Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального



Сторінка8/19
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.64 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19

Н.М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ПРО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ, ЛЮДИНА І СВІТ» ТА ІНШИХ КУРСІВ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ
Філософію можна визначити як вчення про загальні принципи буття, пізнання і стосунків людини і світу. Навчальний предмет «Філософія» включає і розгляд питання про те, що таке сама філософія, передбачає також вивчення її історії.

Вивчення філософії учнями загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) розпочинається з історії філософії у 10 класі. Для профільного навчання учнів 10 – 11 класів чинною є програма «Філософія» авторів Огнев'юка В.О., Утюж І.Г., яка розрахована на 70 годин (2 години на тиждень); вчитель самостійно визначається із кількістю годин до кожної теми.

Курс «Філософія» покликаний продовжити процес введення учнів у сферу формування, функціонування і розвитку духовності, продукує знання з основних проблем буття, мислення і пізнання. Як теоретична основа світогляду, філософія відкриває учням перевірені багатовіковою практикою духовні орієнтири для глибокого осмислення реальності. Цей курс дозволяє освоїти теоретичну і методологічну інтелектуальну спадщину та неоціненний, найбагатший категоріальний апарат, необхідний для успішної теоретичної і практичної діяльності. Розглядаючи людину як рівновелику цінність, філософія покликана бути саморефлексією в усвідомленні людиною змісту і цілей свого життя, долі своєї нації та людської цивілізації.

Необхідною умовою формування світоглядної культури є активне усвідомлення ідей системного, узагальненого характеру, які виникають на основі сукупності знань, що їх набувають учні у школі. Високий рівень світоглядної культури можна забезпечити тільки тоді, коли випускник школи здатний самостійно зробити найзагальніший висновок стосовно свого місця, ролі і значення в світі. Тож важливішою формою навчання учнів є самостійна робота, основою якої відповідно до завдань курсу «Філософії» має стати вивчення філософської літератури та інших джерел, в яких знайшли відображення актуальні проблеми філософії.

Таким чином, головними складовими навчального процесу є розв’язання завдань пізнавального характеру, а також виконання практичних робіт, що мають бути спрямовані на розвиток в учнів самостійності мислення, формування вмінь застосовувати набуті знання в житті.

Допрофільна підготовка з філософії здійснюється у 9 класі. Її метою є професійна орієнтація учнів та сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі.

Формою допрофільної підготовки учнів з філософії є пропедевтичний курс за вибором. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України рекомендує у 2011/2012 навчальному році у 9 класах вивчати курс «Вступ до філософії» (автор Степанова Н.М.), котрий рекомендований міністерством до використання в загальноосвітніх навчальних закладах України. Зазначений курс орієнтовано на такі завдання: закласти основи системи філософських поглядів і переконань учнів; ознайомити учнів з основами філософських уявлень про природу, Людину, суспільство, духовність, культуру, дати початкові знання з соціальної філософії; поглибити знання учнів про походження людини, взаємодію людини і природи, людини і суспільства, ґенезу соціальних спільностей, історію виникнення форм і типів держави та політичну організацію суспільства взагалі; формувати навички світоглядної, соціокультурної поведінки, навчати учнів відповідно до етично-моральних норм діяти у життєвих ситуаціях, виконуючи соціальну роль громадянина, члена сім’ї, власника майна, активіста тощо; виробляти в школярів вміння аналізувати відносини між людьми, спираючись на такі суспільнозначимі цінності як життя, людяність, толерантність, свобода, довіра, любов.

У старшій школі знання про взаємозв'язки людей і суспільства, про моральний зміст культури та релігій, релігійні моральні цінності, історію та основні засади світових релігій учні отримують під час вивчення навчального предмета «Людина і світ», який з 2011/2012 навчального року став обов’язковим для учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, що передбачає опанування філософських, світоглядних знань інтегрованого узагальнюючого характеру й має величезний виховний потенціал.

Для рівня стандарту, академічного рівня на вивчення предмета «Людина і світ" відводиться 17 годин на рік (0,5 годин на тиждень), а профільного рівня – 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинними є програми: «Людина і світ. 11 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" та «Людина і світ. 11 клас (профільний рівень)» авторів Ладиченко Т.В., Бакка Т.В., Марголіної Л.В.

Предмету притаманний інтегративний характер. Він спрямований на узагальнення знань, отриманих учнями з різних навчальних предметів (літератури, історії, права, географії, біології, астрономії тощо) та досвіду, набутого в процесі життєдіяльності дитини; освоєння базових знань з філософії, політології, соціології, культурології, розвиток теоретичних та практичних умінь і навичок, формування самосвідомості особистості.

Важливість шкільного суспільствознавчого предмета «Людина і світ» зумовлюється змістом стратегічних завдань, які покликані вирішувати загальноосвітні навчальні заклади, готуючи особистість до життя у суспільстві. Даний курс має допомогти учням якомога краще збагнути природу суспільства і держави, в якій вони живуть, розкрити можливості й передумови для реалізації ними своїх прагнень та інтересів у суспільному житті.

Знання учнів про людину і світ як специфічну цілісність мають бути засвоєні на високому науковому рівні, тому в структурі курсу інтегровані знання цілісного циклу суспільних наук: соціології, політології, правознавства, етики, економічної теорії, соціальної психології, культурології, соціальної екології, філософії.

Предмет «Людина і світ» базується, крім загально-дидактичних принципів, на принципах демократичності, зв’язку з практичною діяльністю, орієнтованістю на позитивні соціальні дії та плюралізм. Для реалізації запропонованих питань рекомендується використовувати інноваційні досягнення сучасної методичної науки та теоретичні й методичні засади педагогіки співробітництва, що передбачають створення демократичної атмосфери на уроках.

За результатами конкурсу для вищезазначених профілів в загальноосвітніх навчальних закладах будуть використовуватися 2 підручники.

Підручник авторів Марголіної Л.В., Бакка Т.В., Мелещенко Т.В. та Назаренко Н.В.

Курси морально-духовного спрямування

Україна є багатонаціональною державою, в якій органічно переплетені культури багатьох народів, їх традиції, звичаї, вірування, обряди. Органічне поєднання національного і загальнолюдського – це необхідна передумова розвитку і збагачення кожної культури. Життєві реалії зумовлюють формування концепції полікультуралізму, котра акцентує увагу на загальнолюдських цінностях, на принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя та стверджують необхідність підготовки учнів до взаємодії із соціальним середовищем, сформування в них соціальних та комунікативних навичок, почуття власної гідності, відповідальності, здатності визначати власну активну життєву позицію тощо.

Сприяти реалізації цих завдань покликані предмети морально-духовного та суспільствознавчого спрямування. Головними завданнями таких навчальних курсів є:

• ознайомлення учнів із загальнолюдськими цінностями та формування особистості учня на основі науково-філософської та християнської (мусульманської, іудейської тощо) духовної, моральної і культурної традицій;

• виховання свідомої, вільної та відповідальної особистості, здатної жити і творити в сучасному демократичному суспільстві;

• творення належних умов для глибшого самопізнання, розкриття та реалізації своїх творчих здібностей і таланту в позитивному річищі.

У 2011/2012 навчальному році у 5 – 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів України продовжується вивчення навчального предмета «Етика», що спрямований на формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня.

Діючою є програма «Етика, 5 – 6 кл.» ( видавництво «Перун» 2005 року).

Оскільки курс «Етика» має на меті формування в учнів діяльних чеснот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то діяльнісному підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителям, які викладають цей курс, варто вбачати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розуміння добра і зла, моралі та справедливості, навчитися діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Слід прищепити учням розуміння того, що основним в етиці вважається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чинити добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути добродієм.

Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу. На уроках етики вчитель використовує інтерактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення.

Вивчення основ етики здійснюється за рекомендованими Міністерством освіти і науки України підручниками:

«Етика. 5 клас» (автори О. Данилевська, О. Пометун) та «Етика. 5 клас» (автори В.І. Фесенко, О.В. Фесенко, Т.С. Бакіна) ;

«Етика. 6 клас» (авторів О. Данилевської, О. Пометун) та «Етика. 6 клас» (авторів А. Мовчун, Л. Хоружої).

Частиною навчально-методичного комплекту з етики для учнів 5 – 6 класів є «Робочий зошит з етики для учнів 5 класу», «Робочий зошит з етики для учнів 6 класу» (автор О. Данилевська) (видавництво «Літера ЛТД»).

Як і минулі роки продовжується вивчення курсів духовно-морального спрямування за програмами рекомендованими міністерством.

Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами перш за все світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, які вибудовуються як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Вони не є вченням віри, не можуть включати релігійні обряди, і не повинні ставити за мету залучення до певної конфесії. Вивчення цих предметів передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Викладання предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. При цьому слід інформувати батьківську громадськість про особливості вивчення цих предметів, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи .

Вивчення основ християнської етики у 2011/2012 навчальному році відбуватиметься за рекомендованими Міністерством навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів: «Основи християнської етики» для учнів 1 – 11 класів (авторський колектив під керівництвом Жуковського В.М.); «Біблійна історія та християнська етика» для учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа), «Християнська етика в українській культурі», «Етика: духовні засади» для учнів 5 – 11 класів.

З метою формування у дітей та учнівської молоді високоморальних цінностей та орієнтирів, патріотичної і громадянської свідомості, пошанування національних традицій та культур народів України, Європи та світу у 2011/2012 навчальному році продовжується реалізація програми курсу за вибором «Розмаїття релігій і культур світу» (автор Є.В. Більченко) для учнів 1 – 11 класів. Цей інтегрований спеціальний навчальний курс знайомить учнів з духовним простором світової цивілізації у всій багатоманітності релігійно-культурних традицій. Він має на меті сприяти виробленню толерантності світогляду і здатності до активної участі в діалозі культур в інформаційному суспільстві. Курс побудований на міждисциплінарних засадах релігієзнавства, культурології, етики, естетики тощо.

Комплект з християнської етики для учнів 5 класів включає підручник, хрестоматію для читання та робочий зошит (видавництво «Літера ЛТД», 2008 рік).

У підручнику з основ християнської етики для учнів 5 класу (автори Жуковський В.М., Ніколін М.М., Саннікова Т.В., Лахман Н.М., Филипчук С.В., Гаврисюк О.Я.) міститься методично організований матеріал, подано ключові вірші, словничок нових слів, біблійні історії, оповідання та вірші повчального характеру, завдання для перевірки отриманих знань та їх застосування на практиці для формування відповідної поведінки.

Хрестоматія з основ християнської етики для 5 класу (Жуковський В.М., Мазур І.Є.) включає матеріал для читання, укладений відповідно до тематики підручника. Зошит для учня (Жуковський В.М., Кучма Л.Є., Гаврилюк О.Я.) призначений для закріплення навчального матеріалу, вивченого на уроці.

У 6 класі предмет «Основи християнської етики» викладається за підручником «Основи християнської етики. 6 клас» (автори Жуковський В.М., Ніколін М.М., Филипчук С.В.).

Також Міністерство рекомендує для використання в загальноосвітніх навчальних закладах підручники Галини Сохань: «Основи християнської етики. 5 клас» та «Основи християнської етики. 6 клас» львівського видавництва «Світ», котрі вийшли друком у 2008 р., а також робочі зошити з основ християнської етики автора Галини Добош для 5-6 класів видавництва «Світ» (2010 р.).

Особливості викладання курсів духовно-морального спрямування висувають відповідні вимоги до професійної підготовки. Як було зазначено вище викладати навчальний предмет «Етика» та факультативні курси духовно-морального спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті «Острозька академія», Львівському католицькому університеті, при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, методичні кабінети тощо.

Н.М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ПРО ВИВЧЕННЯ ПРАВОЗНАВСТВА У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
При вивченні правознавства слід враховувати динамічні зміни у системі суспільних відносин України, найновіші досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади, та водночас певну ступінь консерватизму українського законодавства.

У 2011 – 2012 навчальному році учні 9–х класів навчатимуться за програмою «Правознавство. Практичний курс» авторів Пометун О.І., Ремех Т.О. На відміну від інших навчальних курсів, «Правознавство. Практичний курс» передбачає, що учні набувають ряд основних вмінь, зокрема: орієнтуватися в системі законодавства, користуватися джерелами права; володіти елементарною правовою термінологією; зв’язно та логічно викладати матеріал з морально-правових проблем; використовувати правову літературу; брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і відстоювати свою думку, робити висновки; застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

«Правознавство» як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті.

Для 10 класів рівня стандарту / академічного на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й.

Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т.О., Ратушняка С.С. «Правознавство. 10 – 11 класи (профільний рівень)». Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3 години на тиждень). Метою курсу «Правознавство» в профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.

Особливої уваги вчителя потребують способи організації навчальної діяльності учнів на уроках правознавства. Поряд із лекційними та фронтальними формами роботи на уроках правознавства, як в основній, так і старшій школі слід широко використовувати інноваційні педагогічні технології, за яких вчителеві відводиться роль організатора процесу навчання через ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, групову роботу тощо. Слід урізноманітнити й типи уроків, включивши до вже відомого арсеналу уроків такі уроки як – юридичні практикуми, уроки з використанням мультимедійного комплексу, уроки роботи з нормативними документами і джерелами тощо. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) загальних і спеціальних компетентностей учнів.

Для ефективного навчання правознавства, профільної та допрофільної підготовки учнів з цього навчального предмета важливим є підготовленість вчителя – досконале знання ним змісту правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті. Тому для учителів рекомендуємо підвищувати свій фаховий рівень шляхом відвідування методичних об’єднань, семінарів-практикумів, ознайомленням із новинками методичних наробок учителів-правознавців у фахових виданнях.

Міжнародними організаціями, в тому числі Радою Європи велика увага приділяється вивченню і дотриманню прав людини. Починаючи з 2007 року в Україні реалізується Загальна програма співробітництва між Європейським Союзом та Радою Європи "Заохочення культури прав людини в Україні та на Південному Кавказі". Європа прагне будувати суспільство, засноване на спільних цінностях, у тому числі на основній цінності: рівна гідність кожної людини. Важливо, щоб молодь зрозуміла, що права людини – це не лише права кожного з нас, але насамперед це права Іншого. Саме через зустріч з Іншими чи з Іншістю ми відкриваємо і поважаємо людяність, людську гідність і права людини.

Права людини засновані на принципах, що лежать в основі Хартії Організації Об'єднаних Націй, Універсальної декларації прав людини, міжнародних Конвенцій з прав людини і Європейської Соціальної Хартії. Вивчаючи економічні, соціальні, культурні, громадянські і політичні права варто приділити увагу особистим та колективним правам, визнаючи їхню неподільність та взаємозалежність.

Для молоді розуміння і втілення прав людини – це вагомі аспекти підготовки до життя в демократичному, плюралістичному суспільстві. Уже з раннього віку учнів варто знайомити з правами дитини та людини, характеризувати умови життя дітей в інших регіонах, їхніми правами, проводити тренінги щодо ненасильницьких способів вирішення конфліктів. Під час уроків та в позакласній діяльності учні знайомляться з основними категоріями прав, обов'язків і відповідальності; різними видами несправедливості, нерівності і дискримінації.

Досвід Всеукраїнських учнівських олімпіад з правознавства ІІ, ІІІ і ІV етапів дає підстави зробити висновок, що більшість учнів не мають ґрунтовних знань із теорії держави і права, конституційного, трудового і земельного права; не достатньо орієнтуються у питаннях сімейного та кримінального права. Разом з тим аналіз відповідей показав достатні знання адміністративного, цивільного, господарського права. Більшість учасників належним чином виконали тестові завдання, оскільки останнім часом саме тестові завдання широко використовуються в освітньому процесі; певні проблеми виникли при визначенні понять: більшість учасників, розуміючи сутність понять, замість визначень подавали опис ознак, функцій тощо.

Виходячи з наведеного вище, можемо констатувати, що вчителям необхідно посилити увагу до формування в учнів логічного мислення, розуміння причинно-наслідкових зв'язків, вміння порівнювати різні правові явища; синтезувати та аналізувати навчальну інформацію, виділяти в ній головне, формулювати і аргументовано висловлювати власну думку з посиланням на норми права, застосовувати набуті знання для визначення способу поведінки і порядку дій в конкретних ситуаціях, відповідно до закону, процедури звернення до державних органів й установ по кваліфіковану юридичну допомогу.

Із метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей навчальний предмет щорічно викладався в школі одним учителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників міських (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.

Згідно з Інструкцією з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів (наказ Міносвіти і науки N 240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі програм з основ правознавства. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, творчо доопрацьовані самими вчителями. Зошити з основ правознавства переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись у журнал.



В.А. Юрчак, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДІТЕЙ ЧИТАННЯМ?
У Концепції загальної середньої освіти зазначено, що ХХІ століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для розвитку країни. Зміни в змісті й структурі загальної середньої освіти мають глибинний характер і потребують розв’язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особисте і професійне зростання, вміє досягати нових педагогічних цілей. Ці чинники обумовлюють оновлення роботи навчально-методичного кабінету світової літератури та російської мови на сучасному етапі.

Мета роботи кабінету:

• Формування у вчителів високої фахової та естетичної культури, здатності осмислювати нові наукові парадигми.

• Ознайомлення з найновішими пріоритетами в галузі українського та зарубіжного літературознавства.

• Активізація текстоцентричної та духовної підготовки учителів з використанням мультимедійних технологій навчання.



Підвищення фахової майстерності вчителів-філологів здійснюється через такі заходи:

1. Курси підвищення кваліфікації.

2. Обласна школа творчого словесника з проблеми «Духовний розвиток учнів в процесі вивчення світової літератури».

3. Навчально-методичний супровід роботи районних (міських) методичних об’єднань, стимулювання роботи творчих груп.

4. Участь у роботі районних (міських) семінарів вчителів-словесників.

5. Вивчення та розповсюдження перспективного педагогічного досвіду вчителів –новаторів області.

6. Індивідуальні консультації для вчителів.

Значну організаційну роботу НМК провів з підготовки та проведення обласного етапу конкурсу «Вчитель року-2011», було здійснено науково-методичний супровід участі переможця обласного етапу Свенціцької О.В. у всеукраїнському етапі конкурсу, її входження до дванадцятки кращих вчителів України – значна перемога молодої вчительки.

Також була здійснена підготовка учнів до першої Всеукраїнської олімпіади з російської мови: з трьох представників від області нагороду привезла Глушенкова А. В., учениця Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №27 Черкаської міської ради, вихованка учителя-методиста Андрійчук Т.Я.

Велику увагу НМК приділяє співпраці з фаховими виданнями України. Налагоджена робота з видавництвами «Грамота», «Ґенеза», «Мандрівець.

Визначені напрямки роботи найбільш ефективні при поєднанні формуючих впливів в трьох сферах післядипломної освіти (інститутаційна, регіональна, особистісна), а тому зв’язок між курсовим та міжкурсовим навчанням учителів світової літератури та російської мови обов’язково доповнюється самоосвітою, якою керує НМК.

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги в Україні створено консультативно-тренінговий центр «Педагог» (e-mail: kon.tr.center@gmail.com; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо.

У «Методичних рекомендації щодо вивчення світової літератури» за 2011рік Таранік-Ткачук К.В., Фоміна С.П., Ціко І.Г. зазначають, що на основі сучасних наукових досліджень з педагогіки та методики розробляються індивідуальні програми реалізації науково-методичної проблеми, над якою працює вчитель, з урахуванням його досвіду та професійної майстерності, профілізації школи та потреб учнів. Можливе здійснення супроводу науково-дослідницької роботи педагога, редагування матеріалів для друку, допомога в узагальненні та описі досвіду роботи.

З метою підвищення фахової майстерності вчителів консультативно-тренінговий центр «Педагог» проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя: «Використання методу проектів на уроках філологічного циклу», «Літературна гра як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів», «Активні методи та прийоми розвитку критичного мислення школярів», «Можливості використання інформаційних технологій на уроках літератури», «Аналіз та інтерпретація художнього тексту на сучасному уроці літератури», «Особливості проведення біографічних уроків», «Організація позакласної роботи зі світової літератури» та ін.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи у процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, з допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів».

На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури будуть втілюватися у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка