Хімія у 2015/2016 навчальному році у 7 класі розпочинається вивчення хімії за новою навчальною програмою



Скачати 169.32 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір169.32 Kb.
Хімія
У 2015/2016 навчальному році у 7 класі розпочинається вивчення хімії за новою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 26.06.2012 року №664 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 29.05.2015 № 585.

Зміст хімічної освіти, як і освіти в цілому, не є сталою величиною, він має враховувати актуальні виклики часу й забезпечувати життєві потреби й соціальну адаптацію учнів, у зв’язку з чим постійно оновлюється. Розширюється й розуміння самого поняття змісту освіти: нині воно включає особистий досвід учня, вплив інформаційного середовища і стосується як формальної шкільної, так і неформальної й інформальної освіти. Предметні знання й уміння розглядаються не як кінцеві цілі навчання, а як основа засвоєння ключових компетентностей, розширюється сфера й посилюється значення інформаційно-комунікативного навчального середовища.

Відповідно до Державного стандарту шкільна хімічна освіта побудована за концентричним принципом: на першому концентрі – в основній школі – надаються базові хімічні знання, необхідні й достатні для загальнокультурної підготовки учня, розвитку його ключових і предметних компетентностей, подальшого особистісного розвитку; на другому концентрі – в старшій школі – вивчається курс хімії такого змісту і в такому обсязі, що забезпечує потреби відповідної профільної орієнтації навчання.

Згідно з компетентнісним підходом, предметний зміст формується з урахуванням заданого результату навчання. Результатом хімічної освіти на базовому рівні є засвоєння учнями знань про речовини й хімічні закони, що визначають перетворення цих речовин, методи наукового пізнання в хімії (фундаментальна складова); дослідницькі уміння, досвід специфічної діяльності (діяльнісна складова); усвідомлення знань з хімії з позицій загальнокультурних цінностей і потреб життєзабезпечення (аксіологічна складова).

Оновлення змісту навчальних програм з хімії для основної школи що мало місце останнім часом, відбулося в кількох напрямах, а саме: врахування змін у навколишньому світі й базовій науці; врахування пізнавальних можливостей учнів; раціональний розподіл навчального матеріалу між основною і старшою школою; оптимізація складності, обсягу і структури навчального матеріалу; вилучення застарілого матеріалу; мінімізація числа дидактичних одиниць; передбачення проектної діяльності учнів; конкретизація результативної частини програми.
Особливості нової програми з хімії порівняно з програмою 2005 року

7 клас. Оскільки в старшій школі вивчають хімію елементів, у тому числі Феруму, програмою не передбачено вивчення теми «Прості речовини метали і неметали». Натомість вивчатимуться теми «Кисень» і «Вода», що дає змогу ознайомитися з прикладами простої і складної речовини. У цих темах даються уявлення про оксиди й гідроксиди, що створює фактологічне підґрунтя для подальшого вивчення періодичного закону в 8 класі.

Ознайомлення зі структурою періодичної системи перенесено у 8 клас, де вивчають періодичний закон; зв'язок між розміщенням елемента в періодичній системі та його валентністю. Питання про основний і збуджений стан атомів вивчатиметься на прикладі атома Карбону в 9 класі, в темі «Початкові поняття про органічні сполуки».



8 клас. Саме в цьому класі структура курсу зазнала найбільших змін порівняно з попередньою програмою. Традиційно спершу вивчали основні класи неорганічних сполук, що слугувало фактологічним підґрунтям для вивчення періодичного закону й будови речовин. За такої послідовності теоретичні знання стають самоціллю для основної школи, оскільки їх застосування настане лише в старшій школі, під час вивчення хімії елементів. Нова структура програми дає змогу розгорнуто вивчати неорганічні сполуки на основі знань про будову речовин і періодичний закон, оскільки зміст курсу 7 класу забезпечує для цього мінімальні знання про оксиди, основи, кислоти. Отже, на початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок, будову речовин і кількість речовини. Така послідовність має сприяти глибшому розумінню й усвідомленому вивченню складу, будови і властивостей неорганічних речовин.

Періодичний закон і періодична система вивчатиметься на прикладі обмеженої кількості хімічних елементів – перших двадцяти. У зв’язку з тим, що явище радіоактивності, стабільні й радіоактивні елементи вивчаються в курсі фізики, визнано недоцільним залишати ці питання в курсі хімії.



9 клас. Послідовність тем не змінено: вивчаються розчини, хімічні реакції, найважливіші органічні сполуки. В курсі даються загальні поняття про органічні сполуки, оскільки основна школа має забезпечити базову хімічну підготовку всіх учнів, разом із тими, чиє подальше життя не буде пов’язане з цим предметом і які не вивчатимуть органічні речовини у старшій школі. Органічні сполуки розглядаються в курсі основної школи в обмеженому обсязі, на рівні молекулярного складу, без вивчення явища ізомерії, що дає змогу уникнути складання складних для засвоєння структурних формул сполук. Із змісту програми вилучено питання про нуклеїнові кислоти, які докладно вивчають у курсі біології. Натомість життєво важливими є знання про природні джерела вуглеводнів, склад природного газу, нафти, кам’яного вугілля й основні способи їх переробки.

Нова редакція програми зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585 «Про внесення змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки

(http://www.mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/napryamok-3.html).

Зміни до програми

Розвантаження навчальної програми з хімії для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснено за такими напрямами:

зменшено кількість та спрощено зміст дослідів у рубриці «Домашній експеримент» з огляду на техніку безпеки під час виконання деяких дослідів і необхідні для цього матеріали;



у 7 та 8 класах частину змісту навчального матеріалу перенесено на наступні класи – там де цей матеріал використовуватиметься;

конкретизовано зміст навчального матеріалу та вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у розділі «Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу»; аналогічні зміни зроблено і в інших класах, проте вони не є суттєвими;



у 8 класі у темі 4 додано матеріал про амфотерні сполуки;введення амфотерних сполук не ускладнює вивчення навчального матеріалу, а більше пов’язує його з попередньо вивченим, оскільки хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі;

у 9 класі уточнено знання учнями назв перших 10 гомологів метану.

Відомо, що не все, що вивчається, буде запам’ятовано і з часом відтворено, особливо коли знання є формальними, не пов’язаними з діяльністю, життєвою практикою. Аби усунути цей недолік, у діяльнісну складову змісту курсу хімії включено навчально-дослідницькі проекти (в усіх класах введено нову рубрику «Навчальні проекти»).

Проектна діяльність учнів — це навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність, результатом якої стає вирішення якої-небудь проблеми, представлене у вигляді його докладного опису (проекту). Саме метод проектів, орієнтований на творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів під керівництвом учителя, відіграє активну роль у формуванні ключових компетентностей учня, оскільки потребує самостійного здобуття знань, придбання умінь у виконанні практичних дій.

Учень має обрати одну з запропонованих тем і виконати протягом навчального року щонайменше один проект самостійно або у групі учнів. Зважаючи на те, що усі теми проектів мають міжпредметний характер, головним стає уміння пов’язати набуті в різних курсах знання і застосувати їх на практиці.

Перед початком проектної роботи, для ефективної організації її, учнів слід ознайомити з методичними рекомендаціями щодо виконання проекту. Передусім треба визначити проблему, що буде вивчатися; спроектувати роботу; знайти інформацію; провести дослідження; презентувати роботу; створити портфоліо. Форма представлення (презентація) результатів проекту може бути різною: як у друкованому або мультимедійному вигляді, так і у вигляді вистав (вечорів), уроків-конференцій.

Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у груповий проект або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію індивідуального проекту.

Бали низького рівня учень отримує у разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами.

Бали середнього рівня учень отримує за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання.

Бали достатнього рівня учень отримує за вчасне, правильне виконання своєї частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження.

Бали високого рівня учень отримує за дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і презентацією індивідуального проекту або точного, вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі в аналізі результатів і формулюванні висновків.

Захисту проектів можна присвятити окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.

Наведемо приклад. У 7 класі в темі «Початкові хімічні поняття» одна із передбачених тем навчального проекту — «Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості». Для розкриття теми необхідні знання з хімії, літератури (як української, так і зарубіжної), іноземної мови, історії, географії, музичного і образотворчого мистецтва, біології, трудового навчання. Вид діяльності учнів у ході виконання проекту за цією темою залежить від бажання учнів і учителя. Цей навчальний проект може бути, наприклад: творчим — тематичний вечір за змістом фольклорних творів; рольовим — вивчення технології одного з народних промислів і літературних джерел, де цей промисел згадується; дослідницьким — вивчення зміни забарвлення деревини при обробці її розчинами різних хімічних сполук; інформаційним — порівняння творів літератури, музичного й образотворчого мистецтва різних народів, де є інформація про речовини і хімічні процеси; практико-орієнтованим — визначення барвників природного походження, що можуть застосовуватися для фарбування тканини, крейди, яєць-крашанок тощо.

Така форми навчання хімії є обов’язковою до виконання. ЇЇ запровадження передбачає організацію пізнавальної діяльності школярів як на уроці так і в позаурочний час. Це вимагає додаткової роботи учителя: інструктажу учнів щодо виконання теоретичної роботи чи хімічних дослідів, організації й поетапного контролю виконання проекту.
Навчання хімії в 7 класі

Під час викладання хімії у 7 класі вчителю необхідно враховувати, що на початку вивчення науки продовжується формування основних хімічних понять (атом, молекула, хімічний елемент, прості й складні речовини), розпочате у природознавчих курсах 1-5 класів; формуються нові поняття (хімічна формула, валентність, хімічна реакція). Ознайомлення (в загальному вигдяді) з періодичною системою хімічних елементів і складом атома передбачено програмою задля того, щоб учні мали змогу встановити взаємозв’язок між розташуванням елементів у періодичній системі та їхньою валентністю, використовувати інформацію, яку містить періодична система, про відносні атомні маси хімічних елементів.

Деякі властивості простих і складних речовин розглядаються на прикладах кисню і води в наступних двох темах. Хімічні процеси добування кисню є підставою для ознайомлення з законом збереження маси речовин під час хімічних реакцій та хімічними рівняннями. На основі хімічних властивостей кисню вводиться поняття про реакцію сполучення та оксиди металічних і неметалічних елементів.

Звертаємо увагу вчителів на те, що традиційна практична робота з добування кисню зазнала змін. Зазвичай, в якості вихідної речовини для добування кисню використовували калій перманганат. Даний реактив віднесено до прекурсорів – його використання в загальноосвітніх навчальних закладах заборонено. Тому добування кисню з калій перманганату змінено на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду. А вивчення його властивостей обмежено лише доведенням його наявності: Практична робота № 4 «Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності».

Вивчення хімічних властивостей води дає змогу розглянути взаємодію оксидів з водою та ознайомитися з характером гідратів оксидів. Це забезпечує мінімальну фактологічну базу про сполуки хімічних елементів і їхні властивості для подальшого вивчення періодичного закону і хімічного зв’язку у 8 класі.

На цьому етапі навчання хімії продовжується формування поняття про розчин та його компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались на уроках природознавства). Учні навчаються виготовляти розчини, розв’язувати задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини.

Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.02.2012 № 1/9-72 наведено інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27214/).
Навчання хімії у 8 – 11 класах

У 2015/2016 навчальному році навчання хімії у 8 – 11 класах здійснюватиметься за такими програмами:



8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

8-9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» – К.: Вікторія, 2009.

10-11-класи «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу. Вчителі на власний розсуд можуть обирати послідовність розкриття матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка. Обласні, районні та міські методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителями навчальних годин у межах тем.

Під час планування вивчення теми вчителям необхідно враховувати обов’язкові результати навчання(державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів),що передбачені в кожній темі. Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити методичні підходи до проведення навчальних занять, підібрати адекватні завдання для поточного оцінювання, контрольних робіт.

Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів й організаційних форм навчання, як тих, що вже міцно закріпилися в шкільній практиці (проблемне навчання, групова робота, дидактичні ігри тощо), так і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій та комп’ютеризації процесу навчання.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Методично правильно організовані курси за вибором та факультативи передбачають провідну роль самостійної пошуково-дослідницької діяльності учнів, яка забезпечить розвиток їхнього аналітичного мислення, формування здатності до глибокого аналізу.

Для їх проведення відповідно до особливостей та умов роботи загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів учитель може обирати навчальні програми, перелік яких щорічно зазначається у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі можуть творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу),інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально­матеріальної бази навчального закладу. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.
Національно-патріотичне виховання на уроках хімії

Зміст шкільної програми з хімії дає змогу розкрити сутність хімічних знань в усіх вимірах: культурному, соціальному, економічному, екологічному.

У навчальному змісті курсу хімії криються можливості для патріотичного виховання учнів. Програма основної школи завершується такими питаннями: «Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вчені — творці хімічної науки». Учні узагальнюють знання про найважливіші хімічні виробництва в Україні, здобутки видатних вітчизняних і зарубіжних учених-хіміків. Запропоновано також виконання навчального проекту «Видатні вітчизняні й зарубіжні хіміки як учені й особистості».

Під час узагальнення курсу доцільно повідомити, що у складі Національної академії наук України працюють багато інститутів, де досліджуються теоретичні й практичні проблеми хімічної науки й виробництва. Назви деяких інститутів говорять самі за себе: Інститут органічної хімії, Інститут фізичної хімії, Інститут загальної та неорганічної хімії, Інститут хімії високомолекулярних сполук, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії та ін. Обов’язково має звучати ім’я В.І.Вернадського, не лише як видатного природознавця планетарного масштабу, а й як фундатора Академії наук України.

Ознайомлення з іменами й науковими досягненнями вітчизняних хіміків, як правило, відбувається у взаємозв’язку зі змістом певних тем. Наприклад, вивчаючи воду, семикласники мають довідатись, що цю речовину досліджують у Києві, в Інституті колоїдної хімії і хімії води Національної академії наук України. Електронні уявлення в хімії розвивав Л.В.Писаржевський, про нього слід розповісти під час вивчення будови речовин. У темі «Розчини» варто згадати А.В.Думанського й
Ф.Д.Овчаренка. Вивчення сахарози, добування цукру можна пов’язати з працями М.А.Бунге, що стали внеском у розвиток вітчизняної цукрової промисловості. І.Я.Горбачевський першим висловив припущення про амінокислотний склад білків. Праці вченого стосуються органічної хімії й біохімії, він розвивав українську наукову термінологію, є автором підручників хімії українською мовою. Дослідження видатних українських хіміків-органіків А.І.Кіпріанова, О.В.Кірсанова, М.О.Лозинського,
О.В.Богатського мають значення не лише для розвитку теоретичної органічної хімії. Добуті цими вченими сполуки й розроблені ними методи лягли в основу синтезу сучасних барвників, пестицидів, лікарських препаратів тощо.

Вітчизняні вчені не стоять осторонь досліджень у сучасних галузях нанонаук і біотехнологій. Такі дослідження проводяться в НАН України, а в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка створено Інститут високих технологій, де ведеться підготовка фахівців з нано- й біотехнологій.

На міжпредметній основі з курсом географії можна розглядати потужний індустріальний потенціал України, що забезпечується вугіллям, залізними, марганцевими, урановими рудами, нафтою, газом, хімічною промисловістю. Остання виробляє хімічні добрива, пластмаси, хімічні волокна, барвники тощо.

Вивчення природних джерел вуглеводнів може стати нагодою для бесіди з учнями про внесок України у світову енергетику. Варто нагадати їм, що наша країна не завжди була позичальником нафти і газу, а навіть навпаки – забезпечувала ними інші території, оскільки мала величезні поклади вуглеводневої сировини. Перший газопровід у Європі було побудовано 1949 року саме на території України, він простягався від містечка Дашава у Стрийському районі Львівської області до Києва. 1951 року газопровід було подовжено до Москви, далі-до Мінська, Риги, Вільнюса, східноєвропейських країн. Москвичі вже забули, що упродовж 30 років газопровід Дашава-Москва залишався найбільшим у Європі й основною магістраллю постачання природного газу в столицю СРСР, аж до практично повного виснаження покладів. І ніхто Україні не платив за цей газ, який використовувала половина колишньої країни.

Для патріотичного виховання багато важить, яким шляхом досягається його мета: постійним нав’язуванням патріотичних тез, не підкріплених фактами хімічної науки і життя, доступними для розуміння учнями певного віку, чи з допомогою компетентнісного підходу, що передбачає передусім не трансляцію знань, а формування ставлень і емоційної сфери учнів.

У школах України накопичено досвід національного й патріотичного виховання учнів засобами навчального предмета хімії й на компетентнісній основі. Заслуговує поширення досвід роботи в цьому напряміЛ.А. Федотовою, вчителя-методиста хімії та екології спеціалізованої школи № 67 еколого-економічного профілю м. Дніпропетровська. Упродовж багатьох років учні школи вивчають життєвий і творчий шлях видатних учених


В.І.Вернадського і Л.В.Писаржевського, проводять конференції, семінари, відвідують пам’ятні місця, пов’язані з цими вченими, опікуються упорядкуванням парку імені Л.В.Писаржевського, проводять просвітницьку роботу.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка