Формування патріотичних почуттів в учнів початкових класів Олена Цегельник вчитель початкових класів Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 – економіко-правовий ліцей



Скачати 131.72 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір131.72 Kb.


УДК 37.017.4 : 373.34

Формування патріотичних почуттів в учнів початкових класів

Олена Цегельник

вчитель початкових класів

Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 34 – економіко-правовий ліцей «Сучасник» - дитячо-юнацький центр» Кіровоградської міської ради

У статті висвітлені теоретичні основи формування патріотичних почуттів на уроках в учнів початкових класів. Названо науковців, які досліджували виховання патріотичної свідомості у дітей. Подано тлумачення патріотизму. Зазначено, що вагомий вплив на формування громадянина – патріота має саме початкова школа. Учитель пояснює як можна використати подані в підручниках завдання та твори.

Зазначається, що для вдалої реалізації поставленої мети навчальний процес має бути тісно пов'язаний з позашкільним та сімейно-родинним вихованням.

Ключові слова: патріотичне виховання, початкова школа

The theoretical bases of formation of patriotic feelings during the lessons at primary school are covered in this article/ The names of scientists who investigated the education of patriotic consciousness of children were mentioned. the meaning of patriotism was also given/ St was also pointed out that it was the primary school, which has the most crucial influence on the formation of a patriot.

Teacher explains how can use given exercises and assays in books.

It’s mentioned that teaching process must be closely linked with extracurricular and family education in order to successfully accomplish stated goal.



Key words: patriotic education, junior school
Протягом десятиліть Україна не мала незалежності,однак сьогодні – це суверенна держава, яка досягла значних успіхів у багатьох галузях життя, хоча й проблем залишається чимало. Зокрема, однією із них є реформування освіти, яка повинна спрямовуватись на розвиток особистості, свідомого громадянина, патріота своєї країни. Тому важливою у формуванні патріотизму, у вихованні любові до рідної землі є роль початкової школи.

Мета написання статті полягає у визначенні специфіки патріотичного виховання молодших школярів на уроках.

Теоретико-практичні джерела, в яких дослідники певною мірою торкалися питань виховання в цілому, свідчать, що проблема виховання громадянина-патріота тривалий час піддається науковому обґрунтуванню.

Ще Платон стверджував, що мета виховання полягає в тому, щоб здійснити такий вплив на людину, який би з дитинства спонукав стати досконалим громадянином [7, с. 75]. «Ні спокуса, ні насильство не можуть примусити громадянина зрадити інтереси держави» [7, с. 67].

Одним із найдавніших джерел патріотичного змісту, знайдених на території України, можна вважати присягу херсонесців, викарбувану на колоні палацу ще в ІІІ ст. до н.е. Пам’ятка є досить актуальною і на сучасному етапі розвитку держави, оскільки в ній у високому патріотичному контексті висловлено ідеї свободи, демократії, а ідеї служіння державі та окремим громадянам названо взаємозумовлюючими [3, с. 9].

Становлення патріотизму в Київській Русі пов’язано з утвердженням державності. Так, у Волинському літописі знаходимо рядки, що смерть за рідну землю є почесною славою, обов’язком перед Вітчизною: «Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужій землі славним бути» [5, с. 58]. Пізніше Григорій Сковорода наголошував, що «кожен повинен пізнати свій народ і в народі пізнати себе» [4, с. 12].

На думку видатного педагога К.Д.Ушинського, патріотизм відіграє важливу роль у формуванні особистості: «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до вітчизни, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з її шкідливими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами» [8, с. 160].

Виховання патріотизму передбачає формування особистісних якостей:



  1. Розуміння і сприяння української ідеї, тобто виховання ставить за мету прищепити дітям віру в українську ідею, в основі якої лежить служіння Україні, прагнення кожного громадянина до державності.

  2. Сприяння розвитку державної незалежності України, що передбачає формування здатності вихованців глибоко пізнавати національно-визвольний, патріотично-державницький рух попередніх поколінь, пошани до героїв нації, усвідомлення незнищенності держави, готовність до трудового і героїчного подвигу в ім’я України.

  3. Готовність до захисту своєї Батьківщини – це вірність українським ідеалам волелюбності, патріотизму, добра, краси, мужності і відваги; глибоке розуміння громадянського обов’язку.

  4. Пошана до історичної пам’яті, яка розвивається через вивчення історії України у певних закономірностях. У зв’язку з цим вагоме місце посідає подання правдивої історії народу, його культури, повернення імен видатних українських політиків, учених, художників, композиторів.

  5. Любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій. Робота над виробленням цієї риси передбачає залучення дітей до чарівного світу обрядів, звичаїв, традицій українського народу, прищеплення шанобливого ставлення до його культурних надбань.

  6. Дотримання Конституції України, дбайливе ставлення до національних багатств і рідної природи є однією з визначальних ознак патріота.

  7. Збереження та зміцнення власного здоров’я та здоров’я однолітків. Учні повинні знати про роль фізичної культури, необхідність фізичного і психологічного загартовування, дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму праці та харчування, медико-профілактичних порад [2, с. 17-20].

Таким чином, можна зробити висновок, що патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Лише переймаючись інтересами, прагненнями, потребами, ідеалами свого народу, усвідомлюючи свою національну неповторність і самобутність, людина стає зрілою, громадською свідомою особистістю, справжнім патріотом, діяльним творцем своєї долі та долі Батьківщини

Найбільш важливим і складним етапом формування патріотичних почуттів усе ж таки є школа першого ступеня (1-4 класи).

У роботі з дітьми молодшого шкільного віку потрібно звертати увагу на їхні вікові особливості. Ці діти не мають сталих інтересів, власну ініціативу проявляють слабо, їхня увага нестійка. Вони потребують постійної допомоги та порад учителя в організації свого дозвілля.

Мислення в дітей цього віку конкретно-образне, для них ще не властиві узагальнення та абстрагування. Їх захоплює все яскраве, цікаве, тому що вони мислять відчуттями, звуками, барвами. Це все необхідно враховувати у виховній роботі зі школярами.

Належну увагу в позаурочній роботі слід приділяти ігровій та спортивній діяльності, проведенню свят, вечорів, екскурсій, оскільки віковою особливістю дітей є рухливість, моторика, зумовлена розвитком м’язів.

Для морального розвитку дитини цей вік особливо важкий тому, що засвоюється досвід, форми поведінки старших поколінь, оціночні судження; формується певне ставлення до оточення, до себе: розвивається дружба, товаришування, взаємодопомога, любов до батьків, до вулиці, школи, рідного міста, природи тощо. На основі цього досвіду дитина починає виявляти самостійність, свідомість у ставленні до навколишнього світу та людей, до моральних норм суспільства. В силу вікових та психологічних особливостей життєвий та моральний досвід у ставленні до суспільства, до Батьківщини, до своєї країни обмежений. Тому саме в цьому віці необхідно закладати основи патріотичного виховання, які стануть фундаментом громадського становлення особистості.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що патріотичні почуття в дітей молодшого шкільного віку не виникають самі. Вони є результатом цілеспрямованого виховного впливу на дитину ідеології, політики, мистецтва, суспільного устрою, виховної роботи сім’ї, школи та позашкільних закладів.

Процес виховання патріотизму – це система виховної роботи на уроці та в позаурочній діяльності, спрямована на формування свідомого громадянина з почуттям любові до народу та Батьківщини.

Практикою доведено, що одні предмети мають вплив на цей процес безпосередньо, наприклад, рідна мова, читання, природознавство, образотворче мистецтво, музика, трудове навчання, інші – математика, інформатика, основи здоров’я – опосередковано.

Обов’язкові предмети, що належать до державного компонента, повинні давати учням основи наук на рівні світових стандартів. Якщо проаналізувати підручники для початкових класів, то можна побачити, яким є зміст навчального матеріалу, що безпосередньо впливає на формування в учнів якостей громадянськості, що може почерпнути учень і які недоліки існують.

Програма патріотичного виховання, що лежить в основі «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності», повинна сприйматися кожним учителем і реалізовуватися в усіх класах. На її основі визначено критерії результативності виховання патріотизму: глибоке знання культури народу, його мови, традицій, звичаїв; шанобливе ставлення до рідної землі. До того ж патріотичні почуття учнів потрібно формувати системно і поетапно, причому перевагу у цій роботі необхідно надавати на уроках рідної мови та читання.

У навчальній програмі для 1- 4 класів (2013 рік) в окрему лінію виділяється соціокультурний компонент, який «передбачає формування в учнів уявлення про мову як форму вияву культури українського народу, як засіб створення мистецтва; розширення уявлень школярів про свою державу Україну, культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах; засвоєння малих українських фольклорних форм, національних формул мовленнєвого етикету, етикетних правил спілкування» [6, с. 11].

Одним з найголовніших завдань учителя на уроках мови та літературного читання є формування в учнів поняття Батьківщини. Усі підручники з рідної мови та читання в цілому відповідають системі патріотичного виховання [1, с. 26]. Зокрема, в «Букварі» М.Д.Захарійчук і В.О.Науменко (2012) найперший твір –«Державний гімн України» - дає змогу ознайомити дітей з поняттям Батьківщини. Наступний навчальний матеріал підручника, а саме текст «Рідна мова», «Рідний край», «Вишивала мама», «А живу я в Україні», «Я – українка» поглиблюють це поняття.

Вихованню патріотизму допомагає ознайомлення з національними обрядами, традиціями, святами. «Буквар» містить лише коротку інформацію про них, а підручники з мови та читання для 2-4 класів подають їх більш детально.

У підручнику «Українська мова» М.Д. Захарійчук (2012) вміщено естетично насичені твори, здатні збудити в учнів патріотичні почуття. Особливо яскравим є вірш В. Квітневого «Яке то щастя», який поглиблює уявлення про рідну мову; оповідання Г. Малик «Рушник» про український оберіг ти символ гостинності, а також чудова поезія М. Машорського «Наша мандрівка». Підручник насичений вправами, які спрямовані на поглиблення знань про українські традиції і культуру.

Підручник з літературного читання для другого класу В. Науменко розпочинається розділом «З народного джерела», який дає дітям змогу познайомитися з усною народною творчістю: піснями, забавлянками, потішками. прислів’ями та приказками на яких виховувалось не одне покоління дітей. Великий розділ присвячений творам Т.Шевченка про Україну, знайомить дітей із мальовничою красою рідної держави, з природою та описує любов автора до Батьківщини.

Велике значення на формування громадянина – патріота мають і уроки природознавства. Зокрема, за новою програмою вже в першому класі темі «Рідний край» приділено 10 годин. На цих уроках учні мають змогу познайомитися із живою та неживою природою рідної місцевості. Учні мають змогу проявити і власне ставлення до рідного краю виконуючи міні-проект «Моє улюблене місце відпочинку в місті» під час виконання якого діти самостійно аналізують та описують красу малої Батьківщини.

Темі «Моя країна – Україна» приділено 8 годин. Саме під час проведення цих уроків діти знайомляться з картою України, з природою. Завдання вчителя полягає у тому, щоб закласти паростки любові, шанобливого та бережливого ставлення до Батьківщини завдяки демонстрації краси України.

Велике значення надається і виконанню дослідницького практикуму «Мандрівка Україною, про яку ти мрієш». Під час виконання практикуму учні ознайомлюють один одного з різними куточками України в яких вони вже побували, а також висловлюють свої думки щодо бачення майбутнього рідної держави. До виконання цього завдання варто залучати і батьків, адже, як уже зазначалося вище, тільки у єдності трьох елементів 9школа-батьки-позашкільне виховання) може відбуватися повноцінне формування свідомого громадянина держави.

Одним із найбільш вагомих напрямків розвитку патріотизму є виховання на бойових і героїчних традиціях народу. На жаль, до підручників з української мови та літературного читання, створені за новою програмою такі твори не ввійшли.. Щоб любити і оберігати рідну землю, діти повинні зрозуміти, якою дорогою ціною була здобута її свобода. Тому нині виникає потреба відродження традицій, відновлення шкільних Музеїв бойової слави, вияву піклування про ветеранів, також належну увагу слід приділяти сучасному стану української державності, пам’ятати про героїв сьогодення, які теж відстоюють і виборюють незалежність Батьківщини.

Здійснення програми патріотичного виховання починається у школі І ступеня, тому вчитель повинен бути високодуховною особистістю, зразком моральності, власним прикладом впливати на школярів, оскільки виховати патріота може лише справжній патріот своєї Вітчизни.

Слід зазначити, що держава надає досить суттєву і вагому підтримку щоб навчальні заклади могли здійснювати вплив на формування громадянина-патріота.

Зокрема, у 2013 році був підписаний спільний наказ трьох міністерств (Міністерство освіти і науки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України) Про Програму патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів Естафети Перемоги на 2013 – 2015 роки.

Відповідно до цієї Програми учителі Кіровоградського НВК ЗШ І-ІІ ступенів – ліцей «Сучасник» - ДЮЦ спрямовують навчально-виховний процес на «утвердження в Україні патріотизму, посилення моральної складової в загальній системі формування у молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави, успадкування духовних надбань українського народу»



Відповідно до цієї програми вчителі навчального закладу використовують різні форми і методи роботи. Серед методів і форм патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки. Крім названих застосовують також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою. А також регулярно проводяться бесіди – «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша вітчизна Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Рід, родина, рідня».

  • засоби, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Мужай прекрасна наша мово», «Шевченківське слово», «Літературні вечорниці», «Тиждень української мови» – конкурс на кращий мовний плакат, конкурс декламаторів, конкурс на кращу розповідь української народної казки.

Вагоме місце займає і Місячник української писемності, під час проведення якого, учні мають змогу виявити свої здібності щодо рідної мови, зустрітися з українськими письменниками, показати своє бачення розвитку української державності.

  • форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю. Зокрема учні четвертого класу брали участь у проекті «Кіровоградщина козацька» Під час проведення проекту учні протягом двох тижнів збирали інформацію про історію виникнення міст і сіл Кіровоградської області. Як результат – створення друкованого журналу та підтвердження того, що на території сучасної Кіровоградщини знаходились козацькі поселення ще задовго до створення міста Єлесаветград. усі класи працювали над проектом з нагоди 75- річчя утворення Кіровоградської області. Були створені презентація «Кіровоградщина – степова столиця України», «Корифеї українського театру», галерею видатних особистостей Кіровоградщини (розповіді про І.Сірка, О.Пашутіна, Д.Чижевського, В. Сухомлинського, В.Стуса, В.Винниченка та інші). Зібраний матеріал використовується на годинах спілкування, присвячений Дню міста, який проходить щороку у вересні.

  • активно пропагуються і форми військово-патріотичного виховання. Для учнів початкових класів – це участь у військово-спортивних іграх «Козацькі забави», а також зустрічі з військовослужбовцями.

  • До Дня партизанської слави (22.09) кожен рік традиційно проводяться Лінійка Пам’яті біля Меморіальних дощок, які знаходяться на території мікрорайону школи за адресою Проспект Комуністичний 4, встановлено дошку в пам'ять командира партизанського загону О.Довженка та вул. Василини 1, де встановлена меморіальна дошка в пам'ять про П.М.Василину – керівника Кіровоградського підпілля, закатованої фашистами. Частий гість у школі дочка О.Довженка – Н.О.Довженко,, яка і досі проживає у квартирі батька та завжди виступає на Лінійках Пам’яті.

  • архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності; створення проектів «Ніхто не забуто, ніщо не забуте», «Слід війни в моїй родині», «Напиши листа ветеранові».

Щорічно проводиться тиждень українського козацтва до Свята Покрови. В арсеналі класних керівників є історична подорож «Перехресні стежки Пилипа Орлика та Івана Сірка», віртуальна екскурсія «Українське козацтво: міфи та реальність», круглий стіл «Конституція: від запорізьких козаків до сьогодення».

Велике значення має і акція «Зірка пам’яті» в якій беруть участь учні нашої школи. саме завдяки цій акції діти можуть почути із перших вус про події того часу, пережити частинку болю і суму ветеранів. Завдяки «Зірці пам’яті» у дітей формується почуття поваги до людей старшого покоління, ветеранів, любові та бережливого ставлення до рідної держави.

Застосування наведених форм і методів патріотичного виховання покликане формувати в особистості когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації до нових суспільних відносин, адекватної орієнтації, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися тощо.

Результативність патріотичного виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління дітей, підлітків, юнацтва, молоді. Чим доросліші вихованці, тим більші їхні можливості до критично-творчого мислення, самоактивності, творчості, самостійності, до усвідомлення власних світоглядних орієнтацій, які є основою життєвого вибору, громадянського самовизначення.



Список використаних джерел

  1. Вишняк М. патріотичне виховання за допомогою української мови та літератури / Вишняк М. // Рідна школа. – 2001. - №9.

  2. Гнатюк В. Зміст і форми національного виховання / Гнатюк В. // Рідна школа. – 1999. - № 9.

  3. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / Гонський В. // Рідна школа. – 2001.

  4. Маляр П. Григорій Сковорода – батько духовного визначення українського народу / Маляр П. // Рідна школа. – 1986. - №5.

  5. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія / метод. посібник / Мартинюк І.В. – К. : ІСДО, 1995.

  6. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Освіта, 2013. – 392 с.

  7. Платон. Диалоги // Философское наследие / Платон. – М., 1986.

  8. Ушинський К.Д. Собрание починений: В11-ти томах. – М.-Л., 1948. – Т. 2.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка