Фізичні сходинки для педагогів, або активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики Анотація Мета роботи



Скачати 318.1 Kb.
Дата конвертації19.03.2016
Розмір318.1 Kb.
Фізичні сходинки для педагогів,

або активізація пізнавальної діяльності

учнів на уроках фізики

Анотація

Мета роботи.

Навчитися ефективно використовувати знання з фізики, педагогіки, методики, психології для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики, розвивати в учнів конструкторські здібності та формувати прикладні знання фізики. Щоб дитина виховувала у собі інженерні задатки та формувала конструкторські і творчі здібності для використання їх у майбутньому.


Актуальність роботи.

Адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості та соціуму; орієнтація навчання на особистість, яка навчається, забезпечення можливостей її саморозкриття, саморозвитку, самореалізації, запобігання перевантаженню розумових сил та тривалої одноманітної навчальної праці; спрямування на активне освоєння способів пізнавальної діяльності.


Інноваційність роботи.

Кажуть в народі, що все нове – це добре забуте старе. Навчитися ефективніше використовувати час на уроці і після нього задля оперативної перевірки знань школярів шляхом підбору завдань до самостійних робіт та перевірки якості їх виконання за допомогою карток експрес-контролю із листками по перевірці знань (додаються конспекти із цими видами завдань).

Учитель не тільки пояснює навчальний матеріал, а й організовує пізнавальну діяльність учнів. Починається виклад матеріалу з повідомлення теми. Перш за все треба показати необхідність вивчення теми і логіку вивчення кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми. Для цього можна навести цікаві факти встановлення закону, показати досліди, які учні зможуть пояснити в ході розгляду теми, вказати пізнавальні задачі, що будуть розв'язуватися на уроці. Адже усвідомлення мети діяльності є необхідною умовою будь-якої вольової дії.
Практична значимість роботи.

Працюючи над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики», не відмовляючись від традиційних, апробованих форм і методів, необхідно уміло поєднувати традиційне навчання із інноваційними формами задля активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики. Завжди необхідно керуватися доцільністю при виборі форми та методів навчання.

Вчитель використовує різні форми і методи індивідуальної, групової та фронтальної роботи з учнями. Постійно дотримується принципів науковості, наступності, доступності, наочності. Значну увагу приділяє розвитку в дітей інтересу до вивчення фізики, здійсненню міжпредметних зв’язків. Цьому сприяють розробки авторських уроків, серед яких провідне місце займають нестандартні: урок-вікторина, урок-ода, урок-конкурс, урок-презентація, урок-подорож (додаються).

Вчитель повинен уміло підводити школярів до створення проблемних ситуацій і пошуку шляхів їх розв’язання, цікаво проводити перевірку рівня засвоєння знань учнями, застосовуючи індивідуальні завдання, тести, бесіди, вікторини, змагання. Необхідно значну увагу приділяти розвитку в учнів навичок та умінь самостійного здобуття знань і формування висновків, а також повторенню вивченого навчального матеріалу. Творчі групи дітей залучаються до розробки і складання фізичних кросвордів, тестів, малюнків, ігор, вікторин. При вивченні кожної нової теми вчитель будує урок так, щоб зробити мінімальною сходинку переходу від незнання до знання.



Опис роботи

Мистецтво навчання є мистецтвом

пробуджування в юних душах цікавості

А. Франс


Понад двадцять років тому, вперше переступивши поріг рідної школи, я побачив допитливі очі учнів – старшокласників, які чекали від мене чогось нового, цікавого, захоплюючого. Тому провівши перший день уроки, я поставив перед собою завдання – прищепити дітям інтерес до вивчення фізики, так як фізика – це все те, що оточує нас, а американський фізик Ерік Роджерс писав, що фізика – це наука розуміти природу.

Для того, щоб прищепити дітям інтерес до вивчення фізики, щоб розуміти природу треба, на мою думку – ефективно проводити усі етапу уроку; добирати завдання на закріплення від простішого до складнішого; продумувати досліди, які можна проводити у домашніх умовах з підручними предметами; ефективно розподіляти час на уроці; використовувати різноманітні методи навчання на уроці та педагогічні технології; використовувати дидактичні ігри; створювати проблемні ситуації; показувати міжпредметні зв’язки; залучати учнів до написання пошукових робіт; показати цікавість і велич фізики через систему позакласної роботи.

Адже завданнями курсу фiзики основної школи є: сформувати в учнiв базовi фiзичнi знання про явища природи, розкрити iсторичний шлях розвитку фiзики, ознайомити їх з дiяльнiстю та внеском вiдомих зарубiжних i вiтчизняних фiзикiв; розкрити суть фундаментальних наукових фактiв, основних понять i законiв фiзики, показати розвиток фундаментальних iдей i принципiв фiзики; сформувати в учнiв алгоритмiчнi прийоми розв’язування фiзичних задач та евристичнi способи пошуку розв’язку проб­лем; сформувати i розвинути в учнiв експериментальнi умiння i дослiдницькi навички, умiння описувати i систематизувати результати спостережень, планувати i проводити невеликi експериментальнi дослiдження, проводити вимiрювання фiзичних величин, робити узагальнення й висновки; розкрити роль фiзичного знання в життi людини, су­спiльному виробництвi й технiцi, сутнiсть наукового пiзнання засобами фiзики, сприяти розвитку iнтересу школярiв до фiзики; спонукати учнiв до критичного мислення, застосовувати набутi знання в практичнiй дiяльностi, для адекватного вiдображення природних явищ засобами фiзики; сформувати в них початковi уявлення про фiзичну картину свiту, на конкретних прикладах показати прояви моральностi щодо використання наукового знання в життєдiяльностi людини i природокористуваннi [1].

Для успішної реалізації своєї педагогічної проблеми – «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики» свою роботу організовую таким чином, щоби виконувати усі завдання курсу фізики для школярів 7-9 класів. Тому хочу загострити увагу на деякі аспекти своєї роботи, які впливають на якість навчально-виховного процесу з фізики.

Покращення якості уроку має велике значення в боротьбі проти перевантаження учнів навчальними заняттями. Щоб запобігти цьому учень повинен на уроці не тільки добре зрозуміти новий матеріал, але й запам'ятати його, а вчитель повинен не тільки добре викласти відповідний навчальний матеріал, але й зробити все можливе, щоб максимально закріпити його в пам'яті учнів. Процес закріплення в пам'яті учнів нового матеріалу починається вже в момент викладання його вчителем. Більш того, міцність закріплення знань в значній мірі залежить від того, як спрямовують розвиток пам'яті в учнів [2].

Під час вивчення фізики я стараюся використовувати відомі приклади поряд з новими. За програмою молодших класів учні вивчають такі питання: Земля і її рух; фази Місяця і його затемнення; атмосферний тиск; барометр; зміна атмосферного тиску з висотою; вітер і його походження; утворення туману, хмар; одиниці довжини, площі, об'єму, маси, швидкості і багато іншого. Вивчення вищенаведених тем я стараюся відтворити в пам'яті учнів за допомогою самостійної роботи з підручником, складання певної таблиці при колективному згадуванні, розв'язуванні нескладних прикладів або задач на “старий” давно відомий матеріал, чи використати дидактичну гру в “Поле чудес”, розв'язуванні кросвордів. Приклад 1. В усіх цирках світу діаметр арени дорівнює 13 м. Яку площу займає арена цирку? Приклад 2. А зараз ми з вами здійснимо сходження на найвищу гору фізики – вершину “Метрологія” (мал.1). Підніматися звичайно будемо знизу вгору: 1. Тисячу метрів становлять один ... (кілометр). 2. Які одиниці записують об'єм ? Метри ... (кубічні). 3. Скільки міліметрів поміщається в одному сантиметрі ? (десять). 4. Яка величина вимірюється в квадратних одиницях ? (площа). 5. Як називається основна одиниця довжини ? (метр). 6. Скільки сантиметрів поміщається в одному метрі ? (сто). 7. Чи знаєте, ви, яка одиниця довжини була колись у Індії ? Це Му. Чи точною була ця одиниця ? Чому ? [3]- [14].




7. м

у




6. с

т

о




5. м

е

т

р




4. п

л

о

щ

а




3. д

е

с

я

т

ь




2. к

у

б

і

ч

н

і




1. к

і

л

о

м

е

т

р

Мал. 1

Для того, щоб підвищити ефективність навчання стараюся багато з учнями повторювати. Повторювати на уроці вивчений матеріал, пройдений матеріал за кілька уроків, за цілий розділ. Будь-яке повторення дає свої позитивні моменти. Особливо корисним є повторення на уроках узагальнення і систематизації знань у формі гри. Учні готуються до уроку повторення і узагальнення знань і стараються одержати високі бали. Повторення вивченого матеріалу проводжу у вигляді самостійних контролюючих робіт, фізичних диктантів, тестів, експрес-контролю, фізичних кросвордів.

Інтерес до нового матеріалу можна викликати уміло поставленими запитаннями, які мають елементи суперечності. Тобто створюю навчальну проблему, яку на уроці разом з учнями успішно стараємося вирішувати. Наприклад, приступаючи до вивчення закону Архімеда, можна поставити такі запитання: “Ми знаємо, що всі тіла мають масу і притягуються до Землі. Чому ж, незважаючи на свою масу, повітряна куля підіймається вгору, дим з димарів також? Чому дерево спливає на поверхню води, а залізо у воді тоне? Чому це саме залізо не тоне у ртуті? Чому цвях тоне у воді, а корабель – ні? [17].

Пояснення нового матеріалу розпочинаю із запитань. Запитання підводять учнів до кращого сприймання і засвоєння матеріалу, залучають до активної роботи на уроці, спонукають їх самостійно мислити, вони розбуджують у кожному учневі “вченого-першовідкривача”.

Форма пояснення навчального матеріалу на уроці може бути дуже різноманітною: у вигляді розповіді, бесіди чи дискусії. Під час вивчення фізики мені більш подобається з дітьми вести бесіду, дискусію, коли діти жваво обговорюють нові питання, ставлять цікаві запитання. Треба лишень правильно поєднувати бесіду з розповіддю, щоб запобігти втомлюваності учнів і сприяти їх неослабній увазі [18].

Фізика – експериментальна наука. Тому ця її риса визначає низку специфiчних завдань шкiльного курсу фiзики, спрямованих на засвоєння наукових методiв пiзнання. Завдяки навчальному фізичному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їх попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. За таких умов він виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учня утворюються нові зв’язки і відношення, формується суб’єктивно нове особистісне знання.

Формування в учнів дослідницьких навичок – одне з основних завдань сучасного уроку. Без експерименту нема і не може бути раціонального вивчення фізики. Учні повинні бачити дослід і виконувати його самостійно, як у школі, так і вдома. Домашні досліди і спостереження з фізики є доповненням до класних практичних робіт. Вони будять в учнів творчість і розвивають здатність до винахідництва, привчають учнів до самостійних досліджень, виробляють спостережливість, увагу, акуратність. Я намагаюся частіше давати практичне домашнє завдання: виконати дослід, виготовити прилад, дослідити явище, спостерігати природні явища [19].

Приклад 1. З банки з під шампуню виготовити прилад для демонстрації передавання тиску рідини в усі сторони (закону Паскаля).

Приклад 2. Збільшуючи вміст солі у водному розчині (збільшуючи густину розчину) обчисліть експериментально кількість чайних ложок солі для склянки води, щоб сире куряче яйце сплило на поверхню (сила Архімеда).

Приклад 3. Зробіть прилад для спостереження інерції руху (мал. 2) (легко-рухомий візочок зіштовхуючись із перешкодою зупиняється, а вантаж із візка злітає, бо продовжує свій рух за інерцією):









Мал. 2

Приклад 4. Зробіть прилад для демонстрації реактивного руху води, використовуючи металічну банку.

Приклад 5. Підберіть довжину математичного маятника такої довжини, щоб період коливань цього маятника дорівнював 1 с (секундний маятник) [15].

Стараюся завжди задавати на домашнє завдання диференційовані задачі. Іноді практикую давати перелік задач на певний термін опрацювання, а через деякий час проводжу їх захист.

Також залучаю учнів до виготовлення фізичних ігор, саморобних таблиць; до написання рефератів з фізики, пошукових робіт з деяких питань фізичної природи.

Роль наочності у викладанні загальновідома. Але треба пам'ятати, що найголовніше значення застосування наочності полягає не тільки в тому, що спостережуване краще запам'ятовується, а в тому, що наочне навчання дає змогу вчити дітей самостійно мислити, спостерігати, а потім робити висновки із спостережень.

У процесі вивчення фізики часто замальовую схеми на дошці для полегшення запам'ятовування учням деяких правил. Схеми допомагають переводити одиниці фізичних величин (мал. 3) і виражати одну величину у формулі через дві інші (мал. 4).



Мал. 3 Мал. 4

Велике значення для вивчення фізики мають позакласні заходи. Вони поглиблюють і розширюють знання учнів, здобуті на уроці, підвищують їхній інтерес до фізики. Відомості, здобуті на цих заняттях, дають змогу учневі доповнювати в класі відповіді товаришів, наводити цікаві приклади чи виконувати складні досліди.

Проведення позакласної роботи з фізики корисне не лише для учнів, але і для вчителя: вона допомагає краще вивчити своїх учнів, розвиває його організаторські здібності, змушує бути в курсі останніх досягнень науки і техніки, творчо працювати над собою, а діти можуть побачити вчителя з іншого боку. Наприклад, після вивчення теми «Теплові явища» можна провести «круглий стіл» «За чашкою чаю про фізику на кухні». Дітям цей захід дуже подобається, особливо, коли на уроці п’ємо чай і за правильні відповіді отримують печиво у формі «зірочок» (правильно пояснюючи відповідь, вони ніби знімають «зорі з неба»).

Після вивчення деяких тем проводжу фізичні конференції. Ми з учнями провели кілька тематичних конференцій: “Фізика – це цікаво”, “Вклад вчених України в розвиток космонавтики”, “Іван Пулюй”, “Чорні вітрила”, “Наукове товариство Тараса Шевченка”, “Вчені про релігію”.

Для «школи педагогічної майстерності вчителів фізики» Стрийського району провів конференцію “Родом із Олексич” (до річниці вшанування пам'яті професора фізики Б.І.Николина). На цій конференції були: доктор фізико-математичних наук, професор фізики Львівського Національного університету ім. І.Франка, голова Комісії фізики НТШ, член Нью-Йоркської Академії наук з 1994 р. Я. Довгий; доктор фізико-математичних наук, професор фізики Львівського Національного університету ім. І.Франка, заслужений працівник вищої школи О. Лескович; кандидат біологічних наук, доцент фізико-механічного інституту НАН України М. Панасюк; продекан факультету автоматики Національного університету «Львівська політехніка» Р. Бичківський; доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач лабораторії ЛНУ А. Крочук; заслужений працівник освіти України, старший викладач ЛОІППО В. Шаромова; головний редактор журналу «Світ фізики» Г. Шопа.

Прищепити дітям любов до фізики можна через проведення нетрадиційних уроків, кредом яких є слова французького прислів'я: “Всі жанри добрі, крім нудного!”. Тому я розробив конспекти кількох типів таких уроків – це урок-ода (“Механіка і механізація виробництва. Механіка у живій природі”), урок-презентація (“Гідропарадокс”), урок-подорож (“Реактивний рух”), урок-змагання (“Переміщення при рівноприскореному русі”), урок-вікторина (“Електромагнітні явища”). Один із таких моїх уроків увійшов до посібника “Нетрадиційні уроки фізики. Частина І” авторів В.Шаромової і З.Дубаса (видавництво Тернопіль “Підручники & посібники”, 2003 р.). Ще кілька конспектів моїх уроків друкувала газета “Фізика” видавництва “Шкільний світ” у 2004 р. («Джерела електричного струму» (№ 7, березень 2004 р.; «Реактивний рух» (№ 10, квітень 2004 р.) [20].

У червні 2008 року збірничок моїх краєзнавчих задач з фізики помістив сайт www.ostriv.in.ua, який працює з-за підтримки Академії педагогічних наук України. Цей сайт розмістив три мої конспекти з фізики – “Момент сили. Важіль” (8 кл.), “Кристалічні та аморфні тіла” (7 кл.), «Розв’язування задач і вправ на тему «Теплові явища»» (8 клас). Там також можна переглянути розробки моїх контрольних робіт з фізики для учнів 7-9 класів, завдання для класних і домашніх робіт для учнів 7 класу.

У лютому 2012 року видавництво «Навчальна книга – Богдан» (м. Тернопіль) надрукувала мою книжку «Фізичні сходинки». Цей методичний посібник складається із чотирьох частин: «7 клас», «8 клас», «9 клас», «Краєзнавчі задачі». У цій книзі також розміщені усі лабораторні роботи з фізики для учнів 7-9 класів з фізики, завдання для класних і домашніх робіт для учнів 7-8 класів, тести для учнів 9 класу, контрольні роботи для учнів 7-9 класів із фізики.

Хтось з мудреців говорив, що у кожної людини є своє ім'я і прізвище. І від неї залежить, як будуть називати її прізвище: з повагою чи ні!

Хочеться жити і працювати так, щоб справдилися слова С.Смайлса: “Число років не свідчить про тривалість життя; життя людини вимірюється тим, що вона зробила й відчула в ньому!”, особливо, коли працюєш у рідному селі у рідній школі.



Пропоную підбірку класних і домашніх завдань для кількох уроків у 8 класі:

§ 1. Механічний рух, траєкторія, шлях і переміщення

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Пасажир сидить у вагоні поїзда, що їде. Відносно яких тіл рухається пасажир і відносно яких – тіл він перебуває у спокої?

№ 2.

Рухаються або перебувають у спокої один відносно одного пасажири метро, які стоять на двох ескалаторах, що рухаються: а) в одному напрямі; б) у різних напрямах?

№ 3.

Яку траєкторію описують під час руху автомобіля його фари, точка обода колеса, центр колеса: а) відносно прямолінійного шосе; б) відносно центра колеса?

№ 4.

Коли потяг не можна вважати матеріальною точкою: а) потяг їде з Одеси до Львова; б) пасажир наздоганяє потяг; в) по вагону йде провідник; г) від потягу відчепили вагон?

№ 5.

Доріжка має форму прямокутника, менша сторона якого дорівнює 21 м, а більша – 28 м. людина починаючи рухатися рівномірно з точки А, обходить усю доріжку за 2 хв. Визначте шлях і модуль переміщення людини за 2 хв, за 1 хв.


Домашнє завдання: вивчити §1; розв’язати задачі:

№ 1.

Матеріальна точка – це фізична модель. Якою властивістю тіла нехтують, коли використовують цю модель?

№ 2.

Якій траєкторії відповідає рух Місяця, рух ліфта, політ бджоли, рух частинки газу?

№ 3.

Давньоримський астроном Вергілій писав: «У море з порту йдемо, і відходять і землі, і міста». Про яке фізичне явище тут ідеться?

№ 4.

Обчисліть довжину переміщення кінця секундної стрілки за 1 хв?

№ 5.

Плавець проплив дистанцію плавального басейну завдовжки 50 м два рази – туди й назад. Знайдіть шлях і переміщення плавця.


§ 2. Прямолінійний рівномірний рух

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Яка швидкість більша 15 м/с або 36 км/год?

№ 2.

Сучасний реактивний літак розвиває швидкість 1000 км/год. Яку відстань він подолає за 2 год 30 хв?

№ 3.

Автомобіль за перші 10 хв пройшов шлях 900 м. Який шлях він пройде за наступні 0,5 год, рухаючись із тією самою швидкістю?

№ 4.

Поїзд рухається рівномірно зі швидкістю 72 км/год. За який час він проїде 50 км?

№ 5.

Намалюйте графіки швидкостей для тіл, що рухаються зі швидкостями 10 м/с, 54 км/год, 20 м/с.

№ 6.

Намалюйте графік руху тіла, якщо воно за 10 с пройшло 15 м.


Домашнє завдання: вивчити §2; розв’язати задачі:

№ 1.

За 10 с людина проходить 9 м. Визначте швидкість рівномірного руху людини.

№ 2.

Штучний супутник Землі в момент виходу на орбіту має швидкість 8 км/с. Який шлях він проходить за 10 хв?

№ 3.

Запишіть у м/с: 15 км/год, 36 км/год.

№ 4.

За який час тіло проїде 10 км зі швидкістю 72 км/год?

№ 5.

Намалюйте графіки швидкостей для тіл, що рухаються зі швидкостями 15 м/с, 5 м/с, 25 м/с.

№ 6.

Намалюйте графік руху тіла, якщо воно за 15 с пройшло 25 м.


§ 3. Прямолінійний нерівномірний рух

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Турист пройшов 2 км за 0,5 год, а потім ще 3 км за 2 год. Якою буде його середня швидкість на всьому шляху?

№ 2.

Людина за 25 хв пройшла 1,2 км, потім півгодини відпочивала, а потім пробігла 800 м за 5 хв. Якою була її середня швидкість на всьому шляху?

№ 3.

Автомобіль 2 км рухався зі швидкістю 40 км/год і 2 км – зі швидкістю 60 км/год. Визначте середню шляхову швидкість автомобіля.

№ 4.

Людина проїхала на велосипеді 5 км зі швидкістю 20 км/год, а потім пройшла пішки 5 км зі швидкістю 4 км/год. Визначте середню шляхову швидкість руху людини.

№ 5.

Про яку швидкість іде мова, коли називають числове значення швидкості, наприклад поїзда, що йде зі Стрия до Львова?


Домашнє завдання: вивчити §3; розв’язати задачі:

№ 1.

Нападаючий футболіст пробігає за матч близько 20 км. Яка його середня швидкість?

№ 2.

Мотоцикліст за перші 10 хв проїхав 5 км, а за наступні 20 хв – 12,5 км. Яка середня швидкість мотоцикліста на всьому шляху?

№ 3.

Відомий мандрівник Магеллан здійснив кругосвітню подорож за 824 доби. Уважаючи, що довжина шляху його кораблів дорівнює довжині екватора, знайдіть середню швидкість мандрівників.

№ 4.

Яку швидкість показує спідометр автомобіля?

№ 5.

Поїзд рухався першу половину часу зі швидкістю 60 км/год, а другу – зі швидкістю 40 км/год. Визначте середню швидкість руху поїзда на всьому шляху.

№ 6.

В якому випадку миттєва і середня швидкості дорівнюють одна одній?


§ 4. Рух по колу. Обертальний рух

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Період обертання І космічного корабля – супутника Землі «Восток» дорівнював 90 хв. Середня висота супутника над Землею була 320 км. Радіус Землі – 6400 км. Визначте швидкість супутника.

№ 2.

Знайти швидкість руху автомобіля, якщо його колеса радіусом 30 см роблять 600 обертів за 1 хвилину.

№ 3.

Період обертання тіла по колу дорівнює 50 с. Визначте частоту обертання.

№ 4.

Визначте період обертання, якщо тіло за 10 с зробило 25 повних обертів.

№ 5.

Період обертання колеса вітродвигуна 0,5 с, а якоря електродвигуна 0,04 с. Які частоти їхнього обертання?

№ 6.

Комп’ютерний диск обертається із частотою 600 обертів за хвилину. Яка швидкість точок, які знаходяться на ободі диска радіусом 15 см?


Домашнє завдання: вивчити §4; розв’язати задачі:

№ 1.

Яка частота обертання годинної, хвилинної та секундної стрілок годинника?

№ 2.

За одну хвилину колесо робить 120 обертів. Який період і частота обертання колеса?

№ 3.

З якою швидкістю рухаються кінці годинної, хвилинної та секундної стрілок годинника за період обертання?


§ 5. Механічні коливання

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Система коливається із частотою 1 Гц. Чому дорівнює період коливань?

№ 2.

Маятник здійснює 24 коливання за 30 с. Яка частота та період коливань маятника?

№ 3.

Тіло за 1 хв здійснило 300 коливань. Визначте період і частоту коливань.

№ 4.

Скільки коливань здійснить матеріальна точка за 5 с, якщо частота коливань 440 Гц?


Домашнє завдання: вивчити §5; розв’язати задачі:

№ 1.

Тягарець, що коливається на пружині, за 8 с здійснив 32 коливання. Знайдіть період і частоту коливань.

№ 2.

Період коливань крил джмеля 5 мс. Частота крил комара 600 Гц. Яка з комах зробить більше змахів крильми за 1 хв і на скільки?

№ 3.

Поясніть з погляду фізики корейське прислів’я: «Коли б'ють по стіні, то тремтить і стеля»?

№ 4.

Частота коливань струни дорівнює 800 Гц. Скільки коливань здійснить точка струни за 0,2 хв?


§ 6. Звук

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Звукова хвиля з частотою коливань 165 Гц поширюється в середовищі зі швидкістю 330 м/с. Чому дорівнює довжина хвилі?

№ 2.

Уздовж шнура поширюється хвиля зі швидкістю 20 м/с, Обчисліть довжину хвилі, якщо період коливань шнура 0,5 с.

№ 3.

Удар грому почули через 8 с після спалаху блискавки. На якій відстані від спостерігача відбувся грозовий розряд?

№ 4.

У залі, заповненій публікою, музика звучить не так гучно, як у порожній. Чому ?

№ 5.

Поясніть з погляду фізики прислів’я: «Тому віз заскрипів, що давно дьогтю не їв».


Домашнє завдання: вивчити §6; розв’язати задачі:

№ 1.

Крила метелика-капусниці коливаються з частотою 10 Гц, а метелика-бражника – із частотою 85 Гц. Коливання крил якого метелика ми чуємо? Який період цих коливань?

№ 2.

Період коливань 0,2 с. Яка частота коливань? Чи є ці коливання звуковими?

№ 3.

Про яке фізичне явище йдеться у загадці: «Хто вміє говорити всіма мовами?»

№ 4.

Через який час людина почує луну, якщо відстань до перешкоди 170 м, а швидкість звуку в повітрі дорівнює 340 м/с?

№ 5.

Під час грози людина почула грім через 15 с після спалаху блискавки. Як далеко від неї стався розряд?

№ 6.

Вимірюючи глибину моря під кораблем за допомогою ехолота, виявили, що моменти посилання і приймання ультразвуку розділені проміжком часу 0,6 с. Яка глибина моря під кораблем?


§ 7. Взаємодія тіл. Закон інерції

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Унаслідок зіткнення двох кульок їхні швидкості змінилися й дорів-нюють 60 см/с і 20 см/с. Маса легшої кульки 500 г. Яка маса важчої кульки?

№ 2.

Чому не можна перебігати вулицю перед рухомим автомобілем?

№ 3.

Виходячи з води, собака обтрушується. На якому фізичному законі ґрунтується ця дія?

№ 4.

Куди нахилиться людина при різкому гальмуванні автобуса? Чому?

№ 5.

У чому основна причина руйнувань під час землетрусу?

№ 6.

Чому легше перестрибнути рівчак з розгону?

№ 7.

Чому під час різкого повороту наліво чи направо можливе відкривання дверей автомобіля, які погано закриваються?



Домашнє завдання: вивчити §7; розв’язати задачі:

№ 1.

Завдяки якому явищу вдається вибивати від сміття килими?

№ 2.

Коли сапа злетіла з держака, то людина різко б’є держаком об землю, попередньо наклавши сапу на держак, і сапа находить на держак. Завдяки чому це відбувається?

№ 3.

Унаслідок зіткнення двох кульок вони зупинилися. Маса більшої кульки 1,5 кг. Яка маса легшої кульки, якщо швидкості кульок до зіткнення дорівнювали 2 м/с і 5 м/с?

№ 4.

Чому тренер хокеїстів намагається вибрати захисників якнаймасив-нішими, а нападників – якнайлегшими?

№ 5.

Барон Мюнхаузен розповідав, що він перестрибував з одного снаряду на інший, котрий летів у протилежному напрямку. Доведіть, що таке неможливо з точки зору фізики.


§ 8. Взаємодії та сили. Сили пружності

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Взаємодія каменя і дошки, який знаходиться на ній приводить до того, що дошка прогинається. Коли камінь забрати, то дошка повернеться у попереднє положення. Яка сила повертає дошці попередню форму?

№ 2.

Стиснутий руками футбольний м’яч, вивільняють і він через секунду приймає свою форму. Яка сила це зробила?

№ 3.

Які види деформацій вам відомі?

№ 4.

До пружини жорсткістю 40 Н/м приклали силу, яка розтягнула пру-жину на 10 см. Яка величина цієї сили?

№ 5.

Під дією сили 10 Н мотузка видовжилася на 4 см. Який коефіцієнт жорсткості мотузки?

№ 6.

На скільки видовжиться пружина жорсткістю 40 Н/м, прикладаючи силу 5 Н?

№ 7.

Якого виду деформації зазнають такі тіла: а) підвіс люстри; б) ніжки стола; в) дошка, перекинута через канаву.


Домашнє завдання: вивчити §8; розв’язати задачі:

№ 1.

Яка сила виникає під час деформації тіла?

№ 2.

Для якого виду деформації застосовують закон Гука?

№ 3.

Як називається прилад, який працює за допомогою розтягу пружини, вимірюючи сили, прикладені до тіла?

№ 4.

На скільки видовжиться пружина жорсткістю 20 Н/м, прикладаючи силу 10 Н?

№ 5.

До пружини жорсткістю 100 Н/м приклали силу, яка розтягнула пружину на 5 см. Яка величина цієї сили?

№ 6.

Сила 50 Н видовжила мотузку на 5 см. Який коефіцієнт жорсткості цієї мотузки?

№ 7.

Поясніть монгольське прислів’я з точки зору фізики: «Натягуй лук залежно від відстані до цілі»?


§ 9. Сила тяжіння. Вага й невагомість

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Чому усі тіла, кинуті вертикально чи горизонтально, падають на землю?

№ 2.

Чому на землю падає дощ, град, сніжинки?

№ 3.

Яка сила тяжіння діє на тіло масою 1,5 кг?

№ 4.

На тіло діє сила тяжіння 9,8 Н. Яка маса цього тіла?

№ 5.

Що таке сила тяжіння? Що таке вага тіла?

№ 6.

Чи має вагу банан, що лежить на столі? Банан, що падає із пальми?

№ 7.

Вага тіла 196 Н. Яка маса цього тіла?

№ 8.

Купили 1 кг лимонів і 2 кг бананів. Яка вага фруктів?


Домашнє завдання: вивчити §9; розв’язати задачі:

№ 1.

Поясніть з погляду фізики монгольське прислів’я: «Кинутий вгору камінь на твою саме голову й упаде».

№ 2.

Поясніть з погляду фізики китайське прислів’я: «Як би не намагався водоспад текти вгору, він однаково буде падати вниз».

№ 3.

За допомогою, якої сили можна сік переливати із банки у горнятко?

№ 4.

Чи має вагу ластівка, яка летить у повітрі?

№ 5.

Обчисліть силу тяжіння, яка діє на тіла масами 200 г; 4,5 кг. Яка вага цих тіл?

№ 6.

У горнятко масою 100 г налили соку масою 250 г. Яка вага горнятка із соком?


§ 10. Сили тертя

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Наведіть приклади коли тертя корисне і коли воно шкідливе?

№ 2.

Що роблять із тертям, якщо воно шкідливе?

№ 3.

Як можна збільшити силу тертя?

№ 4.

Як зменшити тертя?

№ 5.

Маса дошки, яку тягнуть по дорозі, становить 4 кг. Яку силу треба прикладати до неї, якщо коефіцієнт тертя дошки об дорогу становить 0,05?

№ 6.

Візок масою 10 кг рухається по дорозі під дією горизонтальної сили 5 Н. Обчисліть коефіцієнт тертя між візком і дорогою.

№ 7.

Поясніть з погляду фізики такі прислів’я:

а) вугра в руках не утримаєш;

б) коси, коса, поки роса; роса геть, і ми додому;

в) що кругле – легко котиться.




Домашнє завдання: вивчити §10; розв’язати задачі:

№ 1.

Що роблять із тертям, якщо воно корисне?

№ 2.

Назвіть причини виникнення сили тертя.

№ 3.

Чому небезпечно їздити на автомобілі зі старими, «лисими», шинами коліс?

№ 4.

Навіщо воротар під час гри у футбол користується рукавичками із «горбиками» та бутсами, а не звичайним взуттям?

№ 5.

До санок приклали силу 150 Н. яка маса цих санок, якщо коефіцієнт тертя становить 0,2?

№ 6.

Які види тертя вам відомі? Яке з них є найбільшим, а яке – найменшим для одного і того ж тіла?


§ 11. Момент сили. Важіль і блок

Розв’язуємо в школі:

№ 1.

Чому ножиці для різання листового металу мають довші ручки, ніж ножиці для різання паперу?

№ 2.

Яке призначення важеля? Які є види блоків?

№ 3.

Чому дверну ручку кріплять біля краю дверей, а не посередині?

№ 4.

Розламуючи сірник і його на рівні частини, можна помітити, що маленькі шматочки важче розламувати, ніж цілий сірник. Чому?

№ 5.

Для чого служить нерухомий блок? Яке призначення рухомого блока?

№ 6.

Довжина меншого плеча важеля 4 см, а більшого – 20 см. На менше плече діє сила 20 Н. Яку силу треба прикласти до більшого плеча, щоб зрівноважити важіль? Який момент кожної сили?

№ 7.

Яку силу треба прикласти до нерухомого блока, щоб за його допомогою підняти вантаж масою 50 кг?

№ 8.

Яку силу треба прикласти до рухомого блока, щоб за його допомогою підняти вантаж масою 50 кг?


Домашнє завдання: вивчити §11; розв’язати задачі:

№ 1.

Чому хвіртку легше відчинити, штовхаючи подалі від завіс?

№ 2.

Важелем підняли камінь вагою 1500 Н. Довжини плечей важеля 30 см і 90 см. Яку силу треба прикласти до довшого плеча важеля?

№ 3.

На яку довжину треба потягнути вільний кінець мотузки, щоб рухомим блоком підняти вантаж на висоту 1,5 м?

№ 4.

На менше плече важеля діє сила 300 Н, на більше 20 Н. Довжина меншого плеча 5 см. Визначте довжину більшого плеча.

№ 5.

На кінцях важеля діють сили 40 і 240 Н, відстань від точки опори до меншої сили 6 см. Визначте довжину важеля, якщо він перебуває в рівновазі.

№ 6.

Як легше підніматися вгору: лізти по мотузці чи піднімати себе самого за допомогою нерухомого блока? Чому?

№ 7.

За допомогою рухомого блока піднімають вантаж масою 60 кг. Яку силу прикладають до другого кінця мотузки?

Для виконання навчальної програми з фізики при відсутності навчального лабораторного обладнання пропоную школярам підбірку завдань до лабораторних робіт у 7-9 класах, якщо школа не забезпечена приладами та обладнанням для проведення цих робіт. Ці завдання дадуть можливість учням зрозуміти суть роботи, послідовність виконання цього завдання, навчитися користуватися деякими приладами. Тобто використовуючи малюнки, схеми учень у майбутньому зможе використати свої знання на уроках фізики, хімії, трудового навчання чи інших предметах де є краща матеріальна база. Також навчальне середовище формуватиме конструкторські і дослідницькі навички в учнів.

Наприклад,

Лабораторна робота № 5

Вимірювання об'ємів твердих тіл, рідин і газів

Мета: навчитися вимірювати об'єми твердих тіл (правильної і неправильної форми), рідин і газів.

Обладнання: лінійка, мензурка, посудина з водою, тіло неправильної форми, брусок, сірникова коробка.

Хід роботи.

Роботу виконую згідно інструкції до лабораторної роботи № 5, строго дотримуючись правил техніки безпеки. Результати вимірювань і спостережень записую у зошит.


  1. Обчисліть об'єм тіла правильної форми (бруска) за малюнком 1.




Довжина бруска, мм

Ширина бруска, мм

Висота бруска, мм

Об'єм бруска, мм3
















Мал. 1


Поле для обчислень




  1. Обчисліть ціну поділки мензурки та її межі вимірювання (мал. 2). Яке її призначення?

Мал. 2

Поле для обчислень




  1. Обчисліть об'єм рідини у мензурці та об'єм тіла за допомогою малюнка 3.

Мал. 3


Поле для обчислень




  1. Обчисліть об'єм рідини у мензурці та об'єм тіла за допомогою малюнка 4.

Мал. 4


Поле для обчислень




  1. Обчисліть об'єм повітря, яке поміщається у сірниковій коробці.


Висновок: під час виконання лабораторної роботи № 5 я …


Лабораторна робота № 8

Визначення густини твердих тіл і рідин

Мета: навчитися визначати густину твердих тіл і рідини.

Обладнання: терези, набір гир, брусок, лінійка, мензурка, тіло неправильної форми, посудина з рідиною невідомої густини, посудина з водою.

Хід роботи.

Роботу виконую згідно інструкції до лабораторної роботи № 8, строго дотримуючись правил техніки безпеки. Результати вимірювань і спостережень записую у зошит.


  1. За малюнками 1 і 2 обчисліть густину мармурового бруска і соснової колоди (тіла правильної форми).




Мал. 1

Поле для обчислень




Мал. 2

Поле для обчислень




  1. За малюнками 3 і 4 обчисліть густину тіла правильної форми.

Мал. 3


Мал. 4




Поле для обчислень





  1. За малюнками 5 і 6 обчисліть густину тіла неправильної форми.

    Мал. 5


    Мал. 6


    Поле для обчислень

  2. На малюнках 7 і 8 вказано масу мензурки, масу мензурки з рідиною та об'єм цієї рідини. Обчисліть густину цієї рідини.


Мал. 7

Мал. 8


Поле для обчислень



Висновок: під час виконання лабораторної роботи № 8 я …

Висновки

Аналіз очікуваних та отриманих результатів

Головне завдання вчителя полягає в тому, щоб забезпечити активну пізнавальну діяльність учнів на всіх етапах розв'язку проблеми. 3 різниx шляхів розв'язку проблеми найбільше активізують діяльність і мислення учнів такі:



  • проблемна бесіда;

  • частково-пошукові завдання.

Кожен учитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, але досвід роботи одного вчителя не може бути механічно перенесений іншим учителем у інший клас. У зв'язку з цим виникає потреба в теоретичному обґрунтуванні системи роботи вчителів з активізації пізнавальної діяльності учнів.

Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення.



Джерела інформації


  1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Фізика. Астрономія. 7-12 класи. Перун, 2005.

  2. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. 8-9. Вікторія, 2009.

  3. Божинова Ф.Я. Підручник Фізика. 7 клас. Ранок, 2007.

  4. Божинова Ф.Я. Підручник Фізика. 8 клас. Ранок, 2008.

  5. Божинова Ф.Я. Підручник Фізика. 9 клас. Ранок, 2009.

  6. Ільченко В.Р. Підручник Фізика. 7 клас. Довкілля-К, 2007.

  7. Ільченко В.Р. Підручник Фізика. 8 клас. Довкілля-К, 2008.

  8. Ільченко В.Р. Підручник Фізика. 9 клас. Довкілля-К, 2009.

  9. Генденштейн Л.Е. Підручник Фізика. 7 клас. Гімназія, 2007.

  10. Генденштейн Л.Е. Підручник Фізика. 8 клас. Гімназія, 2008.

  11. Коршак Є.В. Підручник Фізика. 8 клас. Ґенеза, 2008.

  12. Коршак Є.В. Підручник Фізика. 9 клас. Ґенеза, 2009.

  13. Сиротюк В.Д. Підручник Фізика. 8 клас. Зодіак-ЕКО ВД «Освіта», 2008.

  14. Сиротюк В.Д. Підручник Фізика. 9 клас. Зодіак-ЕКО ВД «Освіта», 2009.

  15. Сичак А.В. Фізичні сходинки. 7-9. Навчальна книга «Богдан», 2012.

  16. Генденштейн Л.Е. 1001 задача з фізики з відповідями, вказівками, розв'язками. Гімназія, 2013.

  17. Савченко В.Ф. Засоби навчання фізики в школі. Чернігів. 2011.

  18. Савченко В.Ф. Методика навчання фізики в старшій школі. Академія. 2011.

  19. Ляшенко О.І. Методика і техніка навчального фізичного експерименті в старшій школі. Кам'янець-Подільський, 2011.

  20. Шаромова В.Р. Нетрадиційні уроки фізики. Частина І. Підручники & посібники, 2003.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка