Формування патріотизму та національної свідомості у вихованців засобами позашкільної освіти Поліна Борисівна Володарська, завідувач центром дитячої та юнацької творчості



Скачати 107.5 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір107.5 Kb.


УДК 37.035.6
Формування патріотизму та національної свідомості у вихованців засобами позашкільної освіти
Поліна Борисівна Володарська, завідувач центром дитячої та юнацької творчості «Оберіг» комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Анотація. У статті розкриваються етапи реалізації патріотичного виховання дітей, їх обізнаності із фольклорними та етнографічними, культурними традиціями Кіровоградщини та України, дбайливого ставлення до її природних скарбів на заняттях центру дитячої та юнацької творчості «Оберіг».

Ключові слова: патріотизм, національно-патріотичне виховання, культура, духовні цінності.
«Обов’язок перед славою і пам’яттю героїв є для кожного нашого вихованця тією могутньою силою духу, яка підносить кожного громадянина, піднімає його на вершину моральної доблесті – готовності служити Вітчизні справами і життям».

В.О. Сухомлинський.
Сучасне суспільство дуже відрізняється від суспільства перших років незалежності України.

Після Євромайдану в українців прокинулися давно забуті почуття: самопожертви за державу, національний солідаризм і відповідальність за майбутнє країни.

Події останніх місяців засвідчили це. Заради гідного життя (не тільки свого, а й інших громадян України) багато хто готовий вийти із зони власного комфорту, пожертвувати своїм часом, грошима та найдорожчим – життям, аби завтра їхні діти жили в чесній і справедливій країні, де існують чіткі та прозорі правила, де знають ціну рідній землі, державним символам, прапору та гімну.

Сьогодні в умовах, коли наша держава змінюється, стає на шлях справжньої, а не ілюзорної демократії, коли відбулася Революція гідності, на сході нашої країни відстоюється незалежність і цілісність нашої держави і кожен чесний українець готовий захищати свою Вітчизну на полі бою, жертвувати власні кошти, працювати волонтерами, – поняття патріотизму набуває зовсім іншого значення. Патріотизм стає способом життя.

Патріотизм – це вища форма вияву духовності, це моральний фундамент суспільної і державної будівлі, опора її життєспроможності.

Критеріями патріотизму є любов, вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного національного відродження, сприяння гармонізації державних , суспільних та особистісних інтересів у повсякденному житті. У випадку загрози національній безпеці патріотизм проявляється у готовності служити Україні, встати на її захист, визнанні пріоритету суспільних і державних інтересів над особистими.

Патріотизм не закладений в генах, це явище соціальне, і тому не успадковується, а формується.

Актуальність даної проблеми обґрунтовується, з одного боку, – зростаючими вимогами суверенної України щодо побудови громадянського демократичного суспільства, здійснити які неможливо без діяльної творчої особистості, патріота своєї Вітчизни, який активно виховується у підлітковому віці, а з іншого боку, – існуючою невідповідністю між потребою суспільства в активних суб'єктах життєдіяльності та рівнем національно-патріотичного виховання підлітків.

Проблеми національно-патріотичного виховання підлітків у позашкільних навчальних закладах порушувались вітчизняними педагогами Г. Ващенком, А. Макаренком, С. Русовою, В. Сухомлинським, К. Ушинським, у працях яких значна увага приділялась вихованню у підлітків патріотизму, любові до своєї землі і рідного народу, загартування в них волі і характеру та необхідності виділення позашкільної освіти в структурі освіти загалом.

У Законі України «Про позашкільну освіту» [1], Закону України «Про виховання дітей та молоді» [2, С. 4-6], Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні [8], Концепції позашкільної освіти та виховання [7] закладено підходи до національно-патріотичного виховання підлітків.

Національно-патріотичне виховання в нашому центрі дитячої та юнацької творчості «Оберіг» розглядається як цілеспрямований і свідомо здійснюваний педагогічний процес організації і стимулювання активно-творчої діяльності підлітків, оволодіння ними знаннями про культурно-історичний досвід народу, формування в них ціннісного ставлення до Батьківщини, суспільства, самих себе та праці.

У виховній роботі з дітьми всі педагоги центру завжди дотримуються таких принципів:


    • національної спрямованості (формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури);

    • гуманізації виховного процесу (зосередження уваги на дитині як вищій цінності, врахування її вікових та індивідуальних особливостей і можливостей, не форсування її розвитку, спонукання до самостійності, задоволення базових потреб дитини, стимулювання свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей);

    • самоактивності і саморегуляції (сприяння розвитку у вихованців суб’єктних характеристик; формування здатності до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступового вироблення громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках);

    • культуровідповідності (передбачення єдності патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь);

    • полікультурності (інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатність сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської).

    • соціальної відповідності (обумовлення необхідності узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес).

В процесі патріотичного виховання педагоги центру обов’язково враховують вікові особливості вихованців.

У молодшому шкільному віці це формування здатності дитини пізнавати себе як члена сім'ї, родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховування у неї любові до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. [5, С. 47]

У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод. [4, С.171]

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старші вихованці не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і виконувати норми Законів; бережливо ставитись до етно-етичної культури народів України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість. [5, С.9-16.]

Результатом патріотичного виховання є сформованість у наших вихованцях почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою, здатність захищати Україну, та усвідомлення себе як представника своєї нації, носія її культури, репрезентанта її історії.

Саме тому педагогами нашого центру дитячої та юнацької творчості «Оберіг» проводиться багато заходів, метою яких є зміцнення і поглиблення найцінніших громадянських якостей, а саме:



  • формування духовних цінностей українського патріота, етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, українського народу, його історії, Української Держави, родини; успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

  • формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації; підтримання кращих рис української нації — працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;

  •  визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього.

Усі заходи готуються систематично, протягом усього навчального року. У жовтні проводяться пізнавальні програми «Чи правильно ти говориш», «Моя барвиста Україна», у листопаді – родинне свято «Єдина родина – квітуча Україна», свято мови «Скарби рідної мови», у грудні – «В ніч Святого Миколая», фольклорне свято «Вечорниці на Андрія», у лютому – театралізовані заходи «Калейдоскоп української драматургії», «З далекого краю», у квітні – екологічний захід «Доля планети у наших руках», інсценізація українських народних казок «Солом’яний бичок» і «Рукавичка», у травні – літературно-музична композиція «День матері» і щорічні урочисті заходи до Дня перемоги. Окрім того, ми відзначаємо ювілейні дати, так, наприклад, цього року було проведено свято до 125-річчя з Дня народження О.Вишні «Ніколи не сміявся без любові». Підготовка до свята об’єднала усіх вихованців: від наймолодших до старшокласників. Певно, що думка Остапа Вишні – любити людей більше, ніж себе – стала невід’ємним елементом заходу.

При підготовці та проведенні заходів застосовується інтегрований підхід. Кожен з педагогів центру «Оберіг» відповідає за свою ділянку роботи: культорганізатор Прадіденко Людмила Олександрівна готує сценарій заходу та відповідає за музичний супровід, за художнє оформлення сцени відповідає керівник гуртка декоративно-прикладного мистецтва Шлєєнкова Тетяна Миколаївна, керівник театрального гуртка Ворона Олена Павлівна відповідає за художнє читання та режисуру заходу в цілому, за пісенне наповнення відповідають керівники вокального гуртка Молчанова Валентина Степанівна та хорового гуртка Володарська Поліна Борисівна, керівник хореографічного гуртка Лісовська Євгенія Миколаївна готує відповідно заходу танцювальні композиції, а керівник туристично-краєзнавчого гуртка Мельничук Людмила Анатоліївна відповідає за технічне оснащення заходу.

Здійснення мети національно-патріотичного виховання досягається різними засобами реалізації, серед яких є рідна мова, фольклор, національна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво.

Твори декоративно-ужиткового мистецтва є тим духовним середовищем, у якому формуються світогляд, національна свідомість, естетичні ідеали, моральні цінності, патріотичні та трудові якості особистості. Постійне перебування дітей під впливом матеріальної й духовної культури рідного народу необхідне для становлення індивідуальності, власної активної життєвої позиції.

Саме гурткові заняття з декоративно-прикладного мистецтва, які веде Шлєєнкова Тетяна Миколаївна є логічним продовженням у ланцюгу національного, патріотичного виховання в роботі нашого центру.

Завдання національно-патріотичного виховання засобами декоративно-прикладного мистецтва керівник гуртка розв’язує за допомогою пробудження інтересу вихованців до історичного минулого рідного народу, його героїчної боротьби за волю, свободу і незалежність; стимулювання захоплення високою духовністю, гуманістичними цінностями, глибоким патріотизмом наших предків; оволодіння традиціями, звичаями, обрядами нашого народу, в яких широко застосовується національно-патріотичний потенціал декоративно-ужиткового мистецтва; виховання умінь і навичок застосування, збереження і творення нових виробів, зразків декоративно-прикладного мистецтва, практичної участі вихованців у розвитку цього виду мистецтва; формування почуття господаря рідної землі; виховання обов’язків перед народом, рідною землею і Батьківщиною, відповідальності за розвиток своєї мови, культури і духовності. [6, С.4–32]

Реалізації завдань допомагає власна програма керівника, до якої включена наступна тематика – писанкарство, аплікація, килимарство, ліплення, макраме, бісероплетіння, декоративний розпис, живопис, композиція, м’яка іграшка, розпис тканини, екскурсії.

Необхідно відзначити, що роботи вихованців Тетяни Миколаївни декілька років поспіль займали призові місця у Всеукраїнському конкурсі «Знай і люби свій рідний край». При виконанні робіт-переможців «Мандала» (плетіння з ниток), «Двоє жадібних ведмежат» (ліплення з солоного тіста), «Писанковий рай» (колаж) – вихованці розглядали символіку кольору, яка властива саме нашому регіону, вивчали традиції нашого краю. Такий підхід сприяв подальшому зацікавленню учнів історією, народними звичаями Кіровоградщини, адже відомо, що без любові до своєї «малої» Батьківщини не буде її і до всієї України.

Вихованню таких якостей громадянина-патріота сприяють також заняття у туристично-краєзнавчому гуртку. На цих заняттях вихованці вивчають особливості природних умов Кіровоградської області (рельєф, клімат, корисні копалини, ґрунти, рослинний та тваринних світ), деякі відомості з історії, особливості походження географічних назв, легенди та перекази краю, вчаться бережливому ставленню до природи, історії та культури свого краю.

Вихованці гуртка брали участь у конкурсі електронних презентацій «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу». Цей конкурс сприяє розвитку у вихованців дослідницьких навичок наукової діяльності, розвиває пізнавальний інтерес до вивчення природних об’єктів свого краю, сприяє розширенню кругозору. В процесі роботи вихованці знаходять нові додаткові відомості про унікальні місця Кіровоградщини, довідуються про різні цікаві факти. Також робота над проектом дозволяє краще засвоїти методику створення наукових презентацій та оформлення дослідницьких робіт.

Висновок:

У сучасних умовах позашкільним навчальним закладам властива функція, головною тенденцією якої є формування системи ціннісного ставлення підлітка до оточуючого світу, до самого себе та гармонійне поєднання інтересів підлітка, суспільства і держави у формуванні патріотів.

Національно-патріотичне виховання підлітків нами розглядається як цілеспрямований і свідомо здійснюваний процес організації і стимулювання активно-творчої діяльності підлітків, оволодіння ними знаннями про культурно-історичний досвід українського народу, формування в них ціннісного ставлення до Батьківщини, суспільства, самих себе та до праці. Національно-патріотичне виховання в умовах позашкільного навчального закладу – це гнучка саморегулююча система, яка оперативно реагує на національні, освітньо-культурні, суспільні та інші потреби особистості підлітка, забезпечує культурне і професійне його самовизначення, тобто здійснює активний вплив на самобудівництво молодих громадян-патріотів держави.

Література:



  1. Закон України «Про позашкільну освіту» // Урядовий кур’єр. – 2000 -№ 25.

  2. Закон України «Про виховання дітей та молоді» // Освіта України. – 2004. – № 72. – С. 4–6.

  3. Бех І. Патріотичне виховання дітей та молоді / І.Бех, К. Чорна // Позашкілля. – 2011. – № 10. – С. 9-16.

  4. Гавлітіна Т.М. Національно-патріотичне виховання підлітків у позашкільному навчальному закладі: Навчально-методичний посібник. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України. – Рівне: Волинські обереги, 2007. – 171 с.

  5. Киричок, В.А. Патріотичне виховання молодших школярів у позаурочній діяльності / В.А. Киричок // Класний керівник. – 2011. – № 9/10. – С. 47.

  6. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник МОН. – 2004. – № 10. – С. 4–32.

  7. Концепція позашкільної освіти та виховання // МОН України. – 1997. – № 16/3-8. – С. 6. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: domuch.khar.kor/ua

  8. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // МОН України. Інститут проблем виховання АПН України. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: education.km.ua




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка