Хаківська спеціалізована школа I-III ступенів №17 харківської міської ради харьківської області



Скачати 226.87 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір226.87 Kb.



ХАКІВСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА

ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ №17

ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРЬКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краєзнавча робота бібліотеки

(на базі Музею Хліба)


Роботу виконали:

Пилипець Марія Гаврилівна

завідувач бібліотеки

керівник Музею Хліба

Відмінник освіти України

Шемякова Олена Андріївна

бібліотекар

Харків

2012



У 1983 році з ініціативи й під керівництвом завідувача бібліотеки Пилипець Марії Гаврилівни у нашій школі було відкрито музей Хліба, який згодом став справжнім куточком краєзнавства в школі.

Відкриттю музею передувала кропітка робота: туристичні походи рідним краєм, зустрічі з Героями Соціалістичної Праці, трудівниками ланів Харківщини, ветеранами, пошуки в архівах, у Харківському історичному музеї, періодиці, листування.




  1. Актуальність обраної теми

Шлях до глибокого пізнання

нашої чудової країни

лежить через вивчення

свого краю.

І.Д.Папанін

У період відродження України як незалежної та суверенної держави значно зріс інтерес до історичного минулого. Діти повинні знати про все те, з чим асоціюються поняття «Моя Земля», «Моя Батьківщина», «Мій рідний край».

У нашій школі неоціненне значіння у вивченні минулого Слобожанщини відіграє музей ХЛІБА. Про музей Хліба хочу розповісти.

17стендів та 5 експозицій музею Хліба розповідають про Хліб – про те, без чого не уявити ні степової далечі, ні світанку, ні рідного дому.

Так, Батьківщина починається з Поля. І наша Земля стоїть (тримається) на Зерняткові. Хліб – боєць у дні війни, Хліб – політик у дні миру. А зараз не тільки за золотим запасом судять про могутність держави, але й за хлібним.

З давніх-давен народ цінував Хліб, сіль, честь, а наші дідусі Новий рік зустрічали словами: «…сійся, родися, жито-пшениця»… Адже від жита залежало життя народу, його добробут. І хай Господь благословить.. Споконвіку в народі Хліб ототожнюють із життям. І діти сьогодні повинні знати, що Хліба легкого, солодкого не буває. Хліб завжди солоний. У ньому праця багатьох людей. Завдяки музею ми бережемо це диво, поважаємо працю ХЛІБОРОБА.

Пам’ятаємо, що і зараз на планеті є люди, що голодують, а серед них і діти. Доля людини – у долі хлібини.

Шанобливе ставлення до хліба в усіх учнів школи тому, що ціна йому – людське життя. Хліб – святий, це Божий дар.

Історія знає багато прізвищ хлібодарів, котрі загинули, рятуючи Хліб від вогню: Толя Мерзлов (Ростов), капітан Кузнєцов (Ростов), Володя Щанкін (м.Інсари), Микола Грибов та Володимир Котєшков – першоцілинники (Цілиноград), Петро Ходнєвич (Заречинськ) та інщі.

Музей допомагає у вихованні громадян незалежної України. В.А. Сухомлинський у листі до сина писав: «Сотни тысяч слов в нашем языке, но на первое место я поставил бы три: Хлеб, Труд, Народ». Це три корені, з яких проростає і на яких тримається держава наша. Цей лист звернено й до нас. Він кличе: «Хліб – це життя! Плекай його!

«Я щаслива, що живу в таку історичну добу на Україні, де Хліб є завжди на моєму столі… Знімемо перед ним капелюхи, уклонімося , аби довічно він був на столі, аби ніколи ніхто, не голодував», - закінчує оглядову екскурсію учениця 11 класу, наша медалістка Камінер Тетяна.

З цього висновок: музей ХЛІБА – це актуальна тема сьогодення.



2.Основні завдання музею
1.Співроробітництво з керівниками секцій станцій юних туристів та юннатів.

2. Систематичне поповнення фонду музею шляхом проведення екскурсій, бесід з учнями та батьками.

3.Залучення учнів до пошукової краєзнавчої роботи.

4.Формування в учнів соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України через засоби позакласної роботи.

5.Співробітництво з педагогами згідно з шкільними програмами.

6.Використання шкільного музею в навчально-виховному процесі.


3. Провідна ідея роботи
Музей виконує багато функцій у вихованні дітей; тут морально-патріотичне, профорієнтаційне, економічне, екологічне виховання учнів. Музей – школа, де діти навчаються добру. Він виховує повагу до Хліба, до предків, навчає поважати працю хлібороба, пекаря, поповнює знання дітей, бо вони пізнають ціну хліба.

Також музей виховує майбутніх громадян України, які поважають культуру та звичаї народів України.

Минуть роки, і діти стануть дорослими, але в їхніх серцях назавжди залишаться уроки добра, краси, які допомогли їм стати ЛЮДИНОЮ.
4.Фонди музею


  1. Основні: 110.

Оригінальні пам’ятки історії, культури, природи: діжка, козацька шабля, ложка дерев’яна 1917 р., ступа, жорна, прялка, товкач, скриня, личаки, частини ткацького верстака, український весільний одяг, жупан, енкубова свитка, домотканні лляні сорочки, глиняний посуд XIX століття, рубель.

Рушники: вишиті хрестиком, гладдю, кролівецькі, вишитий пальцями ніг дівчинкою – інвалідом Вірою Фешук з Тернопільщини та інші.



  1. Допоміжні: 75.

Фотографії Героїв Соціалістичної Праці, фотокопії хлопчика блокадного Ленінграда, службової записки (музей історії Ленінграда), фотографії перших будиночків цілини (оригінал),фотографії хлібодарів, що загинули при рятуванні хлібного лана від вогню, хліб далекого зарубіжжя, космічний хліб, випічка космічного пекаря А.П. Ушакової, частини з весільного короваю Тернопільщини.
5. Естетичність оформлення музею
Експозиції музею (розділи яких за змістом відповідають сучасним вимогам):

1.Україно, будь благословенна у віках (козаччина).

2. Хліб; Харків.

3. Хліб війни.

4. Хліб блокадного Ленінграда.

5. Хліб та голодомор 1932-1933 р.р. в Україні.

6. Дума про хліб.

7. Подвиг в ім’я Хліба.

8. Хліб і космос.

9. Хліб перебудови.

10. Поля пам’яті.

11. Експонати Слобожанщини.


6. Масова робота
1.Екскурсії.

Оглядові:

  1. Музей Хліба – складова навчально-виховного процесу школи;

  2. Історія створення музею Хліба.

Тематичні:

  1. Хліб блокадного Ленінграда.

  2. Харків і Хліб.

  3. Поля пам’яті.

  4. Хліб та голодомор 1932-1933р.р. в Україні.

  5. Дума про Хліб.

  6. Хліб і космос.

  7. Скарби України.

  8. Хліб і українські звичаї.

  9. Хліб перебудови.

Предметні:

1.Родинне вогнище (світлиця, українська піч, бабусина скриня, старовинні речі хатнього вжитку).

2. Українські рушники.

3. Український хліб та хліб далекого зарубіжжя.

4. Космічний хліб.

5. Нумізматика.

До проведення екскурсій залучаємо обдарованих дітей, медалістів, учасників МАН, переможців олімпіад. Перша екскурсовод музею – Решетняк Олена на сьогодні кандидат медичних наук.
2.Урахування вікових особливостей:

Екскурсії проводяться з урахуванням вікових особливостей: 1-4 класи, 5-7 класи, 8-9 класи.

Екскурсії проводяться українською, російською, англійською мовами для всіх охочих безкоштовно.

3.Відвідування музею учнями інших шкіл району, міста:

З 1983 року музей відвідали 15260 відвідувачів. Це учні шкіл м. Харкова, шкіл області (Мерефа, Люботин, Солоницівка), письменники, студенти фінансового технікуму, вузів, ветерани війни, бібліотекарі шкіл Київського району, області, директори шкіл нашої та сусідніх областей, гості з Башкірії, вчителі Славутича, Києва (з Міністерства освіти й науки України), гості з Німеччини, Чехословаччини, Англії, США, Іспанії.

На базі музею працює гурток «Краєзнавство» (керівник – Пилипець М.Г.).


7. Пошукова робота
1.Щорічно експозиції поповнюються цікавими матеріалами. У зв’язку з пошуковою роботою переробляємо тексти екскурсії. У цьому році змінився склад екскурсоводів, тому що екскурсоводи 11-х класів закінчили школу. Доводиться багато часу приділяти підготовці нових екскурсоводів.

2. Завдяки старанності секції листування поповнюються експозиції музею. Радою музею та активом було написано листи Героям Соціалістичної Праці К.Г. Твердохліб (Валківський район), А.Ф. Бєлінському (с.Вовчанськ), А. Гіталову (Кіровоградщина), Ф.Т. Моргуну (Полтава),Є. Кадраліну (Казахстан), космічному пекареві А.П. Ушаковій, матері Володі Щанкіна (м.Інсари), який загинув під час урятування хлібного лана, Вірі Фещук (Тернопіль).

На адресу музею надійшли листи з Якутії від Героя Соціалістичної Праці Безсонова (директора туристично-експедиційної станції Тойбохой), від членів музею Хліба з Білорусії, Херсона, Ульяновська, Ростова, Ленінграда.

З с.Бровахи вчителька школи Задорожна В.М. надіслала нам цікаві фотографії 10-ох братів-хлібодарів та їх матусі Е.Д.Лисенко, з музею історії Ленінграда надійшла фотокопія службової записки: «Прошу пропустить за ворота завода Т.Гамова с дополнительным питанием 0,5кг олифы и 1кг клея», з Ростовської області студенти с/г технікуму надіслали посилку з землею з місця загибелі при рятуванні хлібного лана капітана Кузнєцова, з Вірменії та Грузії прийшли хлібні картки 1992 року. З Москви (космічного містечка) надійшла пошта з космічним хлібом від льотчиків-космонавтів, космічний пекар А.П.Ушакова надіслала до музею пекарський халат, хустину,печиво «Зоопарк». Тільки з її хлібом зустрічають космонавтів на рідній землі.

Актив музею продовжує пошук. Нами написано листи Каденюку Л. – першому українському космонавту та синові В’ячеслава Чорновола до Львова. Адже нам дуже хотілося б до експозиції «Поле пам’яті» додати незоране поле В’ячеслава Чорновола – Героя України. 3.Формується нова експозиція «Хліб заводу «Кулінічі».

4. На базі музею відбулися зустрічі з цікавими людьми: письменниками – Неміжанською (м.Київ), Радіоновим (м. Харків), І.Перепеляком (м. Харків). Поетеса Неміжанська подарувала музею випічку «Хатинка архангельських умільців».


Краща читачка бібліотеки О.Звєрєва – випускниця нашої школи, стипендіат художнього фонду підтримки молодих обдаровань 1995, 1996, 2004 років, авторка збірок поезії та перекладів романів у Франції та Росії, володарка Гран-прі Всеукраїнських конкурсів юних талантів (2003р.) присвятила музею Хліба до 10-річчя вірші «Хліб» та «Зернятко».

Були гостями музею пекарі заводу «Салтівський», депутат Харківської ради Косінов С., проректор Харківського педагогічного університету імені Г.С.Сковороди М.К. Підберезький, генерал-осавул українського козацтва Ю.В. Білоножко – отаман українського козацького корпусу, член Верховного суду Алабами, професор права Джордж Сміт, делегація з Німеччини, США, туристи з Чехословаччини та вчителі з Англії.

5. На базі музею проходять конкурси на кращу стіннівку, на кращий малюнок, вірш, реферат.
Більшість членів ради музею та активу – члени наукового товариства МАН:

- Підберезька Марія – переможець обласного етапу МАН (англійська мова);

- Зубко Катерина – наша юна поетеса (літературна творчість);

- Черевнов Ілля (фольклористика);

- Гула Микита – переможець Всеукраїнського турніру з географії (2011-2012 н.р.);

Вони брали участь у районних, обласних захистах робіт МАН:

- члени клубу «Що?», «Де?», «Коли?» (керівник - ВолковаО.Є.);

- члени клубу «Дебати» (керівник – С.Івасішіна);

- члени клубу «Джерельце» (керівник - Тур Л.П.);

- члени військового військово-патріотичного клубу «Вікторія» (голова клубу - Юхіна І.М.).

- члени гуртка «Краєзнавство» (керівник - Пилипець М.Г.).

8. Масові заходи, які проводяться на базі музею
Згідно з шкільним планом роботи багато різноманітних заходів проводиться в шкільному Музеї. Особливо цікавими бувають уроки народознавства, історії, літератури, виховні години, ранки, конкурси.

- Наприклад, учителя української мови та літератури Чопікян А.В., російської мови та літератури Черепаха Н.Ю. проводять цікаві уроки з фольклору та української, російської мови;

- Відбулися свята «Гімн Хлібу» та «Свято пирога з калиною» (сценарії було написано Пилипець М.Г.);

- Студенти біофаку Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди після практики проводили підсумкові уроки «Хліб приїхав у гості»;

- У 2011 році на базі музею проведено семінар слухачів КВНЗ «Шкільні бібліотекарі». Тема семінару - «Сучасні підходи до управління організаційними формами роботи з користувачами шкільної бібліотеки».

Вони також відвідали музей Хліба.

- До 67-ої річниці Перемоги написано сценарії «Хліб війни» завідувачем бібліотеки.
9.Мета
Наша мета – через музей досягти того, щоб у саму душу кожного, хто сюда прийде, назавжди дійшов віковий спадок прабатьків.

І тут доцільно згадати відгук нашого поета – земляка І.Перепеляка: « - Спасибі за музей, за турботу. Все повинне бути збереженим». 09.08.1988 рік.


10. Результативність
За 29 років існування Музею, внаслідок великої та кропіткої роботи зі збереження хліба, діти чуйно ставляться до нього як вдома , так і у шкільній їдальні. За часи існування Музею збережено тисячі кілограмів Хліба.

У 1979 році в шкільній їдальні щодня на сміття відходило – 20-30кг хліба, у серпні 1984 року – 2-3кг, у 1990 році – 600грам. Це перевіряли пости бережливих.

А на сьогодні у шкільній їдальні відходів хліба не має. Діти, котрі відвідали Музей та прослухали екскурсію, ніколи не кинуть Хліб на долівку, бо вони знають йому ціну.

- 1986-й рік - Музей презентувала в Одесі перший екскурсовод Решетняк Олена, як представник кращого загону країни. Музей нагороджено путівкою до табору молодогвардійців.

- 1989-й рік – за створення Музею та виховання школярів на високих ідеалах і традиціях українського народу, за активну творчу роботу з організації змістовної діяльності Музею Хліба Марію Гаврилівну Пилипець нагороджено знаком «Відмінник освіти України».

- 2003-й рік – Музей переможець у Всеукраїнському конкурсі на кращий урок «Хліб та голодомор 1932-1933 р.р. в Україні». (Пилипець М.Г. нагороджено Дипломом Лауреата) м. Київ. Музей отримав подарунок-книгу «Хліб та голодомор 1932-1933р.р. в Україні» з автографом автора.

- 2004-й рік – Музей презентувала учениця 10Б класу Чепець Ліна на Всеукраїнському фестивалі «Українська паляниця». Музей нагороджено Грамотою та цінним подарунком.

11.Новизна
-2004-й рік. Віра Фещук – дівчинка - інвалід дитинства (без рук) надіслала до музею вишитого пальцями ніг українського рушника (Тернопільщина).

-2007-й рік. На базі Музею Хліба відбулося відкриття військово-патріотичного клубу «Вікторія» (голова клубу - Юхіна І.М.).

Шановних гостей зустрічали хлібом-сіллю на вишиваному рушникові. Генерал - осавул українського козацтва Губа А.В. та головний отаман українського козацького корпусу Білоножко Ю.В. подарували Музеєві козацьку шаблю. Це дійство було освячено хлібом-сіллю священиком Віктором.

-2010-й рік. У Музеї відкрилася нова експозиція «Поле пам’яті», яка розповідає про походження наших іменних полів, клаптиків землі-годувальниці: «Бородинське», «Вдовине», «Солдатське», «Цілинне», «Воїнів-афганців» та інші.

- 2010 рік. Музей нагороджено Дипломом Міністерства освіти і науки України «Зразковий музей».

За традицією учні перших класів 1 вересня відвідують Музей Хліба з метою прищеплення дітям шанобливого ставлення до Хліба, Праці, Людини.

У Музеї свято зберігаються книги з автографами хлібодарів України, письменників, фотографії та особисті речі тих, хто загинув під час рятування від вогню хлібного лана.

За 29 років існування музею рада Музею та актив висвітлювали його роботу на сторінках газет та журналів.

Музей підтримує свої зв’язки з громадськими організаціями: з музеями м. Харкова, Ростова,Ленінграда, музеєм Хліба Білорусії, станцією юних туристів Якутії (Тойбохой).

Нам доводилося звертатися за допомогою в пошуковій роботі до цих організацій, і ми обов’язково отримували теплі відгуки, цікаві свідчення, матеріали.

У музейній книзі відгуків записано більш ніж 100 відгуків. Доцільно навести два. Ветеран війни, підполковник Козаченко Г.І. замість відгуку написав вірш:

Так помни, друг мой, ежедневно,

Когда садишься Хлеб наш есть,

Что в Хлебе – Труд – святое дело,

Его беречь – наш долг и честь.

08.05.1985

А ось відгук поета, голови спілки письменників м. Харкова І.Перпеляка:

Не рветься давніх спогадів моток,

Палке пахіття в хаті зелен – рути,

Як сяяв хліба гарного шматок

Присолений в тяжку годину скрути!

19.08.1988


Велику підтримку в оснащенні музею приділяє директор школи Ірина Ігорівна Касеко: покращилася матеріально-технічна база, планується реставрація музею.
Пишіть нам. Приїздіть до нас у гості.


За усіх часів у всіх народів

було найбільшою святістю,

коли ХЛІБ лежав на столі.

Його присутність надихала

поетів, продовжувала

родовід, і навпаки, коли

зникав ХЛІБ, неодмінно

приходило лихо
В.Скуратівський



У 1983 році з ініціативи й під керівництвом завідувача бібліотеки Пилипець Марії Гаврилівни у нашій школі було відкрито музей Хліба, який згодом став справжнім куточком краєзнавства в школі.

Відкриттю музею передувала кропітка робота: туристичні походи рідним краєм, зустрічі з Героями Соціалістичної Праці, трудівниками ланів Харківщини, ветеранами, пошуки в архівах, у Харківському історичному музеї, періодиці, листування.




  1. Актуальність обраної теми

Шлях до глибокого пізнання

нашої чудової країни

лежить через вивчення

свого краю.

І.Д.Папанін

У період відродження України як незалежної та суверенної держави значно зріс інтерес до історичного минулого. Діти повинні знати про все те, з чим асоціюються поняття «Моя Земля», «Моя Батьківщина», «Мій рідний край».

У нашій школі неоціненне значіння у вивченні минулого Слобожанщини відіграє музей ХЛІБА. Про музей Хліба хочу розповісти.

17стендів та 5 експозицій музею Хліба розповідають про Хліб – про те, без чого не уявити ні степової далечі, ні світанку, ні рідного дому.

Так, Батьківщина починається з Поля. І наша Земля стоїть (тримається) на Зерняткові. Хліб – боєць у дні війни, Хліб – політик у дні миру. А зараз не тільки за золотим запасом судять про могутність держави, але й за хлібним.

З давніх-давен народ цінував Хліб, сіль, честь, а наші дідусі Новий рік зустрічали словами: «…сійся, родися, жито-пшениця»… Адже від жита залежало життя народу, його добробут. І хай Господь благословить.. Споконвіку в народі Хліб ототожнюють із життям. І діти сьогодні повинні знати, що Хліба легкого, солодкого не буває. Хліб завжди солоний. У ньому праця багатьох людей. Завдяки музею ми бережемо це диво, поважаємо працю ХЛІБОРОБА.

Пам’ятаємо, що і зараз на планеті є люди, що голодують, а серед них і діти. Доля людини – у долі хлібини.

Шанобливе ставлення до хліба в усіх учнів школи тому, що ціна йому – людське життя. Хліб – святий, це Божий дар.

Історія знає багато прізвищ хлібодарів, котрі загинули, рятуючи Хліб від вогню: Толя Мерзлов (Ростов), капітан Кузнєцов (Ростов), Володя Щанкін (м.Інсари), Микола Грибов та Володимир Котєшков – першоцілинники (Цілиноград), Петро Ходнєвич (Заречинськ) та інщі.

Музей допомагає у вихованні громадян незалежної України. В.А. Сухомлинський у листі до сина писав: «Сотни тысяч слов в нашем языке, но на первое место я поставил бы три: Хлеб, Труд, Народ». Це три корені, з яких проростає і на яких тримається держава наша. Цей лист звернено й до нас. Він кличе: «Хліб – це життя! Плекай його!

«Я щаслива, що живу в таку історичну добу на Україні, де Хліб є завжди на моєму столі… Знімемо перед ним капелюхи, уклонімося , аби довічно він був на столі, аби ніколи ніхто, не голодував», - закінчує оглядову екскурсію учениця 11 класу, наша медалістка Камінер Тетяна.

З цього висновок: музей ХЛІБА – це актуальна тема сьогодення.



2.Основні завдання музею
1.Співроробітництво з керівниками секцій станцій юних туристів та юннатів.

2. Систематичне поповнення фонду музею шляхом проведення екскурсій, бесід з учнями та батьками.

3.Залучення учнів до пошукової краєзнавчої роботи.

4.Формування в учнів соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України через засоби позакласної роботи.

5.Співробітництво з педагогами згідно з шкільними програмами.

6.Використання шкільного музею в навчально-виховному процесі.


3. Провідна ідея роботи
Музей виконує багато функцій у вихованні дітей; тут морально-патріотичне, профорієнтаційне, економічне, екологічне виховання учнів. Музей – школа, де діти навчаються добру. Він виховує повагу до Хліба, до предків, навчає поважати працю хлібороба, пекаря, поповнює знання дітей, бо вони пізнають ціну хліба.

Також музей виховує майбутніх громадян України, які поважають культуру та звичаї народів України.

Минуть роки, і діти стануть дорослими, але в їхніх серцях назавжди залишаться уроки добра, краси, які допомогли їм стати ЛЮДИНОЮ.
4.Фонди музею


  1. Основні: 110.

Оригінальні пам’ятки історії, культури, природи: діжка, козацька шабля, ложка дерев’яна 1917 р., ступа, жорна, прялка, товкач, скриня, личаки, частини ткацького верстака, український весільний одяг, жупан, енкубова свитка, домотканні лляні сорочки, глиняний посуд XIX століття, рубель.

Рушники: вишиті хрестиком, гладдю, кролівецькі, вишитий пальцями ніг дівчинкою – інвалідом Вірою Фешук з Тернопільщини та інші.



  1. Допоміжні: 75.

Фотографії Героїв Соціалістичної Праці, фотокопії хлопчика блокадного Ленінграда, службової записки (музей історії Ленінграда), фотографії перших будиночків цілини (оригінал),фотографії хлібодарів, що загинули при рятуванні хлібного лана від вогню, хліб далекого зарубіжжя, космічний хліб, випічка космічного пекаря А.П. Ушакової, частини з весільного короваю Тернопільщини.
5. Естетичність оформлення музею
Експозиції музею (розділи яких за змістом відповідають сучасним вимогам):

1.Україно, будь благословенна у віках (козаччина).

2. Хліб; Харків.

3. Хліб війни.

4. Хліб блокадного Ленінграда.

5. Хліб та голодомор 1932-1933 р.р. в Україні.

6. Дума про хліб.

7. Подвиг в ім’я Хліба.

8. Хліб і космос.

9. Хліб перебудови.

10. Поля пам’яті.

11. Експонати Слобожанщини.


6. Масова робота
1.Екскурсії.

Оглядові:

  1. Музей Хліба – складова навчально-виховного процесу школи;

  2. Історія створення музею Хліба.

Тематичні:

  1. Хліб блокадного Ленінграда.

  2. Харків і Хліб.

  3. Поля пам’яті.

  4. Хліб та голодомор 1932-1933р.р. в Україні.

  5. Дума про Хліб.

  6. Хліб і космос.

  7. Скарби України.

  8. Хліб і українські звичаї.

  9. Хліб перебудови.

Предметні:

1.Родинне вогнище (світлиця, українська піч, бабусина скриня, старовинні речі хатнього вжитку).

2. Українські рушники.

3. Український хліб та хліб далекого зарубіжжя.

4. Космічний хліб.

5. Нумізматика.

До проведення екскурсій залучаємо обдарованих дітей, медалістів, учасників МАН, переможців олімпіад. Перша екскурсовод музею – Решетняк Олена на сьогодні кандидат медичних наук.
2.Урахування вікових особливостей:

Екскурсії проводяться з урахуванням вікових особливостей: 1-4 класи, 5-7 класи, 8-9 класи.

Екскурсії проводяться українською, російською, англійською мовами для всіх охочих безкоштовно.

3.Відвідування музею учнями інших шкіл району, міста:

З 1983 року музей відвідали 15260 відвідувачів. Це учні шкіл м. Харкова, шкіл області (Мерефа, Люботин, Солоницівка), письменники, студенти фінансового технікуму, вузів, ветерани війни, бібліотекарі шкіл Київського району, області, директори шкіл нашої та сусідніх областей, гості з Башкірії, вчителі Славутича, Києва (з Міністерства освіти й науки України), гості з Німеччини, Чехословаччини, Англії, США, Іспанії.

На базі музею працює гурток «Краєзнавство» (керівник – Пилипець М.Г.).


7. Пошукова робота
1.Щорічно експозиції поповнюються цікавими матеріалами. У зв’язку з пошуковою роботою переробляємо тексти екскурсії. У цьому році змінився склад екскурсоводів, тому що екскурсоводи 11-х класів закінчили школу. Доводиться багато часу приділяти підготовці нових екскурсоводів.

2. Завдяки старанності секції листування поповнюються експозиції музею. Радою музею та активом було написано листи Героям Соціалістичної Праці К.Г. Твердохліб (Валківський район), А.Ф. Бєлінському (с.Вовчанськ), А. Гіталову (Кіровоградщина), Ф.Т. Моргуну (Полтава),Є. Кадраліну (Казахстан), космічному пекареві А.П. Ушаковій, матері Володі Щанкіна (м.Інсари), який загинув під час урятування хлібного лана, Вірі Фещук (Тернопіль).

На адресу музею надійшли листи з Якутії від Героя Соціалістичної Праці Безсонова (директора туристично-експедиційної станції Тойбохой), від членів музею Хліба з Білорусії, Херсона, Ульяновська, Ростова, Ленінграда.

З с.Бровахи вчителька школи Задорожна В.М. надіслала нам цікаві фотографії 10-ох братів-хлібодарів та їх матусі Е.Д.Лисенко, з музею історії Ленінграда надійшла фотокопія службової записки: «Прошу пропустить за ворота завода Т.Гамова с дополнительным питанием 0,5кг олифы и 1кг клея», з Ростовської області студенти с/г технікуму надіслали посилку з землею з місця загибелі при рятуванні хлібного лана капітана Кузнєцова, з Вірменії та Грузії прийшли хлібні картки 1992 року. З Москви (космічного містечка) надійшла пошта з космічним хлібом від льотчиків-космонавтів, космічний пекар А.П.Ушакова надіслала до музею пекарський халат, хустину,печиво «Зоопарк». Тільки з її хлібом зустрічають космонавтів на рідній землі.

Актив музею продовжує пошук. Нами написано листи Каденюку Л. – першому українському космонавту та синові В’ячеслава Чорновола до Львова. Адже нам дуже хотілося б до експозиції «Поле пам’яті» додати незоране поле В’ячеслава Чорновола – Героя України. 3.Формується нова експозиція «Хліб заводу «Кулінічі».

4. На базі музею відбулися зустрічі з цікавими людьми: письменниками – Неміжанською (м.Київ), Радіоновим (м. Харків), І.Перепеляком (м. Харків). Поетеса Неміжанська подарувала музею випічку «Хатинка архангельських умільців».


Краща читачка бібліотеки О.Звєрєва – випускниця нашої школи, стипендіат художнього фонду підтримки молодих обдаровань 1995, 1996, 2004 років, авторка збірок поезії та перекладів романів у Франції та Росії, володарка Гран-прі Всеукраїнських конкурсів юних талантів (2003р.) присвятила музею Хліба до 10-річчя вірші «Хліб» та «Зернятко».

Були гостями музею пекарі заводу «Салтівський», депутат Харківської ради Косінов С., проректор Харківського педагогічного університету імені Г.С.Сковороди М.К. Підберезький, генерал-осавул українського козацтва Ю.В. Білоножко – отаман українського козацького корпусу, член Верховного суду Алабами, професор права Джордж Сміт, делегація з Німеччини, США, туристи з Чехословаччини та вчителі з Англії.

5. На базі музею проходять конкурси на кращу стіннівку, на кращий малюнок, вірш, реферат.
Більшість членів ради музею та активу – члени наукового товариства МАН:

- Підберезька Марія – переможець обласного етапу МАН (англійська мова);

- Зубко Катерина – наша юна поетеса (літературна творчість);

- Черевнов Ілля (фольклористика);

- Гула Микита – переможець Всеукраїнського турніру з географії (2011-2012 н.р.);

Вони брали участь у районних, обласних захистах робіт МАН:

- члени клубу «Що?», «Де?», «Коли?» (керівник - ВолковаО.Є.);

- члени клубу «Дебати» (керівник – С.Івасішіна);

- члени клубу «Джерельце» (керівник - Тур Л.П.);

- члени військового військово-патріотичного клубу «Вікторія» (голова клубу - Юхіна І.М.).

- члени гуртка «Краєзнавство» (керівник - Пилипець М.Г.).

8. Масові заходи, які проводяться на базі музею
Згідно з шкільним планом роботи багато різноманітних заходів проводиться в шкільному Музеї. Особливо цікавими бувають уроки народознавства, історії, літератури, виховні години, ранки, конкурси.

- Наприклад, учителя української мови та літератури Чопікян А.В., російської мови та літератури Черепаха Н.Ю. проводять цікаві уроки з фольклору та української, російської мови;

- Відбулися свята «Гімн Хлібу» та «Свято пирога з калиною» (сценарії було написано Пилипець М.Г.);

- Студенти біофаку Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди після практики проводили підсумкові уроки «Хліб приїхав у гості»;

- У 2011 році на базі музею проведено семінар слухачів КВНЗ «Шкільні бібліотекарі». Тема семінару - «Сучасні підходи до управління організаційними формами роботи з користувачами шкільної бібліотеки».

Вони також відвідали музей Хліба.

- До 67-ої річниці Перемоги написано сценарії «Хліб війни» завідувачем бібліотеки.
9.Мета
Наша мета – через музей досягти того, щоб у саму душу кожного, хто сюда прийде, назавжди дійшов віковий спадок прабатьків.

І тут доцільно згадати відгук нашого поета – земляка І.Перепеляка: « - Спасибі за музей, за турботу. Все повинне бути збереженим». 09.08.1988 рік.


10. Результативність
За 29 років існування Музею, внаслідок великої та кропіткої роботи зі збереження хліба, діти чуйно ставляться до нього як вдома , так і у шкільній їдальні. За часи існування Музею збережено тисячі кілограмів Хліба.

У 1979 році в шкільній їдальні щодня на сміття відходило – 20-30кг хліба, у серпні 1984 року – 2-3кг, у 1990 році – 600грам. Це перевіряли пости бережливих.

А на сьогодні у шкільній їдальні відходів хліба не має. Діти, котрі відвідали Музей та прослухали екскурсію, ніколи не кинуть Хліб на долівку, бо вони знають йому ціну.

- 1986-й рік - Музей презентувала в Одесі перший екскурсовод Решетняк Олена, як представник кращого загону країни. Музей нагороджено путівкою до табору молодогвардійців.

- 1989-й рік – за створення Музею та виховання школярів на високих ідеалах і традиціях українського народу, за активну творчу роботу з організації змістовної діяльності Музею Хліба Марію Гаврилівну Пилипець нагороджено знаком «Відмінник освіти України».

- 2003-й рік – Музей переможець у Всеукраїнському конкурсі на кращий урок «Хліб та голодомор 1932-1933 р.р. в Україні». (Пилипець М.Г. нагороджено Дипломом Лауреата) м. Київ. Музей отримав подарунок-книгу «Хліб та голодомор 1932-1933р.р. в Україні» з автографом автора.

- 2004-й рік – Музей презентувала учениця 10Б класу Чепець Ліна на Всеукраїнському фестивалі «Українська паляниця». Музей нагороджено Грамотою та цінним подарунком.

11.Новизна
-2004-й рік. Віра Фещук – дівчинка - інвалід дитинства (без рук) надіслала до музею вишитого пальцями ніг українського рушника (Тернопільщина).

-2007-й рік. На базі Музею Хліба відбулося відкриття військово-патріотичного клубу «Вікторія» (голова клубу - Юхіна І.М.).

Шановних гостей зустрічали хлібом-сіллю на вишиваному рушникові. Генерал - осавул українського козацтва Губа А.В. та головний отаман українського козацького корпусу Білоножко Ю.В. подарували Музеєві козацьку шаблю. Це дійство було освячено хлібом-сіллю священиком Віктором.

-2010-й рік. У Музеї відкрилася нова експозиція «Поле пам’яті», яка розповідає про походження наших іменних полів, клаптиків землі-годувальниці: «Бородинське», «Вдовине», «Солдатське», «Цілинне», «Воїнів-афганців» та інші.

- 2010 рік. Музей нагороджено Дипломом Міністерства освіти і науки України «Зразковий музей».

За традицією учні перших класів 1 вересня відвідують Музей Хліба з метою прищеплення дітям шанобливого ставлення до Хліба, Праці, Людини.

У Музеї свято зберігаються книги з автографами хлібодарів України, письменників, фотографії та особисті речі тих, хто загинув під час рятування від вогню хлібного лана.

За 29 років існування музею рада Музею та актив висвітлювали його роботу на сторінках газет та журналів.

Музей підтримує свої зв’язки з громадськими організаціями: з музеями м. Харкова, Ростова,Ленінграда, музеєм Хліба Білорусії, станцією юних туристів Якутії (Тойбохой).

Нам доводилося звертатися за допомогою в пошуковій роботі до цих організацій, і ми обов’язково отримували теплі відгуки, цікаві свідчення, матеріали.

У музейній книзі відгуків записано більш ніж 100 відгуків. Доцільно навести два. Ветеран війни, підполковник Козаченко Г.І. замість відгуку написав вірш:

Так помни, друг мой, ежедневно,

Когда садишься Хлеб наш есть,

Что в Хлебе – Труд – святое дело,

Его беречь – наш долг и честь.

08.05.1985

А ось відгук поета, голови спілки письменників м. Харкова І.Перпеляка:

Не рветься давніх спогадів моток,

Палке пахіття в хаті зелен – рути,

Як сяяв хліба гарного шматок

Присолений в тяжку годину скрути!

19.08.1988


Велику підтримку в оснащенні музею приділяє директор школи Ірина Ігорівна Касеко: покращилася матеріально-технічна база, планується реставрація музею.
Пишіть нам. Приїздіть до нас у гості.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка