Г. С. Сковороди цивілізаційний поступ сучасної освіти І науки



Сторінка26/29
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.58 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ТА ЙОГО РОЛЬ У ТРАНЗИТИВНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Фань Хуй

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор Н.В. Шиловцева

В сучасних умовах роль людини у виробництві суттєво змінилась: людина є не тільки найважливішим елементом виробничого процесу на підприємстві, але й головним його стратегічним ресурсам. У соціально економічний системі виробництва виникає необхідність спільного розвитку та узгодження між робітниками і роботодавцями трудової політики на всіх рівнях суспільного виробництва з метою підвищення ефективності праці. Соціальна трудова політика обумовлює визначення критеріїв соціальної справедливості і становлення гарантій захисту ефективності праці суб’єктів соціального партнерства. Саме тому вирішальним моментом розвитку соціально трудових відносин є формування представницьких структур – професійних спілок та об’єднань працедавців, які відносяться до інституалізованих груп інтересів політико-економічної сфери, та виявляються проявом становлення та розвитку соціального партнерства, методом регулювання трудових ресурсів.

Головною метою існування соціального партнерства є створення державою певного кола координуючих механізмів, які здатні забезпечити соціальну злагоду в масштабах всієї країни, сприяти досягненню конкретних угод в окремих галузях.Соціальне партнерство має цілком визначене суспільне призначення: створення і діяльність певних органів, впровадження в життя гуманістичних ідей і принципів регулювання соціально-трудових відносин, розробку, прийняття і реалізацію конкретних взаємовигідних рішень. Суспільне призначення соціального партнерства полягає також і в практичному втіленні узгодженої соціально орієнтованої політики, у сприянні врегулюванню соціальних конфліктів, подоланню кризових явищ, в кінцевому підсумку — зростанні якості життя громадян країни в найширшому розумінні.Для успішного виконання своїх суспільних функцій система соціального партнерства має включати в себе такі елементи.



  • сукупність постійних і тимчасових дво-, три- і багатосторонніх органів, що формуються представниками найманих працівників та роботодавців, а також виконавчої влади і здійснюють взаємодію між ними на різних рівнях регулювання соціально-економічних відносин (національному, регіональному, галузевому, рівні підприємств та їхніх підрозділів);

  • сукупність різних спільних документів (колективних договорів, угод, рішень, ухвал тощо), які схвалюються цими органами на основі взаємних консультацій, переговорів між зацікавленими сторонами і приймаються ними до виконання;

  • відповідну культуру, традиції, форми взаємодії, співвідношення вказаних органів і порядок, послідовність розробки й виконання, пріоритетність документів, які ними приймаються.

РАСПРЕДЕЛЕНИЕ КАДМИЯ И СВИНЦА В КОРНЕВОЙ СИСТЕМЕ КУКУРУЗЫ ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ В УСЛОВИЯХ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ЧЕРНОЗЕМА ТИПИЧНОГО ТЯЖЕЛЫМИ МЕТАЛЛАМИ

Елена Федорова

Научный руководитель – доктор сельскохозяйственных наук, профессор Т.А. Гринченко

В последние годы существенно возрос интерес к возможности использования растений в качестве биоиндикаторов загрязнения среды тяжелыми металлами, что требует знания закономерностей их поступления в растения и распределения по органам и тканям. Решение этих задач возможно с помощью гистохимических методов, которые, однако, пока еще недостаточно используются для изучения локализации тяжелых металлов в тканях растений.

Данные исследования проводили с проростками кукурузы сорта «Харьковская 325 МВ». Семена проращивали в течение трех суток в темноте при t=27оС на фильтровальной бумаге, смоченной дистиллированной водой. Трехдневные проростки пересаживали в чашки Петри на фильтровальную бумагу, смоченную растворами солей нитратов кадмия (1.10-4М и 5.10-4М) и свинца (1.10-3М и 1,5.10-3М). Для контрольного варианта использовали дистиллированную воду. В качестве реагента для гистохимического выявления металлов использовался дитизон, который обладает высокой чувствительностью к кадмию и свинцу. Для определения локализации кадмия и свинца в растениях после их инкубации с соответствующими солями в течение 1, 24, 48 и 120 часов готовили серии поперечных срезов корня, выполненные с помощью безопасной бритвы (на разном расстоянии от апекса). Серии срезов помещали на предметное стекло, на которое наносили 3-4 капли аналитического реагента, и через несколько минут рассматривали под микроскопом при разных увеличениях. Локализацию кадмия и свинца определяли по красному окрашиванию тканей корня.

Исследованиями установлено, что торможение процесса роста является одним из наиболее ранних симптомов неблагоприятного влияния ионов свинца и кадмия на растения. Характер реакции проростков кукурузы на увеличение концентрации тяжелых металлов более наглядно проявлялся при воздействии ионов свинца и выражался в подавлении ростовых процессов. При гистохимическом исследовании распределения кадмия и свинца в срезах корней было обнаружено, что отложения дитизонатов металлов наблюдались, главным образом, в зонах ризодермы и экзодермы. В перицикле кристаллы дитизонатов не были обнаружены.

Начиная с 24 часов инкубации, проявлялись заметные различия в распределении свинца и кадмия в растениях, выращенных при разной концентрации металлов. Характер распределения металлов по корню был одинаков во всех случаях. Однако при большей концентрации свинца и кадмия окрашивание оказалось ярче, что свидетельствует о более высоком накоплении металлов.

Установлено, что ингибирование ростовых процессов вегетативных органов под влиянием ионов свинца и кадмия на ранних этапах онтогенеза у однолетних злаков сопровождается замедлением ростовых процессов.

У корней, находящихся в растворах с концентрациями 1.10-4М для нитрата кадмия и 1.10-3М для нитрата свинца апекс становился тоньше и вытягивался в виде «носика». Переход от носика к выше расположенным участкам корня был достаточно резким. Корневые волоски развивались ближе к апексу (по сравнению с контролем), что свидетельствует о меньшем размере растущей части корня. Хотя боковые корни появлялись в то же время, что и у контрольных корней, в последнем случае их зачатки распределялись достаточно равномерно по длине соответствующей зоны корня, а в присутствии кадмия и свинца боковые корни чаще располагались группами.

При инкубации растений с использованием раствора нитрата свинца при концентрации 1,5.10-3М корни прекращали рост в течение первых суток. Они постепенно темнели от апекса к базальной части. Корневые волоски были практически неразличимы. По сравнению с контролем, на поперечных срезах этих корней было отмечено, что кадмий и свинец в больших количествах откладывались преимущественно в клетках ризодермы и мезодермы корня.

Через 48 часов при инкубации проростков с использованием растворов с большей концентрацией ТМ кадмий и свинец проявлялись во всех тканях корня более интенсивно, чем через 24 часа. К этому времени наблюдалось разрушение значительной части клеток коры. В корнях, растущих в растворах с меньшими концентрациями ТМ, количество кадмия и свинца заметно увеличивалось в тех же самых местах как и через 24 часа – корневом чехлике, ризодерме и мезодерме.

Эксперименты показали, что эндодерма играет барьерную роль в транспорте металлов по корню и лишь незначительные их количества проникают в проводящие ткани. В перицикл эти металлы практически не поступают. Как эндодерма, так и клетки центрального цилиндра, благодаря структурным особенностям их клеточных стенок, предотвращают проникновение тяжелых металлов в значительных количествах в клетки перицикла, что обусловливает нормальное заложение боковых корней.

Также установлено, что ингибирование ростовых процессов вегетативных органов под влиянием ионов свинца и кадмия на ранних этапах онтогенеза у однолетних злаков сопровождается замедлением ростовых процессов. Полученные данные свидетельствуют о возможности эффективного использования гистохимического метода для выявления мест локализации тяжелых металлов в тканях растений уже на ранних этапах онтогенеза. Детализация происходящих событий и, в частности, изучение протекания конкретных физиологических реакций в этих условиях, представляет собой задачу дальнейших исследований.



ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Роман Федосов

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Л.В. Беземчук

Інтеграція у перекладі з латинської мови – відтворення, об’єднання частин у єдине ціле. Особливістю інтеграції в навчанні є змога надати учням бажану уяву про єдність світу, що їх оточує через органічний зв’язок навчальних дисциплін, зокрема музичного мистецтва та літератури, природничих наук тощо.

Інтегроване навчання – це процес індуктивно-дедуктивний, сутність якого полягає у вивченні теми від конкретного матеріалу до загального та від загального до конкретного. Такий процес реалізується під час вивчення спільних, суміжних або схожих певною мірою тем різних предметів як художньо-естетичного циклу так і предметів інших наук.

Інтегровані уроки як форма організації навчально-виховного процесу з музичного мистецтва розглядались такими вченими як А. Апарін, Т. Атамалян, О. Стечкевич, О. Нижник.

Проблема взаємозв’язку мистецтв є актуальною в змісті музичної освіти. У музично-педагогічній науці ідеї інтеграції мистецтв реалізуються у формі бінарних уроків різних рівнів. На підставі загальнопедагогічних поглядів виділяється 2 види інтеграції, з яких можна виділити 5 її рівнів.

Отже, до видів інтеграції належать:

1. Горизонтальна – об’єднання схожого матеріалу у різних навчальних предметах;

2. Вертикальна – об’єднання одним викладачем у своєму предметі матеріалу, який тематично повторюється на різному рівні складності; до рівнів інтеграції відносимо:

1. Тематичний – два-три навчальних предмети розкривають одну тему. Характер наочно-пояснювальний.

2. Проблемний – одну проблему учні вирішують на декількох предметах.

3. Концептуальний – концепція розглядається різними предметами у сукупності усіх їхніх засобів та методів.

4. Теоретичний – філософське взаємопроникнення різних теорій.

5. Діалектичний рівень вимагає використання понять та принципів різних дисциплін, синтез конкуруючих теорій.

У загальноосвітній школі для уроків мистецтва найбільш ефективним є тематичний рівень інтеграції, оскільки теми щодо засвоєння знань засобів художньої виразності твору чи змісту художніх творів розглядаються на уроках музичного мистецтва, літератури, образотворчого мистецтва, художньої культури комплексно. Але методичне підґрунтя для визначення змістовних характеристик цього рівня ще недостатньо розкрите і потребує подальшого та найбільш детального вивчення.

ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС «ЖИВА ГЕОМЕТРІЯ»

ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Максим Федунов

Наукові керівники – кандидат педагогічних наук, доцент М.В. Лаптєва;

викладач В.В. Пікалова

В усі часи одним із провідних завдань системи освіти є підготовка всебічно розвиненої особистості. Дистанційна форма навчання сьогодні дає можливість створення систем масового, безперервного навчання і, як наслідок, професійно вдосконалюватися. Використання цих систем може бути доступним кожному, незалежно від часу та простору.

У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси – інформаційні продукти, які є достатніми для навчання окремим навчальним дисциплінам. Використання технологій дистанційного навчання дозволяє: підвищити якість освіти за рахунок використання новітніх технологій, сучасних засобів і методів навчання; урізноманітнити зміст освіти шляхом створення спеціальних дистанційних курсів; зменшити витрати на здійснення навчання; збільшити кількість людей, які прагнуть навчатися; здійснювати професійну підготовку та перепідготовку кадрів, а також підвищувати їх кваліфікацію; в системі шкільної освіти – доповнити або поглибити базові курси з окремих предметів.

Таким чином бачимо, що дослідження, пов’язані з питаннями дистанційної освіти, є актуальними. Метою нашого дослідження є розробка дистанційного курс «Жива геометрія» для реалізації дослідницького підходу у навчанні математики учнів 10-11 класів.

У відповідності до означеної мети були поставлені такі завдання: проаналізувати напрями впровадження дистанційного курсу в системі шкільної освіти; проаналізувати програмні та методичні ресурси реалізації дослідницького підходу у навчанні математики; спроектувати і реалізувати курс «Жива геометрія»; провести апробацію розробленого дистанційного курсу.

Даний курс спрямований на те, щоб учні старших класів мали змогу повторити, систематизувати, узагальнити знання з планіметрії. Курс розрахований на 4 тижня та включає в себе як теоретичний, так і практичний матеріал.

Предметною основою курсу є розділ планіметрії, представлений наступними темами: геометричні побудови, трикутники, чотирикутники, геометричні перетворення, геометричні доведення, зв’язок алгебри з геометрією. Курс створено у середовищі Moodle. Технологічна підтримка – пакет GeoGebra.

Мета курсу – навчити учнів бачити та застосовувати математику у реальному житті, будувати та досліджувати математичні.

Курс розраховано на потреби учнів 10-11 класів, що вже вивчили предмет, але прагнуть вдосконалити, поповнити та систематизувати наявні знання. Проходження курсу дає змогу підготуватися до випускних іспитів в середній школі та допоможе підготуватися до вступних іспитів у вищі навчальні заклади.

ПОШИРЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГЕЛЬМІНТІВ СЕРЕД

НАСЕЛЕННЯ ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ м. ХАРКОВА

Ніна Філіпова

Науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент О.Ю. Мухіна

В останні роки значно збільшується кількість хворих на гельмінтози. Гельмінтози – це поширені хвороби людини та різних видів тварин, викликані гельмінтами. Нині паразитарні хвороби залишаються найбільш розповсюдженими хворобами людства. Більш 270 видів гельмінтів і 18 видів простіших викликають хвороби людей в усіх державах світу.

Росту захворюваності на гельмінтози в Україні сприяють такі фактори, як забруднення оточуючого середовища, ослаблений імунітет, вживання в їжу неякісних продуктів, води, низький рівень гігієнічної культури населення, відсутність уваги до цього питання лікарів та міграційні процеси населення. Усі і ці фактори вказують на те, що увага до гельмінтозів та розповсюдження їх серед населення стає більш актуальною.

У численних роботах, опублікованих за останні роки, автори відмічають достатньо широке розповсюдження гельмінтів серед населення України, зараз зареєстровано близько 30 видів (Федотова, 2007).

Дослідження проводилися на базі санітарно-епідеміологічної станції Жовтневого району м. Харкова в період 2007–2009 рр. За статистичними даними за цей час було обстежено 98187 осіб, з них – 38514 дітей і 59673 дорослих. Всього було виявлено 1241 інвазовану особу.

У результаті досліджень нами було виявлено, що за 2007 рік було обстежено 27576 осіб. Інвазованість гельмінтами складає – 426 осіб. Серед захворюваності на гельмінтози переважає аскаридоз у робітників різних сфер обслуговування. Це пояснюється тим що, люди приділяють недостатньо уваги засобам особистої гігієни та вживають у їжу немиті овочі та фрукти.

За 2008 рік обстежено 3109 осіб, інвазованих – 426. Найбільш зустрічались випадки захворюваності на стронгілоідоз у підлітків. Спосіб зараження подібний до аскаридозу.

В 2009 році обстежених – 67502 особи, інвазованих – 389. В цьому році спостерігаються найбільші випадки зараження на ентеробіоз серед організованого дитячого населення (дитячі дошкільні заклади – 71 особа, школи-інтернати – 8 осіб, загальноосвітні школи – 101 особа, інші організовані заклади – 42 особи). Інші контингенти – 167 осіб.

Такі дані масового захворювання на гельмінтози поперед усе викликані тим, що низький рівень санітарно-технологічного забезпечення дитячих закладів, незабезпечення у повному обсязі противоепідеміологічних заходів на робочих місцях у дорослих, купівля продуктів на стихійних ринках та недостатня їх термічна обробка, недотримання особистої гігієни, особливо серед дітей.



ЖІНОЧІ ОБРАЗИ У ТВОРЧОСТІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ

Оксана Харківська

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Р.В. Мельників

Жіноча тема – центральна у творчості О. Кобилянської та й загалом у літературі раннього українського модернізму, творці якого перебували під впливом феміністичних ідей.

Питання соціального і морально-етичного становища жінки, переосмислення її ролі й місця ставали ключовими для письменниці та її колег по перу, передусім Лесі Українки та Н. Кобринської.

Образ «нової жінки», що постав вже у перших повістях О. Кобилянської «Людина» й «Царівна», став своєрідним маркером початку нового етапу в нашому письменстві.

Жінка в рецепції О. Кобилянської має сильний характер та спроможна на виклик суспільству, піддаючи активній світоглядній ревізії його ґендерні стереотипи. І саме цим вона кардинально відрізняється від жіночих образів попередньої літературної доби.

Як слушно відзначала С. Павличко, «Літературний образ жінки ХIХ століття – “покритки”, “бурлачки”, “повії”, що були квінтесенцією горя, нещастя й немочі, відступив перед “царівною” і “одержимою духом”. В українській літературі вперше прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним і феміністична ідея».

Iдеал О. Кобилянської – жiнка освiчена, iнтелiгентна, з високими духовними запитами i прогресивними поглядами, і водночас – здатна на високі почуття, з люблячим i нiжним серцем. Людина мисляча, горда, відважна, здатна творити добро, відстоювати право на щастя.

Героїня «Людини» Олена Ляуфлер в останньому варіанті твору –жінка широких поглядів, яка домагається права бути саме людиною. Це не просто історія однієї жіночого долі, а твір, який піднімає гостру проблему становища жінки в суспільстві.

У значно ширшому контексті тогочасного життя розкривається образ Наталки Верковичівни з повісті «Царівна». В її образі письменниця втілює ідеал гордої, непокірної жінки-інтелігентки, яка має відвагу відстоювати свої погляди, стверджувати думку: «Свобідний чоловік з розумом – се мій ідеал».

Ця тема розробляється письменницею і в пізніших творах, зокрема – «Ніоба», «Через кладку», «За ситуаціями» і тим самим збагачується та урізноманітнюється портретну галерея жіночих образів.

Письменниця прагнула моделювати образи і типи, які своїми ідеалами піднімаються над сірою буденністю, ламають заскорузлі звичаї й традиції, шукають сенсу буття. «Кобилянську вабила романтична надлюдина, – зазначає С. Павличко, – але в баченні письменниці вона була, безсумнівно, жінкою». Відтак характерний для модернізму ніцшеанівський мотив зазнає у творчості української письменниці доволі оригінальної трансформації.



СИСТЕМА ОБРАЗОВАНИЯ В ИРАНЕ

Ховех Фатемех

Научный руководитель – кандидат педагогических наук, доцент С.А. Васильева

Анализируя систему образования в Иране, с целью выявления особенностей ее организации, можем подчеркнуть, что в Иране сложилась самобытная система образования в период правления шахской династии Сасанидов (начиная с 241 года). В 20 веке французская система образования заменила иранскую систему, после победы Исламской революции 1979 года. С тех пор система образования страны изменилась и стала более качественной. Основной задачей образования сегодня в Иране является исламизация программ обучения всех ступеней: дошкольного начального, среднего, высшего.

В дошкольных заведениях, где учатся дети 5-6 лет на протяжении 1 года, с целью овладения умениями восприятия; развития речи, умениями мыслить, а также подготовки дошкольников к поступлению в начальные классы средней школы.

Методы обучения в дошкольном заведении состоят из методов устного изложения знаний учителем и активизации познавательной деятельности учащихся: рассказ, объяснение, беседа; методов закрепления изучаемого материала: беседа, работа с учебником; методов проверки и оценки знаний, умений и навыков учащихся: повседневное наблюдение за работой учащихся, устный опрос. К особенностям методов обучения дошкольников можно отнести работу с серией картинок, с литературными произведениями и систему игровых упражнений.

Система среднего образования в государственных и частных школах состоит из 5 ступеней и включает в себя дошкольные, начальные, средние классы, старшие классы и довузовские курсы. Цель обучения в средней школе – воспитание нравственности и религиозного доверия учеников, развитие общих знаний, определение способностей учеников в разных сферах.

Начальное образование длится 5 лет, с 6 до 11 лет. Цель обучения научить учиться, развить умение наблюдать, подчиняться и подчинять. Изучаемые предметы: литература, математика, религия, естественные науки, «Коран» (священная книга мусульман), география, история, физкультура и искусство.

Среднее образование (с 11 лет) включает более глубокое изучение тех же предметов, что и на предыдущем уровне, а так же добавляется иностранный язык. Обучение в старших классах длится 3 года, с 14 до 17 лет. В первый год учащиеся изучают, кроме выше перечисленных предметов, химию, физику, логику, философию и психологию. На втором годе каждый ученик выбирает одно из 5 направлений: математика и физика, естественные науки, литература, религия или технические науки. Довузовский курс 1год (17-18 лет). Это дополнительный курс его цель подготовка учеников к поступлению в высшее учебные заведения.

Таким образом, система образования в Иране имеет свои особенности в структуре, целях и методах обучения.

ОСОБЛИВОСТІ ЕСТЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ УСТАНОВ

Ірина Хрустальова

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент А.О. Денисенко

Професійна підготовка вихователя дитячого закладу в педагогічному ВНЗ передбачає вивчення циклу естетичних дисциплін, в тому числі музики з методикою викладання. Це обумовлено тим, що музика необхідна кожній людині, а не окремим від природи музично обдарованим людям. Музичне виховання, на думку В. Сухомлинського є основою, культури людини, без нього не може бути повноцінного розвитку людини, тим більше становлення її професійності як педагога.

Комплекс музичних дисциплін, що включений у програму ВНЗ повинен сприяти естетичному вихованню студентів, надавати знання основ музичної науки й навички практичної діяльності. Тому головною метою музичної освіти працівників дошкільних закладів у педвузі є підготовка такого вихователя який би мав потребу у високохудожніх музичних творах, володів певним рівнем музичної грамоти, гри на музичному інструменті, основами вокалу, для того щоб вести постійну роботу з музичним керівником з музично-естетичного розвитку дітей.

Вихователь повинен володіти добре розвинутим музичним слухом, співочим голосом, мати навички читання нот, добре розбиратись у писемному репертуарі, знати методику співочої роботи з дітьми. Всі ці якості повинні прищеплюватись студентам на спеціальних заняттях з постановки голосу, музичного інструменту, хорового співу, методики музичного виховання.

Завдання музичного виховання мають такий напрямок:



  • підвищити музичну культуру і розвинути художній музичний смак;

  • розвинути музичні здібності й співочий голос,навчити співав у хорі;

  • ознайомити з елементами керівництва з дитячим колективом під час співів, сформувати навички гри на музичному інструменті.

Ці завдання реалізуються в процесі вивчення таких дисциплін як музична література з елементами аналізу музичних творів, теорія музики з елементами сольфеджіо, хоровий спів та елементарна методика керівництва співом дітей, індивідуальне навчання гри на музичному інструменті, індивідуальне навчання вокалу.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка