Групова консультація для вихователів Розвиток креативних здібностей дітей



Скачати 105.06 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір105.06 Kb.

Додаток F



Групова консультація для вихователів

Розвиток креативних здібностей дітей.

 Бути креативним зараз популярно.  Той, хто хоче отримати хорошу роботу, неодмінно називає цю рису характеру у своєму резюме. Творчий підхід необхідний не тільки у виробничих справах,  але й у повсякденному житті, адже дозволяє нестандартно вирішувати більшість звичайних завдань. Люди з високим творчим потенціалом мають неоціненне достоїнство – вміння продукувати і втілювати яскраві, талановиті рішення. На розвиток творчого мислення впливає не спадковість, а оточення, у якому росте і виховується людина.

Дитина посміхається матері - перша в житті посмішка, дитина грається -перші в житті ігри. Перші книжки, перші пісні, перші радості, перші образи. Все – вперше. Якою Людиною буде ця дитина? Штамп цілком корисний на виробництві і дуже небезпечний він для людини, для її розвитку. Тут він неймовірно звужує можливості. Саме в дитинстві формується або яскрава людська індивідуальність, або безлика, безкрила стереотипність. Ось тому Концептуальні засади модернізації дошкільної освіти в Україні передбачають реалізацію головного принципу Базового компонента – впровадження в життя особистісно орієнтованої моделі освіти, а з впровадженням особистісно орієнтованої моделі здійснюється креативний розвиток дитини. Як відомо, у процесі діяльності перед малюком постають не лише репродуктивні, а й творчі завдання. Він вчиться вигадувати нові ігри, малювати, конструювати, тобто розвиває творчі здібності, що сприяє формуванню креативності як базової якості особистості. У програмі «Дитинаі» вперше виділено таку лінію розвитку дошкільника, як креативний розвиток, чим підкреслено виняткову значущість педагогічної діяльності в цьому напрямі. Про сформованість креативності в дошкільному віці свідчать, зокрема,такі прояви:


  • чутливість до проблем, готовність їх розв’язувати власними силами;

  • відкритість до нових ідей, інтерес до невідомого;

  • уміння підійти до проблем з різних точок зору;

  • здатність вносити щось нове, видавати оригінальні ідеї, розв’язувати нові завдання, досягати незвичних результатів;

  • сміливість і незалежність суджень, здатність до постановки власних цілей;

  • використання різних форм доказів;

  • розвинена уява;

  • уміння дивуватися;

  • здатність прогнозувати, передбачати, формулювати гіпотези, робити припущення.

Наявність у діяльності дошкільника більшості з означених якостей засвідчує, що розвиток особистості відбувається повноцінно. Відсутність тих чи тих проявів креативносі окреслює проблемні місця, допомагає педагогові підібрати індивідуальний підхід до розвитку творчої активності дитини. Впровадити в життя особистісно-орієнтовану модель дошкільної освіти – означає визнати пріоритет гідності й відповідальної свободи всіх учасників педагогічного процесу, їх права на творчість, прояв індивідуальності, самовираження. Така педагогічна стратегія є стратегією допомоги, підтримки та поваги. Професійна придатність педагога визначається його здатністю створювати допоміжні для особистісного зростання дитини умови, полегшувати, а не ускладнювати їй внутрішню роботу, пов’язану з пристосуванням до такого складного й мінливого життя.

Сучасна система дошкільного навчання покликана не лише навчати дітей, а й сприяти розвитку їхнього творчого, логічного мислення й інтелектуальних здібностей. Враховуючи зміни, які відбуваються в сучасній освіті, зокрема переорієнтація на індивідуальність і гуманізацію навчально-виховного процесу, набагато важливіше стає не просто передавати дітям певні знання, сформувати відповідні навички, а й закласти в них основи особистості. Перш за все діти в різних видах та умовах діяльності прагнуть відійти від жорсткої регламентації, унормованості, зразка, шаблону. Діти все частіше помічають нове, відмінне від знайомого, починає усвідомлювати, що досліджувати та експериментувати цікаво, весело, корисно. Підсумовуючи сказане, можу відзначити, що одним із основних завдань виховання має стати завдання не просто дати дітям знання, а й навчити малюків міркувати, грамотно обґрунтовувати свою позицію, самостійно приймати рішення, не уникати завдань із багатьма варіантами розвитку

Дошкільний вік прийнято вважати найбільш сприятливим періодом для яскравого самовираження, прояву творчих можливостей, розвитку креативності дитини, яке багато в чому буде визначатися тим змістом, яку ми вкладатимемо в це поняття.

Дуже часто в повсякденній свідомості творчі здібності ототожнюються із здібностями до різних видів художньої діяльності, з умінням красиво малювати, складати вірші, писати музику і т.п. Що таке творчі здібності насправді?

Очевидно, що аналізованих нами поняття тісно пов'язане з поняттям "творчість", "творча діяльність". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове - будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або почуття, що відбиває нове ставлення до дійсності

Проблема творчості завжди була цікава не тільки для психологів та педагогів. Питання про те, що дозволяє одній людині творити, а іншого позбавляє цієї можливості, хвилював уми відомих учених. Довгий час панував погляд про неможливість алгоритмізації та навчання творчому процесу. Однак поступово ця точка зору стала піддаватися сумніву. На перше місце вийшла гіпотеза про те, що здатність до творчості можна розвивати

Першим кроком до успішного розвитку творчих здібностей є раннє фізичний розвиток малюка: раннє плавання, гімнастика, раннє повзання та ходіння. Потім раннє читання, рахунок, раннє знайомство з різними інструментами і матеріалами.

Другою важливою умовою розвитку творчих здібностей дитини є створення обстановки, що випереджає розвиток дітей. Необхідно, наскільки це можливо, заздалегідь оточити дитину таким середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б його найрізноманітнішу творчу діяльність і поволі розвивали б в ньому саме те, що у відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися. Наприклад, ще задовго до навчання читання однорічному дитині можна купити кубики з буквами, повісити абетку на стіні і під час ігор називати дитині букви. Це сприяє ранньому оволодінню читанням.

Третє, надзвичайно важливе, умова ефективного розвитку творчих здібностей випливає з самого характеру творчого процесу, який вимагає максимальної напруги сил. Справа в тому, що здібності розвиваються тим успішніше, чим частіше у своїй діяльності людина добирається "до стелі" своїх можливостей і поступово піднімає це стеля все вище і вище. Така умова максимального напруження сил найлегше досягається, коли дитина вже повзає, але ще не вміє говорити.

Процес пізнання світу в цей час йде дуже інтенсивно, але скористатися досвідом дорослих малюк не може, так як пояснити такому маленькому ще нічого не можна. Тому в цей період малюк змушений більше, ніж коли-небудь, займатися творчістю, вирішувати безліч абсолютно нових для нього завдань самостійно і без попереднього навчання.

Четверта умова успішного розвитку творчих здібностей полягає в наданні дитині великої свободи у виборі діяльності, у чергуванні справ, в тривалості занять одним яким-небудь справою, у виборі способів і т.д. Тоді бажання дитини, її інтерес, емоційний підйом послужать надійною, гарантією того, що вже більше напруження розуму не призведе до перевтоми і піде дитині на користь.

Але надання дитині такої свободи не виключає, а, навпаки, передбачає ненав'язливу, розумну, доброзичливу допомогу дорослих - це і є п'ята умова успішного розвитку творчих здібностей. Найголовніше тут - не перетворювати свободу у вседозволеність, а допомога в підказку. На жаль, підказка - поширений серед батьків спосіб "допомоги" дітям, але вона тільки шкодить справі. Не можна робити що-небудь за дитину, якщо він може зробити сам. Не можна думати за нього, коли він сам може додуматися.

Давно відомо, що для творчості необхідна комфортна психологічна обстановка і наявність вільного часу. Тому Шоста умова успішного розвитку творчих здібностей - тепла дружелюбна атмосфера в сім'ї та дитячому колективі. Дорослі повинні створити безпечну психологічну базу для повернення дитини з творчого пошуку і власних відкриттів. Важливо постійно стимулювати дитину до творчості, проявляти співчуття до його невдач, терпляче ставитися навіть до дивних ідей, невластивим в реальному житті. Потрібно виключити з ужитку зауваження та засудження.

Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим творчим потенціалом. Хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що творчість спочатку властиво дитині і, що треба тільки не заважати йому вільно самовиражатися. Але практика показу, що такого невтручання мало: не всі діти можуть відкрити дорогу до творення і надовго зберегти творчу активність. Виявляється (і педагогічна практика доводить це), якщо підібрати відповідні методи навчання, то навіть дошкільнята, не втрачаючи своєрідності творчості, створюють твори більш високого рівня, ніж їх ненавчені самовиражатися однолітки. Невипадково зараз так популярні дитячі студії, музичні школи та школи мистецтв. Звичайно, ведеться ще багато суперечок про те, чому ж і як вчити дітей, але той факт, що вчити треба, не викликає сумнівів.

Розвивати креативність дитини можна не тільки на спеціальних заняттях. Величезне значення для розвитку фантазії дітей має гра, яка є основним видом діяльності дошкільнят. Саме в грі дитина робить перші кроки творчої діяльності. Дорослі повинні не просто спостерігати за дитячою грою, а управляти її розвитком, збагачувати її, включати в гру творчі елементи.

На ранньому етапі гри дітей носять предметний характер, тобто це дію з різними предметами. На цьому етапі дуже важливо навчити дитину різними способами обігравати один і той же предмет. Наприклад, кубик може бути столом, стільцем, шматочком м'яса і т.д. Дорослі повинні показати дітям можливість різних способів використання одних і тих же предметів.

У чотири-п'ять років починає складатися сюжетно-рольова гра, яка надає найширші можливості для розвитку фантазії і творчості. Дорослим необхідно знати як і в що грають їхні діти, наскільки різноманітні сюжети ігор, в які вони грають. І якщо діти день у день грають в одні й ті ж "дочки-матері" чи війну, педагог повинен допомогти їм навчитися урізноманітнити сюжети ігор. Можна пограти разом з ними, пропонуючи розігрувати різні сюжети, приймати на себе різні ролі. Дитина повинна спочатку в грі виявляти свій творчий і ініціативу, планувати і управляти грою.

Найбагатшим джерелом розвитку фантазії дитини є казка. Існує безліч прийомів роботи з казкою, які можуть використовувати педагоги для розвитку уяви дітей. Серед них: "перебріхування" казки, придумування казки навпаки, вигадування продовження казки, зміна кінця казки. Можна складати казки разом з дітьми

Незважаючи на великий інтерес психологів і педагогів до проблеми дитячої творчості, питань у цій галузі у дослідників поки більше, ніж відповідей

Так, наприклад, аналізуючи вищесказане, можна зробити висновок, що креативність, на відміну, наприклад, від інтелекту, в більшій мірі залежить від середовищних, ніж від генотипових факторів. Правда, при цьому виникає інше питання: які з середовищних факторів надають найбільш дієвий вплив?

У колишні часи радянські психологи, розглядаючи проблему розвитку творчих здібностей, виходили з того, що вони, як і будь - які інші, в діяльності виявляються й у діяльності формуються. Само творчість, що абсолютно очевидно, - не діяльність. Твердження, висловлене ще Л.С. Виготським, що природа творчості єдина, повинно було підштовхнути дослідників до думки про те, що існують особливі творчі здібності, або творча обдарованість. Але тоді треба було б визнати, що здатність до творчості, а відповідної їй діяльності немає, що в ту пору було абсолютно неможливо. Згодом розгляду проблеми креативності через призму творчої обдарованості можна зробити висновок, що найефективніший спосіб її розвитку зовсім не самостійну участь у будь - якій діяльності, а наявність в оточенні дитини людини, який служив би «моделлю», «зразком» творчої діяльності.

Педагогу необхідно пам'ятати про те, що наслідування є основним механізмом формування креативності. Це передбачає, що для розвитку творчих здібностей дитини необхідно, щоб серед близьких йому людей був творча людина, з яким би дитина себе ідентифікував. В якості зразка творчої поведінки для дитини можуть виступати не тільки батьки (або один з батьків), але й інші дорослі (педагоги, друзі сім'ї та ін.). Особливо ефективно, якщо таким зразком є ​​«ідеальний герой», що володіє творчими рисами в більшій мірі, ніж батьки.

Не можна не звернути уваги і на те, що поняття «зразок», «стереотип», «еталон» суперечать буденній поданням про творчість як нерегламентованою активності, що породжує новий продукт, який заперечує старі шаблонні способи вирішення. Ймовірно, роль зовнішнього соціального зразка творчості у становленні та розвитку дитячої креативності полягає в тому, щоб протистояти іншому соціальному зразком: «правильно» ведучому себе дорослому. Виходить, що для того щоб дитина розвивалася як творча особистість, недостатньо прибрати бар'єри і зняти контроль свідомості, недостатньо просто включити його в діяльність, що вимагає прояву креативності, потрібно домогтися того, щоб структура свідомості стала іншою: необхідний, як не парадоксально це звучить, позитивний зразок творчої поведінки.

Чому так важливо допомагати малюкові з раннього віку проявляти і розвивати свої творчі здібності?



По-перше, творча діяльність стимулює розвиток індивідуальності дитини, дає можливість самовираження, формує позитивне ставлення до себе і навколишнього світу. По-друге, творчі здібності необхідні саме в сучасному, так швидко мінливому світі. Вони дозволяють людині, з одного боку, легше пристосуватися до цих змін, а з іншого - дають можливість самому активно змінювати цей світ. Якщо врахувати той факт, що частка розумової праці майже у всіх професіях постійно зростає, а все більша частина виконавської діяльності перекладається на машини, то стає очевидним, що творчі здібності людини слід визнати найістотнішою частиною його інтелекту і завдання їх розвитку - однієї з найважливіших завдань у вихованні сучасної людини. Адже всі культурні цінності, накопичені людством - результат творчої діяльності людей. І те, наскільки просунеться вперед людське суспільство в майбутньому, буде визначатися творчим потенціалом підростаючого покоління.

Рекомендації для вихователів

  • Постійно підвищувати свій фаховий рівень.

  • Використовувати в своїй роботі ігри і завдання, які розвинуть у

  • дітей креативність.

  • Формувати у дітей креативний розвиток, починаючи з молодшого віку.

  • Впроваджувати сучасні підходи до навчально-виховної роботи з метою

  • креативного розвитку у дітей.

  • Розширювати професійні можливості, вивчаючи новинки методичної

  • літератури.

  • Систематично включати в роботу з дітьми нові прийоми та методи для

  • покращення навчально-виховної роботи.

  • Постійно співпрацювати з сім’єю.

  • Використовувати матеріали під час реалізації навчально-виховного

  • процесу з розвитку творчого мислення у дітей.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка