Гонтаренко Ігор Володимирович



Скачати 116.97 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір116.97 Kb.



Гонтаренко Ігор Володимирович,

учитель математики

СШ № 185 імені Володимира Вернадського

Святошинського району м. Києва




Анімаційна складова діяльнісного методу навчання

Як навчити вчитися? Певно, це найважливіша проблема освіти.

Сучасна система освіти знаходиться на етапі переходу від школи пояснення («традиційної» школи) до школи розвивального навчання. Учитель має отримати конкретний та обґрунтований алгоритм діяльності з підготовки та проведенню уроків.

Чи має сьогодні вчитель-практик, зокрема вчитель математики, технологічні інструменти організації власної діяльності, починаючи з проведення уроків і завершуючи оцінкою ефективності власної діяльності з точки зору цілей освіти?

Найбільш досконалою технологією, на мій погляд, є технологія діяльнісного методу, що реалізується при викладанні математики за комплексною програмою розвитку дітей «Росток».

Програма «Росток» – це програма розвивального навчання, а для всіх теорій розвивального навчання поняття діяльності є основним.

Учителі математики СШ № 185 м. Києва, починаючи з 1995 року, працюють за технологією діяльнісного методу ( далі ТДМ). Певний досвід застосування технології мають учителі початкової та середньої школи. Бажання застосовувати ТДМ за програмою «Росток», не маючи підручника, призвело до того, що технологію почали застосовувати в старших класах, а не так давно вчителі, які працюють в класах із поглибленим вивченням математики, почали її адаптувати і для власних потреб. Щорічно, починаючи з 2004 року, в школі проводяться семінари для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів математики ЗНЗ міста Києва. На цих семінарах у той чи інший спосіб йдеться про ТДМ, проводяться відкриті уроки, демонструються нові здобутки.

Упродовж останніх чотирьох років шкільне методичне об’єднання вчителів математики працювало над удосконаленням ТДМ, доповнивши її електронним супроводженням та рекомендаціями щодо підготовки уроків. Удосконалену технологію названо динамічним уроком [1, c.1-6; 2, c.14-22].

Таким чином, створено власний інноваційний проект викладання математики.

На наш погляд, ТДМ у вигляді динамічних уроків набула нової якості.

Чому виникла необхідність у вдосконаленні?



По-перше, на сучасному етапі розвитку освіти неможливо відмовитись від технології, яка реалізує важливий методологічний принцип навчання – принцип діяльності (знання здобувають у результаті власної діяльності, а не отримують у готовому вигляді). Отже, з педагогічної та психологічної точки зору, діяльнісний підхід до навчання залишається актуальним.

По-друге, підготовка уроків за ТДМ – процес, який потребує чимало часу та зусиль. У вчителів, які працювали за ТДМ, накопичувалась втома, тож дехто з них повертався до демонстраційно-ілюстративного навчання. Виникла потреба у якісних змінах стосовно підготовки уроків. Ці зміни ми пов’язуємо з введенням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій (зокрема, інтерактивної дошки та необхідного програмного забезпечення).

Для успішної роботи в системі діяльнісного навчання вчителю необхідно володіти власне технологією діяльнісного методу (методична складова), комп’ютером, інтерактивною дошкою, програмами для підготовки презентацій та іншими програмними засобами (інформаційна складова).

Крім того, багатьом учителям, які розуміють необхідність змін у навчальному-виховному процесі, важко розпочати діяти в напрямку опанування технології. Досить часто вони (особливо молоді вчителі) роблять акцент на інформаційній складовій, мало уваги приділяючи питанням методичної підготовки уроку. Виникла необхідність у створенні рекомендацій щодо підготовки уроку за ТДМ.

Спробуємо подати ці рекомендації у вигляді алгоритму дій:

1) Починаємо з вибору теми, визначення мети та типу уроку. Звертаємося до календарного плану, програми. Припустимо, що ми обрали тип уроку відкриття нових знань.

2) Проводимо аналіз навчального матеріалу з обраної теми за наявними в дітей підручниками. Виділяємо основні теоретичні та інформаційні відомості, необхідні для опанування теми учнями: означення, логічні висновки, алгоритми, твердження та інше. Визначаємося з практичним застосуванням матеріалу: проблемами, прикладами, задачами.

3) Проектуємо діалог з учнями, результатом чого повинні бути висновки про основне теоретичне посилання уроку («відкриття» нових знань). Одночасно фіксуємо питання для актуалізації: які відомі поняття ми використовуємо?

4) Проектуємо діалог з учнями, щодо практичного використання основного теоретичного посилання (первинне закріплення) та фіксуємо, які відпрацьовані практичні навички та вміння нам знадобляться для актуалізації.

5) Готуємо завдання для самостійної роботи та еталон для її самоперевірки. Добираємо завдання, аналогічні тим, які пропонувалися при первинному закріпленні.

6) Готуємо завдання, у яких новий матеріал використовується як крок у більш загальному алгоритмі вирішення проблеми.

7) Складаємо завдання для актуалізації знань, умінь та навичок на основі питань, зафіксованих у пунктах 3 і 4. Організовуємо ускладнення в діяльності постановкою задачі, яку неможливо розв’язати відомими засобами.

8) Проектуємо діалог щодо самооцінки дітьми власної діяльності на уроці.

9) Складаємо конспект та створюємо, якщо є можливість використання інтерактивної дошки або мультимедійного проектора, електронну складову уроку.

Одним із важливих методичних аспектів, що з’явився при роботі за ТДМ у системі динамічного уроку, є анімаційна складова. Достатньо ефективним виявилося використання анімаційних ефектів на різних етапах уроку. Безумовно, це:

1) покращує сприйняття учнями навчального матеріалу, коли реалізується проект виходу із ускладнення та відбувається відкриття нових знань;

2) дозволяє швидко повторити знання та згадати практичні навички необхідні для нового способу дій;

3) може допомогти учневі зробити самоперевірку самостійної роботи;

4) може допомогти вчителю здійснити ефектну постановку проблеми. Застосовуючи анімацію, можна дозовано подавати матеріал, необхідний для організації діяльності на уроці, спонукаючи дітей до активної роботи.

У запропонованій нижче розробці уроку до кожного слайда додано коментарі для усвідомлення анімаційних ефектів.
Розробка уроку математики на тему: «Ділення звичайних дробів»

(5 клас)

Тип уроку: відкриття нових знань.

Мета: повторити означення дії ділення, установити взаємозв’язок між множенням і діленням; вивести алгоритм ділення дробів і сформувати вміння його застосовувати при скороченні дробів, розв’язуванні текстових задач.

Обладнання: комп’ютер, проектор, інтерактивна дошка SMART Board.

Програмне забезпечення: 14 динамічних слайдів, підготовлених за допомогою програми MS PowerPoint.

Хід уроку:
1. Самовизначення до діяльності.

– Над якою темою ми працювали на минулих уроках? (Звичайні дроби)

– Які дії зі звичайними дробами ми вміємо виконувати? (Додавання, віднімання, множення, ділення)

– Як ви думаєте, яким має бути наступний крок у вивченні теми “Звичайні дроби”? (Повинні навчитися ділити звичайні дроби).

– Спочатку перевіримо, чи добре ми вміємо виконувати вже відомі дії з дробами.

2. Актуалізація опорних знань та фіксація ускладнення в діяльності.



Слайд 1:



Коментар до слайда 1:

Спочатку з’являється умова прикладу, а результат – після відповіді учнів.




Слайд 2:



Коментар до слайда 2. Спочатку з’являється умова прикладу, а результат – після відповіді учнів. Означення взаємно обернених чисел з’являється після того, як учні самі його сформулюють


Учитель. (Учень)

– Що цікавого ви помітили? (Другий дріб – «перевернутий»)

– У математиці такі числа називають оберненими один одному або взаємно оберненими: число називають оберненим до числа .

– Сформулюйте означення взаємно обернених чисел. (Числа взаємно обернені, якщо їх добуток дорівнює 1)

– Запишіть математичною мовою термін «взаємно обернені» (a і b взаємно обернені числа  a b = 1).


Слайд 3:



Коментар до слайда 3. Спочатку з’являється умова прикладу, а результат – після відповіді учнів.

Слайд 4:



Коментар до слайда 4. Спочатку з’являється умова прикладу, а результат – після відповіді учнів. Назви компонентів ділення з’являються після відповідей учнів. Означення подільності з’являється в останню чергу, після того, як учні самі її сформулюють


Учитель. (Учень)

– Чи вміємо ми ділити натуральні числа? (Так)

– Виконайте ділення: 10 : 2 = ...

– Що означає розділити число 10 на число 2? (Це означає знайти таке число, яке при множенні на 2 дає 10. Це число 5)

– Як називаються числа 10, 2, 5? (Ділене, дільник, частка)

– Сформулюйте означення подільності в загальному вигляді.



a : b = c  c  b = a

Слайд 5: Фіксація ускладнення.



Коментар до слайда 5. Спочатку з’являється умова прикладу, а потім знак питання.

Учитель. (Учень)

– Потрібно розділити звичайні дроби. Чи вміємо ми виконувати такі дії? (Поки що не вміємо).



3. Виявлення причин ускладнення і постановка навчальної задачі.

Учитель. (Учень)

  • Чи можемо ми використати означення подільності, щоб розділити звичайні дроби? (Так).

  • Що для цього треба зробити? (Треба дібрати таке число, при множенні якого на дільник ми отримаємо ділене)

  • Чи можна це зробити швидко? (Не завжди)

  • Чи раціонально користуватися означенням подільності в даному випадку? (Ні)

  • Яку мету ми перед собою поставимо? (Знайти частку двох дробів, не користуючись означенням подільності)

  • А для чого нам потрібен цей спосіб? (Щоб швидко розділити дроби)

  • Сформулюйте тему уроку (Ділення дробів)

  • Запишіть тему в зошит.

Слайд 6:



Коментар до слайда 6. Тема з’являється з ефектом збільшення.


4. Побудова проекту виходу з утруднення.

Слайд 7:



Коментар до слайда 7. Спочатку з’являється умова прикладу, потім знак питання. Далі йде діалог між вчителем та учнями. Кожен рядок прикладу з’являється після відповідей учнів. В останньому рядку після отримання результату ділення «х» зникає. Замість нього з’являється знак «=» і умова прикладу, з якого почався діалог. Наприкінці знак «?» зникає і замість нього з’являється множення дробів та результат.

Учитель. (Учень)

– Давайте розглянемо приклад : . За означенням подільності



: = х  х • = .

– Давайте спробуємо розв’язати отримане рівняння. На яке число можна помножити обидві частини цього рівняння, щоб зліва залишився тільки х?

(На 2/1).

Якщо немає відповіді учнів.

– Можна використати означення взаємно обернених чисел: на яке число треба помножити , щоб отримати 1? (На 2/1).

– Користуючись методом терезів, на яке число треба помножити і праву частину рівняння? (На ).

– Що ми отримали? (х = ) .

– Виконаємо множення: х • 1= , х =.

– Повернемося назад і подивимося, з чого ми починали: : = х = .

– Тепер приберемо х і що можна помітити? ( : = = )

Якщо діти самі не можуть зробити висновок, підводимо їх до нього за допомогою питань:

– Що записано в лівій частині? (Частка двох дробів)

– Що записано в правій частині? (Добуток діленого і дробу, оберненого до дільника)

– Що ж ми зробили, щоб знайти частку двох дробів? (Помножили ділене на дріб, обернений до дільника)

– Чи можемо ми тепер сформулювати правило ділення двох дробів? (Щоб поділити один дріб на інший, треба ділене помножити на дріб, обернений до дільника).

Слайд 8:



Коментар до слайда 8 Спочатку з’являється приклад, потім правило ділення звичайних дробів, записане математичною мовою. Кожен пункт алгоритму з’являється після відповідей учнів.

Учитель. (Учень)

– Давайте запишемо це правило в загальному вигляді математичною мовою.



( : = ).

– Який алгоритм ділення дробів ми можемо тепер скласти?



1. Ділення замінити множенням.

2. Дільник замінити дробом, оберненим до нього.

3. Виконати множення.

4.Отриманий дріб спростити і, якщо потрібно, виділити цілу частину.

Алгоритм роздається окремо кожному учню для подальшого використання в роботі.



5. Первинне закріплення в зовнішньому мовленні.

Учні розв’язують біля дошки наступні приклади: [3]

№ 360:

– обернене – , – обернене – , – обернене – , - обернене – 2

№ 362:

б) ; г) ; е) ; з) .

№ 366:

а) ; б) ; в) .

6. Самостійна робота з перевіркою по еталону.

Слайд 9:



Коментар до слайда 9: Завдання одразу повністю з’являється на дошці.

Учитель.

На виконання самостійної роботи відводиться 7 хвилин.




Слайд 10:



Коментар до слайда 10: Після виконання самостійної роботи учні міняються зошитами і оцінюють роботу один одного. На слайді з’являються послідовні дії, результат кожного прикладу та кількість балів.



7. Включення в систему знань і повторення.

Слайд 11:



Коментар до слайда 11: Умова задачі з’являється на інтерактивній дошці, учень розв’язує її на звичайній дошці.

Відповідь: потрібно 6 банок.




8. Рефлексія

Учитель. (Учень)

– Яке нове правило ми відкрили сьогодні на уроці? (Правило ділення звичайних дробів).

– З яким правилом тісно пов’язане правило ділення дробів? (З правилом множення дробів).

– Сформулюйте алгоритм ділення дробів



Слайд 12:







Домашнє завдання: № 361, № 362 (закінчити), № 364, № 391 [3]

Список використаної літератури:

  1. Гонтаренко І.В., Агеєва Н.І. «Розв’язування ірраціональних рівнянь». Газета «Математика», № 45 (445), грудень, 2007. Вид-во: Шкіл. світ.

  2. Гонтаренко І.В., Агеєва Н.І. «Динамічний урок як засіб інтенсифікації навчання математики». «Математична газета», № 3, березень, 2008. Вид-во: Освіта України.

  3. Дорофєєв Г.В., Петерсон Л.Г. “Математика 5 клас” – С.:ЗАТ “ІСА - Інтерпапір”, 2007.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка