«Формування ключових компетентностей на уроках біології через використання сучасних інноваційних технологій»



Сторінка1/3
Дата конвертації10.03.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3

Департамент Дніпропетровської обласної

державної адміністрації

Відділ освіти Томаківської районної державної адміністрації

Володимирівська ЗОШ І – ІІІ ступенів
сканирование0002

«Формування ключових компетентностей

на уроках біології через використання сучасних інноваційних технологій»

Опис досвіду роботи вчителя

біології, вища категорія

Мажари Світлани Павлівни.

С.Володимирівка

2015

Зміст


  1. Вступ

2.Поняття та сутність ключових компетентностей.

3.Застосування сучасних інноваційних технологій на уроках біології:



  • Формування ключових компетентностей на уроках біології через технологію критичного мислення.

  • Сутність інтерактивних технологій.

  • Інформаційно – комп’ютерні технології.

  • Проектно – дослідницька діяльність учнів.

4. Висновки.

5.Література.

6. Додатки.

1
Вступ.



« Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також користуватися нею»

(Ціцерон)

Сучасне демократичне суспільство,євроінтеграція, перехід до ринкової економіки на сьогодні потребують від сучасної школи значних змін. Для того, щоб знайти своє місце в житті, досягти успіхів, активно засвоїти свої соціальні та життєві ролі, сучасний випускник загальноосвітнього навчального закладу має володіти такими якостями й уміннями: бути мобільним і гнучким, вміти швидко адаптуватися до життєвих ситуацій, використовувати свої знання для розв’язання життєвих проблем, бути комунікабельним, уміти здобувати і використовувати потрібну інформацію, аналізувати її, приймати рішення, бережливо ставитися до власного та інших здоров’я, бути відповідальним за своє майбутнє та досягнення життєвого успіху.

Дуже важливо пам’ятати, що сучасні школярі - майбутнє нашого суспільства, адже вони мають вивести нашу країна на європейський рівень життя. Як стверджує Абрахам Гарольд Маслоу: « Якщо освіта спрямовуватиме людину на усвідомлення своїх вищих потреб, на їх актуалізацію, якщо вона сприятиме самореалізації людини, то дуже швидко ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Люди стануть сильними і здоровими, господарями свого життя. Людина буде від повільною за свою долю, керуватиметься цінностями розуму, перестане байдуже ставитися до довкілля, активно включатися в перебудову суспільства».

Актуальним, сьогодні, як ніколи раніше, перед сучасною школою постає проблема виховання свідомої людини, з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь – які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого власного життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство. Виходячи із цих завдань, важливим є формування в учнів життєвих або ключових компетентностей. Саме компетентнісний підхід має подолати межу між освітою й вимогами сучасного життя. Найбільш результативними методами,які сприяють формуванню ключових компетентностей, є сучасні інноваційні технології, особливе місце серед яких посідає методика розвитку критичного мислення, інформаційні комп’ютерні технології, метод проектів, інтерактивні методи навчання.

Реформування шкільної біологічної освіти є забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в інформаційному суспільстві.

Поняття та сутність ключових компетентностей.

Сам термін « ключові компетентності» вказує на те, що вони є « ключем», підставою для інших, більш конкретних і предметно орієнтованих питань.

« Компетенція в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

В українській педагогіці пояснення поняття « компетентність»компентність»

триває уже понад 10 років. За О.В. Хуторським,

« компетенція» - це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості:



  • знань;

  • умінь;

  • навичок;

  • способів діяльності.

Потрібно пам’ятати, компетенція не зводиться лише до сукупності знань і навичок учнів.

2

Міжнародна комісія Ради Європи розглядає це поняття як загальні або ключові вміння, фундаментальні шляхи навчання. Тому компетенцію потрібно розуміти як задану вимогу, норму освітньої підготовки учнів, а компетентність – як їх реально сформовані особистісні якості та мінімальний досвід діяльності.



На основі цього можна вивести основні складові компетентності:

  • знання – це не просто інформація, а та інформація, що швидко змінюється, динамічна, різноманітна, яку потрібно вміти знайти, відсіяти від зайвої, використати у власній діяльності;

  • вміння застосовувати добуті знання в конкретній ситуації, розуміння, у який спосіб можна одержати ці знання;

  • адекватне оцінювання себе, навколишнього світу, свого місця в суспільстві, конкретних знань, необхідності або непотрібності їх для своєї діяльності, а також методу їх одержання або використання.

Види та напрямки компетентностей:

  1. соціальні компетентності, які пов’язані з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості ( вміння розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях, здатність до співпраці, навички взаєморозуміння, громадські та соціальні цінності й уміння, мобільність за різних соціальних умов).

  2. Мотиваційні компетентності, пов’язані з внутрішньою мотивацією, зацікавленнями, індивідуальним вибором особистості ( здатність до навчання, винахідливість, навички адаптування й мобільність, уміння досягати успіхів у житті, інтереси та внутрішня мотивація особистості, практичні здібності, вміння робити власний вибір).

  3. Функціональні компетентності, пов’язані з умінням оперувати науковими знаннями й фактичним матеріалом (технічна й наукова компетентність, уміння оперувати знаннями в житті й навчанні, використовувати джерела сучасної інформації для власного розвитку);

Отже, компетентність –це, по – перше, мобільні знання,які потрібно постійно оновлювати, по – друге, гнучкі , результативні методи, які дають можливість використовувати ці знання в конкретній життєвій ситуації, по – третє, критичне мислення, яке сприяє оцінювати окремі ідеї, знання та можливості їх використання в конкретних ситуаціях. Такий взаємозв’язок можна зобразити схемою:

Компетентність :
Мобільні знання

Критичне мислення

Дієві методи

Людина, яка навчиться поєднувати в собі всі ці компетентності досягне в житті високих результатів і гармонії з самим собою.

Українські педагоги виділяють такі компетентності:


  • ключові;

  • загальнонавчальні;

  • предметні.

Структуру компетентнісної педагогіки можна уявити як своєрідний будиночок, фундаментом якого є загально навчальні, а дахом – ключові компетентності.
3

Ключові компетентності визначають як здатність людини здійснювати складні полі функціональні, полі предметні, культуро доцільні види діяльності, результативно розв’язувати різні навчальні завдання, життєві проблеми.

У критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти виділено основні групи ключових компетентностей.

Таким чином у випускника сучасної школи мають бути сформовані всі тані компетентності. Саме така особистість зможе успішно само реалізуватися в соціумі як свідомий громадянин, відповідальний сім’янин, високий професіонал, здатний захищати свої життєві цінності, а також піклуватися і цінувати інших.

Успішність та ефективність формування ключових компетентностей учнів залежить, від форм і методів організації навчально – виховного процесу. Пріоритетними в цьому відношенні є сучасні інноваційні технології.

Застосування сучасних інноваційних технологій на уроках біології.

Світова цивілізація на сучасному етапі свого розвитку визначається як перехідним етапом від індустріального до формаційного суспільства. Інформаційний простів на сьогодні вимагає від людини:



  • умінь широко мислити, а не накопичувати певний багаж знань і поглядів;

  • застосовувати накопиченні вміння в будь – яких життєвих ситуаціях;

  • не вузьких знань, а загального підходу до розв’язання питань;

  • комунікабельності – вміння злагоджено працювати з іншими над вирішення проблем.

Як вчитель біології усвідомлюю, що на уроках біології доцільно і ефективно використовувати сучасні інноваційні форми і методи, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості учнів, емоційного піднесення, вчили критично мислити, відстоювати свою позицію.

Поняття інновація ( від анг. І) –нововведення, впровадження нових ідей, технологій.



Інноваційні технології –це методи й засоби, що супроводжують етапи реалізації нововведення.

Швидкий розвиток науки й техніки дав учителям і учням нові форми комунікацій, нові типи виконання абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного інформатора готових ідей на натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Майбутнє - за системою навчання, яке можна представити схемою –

« учень – технологія – учитель», за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником навчальних технологій.

У глосарії термінів ЮНЕСКО є поняття « педагогічна технологія», що означає конструювання та оцінювання освітніх процесів шляхом урахування людських, часових та інших ресурсів для досягнення результативності освіти. Дана технологія відповідає на запитання, як, яким чином

( методами,прийомами, засобами) досягти поставленої мети, встановлюючи порядок різноманітних моделей навчання. Отже, технологія – це комплекс, що має такий склад елементів:

4


  • запланованих результатів;

  • засобів оцінювання для корегування та вибору оптимальних методів і прийомів навчання, оптимальними для певної конкретної ситуації;

  • набору моделей навчання, розроблених учителем на цій основі.

Інноваційні технології мають відповідати основним критеріям:

  • науковості ( наукове обґрунтування інформаційного матеріалу);

  • системності ( логічність, взаємозв’язок і цілісність);

  • керованості ( діагностика досягнення цілей, планування навчального процесу);

  • ефективності ( слід обирати відповідно до результатів та оптимальних витрат, яка має гарантувати досягнення стандарту знань);

  • відтворюваності ( можливості застосування технології в інших однотипних навчальних закладах іншими суб’єктами);

  • оптимальності ( певна технологія має деякі переваги порівняно з іншими для отримання бажаного результату).

У психолого – педагогічному плані інноваційні технології характеризуються переходом :

  1. від навчання як функції запам’ятовування до процесу розумового розвитку, що дозволяє практично використовувати знання;

  2. від чисто асоціативної, статичної моделі знань до динамічно структурованих систем розумових дій;

  3. від зовнішньої мотивації до внутрішньої, морально – вольової.

Сучасна освіта вимагає змін від учителя, який має володіти сучасними професійно – педагогічними й фаховими вміннями, які не тільки були б спрямовані на передачу знань, а й сприяли формуванню особистості учня як людини сучасного типу з гнучким нестандартним мисленням, зі стійкою внутрішньою мотивацією, з умінням самореалізації.

Звичайно такі зміни не можливі без застосування в загальноосвітньому закладі сучасних інноваційних технологій, які забезпечують творчий розвиток особистості. У своїй практичній діяльності я використовую такі інноваційні технології:


Метод критичного мислення Інформаційно – комп’ютерні технології
Сучасні інноваційні технології
Інтерактивні технології Метод проектів

Методика розвитку критичного мислення.

Критичне мислення – це:



  • уміння врівноважувати у своїй свідомості різні точки зору;

  • уміння піддавати ідею м’якому скепсису;

  • об’єднання активного й інтерактивного процесу;

  • перевірка окремих ідей на можливість їх використання;

  • моделювання систем доказів, на яких базуються різні точки зору;

  • здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її в самостійному рішенні.

Отже, критичне мислення – це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.

Методична структура уроку – моделі за методикою розвитку критичного мислення.

5




(Методична структура уроку (моделі за методикою розвитку критичного мислення)

Модель уроку, згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення має три фази:



І. Евокація ( фаза актуалізації, виклику)

На даному етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій.

Учні активно згадують все, що їм відомо зданої теми.

По - перше занурення учням дає можливість відновити рівень власних знань, що є важливим, адже міцні знання можуть бути відтворені тільки на основі відомої інформації.



Навчальний процес – це процес поєднання нового з відомим:

  • відбувається активізація діяльності учнів, активізація їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, тому, що проговорюючи власні думки, учні переводять свої знання на рівень самоусвідомлення;

  • зацікавленість і само спрямованість учнів на дослідження теми ( на даному етапі важливим є – навчальна мета уроку).

До основних форм роботи на фазі евокації можна віднести:

  • «мозковий штурм»;

  • Робота в парах;

  • Робота в групах.

Система завдань і дій учителя й учня на стадії виклику

Дії вчителя

Дії учня

Провокація учня

Відповідь на провокацію

Ставить запитання

Намагається дати відповіді

Моделює ситуацію активізації знань учнів

Формулює перші гіпотези

Формулює навчальну мотивацію

Визначає свої мотиви

Прийом « Мозковий штурм» на уроках біології у 9 класі,

6

тема « Значення нервової системи. Будова нервової системи та її функції». Запитання до учнів:



- Які існують типи нервової системи ? У процесі еволюції змінювалася організація організмів, змінювалася й будова нервової системи ( НС).

- Давайте згадаємо, які типи НС виокремлюють у тварин.

( демонстрація слайда)

Кишковопорожнинні – дифузна.

Черви, членистоногі – вузлова.

Хребетні – трубчаста ( риби, амфібії, птахи, ссавці – головний мозок).

З огляду на зазначене вище, можна зробити висновок: чим вища організація тварин, тим складніша діяльність і різноманітність функцій нервової системи .

Запитання до учнів:



  • Якого тину нервова система у людини?

Тема: « Будова і розвиток кісток»

Кістки, що складають скелет, - найміцніші утворення організму. Вони зберігаються протягом багатьох десятиліть, а в окремих випадках і тисячоліття після смерті людини. Поясніть чому.

Така система завдань і дій вчителю дає можливість активізувати учнів до навчальної мотивації на уроці.

ІІ. Усвідомлення ( фаза нового матеріалу)

На даній фазі вивчення нового матеріалу учнів вступають у контакт з новою інформацію, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. У процесі роботи використовую прийоми, як читання із системою

позначок « Чомусики». При цьому, прочитавши речення, пропоную поставити відповідну позначку:


  • «!» - інформація відома;

  • « +» - інформація нова;

  • « ?» - цікаво знати;

  • «-« - заперечення того , що я знаю.

Така система позначок допомагає учням і мені активізувати розумові форми роботи, дізнавшись , що читають, чим цікавляться, що знають. Так виникає зв’язок між відомим і невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

Система завдань і дій учителя на стадії усвідомлення

Дії вчителя

Дії учня

  1. Пропоную виконати завдання у друкованому зошиті

  1. Виконує завдання

  1. Пропоную читання, обговорення, дискусію

  1. Включається у процес вивчення інформації, аналізу, обговорення

  1. Організовую роботу в парах

  1. Бере участь у груповій роботі

  1. Вчить працювати в колективі

  1. Вчиться працювати в колективі

  1. Стимулюю мотивацію навчання

  1. Слухає, ставить запитання, виділяє головне,проявляє індивідуальність


ІІІ. Рефлексія ( фаза розміркування)

Особлива діяльність учнів на цій фазі полягає в тому, що :



  • Складають схеми, таблиці, малюнки за темою й пояснюють новий матеріал класу.

7

  • Учні колективно чи індивідуально проговорюють нову інформацію та записують значення нових термінів у словничок.

  • Розповідають її одне одному.

На стадії рефлексії реалізуються дуже важливі завдання:

  • Учні краще розуміють те, що можуть уявити й виразити словами ( « Те, що я чую – я забуваю, те, що я бачу й чую – я трохи запам’ятовую, те, що я бачу, чую й промовляю – я починаю розуміти»);

  • Відбувається активний обмін думками, знаннями, практичними вміннями.

Дії вчителя

Дії учня

1.керує підбиттям підсумків уроку

1. Узагальнює вивчений матеріал

2. Ставить нові завдання

2.Ставить запитання, які потребують вивчення наступних тем

3.Оцінювання учнів

3. Оцінює свою діяльність

Збільшення словникового запасу учнів дає їм можливість розширити свої знання з біології, побачити різні підходи до висловлювання, формулювання відповіді, видулення головно змісту питання. У такий спосіб здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей і компетентностей саморозвитку й

самоосвіти учнів.

Отже, наведена методична система дає можливість вчителю:


  • Активізувати мислення учнів;

  • Мотивувати та стимулювати їхню діяльність;

  • Залучати всіх учнів до творчої ( креативної) продуктивної навчальної діяльності;

  • Розвивати вміння логічно, послідовно викладати вивчений матеріал;

  • Розвивати навички групового та колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;

  • Формувати ключові компетентності учнів.

Для того, щоб учителю формувати критичне мислення необхідно звернути увагу на наступні дії:

  • Дозволяти учням вільно висловлювати свої думки та міркування;

  • Зацікавлювати та мотивувати діяльність учнів,

  • Сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • Обговорювати різноманітні ідеї та думки учнів;

  • Висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;

  • Цінувати критичні думки дітей.

Щоб ефективно практикувати критичне мислення учнів , учні мають :

  • Активно брати участь в навчально – виховному процесі;

  • Бути толерантними;

  • Розвивати впевненість у собі, розуміння цінностей власних поглядів та ідей;

  • Бути готовими доводити справу до завершення.

Групові форми роботи – середовище для розвитку критичного мислення учнів.

Групова форма роботи – доцільне середовище для розвитку критичного мислення.

В групах перед учнями ставиться завдання, яке вони розв’язують спільними діями. У процесі такої діяльності у учнів розвивається почуття відповідальності, колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає почуття страху, не впевненості, замкненості.

8

Учні вчаться спілкуватися один з одним, знаходити компроміси , виловлювати думки, чути інших, виділяти головне і приймати рішення.



Робота учнів у групах мають свої правила:

  • Поважати думку кожного;

  • Говорити чітко, ясно і коротко;

  • Кожен має право на власну думку;

  • Цінувати час;

  • Довіра лідерства.

Працюючи в групі, учнів отримують досвід, мудрість і навички. Саме дана форма роботи створює особливі умови для формування ключових компетенностей. По – перше – це комунікативні, які передбачають оволодіння різними способами спілкування і взаємодії з людьми в усній та письмовій формі; здатність до дотримання культури дискусії, уникнення категоричності, визнання своїх помилок. Таким чином це є соціальні компетентності, які передбачають здатність та вміння діяти в соціумі з урахуванням думок та позицій інших. Формування соціальних компетнтностей відбувається в процесі роботи учнів у групі, де створюються умови для співпраці, організації їх спільних дій, прийняття спільних рішень, взаємооцінка діяльності, довіра на озвучення чи виконання колективного рішення.

Методичні стратегії розвитку КМ

Критичне мислення розвивається через застосування різних методичних стратегій, які можна використовувати на різних етапах уроку біології.



Організаційна схема стратегій

Евокація

Осмислення

Рефлексія

  • Мозкова атака;

  • Прогнозування;

  • Читання в парах;

  • Читання в групах;

  • « Знайдіть відповідь на…»;

  • Дискусія;

  • Гранування;

  • Кубування;

Порушення послідовності.

  • Інтерактивна система позначок

« Чомусики»;

  • Питання один одному;

  • Джигсоу;

  • Таблиця;

  • Аргументи на картках;

Критичне читання.

  • Дискусія в парі;

  • Графічний лідер;

  • Таблиця термінів і понять;

  • Есе;

  • Дебати;

« Мені, це потрібно..







У своїй практичні й діяльності найчастіше використовую такі стратегії:

  • « Мозкова атака» ( на стадії релаксації);

  • Асоціювання ( на стадії евокації);

  • Джигсоу ( на стадії осмислення);

  • Сенкан ( на стадії рефлексації);

  • Есе ( на стадії рефлексації.

« Мозкова атака» – це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснююється через вільне накопичення ідей з певної теми, висловлювання думок усіх учасників. Такий метод дає змогу групі учнів використовувати інтелектуальні можливості для швидкої й ефективного виконання завдання .

9

( Тема « Неорганічні речовини: вода і мінеральні солі», 10 клас)



Учням пропоную зібрати інформацію про воду та мінеральні солі з допомогою висловлювань :

  • Що вивчає наука хімія?,

  • Які речовини називаються неорганічними?

  • Які хімічні елементи можуть нагромаджуватися в деяких рослинах і тваринах?

  • Чому вода має першочергове значення у клітинах живих організмів?

  • Які мінеральні солі вам відомі?

Метод « Прогнозування»

( тема « Будова й функції шкіри», 9 клас)

Учні формують мету з допомогою даних дієслів:


  • Ознайомитисяз … ( будовою шкіри);

  • Визначити … ( функції шкіри;

  • Пояснити ( роль шкіри);

  • Дізнатися … ( похідні шкіри та їхню роль).

Метод « Мозкова атака»

( тема « Загальна характеристика класу Ссавці», 8 клас)

Систематика класу Савці


  • Як ви вважаєте, чому клас тварин, яких ми з вами сьогодні вивчаємо, називають ссавцями?

  • Запис класифікації у зошиті

Царство: Тварини

Тип Хордові

Підтип: Хребетні

Клас: Савці

Підклас: Яйцекладні, Сумчасті, Плацентарні.

Асоціювання – стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв’язок між окремими поняттями, а отже, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенностей, надихає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної праці.

Тема « Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах. Практична робота №2 « Розв’язування задач з екології», 11 клас.

Мета : сформувати поняття про біоценоз, біогеоценоз, екосистему; охарактеризувати їх структуру і властивості; з’ясувати взаємозв’язки організмів у біогеоценозах та зміни в них; розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнювати, уміння порівнювати та спів ставляти; виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища рослин і тварин, які живуть навколо нас.

На етапі уроку «Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду» звертаюся до учнів із питаннями:



  • З попередніх розділів біології згадати, які організми належать до автотрофів, а які до гетеротрофів?

  • Що таке хижацтво, паразитизм, коменсалізм, мутуалізм ? Навести приклади.

  • Що таке плактон, фітопланктон, зоопланктон?

Доповнюю відповіді учнів та повідомляю тему і мету даного уроку: які ланцюги живлення існують в угрупованнях організмів, які трофічні зв’язки їх поєднують?

При вивченні тем «Рослини», «Тварини» використовую метод інтерактивного навчання як

10

складання «асоціативного куща». Такий метод дозволяє швидко перевірити, узагальнити

знання учнів, тому що дітям пропонується пригадати все, що вони знають з цих тем і зобразити у вигляді схеми. «Асоціативний кущ» асоціацій поступово розростається. Метод «Мозкового штурму» частіше використовую при актуалізації знань учнів та мотивації їх діяльності, технологію «Мікрофон» - на етапі актуалізації опорних знань з метою визначення думки кожного учня щодо поставленого проблемного питання; під час підсумку уроку, особливо коли учні оцінюють свої знання, що їм сподобалося на уроці, де вони можуть застосувати знання, отримані на уроці, в повсякденному житті, на практиці.
«Коло ідей» – метою цієї інтерактивної вправи є залучення всіх до обговорення проблеми. Я (вчитель) ставлю дискусійне питання і пропоную обговорити його в малих групах.
Метод «Прес» використовую в тих випадках, коли виникають суперечливі ідеї і треба чітко аргументувати свою позицію.
«Кошик ідей» -цей прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів використовую на стадії актуалізації знань, на дошці вивішую кошик, в якому учні «збирають» інформацію яку знають з теми, що вивчається. Потім проводиться обговорення інформації, виправляються помилки, осмислені у ході роботи над темою.
Прийом «Дерево прогнозів» - Сама тема – це «стовбур» дерева, «листочки» - прогнозування результатів, «гілки» - мотивація прогнозів, аргументи.

Вправа « Діаграма Венна» - пропоную учням скласти порівняльну характеристику об’єктів, що вивчаються, визначивши спільні і відмінні ознаки. Цю роботу можна організувати в групах, парах, індивідуально. Виконання цієї вправи сприяє усвідомленню навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості, вміння виконувати операції аналізу, синтезу.
На кінець уроку використовую п’ятихвилинне есе, щоб допомогти учням краще усвідомити свої уявлення з вивченої теми й мати можливість проаналізувати, що відбувається на інтелектуальному рівні. Свої записи учні записують в зошиті, або на дошці . Під час написання есе учні виконують два завдання: вказують на нові знання та, що залиширося незрозумілим. ( відповіді учнів : - я сьогодні зрозумів, що трофічні зв’язки дуже важливі, мені стало зрозуміли терміни – продуценти, консументи, редуценти, я не зрозумів, як розв’язувати задачі, тощо) . Вчителю стає зрозумілим, що сьогодні на уроці учнів запам’ята, що зрозуміли, що сподобалося, що ні і на які питання потрібно звернути увагу.

Сенкан – це вислів , який потрібно скласти з п’яти рядків. Він дає змогу встановити суть теми, яку вивчають учні. Так, у 8 класі в темі « Плазуни»

Учні складають такий сенкан:



1.Слово – тема ( іменник)

Ящірка

2. Два прикметники

Зелена, швидка

3.Три дієслова

Рухається, відкидає, розмножується

4.Фраза

Живе в степу

5.Слово синонім

Плазун
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка