Формування навичок здорового способу життя дітей та учнівської молоді. Постановка проблеми у загальному вигляді



Скачати 170.44 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір170.44 Kb.
Талемонюк Валентина Дмитрівна

заступник директора

з виховної роботи

ЗОШ І-ІІІ ст.. № 6 м. Славути,

старший вчитель

Формування навичок здорового способу життя дітей та учнівської молоді.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У сучасному суспільстві існують різноманітні погляди на проблему здоров'я школярів.

Дехто вважає, що це виключно в компетенції лікарів, інші перекладають усю відповідальність на батьків. Та, як показує досвід наукових досліджень у цій сфері, здоров'я учня сьогодні — не тільки медична, а й педагогічна проблема.

Сучасна школа визнала свою причетність до високого рівня захворюваності учнів, тому вчителі активно переймаються проблемою здоров'я школярів. У педагогічному співтоваристві функціонує думка про те, що здоров'я дітей може бути якісним показником освітньої діяльності. Такі погляди призвели до модернізації в системі освіти й появі установ нового типу — Шкіл сприяння здоров'ю, у яких створюються концепції формування здоров'я учнів і розробляються нові офіційні документи, що регламентують практику здоров'язбереження.

Одним із таких закладів є загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 6 м. Славути. Педагогічний колектив закладу з 2006 року бере участь у Всеукраїнському проекті «Сучасна модель освітнього закладу — Школа сприяння здоров'ю», у межах якого ми реалізуємо всі напрями здоров'язбережної діяльності. В ході дослідження проблеми «Формування культури здоров'я учня як умова функціонування закладу нового типу — Школи сприяння здоров'ю» підтвердилася актуальність питання щодо створення здоров'язбережного освітнього середовища закладу.

Проблема збереження здоров’я наших учнів була і залишається актуальною, оскільки на сьогодні все менше залишається дітей, які навчаються і закінчують школу здоровими. Cаме тому важливою складовою навчально-виховного процесу в школі є формування мотивації до збереження і зміцнення здоров’я, оскільки згідно із статистичними даними, здоровими є не більше 10 % школярів. Крім того, і 85 % педагогів мають хронічні захворювання. Такий стан здоров’я не лише результат впливу соціально-економічних і екологічних чинників, але й пережитків авторитарної педагогіки і освітньої практики українських шкіл, що руйнують здоров’я школярів.

З багатьох недоліків, що визначають стан низького рівня здоров’я школярів, можна виокремити основний – відсутність ефективних соціально-педагогічних технологій формування основ здорового способу життя особистості і державної системи впровадження цих інновацій у практику. Окреслені проблеми вимагають від освітян пошуку нових соціальних і педагогічних підходів, які б сприяли збереженню та зміцненню здоров’я дітей, формували в них навички здорового способу життя. Отож, педагогічне кредо нашого колективу таке: «Даючи знання – не відбирай здоров’я».

Нелегкий шлях створення інноваційного закладу привів до перегляду багатьох положень щодо організації діяльності школи, одним із яких є формування свідомого й позитивного ставлення учнів до свого здоров'я. У зв'язку з цим, на порядку денному діяльності нашої школи постало таке завдання: «Формування культури здоров'я учня як складової загальної культури особистості, навичок прийняття самостійних рішень стосовно підтримання та укріплення свого здоров’я, оволодіння способами оздоровчо-спортивної та психоаналітичної діяльності розвитку цілеспрямованого пізнавального інтересу і творчого потенціалу».

Актуальність цієї проблеми зумовлена насамперед швидким поглибленням демографічної кризи й розвитком депопуляційних процесів в Україні, що можуть уповільнити й навіть зупинити соціально-економічний розвиток суспільства. Серед причин кризового стану соціально-економічна та психологічна кризи, неефективна стратегія охорони здоров'я та недоліки в організації системи освіти, що зумовлюють психоемоційне перевантаження й недостатню рухову активність учнів. Окрім цього, важливу роль у розвитку негативних тенденцій відіграє низький рівень культури здоров'я й відсутність знань щодо здорового способу життя та профілактики здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психолого-педагогічні та соціальні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді охарактеризовано в дослідженнях О. Безпалько, А. Голобородько, А. Гречишкіної, М. Кобринського, І. Кона, С. Кондратюк, В. Кузьменко, В. Оржеховської та інших. Різним аспектам формування здорового способу життя й здоров’я, валеологічному вихованню дітей та молоді присвятили дослідження С. Волкова, В. Горащук, О. Дубогай, О. Жабокрицька, С. Жевага, С. Закопайло, М. Зубалій, О. Киричук, О. Команєва, А. Конох, Г. Кривошеєва, І. Петренко, С. Свириденко, А. Скоробогатов, С. Страшко, В. Сухіна, І. Сущева, А. Турчак, Н. Хоменко, А. Царенко, В. Язловецький, Г. Яцук. Зміст і методи виховання здорового способу життя школярів різних вікових груп досліджувалися Т. Бойченко, Г. Власюк, С. Кириленко, Т. Кириченко, С. Лапаєнко, А. Сватьєвим, С. Свириденко, С. Страшком, І. Чорнобаєм, С. Юрочкіною.

Разом з тим у цих та інших публікаціях ще недостатньо відбито сучасні тенденції щодо формування навичок здорового способу життя учнів, практично не висвітлено їх перспективний досвід.



Формування цілей статті. Саме тому метою нашої статті й стало висвітлення узагальнення досвіду з означеної проблеми. Викладений матеріал подається з позиції сучасних поглядів на дитину як цілісну систему взаємодіючих фізичної, психічної і духовної енергетичних складових, а також розкритті інноваційних підходів щодо збереження та зміцнення здоров'я учнів в умовах функціонування Школи сприяння здоров'ю.

Виклад основного матеріалу. Діяльність загальноосвітнього закладу щодо збереження та зміцнення здоров'я учнів лише тоді можна вважати повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі та здоров'яформуючі технології. А саме:

  • створюються сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

  • оптимально організовується навчальний процес (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

  • достатньо та раціонально організований руховий режим.

Досвід роботи закладу доводить, що успіх у формуванні свідомого ставлення до збереження і зміцнення здоров'я, залежить не тільки від опанування учнями навчального матеріалу, оволодіння правилами, уміннями і навичками здорового способу життя, а великою мірою від того, як організована оздоровчо-профілактична робота в школі, класі, якщо вона систематична і обміркована, то учні відчувають її вплив і переконуються у необхідності турбуватися про здоров'я своє і оточуючих. Виробляється осмислене ставлення і сталий інтерес до проведення оздоровчих заходів, що стимулюють школярів на самостійне виконання гігієнічних вимог.

Конкретні кроки по формуванню здоровою способу життя дітей починаються з аналізу результатів діагностування стану їхнього фізичного здоров'я. Отримані дані заносяться до «Паспорту здоров'я класу», та «Паспорту здоров'я», які заповнюються класними керівниками і медичною сестрою школи. Такі паспорти допомагають спланувати виховну роботу з урахуванням рівня фізичного, психічного, духовного та соціального розвитку кожного учня, обрати найоптимальніші шляхи для цього, вести постійні спостереження за допомогою змін, які відбуваються у стані здоров'я вихованців.



Для вивчення психічного здоров'я проводяться діагностичні дослідження дані яких заносяться в індивідуальні діагностичні картки.

Дані про стан психічного здоров'я необхідні при плануванні профілактичної, корекційно-розвивальної роботи.

Розлади у сфері психічної регуляції є водночас барометром фізичного стану учнів. Тому, досконале володіння даними про стан здоров'я дітей допомагає одночасно з валеологічною освітою та організацією практичної діяльності учнів з оволодіння вміннями і навичками здорового способу життя, вести постійну оздоровчу роботу, займатися корекцією здоров'я школярів.

Робота корекційно-розвивального характеру чітко планується. За приклад тут може правити введення курсів «Корисні звички» (для учнів 1-4 класів) та «Швидка допомога» (для 5-их класів). Реалізація програми «Корисні звички» забезпечує цілісність та наступність у формуванні позитивної мотивації щодо здорового способу життя, збереження власного здоров'я та сприяє створенню умов для самореалізації та самовизначення кожного учня.

Основне завдання курсу «Швидка допомога» - формувати цілісну психологічну основу навчання, що забезпечує не лише розвиток особистості школярів, а й можливість її самостійного розвитку в майбутньому. Не менш важливим завданням є формування позитивних особистісних характеристик школярів через цілеспрямований розвиток і формування їхньої когнітивної сфери.

Загальна атмосфера на таких заняттях створює позитивний емоційний фон: розкутість, інтерес, бажання навчитися виконувати пропоновані завдання. Усвідомлення своїх успіхів сприяє розкриттю психологічних можливостей учнів, підвищенню їхнього самооцінювання, упевненості в собі.

Проводячи тестування учнів, шкільний психолог відзначила наступні результати:

1.Впевненість в собі, що базується на вмінні керувати своїми почуттями та думками. Це підтверджується на початку та в кінці навчального року за допомогою проведення тесту на стривоженість.

2.Прагнення та вміння керувати своїм здоров'ям та будувати свою поведінку, не зашкоджуючи іншим. Такий висновок був зроблений на основі аналізу результатів опитування батьків.

Коригувальна робота здійснюється за допомогою ігрових методів, групових дискусій, проективних методів рисункового та вербального типів, а також тренінгів. Психологом та вчителями основ здоровя підібрана система ігрових вправ «Майстерність спілкування», а також конкретні вправи як для групової так і для індивідуальної роботи з учнями.

Профілактична робота здійснюється на уроках основ здоровя, біології на тренінгових заняттях за програмою курсу «Формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ\ СНІДу» (Захисти себе від ВІЛ) , «Рівний -рівному» та в позаурочний час.

Умови проведення тренінгу є такими, що кожний учасник опиняється у позитивному середовищі, вільному від слів „не можна", „проти" тощо. Усі рівні, думка кожного приймається, вислуховується, за дитиною залишається право вибору власної поведінки в різних ситуаціях, розглядаються альтернативні рішення. На тренінгах створено умови, де немає ніякого тиску, а це шлях духовного сходження особистості. На заняттях створюється єдина група для досягнення мети де кожен зберігає свою індивідуальність, але робить у спільну діяльність персональний внесок. У результаті іде інтелектуальне, емоційне, душевне взаємозбагачення.

Діагностична робота включає комплекс заходів щодо виявлення рівня здоров'я дітей у режимі шкільного дня. Дана робота базується на психологічних, клініко-фізіологічних, гігієнічних та інших методах дослідження та проводиться вчителями основ здоровя, фізичної культури спільно з психологом та медпрацівниками. Коли дитина приходить у перший клас, батькам пропонується заповнити анкету з метою з'ясування особливостей розвитку дитини, стану її здоров'я, рівня її здібностей та можливостей.

Крім того, в процесі навчання, проводиться анкетування учнів - («Моє здоров'я»). Мета якого виявити ставлення школярів до свого здоров'я, розуміння ними важливості фізичного удосконалення.

Мета - вивчити думку батьків про вплив шкільного режиму дня на здоров'я дитини.

Консультативна робота проводиться за кількома напрямками: з учнями, вчителями, батьками. Вона являє собою багатопланову поточну повсякденну роботу, спрямовану на надання допомоги та сприяє при розв'язанні валеологічних питань у конкретних випадках та ситуаціях. Для учителів школи проводяться психолого-педагогічні семінари, тренінги, круглі столи, наради з питань «Цінність життя. Цінності у житті» «Запобігання стомленості школярів», «Гуманна атмосфера у класному колективі - шлях до здоров'я школярів», «Фізичні вправи - чинник підвищення розумової і фізичної працездатності людини», «Харчування і наше здоров'я» та ін.

Навчально-виховна робота здійснюється шляхом таких видів діяльності:



  • учні старшої школи навчаються в класах спортивного профілю;

  • запроваджено ранкову зарядку до занять, фікультхвилинки та валеопаузи;

  • введено спецкурси: «Людина і світ професій», «Фізіологія людини», «Екологія людини», «Основи психології та педагогіки», «Захисти себе від ВІЛ» та факультативи: «Швидка самодопомога», «Психологія спілкування», «Рівний-рівному», «Споживання і здоров’я»;

  • в школі створена база даних фізичної підготовленості учнів. Всі уроки фізичної культури проводяться на базі ДЮСШ;

У роботі з дітьми ми віддаємо пріоритет методам вироблення практичного досвіду поведінки. Тому створюємо умови, у яких вихованці могли б проявити себе, самореалізуватись в учнівському колективі.

Діти є організаторами акцій «Милосердя», «Молодь за здоровий спосіб життя», «Ветеран живе поруч», «Від серця до серця», трудових десантів «Озеленення», «Годівниця для птахів», «Джерело», конкурсів плакатів та малюнків, інформаційно- профілактичних матеріалів та соціальної реклами з питань пропаганди здорового способу життя (агітбригада «Гарячі серця»), конкурсі-захисті «Мої правила здоров'я», спортивних свят, змагань, естафет.

Методична служба закладу забезпечує комплекс практичних заходів щодо впровадження наукових досягнень, інноваційних ідей у практику педагогічної діяльності класних керівників, вивчення та пропаганду перспективного педагогічного досвіду, неперервність підвищення кваліфікації членів педколективу, розвиток педагогічної майстерності, компетентності та творчих пошуків нових педагогічних прийомів у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, у вирішенні науково-методичної проблеми, над якою працює школа: «Від інноваційного змісту і технологій освіти через педагогічну майстерність вчителя до формування особистості учня, валеологічного світогляду й підготовки його до життя в сучасних умовах».

На базі нашої школи здійснюється певна методична робота з педагогічними кадрами шкіл міста з питань формування здорового способу життя, фізичної культури та спорту: семінари-практикуми «Система роботи школи з превентивного виховання», «Забезпечення системного підходу до формування здорового способу життя учнів», «Забезпечення навчальних потреб дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного закладу», аукціони педагогічних ідей «Багатство ідей — у шкільну практику», взаємовідвідування уроків та виховних заходів, методичний міст між класними керівниками шкіл з проблеми «Педагогічні інновації у виховному процесі школи», круглий стіл «Який класний керівник потрібен школі зараз і чого йому варто було б повчитись», створено шкільний методичний центр з питань сприяння зміцнення здоров'я учнів, педагогічні колективи шкіл ознайомлюють з інноваційними методиками оздоровлення школярів.

Заклад є опорним у проекті «Школа дружня до дитини». В рамках даного проекту підготовлені учні-фасилітатори для проведення учням шкіл міста інтерактивної пересувної виставки «Маршрут безпеки».

Робота з батьками дає змогу коригувати ціннісні орієнтири та поведінку дітей, забезпечує активну участь батьків у формуванні здорового способу життя, навичок соціальної компетентності школяра. Разом з цим, взаємодія «учитель — учень — батьки» через систему занять батьківської просвіти, консультацій сприяє формуванню навичок усвідомленого батьківства останніх, підвищенню відповідальності за розвиток та виховання дітей, їхню підготовку до самостійного життя, забезпеченню духовної спадкоємності поколінь. У школі традиційними стали рольові ігри «Батьки і діти», батьківські лекторії, дні родини, змагання «Тато, мама, я – спортивна сім’я».



Батьки завжди з вдячністю і великою підтримкою ставляться до починань педагогічного колективу, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу та створення умов для гармонійного розвитку здорової особистості. Проводячи заходи спільно з батьками, школа дійсно стає центром культури, здоров’я та здорового способу життя в місті.

Висновки з даного дослідження. Отже, аналіз діяльності закладу щодо формування навичок здорового способу життя в учнів дає можливість дійти висновку щодо складників моделі цієї діяльності. Вона поєднує такі форми і види роботи:

  • корекцію порушень соматичного здоров'я з використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;

- різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням його психологічного та фізіологічного впливу на організм учнів;

- контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу, нормуванням навчального навантаження та профілактику перевтоми учнів;

- медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров'я, фізичного і психічного розвитку учнів;

- діяльність служби психологічної допомоги вчителям та учням щодо подолання стресів, стану тривоги, сприяння гуманному ставленню до кожного учня; формування доброзичливих взаємостосунків у колективі вчителів;

- організацію та контроль за забезпеченням збалансованого харчування всіх учнів школи;

- заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров'я вчителів та учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку.

У своїй дослідницькій практиці ми переконалися, що однією з основних складових успіху у збереженні й зміцненні здоров'я є психологічний, емоційний настрій учня. Він залежить від його самопочуття у школі, сім'ї, колі друзів. Від того, як організоване педагогічне середовище, залежить психічний та духовний світ школярів, їх бажання і здатність займатися самовдосконаленням, вести власний здоровий спосіб життя.

Головною умовою успішної діяльності, спрямованої на формування навичок здорового способу життя, є спільна робота всього педагогічного колективу, батьків, учнів як на уроках, так і в позаурочний час.

Перспективи подальших розвідок. Варто розглянути зміст і методику навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок, визначити необхідність співпраці педагогічних колективів шкіл, викладачів ВНЗ, медиків та ін..


Список використаних джерел

1. Бойченко Т. Освітні програми формування здорового способу життя молоді. Молодь за здоров'я-2. - 2006.

2. Маківчук В. Комплексний підхід до формування у школярів здорового способу життя \\ Здоров’я та фізична культура. – 2007. - № 7. – С.3-5.

3. Міненок А. Ефективність соціально-просвітницьких тренінгів з формування мотивації до здорового способу життя // Вісник державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 35. Серія: педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - № 35. - 528 с.

4. Поліщук О. Здоров’я – найважливіша цінність людини і суспільства \ О. Поліщук \\ Педагогічний дискурс. – 2012.- Випуск 11. – С. 240-244.

5. Савченко О. Здоров’язберігаючий вимір шкільної освіти \\ Педагогічна газета. – 2006. - № 8. – С. 1-2.

6. Тимофєєва Л. Упровадження авторської програми «Формування мотивації до здорового способу життя старшокласників» [Електронний ресурс] / Л. Тимофєєва, І. Конельська. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/Otros / 2012 _7/24 .pdf.



7. Тутова О. Формування здоров’язбережувальної компетентності учнів як шлях до здорового способу життя [Електронний ресурс] / О. Тутова. – Режим доступу : http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npd/2012_1/4kuzneco.pdf.

8.Шаповалова Т. Наукові підходи до визначення здоров’язбережувальної компетентності [Електронний ресурс] / Т. Шаповалова. – Режим доступу : http://archive. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/Ped/2012_3/Shapo. pdf.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка