Формування предметних компетентностей учнів у контексті організації роботи з обдарованими учнями



Скачати 97.81 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір97.81 Kb.
Тема. Формування предметних компетентностей учнів у контексті організації роботи з обдарованими учнями.


  1. Особливості методики роботи з обдарованими учнями на уроках історії.

Буцька Л. М., вчитель Здолбунівської гімназії


  1. Організація дослідницької діяльності як засіб формування предметних компетентностей учнів при вивченні історії.

Сацик С. П., учитель Рівненської української гімназії

Буцька Л. М., вчитель Здолбунівської гімназії
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ РОБОТИ З  ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
У роботі з обдарованими дітьми потрібно дбати про відповідну змістову наповненість занять, орієнтуватись на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Така робота під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття, на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, що їх можуть отримати учні, виконуючи додаткові завдання в той самий час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу опрацювання навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають переважати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їхнім навчанням повинен сприяти поглибленому вивченню, систематизації, класифікації навчального матеріалу, перенесенню знань у нові ситуації, розвитку творчих елементів у їх навчанні.

Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.

Неабияку роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей відіграє Мала академія наук.

Можна виокремити кілька основних напрямів у роботі з обдарованими учнями. Передусім, це надання їм можливості виконувати більше навчальних завдань. При цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи (щоб запобігти перевантаженню).

Збільшення кількості завдань має поєднуватися з обов’язковим підвищенням їх складності. Це сприятиме інтелектуальному розвиткові, стане ефективним засобом формування здібностей обдарованої дитини. Провідним принципом організації та змісту навчання є його диференціація як за ступенем навчання, так і за вибором учнями предметів поглибленого вивчення.

Удосконалити навчально-виховний процес, роботу з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають: олімпіади; конкурси – захисти науково-дослідницьких робіт; турніри юних істориків, конкурси «Лелека», «Кришталева сова».

Правила управління успіхом на уроці

1. Якщо після закінчення уроку в учня не з’явилися запитання, які хотілося б обговорити чи бажання посперечатися з приводу якогось з них, пошукати рішення, то це означає, що урок, можливо, і був корисним, але залишив дітей байдужими до того, що на ньому відбувалося.

2. Необґрунтована похвала, гіпертрофовані компліменти, випадкові оцінки нівелюють відчуття успіху. Водночас потрібно вміти бачити реальні зміни, реальні зрушення й достоїнства дітей, якими б малими вони не були, і вчасно підтримати учня.

3. Успіх починається з визнання дітьми права вчителя вчити. Авторитет, особистість учителя, його різноманітні достоїнства й інтереси є запорукою успіху учнів.

4. Психологічний клімат, обстановка життєрадісності, ефективна організація діяльності учнів на уроці, розумне поєднання репродуктивних і творчих методів.

5. Використання вчителем елементів незвичності, романтичності, уміння його зацікавити учнів відіграють важливу роль у навчальному процесі.

6. Учитель повинен любити дітей. Не можна надавати перевагу спілкуванню з одними дітьми і не звертати уваги на інших.

7. Учитель повинен добре знати і весь клас, і кожного учня окремо. Він мусить багато знати про дітей, щоб у потрібну хвилину зуміти їм допомогти.

8. Початок уроку є тим моментом, від якого значною мірою залежить успіх усього уроку.

9. 80 % навчального успіху дітей залежить від уміння вчителя визначати для них домашні завдання.

Проблема полягає в тому, що діти й дорослі розмовляють «різними мовами», тобто вкладають різний зміст у слова. І якщо домашні завдання даються без докладного пояснення способу їх виконання, того, що вимагає вчитель, нерідко це змушує учнів відмовитися від виконання домашніх завдань взагалі. Домашні завдання мають бути цікавими, творчими, а то й практично-орієнтованими, оригінальними, доступними, різнорівневими, цікавими за формою, такими, що враховують здібності та особливості дітей.

10. Поряд із цифровою розгорнута текстова оцінка відіграє виняткову роль у стимулюванні навчальної діяльності дитини.

11. Ступінь захопленості учнів предметом виражається в їхньому бажанні й готовності займатися ним після уроків.

12. Учитель повинен залучати учнів у колективну пізнавальну діяльність.



Сацик С. П., учитель Рівненської української гімназії
Організація дослідницької діяльності як засіб формування предметних компетентностей учнів при вивченні історії

  З давніх часів людина завжди була у пошуку. Людство прагнуло віднайти не тільки скарби матеріальні, але й духовні. Скарби які тішили не тільки око, але й душу. «Що?», «де?», «коли?», «чому?», «хто?»,  «для чого?», «як?» - ці, та багато інших питань, ставила і ставить собі людина і хоче отримати на них не просто відповідь, а вичерпну відповідь. Тому історія – є однією із найбільш цікавих наук, де завжди будуть актуальними ці запитання. А вчитель буде мати можливість організувати з учнями пошукову роботу, відкриваючи все нові і нові сторінки історії, розширюючи кругозір та знання учнів. Пошукову роботу учнів вчитель може організувати як в урочний, так і позаурочний час, вона може стосуватись безпосередньо теми, навчального матеріалу, який вивчається на уроці, згідно тематичного планування, так і питань які виходять поза межі навчальної програми. Особливо, це стосується історичної минувшини, рідного краю, міста, села, власної сім’ї  та родини, звичаїв, традицій, питань культури, мистецтва, як історії України так і всесвітньої історії.

Аналіз сучасної практики позаурочної роботи з історії України у профільній школі дає підстави стверджувати, що найбільшого значення старшокласники надають таким видам позаурочної роботи, які пов'язані з пошуково-дослідницькою діяльністю, розвивають творчі, дослідницькі вміння, практичні навички здобуття історичних знань, сприяють формуванню їх предметної компетентності. Саме такі види діяльності допомагають учням розуміти й осмислювати минуле, збирати й аналізувати інформацію з різних історичних джерел, ставитися до них критично, розглядати їх у конкретному історичному контексті, оцінювати різні версії та думки про минуле, історичні події; розрізняти факти і точки зору, виявляти помилки, фальсифікації та стереотипи, аналізувати отриману інформацію, формувати незалежні й зважені судження, робити обгрунтовані висновки на підставі аналізу свідчень і вивчення широкого спектра точок зору.

 Опитування показало тенденцію до зацікавленості у використанні таких видів і форм  роботи, які грунтуються на пошуковій, дослідницькій діяльності учнів, що найкраще сприяє формуванню історичної компетентності учнів, пояснюю це тим, що саме застосування активних, інтерактивних методів та дослідницького методу при організації роботи відіграє роль творчої організуючої сили, дозволяє розкрити і мобілізувати творчий потенціал учнів. Це копіткий, важкий і тривалий процес перебудови мислення учнів зі схеми «Почув – Запам’ятав – Переказав» до схеми «Пізнав (шляхом пошуку разом із вчителем та одногрупниками) –Осмислив – Сказав – Запам’ятав».



Учням цікаво займатися дослідницькою діяльністю тому що це розкриває перед ними можливості розвивати вміння аналізувати історичні документи, вчитися порівнювати дані з різних історичних джерел, оволодівати прийомами роботи з архівними документами, набути найпростіші навички дослідження і власного судження, навчитися працювати з бібліографією, робити висновки, замітки, тези, реферувати прочитане, вести дискусії, відстоювати свою точку зору тощо. Власне саме ці вміння та навички стануть корисними старшокласникам у подальшому житті:



 

Організацію роботи з історії варто розпочинати з урахування вимог до спеціального послідовного поетапного формування вмінь пошуково-дослідницької діяльності. Формування вмінь є систематичним процесом поступового їх ускладнення як за кількістю елементів, що утворюють уміння, так і з погляду його універсальності (здатності до перенесення на нові ситуації навчання, на ширше коло явищ).



Зміст позаурочної роботи з історії повинен мати багатоаспектне наповнення, його реалізація має відбуватися у різноманітних формах позаурочних заходів (навчальні проекти, екскурсії, зустрічі з видатними людьми, вечори, ігри, вікторини, конкурси) та за допомогою різних методів:

Кого ми хочемо бачити в сьогоднішньому молодому поколінні? В сучасній молодій людині? Якщо запитати батьків, то вони, мабуть, відповідатимуть так: « Люблячих дітей, які стануть опорою своїм батькам, реалізують в житті їхні нездійснені мрії. Людей які доб’ються успіхів у житті, зроблять кар’єру. Синів і дочок що матимуть щасливі сім’ї, які разом з онуками будуть радувати своїх батьків, вірних синів і дочок свого народу».

 А кого хоче бачити вчитель і суспільство у молодій людині, що сидить за учнівською партою та в студентській аудиторії?

Вчителі, мабуть, хочуть бачити у своїх учнях наслідки своєї праці і надій: розумних, талановитих, неординарних особистостей, людей що оправдають надії і сподівання вчителів що їх вчили, хороших спеціалістів, прекрасних організаторів і керівників у всіх галузях народного господарства.

 Суспільство: державотворців, будівників своєї держави, патріотів своєї Батьківщину, що мають свою сформовану, а не запозичену життєву позицію, національно свідомих громадян, доброчесних християн.

Як бачимо завдання для усіх є однакові формування всесторонньо розвинутої, духовно багатої, цілеспрямованої і порядної людини, патріота свого народу та держави.

Тому процес навчання і виховання учнів для вчителя не закінчується тільки на уроці. Вміння вчитися, здобувати знання і закріплювати їх, розвиток духовних потреб, формування  власної думки учня, та його поглядів відбувається як під час уроку так і у позаурочний час. Хороша позаурочна робота учня може також мати свої певні особливості.

 Наприклад: Якщо учень здійснює певну роботу у позаурочний час, але вона пов’язана з отриманням оцінки та оцінюванням здобутих знань або роботи учня, то з одного боку, така робота не завжди є добровільною, з власної ініціативи, іноді вона не завжди дає можливість учневі до розкриття власної думки, творчого підходу при опрацюванні даного матеріалу, формування власної точки зору та власної позиції щодо певних осіб. В більшості це пояснюється страхом: «А якщо я помилюсь?», «Для чого зайві зусилля, краще думка відомої людини — вона безпомилкова».

Але з другого боку — це спосіб та інколи бажання учня самого себе перевірити: «А що я можу?», «А чи зможу я?». Це спосіб самоутвердження  себе як особистості, людини яка може зробити більше ніж інші, яка здатна довести в першу чергу собі, що я не меншовартісна людина: «Я можу те, чого не можуть інші, або краще від інших». Це спосіб боротьби з комплексами які паралізують особистість і не дають можливості для її розвитку. Це проста нагода і можливість учня показати себе як багатогранну особистість яка може багато чого, набагато більше від того що може побачити вчитель щодень на уроці, це відкриття таланту, духовності, митця, громадянина.

Тому ставлячи питання:

Що хочемо досягти залучаючи учня до пошуково-дослідницької роботи? – можемо визначити такі основні її завдання:

-  Розширення та розвиток знань учнів;

-  Вміння самостійної робити учнів з необхідним матеріалом;

-  Пошук та підбір матеріалу;

-  Вміння систематизації та аналізу;

-  Розвиток вмінь і навиків роботи з документами, матеріалами, пресою;

-  Вміння відокремити головне від другорядного;

-  Формування власної думки і позиції;

-  Усвідомлення своєї причетності до історії людства, та того що є часткою;

-  Ознайомлення учнів з історичним минулим рідної землі та повернення історичної правди;

-  Розкриття ролі видатних осіб, непересічних особистостей;

-  Розуміння єдності минулого і сучасного, його аналіз з погляду часу;

-  Розвиток творчого підходу учнів у роботі над матеріалом теми;

-  Розвиток таланту та здібностей учнів;

-  Формування авторитету обдарованих дітей серед учнівської молоді;

-  Виховання впевненості в собі, своїх силах;

-  Формування особистості, виховання життєвої громадської позиції;

-  Пошук творчих ідей учнів;

-  Усвідомлення учнем своєї неповторності;

-  Виховання патріота своєї землі, країни, народу;

-  Виховання самостійності учнів.

«Немає на світі другої України, немає другого Дніпра» — казав наш поет Т.Г.Шевченко. так і учень розуміє що нема лишень мого «я», а є спільне «ми» — держава, народ, нація. І частинкою цього цілого є кожен з нас. І як бачимо, у позакласній роботі об’єднується завдання навчального і виховного моментів.



 Мабуть що кожен з них доповнює один одного і ніколи не існує відокремлено один від одного. Вчитель підштовхує учня до процесу пізнання, допомагає у ньому, скеровує в потрібне русло, вчить вчитися. Недаремно говорив Панас Мирний «Найдорожче і найбільше добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духа, його багата скарбниця, в яку народ складає і давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування». Пізнаючи учень не тільки отримує певну суму знань з даного питання, але й формується як особистість, громадянин, як людина що здатна оцінити духовні надбання свого народу, його силу і розум, але й разом з тим готова почерпнути і оцінити заслуги інших народів, націй.

 На відміну, від урочної роботи позакласна пошуково-дослідницька робота має можливість розширити форми і методи навчальної і виховної роботи з учнями. Вона дає можливість вчителеві розвивати самостійність, фантазію, винахідливість, естетичний смак учнів, почуття колективізму, причетності і єдності з колективом, взаємодопомогу і взаєморозуміння у виконанні та досягненні поставленої мети. Вчитель може сприяти розвитку відповідальності за виконання поставленої мети і завдань, а не простого сліпого дублювання учнями поставлених вчителем завдань.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка