Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального



Сторінка2/19
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.64 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

ВИКОРИСТАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ У МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ ДОШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


У даний час у сфері дошкільної освіти йде складний процес пошуку сучасного змісту, структури, форм і методів методичної роботи. Це зумовлено необхідністю пошуку нового стилю, нових форм спілкування з людьми в особистісно - орієнтованій освіті, підвищення професійної майстерності педагогів, що є основою методичної роботи з кадрами.

Сутність і зміст методичної роботи - допомогти педагогам досягти високих результатів у процесі розвитку, навчання та виховання дошкільнят. Доцільно використовувати всі форми методичної роботи (колективну, групову, індивідуальну) і спрямовувати їх на надання практичної допомоги педагогам, враховуючи реальні можливості кожного, тобто використовувати диференційований підхід.



Диференціація - один з критеріїв ефективності методичної роботи – надає переваги в системі методичної роботи індивідуальним і груповим заняттям з вихователями, виходячи з рівня їх професіоналізму, готовності до саморозвитку та інших показників.

У жодній професійній діяльності немає двох однаково підготовлених у теоретичному та методичному відношенні працівників, навіть серед тих, хто пропрацював багато років. У ДНЗ працюють і майстри педагогічної праці, і молоді, недосвідчені педагоги, тому необхідно проводити різнорівневу, диференційовану методичну роботу.

Ми рекомендуємо складати групи педагогів з різних напрямків, виходячи з методичної теми, цілей розвитку ДНЗ та професійного рівня педагогів та інших фахових уподобань.

У відповідності до рівня педагогічної майстерності для кожного вихователя варто розробляти персоніфіковані моделі методичної роботи.

Організація диференційованої підтримки педагогів ДНЗ представлена у такій таблиці:

Таблиця 1

Цілі й завдання диференційованого підходу в методичної роботи з педагогами

Педагоги - дослідники

Педагоги - стажери

Молоді - педагоги

Мета проекту: вивчення і пропаганда досвіду. роботи.

Завдання: дослідження, модернізація процесів педагогічної діяльності; узагальнення власного досвіду роботи, обмін цінними педагогічними знахідками; генерування ідей і творчий розвиток; забезпечення умов для впровадження педагогічних. технологій і організація інноваційної діяльності педагога.

Мета: досягнення успіху в професійній діяльності, бажання домогтися визнання і орієнтація на саморозвиток.

Завдання: дослідження та виявлення актуальних проблем в освітньому процесі; удосконалення способів і засобів вирішення виявлених проблем; стимулювання зростання педагогічної кваліфікації, творчості та ініціативи; створення сприятливих умов, які сприяють самоосвіті і саморозвитку.

Мета проекту: вивчення труднощів педагогів та у відповідності з цим визначення змісту роботи.

Завдання: вивчення методичної літератури; планування освітньої діяльності з урахуванням сучасних вимог і передового досвіду педагогів; розвиток мотивів творчої діяльності; розвиток професійних навичок, техніки педагогічної майстерності; формування готовності до професійної самоосвіти, самовдосконалення; і розвиток культури емоцій і вольових проявів педагогів, саморегуляція діяльності.

Важливою умовою реалізації диференційованого підходу в методичній роботі є діагностування. Для того, щоб допомогти педагогові долати труднощі, необхідно знати, що у нього не виходить, яка саме допомога йому необхідна. Для цього використовуються результати анкетування, дані діагностичної та контрольної карти.

Для підвищення професійної майстерності педагогів використовуються різноманітні форми роботи, які дозволяють розкрити їхні можливості. Нестандартні форми методичної роботи як засобу мотивації педагогів до підвищення кваліфікації представлені в таблиці 2:

Таблиця 2

Диференціація груп за рівнем творчого потенціалу педагогів


групи

Диференціація груп

Форма методичної роботи




Весь педагогічний колектив

Педагогічна рада; ділова гра; постійно діючий семінар; психолого-педагогічний консиліум; методичне портфоліо; експрес-опитування; методична виставка; методичний бюлетень;психолого-педагогічний тренінг; стажування.

1-а група

Педагоги - дослідники

Педагогічна майстерня; майстер-клас; дослідження; конкурс професійної майстерності; школа передового педагогічного досвіду (ППД); наставництво; творчі звіти; презентація авторської педагогічної технології; моделювання.

2-а група

Педагоги - стажери

Конкурс професійної майстерності; творчі групи; творчі звіти; рольова гра; інтерв'ювання.

3-я група

Молоді педагоги

Співбесіди; тимчасові творчі групи; педагогічний практикум; консультація; мала академія дошкільних наук; наставництво; аркуш зворотного зв'язку.

Для формування у педагогів знань, умінь, навичок у вирішенні теоретичних завдань організовується семінар, практичні та лабораторні заняття.

Семінарські заняття є логічним продовженням лекцій і покликані поглибити, розширити та деталізувати знання, перевірити ефективність і якість засвоєння матеріалу. Семінар передбачає колективне обговорення найбільш важливих і складних питань, що вивчаються. На семінарах заохочуювати виступи оціночного та дискусійного характеру, відпрацьовувати самостійність й незалежність мислення, що демонструють власні погляди та переконання педагогів.

Інтенсифікація навчально-виховного процесу в ДНЗ вимагає використання передових освітніх технологій, для освоєння яких необхідні активні методи й прийоми навчання. До активних методів навчання відносяться моделювання окремих сторін діяльності ДНЗ, критичний аналіз ситуацій для прийняття найбільш ефективних рішень. Найбільшу активність при вирішенні поставленої проблеми педагог виявляє у тих випадках, коли проблемна ситуація наближена до змісту його професійної діяльності. Для представлення проблемної ситуації доцільно використовувати письмовий короткий опис, магнітофоний або відеомагнітний запис або розповідь очевидця «ігровий метод».

Після представлення ситуації важливо сформувати питання-завдання:


  • Як Ви оцінюєте ті, що сталося в описаній ситуації? Наскільки вона типова? Чи доводилося Вам стикатися з подібними явищами?

  • Які помилки були допущені в даній ситуації? Які наслідки цих помилок?

  • Що б Ви прибрали з даних обставин?

  • Які заходи у даній ситуації може прийняти колектив?

  • Запропонуйте систему заходів, які попереджають подібні ситуації.

  • Яких знань Вам особисто не дістає для ефективного вирішення подібної ситуації?

Навчання методом постановки ситуаційних завдань включає в себе:

    • Ознайомлення з проблемною ситуацією;

    • Опис завдання-ситуації, передбачуваної для вирішення;

    • Формулювання проблеми;

    • Аналіз ситуації;

    • Визначення кола інформації, якої не вистачає, та шляхів її пошуку;

    • Пропозиція про можливе її вирішення;

    • Докази або спростування запропонованих варіантів рішення;

    • Прогнозування діяльності керівника, педагога, їх взаємовідносин.

Для роботи над проблемою може бути використана така форма, як «круглий стіл», який організовується у тому випадку, коли зміст проблеми передбачає безліч різних точок зору, аспектів розгляду. «Круглий стіл» доцільно організувати наступним чином:

  • вихователем-методистом формулюються питання, вирішення яких дозволить всебічно розглянути проблему;

  • питання розподіляють за групами та роздають учасникам для цілеспрямованої підготовки;

  • для висвітлення специфічних питань можуть бути запрошені психолог, юрист та інші спеціалісти;

  • у ході заняття питання розкриваються в певній послідовності;

  • під час виступу спеціально підготовлених педагогів обговорюються й доповнюються теми, які висвітлюються;

  • слухачі обмінюються думками, ставлять запитання, обґрунтовують свою точку зору.

«Мозковий штурм» може бути використаний для вирішення проблеми, коли у педагогів є всі необхідні знання і потрібно в стислі терміни знайти нетрадиційне, оригінальне, ефективне рішення практично значущої проблеми. Сенс такої форми роботи полягає в організації активного колективного пошуку розв'язання проблеми шляхом збору ідей, пропозицій та подальшого їх аналізу, вибору оптимального рішення.

Організацію «мозкового штурму» рекомендується проводити в кілька етапів:



  • формування проблеми;

  • тренувальний етап - розминка (вправа у швидкому пошуку відповідей);

  • відповідь за сигналом;

  • фіксація висунутих ідей;

  • відбір та оцінка найкращих ідей на основі обраних критеріїв;

  • підведення підсумків, оцінка кращих ідей, прийняття колективного рішення.

«Круглий стіл» і «мозковий штурм», як методи та форми обговорення, засновані на освоєнні знань у штучних навчальних ситуаціях. Для зняття бар'єру між теоретичною та практичною підготовкою необхідно використовувати методи, що імітують типові, найбільш поширені прийоми професійної діяльності.

Більш складним видом активних методів навчання педагогічного колективу є ділові ігри, структура і технологія яких дозволяють педагогові самостійно переосмислити сучасні підходи до освіти і співвіднести їх з потребами власної освітньої стратегії.



Таблиця 3
Технологічна схема ділової гри


Етап підготовки


Розробка гри

  • розробка стратегії;

  • план ділової гри;

  • загальний опис гри;

  • зміст інструктажу;

  • підготовка матеріального забезпечення

Введення в гру

  • постановка проблеми, цілей;

  • умови, інструктаж;

  • регламент, правила;

  • розподіл ролей;

  • формування груп;

  • консультування

Етап проведення

Групова робота над завданням

  • робота з джерелом;

  • мозковий штурм;

  • робота з провідним питанням

Міжгрупова дискусія

  • виступ груп;

  • захист результатів;

  • правила дискусії;

  • робота експертів

Етап аналізу та узагальнення

    • вихід з групи;

    • аналіз, рефлексія;

    • висновки, узагальнення;

    • рекомендації

Основною формою методичної роботи є педрада, на якій спільно обговорюються питання розвитку, навчання та виховання дітей у ДНЗ. Радимо організовувати його у формі круглого столу, дискусії, діалогу, педагогічного рингу, мозкового штурму. Так, педрада у формі усного журналу «Педагогічна етика в дошкільному закладі» може допомогти з'ясувати проблему суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин між колегами, співробітниками та адміністрацією, педагогами та батьками. На цій педраді учасники активно дискутують, проводять тести, вирішують педагогічні ситуації, складають пам'ятки для вихователів і батьків.

Перед педрадою мають бути проведені консультації фахівців, такі, як «Імідж сучасного педагога», «Запобігання конфліктів та способи їх вирішення». Фахівці ДНЗ самостійно готують і проводять консультації в нетрадиційній формі, що має охарактеризувати високий рівень їх професіоналізму.

З метою підвищення якості освіти та розвитку педагогічної компетентності доцільно проводити такі семінари-практикуми: «Культура спілкування педагога», «Нові форми роботи з сім'єю», «Мовленнєва агресія як педагогічний розвиток» та інше. Тему потрібно обирати відповідно до запитів вихователів. Необхідно скласти докладний план, розподілити час, продумати завдання педагогам. Для семінару-практикуму потрібно виділити кілька занять, на яких будуть обговорюватися проблеми, педагоги ознайомляться з новинками літератури та передовим досвідом у цій сфері, виконають практичні завдання, засвоять елементи техніки педагогічної праці, спостерігатимуть за роботою один одного.

Практична консультація «Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності» дозволить виявити рівень розвитку особистісних якостей і психічних процесів. Доцільно використати попереднє анкетування, тести на визначення ідентифікації та егоцентризму, адекватність самооцінки, соціальної зацікавленості й т.п. Такий самоаналіз у формі ігрових завдань допоможе виявити сильні та слабкі сторони кожного педагога як особистості й визначити їх сумісність у професійній діяльності. Спільне обговорення з психологом отриманих даних допоможе намітити вирішення можливих проблем у спілкуванні співробітників.

У дошкільному закладі доцільно організовувати «Тижні творчості педагогів», під час яких проводяться відкриті заходи з використанням сучасних методів і прийомів організації дитячої діяльності. Педагоги матимуть змогу продемонструвати свій досвід, що відрізняється оригінальністю та індивідуальним стилем. Кожен педагог зможе порівняти побачене з тим, що робить сам, і розуміти, що можна зробити краще. Так відбуватиметься своєрідна індукція творчості від одного педагога до іншого, і виникне «сплеск» творчої активності.

Одна з активних форм методичної роботи – організація «майданчика успішності» діяльності конкретного педагога. Її використовують при проходженні педагогом атестації. Ті, хто атестується, оформлює залу, де працює «майданчик» (плакати з висловлюваннями видатних педагогів, фото-стенди, стінгазети з порадами та рекомендаціями та інше). На відкритті «майданчика» відбувається презентація педагога, він проводить екскурсію по виставці методичних посібників, представляє «скарбничку» досвіду роботи. До уваги колег пропонується невелике інтерв'ю, що виражає їхню думку й думку дітей і батьків про роботу даного педагога. Проводитися гра «Кошик добрих побажань». Підбиваються підсумки, педагоги висловлюють свої думки під час закриття «майданчика успішності».

Для ефективної освітньої діяльності у ДНЗ варто проводити конкурс професійної майстерності. Педагоги показують свої вміння, знання, представляють досвід роботи з самоосвіти. Завдання цього заходу – дати можливість педагогам показати себе, журі – належним чином оцінити їх професійну компетентність, майстерність і, звичайно ж, згуртувати колектив. Педагоги мають відчути, що навколо них – команда однодумців.

Однією з цікавих форм є робота творчих груп, завдання яких спонукати педагогів відчути, що вони не просто вихователі, а й дослідники. Форми роботи творчої групи різноманітні: це й ділові ігри, круглий стіл, колективно-творча діяльність, практична робота в мікрогрупах. Вони дозволяють організувати панораму відкритих занять та режимних моментів, обговорювати питання планування педагогічного процесу, аналізувати зміст, методи навчання, прийоми, стиль спілкування та інше. Групи поглиблено працюють за своїм планом по одному з пріоритетних напрямків.

Робота творчих груп може знаходити відображення в стінгазеті, яка випускаються для педагогів – «Творча лабораторія», для батьків – «Дошкільнятко», де можна знайти відповіді на запитання, що їх цікавлять. Творчі групи активізують роботу кожного педагога, об'єднують і спрямовують направляють зусилля на вдосконалення процесу розвитку, навчання та виховання дітей, на створення розвивального середовища у ДНЗ.

Отже, модернізація змісту методичної роботи дошкільних навчальних закладів передбачає комплексний підхід до розв’язання питання підвищення фахової майстерності щодо забезпечення якісною дошкільною освітою дітей. Наведені вище форми і методи роботи з педагогічними працівниками, дозволять індивідуалізовано та диференційовано підійти до формування єдиного освітнього простору як ефективної форми реалізації сучасних завдань дошкільної освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред.. та упоряд. О.Л.Кононко. – 2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2008.– 430 с.

2. Давидова О.И., Майер А.А., Богославцев Л.Г. Интерактивные методы в организации педагогических совещаний в ДОУ. – 2008.

3. Н.В. Ежова. Система контроля и методическая работа в ДОУ. Изд.2-е – Ростов н/Д: Феникс, 2007.

4. Н.П. Лосев, Управление методической работой в современном ДОУ.  М..: ТЦ «Сфера», 2005.

5. И.В. Никишина. Диагностическая и методическая робота в дошкольных образовательных учреждениях. – Волгоград: Учитель, 2007.

6. Профессиональные объединения педагогов; Методические рекомендации для руководителей образовательных учреждений и учителей/ Под. ред. М.М. Поташника. – М., 1997.

7. Л. Ф. Спирин. Теория и технология решения педагогических заданий (развивающее профессионально-педагогическое обучение и самообразование). М.: Российское педагогическое агентство, 1997.

8. В.А. Тавберидзе, В.А.Калугина. Диагностика и критерии оценки деятельности воспитателя ДОУ: организация и руководство методической работой. М.: Школьная пресса, 2008.

С.А. Гаряча, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;

Л.Н. Добровольська, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Глобальні перетворювальні процеси, що відбуваються сьогодні в житті суспільства, стосуються всіх сфер його життя. Новий етап у розвитку людства – це постіндустріальне суспільство, основним стержнем якого є не земельні та виробничі ресурси, а знання і люди, які ними володіють. Зміна пріоритетів на ринку праці зумовлює зміни орієнтації в галузі освіти. Нова філософія освіти відповідає гуманістичній спрямованості, ґрунтується на унікальності кожної особистості, і має за мету забезпечення найоптимальнішої адаптації кожного в умовах інтенсивної, незалежної інтелектуальної діяльності.

Молодший шкільний вік – час, коли закладаються та розвиваються основи багатьох психічний якостей, відбувається становлення і формування дитячої особистості, загальний розвиток творчої самостійно мислячої особистості. Тому головна стратегія педагогічної діяльності у початковій школі передбачає:



  • спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;

  • утвердження загальнолюдських цінностей;

  • розкриття потенційних можливостей та здібностей дитини.

Визначальними в сучасній освіті є не самі знання, а учні, які визнають цінність знань, їхній інтелектуальний і духовний розвиток.

Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт початкової загальної освіти, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

У процесі розроблення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти ретельно вивчено зарубіжний досвід та враховано кращі традиції вітчизняної освіти.

Так, позитивними змінами нової редакції зазначеного документа є:



  • забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;

  • особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;

  • формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, вміння вчитися, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;

  • розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;

  • використання здоров’язбережувальних технологій;

  • екологічна спрямованість освіти;

  • передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;

  • посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство», та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;

  • передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;

  • в освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями», тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь.

Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра.

Відповідно, наказом МОН молодіжного спорту України від 11 травня 2011 року № 430 затверджено план заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, зокрема, розробка та затвердження Типових навчальних планів, базових навчальних програм з предметів інваріантної частини, підготовка та видання підручників. Нагадуємо, що Державний стандарт запроваджується з 1 вересня 2012 року.

У 2011-2012 навчальному році робочі навчальні плани для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. № 682.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. № 182.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682).

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):



«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1—4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1—4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.);

«Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006 р.);

Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:

«Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров’я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006 р.;

«Математика», 1—4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006 р.;

«Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1—4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006 р.;

«Математика», 1—4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007 р.;

«Українська мова», 2—4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008 р.

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. № 469):

«Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова), 1—4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008 р.);

«Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.).

Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових Типового навчального плану початкової школи, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів (Наказ МОН України від 29.11.2005 №682).


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка