Героїчне минуле українського народу у творах мистецтва



Скачати 104.65 Kb.
Дата конвертації20.02.2016
Розмір104.65 Kb.
Міністерство освіти й науки, молоді та спорту України

Новоукраїнська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №3

Новоукраїнської районної ради

Кіровоградська область




Героїчне минуле українського народу у творах мистецтва

Інтегрований урок, 5 клас



(Українська література. Музичне мистецтво. Образотворче мистецтво)

Підготували



Аношкіна Галина Григорівна, вчитель української мови та літератури

Ловінюкова Оксана Володимирівна, вчитель музичного та образотворчого мистецтва

м. Новоукраїнка

2014

Тема: Героїчне минуле українського народу у творах мистецтва.

Мета: ознайомити учнів із творами українських письменників, творами музичного та образотворчого мистецтва, присвячених темі козацтва; вчити учнів висловлювати свої враження від мистецьких творів; розвивати вміння виявляти спільне та відмінне в образах художніх творів, музичного та образотворчого мистецтва; розвивати образне мислення; виховувати гордість за українську історію, інтерес до теми козацтва та кращих зразків національного мистецтва.

Обладнання: портрети гетьманів, портрети українських письменників О.Ільченка, А.Чайковського; виставка репродукцій картин на козацьку тематику.
Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

Учні заходять до класу під марш української народної пісні «Засвіт встали козаченьки»

Музичне привітання

Добрий день, вам, добрий день,

У світі музики, фантазії, пісень.

Добрим будь, добрим будь.

І з мистецтвом – у дивний путь!


  1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (прийом «Словесний настрій»)

  2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань («Ґронування»; ключове слово – українець)

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань й епіграфа уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

От де, люде, наша слава, слава України!

Т.Г. Шевченко

Учитель української літератури.

Минуле нашої Батьківщини славне і багате на надзвичайні події. Яскравою сторінкою є визвольна боротьба українського народу за незалежність, в якій величезну роль відіграли запорозькі козаки. Сподіваюся, що ви усвідомите який нелегкий шлях пройшла Україна, аби здобути суверенітет, якими сміливими, незламними і духовно багатими були наші предки.

«Багатостраждальна Україна… Скільки сумних і веселих спогадів зринає у моїй уяві при одному цьому слові, – писав видатний український історик Д.Яворницький. – Так-бо, тут, де не ступни, усюди натяк на славне минуле наших предків. Скільки ж то було тут великих і славних героїв!»

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

В історії будь-якого народу є події, які не забуваються. Про них згадують і пам’ятають усі. Український поет М.Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». І сьогодні на уроці ми поговоримо про славну добу в історії нашої держави – козаччину, яку оспівано в народних піснях, думах, переказах, в історичних творах українських письменників, у музичних творах та художніх полотнах.

Поєднання різних видів мистецтва – музики, живопису, літератури, театру – спричинило взаємозбагачення кожного з них і подарувало світові нові види мистецтва.

Діти! Сьогоднішній урок – незвичайний, бо його вестимуть два вчителі, а тому, опанувавши тему уроку, ви зможете поглибити знання з трьох предметів – української літератури, музичного та образотворчого мистецтва.



Учитель української літератури.

Сьогодні на уроці працюватимуть такі групи:

«Історики»,

«Літературознавці»,

«Фольклористи»,

«Мистецтвознавці».



(Звучить козацький марш, заходить Богдан Хмельницький)

Богдан Хмельницький.

Доброго дня, діти. Я – гетьман Української козацької держави – Гетьманщини. Очолював козацьке військо у багатьох битвах Національно-визвольної війни.

Я приніс усім вітання з запорозької землі.

Тут, сьогодні на уроці, будем разом ми й учитись, і читати, і співать.

Україну й козаків будем разом прославлять.

А що ви, діти, знаєте про Січ і про нашу Україну? Що ти скажеш на це, сину?



Козак-учень 1: А що, козаки, чи не час і нам слово сказать?

Козак-учень 2: Саме час!

Козак-учень 3: В самий раз!

Козак-учень 4: Знаєш, батьку, славна Січ

Ворогам ішла навстріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла.



Козак-учень 5: Лиха ж отчий край зазнав

(не бажаємо нікому!)

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.



Козак-учень 6: Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ,

Горювала Україна,

І тужила Україна

Під п’ятою у заброд.

Козак-учень 7: Але наш народ боровся,

І Хмельницький в нас знайшовся,

Дорошенко, Морозенко,

Полуботок і Сірко.



Богдан Хмельницький.

Що говорить вам «козак» –

Це крилате, горде слово?

Бо завжди буває так,

Що світлішає від нього.

Хто такі козаки?



Виступ групи «Історики» (орієнтовний).

Від давніх часів найбільш мужні, відважні й загартовані в боях із ворогами своєї землі представники українського народу організовувалися в окрему історичну спільноту – козацтво. Українські козаки усвідомлювали себе лицарями, тобто особисто вільними людьми, спосіб життя яких визначало воєнне ремесло та належність до військової організації. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України в ХVІІ – ХVІІІ століттях, сприяла захисту політичних, економічних, культурних здобутків українського народу, його духовному розвитку. Провідними козацько-лицарськими чеснотами були мужність, звитяга, вірність, гідність, честь, добра слава, здатність до самопожертви, патріотизм, лицарська відданість.



Богдан Хмельницький.

А як приймали в запорожці?



Інсценізація уривку з повісті А.Чайковського «Віддячився»

Козак (побачив хлопчика): Що тебе, хлопче, на Січ привело? Ти ж ще надто малий!

Хлопчик: Козаком я хочу стати, і брат мій старший на Січі – Максим Чорноусенко, може, знаєте?

Козак: Може, й знаю, але тут він уже не Чорноусенко, а як-небудь інакше зветься.

Хлопчик: Як же воно так?

Козак: Та такий вже старий козацький запорозький звичай. Зови себе як хочеш, а як попадеш на Січ, приложать тобі зараз інше ім’я і у список так переведуть.

Хлопчик: Чому ж це так?!

Козак: А ось чому. Ти знаєш, може, що на Січ до запорожців тікають чоловіки від панів. От пан пише королю польському листа, що втік такий-то, наприклад, Іван Щерба, від пана на Запорожжя. Негайно відішліть його назад. Що ж робити? Воля короля свята, треба виконувати.

Писарю, ходи-но сюди.



(писар підходить до козака)

Козак: Ану поглянь у список, є у нас на Січі Іван Щерба?

Писар (переглядає список): Пане кошовий, у нас немає Івана Щерби. Є лише Іван Перегнихвіст, Іван Розбийголова, Іван Сиротенко, Іван Півкожуха, а Щерби Івана ні сліду.

Козак: А добре ти шукав? Пам’ятай, що ти головою відповідаєш за недогляд.

Писар (знову дивиться): Справді нема, подивіться. (дивляться у список).

Козак: Так, нема. Ну, що ж, відпишеш: «Такого нема, а коли той гультяй тут покажеться, ми зараз же його відставимо, як було приказано».

(писар пише).

Козак: Побачить він, вражий син, Івана Щербу, як своє вухо. Звідсіля ми нікого не видаємо.

(до хлопчика)

Тепер вже ти знаєш, чому на Запоріжжі перемінюють прізвища?



Хлопчик: Тепер зрозумів. То, може, і мене приймуть на Січ?

Козак: Приймуть, там таких горобців більше сотні. Ти підеш між школярів учитися. А коли підростеш, навчишся воєнного діла, тебе припишуть у якийсь курінь, і ти станеш козаком. Ось як, синку, буде.

Хлопчик: А що на Січі козаки роблять?

Козак: Хто знає якесь ремесло, то йде в майстерню, письменні пишуть у канцелярії. Одні йдуть на розвідку, інші сторожують, а є й такі, що печуть хліб та їсти варять.

Ідемо, синку, покажу тобі Січ…

Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народну щасну долю!



Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

Звеличують народних героїв та їхні подвиги і народні пісні.



(Звучить пісня «Ой, на горі та женці жнуть»)

– Діти, як називається пісня, яка щойно прозвучала? Кому вона присвячена?

– Так, вона уславлює героїв, які захищали рідну землю, а також маленьких відчайдухів, які були поруч із козаками.

– Пригадайте, як їх називали на Січі? (Джури)

– А тепер послухайте пісню О.Жилінського на вірші О.Кононенка «Пісенька джури».


  1. Прослуховування пісні.

  2. «Мозкова атака»

– Який жанр пісні?

– Як потрібно виконувати пісню? (енергійно, весело, бадьоро, ритмічно)



  1. Розспівування

  2. Вокально-хорова робота над піснею

  3. Музична грамота (аналіз нотного тексту пісні, розмір її, знаки алітерації, які трапляються в пісні: дієз, бекар, бемоль)

Учитель української літератури.

Голосний відгомін про відважних героїв-козаків дійшов до нас не тільки в піснях, а й у народних думах, баладах, переказах.



Виступ групи «Фольклористи»

(учні розглядають такі питання:

  1. Що таке народний переказ?

  2. Джерела виникнення цього жанру.

  3. Тематичні групи переказів.)

Робота над переказом «Прийом у запорожці».

Випереджувальне завдання: прочитати народний переказ «Прийом у запорожці».

Інтерактивна вправа «Я так думаю»

– Які риси січовиків прославлено у цьому творі?

– Чому запорожці випробовують новачків? Як саме?

– Хто із двох новоприбулих на Січ вам найбільше сподобався?

– Чи зможуть вони стати справжніми козаками?

– Які риси характеру треба мати, щоб стати січовиком?

Практикум «Асоціативний кущ»




Учитель української літератури.

До теми українського козацтва зверталися й українські письменники.



Виступ групи «Літературознавці» (орієнтовний).

Олександр Ільченко в романі «Козацькому роду нема переводу» (уривок «Козак Мамай») створив образ славетного запорожця. Автор з великою любов’ю змалював легендарного січовика, захоплюється ним сам і змушує читачів перейматися почуттям великої поваги до безсмертного лицаря, який завжди поспішає туди, де його найбільше чекають, де треба боронити волю, правду, Україну.

Бесіда

– Які художні засоби переважають в уривку?



– Яку роль відіграють у цьому творі гіперболи?

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

Без перебільшення можна сказати, що Козак Мамай – це символ національної ідеї, улюблений герой творів українського живопису.





Виступ групи «Мистецтвознавці» (орієнтовний).

«Козак Мамай» – картина невідомого художника.

На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог.

Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи.

У Мамаї відтворено збірний образ козацької України.



Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

В історії українського народу тема запорозьких козаків найяскравіша. Щоб увічнити героїв славних битв, українські художники створювали справжні шедеври.

Розгляньте картину А.Манастирського «Запорожець».

– Яким зображений на картині мужній лицар?

– Якими засобами художник передав горду вдачу козака і його готовність до боротьби?

– Чому, на вашу думку, увага портретиста акцентується на вольовому обличчі, сильних руках і козацькій шаблі?



Виступ групи «Мистецтвознавці» (орієнтовний).

1. Перед нами репродукція картини А.Манастирського «Запорожець». Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.

На передньому плані картини ми бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна – сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі – сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На голові розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.

Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.

Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.



2. Митець створює складний образ, в якому передає мужню вдачу козака – борця за народну волю, його готовність до боротьби з ворогами, втілюючи водночас гіркі роздуми про історичну долю батьківщини. З метою посилення емоційного звучання картини художник вдається до уже випробуваних у ряді попередніх творів художніх засобів: різкий контурний рисунок, підкреслений колорит, в якому домінують зелено-сині та бордовий кольори. Композиція «Запорожець» відзначається монументальністю трактування сюжету. Богатирську постать козака підсилюють гармонійні кольорові сполучення. Картина А.Монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а й частину нашої важкої долі. У собі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас своє життя, щоб ми жили вільно.

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

Діти, ви є нащадками славних українських козаків, тож любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен із вас своїми вчинками і добрими словами доведе, що козацькому роду нема переводу!



ІV. Підсумок уроку. Рефлексія.

Учитель української літератури.

Прокоментуйте епіграф до уроку.

Продовжіть речення:

«Сьогодні на уроці я дізнався…»,

«Мене найбільше вразило…»,

«Мені вдалося відчути…»,

«Я отримав задоволення…»

V. Оцінювання. Аргументація оцінок.

Учитель української літератури.

Ми, українці, пишаємося козацтвом. І завжди будемо прагнути в самих собі виховувати й укорінювати ті ідеали, за якими жили наші пращури – це ідеали порядності, відданості, патріотизму



Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

І лише ґрунтуючись на них, наш народ, наша держава матиме майбутнє.



VІ. Домашнє завдання.

  1. Напишіть твір-мініатюру «Як запорожці могли б допомогти Україні нинішній?»

  2. Намалювати ілюстрацію до тексту пісні О.Жилінського та О.Кононенка «Пісенька джури»

(Звучить пісня в обробці А.Сердюка «Козацькому роду нема переводу», учні виходять із класу)



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка