Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки: 020303 Філологія Спеціальності



Сторінка15/21
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.56 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21


С. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОЗДІЛИ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ

Освітньо-кваліфікаційний рівень – Бакалавр


Ідентифікація

Історія України

Опис

Стародавня історія України. Княжа доба. Литовсько-польська доба. Козацька доба. Доба українського національного відродження. Доба українського державного відродження. Радянська доба. Доба незалежної України

Попередні умови

Цілі та завдання



Мета – стислий і системний виклад історії українських земель від найдавніших часів до сучасності, спрямований на ознайомлення з найважливішими закономірностями та подіями вітчизняної історії в широкому контексті історії слов’янських народів, європейської та світової цивілізації.

Завдання – вміти співвідносити історичні події, процеси з періодом, епохою на основі знання періодизації історії.



Бібліографія

Бойко О. Д. Історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.,2005. – 688с. Борисенко В. Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996. – 616с. Грушевський М. С. Історія України. – К., 1992. – 228с. Дорошенко Д. І. Нарис історії України. – Львів, 1991. – 574 с. Дорошенко Д. І. Нарис історії України. – Львів, 1991. – 574 с. Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К.,1998. – 416 с. Крип’якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990. – 520 с. Полонська-Василенко Н. Історія України: В 2 т. – К., 1992. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – 510 с.

Викладацький склад

викладач Скус Ольга Володимирівна

Тривалість

На вивчення дисципліни відводиться 108 години. З них: 2 години на тиждень лекцій; 2 години на тиждень семінарських занять та 2 години на тиждень СРС. Теоретичне навчання - 17 тижнів.

Обов’язкова чи вибіркова

Обов`язкова

Форми та методи навчання

Лекції та семінарські заняття в аудиторії, самостійна робота поза розкладом

Оцінювання

У кінці семестру - екзамен

Мова

Українська

ECTS-кредити

3

Ідентифікація

Іноземна мова (англійська)

Опис

Навчання англійської мови являє собою самостійний та завершений курс, що має свій зміст і структуру. Передбачається наступність вузівського та шкільного курсів навчання англійської мови і відбивається специфіка вузівського курсу.

На розвиток усного мовлення використовується більше половини годин, відведеним навчальним планом.

Навчання читання припускає виконання студентами системи навчальних дій, що поступово ускладнюються, завдяки чому здійснюється перехід від недиференційованого навчання до диференційованого читання, а від нього до читання з різними задачами. У залежності від характеру задач, що розв`язуються у конкретній навчальній ситуації, розрізняють ознайомлювальне, переглядове і вивчаюче (поглиблене) читання. Професійна спрямованість у навчанні читання виражаєтьсся головним чином у тематичній орієнтації текстів на спеціальність студентів, а також у послідовному (поетапному) розширенні області використання студентами отриманої при читанні інформації зі своєї спеціальності.

Усне мовлення як комплексна навчальна діяльність у програмі розглядаються в аспектах говоріння й аудіювання. Процес навчання усного мовлення являє собою виконання системи навчальних мовних дій від елементарних висловлювань до участі в бесіді, що є навчальною моделлю усної форми спілкування.

Письмо розглядається як засіб навчання і реалізується у вправах, призначених для навчання різним видам мовленнєвої діяльності.

Переклад у письмовій та усній формах використовується протягом усього курсу як допоміжний засіб навчання і контролю, а також як один з можливих способів передачі отриманої при читанні інформації.


Попередні умови

Цілі та завдання



Метою навчання англійської мови є формування комунікативної компетенції студентів у межах тематики фаху, а також розвиток умінь та навичок читання, аудіювання, розуміння та перекладу фахової літератури як за допомогою словника, так і без нього.

Дана мета передбачає такі завдання:

1). Практичне оволодіння фонетичною будовою англійської мови, що передбачає вивчення основних правил читання та транскрибування звуків та вивчення інтонаційного ладу англійської мови.

2). Навчання основних граматичних категорій. Вивчення часових форм дієслів неозначеного , тривалого, доконаного, недоконаного та доконано-тривалого часу, активного та пасивного стану, відповідно до потреб усного мовлення та читання.

3). Формування навичок та вмінь усного мовлення у побутовій та фаховій сферах спілкування.

4). Формування вмінь та навичок читання та реферування фахової оригінальної літератури з метою одержання необхідної інформації.

5). Формування навичок роботи зі словником та граматичними таблицями, що є необхідним для самостійної роботи з фаховою літературою.

6). Формування навичок основ спілкування англійською мовою в обсязі матеріалу, передбаченого програмою.

Важливим завданням навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах є формування у студентів вмінь та навичок самостійної роботи. Особливого значення набуває при цьому вміння користуватись довідковою літературою, самостійно працювати з оригінальними текстами.

З цією метою навчальний процес здійснюється зокрема на засадах кредитно-модульної системи навчання, яка спрямована на розвиток самостійного мислення студентів.

Програма передбачає навчання умінню вести діалог англійською мовою, розвиток уміння сприймати англійську мову на слух, читати та розуміти оригінальні тексти з фаху, що містять відомості з сучасних галузей науки і техніки.


Бібліографія

  1. English, Deutsch, Francais. Посібник з іноземної мови для студентів немовних спеціальностей вищих закладів освіти/ За ред. Бріт Н.М. – К.: Знання, 2000. – 266 с.

  2. English: / Посібник з ангійської мови для студентів гуманітарних спеціальностей вищих заклкдів пед. освіти. Умань: АЛМІ, 2005. – 100 с.

  3. Короткий довідник з граматики англійської мови/ Упор.Безлюдний О.І., - Умань: УДПУ. 1990. – 68 с.

Викладацький склад

Білецька Ірина Олександрівна

Гончаренко Світлана Адамівна

Іванчук Галина Петрівна


Тривалість

Загальна кількість год. – 258

Тижневих год. – 2



Обов’язкова чи вибіркова

Обов`язкова

Форми та методи навчання

Практичні заняття, бесіда, метод тестування, перекладні та безперекладні, візуальні та аудіовізуальні

Оцінювання

ІІ семестр – залік, IV семестр – залік, V семестр – екзамен


Мова

Англійська

ECTS-кредити

2

Ідентифікація

Фізичне виховання

Опис

Легка атлетика: спринт, стрибки в довжину, середні та довгі дистанції, силові вправи. Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики. Спортивні ігри: волейбол, баскетбол (елементи техніки та тактики, навчальна двохстороння гра).

Попередні умови

Цілі та завдання



Мета - сприяння в підготовці інтелігентних, високоосвічених, здорових, гармонійно розвинених, компетентних у вибраній спеціальності фахівців з високою творчою і громадською позицією, готових до довголітньої високопродуктивної праці і захисту інтересів держави.

Завдання - включення студентів університету в реальну фізкультурно-спортивну практику, формування у студентів потреби до зміцнення здоров’я, фізичного вдосконалення різнобічними засобами і формами фізичного виховання, культури здорового способу життя, навичок самостійних занять фізичними вправами протягом всього життя, спортивне вдосконалення студентів.

Бібліографія

Закон України „Про фізичну культуру і спорт” // Куроченко І. Фізична культура і спорт. Довідник. – К., 2004. – С. 5.

Степко М.Ф. та ін. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальна програма. – Київ – Тернопіль: Вид. ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – 18 с.

Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 232 с. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання. – Львів: ЛОНМІО, 1996. – 220 с.

Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1, 2. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 248 с.



Викладацький склад

канд. пед. наук, доцент Ткаченко В.Т., канд. з фізичного виховання та спорту Безверхня Г.В., старші викладачі: Каранська Л.П., Уманський В.М., викладачі: Семенов А.А., Комар В.П., Федека М.П., Андрощук О.І., Коломоєць С.В., Плаксій С.С., Тарасенко Р.О.

Тривалість

На вивчення дисципліни відводиться 108 годин. З них: 2 години на тиждень практичні заняття.

Обов’язкова чи вибіркова

Обов’язкова


Форми та методи навчання

Практичні заняття на стадіоні, спортивних майданчиках, в спортивному залі, самостійна робота поза розкладом

Оцінювання

поточне тестування протягом семестру, залік у кінці кожного семестру

Мова

Українська

ECTS-кредити

3

Ідентифікація

Виразне читання

Опис

Техніка мовлення як необхідна передумова словесної дії. Засоби логіко-емоційної виразності читання. Основні положення засобів логіко-емоційної виразності читання. Практичне використання засобів логіко-емоційної виразності читання. Засоби емоційно-образної виразності. Виразне читання у середній школі. Підготовка твору для читання та його аналізу. Особливості виразного читання творів різних жанрів

Попередні умови.

Зв’язки з дисциплінами „Сучасна українська літературна мова”, „Вступ до літературознавства”

Цілі та завдання

Мета дисципліни – допомогти студентам педагогічних спеціальностей в оволодінні теоретичними і практичними основами мистецтва звучного слова та методикою навчання школярів виразному читанню.

Завдання дисципліни.



Засвоїти:

  1. Основні питання щодо техніки мовлення у єдності її елементів як необхідної передумови словесної дії.

  2. Положення, зміст і значення засобів логіко-емоційної виразності читання в їх органічному зв’язку.

  3. Класифікацію і принцип застосування позамовних (рухових) засобів виразності в процесі читання, мовлення (поза, жест, міміка).

  4. Особливості виразного читання і переповідання творів різних жанрів, а також загальні вимоги до цього процесу.

Навчитися:

  1. Досконало володіти дикцією, орфоепічними нормами літературного мовлення.

  2. Володіти властивостями голосу, підкоряючи їх конкретному змісту, думкам і меті мовлення.

  3. Користуватися паузами, їх різновидами і тривалостями, логічними наголосами (тактовими і головними), мелодикою і її видозмінами, темпом і його варіюванням.

  4. Емоційно впливати на слухача.

  5. Прогнозувати ефективність словесної дії у навчально-виховному процесі.

Готувати твір для виразного читання та аналізу його з учнями – проводити літературознавчий та дійовий аналіз тексту.

Бібліографія

Буяльський Б.А. Поезія усного слова: Азбука виразного читання. - К., 1990. – 255 с.; Капська А.Й. Як навчити виразно читати. – К.: Рад. шк., 1978. – 108 с.; Капська А.Й. Виразне читання на уроках літератури. – К.: Рад шк., 1980 . – 118 с.; Капська А.Й. Виразне читання. – К.: Вища шк., 1990. – 175 с.; Олійник Г.А. Виразне читання: Основи теорії. – К.: Вища шк., 1995. – 207 с.

Викладацький склад

доцент Бондаренко Геннадій Леонідович, викладач Снігур Інна Михайлівна

Тривалість

На вивчення дисципліни відводиться 54 години. З них: 2 год. на тиждень практичні заняття; та 2 години на тиждень СРС. Теоретичне навчання – 17 тижнів.

Обов’язкова чи вибіркова

За вибором університету

Форми та методи навчання

Лекції та практичні заняття в аудиторії, самостійна робота поза розкладом, творчі вправи, вправи-тренінги, самоаналіз та рецензування, метод тестування.

Оцінювання

У кінці І семестру – залік.

Мова

Українська.

ECTS-кредити

1,5

Ідентифікація

Сучасна українська літературна мова (Фонетика)

Опис

Поняття „сучасна українська літературна мова” слід розуміти як унормовану форму загальнонародної мови від часів

І.П. Котляревського, Т.Г. Шевченка і до нашого часу. Лінгвістичну основу цього курсу складають теоретичні питання української мови на сучасному етапі її розвитку. Курс сучасної української мови складається з таких розділів: фонетика і фонологія (вчення про звукову систему мови); графіка і орфографія (вчення про передачу звуків на письмі та правила написання слів і їх частин); лексикологія і фразеологія (вчення про словниковий склад і фразеологічні звороти мови); морфеміка і словотвір (учення про будову і способи творення слів); граматика – морфологія і синтаксис (учення про частини мови, форми слів і словозміну, про будову словосполучення і речення); пунктуація (вчення про систему розділових знаків, їх типи та правила вживання).



Попередні умови

Цілі та завдання



Зв’язки з дисциплінами „Історія української мови”, „Українська діалектологія”, „Практикум з української мови”, „Вступ до мовознавства”, „Старослов’янська мова”

Мета дисципліни полягає у свідомому практичному оволодінні українською літературною мовою, заснованому на вивченні її системи й підсистеми, усвідомленні значення рідної мови не лише як засобу спілкування, а й як найважливішого джерела формування інтелекту і духовно-емоційної сфери особистості через її органічний зв’язок з національними традиціями.

Завдання дисципліни:

1) подати систематизований виклад питань з фонетики, фонології, орфоепії, графіки, орфографії;

2 ) дати основні відомості про історію та походження української мови, її діалектне членування та стилістичну диференціацію.


Бібліографія

Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; Сучасна українська літературна мова / За ред. Грищенка А.П., Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін.; Сучасна українська літературна мова / За ред. Сучасна українська літературна мова. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К.: Накова думка, 1973. – 435с.; Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія: Учб. посібник. – Одеса, 1996, - 144 с. Тоцька Н.І.

Сучасна українська мова: фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981. – 183 с.



Викладацький склад

к. філол. н., доц. Розгон Валентина Володимирівна,

к. філол. наук, доц. Комарова Зоя Іванівна



Тривалість

На вивчення дисципліни відводиться 189 годин

(I семестр – 54 год., II семестр – 135 год.) З них: теоретичне навчання 17 тижнів.



Обов’язкова

чи вибіркова



Обов’язкова

Форми та методи навчання

Лекції, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота, творчі вправи, вправи-тренінги, диспут, бесіда, метод тестування.

Оцінювання

У кінці I семестру – залік,

У кінці II семестру – екзамен.



Мова

Українська.

ECTS-кредити

3,5

Ідентифікація

Старослов’янська мова (Фонетика, морфологія, синтаксис)

Опис

Фонетична система старослов’янської мови. Звукова система старослов’янської мови в порівняльно-історичному висвітленні. Морфологія. Іменні частини мови. Дієслово. Невідмінювані частини мови. Синтаксис (короткі відомості).

Попередні умови

Зв’язки з дисциплінами “Сучасна українська мова”, “Українська діалектологія”, „Всесвітня історія”

Цілі та завдання

Курс старослов’янської мови дає теоретичні і практичні знання про внутрішні загальні і часткові закони, що діяли в найдавнішу епоху в слов’янських мовах.

Він відкриває цикл історичних лінгвістичних дисциплін, а тому становить своєрідний вступ до вивчення слов’янських мов. Знання старослов’янської мови допоможе студентам глибше і всебічніше вивчати фонетичну і граматичну систему сучасних української і російської мов, закономірності їх розвитку, сприятиме глибшому розумінню мовних явищ на хронологічному зрізі. Старослов’янська мова своєю фонетичною системою і граматичною будовою найближче стоїть до праслов’янської мови, а тому її вивчення має винятково велике значення для порівняльно-історичної граматики індоєвропейських мов. Ґрунтовне засвоєння курсу старослов’янської мови закладає основи загального філологічного розвитку студентів, допомагає формуванню широкого лінгвістичного світогляду майбутнього вчителя-філолога і тим самим поліпшує професійну підготовку.

Студенти повинні знати: історію виникнення старослов’янського письма; особливості фонетичної системи старослов’янської мови; граматичні розряди слів старослов’янської мови; особливості у структурі різних розрядів слів; короткі відомості із синтаксису.

Студенти повинні вміти: читати і перекладати тексти, написані старослов’янською мовою; пояснювати фонетичні процеси, які відбувалися у старослов’янській мові у 2 пол. ІХ ст.; оцінювати звукову систему старослов’янської мови в порівняльно-історичному висвітленні; визначати розряди слів, що існували в старослов’янській мові, вказуючи на їх особливості, відмінюючи змінні частини мови; будувати форми дієслів різних способів і часів; проводити паралелі із сучасними східними та південними слов’янськими мовами.



Бібліографія

Беседина-Невзорова В.П. Старославянский язык. – Х., 1962., Иванова Т.А. Старославянский язык. – М.: Высшая школа, 1977., Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К.: Вища школа, 1975., Півторак Г.П. Українці: звідки ми і наша мова. – К.: Наукова думка, 1993., Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К.: Вища школа, 1983.,

Леута О.І. Старослов’янська мова. – К.: Вища школа, 2001.

Майборода А.В., Коломієць Л.І. Старослов’янська мова: Збірник вправ і завдань. – К.: Вища школа, 1992. – 166 с.

Смаль-Стоцький С. Українська церковнослов’янщина // Історія української мови: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1996. – С. 48–120.



Викладацький склад

Доцент Тищенко Тетяна Миколаївна, викладач Гонца Ірина Семенівна

Тривалість

На вивчення дисципліни відводиться 108 год. З них: 32 год. лекційних, 4 год. – лабораторні заняття, 32 год. – практичні та семінарські заняття, 20 год. відведено на самостійну роботу та 20 год. – на індивідуальну роботу.

Обов’язкова чи вибіркова

Обов’язкова

Форми та методи навчання

Лекції, практичні та лабораторні заняття в аудиторії, індивідуальні заняття за розкладом, самостійна робота поза розкладом, бесіда, диспут, аналіз, рецензування, метод тестування.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка