміти стратегія «Кола Вена».
Доля
жорстока щаслива

Учитель. Як жити тоді, коли немає ані сили, ані надії, ані просвітку, коли тіло стискає залізними обручами біль, коли ти сам - самісінький у цілому світі? Це питання стоїть перед героїнею кожного дня. Що є для неї відрадою?

(Травичка, квіти та дерева, птахи перелітні, земля, вода можуть зрозуміти смуток і вселенську печаль героїні).

Учитель. Дійсно, слова “земля”, “вода”, “річка” набувають символічного значення. Розкрийте ці глибокі поняття, спираючись на текст.

Учень. “Коли вона ходить боса, біль її мучить менше. Вона часом навіть копає посеред городу яму на глибину до своїх крижів, спускається в неї, вгортається чорним живим покривалом, що лоскоче тіло перерубаними корінцями, червами і зотлілим листям, - і так годинами чи то стоїть, чи сидить у живій землі. Земля витягує біль і дає їй соки. Вони піднімаються тілом до самого тім’я, як по стовбуру дерева, і Даруся знову чує в собі силу, забрану з голови розпеченим залізом болю, коли воно вилазить, здається, навіть крізь вуха і шкіру”.
Висновки учнів:

• Земля наділяє людину високими якостями – добротою, любов’ю до ближнього, довірливістю.

• Вона життєдайна, в її глибинах захована могутня міць, а головне – земля додає сили, кличе до праці, до віддачі себе людям.

• Земля – втілення понять добра, правди, любові, життєвого начала.


Учень. “… І на цей раз ноги самі принесли до річки. Даруся зайшла у воду по коліна – і вчула, як їй зразу стає легше. Холодна вода пливла крізь неї десь аж за край неба, а Даруся із заплющеними очима хиталася з боку в бік, чуючи, як розправляються обручі, що дві доби стискали голову. Десь там, глибоко всередині, вони потріскували так голосно, що, здавалося, іскри сипалися в ріку, але Даруся не розплющувала очей, знаючи, що, як тільки відкриє їх, - обручі знов звиють гніздо в бідній її голівці.”

Висновки учнів:

• Річка – символ вічного плину часу, могутнього захисника, батьківщини.

• Вода - найдорожча рятівниця і прихисток. У ній – сила і очищення.
Учитель. Тарас Шевченко писав:

У всякого своя доля

І свій шлях широкий.

У Дарусі своя дорога.


Учень. “До тата. Даруся йде тільки серединою вулиці. Їдуть машини, йдуть фіри, тягнуться люди – Даруся знає своє: вона по дорозі до тата – княжна. Молоді поспішають до шлюбу, мерця несуть на цвинтар – ні на крок не уступаються з середини дороги, і ніхто не перечить тому звичаєві. То чому Дарусі невольно робити там само?”
Учитель. Марія Матіос пише: “Життя, мабуть, як і люди, - мстиве за радість. А особливо – якщо радість для двох. Фиркнула, мабуть, і Дарусина судьба перед Іваном... Може, вона також заздрісна? ”

  • І-д-и – І-в-а-н-е.

Показала ( Даруся) рукою на дорогу і вернулася в хату.
Висновки учнів:

• “Дорога до тата” - символічний місток із сьогодення у минуле.

• У кожного – своя дорога болю, випробування, терпіння, скорботи...
Учитель. Назвіть і поясніть інші символічні реалії в драмі.
Учень. Я вважаю, що символу набувають “залізні обручі болю”, що стискають голову Дарусі, вони асоціюються із терновим вінком Ісуса Христа. Вінок має подвійну символіку. Це або увінчання шаною кого-небудь як переможця або тріумфатора, або знак скорботи за померлим чи загиблим.
Висновок: Даруся – образ майже біблійний. Варіант Христа та його Голгофи.

Образи - символи



Вода. Терновий вінець. Дорога.

Учитель. Який символічний образ незримо проходить через увесь твір?

(Голос. Голос тата, Дарусі, юрби. Він потрібен, аби ми починали увірувати у себе і життя. Нехай точиться як жеботіння лісового потічка, як шелест пелюсток жоржин. Ми заговоримо колись на повну силу – бо та сила живе у нас, лишень не заявлена на повну міць, не поцінована нами самими насамперед).
Учень. Глибокого символу набуває перша назва драми «Трояка ружа», яка, на думку Ігоря Римарука, «більше до душі» , розкриває драму життя Дарусі:

  • Ох, кумко- любко, Васютко злотна... Життя – то трояка ружа, казала колись моя свекруха, дай їй царство небесне. А я молода- дурна була. Думаю, таке каже, у очах їй троїться, чи що... А вона каже: невісточко, ти думаєш, що ружа ружевий колір має. А воно ні. На то вона трояка ся називає. Так і життя. То чорне ніби покажеться, то жовте, а там, дивися, загориться червоним. Ніколи не знаєш, яку барву завтра уздриш.


Учитель. Розкрийте символіку згаданих кольорів у долі Дарусі.

Учень.

Червоний- сильний обереговий колір, символ крові, роду; уособлює здоров’я, жвавість, діяльність, активність, гнів, мужність, сприяє привертанню уваги.

Червоний горе

у долі Дарусі страждання

смерть

Учень.

Рожеий ближчий до білого, ніж до червоного. Це - тілесний колір, колір чуттєвості, уособлює ніжні прояви любові, лагідність, тепло, грайливість.
Учень.

Чорний колір символізує ніч, смерть, каяття, гріх, зло, деструктивні сили, тишу і порожнечу. Чорний, поглинаючи всі кольори, представляє заперечення і відчай, протистоїть білому, в китайській філософії – це Інь, в християнській церкві – горе і оплакування, скорбота. Як ознака смерті використовується на прапорі анархістів, прапорах піратів («Веселий Роджер»); суддя в британському суді під час проголошення смертного вироку розривав квадрати чорної матерії. У Японії, однак, чорний колір означає радість.

скорбота

зло

Чорний нещастя

у долі Дарусі хвороба

відчай
Учень.



Жовтий колір – колір сонця і літа, в алхімії золото вважалося застиглим сонячним світлом. Як колір, близький золоту і сонцю, символізує славу і божественну владу. Але жовтий – це і колір розлуки, колір зради, ревнощів, боягузтва і брехні. До ХVІ століття в Європі будинки зрадників мазали жовтою фарбою, а Юду Іскаріота і Каїна в церковному мистецтві зазвичай зображували з жовтими бородами. Жовтий прапор – колір хвороби, означає, що на борту корабля є інфекційні хворі. Жовтий - знак попередження.

приємний

Жовтий радісний

у долі Дарусі чутливий
Учитель. Отже, колористика драми наповнюється глибоким символічним змістом, несе символічно-художнє забарвлення, яке сприяє розкриттю думки, образу, ідеї. Чорний колір у житті героїні символізує смерть, каяття, гріх, зло, тишу і порожнечу. За типом темпераменту Даруся – флегматик. Головна її риса – терплячість, відособленість, невпевненість. Темні кольори викликають у людей цього типу темпераменту - відстороненість, підсилюють самозаглибленість. Вона – як маленький пагінець на дереві людського роду. Самотня і беззахисна, мужня і чесна, чиста і стражденна.

Чи погоджуєтесь ви з думкою О.Генрі, взятою за епіграф до уроку?



( Відповіді учнів)

ІV. Підсумок уроку.

Учитель. Відкриймо свої душі, робімо добро, співчуваймо, будьмо милосердними кожного дня, кожної хвилини, бо філософія буття людини, декларована Марією Матіос, - для кожної сльози знайдеться рука, яка її витре, для кожного зболеного серця знайдеться промінчик щастя, для кожного лиха прийде кінець, для кожного народу настане мить пробудження і оновлення. Є вихід у кінці тунелю – тільки потрібно його побачити. Хай кожному з вас, дорогі діти, усміхнеться доля всіма барвами, а життєва дорога буде прямою і довгою.

V. Домашнє завдання.

Прочитати один із творів М.Матіос, написати відгук.



Урок 2.

Тема: Оксана Забужко. Оповідання «Сестро, сестро…»
Мета: познайомити учнів із життям і творчим доробком О.Забужко; опрацювати зміст оповідання «Сестро, сестро…»; розвивати мовлення, інтерес до читання сучасної української літератури, уміння аналізувати твори, формувати власне ставлення до прочитаного; виховувати гуманізм, чуйність, турботу про ближнього.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет О.Забужко, виставка творів, тлумачні словники.
Випереджувальне завдання: підготувати індивідуальний проект «Оксана Забужко: наодинці з собою і на людях».
Життя – воно тому й життя,

що вміє все: і страждати, і радіти…

Олесь Гончар
Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

Учитель. Вона все пропускає через себе, емоційна, творча, зацікавлена світом, часом, епохою, в якій живе, вважаючи, що головне для письменника – здатність дивувати. «Оксана Забужко, - пише Юрій Шевельов, - говорить про речі, про які досі в українському мистецтві так не говорилося, так одверто, в таких подробицях, що дух переймає, падають усі завіси, і солодко, і страшно стає…»
ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Короткі біографічні відомості про О.С.Забужко.

  • Які асоціації виникають у вас з ім’ям Оксани Забужко?

Завдання: слухаючи повідомлення, скласти асоціативне гроно або сенкан (на вибір).

Учень. Повідомлення про життя і творчість О.Забужко (матеріал – «Автобіографія» [с.239-247] (О.Забужко. Сестро, сестро: Повісті та оповідання. – 3-тє вид., доповн. – К.: Факт, 2008. – 260с.)
Варіанти робіт, виконані учнями
1. Асоціативне гроно


Кпрямая со стрелкой 2иївський університет (1977-1982)

1прямая со стрелкой 1960 р.н.

Лпрямая со стрелкой 7ітературні нагороди



Міжнародне визнання (переклади творів 16 мовами світу)

1прямая со стрелкой 3987, дисертація, викладач

прямая со стрелкой 6


прямая со стрелкой 8 Публіцист

Впрямая со стрелкой 13прямая со стрелкой 12икладач Гарвардського, Єльського, Колумбійського університетів

прямая со стрелкой 4 Оксана Забужко

прямая со стрелкой 9прямая со стрелкой 11прямая со стрелкой 10прямая со стрелкой 14


«Казка про калинову сопілку»(2003)

«Автостоп» 1994



«Диригент останньої свічки» 1990




«Польові дослідження з українського сексу» (1996)

«Травневий іній» 1985




«Інопланетянка»(1992)


2.Сенкан «Яка ж вона, Оксана Забужко?»

Забужко.


Сучасна. Талановита.

Навчає. Пише. Дивує.

Спонукає читача до глибоких роздумів.

Психолог.


Забужко.

Відкрита. Чесна.

Згадує. Розмірковує. Вболіває.

Вивертає свою душу перед людьми.

Жінка.
ІІ. Робота з текстом оповідання «Сестро, сестро…»

Учитель. В Україні, починаючи з 90-х років ХХ століття, з’являється низка оповідань нового змісту. Така новизна пов’язана з етапом розбудови в Україні незалежної держави, зростання національної самосвідомості народу. Виникає нагальна потреба у творах, що несуть у собі відомості про історичне минуле нашої країни, хай і недалеке (60-70-і роки ХХст.).

Оповідання О. Забужко «Сестро, сестро…» - це психологічний натюрморт, написаний у вигляді асоціативних відчуттів, рефлексій, спогадів. Автор прагне донести до читачів конкретний проблемний аспект, певну ситуацію, яка потребує етичної оцінки. Виокремлення людини з потоку історії, показ її психодуховного світосприймання саме в певний момент, передача кожної миті життя – основа оповідання.


Бесіда.

  • Обміняйтеся враженнями про твір.

  • Які картини виникли у вашій уяві після прочитання оповідання?

(Твір на кілька сторінок, а здається, що прочитав цілу поему про життя родини Дарки, перейнявся їхнім болем.

Усе змальовано правдиво, без прикрас, без замовчування «дорослих» проблем.

Коротке оповідання довготривале у часі.

  • Про що йдеться в оповіданні?

(Про особисте, інтимне; власні переживання героїні – дівчинки і жінки; долю людини у тоталітарному суспільстві).

  • Назвіть головних героїв твору.

(Дарця, батько, мати, ненароджена сестра, «кагебіст»).

  • Свобода і несвобода;

  • батьки і діти;

  • сенс буття;

  • моральна відповідальність за вчинки.

(Авторку і її батьків).

  • Чому? Обґрунтуйте свою відповідь.

(Деякі факти із автобіографії лягли в основу оповідання.

В одному із інтерв’ю Оксана Забужко на запитання про сім’ю, особисте життя - відповіла: “Чому мало відомо? Я ж писала у тій самій “Сестро, сестро…” свою автобіографію”).

  • Який символічний образ, крім названих, присутній у творі?

(Душа, тінь ненародженої сестри).
Словникова робота.

Тінь – символ душі людини. Тінь – давнє слов’янське слово, яке вважається двійником тіла. Серед первісних народів існує уявлення, що тінь є другим “я”, душею людини. В українській літературі слово тінь може символізувати дух, душу померлого, привид, примару.

  • Що головніше в оповіданні – зображення подій чи вираження почуттів? Відповідь обґрунтуйте.

  • Як ви розумієте поняття “духовність”?

(Духовність – зв'язок із внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом).

  • Яких героїв ви вважаєте людьми духовними?

Учитель. Оповідання – психологічний аналіз світовідчуттів героїні. Для розкриття етапів життєвого шляху Дарки та її батьків автор вживає асоціативно-ретроспективні екскурси. Згадаймо їх.

  • Роздуми героїні про ненароджену сестру.

  • Спогади про трагедію у родині. (- Бандити! Звірі! Прокляті!)

  • Обшук у квартирі.

  • Ненароджена дівчинка незримо присутня у житті Дарки, матері.

  • Екскурс у батькову юність (згадка про жінку, яка врятувала молодого політв’язня).

  • Смерть батька.

  • Материн сон. “Це була та дитина, що не народилася, - от вони й зустрілися”.

Учитель. Авторська винахідливість, оригінальність проявилася у групуванні героїв, характеристиці, мові, збагачує їх своїми стосунками, розмовами, відгуками.

  • Якими постають перед нами герої оповідання?

Учнівські проекти

І група. Асоціативне гроно.

Бпрямая со стрелкой 15прямая со стрелкой 16прямая со стрелкой 17прямая со стрелкой 18прямая со стрелкой 19прямая со стрелкой 20атько
науковець люблячий чоловік і тато політв’язень чесна людина
інтелігент відповідальний

ІІ група. Сенкан .

Наталка.


Ніжна. Ранима.

Любить. Переживає. Плаче.

«Прости, моє маленьке золотко».

Мама.
ІІІ група. Стратегія «Кола Вена».



овал 21овал 23
ІВАННА

ДАРКА

ДАРКА
Вразлива.

ВідповідальнаФантазерка.

Чесна.

Ерудована.



Емоційна.

Сильна.






«..русява голівка в пушистих кучерях…»

«…луна імені…».

«…вона вже тут, є …»

«…місячно-бліда дівчинка безгучно тягла до Наталі… руці…»

«… виступила .. маленька дівчинка

в білій льолі і взяла його (тата) за руку…».


С

Е



С

Т

Р



И


Вразлива

Відповідальна

Фантазерка

Чесна


Ерудована

Емоційна


сильна

С

Е

С



Т

Р

И




ІV група. (Інсценізація уривка з оповідання «Сестро, сестро…» - «Обшук у квартирі») .

виконавець наказів

впевнений у своїй правоті

«Кагебіст» безсердечний



байдужий

людина-робот


ІІІ. Закріплення вивченого.

  • Які моральні проблеми порушує автор у творі?

  • Чи актуальні вони сьогодні?

  • У яких життєвих ситуаціях ви могли б скористатися матеріалом сьогоднішнього уроку.

(Подумати про відповідальність кожного перед ненародженими дітьми!!!)

ІV. Підсумок уроку.

Учитель. Сподіваюся, що цей урок залишиться у вашій пам’яті, допоможе розібратися у складних життєвих ситуаціях, знайти вихід із скрутного становища, зробити правильний вибір, бо «життя вміє все: і страждати, і радіти». Чи погоджуєтесь ви зі словами Олеся Гончара, взятими за епіграф? Аргументуйте свою думку.
V. Оцінювання знань учнів.

VІ. Домашнє завдання. Прочитати оповідання Оксани Забужко «Дівчатка», «Казку про калинову сопілку».

Урок 3

Тема. «Поезія – це завжди неповторність»

(урок сучасної поезії)
Мета: ознайомити учнів з поезією кінця ХХ століття, з новими поетичними іменами; формувати вміння розуміти мову сучасної поезії.
Методи і прийоми: розповідь, бесіда, виразне читання, повідомлення.
Обладнання: збірки сучасної поезії, антології.
Це не утопія, а сучасність…

Карл Чапек

Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

1.Представлення концепту теми:

Учитель. Сьогодні ми продовжуємо говорити про сучасну літературу, яка набула нових форм, а художня свідомість як письменника, так і читача, зазнала помітних змін під впливом життя суспільства і художньої переорієнтації літератури.

Розпочнемо урок зі з’ясування того, що вже знаємо. Прошу скласти 1 групі гроно до теми «Постмодернізм», 2 групі – «Постмодерністи».



Підсумки роботи груп

Впрямая со стрелкой 15трата віри вільний читач нестабільність позачасовість



прямая со стрелкой 5прямая со стрелкой 16прямая со стрелкой 17

бпрямая со стрелкой 18прямая со стрелкой 19прямая со стрелкой 20прямая со стрелкой 22прямая со стрелкой 24агатоликість Постмодернізм життя як театр абсурду



прямая со стрелкой 21

дисгармонія іронічність культура кінця ХХ –ХХІст. епатажність

Р.Садловський Оксана Мардус С.Жадан Ю.Андрухович

прямая со стрелкой 25прямая со стрелкой 26прямая со стрелкой 27прямая со стрелкой 28

Іпрямая со стрелкой 29прямая со стрелкой 30.Лучук Постмодерністи В.Неборак



прямая со стрелкой 31прямая со стрелкой 32прямая со стрелкой 33прямая со стрелкой 34Ю.Позаяк

Василь Слапчук

Ігор Римарук Оксана Забужко С.Процюк О.Ірванець
Учитель. Отже, розглянемо життя і творчість Олександра Ірванця, Юрія Позаяка, Василя Слапчука - поетів- постмодерністів.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Учень 1. Олександр Ірванець народився 24 січня 1961 р. у Львові. Закінчив Літературний інститут імені М.Горького. Вчителював, працював у газеті, в театрі-студії. Автор поетичних збірок: «Вогнище на дощі»(1987), «Тінь великого класика» (1991), «Вірші останнього десятиліття» (2001), роману «Рівне/Ровно(Стіна)» (2002), книги «П’ять п’єс» (2002). Лауреат премії Фонду Гелен Щербань – Лапіка (США) 1995року, член журі театрального фестивалю «Бонн ер Бієнналє».

Олександр Ірванець висміює застиглі літературні канони, трафаретні поетизми, «заяложені» тропи, банальні ліричні теми.

У циклі «Уроки класики» поет пародіює твори російських та українських класиків, цитати з яких наскільки часто вживані, що збаналізувалися і втратили свій справді глибокий зміст. Так, в «Уроці ІІІ» автор використовує промовисту цитату А.Чехова «В людині все мусить бути прекрасним». Часто всує повторювана цитата знецінила її філософське звучання, перетворила на пустопорожній звук:

В людині все мусить бути прекрасним:

Думки й почуття,

Пальто і сорочка,

Шкарпетки й підтяжки,

Зачіска, брови, вії,

Губи і зуби,

Ротова порожнина, слизова оболонка,

Волосся на голові…

Отже, ця цитата у О.Ірванця звучить поряд із побутовими, натуралістичними і далеко не поетичними деталями.



Учитель. Бачимо, що О.Ірванець іронічно дивиться на світ. Над чим саме іронізує поет? Розглянемо ще один вірш.

Читання та аналіз поезії

Уроки класики

Урок ІІ

Людина родиться для щастя,

Як птах для польоту.

Як птах…


Як індик,

Як півень,

Як деркач на болоті?

Як страус,

Як ківі,

Як ему,


Чи як марабу?

А може, як той, що ховає

Товсте своє тіло у скелі?

Всі ж бо вони народились літати,

Тож плазувати вони принципово не можуть.

А може, без порівнянь?

Може, людина просто

Родиться для щастя?



Висновок. Іронізує поет над мовними стереотипами, штампами.

Учитель. Як бачимо, твір розрахований на освіченого, думаючого читача. Отже, кожен із вас задумався, а що ж таке щастя? Пропоную записати свої міркування.

1. Щастя.

Примхливе, очікуване.

Манить, чарує, змушує.

Людина живе в очікуванні чуда.

Радість.

2. Щастям є те, що я живу в цьому світі.

Поруч – здорові батьки і вірні друзі!!!

3. Не може людина бути весь час щасливою,

щастя – це мить осяяння, перемоги.
Учень 2. Позаяк Юрій – член літугрупування «Пропала грамота». Автор поетичних збірок «Пропала грамота» (1991), «Шедеври» (1997). Творчість Позаяка є своєрідним поверненням у поетичний текст непоетичного побутового контексту. Вірші Юрія Позаяка – пародійні, містять у собі фрагменти повсякденності, простоти, іронічності, але спонукають до роздумів.
Читання і аналіз поезії.

***

Якщо птаха тримати в неволі,

Якщо птаху підрізати крила,

Якщо відрубать йому лапи,

А до того ще й вищипать пір’я,

І напхать йому в … яблук,

І усе це в духовці спекти, -

То це буде засмажена качка,

Це окраса святкового столу.

Учитель. Обміняйтеся думками з приводу почутого.

Який підтекст цього вірша?



Висновок:

* Людину не можна тримати в клітці.



* Кожна людина має свій світ, нав’язувати думки, змушувати робити наперекір бажанню – злочин.

* Вважаю, що людина повинна жити «за природою», займатися тією працею, яка приносить найбільше задоволення. Майже як у Г.Сковороди: творча, «сродна» праця приносить задоволення.
Учень 3. Слапчук Василь Дмитрович народився 23 грудня 1961 року на Волині. Воював у Афганістані, був поранений, закінчив Луцький педінститут ім. Лесі Українки, факультет української філології (1988-1993). Член НСПУ (1993). Заслужений діяч мистецтв України (2001). Лауреат Національної премії ім.Тараса Шевченка (2003). Відзначений преміями «Надія» (1993), ім.А.Кримського (1997), В.Стуса (1993), фонду Воляків-Швабінських (2000), І.Огієнка (2002), Б.Лепкого (2002), Б.Нечерди (2003), О.Гірника (2006). Пише вірші, прозу та критику.

Учитель. Вірші Василя Слапчука – це передовсім філософія, без якої серйозна поезія неможлива. Думки висловлює автор не прямолінійно, а натяками, зближенням віддаленого, своєрідним нюансуванням, варіацією.

За позірною простотою приховується гра з підтекстом, граціозність розумових відрухів душі, розгалужене мереживо мислительної енергії. Це поет, покликаний часом. Його творчість спонукає задуматись над вічними цінностями, які не підвладні часові.

Тож пропустимо вірші поета крізь серце.

Читання й аналіз поезій
Автомат осікся,

Поки набої принесуть,

Лежу –

людям життя дарую.

***

Поранений.

Сорокаградусна спека.

Холодно.


  • Відвезіть мене

в Україну

біля соняха погрітися.

***


Бійці змагаються,

хто далі гранату кине.

Кидаю собі під ноги.

Бо далі – Україна.

***

У декотрих стріляв

цілячись.

У кого влучив ненароком

вибачте.

***

Новобранець був убитий

ще до того,

як встиг сфотографуватися

у військовому обмундируванні.

Мамі відіслали

дзеркало,

перед яким він уперше

поголився.
Висновок. Поетичне слово Слапчука є пересторогою тим, хто порушує біблійну заповідь «Не вбивай»: там, де пролилася кров, виростає ненависть, а де виростає ненависть – сіється смерть.

Учитель. Василь Слапчук – автор афоризмів. Прослухайте і прокоментуйте.

***


Пильнуйте

на чию щоку

опуститься

повітряний

поцілунок Іуди.

(Вибирайте друзів).



***

Одне дерево

корінням за землю

тримається

інше гіллям

за небо.

(Є люди приземлені, а є духовно багаті).



***

Так гарно

про чоловіка

говорили

аж він злякався

гадаючи

що помер

(Треба поспішати говорити добрі слова, щоб не було пізно).

***

Лише негідники заслуговують

цілковитої правди.

(Не завжди потрібно говорити правду).


ІV. Підсумок уроку.

Учитель. Ми поговорили про творчість лише трьох поетів постмодерністів. Вони різні – відкриті, прямолінійні, іронічні, мудрі. Читайте сучасну літературу, щоб глибше зрозуміти наш час.
V. Домашнє завдання.

Прочитати поезії Василя Слапчука, написати про свої враження від прочитаного.

Література


  1. Забужко Оксана. Сестро, сестро: Повісті та оповідання. – 3-є вид., доповн.-К.: Факт, 2008. -260с



  1. Слапчук Василь. Золоті куполи. Поезії. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. -276с.



  1. Яременко В. Українське слово: Хрестоматія української літератури. –К.: Видавництво «Аконіт», 2001. -799с.



  1. Матіос Марія. Солодка Даруся. – Львів: «Піраміда», 2005. -176с.



  1. Голик О.В. Українська література. Інтерактивні технології на уроках. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. -156с.



  1. Мартинець А.М. Сучасний урок зарубіжної літератури. –Х.: вид.група «Основа», 2005. -176с.



  1. Якубовська М. У дзеркалі слова: Есеї про сучасну українську літературу. – Львів: Каменяр, 2005. -751с.

Зміст


1.Вступ………………………………………………………………3

2. Урок 1. Тема. Філософія буття людини і народу в драмі

Марії Матіос «Солодка Даруся»………………………………….4

3.Урок2.Тема.ОксанаЗабужко.Оповідання «Сестро,

сестро…»…………………………………………………………..16

4. Урок 3. Тема. «Поезія – це завжди неповторність»

(урок сучасної поезії)……………………………………………22

5.Література……………………………………………… ….28





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка