Формування здоров’язберігаючих компетентностей



Сторінка3/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.06 Mb.
1   2   3   4   5
Тема 1. Основи еволюційного вчення (7 год)
Урок №40
Тема: Становлення еволюційних поглядів
Розминка.

„ Останній герой " - телевізійний проект українського телебачення. На тропічних островах бореться за виживання (а вже потім за гроші) група людей. Усі вони схожі, оскільки належать до виду „ людина розумна " і ніколи раніше не були в тропіках. І всі вони різні - за віком, за статтю, фахом, індивідуальними особливостями.



  • Визначте, з якими труднощами зіткнулися люди в боротьбі за існування?

  • Які шляхи для їх подолання вони обрали?

  • Чи може ситуація, що склалася на острові, бути моделлю реального життя?

  • Що ж таке еволюція?

  • Як розвивалися еволюційні ідеї?



Урок №41
Тема: Основні положення синтетичної гіпотези еволюції. Сучасні уявлення про фактори еволюції.
Розминка Народна мудрість стверджує: „ Не існує неталановитих людей, а є ті ..." Запропонуйте свій варіант закінчення прислів’я (виконання завдання, обговорення результатів).

Народна мудрість стверджує: „ Не існує неталановитих людей, а є ті, які займаються не своєю справою".

Можливо, саме уроки біології з розділу „ Історичний розвиток органічного світу" будуть тією справою, яка дає змогу кожному з нас розкрити свої таланти.
Урок №42
Тема: Природний добір.

Практична робота № 3. Порівняння природного та штучного добору
Розминка.

Життя продовжується. Ми знову зібралися на уроці біології. Ми такі схожі і такі різні!

а) Різні за статтю - дівчата, відгукніться: „ А-а,-а-а!", хлопці - „ У-у-у-у!".

б) Ті, хто робить ранкову зарядку, підніміть руки вгору.

в) Ті, хто не робить ранкової зарядки, схиліть голову до парти.

г) Ті, в кого є вдома собака, тупотіть ногами по підлозі.

д) Ті, у кого є кішка, сплесніть у долоні,
є) Ті, хто впевнений - ми різні, встаньте.

Ми схожі, бо ми люди, ми різні, бо особистості, наше різноманіття - це умова життя, це умова еволюції. Пізнання рушійних сил еволюції продовжимо на сьогоднішньому уроці.


Урок №43
Тема: Вид, видоутворення. Мікроеволюція.
Розминка.

Хороша пам’ять є однією з умов високих результатів у навчанні.

- Що треба зробити для покращання пам’яті?

Насамперед, треба запам’ятати головне - ніколи не скаржитися на свою пам’ять. Ми знаємо тисячі слів, та ще й різними мовами, безліч різних відомостей. Ми добре чуємо й бачимо. У нас чудова пам’ять! Урок біології дасть змогу переконатися в цьому.



Урок №44
Тема: Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес.

Ми вже багато знаємо, але найбільш таємниче нам невідоме. Колись в одного мудреця спитали: „ Як краще здобувати знання?". Як ви гадаєте, що відповів філософ? Що б ви відповіли в цьому випадку? (учні міркують). Відповідь була такою: „Я не соромився запитувати".

Запитувати - це значить ...


  • Як ви продовжите цю думку?

  • Збирати інформацію.

  • Чому так важливо збирати інформацію?

  • Яка роль інформації для людини?


Інформація - це шлях до пізнання світу, спосіб вивчення досвіду, поглиблення свого інтелекту.
Урок №45
Тема: Екскурсія № 4. Різноманітність видів у природі (природничий музей)
Я вірю, що зелень трави гідна краси зірок,

І що не гірші від них мурашка і яйце перепілки,

І що лісова жаба - теж незрівнянний шедевр,

І лось, що похмуро жує, перевершує будь-яку статую...

А миша - це диво, що може вразити мільйони невірних.

Болт Вітмен, „Пісня про себе"
Який прекрасний і різноманітний світ природи оточує нас. Надзвичайна різноманітність виявляється в різних аспектах, зокрема у формі, розмірах, умовах існування, способі життя організмів, різному ступені організації. Жива природа різноманітна і досконала.

Урок №46
Тема: Узагальнення. Основи еволюційного вчення
Одні навчаються у школі непомітно,

А інші залишають добрий слід.

Сьогодні їх вшануєм неодмінно,

Бо кожен з них - це надзвичайний індивід.


Тема 2. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу (4 год)
Урок №47
Тема: Гіпотези виникнення життя на Землі

Рано чи пізно кожна людина, яка приходить у цей світ, задається питанням: „ Хто я? Що я роблю у цьому світі?".

Думаю, що у вашому віці ці питання вкрай загострені, бо ви вже стоїте на порозі самостійного життя. Як говорив Будда: „Мнящие суть внесу ти и видящие несуть в сути, ибо их идея - ложные намерения". Тобто, щоб розібратися куди правильно вкладати молоді сили, потрібно знати мету свого життя, його справжні наміри, котрі не призведуть до розчаруваннь та нещастя.

Початком подібних роздумів може бути запитання: „ Звідки усе з"явилось - Всесвіт, Земля, Я?". Різні люди дивляться по-різному на цю проблему. Ці погляди ми сьогодні розглянемо.


Урок №48
Тема: Еволюція одноклітинних та багатоклітинних організмів
Розминка.

Народна мудрість стверджує, що „ Немає не талановитих людей, а є ті, які...

Спробуйте закінчити твердження. (Робота в групах. Запис варіантів на дошці).
Висновок: Народна мудрість стверджує: „ Не існує не талановитих людей, а є ті, які займаються не своїм ділом".

Напишіть коротеньке есе (дослідження): „ Мої таланти", а якщо можете, то продемонструйте їх.


Урок №49
Тема: Періодизація еволюційних явищ. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем
„ Увага - це двері, крізь які проходить усе, що лише входить в душу людини із зовнішнього світу ". К. Ушинський.
„ Мозок - найдовершеніше із створінь земної природи ". І.П.Павлов.
„ Пам’ять - охоронець і скарб усього ". Ціцерон.
Урок №50
Тема: Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

Екскурсія № 5. Історія розвитку життя на Землі (природничий музей)

З давніх давен люди шанували розум, освіченість, висміювали лінь та байдужість до знань. Про це говорять прислів’я: „ Розум - скарб людини",

„ Людей питай, а свій розум май".
В усьому, що є добрим на планеті,

Твій розум і твоя рука.

Слід машиніста, слід поета.

Слід орача і шахтаря.

Ще юний ти.

Біля причалу

Стоїш, готовий відплисти.

Подумай з самого початку,

Які залишиш ти сліди.
Пройдуть роки, і станете ви дорослими, продовжите будівництво нашої держави, яка повинна стати сильнішою і розвиненою. Щоб ця справа була успішною, треба багато знати, розвиваючи свій розум і вміння.
Узагальнення курсу (1 год + 1 год резервного часу)

Урок №51

Тема: Основні властивості живих систем.

Можливості й перспективи застосування досягнень біології у забезпеченні існування людства.


Учись! Дерзай! Крило орлине

Нехай не гнеться молоде,

І світлий ранок Батьківщини

Тебе на подвиг поведе!

Вам будувать майбутню днину

Не забувайте ж ні на мить,

Як жить, трудиться для людини

Історія науки вчить.



Урок №52

Тема: Підсумковий урок. Контрольна робота за ІІ семестр.
Розминка.

У сучасному світі все більше і більше людей для впевненого і чіткого керування нервовою системою виконують аутогенне тренування, яке гальмує розвиток негативних звичок, поліпшує настрій. Спробуємо один із видів.

Сядьте зручно, розслабтеся, заплющіть очі та спробуйте відволіктися від

думок, які вас турбують.

Повторюйте кожну фразу двічі про себе.

Я відпочиваю.

Звільняюсь від будь-якого напруження.

Почуваю себе вільно і легко.

Я спокійний.

Я спокійний.

Я спокійний.

Я нічого не очікую.

Звільняюсь від скутості й напруження.

Усе тіло розслаблене.

Мені легко й приємно.

Я відпочиваю.

Розплющіть очі,швидко і рвучко встаньте,підійміть руки,та розведіть їх в сторони,глибоко вдихніть кілька разів.

Так відволікаючись,від проблем і негараздів,ми навіюємо собі добрий настрій,гальмуємо негативні процеси.


„ Основне завдання освіти полягає в тому,щоб зробити свій розум співрозмовником, з яким було б приємно вести розмову".

С.Гаррі

Додаток
Розробки уроків з теми: «Закономірності спадковості»



11 клас

(рівень стандарту).
Тема уроку: Основні поняття генетики.
Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; почати формувати знання про основні генетичні закономірності успадкування ознак; розкрити основні генетичні поняття, розкрити набір методів генетичних досліджень.

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів вибирати головне у матеріалі, що вивчається; уміння працювати з термінами, що утворені від іноземних мов, а також уміння порівнювати та робити висновки і узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети та гордість за досягнення в галузі розвитку генетичної науки.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Вступний.
Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці .
Основні поняття та терміни: ген, алельні гени, домінантна і рецесивна ознаки, генотип, фенотип, гомозигота, гетерозигота, фенетика, генофонд, гібрид, гібридологічний метод, схрещування, моногібридне схрещування, дигібрид не схрещування, аналізуючи схрещування, генеалогічний метод, популяційно-статистичний метод, цитогенетичний метод, близнюків метод, біохімічний метод, дерматогліфіка.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Вправа «Мозковий штурм»

  1. Які ви знаєте властивості організму?

  2. Що таке спадковість?

  3. Що таке мінливість?

  4. Що вивчає наука генетика?

  5. Що є матеріальним носієм спадковості?

  6. Де містяться гени? Які вони бувають?



ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Колись І.П.Павлов дуже вірно сказав: „ Лікар повинен, як азбуку, знати закони спадковості. Втілені в життя, вони позбавлять людство від скорботи і бід".

Дійсно, генетика хоче зрозуміти старість, вивчити механізм біологічного годинника, продовжити життя людини, подолати білкову несумісність.

Перед генетикою нові обрії. Побажаємо успіхів їй та собі у вивченні генетичних законів!

„ Головним скарбом життя є не землі, що ти їх завоював, не багатства, що їх маєш у скринях... Головним скарбом життя є здоров'я, і, щоб його зберегти, потрібно багато що знати."

(Авіценна).
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.


  • Чому ми схожі на своїх родичів?

  • Як передаються спадкові ознаки?

  • Чому ми не є копіями своїх батьків, а лише схожі на них?

З далеких часів людей хвилювало питання про причини схожості батьків і потомства, про природу змін. Наука і практика всередині ХІХ ст. накопичили величезний матеріал зі спадкових ознак, але в чому причина подібності і відмінності організмів ще тривалий час встановити не вдавалось.

1. Основні етапи розвитку генетики.

(Розповідь вчителя, повідомлення учнів)
Генетика – (від грец. genesis – походження ) – це наука, що вивчає закономірності спадковості та мінливості живих організмів.
Завдання генетики

Завданням генетики є глибоке вивчення явищ спадковості та мінливості на різних рівнях організації живих організмів із метою розкриття їх механізмів і управління цими процесами. Основними напрямами є вивчення:


  • механізму зберігання спадкової інформації (матеріальних основ клітини — носія генетичної інформації);

  • механізму передачі генетичної інформації клітин чи організмів від покоління до покоління;

  • механізму прояву ознаки в онтогенезі під контролем генів та впливом умов навколишнього середовища;

змін генетичної інформації, причин і механізмів цього явища. Генетика розв'язує практичні завдання:

  • вибір найбільш ефективних типів схрещування під час внутрішньовидової та віддаленої гібридизації;

  • вибір найефективніших методів добору в кожній конкретній ситуації;

  • керування розвитком спадкових ознак (сприяння прояву господарсько-цінних ознак та пригнічення небажаних);

  • одержання нових генетично модифікованих форм рослин, тварин, мікроорганізмів;

  • розробка методів ефективного захисту живої природи, насамперед людини, від шкідливої дії мутагенних впливів середовища;

  • розробка методів генетичної інженерії для одержання високоефективних продуцентів різних біологічно активних сполук, вироблення продуктів харчування для людини, охорони здоров'я та ін.

Основоположником генетики є чеський натураліст Грегор Мендель, який жив у середині XIX століття. Він уперше застосував метод чітко контрольованої гібридизації, дослідив за допомогою генетичного аналізу й установив, завдяки статистичному методу, закономірності передачі спадкових ознак.

Датою народження генетики вважають 1900 рік, коли були відкриті заново майже забуті закономірності, що їх установив Г.Мендель.

Голландець Г. де Фріз, німець К. Корренс, австрієць Е. Чермак незалежно один від одного відкрили одні й ті самі закономірності успадкування ознак, що їх виявив у 1865 році Грегор Мендель.

Назву «генетика» запропонував у 1906 році англійський біолог В. Ветсон.

У 1909 році датський генетик В. Йоганнсен увів поняття гену, генотип, фенотип.

Генетика активно використовує і методи суміжних наук: методи хімії та біохімії, методи фізики (оптичні, седиментаційні, методи мічених атомів).
2. Будова гена.

(Розповідь)
Ген, що кодує синтез певного білка у еукаріот складається із кількох обов’язкових елементів:

- по-перше, це широка регуляторна зона, що має великий вплив на активність гена;

- далі розміщений промотор – послідовність ДНК довжиною до 80-100 пар нуклеотидів, відповідальна за зв’язування РНК-полімерази, що здійснює транскрипцію даного гена;

- за промотором лежить структурна частина гена, що заключає в собі інформацію про первинну структуру відповідного білка (ця зона коротша за регуляторну).

Важливий крок у пізнанні спадкових ознак встановив чеський дослідник Г.Мендель.

3.Життєвий шлях та вклад у розвиток знань про успадкування ознак Г.Й.Менделя.



(Повідомлення учнів)
4.Методи генетичних досліджень:

(Розповідь з елементами бесіди, самостійна робота учнів з підручником, складання схеми «Методи генетичних досліджень».)

Науку біологію ми вивчаємо із 7 класу і знаємо, що вона використовує такі методи як порівняльно-описовий, експериментальний, моніторинговий, математичного моделювання…



  • Чи достатньо цих методів, щоб розширити свої знання з генетики?

  • Чи достатньо тих знань про генетику, які ми розглянули на минулому уроці. Зовсім ні, тому нам необхідно розглянути ще нові наступні теми. Сьогодні це будуть приклади методів генетичних досліджень.


Самостійна робота учнів з підручником, складання схеми «Методи генетичних досліджень».

«Методи генетичних досліджень»

Методи генетичних

досліджень



Суть метода

Гібридологічний

Дослідження характеру успадкування ознак за допомогою системи схрещування.

Генеалогічний

Вивчення родоводів організмів.

Популяційно-статистичний

Вивчення частоти зустріваності алелей у популяціях організмів,

Цитогенетичний

Дослідження особливостей хромосомного набору (каріотипу) організмів.

Біохімічний

Аналіз спадкових захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин.

Близнюковий

Вивчення однояйцевих близнят, з’ясовуючи роль чинників довкілля у формуванні фенотипу особин.

Дерматогліфіки

Грунтується на вивченні рельєфу шкіри на пальцях, долонях і поверхні підошв. Малюнок цей індивідуальний для кожної людинию він встановлює ступінь спорідненості людей.

Метод культивування нестатевих (соматичних) клітин

Клітини для досліджень беруть з різних органів і тканин та вирощують їх на штучних поживних середовищах, дає можливість вирішувати різні питання генетики людини, які неможливо розв’язати на цілісному організмі.

Методи генетичної інженерії

Учені виділяють з організмів окремі гени або синтезують їх штучно, також перебудовують певні гени і вводять їх у геном іншої клітини чи організму.

Схрещування

Поєднання генетичного матеріалу різних особин в одній. Воно може бути моногібридним, дигібридним, полігібридним.


ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати визначення основних генетичних понять:

ген, гібрид, алель, алельні гени, генотип, фенотип, домінантна ознака, рецесивна ознака, гомозигота, гетерозигота, локус, промотор, екзон, інтрон, сплайсинг, фенетика.


V. Узагальнення та систематизація знань.

З усього вивченого на уроці можна зробити висновки, що всі організми мають універсальну властивість – спадковість – здатність передавати свої ознаки та особливості індивідуального розвитку нащадкам.

Завдяки спадковості зберігається стабільність біологічних видів. Але ж протягом життя організми змінюються, тобто набувають нових ознак. Це пов’язано з іншою біологічною властивістю – мінливістю, тобто здатністю організмів набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку.
VІ. Підведення підсумків уроку.

Описати свій фенотип.


VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Вивчити §4, 5

Творче завдання с.26, 33



За бажанням учнів! Проаналізувати ознаки членів своєї сім’ї на належність їх до домінантних чи рецесивних генів.

Скласти своє генеалогічне дерево та проаналізувати його.



Тема уроку: Закономірності спадковості.

Закони Г.Менделя, їх статистичний характер та цитологічні основи.
Мета.

Освітня.Продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити із закономірностями спадковості як однієї із основних властивостей живого; розкрити сформульовані Г.Менделем закони успадкування ознак (три закони).

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні біологічні закономірності (спадковість, мінливість) та їхнє значення для процесів життєдіяльності організмів.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до організмів та їхніх спадкових ознак.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Міжпредметні зв ́язки: медицина, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки
Основні поняття та терміни: закони успадкування ознак, закон “чистоти гамет”, гомозигота, гетерозигота, дигетерозигота, рекомбінація, альтернативні ознаки, моногібридне схрещування, дигібридне схрещування, аналізуюче схрещування, решітка Пеннета, парентес,
ХІД УРОКУ

І.Організація класу.

Розминка. „ Якщо хочеш бути щасливим, то будь ним", - повчав Козьма Прутков. Наш оптимізм - запорука щасливої долі. Спробуйте оцінити свій оптимізм. Для цього запишіть у таблицю позитивні і негативні події останніх днів.

Позитивні події.

Негативні події.







Переважання позитивних подій свідчить про ваше оптимістичне ставлення до життя. Оптимізм зміцнює долю людини.
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
На дошці написані основні генетичні поняття, але без визначень. Доповнити їх:
- Алель ………….

- Алель ні гени …………….

- Ген ………..

- Генотип……………

- Гібрид ……………..

- Гомозигота………………

- Гетерозигота ………………..

- Гібридологічний метод ……………………

- Моногібридне схрещування ……………………..

- Дигібридне схрещування …………………

- Домінантний ген ……………………

- Рецесивний ген …………………..

- Спадковість ……………………..

- Фенотип ……………………..

- Генетика ………………………
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Для відкриття законів спадковості повинен був прийти час Г.Менделя. І він настав...

Абат Мендель любив приймати гостей у своїх покоях. Показуючи їм монастирський сад, що його він з любов'ю доглядав усе життя, між іншим кидав новачкам: „А тепер я вам відрекомендую своїх дітей". І, натішившись миттєвим збентеженням необізнаних (як?! - у ченця діти?), підводив їх до палісадника, де буйно квітував духмяний горошок. „ Ось тут я ставлю свої досліди", - казав він.

Чи збагнули сучасники Менделя, що поряд з ними дихав і сміявся Геній? „ Мій час ще настане ", - мовив Мендель серед байдужого мовчання, що панувало навколо. Ці слова виявилися пророчими. В 1900 році, перевідкривши закони Менделя, світ був вражений красою логіки експерименту дослідника і точністю його розрахунків.



  • Що є передумовою успіху досліджень Менделя?

  • Що стало для Менделя точкою опори, яка дозволила йому побачити таємний механізм зсередини?

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.



Проблемне запитання.

  • Чи досить важливим є те, що Г.Мендель у свій час сформулював свої закономірності успадкування ознак. Ми повинні встановити: яке значення на сьогодні мають встановлені ним закономірності?


ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
1.Дослідження Г.Менделя, гібридологічний метод.

(Розповідь)
Гібридологічний метод Г.Мендель поклав в основу своїх дослідів , він є основою класичної та сучасної генетики.

Суть його полягає в схрещуванні (утворенні гібридів) організмів, що відрізняються один від одного за однією чи кількома ознаками - (взаємноальтерна- тивними, тобто взаємопротилежними ).


Основні правила гібридологічного методу, розробленого Менделем:

  • схрещувані організми мають належати до одного виду;

  • схрещувані організми мають чітко різнитися окремими ознаками;

  • ознаки, що вивчаються, мають бути константними, тобто відтворюватися з покоління в покоління при схрещуванні в межах лінії (батьківської форми);

  • необхідні характеристика й кількісне врахування всіх класів розщеплення, якщо воно спостерігається в гібридів першого й наступних поколінь.

2.Закони Г.Менделя:

1 - закон одноманітності гібридів першого покоління;

2 - закон розщеплення ознак;

3 - закон незалежного розщеплення (комбінування) ознак.

(Розповідь)

3.Закон “чистоти гамет”: кожен організм дістає один ген від матері, другий від батька.



(Розповідь)

Кожна з гамет не може одночасно нести 2 алельних гени.

4.Цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості

(Розповідь з елементами бесіди)
- гомозигота - АА – за домінантною ознакою,

- аа – за рецесивною ознакою.

- гетерозигота – Аа.

Отже:


- соматичні клітини мають набір хромосом 2n, тобто алельні гени парні;

- гомозиготна особина може продукувати лише один сорт гамет, а гетерозиготна – два.



Генетична символіка
Р — генотипи батьківських форм.

Fгенотипи потомства, діти.

А — домінантна ознака (панівна), один з алельних генів.

а — рецесивна ознака (пригнічувана), один з алельних генів.

Аа — гетерозиготний стан двох алельних генів.

АА домінантний гомозиготний стан двох алельних генів.

аа рецесивний гомозиготний стан двох алельних генів.

АаВЬ дигетерозигота,

АаВЬСстригетерозигота.

х — схрещування.

♀— материнський організм.

♂— батьківський організм.
5.Моногібридне схрещування.

(Розповідь з елементами бесіди)
6. Дигібридне схрещування.

(Розповідь)
Рекомбінація – це поєднання алелей різних генів у гаметах гібридних особин, що відрізняються від подібних поєднань у гаметах батьків.
Статистичний характер закону незалежного комбінування станів ознак можна довести, записавши хід схрещування за допомогою решітки Пеннета.

7.Проміжний характер успадкування ознак, тобто про неповне домінування домінантних генів.



(Розповідь)
8. Аналізуючи схрещування та летальні гени.

(Розповідь)

Аналізуючи схрещування здійснюється між рецесивною та домінантною за фенотипами особинами. Дає змогу вже в І поколінні гібридів визначити генотип особини за фенотипом.




  1. Теорія імовірності в генетиці: імовірність випадкового поєднання дорівнює відношенню кількості випадків, що сприяють цьому до загального числа всіх випадків.

(Розповідь)
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Записати формули у зошит.
1. Статистичного характеру закону одноманітності:
АА х аа = Аа 100% за фенотипом і генотипом.
2. Статистичного характеру закону розщеплення:

Аа х Аа = АА; Аа; аа.


1 : 2 : 1 - за генотипом

3 :1 - за фенотипом.


3. Статистичний характер закону незалежного комбінування ознак:

АаВв х АаВв = 9 : 3 : 3 : 1 - за фенотипом.

4. Статистичний характер проміжного успадкування ознак:

1 : 2 : 1 - за генотипом і фенотипом.


V. Узагальнення та систематизація знань.
Зробити відповідні висновки та узагальнення.

Відповідь на проблемне запитання.


VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Вивчити §6

Розв’язати задачі с.41

Проблемне завдання с.41

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка