Гармонія газета для нас, батьків №14



Скачати 344.74 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір344.74 Kb.

Новоград-Волинське загальноосвітнє навчально-виховне об’єднання

Гімназія ім. Лесі Українки – дошкільний навчальний заклад”



ГАРМОНІЯ

ГАЗЕТА ДЛЯ НАС, БАТЬКІВ №14



Жити в родині – значить поділяти один з одним всі недосконалості,

всі біди, всі почуття і все ж продовжувати любити один одного

Б.С. Зигель




Зі славним ювілеєм, з 20-річчям, рідна гімназіє!





Нас 65 – творчих, талановитих

Громадсько активних

Ініціативних
М о б і л ь н и х

Надійних

Активних

Зацікавлених

Інноваційних

Яскравих

Ювілей гімназії

Стоять замріяно-стрункі берізки,

Немов чекають звідусіль гостей.

Гімназія, єдиная у місті,

Святкує свій прекрасний ювілей.

Ти – кінці і начала,

Маниш всіх нас сюди.

Тут ви всі навчались,

А ми вас навчали,

І кожен залишив свої сліди.

Тут все таке до болю рідне й близьке:

І класи, й коридори, і спортзал...

Тут вперше прозвучала наша пісня,

А хтось, напевно, вперше покохав.

Гімназія, єдиная у місті,

Святкує свій прекрасний ювілей.

Стоять замріяно-стрункі берізки

Вони вітають звідусіль гостей.


Ти – кінці і начала,

Маниш всіх нас сюди.

Тут ви всі навчались,

А ми вас навчали,

І кожен залишив свої сліди.

Мальцева В.





З ювілеєм, Гімназіє!


Слава всім, хто почесно і гідно

Носить горде звання - ГІМНАЗИСТ

Школа… Скільки незабутніх років проведено у ній! Школа – другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло й затишно, надійно і спокійно, комфортно й легко.

Такий затишок у нашій гімназії створюють учителі, учні, інші працівники. Я називаю наш освітній осередок гімназією, хоч упродовж періоду з огляду на певні обставини назва мінялася.

Так, у незабутньому 1991 році ми переступили поріг ошатної будови, ім’я якій – гімназія. Зустріла вона всіх радісною посмішкою, привітністю, доброзичливістю Світлани Максимівни Павловської. Це вона, енергійна, повна нових ідей, генеральних планів, з перших днів дала зрозуміти всім: тут працювати престижно, тут немає місця пересічним учителям. Переступив поріг гімназії – значить твори, видумуй, пробуй, пропонуй, шукай! І ми творили! Прекрасний директорський корпус на чолі із С.М. Павловською, до складу якого входили Н.М. Опанасюк, Л.М. Конончук, Н.О. Куценко, не давав нікому топтатися на одному місці, кожен прагнув довести, що має право на високе звання - учитель гімназії.

Девізом гімназійного життя стали слова: “Проголошуємо життя на принципах Справедливості, Добра, Миру, Краси, Гармонії, Творіння!”

Гармонія – той критерій, який будить любов до шкільного дзвоника, до уроків, гуртків, змагань, конкурсів, турнірів, олімпіад...

Дітям - радість, азарт, відпочинок, а вчителям –недоспані ночі, сценарії, плани і перемоги. Кожен прагнув підняти рейтинг свого предмета, допомогти учневі зійти на вищу сходинку, повірити у свої сили, перемогти.

Ми всі розуміли: щоб досягти вагомих результатів, варто працювати так, як ніколи!

Ті досягнення, якими гордиться гімназія нині, – це результат повсякденної наполегливої праці.

“Учителем школа стоїть”, - писав І.Я Франко. Це твердження не викликає сумнівів і нині, адже сучасний навчально-виховний процес тримається на вчителеві – гуманній особистості, яка по-справжньому переймається проблемами освіти. В гімназії працює 65 педагогів, з яких 12 учителів-методистів, 20 старших учителів. Всі вони об’єднані у 6 навчально-методичних кафедр: філології, точних, природничих, суспільно-естетичних наук, іноземних мов, початкових класів.

У гімназії кожен другий учитель - учасник конкурсу “Учитель року”, а кожен третій - переможець міського конкурсу. 6 учителів вийшли переможцями та лауреатами обласного конкурсу “Учитель року”: Осадчук Г.Г., Рошка Ю.А., Андрійчук Л.М., Іванченко С.В., Мальцева В.Ф., Юрченко О.М.

Кожна школа визначає свої пріоритети, власні закони життя і творчості, які вимагають від учителів та учнів цілеспрямованості, діяльно-продуктивного ставлення до навчання. Підсумки і результати наполегливої праці завжди визначає кількість переможців та учасників обласних і Всеукраїнських олімпіад.



Щасливі учні – і щасливі їхні вчителі
Лідерами цього важливого процесу стали: М. О. Євтушина (51 переможець обласних олімпіад з хімії, двічі призером Всеукраїнських олімпіад був Іван Петров, перемога у Міжнародному екологічному фестивалі “Еко – 93”, І місце у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН, І премія імені В.І. Вернадського С. Волкова М.Голояд - диплом ІІІ ступеня), М.М. Панькевич (за 18 років роботи в виплекала 40 переможців обласних олімпіад з фізики, одного – Всеукраїнської (Волков Володимир) та 2-х переможців Всеукраїнського етапу МАН (Какотко Олена й Какотко Анатолій), В.ВВітренко (50 учасників-переможців обласних олімпіад та конкурсів науково-дослідних учнівських робіт у рамках МАН, біля 10 гімназистів були учасниками Всеукраїнської олімпіади; організував 15 поїздок гімназистів на стажування до Німеччинни 8 разів німецькі учні приїздили до гімназії НВК), Г.Г Осадчук (16 переможців обласних олімпіад, 3 лауреати обласного етапу конкурсу-захисту науково-дослідних робіт МАН, 2 переможці Всеукраїнських олімпіад (Боронь Олександр та Романюк Світлана), Н.В Тапал (понад 20 переможців обласних олімпіад з математики).

Неодноразово здобували перемоги на обласних олімпіадах учні, яких підготували такі вчителі: Т. А. Савчук, В.М. Яценко, Л.М. Андрійчук, Т. П. Гуцул, К. І. Пилипенко, Л. І. Скуратовська, О. Є.Габелко.

Важливе місце у прищепленні естетичних смаків займає робота Ю.Ф. Розбицького. Його ансамбль “Грація”, створений у 1991 році на базі гімназії, без сумніву, є одним із кращих у області. Нинішнього року ансамбль вийшов переможцем міського конкурсу “Україна має таланти!”

У славетних досягненнях гімназистів визначальним є спорт. Наші учителі фізичної культури Л.О. Бутар, Ю.Л.Чернецький,В.П. Бурковський щорічно готують юних спортсменів до перемог у міській спартакіаді школярів.

Щоб досягти вагомих результатів, учитель має любити професію, поважати справу, якій присвятив життя, працювати не задля нагороди, а за велінням серця, із щиросердним ставленням до вихованців та з особливим почуттям самоповаги.

Школа – це перша сходинка на шляху до великого й бурхливого життя. Шкільні роки - найпрекрасніший період кожного учня. Тут вони, учні, знаходять справжніх друзів, набувають досвіду спілкування, вчаться думати й розмірковувати над важливими проблемами, самостійно знаходити відповіді на значимі і часто неочікувані й оригінальні питання.

Дуже важливо, щоб випускники проймались почуттям гордості за рідну Альма-матер, не забували про витоки своїх успіхів та перемог.

Саме такими, гордими за рідну школу, вдячними своїм наставникам, висококласними професіоналами стали: Качан Вікторія, перший президент гімназії, сьогодні нотаріус у рідному місті; Свинарьов Андрій, доктор богослов’я Сорбонського університету, Франція; Нікітін Максим - магістр кібернетики у США; Мельничук Тетяна - викладач Одеського університету “Одеська юридична академія”; Боронь Олександр - кандидат філологічних наук, працює в секретаріаті Президента; Шевчук Павло – кандидат педагогічних наук, провідний науковець інституту демографії національної академії наук України та багато-багато інших випускників гімназії.

Молоді, освічені, кмітливі, чесні і порядні, наші випускники своєю працею вивищують авторитет школи, яка й дала їм путівку в життя.

Говоримо “школа”, а розуміємо тих людей, які сіють вічне, добре, розумне. Без сумніву, ядро нинішнього вчительського колективу складає група вчителів, які працюють з першого дня її відкриття. Це - Кононцева Н,М. , Осадчук Г.Г., Заїка Л.Я., Мальцева В.Ф., Євтушина М.О., Лук’янчук Т.Д., Юрченко О.М., Бутар Л.О., Бурковський В.П., Чернецький Ю.Л., Нужний І.Д., Олійник В.Д., Лісова М.С., Остапчук Г.С., Розбицький Ю.Ф., Розбицька Г.А., Гайдук Л.А., Осінська Г.К., Чернецька І.О., Будерацька Л.П., Гончарук О.М.

Та життя шкільне, як і будь-якої родини, вносить свої корективи. Багато з тих , хто закладав основи результативного та якісного навчання, нині перебуває на заслуженому відпочинку, залишивши в серцях колег та вихованців найкращі спогади:

Руслан Созонтович Хрильов, Жанна Іларіонівна Василенко, Віра Марківна Мальцева, Олена Георгіївна Матюшко, Ніна Михайлівна Денисюк, Раїса Іванівна Бещук, Галина Костянтинівна Байнак, Світлана Максимівна Павловська, Марія Митрофанівна Панькевич.

Ерудовані, інтелігентні особистості, неординарні наставники, ці учителі по- особливому формували душі дітей, вчили молодих колег народній мудрості й гармонійності. Низький уклін вам, Учителі!

На жаль, передчасно пішли з життя повні сил та енергії, невтілених задумів, активні співтворці прекрасного Людмила Іванівна Конончук та Ірина Іллівна Каменщікова. Всі ми з особливим щемом згадуємо цих чудових колег, висококласних спеціалістів, неперевершених знавців історії, великих методистів і вишуканих інтелігентних жінок.

За останні роки наша гімназія суттєво оновилась і помолоділа: впевненою і твердою ходою ввійшла нова генерація творчих і перспективних фахівців, здатних і показати майстерний клас, і підготувати конкурсантів, і створити навчальні кабінети. Це Т.П. Гуцул, Л.І. Скуратовська, Л.Ф. Опанасюк, О.О. Гончарук, Н.О.Поліщук, О.П. Коптійчук, Г.І. Кочума, О.В.Чумак, Л.А. Антипчук.

Гімназисти люблять молодих кумирів, закоханих у свій предмет, привітних і вимогливих, які самі мають глибокі знання і допомагають учням розвинути таланти, дають вихід дитячій ініціативі.

Але є кафедра учителів, результати роботи якої не визначаються олімпіадами та конкурсами. Ці фахівці є по суті першопрохідцями у велику й складну країну знань, адже саме вони закладають фундамент усієї школи, допомагають школярам зробити перші кроки, спрогнозувати подальше їхнє навчання. Це вчителі початкових класів, їх 11 фахівців – майстрів, команда згуртованих, об’єднаних спільною ідеєю, близьких за поглядами, хоч різних характерами й уподобаннями. До складу вчителів початкової школи, які працюють з першого року в гімназії, ввійшли ще С.В. Олексійчук, Т.В. Дорошенко, О.П. Шевчук, В.А. Хмільовська, Р.В. Решетник, В.М. Ляутова.

А ще є гурт працівників, від яких залежить затишок і комфорт у школі, – це обслуговуючий технічний персонал. Чисті й ошатні класи, смачні обіди ми маємо завдяки працьовитим рукам та їхнім добрим серцям.

Двадцять років... Це мало чи багато? Якщо зважити на зроблене, то надто багато. Бо все, що надбано за насичені творчого працею роки, складає істинне життя.

Найбільшим визнанням престижу гімназії є те, що тут навчається 718 учнів, серед яких близько ста дітей колишніх випускників гімназії. Це вияв високої довіри батьків до навчального закладу. Приємно усвідомлювати: паростки проростають, наступність поколінь витримана, життя шкільне пульсує наполегливо і впевнено.

Гімназія – це осередок якісної освіти. Оцінуючи пройдений шлях, розумієш: тут формується духовне відродження нації, закладається віра в ідеал добра, міцний фундамент моральних чеснот, прищеплюються знання і норми поведінки в суспільстві.

Імідж школи формує колектив. І в тому, що цей колектив морально здоровий, здатний виконувати найважливішу місію – навчання і виховання підростаючого покоління, - немаловажна заслуга шкільного керівництва. На чолі колективу стоїть наполеглива й сумлінна команда, яку іменуємо “дирекція”: Ю.А. Рошка, Н.М. Кононцева, В.М. Яценко, Л.А. Гайдук, В.В. Ломова, Г.І. Марчук.

Ґрунтовні знання, висока ерудиція, культура спілкування, мистецтво управління – це ті пріоритети, якими послуговується керівництво гімназії.

Погодьтеся, вести за собою такий колектив не просто. Лише інтелект, обдаровання, шляхетність і працьовитість директора та його заступників можуть творити дива, визначати якість управління таким важливим закладом. Віримо, що ті добрі починання перших років, які славлять сьогоднішню гімназію, будуть розвиватися упродовж ще багатьох років.

Дорогі колеги, любі гімназисти, високоповажні батьки, щиро вітаю всіх зі славним ювілеєм! Бажаю здоров’я, наснаги, енергії й творчих зусиль у нашій спільній благородній справі – навчанні і виховання юної еліти незалежної України.

Зі святом - двадцятиріччям гімназії!

Г.Г. Осадчук, учитель вищої категорії, учитель-методист



Інтелект розвиваємо у грі




Інтелектуальні ігри – одна з найулюбленіших традицій гімназії


Вже с перших днів існування гімназії учителями та учнями оволоділа пристрасть до інтелектуальних ігор, адже і по телебаченню транслювали безліч різноманітних інтелектуальних програм. Особливо популярним тоді було «Поле чудес», цю гру вчителі часто використовували на уроках, а учні із задоволенням грали. Але рівень мислення та ерудиції у гімназистів 90-х був таким, що хотілося більшого. І ось в зимку 1998-го року в актовій залі за ігровими столами зібралися гімназисти та вчителі. Це була перша гра «Що? Де? Коли?». Питання були складні, але учасники справлялися. Першими ведучими цієї гри були П.К. Ліневич та гімназистка Я.Конончу (сьогодні вчитель НВК Ярослава Олександрівна Яковенко). Гра стала популярною, гімназисти з нетерпінням чекали кожної нової гри..

Ідея народилася у П.К.Ліневича, і він з притаманною йому енергією почав її втілювати в життя. А задумка була чудова – організувати міський інтелектуальній клуб «Звягель-Інтелект». Задумку ту підтримав тодішній міський голова В.О.Загривий, він став засновником Кубку міського голови, що став головним призом кожного турніру. Перша гра в міському клубі відбулася у 1999-му році. В ній взяли участь команди усіх шкіл міста. І, звичайно, наша гімназійна збірна. Як ви думаєте, який запис першим з’явився на кубку? Правильно, в першій грі перемогли гімназисти. Саме тоді вперше прозвучала назва нашої команди – «GLUK», це була абревіатура «Гімназія ім. Лесі Українки». Я пам’ятаю склад першої гімназійної збірної – Олена Бакало, Ольга Руденко, Микола Косинський, Павло Блажеєв, Андрій Свинарський, Михайло Рясіченко, Алла Мороз. Капітаном цієї майже непереможної команди був Андрій Лазарев. Гідними суперниками для нашої команди завжди були команди ЗОШ №2, №4. Їх імена також прикрашали кубок. Але без зайвої скромності скажу – кубок найчастіше залишався у нас. Приємно було, йдучи вулицями міста, чути: «Доброго дня! А коли буде нова гра?» І ми проводили нові ігри.

Йшли роки. Одні гравці закінчували гімназію, на їх місце приходили інші, такі ж ерудовані та талановиті. Згадую, коли у 2001-му році закінчив гімназію Андрій Лазарев, ті, хто залишилися, одностайно вибрали своїм капітаном восьмикласника Сашка Войтко. Крім дуже високого IQ, він мав унікальну здібність – із безлічі версій вибрати єдину правильну відповідь. Ще по-дитячому пухлощокий, він буд дуже серйозним і мав сміливість взяти на себе відповідальність прийняти рішення. Разом із Сашком тоді грали Георгій Пруідзе, Алінка Горбаткова, Оленка Левандовська, Тетяна Мартинюк, Антон Ліневич. Потім до них приєдналася Валя Вердеш, яка змінила Сашка на посту капітана команди, коли він став студентом Києво-Могилянської академії. І як же ми раділи, коли студент-третьокурсник Олександр Войтко став чемпіоном телевізійної гри «Еврика». Наймолодшим гравцем команди у 2005-му році була семикласниця Юля Войтик, яка мала просто енциклопедичні знання з біології та географії.

Йшли роки, мінялися імена мерів міста на кубку, але незмінним залишався успіх нашої гімназійної команди. І незмінно раз на чверть П.К.Ліневич і я виходили до мікрофону, щоб оголосити про початок нової гри. Як же мені було важко! Я була тренером нашої команди. Іноді здавалося, що втрачу свідомість, - так переживала за свою команду, так хотілося чимось допомогти! – але честь була найдорожчою. Ми раділи разом успіхам нашої команди та разом плакали, коли програвали. Але настирливо йшли вперед. Брали участь в інтелектуальних турнірах Житомира та Києва, а одного недільного вечора в гімназії зібралися команди всіх шкіл міста, щоб взяти участь в унікальному телефонному російсько-українському проекті «Що? Де? Коли?». Саме тоді ми почули по голосному зв’язку легендарного Бориса Бурду, який задавав питання…
Сьогодні «Що? Де? Коли?» - улюблена гра гімназистів. Два рази на рік – у жовтні та в березні майже 200 гімназистів та їх вчителів сідають за ігрові столи, щоб довести, що вони справжні інтелектуали. Всім подобаються традиційні призи – смачні цукерки, торти і, звичайно, дипломи переможців і призерів. Особливо учасники радіють, коли дістається питання №13 – тоді вони отримують втішний приз. І якщо ви думаєте, що завжди перемагають учителі – ви помиляєтесь, гімназисти складають дуже солідну конкуренцію своїм наставникам, боротьба йде дуже серйозна. Учні міняються, а ось серед вчителів є і «аборигени» гри Жодної зустрічі не пропустили В.Ф.Мальцева, Л.Я.Заїка, О.М.Юрченко, постійними гравцями є Ю.А.Рошка та В.М.Яценко, грати сідають класні керівники, класи яких беруть участь у конкурсі. Суворим, але справедливим є журі, яке вже багато років очолює Н.М.Кононцева. Музичні паузи допомогають відпочити та зняти напруження. А я… А я з нетерпінням чекаю, коли 19-го жовтня в День гімназії знову побачу безліч допитливих очей, зазвучать позивний гри – музика Йоганна Штрауса «Так говорив Заратустра», і я скажу: «Доброго дня, мої дорогі знавці, ми починаємо нашу гру…». І хор радісних дитячих голосів підхопить: «…Що? Де? Коли?»! Ну що ж, друзі, гра починається!

С.В.Іванченко ,керівник інтелектуально клубу

Запрошуємо на свято «День гімназії»

830Урочиста лінійка, присвячена 20-річчю гімназії

920Години спілкування «Наш дім - гімназія»

1010Відкриті уроки у класах

1100Посвята п’ятикласників у гімназисти

Інтелектуальні ігри у 2-4, 6-7-х класах



Засідання у клубі “Що? Де? Коли?”

1700 -Святкова програма у ПК


З
Гімназіє! Тебе вітають і учні, і випускники
ювілеєм, наша рідна гімназіє!

Щиро вітаємо тебе зі святом, з твоїм 20-ти річчям! Від усього серця бажаємо довгих та щасливих років процвітання! Нехай у твоїх стінах і надалі панують знання та справжнє гімназійне виховання, а кожний наступний день буде особливим та значущим для наших найкращих учителів та учнів.

Гімназія завжди була і назавжди залишиться частинкою нашої душі. Саме в її затишку ми черпали глибокі, неоціненні знання; розвивали свої співочі, танцювальні, акторські таланти; здобували спортивні перемоги; росли і розвивалися як сильні та яскраві особитості; проводили незабутні хвилини, години, дні, готуючись до завжди оригінальних заходів після закінчення занять... А наш гімн? Ми його пам’ятаємо! Жоден з нас ніколи не забуде такі знайомі мудрі рядки: «Хто Sempertiro у життя, той наближає майбуття. Я гімназист і тим горджусь. У мудрості учусь...»

Ми любимо тебе, наша найкраща та найрідніша гімназіє! Бажаємо тобі завжди залишатись тим надійним осередком знань, натхнення та ентузіазму, до якого з радістю приходять батьки, діти, вчителі та повертаються щиро вдячні випускники.

Дякуємо за отриману путівку у життя, завдяки тобі ми її нізащо не змарнуємо!



Щиро люблячий тебе 11-Б клас,

13-й випуск, 2004 рік.
Моя гімназія

Гімназія імені Лесі Українки - тут я навчаюсь вже третій рік. Пам’ятаю, коли вперше переступила її поріг. Тоді мені було дуже цікаво – дитяче захоплення переповнювало мене. У той час я навіть не здогадувалася, що школа стане моєю другою домівкою з величезною історією за плечима.

Спливатимуть роки, ми закінчимо гімназію, але завжди у нашій пам’яті залишаться добрі, справедливі, люблячі тут учителі. Вони вкладають в нас тепло своєї душі, тому впевнено можу сказати, що у майбутньому ми виправдаємо їхні сподівання.

Коростельова Анна, 3-Б
За що я люблю гімназію

Майже щоранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. А вона вже чекає на мене. Інколи мені здається, що вона прокидається з приходом школярів, оживає, гуде, як вулик. Першими вітаються з нами величезні рослини у передпокої – неначе пальми на морському узбережжі. Чергові стежать за чистотою і порядком, учителі молодших класів забирають своїх малят. Ось і мої однокласники стоять коло вікна, вже щось обговорюють, мабуть, змагання, що відбулися нещодавно в школі. За кілька хвилин пролунає дзвінок - і в шкільних коридорах запанує тиша. Але не сонна, як вночі, швидше ділова - і кожен займається своєю справою. А які у нас великі, просторі класи! В кожному є величезна дошка і багато наочного матеріалу. Це і карти, і яскраві плакати, і, звичайно, сучасний магнітофон.

Мабуть, за те я люблю свою гімназію, що вона мені близька й рідна, а ще щодня відчуваю турботу про себе. І нехай учителі інколи вичитують мені за мої пустощі – все ж таки я хлопець та ще й не дуже тихий. Все одно не можна на них за це ображатися, бо вони, вчителі, хочуть, щоб я виріс справжньою людиною, тому й не байдужі до моїх вчинків. Звичайно, я намагаюся виправдати їх довіру, бо дуже вже хочеться, щоб моя школа коли-небудь у майбутньому змогла мною пишатися, як зараз пишаємося ми нею.

Зі святом тебе, моя рідна гімназіє! До мого вітання приєднується і Чаплинська Марина Вікторівна, яка закінчила гімназію у 1995 році. Напевно, ви здогадалися, що це моя мама.



Ісалов Олексій, 5-А клас
***

Кожного дня наша школа всміхається батькам, учителям, дітям. Кожен концерт, який проходить в гімназії, - стає дедалі цікавішим! А як багато уроків подобається дітям! Наприклад, мій найулюбленіший урок – це урок української літератури, який дуже емоційно викладає вчителька на ім’я Катерина Іванівна. Її уроки завжди приносять мені радість.

На мою думку, гімназія – це школа, яка дає нам глибокі знання. Ми повинні приходити до школи не тільки заради того, щоб зустрітися з друзями, а щоб отримати знання. Адже ми знаємо, що знання необхідні для навчання в школі, для вищої освіти, яку ми маємо здобути. Отже, гімназія – це маленький скарб для кожного з нас.

Саме в цей жовтневий день від щирого серця вітаю тебе, Гімназіє, з ювілеєм!



Кочук Діана, 6-А


Гімназія одна єдина, такої більш ніде нема!




***


З святом, рідна, люба школо!

З днем народження тебе.

Сонце світить, як ніколи,

Небо ясно-голубе!

Вчителі привітні, щирі,

Мова рідна тут звучить.

Як же гарно, як же мило,

Неповторна цяя мить.

З ювілеєм, наша рідна,

Наша школо золота.

Буть найкращою ти гідна.

На усі, усі літа.



Щербатюк Настя, 7-А клас

Моя гімназія

Кожному випускникові вона,

як мати.

Ми повинні про неї дбати.

Ось вже їй двадцятий рік,

Немалий для школи вік!

Гімназія – наш другий дім,

Як же весело у нім!

Надзвичайна цяя школа,

Гарна, мудра і чудова.



Сергійчук М., 7-А клас

Гімназія

Найкраща в мене школа,

Гарна і чудова.

Добре вчитися у ній,

Незвичайній, чарівній.

20 років – гарне свято

Учнів в школі так багато.

З ювілеєм всі вітають

Процвітання їй бажають.

Оникійчук Анна, 7-А клас

Наша гімназія

Гімназія наша на радість багата,

На веселі розваги й пісні.

В ній живемо цікаво й завзято,

Пізнаємо себе в кожнім дні.

Гімназія щедра, гімназія мила,

Де все поєдналось: і радість й

печаль...

Лине час тут, немовби на крилах

І зове нас в незвідану даль.



Марчук Світлана, 7-А клас
Моя гімназія

Пишаюся гімназією я

І гордість – це не тільки лиш моя.

Усі дівчатка й хлопчаки

Навчаються тут залюбки.

Уроки тут цікаві,

Учителі ласкаві,

Дають міцні знання

Сьогодні і щодня!

Назар Вовк , 5-А клас

***


Гімназіє! Тобою я горджусь,

Я вже чотири роки тут учусь.

Гімназіє, тебе завжди ціную

І на картинці зараз намалюю.

Гімназіє, тебе я поважаю,

Найкращою із шкіл, повір,

вважаю.

Гімназіє, тебе я так люблю,



Що з задоволенням уроки всі

роблю.


Від щирого серця тебе я вітаю,

Щоб ти процвітали, я щиро бажаю.



Химич Вікторія, 5-А

Гімназія

Гімназія, гімназія, красивая і щира,

Гімназія, гімназія дітей усіх

навчила.


Гімназія, гімназія, науки храм

й добра.


Гімназія, гімназія у світ нас повела.

Диняк Анна, 5-А

Гімназія

Гімназія – це пісня солов’їна,

Завжди лунає у моїх думках.

Гімназія – це рідна Батьківщина.

Й мов рідна мати, що голубить нас.

Тобі, рідненька школо, двадцять літ,

Та ти завжди яскрава й незвичайна,

З тобою ми йдемо в дорослий світ,

Світ мудрості, добра і процвітання.

Гнатюк Оля, 5-А клас

***


Гімназіє наша, гімназіє рідна,

Приголуб нас, мила,

Пригорни усіх нас,

Як голуб під крила.

Ти нас всіх навчаєш,

Як у світі жити,

Як зло обминати,

Як добро чинити.

Бджілоньки на квітах,

Дітоньки – до школи,

Там збирають мудрість,

Як мед у полі бджоли.



Башинська Олена, 5-А клас

***


Гімназія наша весела і мила,

В дитсадочок нема вороття.

Час летить тут, немовби на

крилах,


І веде нас в доросле життя!

Чумак Аня, 4-А клас

***

Гімназіє! І слів не підібрати,



Епітетів, метафор, порівнянь,

Щоб вдячності рядочки

проказати

За те, що щедро віддаєш

все нам.

Алексійчук Кирило, 4-Б клас

***


Гімназіє мила, моя ти перлино,

Скільки в тобі і добра, й

теплоти.

Навчаєш ти нас цінувати

людину,

Знання нам даєш не на день –

на віки.

***


Школа – це рідна хатина,

Школа – це кожна дитина.

Це віра й надія, це успіх і мрія.

Школа для нас – щастя й

радості рай.

Школа - то друзі, що йдуть в

однім крузі,

Школу свою ти завжди

пам’ятай.

Ботіна Ліля, 4-Б клас

***


Гімназія для мене – храм науки,

Це не просто слова, це мелодії звуки.

Гімназія наша - то другий нам дім.,

Ми будем у щасті зростати у нім.



Ботіна Катерина, 4-Б клас

***


Прийшли до школи ще малі

Навчитися писати,

Читати також, щоб могли,

Й робили з буднів свято.

Шкільний гармидер – не пусте,

Вже голова, як коло.

Контрольні ж я люблю за те,

Що тиша скрізь навколо.

Я гімназію люблю

Й вчительку, як маму,

Через життя все пронесу

Любов до всіх і шану.



Данюк Діана, 4-А клас

Наша школа

Гімназія – найкраща школа!

У ній лунає рідна мова.

Усі, і навіть малюки,

Ідуть до неї залюбки.

Навчання, танці тут і спів,

Аби ти лиш усе успів.

Гуртки і конкурси цікаві,

А на перервах – ігри жваві...

Сьогодні гарно, як ніколи,

Бо 20 років рідній школі.

Усі щасливі: батьки й діти...

Гімназії ж – найкращі квіти!

Іщук Олексій, 4-А клас

***


І у перший, і в десятий

Ідем у школу, як на свято

Скільки тут наук вивчаєм!

І англійську навіть знаєм.

Всі ми, хлопчики й дівчата,

Будем вчитися завзято.

І запрошуєм гостей.

На наш славний ювілей.



Лісовська Аня, 4-А клас

***


Гімназія нас всьому вчить,

Що у житті потрібно

Читать, писать, дружить, любить

І жити в світі гідно.



Данюк Катерина, 4-А клас

***


Чути вчительки голосок:?

- Діти йдіть на Колосок,

Буде там дипломів багато,

Це для гімназії велике свято!

Та воно ще не одне?

Є ще й інше, чарівне.

День гімназії у нас.

Ми вітаємо всіх вас!

Гімназія - наш храм,

Що Лесиним освячений ім’ям!



Баранникова Вікторія, 5-А клас

***


Гімназії сьогодні 20 літ!

Вона веде нас у дорослий світ.

Вона дає дорогу у життя

І наближає світле майбуття.

Директору вклоняємось, учителям,

Бо знають, що нелегко вчитись нам.

Але усі дають міцні знання

Не день, не два й не десять,

а щодня.

Корнійчук Тетяна, 5-А клас,

Сукач Вікторія, 5-А клас

Моя школа

Своя школа є у кожної дитини,

Вона дорога нам і люба , як мати,

Бо двері у світ перед нами

відкрила,

То як же нам, дітям, тебе не

кохати?

Для кожного з нас ти чудова,



єдина,

Навчила нас гарно читати й писати

Голубиш усіх, мовби дочку і сина,

Спасибі, що є ти! Ну, що ще

сказати?!

Марчук Світлана, 7-А
***

Осінній день, чудовий і прекрасний,

Дарує нам і квіти, і тепло.

І світить нам, на диво, сонце ясне

Напевно, також раде всім воно.

Усі веселі, і усі щасливі,

А скільки тут є друзів і гостей...

Гімназіє! Моя домівко мила!

Сьогодні в тебе гарний ювілей!

Щербатюк Настя, 7-А
***

У гімназії я вчусь,

Розуму тут наберусь.

Найкраща в місті наша школа,

Тут сумно не бува ніколи.

Гімназія – привітний дім,

І раді тут гостям усім.

Гімназію рідну я щиро вітаю

Лиш першою бути у місті бажаю!

Рудницька Юлія, 5-А

***


Гімназіє моя рідна, квітко моя,

руже,


Ти хвали і шани гідна, люблю

тебе дуже.

Буду я тебе плекати, мов маму

рідненьку,

Тільки добре працювати, та я

ще маленька.

Ми Шевченка заповіти

виконаємо чесно.

Бо ми рідні твої діти, гімназіє-

ненько.


Я вдивляюся натхненно в небо

журавлине

І молюсь, молюсь щоденно

За тебе й Вкраїну!



Щербатюк Настя, 7-А

Моя гімназія

Моя гімназія – найкраща школа!

Працюють тут прекрасні

вчителі!


До неї слід не заросте ніколи,

Бо тут зростають в радості й

теплі!

Гімназія для всіх є добрим



другом,

Дороговказ до щастя, до краси,

Діла її сягають виднокруга –

Ти це цінуй і з честю пронеси!

Навчались в ній брати і сестри

старші,


І діти наші будуть тут колись,

Люби цей дім, як люблять

крок на марші,

Гімназії, як храму, поклонись.



Ткачук Кирило, 6-В клас

Гімназія

Кожен день встаю раненько,

Одягаюся швиденько,

В школу я свою рідненьку –

У гімназію іду.

Книжки, зошити й щоденник

Я скидаю у портфелик,

Ручку, олівець, лінійку

Покладу в пенал гарненький.

Є там вчителів багато –

Це найцінніше в світі злато,

Ходить в гімназію я буду,

Її ніколи не забуду.

Росовська Дарина, 6-В


Чи можна назвати нашу гімназію школою радості?

***


На мою думку, гімназія – це школа радості. Кожного ранку я йду із задоволенням до школи. У цій школі дуже цікаві предмети: фізкультура, трудове навчання, образотворче мистецтво та історія. На кожному уроці дуже цікаво проводити час. Ось на уроці фізкультури ми з хлопцями граємо у футбол, а буває, що ми граємо з дівчатами. У нашій школі дуже цікаво навчатися. На кожному уроці ми здобуваємо знання, які в житті нам пригодяться.

Гімназія – це школа радості і знань.



Володько Дмитро, 6-Б

***


Для мене НВК є школою радості, тому що в даний момент це є мій спосіб життя. Коли я йду до школи, я вже уявляю, про що сьогодні будуть розповідати на уроці, що нового мені розкажуть мої друзі, однокласники. Школа для мене – другий дім, куди я приходжу навчатися, уроки є джерелом оцінок та пізнань нового, цікавого. Наприклад, на уроках української мови вчителька навчить мене гарної, солов’їної української мови, на математиці зможу навчитися та зуміти зрозуміти пояснення тієї чи іншої задачі і як розв’язувати рівняння, на уроці англійської мови навчуся правильно розмовляти англійською.

У мене є в школі багато товаришів, знайомих, а справжніх, добрих, чесних друзів дуже мало, можна сказати, зовсім немає.

А взагалі, мені дуже цікаво в нашій школі, у нас дуже привітні вчителі, непогані учні в класі, хотілось би, щоб були всі дружнішими, відвертішими, але я думаю, що згодом наша рідна школа нас усіх ще більше здружить.

Тому я вважаю НВК школою радості!



Петришина Тетяна, 6-Б

***


НВК- найкраща школа міста.Я вважаю, що НВК – це школа радості. Адже коли я йду в школу, то думаю, про що сьогодні будуть говорити на уроці природознавства, яка буде нова тема з математики. Ця школа є найкраща у світі. Я думаю, що той, хто хоче вступити в престижний інститут, має піти в нашу гімназію. Учні НВК мають пишатися тим, що навчаються в нашій школі. Адже вона дає найкращі показники з багатьох предметів у області.

Отже, діти, йдіть у нашу школу, ви отримаєте гарні знання і прекрасний настрій кожного дня.


Гуцул Денис, 6-В
***

Моя гімназія – це школа радості. Школа – це мій другий дім. Я горджуся вчителями, які в нас ведуть уроки. Вони так багато знають!

Тетяна Анатоліївна веде англійську мову. З нами сувора, але добре, що сувора: діти більше вчаться. Наш класний керівник, Любов Федорівна, дуже добра, ввічлива, допомагає робити добрі вчинки.

Школа – це моя перша радість , тому що я в ній отримую знання. Коли вивчусь, буду працювати, ні, спочатку піду в коледж, а потім працювати. Моя мрія – стати адвокатом! Я дуже люблю цю школу: я в ній спілкуюся з друзями, дізнаюся багато цікавого.

Моя гімназія – це радість, в якій я щоденно купаюся.

Конончук Альона, 6-Б

***


Звичайно, моя гімназія – школа радості. По-іншому називати її я не можу.

Кожнісінького дня, починаючи з першого класу, я із задоволенням ходжу до школи. Тут мене завжди зустрічають привітні вчителі, радісні учні.

У класі в нас чудова атмосфера. Майже не буває конфліктів. Але якщо і є, то незначні і швидко вирішуються. Навіть коли я приходжу до школи сумна, то просто неможливо піти додому в поганому настрої, бо у школі в мене дуже багато друзів, які завжди мене підтримають.

Ну а на уроках я дізнаюсь дуже багато цікавого. А якщо я щось не зрозумію, то завжди учителі із задоволенням пояснять це мені.

Саме тому я вважаю, що гімназія – школа радості. Я обожнюю тут навчатися.

Бут Анастасія, 6-Б

***


Я вважаю, що наша школа – це школа радості. У гімназії вчаться найкращі учні міста, а їх вчать найкращі вчителі.

Кожного дня я ходжу до школи. Іду з радістю, бо мене чекають друзі, учителі. Я з радістю відвідую такі уроки: математику, українську мову, образотворче мистецтво, англійську мову. Але серед цих уроків мій найулюбленіший – українська література. Цей урок дуже цікавий!

Гімназія – це школа радості, тому що тут весело, комфортно у класі, веселі друзі. Гімназія – це замок знань.

Я гімназист і цим горджусь.



Кавунець Ольга, 6-А
***

Я впевнена, що наша школа найкраща. Адже в нас найкращі вчителі. Ми з радістю приходимо до них на урок, щоб вони навчили нас. У нас дружний клас, бо ми завжди підтримаємо кожного у скрутній ситуації.

Мені подобаються всі уроки в нашій школі. Також я люблю свого класного керівника, тому що Любов Федорівна завжди підтримує нас. Але найкращою і найдорожчою для мене залишається моя перша вчителька Віра Миколаївна. Вона наповнила наші душі прагненням до навчання. Звісно, я кожного вчителя люблю по-своєму. Я щаслива, що кожного дня ходжу до школи! Тому я з гордістю можу сказати, що гімназія – школа радості!

Ковальова Юлія, 6-Б
***

Школа – це другий дім, наша сім’я.

Я ходжу в гімназію з першого класу. Тут для мене все рідне й миле. У нашій школі працюють найкращі вчителі, навчаються працьовиті діти. Звичайно, гімназія – школа радості, тому що я йду в школу з радістю та посмішкою. Чекаю зустрічі з друзями та однокласниками. Моя школа – найкраща! У гімназії я здобуваю знання і при цьому отримую задоволення. Також я вдячна всім учителям за те, що вони навчили мене тому, що я знаю. І перший свій вчительці Вірі Миколаївні, і класному керівнику Любові Федорівні вдячна, як і всім учителям!

Гімназія - школа радості, вона найкраща!



Аврамець Богдана, 6-Б

***


З
Наш дім – гімназія, наш храм
вичайно, я впевнена, що моя школа є для мене радістю. Адже я кожнісінького дня ходжу і хочу ходити сюди. Тому що я дорожу своїми друзями, вчителями та всім, що знаходиться тут. Я люблю своїх однокласників за те, що вони допомагають мені у скрутну хвилину, діляться зі мною радістю та поважають мене. Люблю також свого класного керівника Любов Федорівну, бо вона навчила нас гарно себе поводити та не робити поганих справ. Люблю я також Катерину Іванівну, бо вона навчила нас правильно спілкуватися солов’їною мовою. Я люблю всіх учителів, але Віра Миколаївна навіки залишиться в моєму серці. І я впевнена, що всі мої однокласники теж такої думки.

Тому я вважаю, що моя гімназія – це школа радості.



Хромушина Марія, 6-Б

***


У нашому місті багато шкіл. Великих та малих. Але наша гімназія – найкраща. Вона велика та красива. У школі багато вчителів та різних за віком дітей. Усі ми немов велика і дружня родина.

У школу я ходжу з радістю тому, що мені цікаво дізнатися щось нове та цікаве.

Я мрію бути лікарем, тому я з великим задоволенням ходжу на уроки ОБЖ (основи здоров’я ), фізичної культури, української мови та математики. Усі ці уроки допомагають мені здобути знання, потрібні для цієї професії.

Отже, гімназія – це школа радості! І я з гордістю це кажу!



Гуменюк Богдана,6-А
***

Що таке школа? Одні вважають, що школа – це храм науки, де тільки навчають писати й читати, додавати й віднімати. На мою думку, школа – це храм життя, адже саме у школі ми отримуємо перші свої уроки життя, саме школа допомагає нам сформувати характер, розвинути здібності й підготуватися до дорослого життя.

Наша школа – це школа радості! Так! Ніколи не забуду перший свій дзвоник, перше свято в цих чудових стінах. І я впевнена, що багато першокласників закохуються в неї з першого погляду, з першого дня їх перебування у школі, бо шкільне життя починається зі свята, де ти головний - першокласник. Навчаючись у школі, я отримую задоволення, відчуваю радість і непереборне бажання повернутися в неї.

Отже, наша школа – школа радості! Адже саме в нашій школі викладають найкращі педагоги України, Європи, світу. Гімназисти відчувають гармонію із учителями, учнями, а головне – перебувають у злагоді з собою. Моя гімназія приносить щастя й радість усім, хто хоч раз перетнув її поріг. Тож з ювілеєм, рідна Гімназіє!

Павлюк Ольга, 11-Б клас


Гімназіє! Тебе вітають твої учні



Моя гімназія

Майже щоранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо знаю, що треба йти до школи. Швиденько збираюсь, снідаю і поспішаю на навчання. Школа – це наш другий дім. Тут завжди тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок для нас створюють вчителі та інші працівники. Зранку школа вже чекає на нас. Інколи мені здається, що вона прокидається з приходом школярів, оживає, гуде, як вулик. А ось і мої однокласники, вже щось обговорюють, дівчатка шепочуть між собою про своє. За кілька хвилин пролунає дзвінок - і в шкільних коридорах запанує тиша. Розпочнеться урок, і до класу увійде наша улюблена вчителька Ольга Петрівна. Саме вона з першого класу навчила нас читати, писати, рахувати, а ще вона навчає нас любити Батьківщину, поважати старших, допомагати батькам.

Я дуже люблю свою школу. Люблю світлі просторі класи, люблю перерви, на яких можна побігати в коридорі і відвідати їдальню. Протягом року проходять дуже багато олімпіад, змагань, конкурсів, з них “Колосок”, “Кенгуру”. В школі затишно і спокійно, тут завжди на мене на чекають і люблять усіх учнів. Я пишаюся своєю гімназією!

Зубенко Андрій, 4-Б клас

***

Мене звати Ваня. У місті Новограді-Волинському я живу дуже давно, одинадцять років. Батьки захотіли, щоб я навчався в одній із кращих шкіл, саме тому і віддали до гімназії імені Лесі Українки. Я дуже радий, що я навчаюся у закладі, що носить ім’я великої поетеси. Це - наша друга домівка, а друга мама це класний керівник 6-А класу - Тетяна Анатоліївна Савчук. Вона завжди з нами : і на уроках, і на перервах. А ще Тетяна Анатоліївна все про всіх знає. Уявляєте? Звичайно, є ще багато розумних, цікавих учителів. Саме вони дають і мені і моїм однокласникам міцні знання, прищеплюють любов до рідної мови, літератури, історії, математики і до своєї Батьківщини. А ще дякую своїй першій учительці Галині Андріївні Розбицькій за те, що вона навчила правильно тримати ручку в руці, писати, читати, рахувати...



Гімназіє! Ти найкраща в світі!

Учителі! Ви в серці моєму сьогодні, завтра і завжди.

Зі святом усіх!

Чечет Ваня, 6-А клас

***

Я люблю свою школу. Вона гарна та затишна. Влітку заквітчана різнокольоровими квітами, а восени зустрічає нас барвами осіннього листя. Пам’ятаю, коли прийшла сюди вперше, школа здавалася мені такою великою і загадковою. А зараз я почуваюся в ній справжньою господинею. Щоперерви я встигаю побігати, відвідати бібліотеку, купити булочку в їдальні і погратися зі своїми однокласниками. Мені дуже подобається вчитися, адже всі уроки цікаві і захоплюючі. А ще в мене така чудова вчителька – Галина Карлівна. Вона знаходить підхід до кожного, знає, коли похвалити і підбадьорити. Мені подобається співати у шкільному хорі. Там я знайшла нових друзів. Всі разом ми готуємо пісню, щоб привітати нашу гімназію з днем народженням. Яка пісня? Не скажу! Це - секрет!



Сахно Дар’я, 3-А клас

***


Незабаром 19 жовтня, моя рідна школа буде святкувати своє 20-річчя. Цього дня буде дуже людно: батьки, випускники, поважні гості... А скільки буде квітів, посмішок, спогадів! Адже за ці роки було багато успіхів, перемог, досягнень у навчанні та спорті. Я пишаюся своєю школою. Бажаю рідній школі успіхів і процвітання.

Дроздюк О., 5-А клас

***

Ось і промайнуло роки. І вже нашій гімназії 20 літ. Навіть не можна уявити, що їй так багато років. Я всім вчителям нашої гімназії кажу велике “дякую”. Особливо моїй першій учительці Інні Олексіївні. Вона мене багато чому навчила. Навчила читати, писати, любити свою Україну, свою школу, учителів. У гімназії всі вчителі дуже гарні, толерантні, розумні. Вони дають не тільки знання, але й вчать, як правильно розбиратися в багатьох життєвих ситуацій. Мені моя гімназія дуже подобається. Вона - найкраща у місті. До моїх слів приєднується і братик Максим. Він нещодавно закінчив нашу гімназію, а сьогодні він – студент одного з престижних вузів Києва. Зі святом, люба гімназіє!



Канюка Богдана, 5-А клас

***


У нашому місті є дуже чудова школа, яка носить ім’я Лесі Українки. Вона ще дуже молода, але всі ми, хто тут навчався і хто зараз навчається, дуже пишаємося нею. Тут працюють висококваліфіковані вчителі. Я пам’ятаю той день, коли вперше відчинив двері цієї школи. Вона мені здалася дуже гарною і простою. А тепер гімназія для мене як друга домівка. Тут мене навчають бути чемною і порядною людиною.

Я із задоволенням ходжу до школи, яка має високе звання – Гімназія!

Опанасюк Василь, 5-А
Моя школа

Я навчаюсь у найкращій школі міста Новограда-Волинського. Це “Гімназія імені Лесі Українки – школа І ступеня”. Я люблю свою гімназію – це наш другий дім. Тут завжди тепло, затишно. Цей затишок створюють вчителі, учні та інші працівники. Люблю перерви, тому що ми граємо в цікаві ігри, бігаємо в їдальню та буфет. Протягом року проходять багато конкурсів та олімпіад. У нашій гімназії багато учителів , вони нас учать бути добрими, щирими, справедливими. Школа у нас велика, простора. В ній є багато класних кабінетів, спортзали, бібліотека, їдальня.. Я пишаюся і люблю свою гімназію.



Павлюк Настя, 5-А


Гімназія очима старшокласників


На уроках української мови старшокласникам було запропоновано написати власне висловлювання: підтримайте або спростуйте думку: “Гімназія – найкраща в місті школа”.

Учні залюбки відгукнули на пропозицію, адже для них слово “гімназія” – це дім, друзі, комфорт, весна, музика, юнь, пригоди, різні цікавинки тощо. Пропонуємо вашій увазі різні окремі думки, побажання, рекомендації. Всі роздуми старшокласників будуть представлені у газеті «Гімназист».
Г.Г. Осадчук

***


Я вважаю нашу гімназію однією з кращих шкіл міста: тут просторі класи, більш-менш оснащені лабораторні кабінети, просторі актовий та два спортивні зали, скомпонована бібліотека, комп’ютерні класи. Світлі, просторі рекреації.

Та, на мою думку, найголовніші у школі – це учителі, і я зауважу, вони є висококваліфікованими спеціалістами, бо вміють перетворити навчання на доступну й цікаву справу.

Звичайно, в школі є й недоліки, але вважаю, вони пов’язані перш за все з недостатністю управління навчальним процесом, викликаним самою системою освіти.

Колосович Ярослав, 11-Б клас
***

Гімназія – осередок успіху. Це команда з якої починається довгий і тернистий шлях до знання. Тут я почуваю себе, як удома, а учителі й однокласники стали однією родиною. Саме тут ми формуємо себе: свою силу волі, терпіння, мужність, вчимося виправляти помилки.



Якимчук Ірина, 11- А клас
***

Учителі гімназії дуже віддані своїй справі, завжди йдуть назустріч учневі, підтримують, дають гарні поради. Багато гімназистів стають переможцями олімпіад, конкурсів, змагань, мають можливість знайти себе і в наукових працях.



Ольшевська Олена, 11-А клас
***

Позитивним вважаю те, що багато колишніх випускників привели своїх дітей до гімназії, бо впевнені: тут їхні діти, як і вони самі, здобудуть гарні знання, знайдуть якісну підготовку до навчання у вишах.



Лодзянов Олег, 11-А клас
***

Я впевнена, що світла пам’ять про школу , шкільні роки буде підтримувати, допомагати долати труднощі.



Несторова Альона, 11-Б клас
***

У рамках міжнародного обміну освітніх закладів наша гімназія співпрацює з Німеччиною. Це дуже позитивний крок у розвитку освіти, але варто подумати, і про технологічне обладнання, яке б дало можливість удосконалювати навчальний процес зокрема, закупити нові комп’ютери, придбати мультимедійні дошки, встановити хоча б один лінгафонний кабінет.



Величко Владислав, 11-Б
***

В нашій школі чудовий склад учителів і технічний персонал. Вони роблять все, щоб ми краще засвоїли матеріал, щоб нам було легше вчитися.



Сергійчук Павло, 11-Б клас

***


Більшість предметів викладають учителі якісно, добре знають свій предмет, мають почуття гумору, гарно спілкуються з учнями. В класах затишно, комфортно з товаришами, гімназисти можуть розвиватися розумово і фізично.

Однак, варто дирекції подумати над профорієнтацією (автосправа, підготовна медсестра, професійні курси з інформатики, поглиблене вивчення іноземних мов та інші.)

Та й не гріх оснаститися новим технологічним обладнанням. Є ще над чим працювати впродовж наступного двадцятиріччя.

Вансович Олександр, 11-Б клас

*
Гімназія очима старшокласників


**

За роки навчання я дуже полюбила рідну школу і, звичайно, учителів. Я щаслива, що навчаюсь саме тут. Учителі-наставники допомогли мені розкрити внутрішній світ, пізнання своє “Я”.



Папченко Марія, 11-А клас

***

Наша гімназія гарно оформлена, має чудове приміщення, але я б хотів, щоб збудували басейн та поміняли вікна у нашому класі.



Бурковський Платон, 10-А клас
***

Гімназія імені Лесі Українки – найпрестижніша школа у місті, адже вона дає учням не лише об’єм знань, передбачений державною програмою, а й всесторонній розвиток, що так важливо для вступу у виші. А ще вона постійно вдосконалюється, наближаючи рівень освіти до європейських стандартів.


Оніщенко Анастасія, 10- А

***


Мені пощастилося, що я навчаюсь у гімназії, тут допомагають зробити мій внутрішній світ, ще багатшим і яскравішим, навчають долати труднощі, дають зрозуміти кожному, що він – особистість.

Габелко Владислав, 10-А

***

Тут кожен учитель цінує учня, а учень – учителя. Школа стала для мене рідною домівкою.


Ґудзь Віта, 10-А


***

Коли шкільне життя залишається позаду, кожен буде згадувати з любов’ю гімназію, учителів, однокласників. Адже почуття любові сильніше за будь-які інші почуття та враження.


Ільків Тетяна, 10-А


***

Я перейшов до гімназії з колегіуму. Відразу мені тут сподобалось. В класі мене прийняли добре, всі учителі толерантно ставляться до учнів. Вважаю: в гімназії є всі умови для того, щоб одержати освіту, необхідну для подальшого навчання.


Корнєєв Олег, 10-А клас




ГАРМОНІЮ” №14 для вас готували:

Н. М. Кононцева, В. Ф. Мальцева, Г.К.Давлятова, В.А.Хмільовська

К. І. Пилипенко, Г.Г.Осадчук, С.І.Іванченко, С.В.Олексійчук

О.П.Шевчук, В.В. Чечет, Т.І.Нужна







***


Маю багато ідей, пропозицій, не знаю, чи варто оприлюднити, бо всі вони дещо провокаційні: пропоную учнів, які навчаються на достатньому й високому рівні, нагороджувати додатковими днями до канікул. У кабінеті інформатики розблокувати доступ в соціальну мережу “Вконтакті”, що дасть змогу спілкуватись на сайті під час уроку;

  • оформити Дошки пошани наших активістів, переможців рідних конкурсів та олімпіад (до речі, цим міг би зайнятись парламент);

  • ніколи, чуєте, ніколи не фарбуйте класи у зелений колір, як це зробив минулий 9-Б клас;

  • бажано на перервах вмикати через шкільне радіо сучасну легку музику;

  • організуйте хоча б один гурток для старшокласників, щоб він реально працював.
Ірина Іпатенко, 10-Б

***


Важливо, що в нашій школі ставляться до учня як до особистості.

Щербатюк Олександр, 11-А клас



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка