Хоробрі серця Мета



Скачати 114.2 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір114.2 Kb.
Хоробрі серця

Мета: виховувати гордість за свій народ, шанобливе ставлення до військових, учасників АТО; зміцнювати почуття патріотизму учнів; формувати у дітей гуманний світогляд, спрямований на недопущення жахів війни; сприяти збереженню пам’яті про тяжкі випробування нашого народу.

Хід заходу

Вірш «Моя Україна»
Моя Україна

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх давен непокірна була,

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов'їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

Вступне слово вчителя. Доброго дня,діти, колеги!

Ми знаємо, що нашу країну спіткало не одне лихо, перш ніж вона стала незалежною державою. Щороку ми згадуємо голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну, яка залишила глибокі рани на землі України. Втрати, які пережив у воєнні роки український народ, і сьогодні гострим болем відлунюють у серцях наших співвітчизників. Також знаємо про війну в Афганістані, яка тривала 10 років, де за офіційними даними загинуло 2378 українських солдат.Про це ми всі знаємо і пам’ятаємо, згадуємо наших предків, які боролися за свободу України, і вдячні їм за їх любов, відданість, патріотизм.



Це все було. Це наша історія. Але сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Від нас залежить, чи Україна і надалі буде незалежною державою, чи буде під владою іншої держави. Сьогоднішні події в Україні не дають спати кожному свідомому українцю. Знаємо, що на сході нашої держави проходить антитерористична операція, непроголошена війна. Сьогодні, як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі ворога, захищаючи нас і нашу Україну.
Учень. У духовному й політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль  країни у світі.

Учень. Ми свідки історії, історія – це ми…

Події в Україні, починаючи з листопада позаминулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Ми живемо у непростий час – час змін.

Революція, яка відбулася у Києві, довела, що український народ єдиний. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого життя.

Учень. Наша виховна година присвячена воїнам, які воюють,воювали й полягли на сході України, захищаючи нашу землю.

У всіх людей своя святиня,

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустелі рай.

Нема без кореня рослини,

А нас людей без Батьківщини.

Учень. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90-ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Учень. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі, ми розуміємо,що вислів  «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.
Учень 1.Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук,по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За ти хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни,гойдає кожну лодь

Людська долоня,тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче,і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої,віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають.Просто йдуть

Із поля бою – в небо.В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава - вписано у серці.


Учень.  Сьогодні наші славні воїни обороняють від ворога незалежність та територіальну цілісність України. Наші захисники, як ніколи потребують уваги, розуміння та підтримки. 

Лист до бійця АТО


Мій Любий солдате, пишу я до тебе

З подякою від щирого серця,

Що маю сьогодні я мирнеє небо,

Й надію, що лихо минеться.

Ти зараз на Сході – мене захищаєш,

Щоб мирним у мене був сон,

І те, що молюсь я за тебе – не знаєш,

На це не потрібно ікон.

Я просто у небо звертаюсь до Бога,

Щоб він тебе крізь боронив,

Безпечною всюди була щоб дорога

І стало на все тобі сил.

Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,

Молюся за тебе щодня,

І хоч особисто тебе я не знаю,

Мені відтепер ти – рідня!


В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих, кого вдалося ідентифікувати та захоронити), в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати  добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

Число жертв неоголошеної війни з Росією продовжує зростати. В цьому трагічному списку – десятки цивільних активістів і військових, в основному, чоловіків і молодих хлопців, які були гордістю своєї родини, друзів, колег. Вони загинули за свою Батьківщину від рук бандитів, які раптово відчули себе господарями на південному сході України.

У терактах вмирають і мирні люди. Хтось стає жертвою випадкової кулі, інших вбивають навмисно – навіть з-за спини. Треті ж були обмануті терористами і, діючи з ними заодно, втратили життя. Зупинити терор в Україні – тепер спільне завдання для всіх нас, заради душ загиблих і життів тих, хто вцілів

Учень 1.Також наших захисників підтримують композитори, співаки, які пишуть вірші й пісні про сьогоднішні події.

Давайте послухаємо одну з пісень, присвячену сьогоднішнім подіям.



Звучить пісня.

«Повертайся живим».Виконує Світлана Тарабарова.
Вчитель.Крім точного пострілу, відбиття ворога, наші солдати знаходять хвилини для поезії. Ці рядки пахнуть потом і кров’ю, пилом і димом передової. Вони написані під обстрілами ворожих «Градів», між передсмертними хрипами і стогоном поранених. Це поезія, кожна літера якої наповнена справжньою любов’ю до України, налита бажанням віддати себе до останньої краплинки своїй Вітчизні.
Учень 2. Солдат із Тернопільського батальйону «Збруч» написав вірша, в якому не сумнівається, що наступного року війни вже не буде.

«Мій Бойовий товариш написав маленький віршик, який зачіпає за душу!» – написав Дмитро, який і поширив цей допис через соцмережі.


Читець 2.


Якби не була ця Весна!

Якби не була ця Весна,

То Я б і не дізнався,

Що Ти у Мене є Одна,

І знов я закохався!

Що Ти Мій любий рідний

Син, Єиний є для Мене,

І вистачає пять хвилин,

Я знаю що я не один

Якщо Ви є у Мене!

Якби не була ця Весна

Яку змінило Літо,

До Мене б думка не прийшла,

Що можу так радіти.

Як би не була ця Війна

В якій зустрів це Літо.

Як би не став

Я знов солдат

Якби цей час не стався,

Що ворог мій, колишній брат

Ніколи б не дізнався.

І що такий зробив

Він жест

З цілунками Іуди,

Це навіть гірше ніж той Хрест

Який колись, та буде.

А скоро вже буде Зима,

Це все незвично дуже

. І друзів тих кого нема

До мене небайдужих.

Які стояли на ногах

Від щастя й волі пяні,

Яких вбивали у хатах

Чи просто на Майдані!

Яких назвали кращий цвіт

Що Бог в вінець збирає,

Які живуть за сотню літ

І тихо помирають.

Таким не може бути вже

Ніколи переводу,

Я вірю Бог нас береже

Від Заходу до Сходу!

І захистить від ворогів,

І край і рідну мову,

І ми забудемо про гнів

І скажем добре слово.

І прийде не одна Весна,

І знов настане Літо,

І моя рідна сторона

Запахне буйним квітом.

Не здує вітер-буревій

Не рознесе насіння,

І на землі родючій цій

Буде міцне коріння.

І буде знов і знов Весна,

І буйна і красива,

І ти не будеш вже сумна

І скажеш що щаслива.

І будем ми завжди, завжди

Щасливі ніби діти

І не повернимось туди,

В війни останнє Літо.

І хай буде межею мрій

Життя пройду як треба,

І постріл цей контрольний мій

Буде салютом в небо!
Автор: Базар Володимир Ярославович, с. Великий Ходашків, Козівський р-н, Тернопільська обл.

Читець
Літо, спека і «бронік» четвертого класу,

Піт їдучий по шкірі у зоні АТО.

Захищаємо ми територію нашу

І окроплене кров’ю святе полотно.

Жовто-сині стяги в них - пшениця і небо,

- Україна і символи понад усе!

Тут АТО, чи війна, але в бій іти треба,

Східний вітер нещастя по світу несе.

Буде тиша і мир, але ще не сьогодні,

Вміло снайпер працює, доповнює «Град»,

Згасне свічка, тоді до «Небесної сотні»,

Там уже у строю генерал і солдат.

Не жалійте, не плачте усе ж не даремно,

Хай вертаються швидше в міста голуби.

Як не ми, тоді хто?

Захищатиме землі,

Чоловіча робота, було так завжди.
Вчитель. Давайте послухаємо ще одну пісню.

Звучить пісня.
Учень. Але нашу Батьківщину,нашу Україну зламати не можна.    Як птах фенікс вона відроджується із попелу,стає міцнішою,сильнішою. Хочу навести слова одного з політичних аналітиків при ООН: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію,патріотизм на високому рівні,згуртовану націю."

 Учень.




Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята,а грішні – ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір,що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини,

В садах достатку і добра.

Учитель. Ви, діти, наймолодші сини й дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде. Задумайтесь, чи гідні ви сини своїх батьків, чи шануєте ви їх, чи допомагаєте у праці, чи любите рідну землю, чи готові стати на її захист? Я бажаю вам стати відданими синами своєї Вітчизни.

Учитель. Україна – країна трагедій і краси; країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і йога мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність – будемо шановані іншими!

Нехай вам щастить у житті, і ніколи не забувайте, якої держави ви діти! До якої б національності ви не належали, завжди пам'ятайте: ви – громадяни незалежної України! Ви, діти, наймолодші сини й дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде. Задумайтесь, чи гідні ви сини своїх батьків, чи шануєте ви їх, чи допомагаєте у праці, чи любите рідну землю, чи готові стати на її захист? Я бажаю вам стати відданими синами своєї Вітчизни.

Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаймо, не забуваймо і цінуймо нашу Батьківщину!
Вчитель. А на закінчення нашого уроку, давайте виконаємо пісню, яка називається «Молитва за Україну».

Пісня «Молитва за Україну»

Вчитель. Давайте кожного дня молитися за Україну. Щоб вже нарешті настав мирі спокій, щоб більше не проливалася кров синів України.

Любіть і бережіть Україну, бережіть себе.



Всім дякую



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка