Формування читацької компетентності молодших школярів



Сторінка1/4
Дата конвертації20.02.2016
Розмір0.77 Mb.
  1   2   3   4
Формування читацької компетентності

молодших школярів
Книги –морська глибина!

Хто в них пірна аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перлини виносить.

І. Франко

В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні воно пронизує всі сфери нашого життя, покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини.

Суспільство усвідомлює значення неперервної освіти, пов’язаної з необхідністю для людини змінити кілька видів діяльності протягом життя.

Ким би не була сучасна людина , який би вид діяльності вона не обрала , вона завжди повинна бути читачем , і не тільки засвоювати зміст, а й знаходити потрібну інформацію , осмислювати її та інтерпретувати .

Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов'язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної-подальшої життєдіяльності. А це, у свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти й самоосвіти, безперервною навичкою навчання людини протягом усього життя.

«Чи вмієте ви читати?» — якщо таке запитання запропонувати сьогоднішнім школярам, то воно принаймні викличе здивування.

«Звичайно, що вміємо» — таку відповідь дадуть діти.

Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття прочитаного тексту, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною.

Видатний Й. Ґете казав: «Є три види читачів: перший — це той, хто насолоджується, не розмірковуючи, другий — хто судить, не насолоджуючись, і третій, серединний, — хто судить, насолоджуючись, і, насолоджуючись, розмірковує. Саме останній і відновлює твір знову».

На мою думку, підтримка читання — це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства.

Наразі, вивчаючи читання дітей як соціальне явище, фахівці різних країн дійшли тривожних висновків — інтерес до читання падає. Численні соціологічні дослідження вказують,що найбільш читаючі європейські країни: Великобританія 73,5%, Німеччина 66% і Франція 61%. Більше половини (50,9%) опитаних соціологами українців зізналися, що не читають книги. Фіксують переміщення читання на 5-те місце після спілкування з друзями, прослуховування музики, комп’ютерних ігор та перегляду телебачення. Дитяче читання в Україні кричить SOS. Значно знизився соціальний статус книги.

Шкільна практика підтверджує , що в дозвіллі сьогоднішнього школяра читання художньої літератури займає невисоку позицію , інтерес до літератури учнів помітно знижується. Багато в чому це пов'язано з невмінням учня розуміти прочитане. Література залишає читача наодинці з книгою , до того ж вимагає від нього інтелектуальних зусиль , оскільки читання - це творчість , мовна робота , активний процес , що спирається на життєвий досвід і духовну сферу читача , на роботу його уяви і пам'яті , думок і почуттів. Від уміння читати , залежить успіх учня і його бажання вчитися.

Важливі кроки на шляху придбання необхідних якостей — це розвиток мовних можливостей, навичок читання. Ми зараз можемо стверджувати, що суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить. Для розвитку таких здібностей, як уміння бачити, говорити і читати, здійснюють чутливі фази «вікна розвитку». Поки ці «вікна» відчинені, відповідним чином здібності можуть розвиватися. Для мовного розвитку «вікна» зачиняються приблизно в 10 років, для розвитку здібностей до читання — у 13-14 років.

Нині, коли відбувається поступова реформа загальної середньої освіти на принципах гуманізації , демократизації, орієнтації навчання та розвиток особистості учня, формування життєвих компетентнстей, до грамотності читання ставляться інші вимоги, а саме, сформувати в учня уміння:



  • Знаходження в тексті заданої інформації;

  • Інтерпретація тексту;

  • Рефлексія та оцінювання тексту.

Перед учителем початкової школи , як ніколи раніше , гостро постає завдання захищати цінність читання , підняти його статус у свідомості дитини , прищепити до нього смак.

Істинне читання - це читання , яке , за словами М. Цвєтаєвої ,

«є співучасть у творчості ».

На уроці читання (літератури ) , як правило , немає місця особистим враженням школяра , його переживань , його суб'єктивним образам ; вивчений твір не розглядають як щось співзвучне теперішнього та майбутнього життя дитини , її внутрішнього суб'єктивного «я». А якщо цього немає , немає і інтересу до читання , немає мотивації , яка іде зсередини («хочу» ) , вона цілком підпорядкована мотивації , що йде ззовні ( « треба »).

Позитивне ставлення до читання починається з тієї хвилини , коли дитина відчує себе учасником подій , зображених письменником , коли він відкриє особистий сенс вчитися , коли книга з'явиться перед ним у ролі простору для реалізації його власного творчого потенціалу . Інтерес до читання і вплив книги на особистість - це нерозривні процеси . Де починається одне - починається і інше . Адже у кожної дитини , якою б малою вона не була, є запас життєвих вражень , уявлень , переживань. Книга як би виманює з цього запасу певні образи , воскрешає їх , актуалізує , по-новому структурує , співвідносить з читаним .

Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкуватися з книгою, бо читання приносить йому не задоволення, а муку.

Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те, що актуальним залишається питання формування і розвитку читацької компетентності молодшого школяра.

Згідно Новому Державному стандарту початкової загальної освіти основною метою навчання читання є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей.

Досягнення даної мети передбачає вирішення наступних завдань:


  • формування в учнів повноцінного читання, як базового у системі початкового навчання;

  • ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;

  • формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;

  • формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів; з використанням елементарних літературознавчих понять;

  • розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного;

  • розвиток творчої діяльності школярів;

  • формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

  • виховання потреби в систематичному читанні, як засобові пізнання світу, загальнокультурного розвитку.

Читацька компетентність учнів початкової школи - це сформована у дітей здатність до цілеспрямованого індивідуального осмислення книг до читання, по мірі читання і після прочитання книги. Сьогодні важливо не стільки дати дитині якомога більший багаж знань, скільки забезпечити його загальнокультурний, особистісний та пізнавальний розвиток, озброїти таким важливим умінням, як уміння вчитися.

Читацька компетенція - це не бігання очима по рядках, а постійно розвиваюча сукупність знань, навичок і умінь, тобто якість людини, яка вдосконалюється протягом усього його життя.

Симон Соловейчик говорив: «Школа залишається останнім бастіоном друкованого слова й останнім шансом, щоби потяг до читання взагалі зберігся і вижив».

Завдання вчителя— «не втратити» жодного школяра, дати кожному можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю. В основі моєї програми, по якій я працюю, лежить ідея: «Навчання із захопленням»

Для цього стараюсь організовувати та будувати роботу так, щоб учень отримував задоволення від навчальної та позакласної діяльності, розумово зростав щодня; спрямовувати навчально-виховний процес на розвиток творчої особистості, залучаючи дітей до читання, книги.

В своїй роботі хочу показати , як на практиці застосовую різні методи, засоби, шляхи формування повноцінної навички читання учнів молодшого шкільного віку, в становленні дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності.

Формуючи читацьку компетентність я ставлю такі завдання - навчити учнів:


  • прийомам і стратегіям роботи з текстом ;

  • витягувати з тексту цікаву і корисну інформацію;

  • самостійно вибирати книги для читання;

  • працювати з різними джерелами інформації (словниками, довідниками, в тому числі і на електронних носіях);

  • висловлювати оціночні судження про прочитані творі;

  • розвивати потребу в читанні (самостійному, ініціативному) за допомогою використання різноманітних форм позакласної діяльності.

Перебуваючи в постійному творчому пошуку, я намагаюся поєднувати традиційні методи і форми навчання з інноваційною практикою.

В основу мого досвіду навчання читання покладено модель, що складається з трьох стадій:



  • діяльність до читання,

  • під час читання

  • після читання.

Кожен урок читання розпочинаю з розвитку артикуляційного апарату та постановки дихання. Ці вправи я назвала “артикуляційна зарядка”, до якої ввійшли робота над скоромовкою, вправи для розвитку язика і губ, які не зв’язані з вимовою якого-небудь звуку, вправи, пов’язані з вимовою певного звука, складання та читання чистомовок, читання складів із дошки, таблиць різними способами (пошепки, губами, голосно, повільно, швидко), читання групи слів на одному диханні. Їх пропоную відповідно до теми уроку. (Додаток 1)

Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору– від кількості друкованих знаків, яку читач охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору використовую:



  • малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, квадрати Шульте та Лезера;

  • читання слів за таблицями, з’єднуючи склади;

  • читання слів, речень, абзаців та цілого тексту з різноманітним утрудненням (частинки букв відсутні через механічні перешкоди – надгризла мишка, проліз равлик, розмило дощем тощо);

  • виконання завдань на відновлення слів із пропущеними буквами, речень, частин тексту із пропущеними буквами в словах;

  • частини великого цілого тексту із пропущеними словами;

  • абзаців та цілого тексту із пропущеними реченнями. (Додаток 2)

На першій стадії для активізації читацької діяльності застосовую елементи технології розвитку критичного мислення.

  • прийом «Асоціативний кущ».

Як правило, застосовується на етапі актуалізації знань. Ми з дітьми «збираємо» слова, які мають до головного слову безпосереднє відношення.

Даний прийом стимулює учнів до висловлення додаткових ідей

« Ключові слова»;


  • метод «Кероване читання з передбаченням». Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах). Текст розподіляю на частини, і далі читають його учні частинами. Зупинки роблять на більш цікавих місцях, створюю інтригуючу ситуацію очікування. Після прочитаної частини ставлю учням запитання. Пропоную зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується

На другій стадії активно практикую читання вголос. Таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови. Воно є основним засобом, щоб взагалі навчитися читати, стати письменною людиною. Голосне читання сприяє розвиткові живої усної мови, виховує вміння говорити правильно, виразно. Тому на уроках показую учням зразки правильного, виразного читання і вимагаю цього від учнів. У своїй роботі використовую різні форми читання вголос: індивідуальне, хорове (якщо треба підтягти темп), вибіркове, читання в особах, у парах, ланцюжкове, читання “буксиром”, читання “дощиком”, читання “Незнайком”, читання “луною” за вчителем, читання напівголосне сусіду по парті, читання на одному диханні якнайбільше слів, читання із орієнтацією на розділові знаки, читання одного й того самого речення з різною інтонацією, інсценування.

При читанні мовчки успішно застосовую такі завдання, як пробігання дітьми очима по тексту або по його частині, приклавши до вуст палець; також навчаю перекладати текст, тобто знаходити потрібну інформацію, не читаючи текст, а лише пробігаючи очима по ньому (наприклад, знайти і прочитати слова певної дійової особи). 2-3 хвилини напруженого пошуку зовсім не втомлюють учнів. Ще одна умова пошуку – переглядати на швидкість. Пропоную знайти якомога швидше; знайти, випередивши товариша; доки я порахую до …. Наприклад: знайти найдовше слово, найкоротше слово, слово, в якому найбільше голосних, приголосних і інші.

В 3-4 класах особливу увагу приділяю мовчазному читанню, бо саме воно має стати головним видом читання в майбутньому.

У роботі з текстом використовую інноваційні методи роботи: метод творчого читання, метод пояснювального читання, метод читання-розглядання.

Застосовую такі читацькі стратегії, опанування яких відбувається переважно в групах або парах, що дозволяє формувати в учнів не лише мовленнєву , а й комунікативну компетентність:

Стратегія «Спрямоване читання»,



Мета: сформувати вміння цілеспрямовано читати навчальний текст, ставити проблемні запитання, вести обговорення в групі.

  1. Актуалізація.

Прийом «Асоціативний кущ»: учитель пише

ключове слово або заголовок тексту, учні висловлюють свої асоціації, учитель записує. Використання цього прийому дозволяє актуалізувати знання, мотивувати подальшу діяльність, активізувати пізнавальну діяльність учнів, налаштувавши їх на роботу.

2.Учні мовчки читають невеликий за обсягом текст або частину тексту, зупиняючись на вказаних місцях.

3.Учитель ставить проблемне запитання за прочитаним.

4. Відповіді кількох учнів обговорюють у класі.

5.Учні роблять припущення щодо подальшого розвитку подій.

Стратегія «Читаємо та запитуємо»

Мета: сформувати вміння вчитися самостійно працювати з друкованою інформацією, формулювати запитання, працювати в парах.


  1. Учні мовчки читають запропонований текст або частину тексту, визначену вчителем.

  2. Учні об’єднуються в пари й обговорюють, які ключові слова варто визначити в прочитаному.

  3. Хтось з учнів формулює запитання, використовуючи ключові слова, інший — відповідає на нього.

І4.Обговорення ключових слів, запитань і відповідей у класі. Корекція.

Стратегія «СЕНКАН»

Мета: розвивати вміння учнів визначати ключові поняття прочитаного, головні ідеї, синтезувати здобуті знання, виявляти творчі здібності.

1. Учитель пропонує учням написати сенкан за ключовим словом тексту, який було опрацьовано.

Сенкан— «білий вірш», слоган з п’яти рядків

Структура сенкана: ,



  1. Іменник (тема)

  2. Два прикметники (опис)

  3. Три дієслова (дія)

  4. Фраза з чотирьох слів (ставлення)

  5. Іменник (перефразування теми)

Зразок сенкана

  1. Шевченко

  2. Видатний і геніальний

  3. Навчає, пророкує, закликає

  4. «Став володарем у царстві духа» ’

  5. Кобзар


Для розвитку мовлення, творчого мислення на уроках читання проводжу роботу з ілюстраціями, малюнками. Намагаюсь цілеспрямовано використовувати кожен малюнок. З ним можна працювати на етапі «До читання» з метою передбачення змісту твору, пояснення значень слів; на етапі «Під час читання» (знайти в тексті описаний епізод, відображений на малюнку; визначити, чи так діти уявляють цю картину, як зобразив художник, чи такий в їхній уяві виник художній образ), на етапі «Після читання» (порівняти малюнки, виконані до творів, у яких описана одна й та сама картина; поміркувати, чому художник ілюстрував цей епізод, а не інший).
Таким чином, до одного й того самого малюнка, але з різними завданнями, можна звертатися звертатися на уроці не один, а кілька разів

Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення прочитаного, починаючи з першого класу, використовую систему ігрових форм, яка спонукає дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними.

Такі ігрові вправи спрямовані на розвиток у дітей оперативної пам’яті, периферійного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні літери. За змістом і формою ігри досить різноманітні. Тому використовую їх дуже широко:


  • під час обговорення прочитаної книги;

  • на літературних ранках і святах;

  • на всіх етапах уроку.

В процесі ігор розвиваю в дітей інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, удосконалюю їх кругозір, розвиваю творчі задатки і здібності (ДОДАТОК 4.)

Вагоме місце розвитку читацької компетентності молодших школярів відводжу на уроках позакласного читання. Організацію позакласного читання в школі починаю з виявлення читацьких інтересів, початкових умінь та навичок користування книжкою. Для цього пропоную учням анкети. З першокласниками анкетування проводжу в усній формі. З учнями 3-4 класів – у письмовій формі. Також на батьківських зборах виявляю коло читання батьків та їх дітей за допомогою анкети. (Додаток 5)

Для уроків позакласного читання добираю твори, зміст яких емоційно насичений, здатний в учнів викликати різноманітні почуття. Свою роботу з книгою концентрую навколо читання вголос художніх творів (казок, віршів, оповідань).

У другому класі привчаю дітей самостійно налаштовуватись на читання нової дитячої книги. В класі постійно діє “Куточок читача”. В ньому обов’язково вивішую список рекомендованої літератури, який періодично поновлюю та доповнюю. Також в “Куточку читача” знаходяться рекомендації читачам, пам’ятки “ Як домогтись оптимальної швидкості читання?, « Ми читаємо»

(Додаток 6).

В класі постійно організовую книжкові виставки, виставки дитячих газет і журналів “Пізнайко”, “Барвінок”, “Малятко” та ін..

Велику увагу приділяю обліку прочитаних книг, які учні ведуть у щоденниках читача. На уроках позакласного читання пропоную кращим школярам презентувати свої записи, за якими ми визначаємо кращого читача місяця, нагороджую грамотою.

Використовую в роботі проектний метод навчання, який дозволяє створити максимально сприятливі умови для розкриття та вияву творчого потенціалу учнів, розвивати уяву, фантазію, мислення, комунікативні здібності. З метою формування читацької культури учнів постало завдання створити проект « Книга-мій вірний друг», до якого залучаю всі ланки діяльності класу. Всі учні разом зі мною, з батьками, бібліотекарем школи працюють над реалізацією цього проекту. (додаток7)

Результативність проведеної роботи визначається позитивними змінами, які простежуються у зростанні сформованості читацької компетентності. Моніторинг навчальних досягнень молодших школярів з читання показав зростання успішності знань учнів.

Я порівняла якість знань учнів з читання за 1 клас і за І семестр в 2 класі.

Також у багатьох учнів з'явилося бажання працювати на уроці, дізнаватися щось нове.

Перевірка навичок читання вголос і мовчки, контрольні роботи з читання, державна підсумкова атестація з читання показали відповідність освітнього рівня учнів 4 класу вимогам Державного стандарту початкової освіти та готовність школярів до вивчення літератури в основній школі.

Діти приймають участь у різних конкурсах «Найкращий читач класу», «Моя улюблена книга» фотоконкурс «Мама, папа, я- читаюча сімя», де учні займають призові місця.

Висновок: технологія навчання читання дає позитивні результати. Методи і прийоми, які використовуються в роботі, викликають в учнів інтерес до книги, допомагають розуміти прочитане - а значить, створювати передумови для подальшого розвитку розуму, морального і естетичного сприйняття світу, допомагають досягати добрих результатів у навчанні учнів.

Для формування читацької компетентності молодших школярів, маючи на увазі тенденції та стратегії , методи, прийоми і форми роботи,про які йшлося вище, можна дати вчителям такі рекомендації:


  • вибирати найбільш раціональні види читання для засвоєння учнями нового матеріалу;

  • викликати в учнів інтерес до читання шляхом упровадження ефективних форм і методів роботи з текстом;

  • визначати характер діяльності різних груп учнів під час роботи з підручником;

  • передбачати можливі труднощі учнів у тих чи інших видах навчальної діяльності;

  • збільшувати рівень самостійності учнів у читанні;

  • організовувати різні види діяльності учнів з метою розвитку в них творчого мислення;

  • працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів;

  • співпрацювати з батьками і бібліотекарем;

  • навчати самоконтролю й самоорганізації в різних видах діяльності;


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка