Формування національної свідомості, патріотизму та громадянськості засобами фізики Дигас Ольга Степанівна, учитель фізики комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 з гімназійними класами



Скачати 121.6 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір121.6 Kb.
УДК 37.035.6

Формування національної свідомості,

патріотизму та громадянськості засобами фізики

Дигас Ольга Степанівна, учитель фізики комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 з гімназійними класами, Центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

У статті обгрунтовано теоретичні та практичні засади національно- патріотичного виховання та громадянськості на уроках фізики. Зроблено висновок, що національна свідомість, патріотизм та громадянський розвиток є складним процесом якісних соціально-психологічних та особистісних змін, результатом і критерієм якого є утворення інтегральної психологічної якості особистості – громадянськості, патріотизму та національної свідомості.

Ключові слова: національна свідомість, патріотизм, громадянськість.
Демократизація суспільного життя, докорінне реформування освіти, гуманізація і гуманітаризація навчально-виховного процесу, утвердження національної системи навчання і виховання, підвищення статусу української мови як державної є важливими умовами формування глибокого патріотизму, громадськості, національної свідомості особистості. Для успішного будівництва демократичної, правової й цивілізованої Української держави необхідно, щоб підростаючі покоління мали високу національну свідомість і самосвідомість. Особлива історична відповідальність покладається на українські педагогічні кадри, високе покликання яких - виховувати національно свідомих, палких патріотів, гідних громадян незалежної України, які працею рук і зусиллям мозку будуть сприяти підвищенню добробуту розвитку науки і культури рідного народу.

Проблема виховання патріотизму, громадськості, національної свідомості особистості розробляється на державному рівні. Так, державні документи, зокрема Конституція України, Закон України “Про громадянство України” визначають права і обов'язки громадян України. “Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті” одним із пріоритетів розвитку освіти називає національне і громадянське виховання, яке має здійснюватися упродовж усього процесу навчання дітей та молоді. За означеним державним документом, в основу цих важливих напрямів виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь. У “Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності” зазначається, що «громадянське виховання – це процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політико, юридично дієздатною та захищеною». Таким чином, громадянське виховання – це всеохоплююча категорія, що поєднує всі грані педагогічного процесу. Важливе місце у ньому посідає освітня складова, у вигляді громадянської освіти, яка доповнюється й розширюється вихованням у дусі громадянськості, що передбачає розвиток в особистості здатності усвідомлювати провідні моральні цінності.

Національна свідомість - це сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів.

Основою національної свідомості виступає національна самосвідомість.

М.Й. Боришевський визначає національну самосвідомість як "усвідомлення особистістю себе часткою певної національної (етнічної) спільноти та оцінку себе як носія національних (етнічних) цінностей, що склалися в процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності".

Національна самосвідомість - це "відносно стійка, усвідомлена, що переживається як неповторна, система уявлень індивіда про себе як про представника певної нації" (A.C. Баронін).

Розвиток національної самосвідомості передбачає появу таких національних почуттів: почуття любові до своєї Батьківщини, свого народу, національної культури і рідної мови; почуття причетності до долі свого народу, своєї країни; почуття національної гордості чи національного невдоволення; готовності й волі до здійснення національної мети.

Патріотизм (від патріот - грец. земляк, співвітчизна) - любов до Батьківщини, до свого народу, одне із найглибших почуттів, розвинутих і закріплених багатовіковими традиціями країни і народу.

Основою національно-патріотичного виховання учнів є формування патріотичних поглядів і переконань, які розвиваються та закріплюються у процесі їх навчально-пізнавальної та суспільно корисної діяльності.

Громадянськість — усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов’язків щодо держави, суспільства; почуття відповідальності за їхнє становище. Громадянськість є важливою рисою морального обличчя людини. Формування почуття громадянськості учнів — важливе завдання навчальних закладів

Всі елементи освітньої системи мають важливе значення у формуванні національної свідомості, патріотизму та громадянськості, проте особлива роль відводиться школі у здійсненні національного виховання, оскільки найвідповідальніший етап формування особистості припадає на шкільні роки. При цьому варто згадати про вікові особливості школярів. Вченими доведено, що вже у 6-7 років дитина отримує перші відомості про етнічну приналежність, а у 8-9 років – уже чітко ідентифікує себе зі своєю етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні почуття, а в

10-11 років національна самосвідомість формується вже в повному обсязі.

Зрозуміло, що ці періоди життя діти проводять у шкільних закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна свідомість.

Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає майбутнє всієї української нації та Української держави. Школярі отримують відомості про оточуючий світ через систему знань, тобто актуальним є питання про зміст навчальних дисциплін. Особливу роль у вихованні національно зорієнтованої молоді відіграють дисципліни гуманітарного циклу. М.Стельмахович зазначає: «Звичайно, немає окремо, скажімо, національної хімії, фізики, математики, біології чи кібернетики. Зате національними є ті науки, що стосуються етносу, природи, екології, мови, фольклору, історії, держави, матеріальної і духовної культури, географії, виховання, громадського устрою, побуту, літератури, філології, релігії, права, війська, міжнародних відносин, ментальності (склад розуму, самобутнього способу мислення та світосприймання)» [3, с. 10].5

З огляду на нинішню ситуацію в країні, керуючись листом Міністерства освіти і науки України від 25.07.14 №1/9-376 “Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році” де вказано, що 2014-2015 навчальний рік припадає на період боротьби України з російською агресією, тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, виховна робота на уроках фізики направлена на підвищення рівня патріотизму, національної свідомості.

Дбаючи про те, аби виховання молоді мало конкретний, самобутній, національний характер поєдную навчання та виховання підростаючого покоління із систематичним використанням найбагатшої спадщини українського народу, впроваджую національну систему виховання на уроках фізики. Адже фізика як навчальний предмет дає великі можливості для формування наукового світогляду учнів. Успіх у формуванні наукового світогляду, як це відмічає В.О.Сухомлинський, наш земляк, визначається зовсім не об’ємом відомості, які зафіксувались у пам’яті учнів. Якщо учні будуть знати основні факти, будуть володіти основними фізичними поняттями, законами, принципами, теоріями, то цього досить, щоб створити в свідомості учнів струнку, мотиваційну фізичну картину світу.

У своєму останньому зверненні до випускників Павлиської середньої школи, уже смертельно хворий, В.О. Сухомлинський так говорив юнакам і дівчатам, що вступають у життя: «Людській силі духу немає межі. Немає труднощів і незгод, яких би не могла здолати людина. Не мовчазно перетерпіти, перестораждати, але здолати, вийти переможцем, стати сильніше. Більше всього бійтеся хвилини, коли труднощі покажуться вам нездоланними, коли з'явиться думка відступити, піти по легкому шляху.» 
У цих словах весь В.О. Сухомлинський - гуманіст, мислитель, педагог.
Ці слова можуть бути епіграфом до будь-якого уроку, що сприяє формуванню національної свідомості та громадянськості

У багатьох своїх творах педагог радив учителям, батькам брати в користування усе цінне, створене народною педагогікою і створювати умови правильного виховання дітей, які століттями діяли в українських родинах. В.О. Сухомлинський широко використовував казки, оповіді, приказки і прислів'я, пісні, народні традиції і обряди у повсякденній вчительській роботі, у своїх творах показував їх доцільність у духовному зростанні учнівської молоді. Так, у праці "Серце віддаю дітям" він надає казці таку роль: "Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих образах. Казка — благородне і нічим не замінне джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея казки — в глибині її змісту, створені народом казкові образи, що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона — творіння народу". Така ж висока оцінка у вихованні дітей дається народній пісні, традиціям тощо. 


Тема: Сила та одиниці сили. Вимірювання сил динамометром. Графічне зображення сил. (10, 8 клас)
III. Мотивація навчальної діяльності

Відомо, що в російській байці Крилова - Лебідь, Рак і Щука посунути хуру так і не змогли, а от в українській народній казці - Дід, Баба, їхня Онука і ще три тварини - Кіт, Собака та Мишеня - із ріпкою впоралися. Чому?

А народне прислів’я говорить: «Колос повний до землі гнеться,

А порожній – угору пнеться».

«Тихше їдеш – далі будеш»

От і ми з вами вивчивши тему , зможемо пояснити ці явища.



Тема: Пароутворення та конденсація. Насичена та ненасичена пара. Кипіння.(10 клас)

Мета: формувати національну свідомость, виховувати культуру діалогу.

Мотивація навчальної діяльності

- Який процес описано поетично? Про яку властивість газу згадується у віршах та загадці?

Я ж бачила, як хмарка та вродилась.

Вона повстала з гучного потоку

Туманом білим, парою без барви

І тихо попливла попід водою,

Глибокими ярами далі вгору,

Поволі підвелась,немов насилу,

І вгору подалась.

- Випаровування, леткість.

- Від чого залежить описаний процес? “Ритми”. Л.Українка.
Мов росинка, що голодна

Та бліда, трималась довго,

Цілу ніч на верховітті,

Поки сонце не пригріло.

(Випаровування. Від температури.) “Королівна”. Л.Українка.
Загадка. М. Познанська

Це жито липневе у полі

Дало соломи на бриля.

Прив’яло листя на тополі,

Від спеки аж пашить земля.

( Випаровування.)


Тема: Закон збереження енергії.

Мета:формувати патріотизм, виховувати гордість за націю

Епіграф:


Все йде, все минає, - і краю немає…

Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?

І дурень і мудрий нічого не знає.

Живе… умирає… Одно зацвіло,

А друге зав’яло, навіки зав’яло…

І листя пожовкле вітри рознесли.

Ти вічний без краю!... Т.Г. Шевченко “Гайдамаки”
Тема: Світлові явища. (7 клас)
І. Розминка Вправа «Поетична сторінка»

9 березня 1814р. день народження Т.Г.Шевченка, а 10. 03. 1861 день смерті Великого Кобзаря, тому почитаємо уривки його поезії:


Мов покотьоло червоніє,

Крізь хмару сонце зайнялось. («Катерина»)



(покотьоло – за словником Грінченка – деревяний кружок –дитяча іграшка)
...Світає, край неба палає;

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.


...Вся країна повита красою,

Зеленіє, вмивається дрібною росою.

Споконвіку вмивається, сонце зустрічає...

І нема тому почину, і краю немає! («Сон»)


...З-за гори червоне сонце аж горить.

І сонце хоче подивиться, що будуть з праведним творить?..


...і сонечко серед неба опинилось, стало,

Мов жених той молодую, землю оглядало... («Сліпий»)




  • Що об’єднує всі ці уривки?


Тема: Сприйняття звуку людиною. Інфразвук, ультразвук. Вплив звуків на живі організми (8 клас)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії... Леся Українка

- Як ви розумієте слова Лесі Українки?

Тема: Закон Архімеда. Умови плавання тіл. (8 клас)

III. Мотивація навчальної діяльності

Прослухайте рядки віршів та здогадайтесь, яка тема сьогоднішнього уроку

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю. Т. Шевченко, «Тополя».

Пливе білий човник, хвилечка колише, Хвилечка гойдає.

Пливе білий човник, вітер ледве дише, Ледве повіває.

Леся Українка, «На човні».

Пливе човник без весельця,

До берега звертає.

Ніхто човником не править —

Вітром прибиває.

Наталя Забіла, «Човник».



Тема: Розв'язування задач та вправ на закон Архімеда. (8 клас)

I. Розминка

Поясніть фізичний змістукраїнських народних приказок:

«Як камінь у воду»,

«Плаває, як сокира»,

«Великому кораблю — велике плавання».



Тема: Контрольна робота з теми «Взаємодія тіл» (10 клас)

Епіграф:


Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі,

Той не знає, як людині боротьба та праця милі.

Леся Українка

Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми ”Тиск” (8 клас)

Розминка

Тече вода і на гору

Багатому в хату.

А вбогому в яру треба

Криницю копати. “Сова” Т.Г. Шевченко

Тема: “Золоте” правило механіки (8 клас)

Епіграф: …Раз добром нагріте серце

Вік не прохолоне! “Сова” Т.Г. Шевченко

Використовуючи основні технології формування патріотизму, національної свідомості та громадянськості вчитель у практичній діяльності реалізує такі завдання:

1) розкриття для кожної особистості поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини.

2) формування патріотичних переконань в учнів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності;

3) використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного виховання особистості;

4) застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання учнів у сучасній школі.

Українська національна ідея, ґрунтуючись на національних і загальнолюдських гуманітарних цінностях, має стати концептуальним ядром стратегії гуманітарного розвитку національної самосвідомості українців та поєднаних з ними спільною історичною долею інших етносів України.

Адже патріотизм не буває національним чи етнічним. Бо тоді він вже зватиметься націоналізмом. Відомо, що для повного щастя будь якої порядної людини, необхідно мати Вітчизну, якою він міг би пишатися. Звичайні громадяни України, в переважній більшості патріоти, і хочуть добра своїй країні.

Виховання національної самосвідомості, патріотизму, громадянськості - процес складний і тривалий. На його результат впливають різні процесу: соціальні, політичні, економічні, сімейні, власне виховання.



Література

1. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

2. Психологічні закономірності розвитку громадянської спрямованості особистості : [монографія] / [авт. кол.: Боришевський М.Й. та ін.] ; за ред. М.Й. Боришевського ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – Київ : Міленіум, 2006.

3. Стельмахович М., Червінська І. Етнопедагогічні основи української

національної школи-родини: [текст] / М. Стельмахович, І. Червінська //

Початкова школа. – 1997. – № 5. – C. 10-12. 4. Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.14 №1/9-376


5.     Сухомлинский В. А. О воспитании., М., 1979.
6.     Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. Киев, 1974г.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка