Георгій манжелєєв



Скачати 164.56 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір164.56 Kb.
ББК 74.00Я73

ББК 51.289.4р30

Георгій МАНЖЕЛЄЄВ,


кандидат медичних наук, доцент,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького,

Донецький медичний ліцей

Тетяна ЛАТИШЕВА,


психолог,

Донецький медичний ліцей

Микола ТАРАПАТА,


доктор медичних наук, професор,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

Борис ПОПОВ,


кандидат медичних наук, доцент,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

Світлана БАЛАХОНОВА,


викладач,

Донецький медичний ліцей

НАПРЯМКИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ Й УМОВИ ФОРМУВАННЯ

КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я ЛІЦЕЇСТА-МЕДИКА

Низький рівень здоров'я молоді обумовлений, зокрема, відсутністю належного інтересу до свого здоров'я і, як наслідок, несформованістю настанов на здоровий спосіб життя. Оцінки рівня культури здоров'я старшокласників виявили слабкі знання з питань гігієни, фізичного й статевого виховання, репродуктивного здоров'я, значущості особистих факторів здоров'я. Особливу стурбованість викликає факт дуже низької фізичної активності учнів [3, 4]. Це вказує на необхідність цілеспрямованого педагогічного формування культури здоров'я старшокласників. Поставлене завдання актуалізується тим, що саме в цей час загострюється потреба в самопізнанні, інтенсивно розвивається самосвідомість особистості, виробляється ставлення до себе, до свого способу життя, які і визначають надалі рівень здоров'я людини [5].

Соціально-педагогічні умови ліцею (як найважливіша частина соціокультурного середовища ліцеїста) задають і затверджують критерії формування культури здоров'я, коректують фактори і параметри оптимізації системи індивідуального здоров'я і його життєдіяльності в цілому [2 - 4]. Через вікові особливості ліцеїста робота з розвитку настанов на здоровий спосіб життя в цей час може бути особливо ефективною, якщо вона організована з урахуванням природних інтересів і потреб учнів. Корекція особистої системи здоров'я ліцеїста здійснюється більш успішно шляхом організації його самостійної діяльності, ґрунтуючись, зокрема, на прагненні до самооцінки, самопізнання й порівняння себе з іншими. Це найважливіший фактор соціалізації у віці ліцеїста й розглядається надалі як одна з концептуальних основ організації навчально-виховної діяльності, що забезпечує можливість формування культури здоров'я, наступної самореалізації ліцеїста, високої його працездатності й активної життєтворчості [2, 4, 7 - 10]. Тому створення соціально-педагогічних умов формування культури здоров'я, які безпосередньо пов'язані з діяльністю ліцею й університету, є актуальним навчально-виховним завданням.

Основна особливість навчально-виховної діяльності ліцею, що відрізняє його від традиційної загальноосвітньої школи, - це її профілізація й тісна взаємодія з університетом. Профілізація, безумовно, підвищує мотивацію навчання, а, отже, інтелектуально-пізнавальний і творчий рівень занять. Ліцей має досить розвинену матеріальну базу, тому що на правах кафедри входить до складу університету й має можливість користуватися матеріальною базою університету. Це дозволяє створити необхідні умови для розвитку індивідуальних інтелектуальних і творчих здібностей ліцеїста, для його оволодіння першими навичками наукової діяльності, прищеплювання навичок самоконтролю, самоорганізації й самовдосконалювання, забезпечити мотивацію навчання і закласти основу для наступної успішної практичної діяльності й соціалізації. Ліцей веде цілеспрямований відбір найбільш підготовлених і здібних дітей для навчання, що вимагає використання спеціальних форм профорієнтаційної роботи, а надалі - інтенсивних методик навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності [1 - 4].

Нами розроблена, впроваджена та апробована система формування культури здоров’я ліцеїста-медика, що включає наступні компоненти. Профорієнтаційна робота, яка спрямована на пошук і підбір професійно орієнтованих старшокласників, мотивованих до медичної діяльності, є однією з найважливіших соціально-педагогічних складових наступної корекції їхньої культури здоров'я; вона розглядається як один із пріоритетних напрямків роботи педагогічного колективу ліцею. При цьому на різних ступенях використовуються такі форми роботи, як: інформаційний зв'язок зі школами області через ліцеїстів; тематичні періодично діючі виставки; тренінги в 9-х класах шкіл області (на теми: «Фактори здоров'я», «Твій вибір професії», «Компетентне спілкування», «Конфлікти» тощо); бесіди (наприклад, про ринок праці, ринкову економіку, призначення медицини в нових умовах, рівні кваліфікації фахівця, цікаву і високооплачувану роботу тощо); проблемні й тематичні заняття зі старшокласниками на кафедрах університету; батьківські збори й семінари; дні відкритих дверей; Мала академія наук, олімпіади; робота Народного університету «Юний медик» і Центр довузівської підготовки; залучення засобів масової інформації; опитування й співбесіди з абітурієнтами тощо.

Співбесіда організована в інтерактивній формі, що включає тестування, анкетування й опитування, то дозволяє деякою мірою виявити професійні й духовні інтереси, потреби, ціннісні й морально-психологічні настанови, елементи способу життя, а отже, і рівня культури здоров'я респондента.

Під час прийому документів з абітурієнтами ліцею проводиться співбесіда, що включає питання, які дозволяють оцінити особливості його способу життя; і загальний рівень еколого-валеологічної культури. Особлива увага приділяється питанням мотивів вступу до ліцею. В окремих випадках вдається виявити й оцінити модальність, силу й гостроту мотивів, що є найважливішим експертним матеріалом для формування планів індивідуальної роботи.

Результати співбесіди заносяться в спеціальний анкетний бланк. Аналіз анкет показує, що більша частина абітурієнтів розуміють здоров'я як відсутності хвороб і шкідливих звичок. Здоровий спосіб життя, на їхню думку, спрямований на те, щоб уникнути хвороби, не порушувати заборони на дії, що наносять шкоду здоров'ю. Невелика частина абітурієнтів (менш за 10%) дотримується правил і норм деякої оздоровчої системи, прищеплених у ранньому дитинстві: режим дня, баланс праці й відпочинку, раціональне харчування, сон, власна гігієна, «спілкування» з природою, обмеження в роботі за комп'ютером, у перегляді телевізора. Приблизно стільки ж юнаків і дівчат активно займаються спортом або фізкультурою, розвитком окремих фізичних якостей (сили, спритності) з метою бути здоровими, але, головне, - привабливими. Ще менше абітурієнтів здоровий спосіб життя пов'язують із освітою, гарною роботою, сім'єю, відпочинком, особистісним ростом. Як правило, у наборі кожного року перебуває лише трохи абітурієнтів, які поняття здоров'я зіставляють із процесом розвитку психорегуляції й загартовуванням, особистісним ростом і гарними відносинами з людьми й собою, автономністю, творчим ставленням до життя. Як правило, це переможці предметних олімпіад різного рівня (в основному по біології); іноді - це успішні спортсмени, танцюристи, музиканти й ін.

Досвід співбесід показує, що абітурієнти мають помітно більш високий рівень інтелекту, ніж середні учні загальноосвітньої школи. У них часто сформовані деякі стійкі індивідуальні інтереси (до чогось), що свідчать про самостійну діяльність й уміння якоюсь мірою самотужки трудитися. Багато хто твердо розуміє необхідність глибоких знань у тій вузькій галузі діяльності, що вони вибирають; деякі мають глибокі знання з окремих питань (при цьому знання програмного матеріалу вступних іспитів нерідко виявляються посередніми). У цілому ж, як показує досвід співбесід, потреби, життєві цінності, мотиви вступу, як правило, не мають чіткої індивідуальної визначеності.

Особливо підкреслимо, що методика співбесіди з абітурієнтами ліцею має принципову особливість. Ураховується, що в юнацькому віці (вік абітурієнта) відбувається різка зміна внутрішньої позиції людини, спрямованість у майбутнє стає соціально-психологічною основою її особистості, домінує проблема вибору подальшого життєвого шляху й самовизначення; інтенсивно формуються ціннісна, світоглядна орієнтації людини, різко загострюється потреба самооцінки й порівняння себе з однолітками [4, 5]. Тому тести й завдання, що використовуються в бесіді-опитуванні, спрямовані на розвиток інтересу підлітка до себе самого, до самооцінки рівня свого фізичного й соціального розвитку і здоров'я.

Зазначимо також, що ліцеєм Донецького медичного університету, починаючи з 1993 року до сьогодні, ведеться систематичне дослідження з виявлення й оцінки значущості факторів здоров'я учнів для конкретних умов навчально-виховної діяльності і з погляду різних груп респондентів. Думки абітурієнтів складають, при цьому, особливу групу.

Таким чином, співбесіда з абітурієнтами несе як діагностичне, так і мотиваційне навантаження, спрямоване на підвищення рівня культури здоров'я, а отримані результати враховуються в планах подальшої роботи педколективу.

Іншим пріоритетним напрямком удосконалювання освітнього простору й умов формування культури здоров'я є інтеграція викладання (навчально-виховної діяльності в цілому), що розвивається за наступними напрямками.

1. Формування цілісного подання цілей, завдань і методів формування культури здоров'я. Це забезпечують розділи таких навчальних дисциплін як: вступ до спеціальності, біологія, валеологія, екологія, науки про людину й ноосферу. Окремі заняття можуть бути спрямовані на розвиток діяльнісного, творчого підходу до свого здоров'я, розвитку фізичних, психічних, соціально-психологічних і духовних здібностей і можливостей людини. Більше того, елементи знань (підходів) цих дисциплін можуть бути подані в робочих програмах практично всіх навчальних предметів ліцею.

2. Для узгодження діяльності педагогів необхідно періодично уточнювати графи логічної структури міжпредметних зв'язків і наступності навчально-виховної діяльності (як по вертикалі, так і по горизонталі), виходячи з необхідності й на основі:

- розвитку мотивації самоформування культури здоров'я;

- створення комфортного фізкультурно-оздоровчого й навчально-виховного простору;

- соціально-психологічної підтримки.

Логічна структура зв'язків кожного предмета з іншими повинна передбачати:

- узгодження проблем, цілей, завдань і конкретних питань, що мають медичну, валеологічну й екологічну спрямованість;

- установлення поняттєво-часових зв'язків розглянутих тем;

- можливо більшу уніфікацію понять і термінів;

- установлення наступності в змісті й рівні знань, вимог, контролі;

- усунення прямого дублювання;

- установлення зв'язку між теоретичною й практичною підготовкою;

- формування світогляду на основі принципів пріоритетності людини в природній світобудові, здоров'я як благополуччя людини й середовища, здоров'я як вищої цінності тощо;

- еколого-валеологічні аспекти кожного із предметів (варіативний компонент, методичні матеріали);

- контроль засвоєння.

3. Університет, Головне управління освіти, Інститут післядипломної педагогічної освіти виступають як експерти в оцінці міжпредметних програм еколого-валеологічної спрямованості, програм тренінгів й інтерактивних занять, спрямованих на формування культури здоров'я.

4. Інтеграція на базі ідеї підвищення еколого-валеологічної компетентності при викладанні конкретної дисципліни припускає розвиваючий і виховуючий аспекти навчально-виховної діяльності, що орієнтує ліцеїстів на саморозвиток і самооздоровлення на базі самопізнання й правильної самооцінки свого організму. Можна виділити творчі групи рішення цієї дидактичної проблеми, наприклад, за планом НДР університету:

- наповнення занять новим (екологічним, валеологічним) змістом шляхом інтегрування матеріалу;

- використання інтерактивних методів навчально-виховної діяльності;

- робота в малих групах змінного складу;

- суб'єкт-суб'єктна взаємодія, збалансовані ініціативи, орієнтація на процес, а не на результат тощо.

5. При рішенні завдань інтеграції використовуються такі форми й засоби організації навчально-виховної діяльності:

- неформальний обмін думками викладачів;

- спільні семінари й методрозробки;

- спільне керівництво НДР університету й НДР ліцеїстів;

- взаємовідвідування занять;

- загальні звіти про методичну роботу;

- складання інтегрованих програм;

- створення банку завдань і питань, що мають міждисциплінарний або пролонгований характер тощо.

6. Наступна обов'язкова умова інтеграції навчально-виховної діяльності при формуванні культури здоров'я - це розробка й викладання спецкурсів (елективних курсів і курсів за вибором): «Вступ до спеціальності», «Основи наукових досліджень (теорія й методи наукових досліджень)», «Культура здоров'я й спосіб життя», «Машинні методи обробки медико-біологічної інформації» тощо.

З огляду на ту обставину, що НДР у ліцеї є важливим чинником інтелектуального розвитку педагогічного колективу, з 1997 року в ліцеї введений спецкурс "Теорія й методи наукових досліджень". Перша частина спецкурсу передбачає ознайомлення учнів з методологією й найбільш загальними науковими методами, виявляється взаємозв’язок наук і місце медичної науки в системі знань. Ця частина спецкурсу значною мірою засвоюється також на заняттях з обов'язкових дисциплін, тому що їхніми програмами передбачені розділи, що стосуються взаємозв'язків досліджуваної дисципліни з медициною [5, 6].

У другій частині програми представлений розділ основ медичної метрології як складової частини загальної системи вимірювань. Він має особливе значення у зв'язку з підвищенням вимог до якості медичних вимірювань, рівня їхнього метрологічного забезпечення. Курс формує культуру діагностичних вимірювань і досліджень, закладає у ліцеїстів основи дослідницьких навичок, логіки мислення майбутнього лікаря, дозволяє розуміти й спілкуватися із професійними дослідниками.

При вивченні обов'язкових дисциплін передбачені відповідні медичні додатки метрології. Так, у кожній групі, як правило, проводиться науково-практичне заняття з методів вимірювання звукових сигналів і оцінки слуху та слухової пам'яті. Результати цих вимірювань як складова частина даних психофізіологічних вимірювань заносяться до таблиці матриці табличного процесора і можуть використатися для подальших досліджень, обробки і аналізу даних.

Особливість такої форми занять полягає в тому, що учні виконують дослідження своїх власних характеристик на психофізіологічному рівні з використанням апаратури [5, 6]. Отримані результати мають безпосередню наукову цінність. Така форма занять підвищує їх мотивацію, формує установки на самооцінку й самостійну роботу.

Таке заняття має й чисто науковий аспект. На конкретному прикладі вдається показати можливості багатьох методів дослідження: фізичних - звуковий генератор й осцилограф; психофізіологічних - слухові відчуття; кваліметричних - психофізіологічна суб'єктивна й об'єктивна оцінка слухових відчуттів; статистико-математичних - починаючи від обчислення середніх значень і закінчуючи побудовою рівнянь регресії.

У рамках даного спецкурсу може ефективно координуватися частина планової дослідницької роботи і ліцеїстів, і викладачів. Обробка отриманих даних планових наукових досліджень дозволяє виявити дітей, схильних, зокрема, до точних наук, знакових систем, природничих наук, наук про людину тощо.

Значна частина творчої дослідницької роботи виконується ліцеїстами в рамках загального спецкурсу “Вступ до спеціальності”, що включає, зокрема, латинську мову, медсестринську справу, основи нормальної анатомії, ембріології, фізіології. Окремо ведуться заняття за курсом “Введення в психологію”. Деякі заняття проводяться на базі лікарні ім. Калініна м. Донецька й кафедр Донецького державного медичного університету.


Особливий розділ роботи з корекції культури здоров'я - це цілеспрямована практична діяльність кураторів груп. Вона, зокрема, розвивається за такими напрямками:

1. Колективна творча робота (організація свят, конкурсів, виступів художньої самодіяльності, робота в гуртках тощо).

2. Мотивація й організація самостійної навчальної діяльності кожного ліцеїста.

3. Робота із сім'єю.

4. Залучення батьків-медиків до навчально-виховного процесу.

5. Участь у плановій НДР.

6. Інтерактивні заняття й тренінги за темами, спрямованими на корекцію способу життя.

7. Робота за програмами інших організацій. Для поглиблення теоретичних знань і розвитку установок на самостійність і самореалізацію, безумовно, необхідно працювати в природному й виробничому середовищі поза ліцеєм (наукові лабораторії кафедр, заповідники, клініки, промислові підприємства, госпрозрахункові групи та ін.)

У виховній роботі куратори ліцею широко використовують відому методику колективної творчої діяльності, яка найбільш відповідає організаційно-методичним умовам університету й ліцею. Тематика заходів (свят, тем досліджень, кураторських годин) вибирається переважно ліцеїстами; творчими групами розробляються сценарії їхнього проведення, плануються етапи підготовки. Формування такої системи педагогічної взаємодії вимагає значно більше часу для спілкування з учнями, високого професійного рівня педагогів. Акцентація виховного впливу на підготовчий період заходів максимально сприяє створенню умов для творчого самовираження кожного учня. Досвід, що здобувається, є підсумком власної активної роботи, включення до виконання різної соціально значущої діяльності. Для педагога постає складне завдання: не тільки забезпечити якісне засвоєння знань, умінь і навичок, але й спеціально організувати провідну для старшокласника діяльність, створити всередині цієї діяльності атмосферу співробітництва, взаємної довіри й допомоги. Саме таке соціокультурне середовище затверджує настанови на здоровий спосіб життя й формує культуру здоров'я.

Учбово-дослідницька і науково-дослідницька робота ліцеїстів (УДР і НДР) - також одна з важливих умов успішності формування культури здоров'я. Вона розроблена в ліцеї досить глибоко. Залучення ліцеїстів до НДР й УДР найефективніше формує мотивацію використання знань і компетентності з метою навчитися ставити задачі, шукати алгоритм їхнього розв’язання й успішно розв’язувати.

Для цього рекомендується теоретичний розбір матеріалу вести з позицій системного підходу з максимальним аналітико-синтетичним навантаженням: уміла постановка проблеми (з інтригою, гострим протиріччям), реферати у вигляді аналітичних оглядів, проблемні ситуації в окремих публікаціях або думках, історичні довідки, структурно-логічна схема тощо. На етапах обговорення актуальності, формулювання мети, завдань, висування гіпотез і вибору методик дослідження необхідно відзначати новизну роботи і її спрямованість на особистісний і професійний ріст. Такий підхід сприяє також розробці й удосконалюванню нових ефективніших форм навчально-виховної діяльності. При організації цієї роботи можна скористатися технологією Л. Александрова, що припускає чітке виділення етапів роботи [1].

Саме УДР і НДР дозволяють ліцеїстові відчути роль учителя (керівника) у створенні емоційного, соціально-психологічного, духовного мікроклімату в неформальній дослідницькій мікрогрупі. Завжди можна виділити час, місце й створити необхідний стан мікрогрупи, щоб поділитися своїми знаннями, досвідом з питань культури здоров'я, способу життя, «висвітлити» складну проблему через якийсь цікавий епізод, підвести, підштовхнути учня до бажання самостійно попрацювати над питанням, завданням і над собою.

Планова науково-дослідницька робота (найважливіший чинник) у ліцеї виконується спільно з кафедрами фізіології, гігієни, інформатики й спрямована на оптимізацію навчально-виховної діяльності ліцею. У роботі беруть активну участь викладачі ліцею та ліцеїсти. Медична спрямованість НДР забезпечує стійку мотивацію роботи ліцеїстів як майбутніх медиків.

Актуальність обраної наукової складової у навчанні пов'язана з тим, що перехід на більш доконані форми навчання (ліцей) обумовив створення відповідного вищого рівня навчальних планів і програм. Це, у свою чергу, спричинило інтенсифікацію й ускладнення навчальної діяльності учнів. Було встановлено, що значно зріс обсяг навчального навантаження: число досліджуваних предметів, тижневе й денне навантаження, інформаційна насиченість занять.

Суттєво змінилася й організація навчальних занять у ліцеї: підвищилася щільність занять (до 70 - 90 %), збільшилася питома вага самостійної роботи, спрямованої на освоєння й закріплення нового матеріалу (до 40 %). Труднощі навчального процесу обумовлені також таким суб'єктивним фактором, як його монотонність (іноді лише 4 - 6 видів діяльності на занятті).

З огляду на ці обставини, важливим завданням планової НДР залишається науково обґрунтована регламентація навчальної діяльності ліцеїстів, що базується на створенні фізіологічно, педагогічно й соціально раціональних умов і особистісно орієнтованої організації навчально-виховного процесу.

У рамках планової НДР ліцеїсти виконують разом з викладачами й вихователями груп конкретні завдання з оцінки значущих психофізіологічних характеристик ліцеїстів. Використовувані при цьому методики цілком доступні для засвоєння старшокласниками, вони добре апробовані й стали частиною науково-методичної системи ліцею. Це дозволяє вести моніторинг основних особистісних характеристик ліцеїстів, а також параметрів і факторів успішності навчального процесу як для всього потоку, так і окремо для кожного з ліцеїстів. Основні результати цієї роботи публікуються. Ліцеїсти вже на першому курсі мають можливість залучатися до дослідницької діяльності, здобувати навички наукової праці в наукових гуртках кафедр університету, вести практичну роботу на кафедрах, здійснювати наукові дослідження в рамках Малої академії наук. Таким чином, ліцей стає науково-дослідною й творчою лабораторією, у якій здібні діти під керівництвом викладачів і вчених університету проводять дослідження, роблять експерименти, наукові доповіді на конференціях, пишуть сценарії свят, готують публікації.

У цілому ж, методична, регулярна підготовка найбільш здібних дітей до олімпіади, розв’язання задач медико-біологічної спрямованості, практична робота на медичних кафедрах університету, міжпредметні зв'язки курсів, домашні експериментальні завдання, участь у плановій НДР, цілеспрямована робота кураторів і психолога - всі ці види діяльності включають елементи творчості, підвищують мотивацію навчально-виховного процесу, пізнавальну активність ліцеїста, але головне, дозволяють спілкуватися зі старшими й вирішувати загальні соціально значущі завдання, формують установку на самостійність як при постановці, так і при розв’язанні життєвих задач. Саме в такій діяльності прищеплюються основи самовиховання й самовдосконалення, а формування культури здоров'я й установок на здоровий спосіб життя стає природним і обов'язковим елементом навчально-виховної й професійної діяльності.

Основні рекомендації досліджень апробовані й впроваджені в практику ліцею Донецького медичного університету. Це дозволило суттєво (в 1,5 рази) знизити психоемоційну напруженість (тривожність, депресивність); поліпшити показники загального стану (число скарг на самопочуття зменшилося в 1,3 рази); підвищити працездатність: інтервали стійкої працездатності протягом тижня збільшилися на 15-20%, підвищилася відвідуваність, значно (в 2 рази) скоротилося число невідпрацьованих занять; незамічено зниження гострих захворювань. Значимо підвищилася успішність навчання в цілому: зросли освітній і культурний рівні, ефективність реалізації творчих здібностей та інтерес до наукової діяльності. Ця робота ліцею, за відгуками батьків, викладачів університету і практичних лікарів, приносить відчутні практичні результати.
Література:
1. Александрова Л.М., Маслов А.В., Александров Н.Г. Технология развития творческого мышления при подготовке научных работ учащихся // Актуальні проблеми бесперервної освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / Харків, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003. С. 3.

2. Алфiмов В.М. Сучасний україньський ліцей. – К., 1995. – 136 с.

3. Латышева Т.В., Тарапата Н.И., Попов Б.Г. и др. Медико-педагогическая оптимизация учебно-воспитательной деятельности в учебных заведениях нового типа // Вестник гигиены и эпидемиологии. - Том 5, № 2, Донецк - 2001, С. 216 – 219.

4. Латышева Т.В., Тарапата Н.И., Манжелеев Г.Н., Попов Б.Г., Латышев В.В. Факторы формирования эколого-валеологической культуры лицеиста-медика //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків-Донецьк: ХДАДМ, 2004. №18. – С. 283-289.

5. Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В, Антонов В.А. и др. Проблема формирования эколого-валеологической культуры лицеиста-медика // Фізичне виховання – здоров’я студентів: Материалы Международной научно-практической конференции. – Донецьк: ІПШІ “Наука і освіта”. – 2005. – С. 43 – 45.

6. Максимович В.А., Максимович М.В. Математическое моделирование психики: Монография, - Черкассы: Брама –Украина, 2006. – 184 с.

7. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Б.Н. Алмазов, М.А. Беляева, Н.Н. Бессонова и др.; под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. – М.: Издательский центр “Академия”, 2002. – 192 с.

8. Руководство практического психолога: Психологические программы развития личности в подростковом и старшем школьном возрасте / Под ред. И.В. Дубровиной. – 4-е изд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 128 с.



9. Тарапата Н.И., Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В. и др. Динамика отношения к жизненным ценностям и формирование личности старшеклассника // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків-Донецьк: ХДАДМ, 2005. - №10. – С. 116-119.

10. Формирование личности старшеклассника / Под ред. И.В. Дубровиной. М., 1989.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка