Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального



Сторінка19/19
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.64 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Л.В.Жеребньова, завідувач обласного центру практичної психології і соціальної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Т.Б. Артеменко, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Т.В.Войцях, методист-соціальний педагог обласного центру практичної психології і соціальної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ДІЯЛЬНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ ОБЛАСТІ

Завдання психологічної служби визначаються відповідно до стратегії розвитку системи освіти в цілому і водночас залежать від особливостей регіональної політики, історії та традицій освіти у конкретному районі, місті, селищі.

З огляду на тенденції розвитку психологічної теорії і практики, основні напрями діяльності психологічної служби системи освіти, визначені на поточний навчальний рік, залишаються актуальними і на наступний період. Разом з тим діяльність служби повинна трансформуватися у відповідності до змін у нормативно-правовій базі, визначених пріоритетів діяльності освітньої галузі.

Основна мета діяльності служби у 2011-2012 навчальному році, як і минулого року, має бути спрямована на практичне втілення положень Концепції розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2012 року та Плану дій щодо її реалізації. Діяльність спеціалістів психологічної служби повинна бути спрямована на забезпечення, захист прав і свобод дітей, створення умов комфортного освітнього середовища, захисту честі і гідності учнів, вихованців, студентів.

Керівникам районних, міських управлінь освіти і науки у новому навчальному році необхідно вжити заходів щодо забезпечення навчальних закладів працівниками психологічної служби, в тому числі навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти районного (міського) рівнів.

Як вказано у Рекомендаціях, затверджених постановою Верховної Ради України від 06.07.2010 р. № 2441 «про Рекомендації парламентських слухань на тему : "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання" система освіти має ряд недоліків, серед яких основне місце займає академічна спрямованість, а не спрямованість на розвиток дитини. Тому спеціалістам психологічної служби необхідно звернути увагу на підготовку дітей до навчання в школі, формування у них мотивації, орієнтованої на зміст а не форму навчання, зниження рівня тривожності, а також на питання адаптації до умов навчального закладу. Розвиток дитини в умовах дошкільного навчального закладу має стати пріоритетним напрямом у діяльності психологічної служби.

Зокрема, за останній рік приділяється увага питанням запровадження у практику моделей інклюзивної освіти. Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, які інтегруються у загальноосвітню школу - порівняно новий вид діяльності для працівників психологічної служби усіх рівнів. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009р. №855 "Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки" працівникам психологічної служби необхідно приділити особливу увагу вивченню індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, розробці алгоритму взаємодії педагогічних працівників як у межах навчального закладу, так і поза його межами щодо забезпечення потреб вихованців та учнів. Інтеграція таких дітей в навчально-виховний процес можлива виключно за умови їх належного психолого-педагогічного супроводу. Актуальним залишається і питання психологічної підготовки педагогів до роботи з вказаною категорією дітей.

Одним з напрямів діяльності керівників психологічних служб є недопущення представників громадських організацій, псевдорелігійних течій у навчальні заклади з метою проведення досліджень, лекцій, тренінгів без відповідної психологічної експертизи (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 р., №330). Особливо це стосується випадків, коли в результаті таких досліджень, тренінгів, лекцій може погіршитися здоров’я, бути нанесена шкода дитині або іншим учасникам навчально-виховного процесу тощо.

Аналіз практики організації атестаційного процесу спеціалістів психологічної служби вказує на низку недоліків, зокрема в оформленні документів, де вказується стаж роботи на посаді спеціаліста психологічної служби, освіта та спеціальність за дипломом. Методистам з психологічної служи необхідно вести чіткий облік спеціалістів, так як згідно посадових обов’язків саме методисти мають сприяти фаховому та кваліфікаційному зростанню практичних психологів і соціальних педагогів. Тому необхідно контролювати вчасне та систематичне проходження курсової підготовки спеціалістами, яка є необхідною умовою при атестації. Також у зв’язку зі змінами у процедурі атестації працівники психологічної служби усіх рівнів мають бути включені до складу атестаційних комісій І, ІІ та ІІІ рівнів, як того вимагає Типове положення про атестацію педагогічних працівників

У 2011-2012 навчальному році діяльність працівників психологічної служби навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою має бути спрямована на виконання заходів з реалізації діючих державних програм:



  • Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на період до 2012 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 940);

  • Загальнодержавна програма "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року (затверджено Законом України від 5 березня 2009 року № 1065-VI);

  • Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (затверджено Законом України від 19 лютого 2009 року № 1026-VI);

  • Державна цільова соціальна програма "Молодь України" на 2009-2015 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 41);

  • Державна програма "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006р. № 1849);

  • Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 623).

  • Практичні психологи та соціальні педагоги, згідно «Концепції розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року» (додаток 1 до наказу МОН № 554 від 19.06.2008 р.), є головною ланкою системи соціального та психологічного забезпечення на рівні навчального закладу. Спеціалісти психологічної служби створюють умови для збереження фізичного, соціального та психологічного здоров’я усіх учасників освітнього процесу, дбають про комфортне освітнє середовище.

Психологічна служба Черкащини у минулому навчальному році працювала у складі 33 методистів, 370 практичних психологів та 406 соціальних педагогів, які здійснювали свою професійну діяльність за усіма необхідними напрямками.

У 2010-2011 н.р. за ініціативи ОЦППСР Черкаського ОІПОПП був проведений Перший обласний фестиваль соціально-психологічних театрів. Як показали результати участі у фестивалі, творчо та найбільш професійно працюють у напрямку здійснення корекційно-розвивальної та профілактичної роботи спеціалісти психологічної служби у навчальних закладах Сміли, Золотоноші, Умані, Черкаського, Городищенського, Тальнівського районів. Сподіваємося що фестиваль стане традиційним і це буде спонукати практичних психологів та соціальних педагогів до подальшого пошуку і професійного вдосконалення.

Також у 2010-2011 н.р. ОЦППСР було започатковано обласний проект із залучення до волонтерської діяльності учнівської молоді працівниками психологічної служби. Як показали результати реалізації проекту у 15 пілотних навчальних закладах, волонтерська діяльність – одна із ефективних форм співпраці як практичного психолога, так і соціального педагога з дітьми, особливо з тими категоріями дітей, які потребують соціально-психологічного супроводу. Результати проекту репрезентовані на інтернет-конференції на сайті ЧОІПОПП, на сайті ОЦППСР, будуть обговорені в ході серпневої конференції. Дана форма роботи має активно впроваджуватись у закладах освіти області як така, що спрямована на покращення професійного іміджу спеціалістів психологічної служби.

Поряд з професійними здобутками служби у 2010-1011 н.р. (введення нових ставок спеціалістів у навчальних закладах, створення центру практичної психології і соціальної роботи у Корсунь-Шевченківскому районі, загальне підвищення методичної грамотності спеціалістів при оформленні та популяризації власного досвіду) є резерви для подальшого удоскналення фахової майстерності керівників та методистів психологічної служби, практичних психологів, соціальних педагогів та збільшення ефективності функціонування психологічної служби системи освіти в області.

Розвиток психологічної служби вимагає поступового відходу від аналізу кількісних показників забезпеченості спеціалістами до якісних показників щодо ефективності їх діяльності.

І. Методичні рекомендації для керівників психологічної служби районного та міського рівнів

2011-2012 навчальний рік є ювілейним для психологічної служби області – адже 20 років тому, восени 1991 року в області з’явилися перші посади спеціалістів психологічної служби. Тому рекомендуємо перед початком начального року згадати подяками тих, хто починав працювати у психологічній службі від початку її становлення у районах та містах області та подбати про нагородження кращих працівників психологічної служби грамотами та подяками місцевих органів управління освітою.

2011-2012 навчальний рік – рік, коли закінчується впровадження Концепції розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року та Плану дій щодо її реалізації, затверджених наказом МОН України № 554 від 19.06.2008 року. З метою реалізації даного документа на рівні області та міст і районів у 2008 році було розроблено Плани дій щодо реалізації Концепції. Тому у наступному навчальному році рекомендуємо вжити необхідних заходів щодо найбільш повної реалізації Концепції та провести підсумкові заходи на рівні навчальних закладів (педагогічні ради), районних і міських відділів освіти (колегії) та підготувати проекти наказів по результатах виконання Плану дій у кінці 2011-2012 н.року.

Нагадуємо, що основними положеннями Плану дій щодо реалізації Концепції на рівні області були наступні:



  • доведення чисельності працівників психологічної служби до нормативної потреби; (методистам проаналізувати динаміку чисельності спеціалістів служби та перспективи розвитку психологічної служби);

  • створення районних та міських центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти та введення у штат відділів освіти та методичних кабінетів посад методистів з психологічної служби, призначення на посади методистів спеціалістів з фаховою освітою; (проаналізувати відповідність кадрового складу, рівня освіти та кваліфікації методистів психологічної служби нормативним вимогам);

  • забезпечення спеціалістів психологічної служби відповідними умовами праці (проаналізувати забезпеченість фахівців служби кабінетами з відповідним обладнанням та технічним оснащенням відповідно до вимог наказу Міністерства освіти і науки України № 691 від 19.10.2001 року);

  • впровадження у практику роботи фахівців психологічної служби ефективних форм просвітницької та профілактичної роботи з дітьми, батьками, педагогічними працівниками;

  • впровадження у закладах освіти, де працюють спеціалісти психологічної служби, «Години фахівця психологічної служби» за рахунок робочого часу практичних психологів та соціальних педагогів. (Цьому питанню слід приділити серйозну увагу, так як практика відвідувань закладів освіти з метою надання методичної допомоги, а також вивчення діяльності психологічної служби показує, що у багатьох школах існує серйозна проблема з запровадженням «Години фахівця психологічної служби». Обласний центр практичної психології та соціальної роботи пояснює, що вона має проводитися згідно рішення колегії Головного управління освіти і науки Черкаської ОДА від 29 жовтня 2008 року (протокол №6/3); ці години не є годинами навчального навантаження, а призначені для проведення просвітницької та профілактичної роботи з учнями, тому їх доцільно проводити на запрошення класних керівників під час виховних годин (так само, як для спілкування з дітьми запрошують інших спеціалістів) Очевидно, що проблема з проведенням «Години фахівця психологічної служби» відкриває іншу проблему – не в усіх закладах існує порядок з проведенням виховних годин – подекуди їх фактично не проводять, посилаючись на перевантаження дітей. Тому працівникам психологічної служби необхідно співпрацювати з директорами та заступниками з виховної роботи)

  • впровадження у навчальних закладах курсів за вибором, факультативів, гуртків просвітницько-профілактичного спрямування з метою збереження соціального та психологічного здоров’я дітей;

  • надання соціально-психологічної підтримки та супроводу допрофільного і профільного навчання, супроводу випускників навчальних закладів під час ЗНО.

Окрім вищезазначених завдань, як свідчить аналіз діяльності психологічної служби на рівні міст та районів, у наступному році психологічній службу варто зосередитись на вирішенні таких завдань:

  • приділити окрему увагу методичному супроводу здійснення консультативної роботи практичними психологами та соціальними педагогами, систематично проводити інтервізійні групи для спеціалістів служби;

  • організувати роботу з підвищення фахової компетентності практичних психологів і соціальних педагогів у питаннях дотримання професійної етики, систематично відпрацьовувати окремі питання етичного кодексу в ході навчання спеціалістів;

  • здійснювати ретельний аналіз та періодично розглядати на колегії відділу освіти питання ефективності діяльності працівників психологічної служби міста за основними напрямками діяльності;

  • систематизувати нормативну базу методичного кабінету з питань діяльності психологічної служби, створити умови для якісного методичного супроводу практичних психологів, соціальних педагогів, сприяння їх фаховому та кваліфікаційному росту;

  • спрямувати методичну роботу зі спеціалістами психологічної служби на оволодіння навичками здійснення консультативної, психокорекційної та розвивальної індивідуальної і групової роботи з учнями та вихованцями, сучасними інтерактивними методами просвітницької роботи з батьками та педагогами;

  • створити умови для вдосконалення фахового рівня спеціалістів психологічної служби через систематичне залучення їх у діяльність творчих, інтервізійних груп, проблемних семінарів тощо; долучати для організації методичної роботи запрошених спеціалістів;

  • систематизувати і вдосконалити зміст, форму проведення та тематику засідань методичних об’єднань;

  • систематично аналізувати та узагальнювати на рівні відділів освіти результати соціально-психологічних досліджень, які здійснюються у закладах освіти, доводити їх до відома керівників освітньої галузі.

Одне з важливих питань, яке потребує негайного вирішення – приведення посадових обов’язків методистів з психологічної служби у відповідність до Положення про психологічну службу, виконання п.1.4.наказу МОН України №386 від 12.05.2004 року про заборону практики призначення на посади методистів з психологічної служби осіб без відповідної освіти та довантаження їх методичною роботою з інших напрямків діяльності.

Тому керівникам органів управління освітою та методистам з психологічної служби необхідно оновити посадові інструкції методиста у відповідності до Положення про психологічну службу, розвантажити спеціалістів від напрямків роботи, що не стосуються діяльності служби (зокрема, моніторинг якості освіти та моніторинг стану викладання навчальних предметів, туристсько-краєзнавча робота в загальноосвітніх навчальних закладах тощо). У разі наявності у районах та містах труднощів з фінансуванням освітньої галузі цю проблему доцільніше вирішувати за рахунок поєднання посад завідувача міської (районної) ПМПК та керівника психологічної служби там, де немає можливості ввести посаду методиста з психологічної служби району чи міста.

Номінальне призначення керівника психологічної служби не вирішує необхідних завдань, які стоять перед даною категорією спеціалістів. Існує нагальна потреба забезпечити належні умови праці методиста з психологічної служби, у тому числі створити можливості для здійснення індивідуального та групового консультування учасників освітнього процесу, оскільки методист є одночасно керівником психологічної служби та найбільш кваліфікованим спеціалістом психологічної служби району, де не кожен заклад має практичного психолога, а також нерідко є завідувачем Р(М)ПМПК.

Також необхідно розглянути у відділах освіти можливості створення оптимальних організаційних моделей діяльності психологічної служби, яка б задовольняла освітні потреби району на рівні охоплення віддалених сільських та малокомплектних шкіл послугами практичних психологів, або забезпечити навчальні заклади посадами практичних психологів згідно діючих нормативів.

Серед рекомендованих організаційних моделей – методист відділу освіти (центр психологічної служби при відділі освіти) координують роботу практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів та роботу мобільних пунктів соціально-психологічної допомоги у тих закладах, де ставки спеціалістів психологічної служби іще не введені.

Методистам вчасно готувати та подавати керівникам проекти розпорядчих документів (проекти наказів, рішення колегій, які стосуються діяльності психологічної служби). Періодично оновлювати накази по ВО, що стосуються завдань соціально-психологічного супроводу діяльності навчально-виховних закладів та установ освіти району.



Річне планування діяльності психологічної служби на рівні району та окремих працівників здійснювати, зосередившись на вирішенні оптимальної кількості конкретних завдань практичного змісту. При плануванні враховувати специфіку потреб навчальних закладів та учасників освітнього процесу на основі здійснених соціально-психологічних досліджень. В кінці навчального року проводити аналіз роботи спеціалістів з обговоренням ефективності, враховувати результати в подальшій роботі. У плани роботи РМК та відділу освіти включити заходи, спрямовані на соціально-психологічну просвіту та розвиток психологічної культури різних категорій педагогічних працівників та керівників закладів освіти, залучати до їх організації і проведення практичних психологів та соціальних педагогів.

До планів роботи з практичними психологами і соціальними педагогами включити систему заходів з формування особистісної готовності даних спеціалістів до виконання професійної діяльності (уміння здійснювати психологічне та соціальне консультування, розвиток тренерських навичок, інтервізійні групи тощо). Обов’язковим для фахівців психологічної служби є введення в щотижневий графік роботи дня методичної роботи. У цей день практичний психолог і соціальний педагог можуть отримувати методичну допомогу, брати участь у методичних заходах, готуватися до проведення різних видів роботи, працювати з документацією, займатися самоосвітою, як того вимагає нормативно-правова документація з питань діяльності спеціалістів психологічної служби.

Здійснювати експертизу (погодження) діагностичного та корекційного інструментарію, що розробляється та використовується на заняттях працівниками служби (методистам погоджувати корекційні програми та діагностичний інструментарій після перевірки та аналізу), залучати до цього найбільш кваліфікованих спеціалістів району; в роботі користуватися методиками, що пройшли апробацію та схвалені на рівні МОН України, УНМЦ ППСР, НАН України, провідних наукових установ, обласного ІПОПП, не допускати використання психологічних методик спеціалістами, які не мають відповідної освіти.

Важливе завдання - привести документацію спеціалістів психологічної служби системи освіти у відповідність вимогам до ведення і обліку документації згідно Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 р. № 691; наказу МОН України «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України» від 28.12.2006 № 864, листів МОН України «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» від 27.08.2000 № 1/9-352 та «Щодо ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України» від 05.03.2008 № 1/9-128.

Нагадуємо, що відповідно Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 р. № 691 (розділ 4 «Матеріали та документація кабінету»), матеріали та документація психологічного кабінету розділяється за категоріями:



  1. Нормативно-правова.

  2. Навчально-методична.

  3. Довідково-інформаційна.

  4. Обліково-статистична.

  5. Для службового використання.

До нормативно-правових документів належать: закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Укази Президента, накази, розпорядження, Положення Міністерства освіти і науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби системи освіти України; внутрішні організаційно-нормативні документи навчального закладу.

До навчально-методичних матеріалів належать: підручники, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.

До довідково-інформаційних матеріалів належать: матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах, навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними працівниками, батьками тощо.

До обліково-статистичних документів належать: облік товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік (місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.

До матеріалів для службового використання належать: індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування, журнали індивідуальних консультацій, протоколи корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.

Доступ до обліково-статистичних документів та документів для службового використання регулюється завідуючим психологічним кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).



Крім того, в психологічному кабінеті та на інформаційному стенді психологічної служби має бути наступна інформація:

- список телефонів (адреси) державних установ, громадських організації, фізичних осіб, що є суб'єктами соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні навчального закладу (додаток 13 до наказу МОН України від 28.12.2006 р. № 864);

- список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів, служб, консультацій медико-психологічного профілю;

- телефони (адреси) районного (міського), обласного центрів практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).



Для здійснення ефективної просвітницької роботи у кожному закладі, де є спеціалісти психологічної служби, мають бути виготовлені та розміщені зовнішні стенди (поза кабінетом, у доступному для учасників освітнього процесу місці), на яких розміщується корисна інформація з питань практичної психології та соціально-педегогічного супроводу та презентується діяльність спеціалістів психологічної служби навчального закладу, відділу освіти, інших установ та організацій, куди можуть звертатися учні, педагоги, батьки (хто, коли та з яких питань може надати допомогу). Окрім стендів, спеціалісти психологічної служби можуть підбирати необхідні матеріали для підвищення психолого-педагогічної культури батьків та педагогів та готувати тематичні буклети, пам’ятки до проведення різних заходів, таким чином поповнювати методичну базу кабінетів та інформаційне забезпечення заходів для батьків, педагогів, учнів.
Основні напрями науково-дослідної і науково-методичної роботи керівників/методистів навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти

  1. Організаційно-функціональні моделі діяльності психологічної служби.

  2. Управління психологічною службою системи освіти на регіональному рівні.

  3. Організація міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії психологічної служби з іншими суб’єктами, які діють в інтересах в кращих інтересах дитини.

  4. Організаційна та методична діяльність центру практичної психології і соціальної роботи (методиста) на виконання державних, регіональних програм.

  5. Методичний супровід професійної діяльності фахівців психологічної служби.

  6. Моніторинг ефективності діяльності психологічної служби області/району/міста.

  7. Формування професійної компетентності та організація підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби.

  8. Організаційна та інформаційно-методична підтримка молодих фахівців психологічної служби.

  9. Управління якістю психологічних послуг в системі освіти

  10. Маркетингова діяльність центру практичної психології і соціальної роботи.

  11. Застосування інтерактивних методів та інноваційних технологій, як складових методичної роботи.

  12. Підвищення психологічної культури учасників навчально-виховного процесу.

  13. Забезпечення якості і доступності психологічних і соціальних послуг.

  14. Організаційна та інформаційно-методична робота щодо забезпечення супроводу дітей з особливими освітніми потребами.

  15. Реалізація практичних заходів спрямованих на розбудову психологічної служби з урахуванням особливостей та типу навчального закладу (ст. 34, 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону України «Про освіту»).

  16. Організація та методичне забезпечення діяльності працівників згідно з основними напрямами визначеними в п.2.4. Положення про психологічну службу (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 за № 687/16703)

Прим.: запропоновані теми конкретизуються відповідно до особливостей діяльності системи освіти в межах регіону, педагогічної і психологічної практики, типу навчального закладу, потреб суб’єктів навчально-виховного процесу.



ІІ. Рекомендації для практичних психологів

Планування діяльності практичного психолога на рік має бути доцільним та реальним для виконання в обсязі посадових обов’язків згідно кваліфікаційної категорії та навантаження спеціаліста; конкретним відповідно до напрямків діяльності та категорій учасників навчально-виховного процесу (учні, батьки, педагогічні працівники, громадськість тощо); співвідносним з нормативами часу на основні види роботи (для практичних психологів – нормативи часу на основні види роботи – додаток 4 до листа МОН України «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» від 27.08.2000 № 1/9-352) з урахуванням рекомендацій «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів» (лист Академії педагогічних наук України, МОН України, Українського НМЦППСР від 27 листопада 2000 р. № 109).

За напрямком «Психодіагностика»:

Необхідно у співпраці з адміністрацією та педагогами здійснювати відвідування уроків з метою аналізу клімату у класних колективах та стосунків учнів і педагогів; моніторинг з питань конфліктності, прояву агресивності, насильства, асоціальної поведінки.

Важливо постійно аналізувати чинники та динаміку проявів негативних явищ в учнівському середовищі по мірі впровадження практичних заходів. Психодіагностика має бути доцільною та відповідати реальним потребам навчального закладу і проводитись відповідно до нормативів витрат робочого часу спеціаліста. Не варто зосереджувати всю увагу на діагностиці, ігноруючи надання психологічної допомоги учасникам освітнього процесу.

Також слід звернути окрему увагу на надання рекомендацій та складання висновків за результатами діагностування: вони мають носити конкретний прикладний характер, а не містити формулювання психологічного діагнозу. З висновків має бути чітко зрозуміло: що необхідно зробити, яких заходів вжити чи яких правил дотримуватись в спілкуванні з дитиною тощо. У разі необхідності у спілкуванні зі складними клієнтами практичному психологові варто надавати рекомендації у письмовому вигляді під підпис клієнта для розподілу відповідальності.

Практичним психологам закладів освіти необхідно переглянути спільно з директорами шкіл доцільність ведення паспортів здоров’я з метою дотримання права особистості на конфіденційність медичного та психологічного діагнозу. Паспорт здоров’я класу має містити дані про тип захворювання дитини (наприклад, захворювання зору; захворювання серцево-судинної системи), обмеження для занять фізичною культурою і спортом, трудового навантаження (наприклад, спеціальна група; алергічна реакція на побутовий пил) та рекомендації для педагогів (садити не далі другої парти; відпускати при потребі в туалет; слідкувати за поставою; уникати надмірного емоційного навантаження тощо).

За напрямком «Психологічна просвіта»

Педагогічний працівник, вчитель є основною одиницею системи освіти. Саме тому від рівня сформованості його психологічної компетентності залежить здоров’я дитини, мікроклімат в колективі, освітньому закладі, рівень комфортності та безпечності освітнього середовища. Одним з нових напрямів у діяльності практичних психологів має стати підвищення психологічної культури і компетентності педагогічних працівників, в тому числі представників адміністрації навчальних закладів. З метою профілактики насильства в школі та покращення навчально-виховного процесу в роботі практичних психологів з педагогічними колективами необхідно спланувати систему заходів з психологічної просвіти вчителів щодо поінформованості про форми профілактичної роботи, спрямованої на подолання насильства серед дітей, конфліктів у педагогічній практиці.

Актуальним залишається і питання роботи з батьками та дітьми з вказаної проблематики.

Також слід приділити увагу інформуванню учасників освітнього процесу про специфіку діяльності та спектр освітніх послуг, що їх може надавати практичний психолог у закладі освіти, в разі потреби рекомендувати звертання до відповідних спеціалістів.

За напрямком «Корекційно-розвивальна робота»:

Запланувати та впровадити систему навчальних тренінгів щодо розвитку навичок асертивної поведінки у вчителів, вихованців, учнів, батьків. В роботі з учителями, вихователями приділити увагу запобіганню розвитку синдрому вигоряння та розвитку навичок психогігієни.

З огляду на негативну статистику поширення явища насильства в учнівському середовищі спланувати та здійснювати відповідну корекційно-розвивальну роботу з дитиною, класом, педагогами, батьками.

Практичним психологам слід урізноманітнити види групової корекційно-розвивальної роботи з учнями, розвивальної роботи з батьками та педагогічними працівниками, також приділити увагу відвідуванню уроків з метою спостереження та аналізу взаємодії вчителів та учнів, надавати учителям зворотний зв’язок та рекомендації за результатами відвідування.

Особливої уваги, як завжди, потребує психологічний супровід взаємодії між учителями та учнями в адаптаційний період у 1-х, 5-х, 10-х класах, корекційно-розвивальна робота у цьому напрямку має здійснюватись у тісній співпраці з педагогами та адміністрацією навчальних закладів. Обов’язковим є проведення психолого-педагогічних консиліумів щодо розробки індивідуального підходу до учнів.

Окремий вид корекційно-розвивальної діяльності практичних психологів та соціальних педагогів – індивідуальна робота з дітьми, які потребують посиленої психолого-педагогічної уваги, мають статус «важковиховуваних», знаходяться на внутрішкільному обліку. Як свідчить аналіз індивідуальних карток соціально-психологічного супроводу даної категорії дітей, зроблений у ході вивчення діяльності спеціалістів психологічної служби, нерідко індивідуальна робота спеціалістів здійснюється формально, не враховуючи позитивних рис особистості дитини та її наявних ресурсів. Практичний психолог у відповідності з етичними вимогами має надати кожній дитині можливість для налагодження довірливих стосунків, прийняття та підтримку, а не витрачати час із дитиною для читання нотацій чи вмовляння. У картках обліку роботи з такими дітьми спеціалістові слід заносити динаміку розвитку стосунків, діяльність, до якої залучається дитина, а не помітки про проведену бесіду. Нагадуємо, що недопустимим є примусове спілкування з психологом та соціальним педагогом без згоди дитини або її батьків, так само як і випадки, коли дитину залякують посадою психолога чи соціального педагога.



При здійсненні напрямку роботи «Психологічне консультування»:

Окремої уваги вимагає опрацювання прийомів для розвитку гуманістичного мислення (виконання вправ на побудову безоціночних суджень, рольове спілкування тощо).



Умови, які утворюють клімат, що забезпечує ріст і розвиток у педагогіці, консультуванні та психотерапії (установки педагога-фасилітатора та гуманістично орієнтованого психолога):

1. Справжність, щирість або конгруентність;

2. Прийняття, піклування або визнання - безумовне позитивне прийняття;

3. Емпатійне розуміння (точне сприймання психологом почуттів, особистісних смислів, які переживає клієнт, і комунікування цього сприйнятого розуміння клієнта);

4. Особливий духовний контакт.

Особливу увагу практичним психологам слід звернути на формування професійного мислення та гуманістичних професійних установок: професійні уявлення про особистість та соціальне середовище, професійні знання про види взаємодії (навчальну, соціальну, професійну, терапевтичну, колегіальну, корпоративну), культуру надання соціально-психологічної допомоги, реагування та особливості побудови системи роботи у відповідь на соціальний запит, в т.ч. створення, реалізацію та експертизу психолого-педагогічних інновацій у навчальних закладах.

В процесі професійного вдосконалення варто ставити конкретні завдання з подолання труднощів практичної реалізації професійних настанов та навичок психолога (невміння виявляти безоціночне ставлення та приєднуватись до позиції клієнта, нерозвинутість професійної рефлексії, рольова негнучкість та патерналізм, гіпердіагностика та невміння працювати з особистісним та груповим матеріалом, закритість психолога тощо); робота зі станами особистісної тривожності та страху, породжуваними взаємодією психолога з клієнтом.

З метою підвищення професійної компетентності практичного психолога доцільно регулярно проводити групи фахового вирішення педагогічних ситуацій, використовувати для цього день методичної роботи, який відповідно до нормативної документації, що регулює діяльність фахівця психологічної служби, має бути занесений у щотижневий графік роботи. День методичної роботи – це час, у який працівник психологічної служби здійснює участь у методичних заходах, отримує методичні консультації, працює зі службовою документацією, у бібліотеці, займається обробкою досліджень, готується до проведення заходів тощо. Нагадуємо, що обсяг методичної роботи спеціаліста психологічної служби з розрахунку на ставку – 20 годин на тиждень.

У кожного спеціаліста такий день має бути обов’язково, бажано вівторок. У день методичної роботи спеціалістові не ставлять у розклад уроків, якщо він має педагогічне навантаження.
Основні напрями дослідно-експериментальної та науково-методичної роботи практичних психологів

1. Організаційні моделі діяльності практичного психолога в навчальному закладі:



      • Робота з дітьми (адаптація до умов навчального закладу та особливостей навчально-виховного процесу; вивчення психологічних особливостей дитини/колективу; корекція та розвиток індивідуально-психологічних особливостей; профілактика та подолання асоціальних проявів в поведінці дітей, негативних явищ в учнівському середовищі; формування життєвої компетентності, здорового способу життя).

      • Робота з педагогічними працівниками (психологічна просвіта/консультування з актуальних питань навчально-виховного процесу, особистісної сфери; психологічний супровід функціонування дитячого/педагогічного колективу на різних етапах його існування; вивчення особливостей педагогічної діяльності; технології психологічного супроводу педагогів під час атестації).

      • Робота з батьками (психологічна просвіта/консультування з питань розвитку та особливостей особистості у різних вікових періодах; вивчення особливостей умов сімейного виховання, мікроклімату).

2. Формування психологічної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу.

3. Психологічний супровід навчально-виховного процесу в умовах інклюзивної освіти (за суб’єктами: - діти, - батьки, - педагогічні працівники).

4. Психологічний супровід профільного, допрофільного навчання та випускників під час зовнішнього незалежного оцінювання.

5. Психологізація навчання та технології створення комфортного освітнього середовища в навчальному закладі.

Прим.: запропоновані теми конкретизуються відповідно до особливостей діяльності системи освіти в межах регіону, педагогічної і психологічної практики, типу навчального закладу, потреб суб’єктів навчально-виховного процесу.

ІІІ. Рекомендації для соціальних педагогів

Роботу соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл необхідно зосередити не лише на соціальному захисті, а й на підтримці та співпраці з дітьми, які потребують посиленої педагогічної уваги, їх соціальній реабілітації.

Обов’язковими документами соціального педагога також є Посадова інструкція соціального педагога та Інструкція з охорони праці.

Посадова інструкція має статус нормативного документа, вона чітко визначає вимоги до особи, яка працює на посаді соціального педагога, забезпечує раціональне навантаження обов’язками, гарантує і захищає професійні права, уможливлює об’єктивне оцінювання професійної діяльності і є нормативною основою для застосування до соціального педагога заходів впливу.

Вимоги посадової інструкції враховують під час прийняття (наймання) працівника на роботу, його атестації, притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання обов’язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Посадова інструкція має містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, прав, відповідальності, зокрема щодо охорони праці, у разі потреби – відповідні пояснення. Усі терміни мають бути чітко визначені.

Посадова інструкція затверджується керівником навчального закладу за погодженням з головою профспілкового комітету навчального закладу (Якщо таке передбачено Колективним договором навчального навчального закладу).

Інструкція з охорони праці, згідно ст. 27 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, належить до нормативно-правових актів з охорони праці. Інструкцію з охорони праці розробляє Інженер з охорони праці або інша уповноважена особа, відповідальна за вирішення конкретних питань охорони праці в навчальному закладі. Інструкція з охорони праці затверджується наказом по навчальному закладу.

Посадова інструкція та Інструкція з охорони праці є обов’язковими для виконання. Необхідно привести до єдиного стандарту згідно методичних рекомендацій ОЦППСР 2010 року Посадові інструкції соціального педагога у кожному місті (районі).



Планування діяльності соціального педагога на рік має бути доцільним та реальним для виконання в обсязі посадових обов’язків згідно кваліфікаційної категорії та навантаження спеціаліста; конкретним відповідно до напрямків діяльності та категорій учасників навчально-виховного процесу (учні, батьки, педагогічні працівники, суб’єкти соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні закладу); співвідносним з нормативами часу на основні види роботи соціального педагога (додаток 2 до листа МОН України від 05.03.2008 р. № 1/9-128) (для практичних психологів – нормативи часу на основні види роботи – додаток 4 до листа МОН України «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» від 27.08.2000 № 1/9-352) з урахуванням рекомендацій «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів» (лист Академії педагогічних наук України, МОН України, Українського НМЦППСР від 27 листопада 2000 р. № 109).

Естетичний вигляд та змістове наповнення інформації, розміщеної в «Інформаційних куточках психологічної служби» («Інформаційному куточку соціального педагога/практичного психолога» тощо). Забороняється розміщувати конфіденційну інформацію, як то: соціальний паспорт школи, списки дітей соціально-незахищених категорій, списки сімей чи учнів, які перебувають на внутрішкільному обліку та інша інформація, яка суперечить Етичному кодексу, порушує права дитини чи може нанести шкоду психічному здоров’ю дитини.

Інформація в Інформаційних куточках повинна мати чітке адресне (для учнів, для батьків) та функціональне (інформативно-просвітницька, профілактична, розвивальна тощо) призначення.


Визначення соціальних статусів дітей або сімей, які вказуються в соціальних паспортах класів та школи повинне відповідати формулюванню, визначеному законодавством України, зокрема Законами України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме:

1. Соціальні категорії дітей:

Діти-сироти

Діти, позбавлені батьківського піклування

Дитина (діти) з багатодітної сім’ї

Дитина-інвалід

Дитина з обмеженими функціональними можливостями

Дитина, яка виховується одинокою матір’ю

Дитина з неповної сім’ї

Дитина-напівсирота

Дитина з сім’ї трудових мігрантів

Дитина, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (вказати категорію)

2. Соціальні категорії сімей:

Багатодітна (3 і більше дітей віком до 18 років)

Неповна (одинока мати, батьки розлучені або фактично не проживають разом)

Трудових мігрантів

Прийомні сім’ї

Дитячі будинки сімейного типу

Опікунська сім’я (тобто, дитина знаходиться під опікою або піклуванням)

Сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах (згідно кодів…)

Також в соціальному паспорті зазначаються:

Діти, які перебувають: на внутрішкільному обліку (вказати причину: схильні до правопорушень, до бродяжництва, до проявів девіантної поведінки тощо) та на обліку у ВКМСД

Сім’ї, які перебувають на обліку у ССД або під соціальним супроводом ЦСССДМ

Соціально-психологічні дослідження мають бути обґрунтованими, оптимальними за кількістю, відповідати запитам закладу. Для їх проведення обирати анкети, тести, опитувальники, які відповідають вимогам об’єктивності, валідності та надійності, опубліковані у фахових джерелах, рекомендовані на рівні району чи міста, області, Міністерства освіти і науки.

Соціально-педагогічне консультування має здійснюватися компетентно, з посиланням на конкретні законодавчі акти, до нього необхідно готуватися завчасно, в разі необхідності – переадресовувати іншим спеціалістам.

Профілактична робота – використовувати ефективні методи, з використанням елементів групових тренінгових методик, чітко дотримуватися відповідності методиці проведення, віковій категорії, потребам дітей. Широко залучати фахівців з державних установ, закладів, служб та громадських організацій до роботи з дітьми. При залученні фахівців громадських організацій заздалегідь знайомитися зі змістом профілактичної інформації, перевіряти, чи

Просвітницька робота – звернути особливу увагу на професійну грамотність посилань на нормативну базу, вчасно перевіряти чинність нормативно-правових актів та відслідковувати зміни і доповнення.

Соціально-перетворювальна – практичні заходи, які здійснюють соціальні педагоги з метою педагогічної корекції поведінкових відхилень, розвитку навичок адаптивної поведінки, має ґрунтуватися на повазі до дитини, прийнятті її особистості, пошукові ресурсів для подальшого розвитку. Даний вид діяльності соціального педагога потребує володіння спеціальними практичними навичками. Недопустимими є проведення одноманітних бесід з дітьми, батьками, педагогами, залякування та погрози, маніпулювання з метою отримати від дитини обіцянку не порушувати поведінку.

З метою підвищення професійної компетентності соціального педагога доцільно регулярно проводити групи фахового вирішення педагогічних ситуацій, використовувати для цього день методичної роботи, який відповідно до нормативної документації, що регулює діяльність фахівця психологічної служби, має бути занесений у щотижневий графік роботи. День методичної роботи – це час, у який працівник психологічної служби здійснює участь у методичних заходах, отримує методичні консультації, працює зі службовою документацією, у бібліотеці, займається обробкою досліджень, готується до проведення заходів тощо. Нагадуємо, що обсяг методичної роботи спеціаліста психологічної служби з розрахунку на ставку – 20 годин на тиждень.

У кожного спеціаліста такий день має бути обов’язково, бажано вівторок. У день методичної роботи спеціалістові не ставлять у розклад уроків, якщо він має педагогічне навантаження.

З огляду на посилену увагу країн Європейського союзу до питання дотримання прав дитини в Україні працівникам психологічної служби необхідно акцентувати свою діяльність по соціальному захисту прав дітей. На виконання Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року" соціальним педагогам навчальних закладів увести в практику постійно діючий моніторинг дотримання прав дітей та інших суб’єктів навчально-виховного процесу. Важливим є вивчення не лише дотримання прав дитини в умовах навчального закладу, а і поза його межами, зокрема як батьки забезпечують належні умови для навчання, виховання та життя дитини.

В рамках всеобучу для батьків важливо донести їм інформацію про норми Кримінального кодексу України в частині відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків та за злочини проти дитини.
Основні напрями науково-дослідної і науково-методичної роботи соціальних педагогів

1. Організаційні моделі діяльності соціального педагога в навчальному закладі:



      • Робота з дітьми (соціальний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; соціальний супровід дитини під час адаптації до умов навчального закладу та особливостей навчально-виховного процесу; вивчення особливостей соціального розвитку дитини/сім’ї/колективу; консультування та допомога дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах; соціальні технології у сфері профілактики та подолання асоціальних проявів в поведінці дітей, негативних явищ в учнівському середовищі; формування життєвої компетентності, здорового способу життя).

      • Робота з педагогічними працівниками (просвіта/консультування з актуальних питань навчально-виховного процесу, особливостей сімейного виховання, соціального розвитку дитини; соціально-педагогічний супровід функціонування дитячого/педагогічного колективу на різних етапах його існування; вивчення особливостей педагогічної діяльності; інноваційні форми і методи роботи соціального педагога з вчителями).

      • Робота з батьками (психологічна просвіта/консультування з питань сімейного виховання, забезпечення прав дитини відповідно до міжнародного та національного законодавства; формування батьківської відповідальності, вивчення особливостей умов сімейного виховання, мікроклімату; інноваційні форми і методи роботи соціального педагога з батьками).

2. Соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу в умовах інклюзивної освіти (за суб’єктами: - діти, - батьки, - педагогічні працівники).

3. Технології створення комфортного освітнього середовища в навчальному закладі.

4. Застосування основ міжнародного та національного законодавства у сфері захисту прав дитини.

Прим.: запропоновані теми конкретизуються відповідно до особливостей діяльності системи освіти в межах регіону, педагогічної і психологічної практики, типу навчального закладу, потреб суб’єктів навчально-виховного процесу.



ЛІТЕРАТУРА


  1. Аксіологічні основи психологічної культури особистості: навчально-методичний посібник / В.В. Рибалка. – К.: АПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих: Ін-т обдарованої дитини; АПН і МОН України, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, 2009.-326 с.

  2. Панок В.Г., Чапрак Я.В., Романовська Д.Д. Психоконсультативні стратегії діяльності практичного психолога системи освіти. Навчально-методичний посібник: Чернівці, «Рута», 2010.

  3. Панок В.Г., Острова В.Д. Психологічна служба вищого навчального закладу (організаційно-методичні аспекти). – К.: Освіта України, 2010. – 230 с.

  4. Рибалка В.В. Честь і гідність особистості як предмет діяльності практичного психолога / Валентин Рибалка. – К. : Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  5. Луценко Ю. А. Діти-правопорушники: що робити? / Юрій Луценко – К.: Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека "Шкільного світу")

  6. Мерзлякова О.Л. Як не потрапити на гачок маніпулятора: програма занять для молоді (метод.посіб)/ Олена Мерзлякова. К.:Шк.світ, 2010 . -119с.

  7. Корекція психосоціального розвитку дітей з церебральним паралічем Методичні рекомендації працівникам реабілітаційних центрів. / За ред. Т.Д.Ілляшенко; [автори: Гриценок Л.І., Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г., Романенко О.В., Скрипка Н.С.]. - К.: Духовна вісь, 2009.- 240 с.

  8. Лист Міністерства освіти і науки України від 05.08. 2010 р. № 1/9-516.

  9. Словник-довідник психолога-консультанта / укл.: Н.В. Гаркавенко, Я.В. Чапрак, С.К. Шандрук, І.І. Солійчук / Наук. ред. В.Г. Панок .- Чернівці: Рута, 2010.- 200 с.

  10. Показники розвитку психологічної служби на кінець 2009-2010 навчального року. Розділ І довідкового видання "Психологічна служба та психолого-медико-педагогічні консультації системи освіти України (показники розвитку за підсумками 2009-2010 навчального року)"/[Лунченко Н.В., Обухівська А.Г., Панок В.Г. та ін..] – К.: «Шкільний світ», 2010. – 56 с.

Видання підготовлено до друку та віддруковано

редакційно-видавничим відділом ЧОІПОПП.

Зам. № 1135 Тираж 100 прим .



18003, Черкаси, вул. Бидгощська, 38/1.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка