Хоровий концерт. Огляд творчості українських композиторів ІІ пол. XVІІІ ст. М. Березовського, А. Веделя, д бортнянського



Скачати 170.42 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір170.42 Kb.
Відомості про автора: Осаволюк Лариса Анатоліївна

Назва навчального закладу: Комунальний позашкільний заклад Хмільницька школа мистецтв, м. Хмільник, Хмільницького району, Вінницької області; 31 рік стажу, м.т. 0688397611.

Номінація: Авторський розвивальний навчальний урок та системи уроків, проект учителя - предметника; факультативи.

Назва уроку: «Хоровий концерт. Огляд творчості українських композиторів ІІ пол. XVІІІ ст. М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського»

Анотація: Мета уроку розкрити роль духовної хорової музики у житті людини і всього народу. Довести, що музика є частиною загальнолюдської культури. Розглянути витоки професійної музичної культури. Актуальність уроку полягає в тому, щоб зацікавити молоде покоління творчістю вітчизняних композиторів, іконописців, художників, які допоможуть зазирнути у душу людини і достукатись до кожного серця. Розвити уміння сприймати художні твори минулого, без яких не існує сьогодення. Удосконалити свої вокально-хорові навики. Висловлювати самостійні думки і судження. Навчити самостійної діяльності. Виховати свій естетичний смак, почуття краси, гармонії, повагу до надбань національної художньої культури, найкращі моральні якості і патріотизм.

Тема: Хоровий концерт. Огляд творчості українських композиторів ІІ пол. XVІІІ ст. М. Березовського, А. Веделя, Д Бортнянського.

Мета: Розкрити роль духовної хорової музики у житті людини і всього народу; розглянути витоки професійної музичної культури; ознайомити учнів із творчістю вітчизняних композиторів М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського.

Завдання:

  • навчальна: ознайомити учнів з музичним жанром – хоровим концертом і творчістю вітчизняних композиторів; навчити самостійної діяльності щодо пошуку додаткового матеріалу для розкриття теми уроку;

  • розвивальна: розвити вміння сприймати художні твори минулого; удосконалювати вокально-хорові навички; збагачувати кругозір; формувати уявлення про одвічні людські цінності; висловлювати самостійні думки і судження;

  • виховна: виховувати естетичний смак учнів; інтерес і повагу до цінностей національної художньої культури; найкращі моральні якості, патріотизм.

Тип уроку: комбінований.

Оснащення:

  • Зоровий ряд: слайд-презентація; портрети композиторів, репродукції і фото архітектурних споруд, інтер’єрів; ікони, фрески, мозаїка, картини художників на біблійні сюжети.

  • Музичний ряд: аудіо запис фрагментів хорових концертів М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського; знаменний розспів.

  • Літературний ряд: вірш «О, музико, благословенна будь!» М. Мельника, переклад текстів хорових концертів.

Обладнання: ТЗН.

Урок супроводжується презентацією відео та аудіо записами.

Учні поділяються на три групи: літератори, мистецтвознавці, музикознавці.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети заходу.

Учитель. «Хоровий концерт. Огляд творчості українських композиторів 2 пол. XVІІІ ст. М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського» - це тема нашого уроку.

Сьогодні ми з вами визначимо місце і роль духовної музики в суспільстві, а хоровий концерт займає важливе місце у християнській духовній музиці. Познайомимось з життям і творчістю відомих композиторів і живописців, твори яких і в наш час дарують красу і досконалість, добро, людяність і духовність.

Духовна музика – це незвична музика. Людина звертається до неї не щодня, а у важкі і щасливі хвилини свого життя. Ця музика сповнена релігійним змістом і є цінною і важливою не тільки як частина обряду богослужіння, але і як частина загальнолюдської культури, що через віки несе нам своє тепло і світло.



ІІІ. Основна частина.

Звучить Хоровий концерт «Достойно єсть» М. Березовський.


«Літератор» . Коли слухаєш таку музику, на думку спадає вірш Мельника:

О, музико, благословенна будь!

З тобою я ніколи не прощався,

У дні журби та у часи спокут

Тобою кожен ранок починався

Об тебе розбивалися віки,

Як списів рій об шоломи черлені,

Брини й сьогодні – чисто і знаменно

Із витоків прадавньої ріки.

Учитель. Запитання: Які ви знаєте культові пам’ятки, де звучить духовна музика?

«Мистецтвознавець». Ці споруди є в містах і селах. Зазвичай вони розташовані на високих місцях, на горі, щоб їх було видно якнайдалі. Храми, мечеті, костьоли, синагоги – це культові споруди і кожна з них належить до відповідної релігії. Релігія в перекладі з давньогрецької означає зв'язок групи людей і Бога. У храмі панують тиша і спокій, але настає час, і він наповнюється казковими звуками, величним звучанням органу, хоровим співом.

(На екрані змінюється зображення архітектурних споруд та їх інтер’єру.)

Учитель. У чому полягає цінність цієї музики? У чому її влада над душами людей? Ця музика наповнює душі і серця людей вірою, надією і любов’ю. вона несе в собі найкращі моральні якості: патріотизм, милосердя, почуття краси і гармонії, внутрішнього спокою. Церковну музику вважали наслідуванням ангельського співу.

Молитви, меси, хорали, реквієм, концерти – так називають твори, які виконують у храмах.



Запитання: 1. То що ж ми називаєм духовною музикою?

2. Як називають звертання вірянина до Бога?

«Літератор». І в небо відразу молитва полине,

А в ній наша віра,надія любов,

До Того, хто з іменем Божого сина

До кожного серця сьогодні ввійшов.

Учитель. Тема духовності завжди привертала увагу митців. Відомі іконописці і маляри XІV-XVІ ст. Андрій Рубльов, Феофан Грек, Алімпій працювали над оздобленням скульптурно-архітектурних ансамблів. З розвитком християнських пам’яток розвивалась і образотворче мистецтво.



Запитання: Яких відомих художників, що звертались до релігійної теми, XVІІІ-XX ст. ви знаєте?

Учитель. На основі релігійних текстів і під впливом фресок, мозаїк, ікон і живописних полотен і з’явилась особлива музика – духовна.

Основною рисою давньоруського церковного співу є акапельність.

Запитання: Що означає спів acapella?

«Мистецтвознавець». Хорові диригенти, служителі церкви спочатку були запрошені з Візантії та Болгарії. Центром створення церковного співу з 2 пол. XІ ст. став Києво-Печерський монастир. Система церковних наспівів називалась крюками або знаменами (знам’я означає знак). Звідси і з’явились назви: крюкове і знаменне письмо. Розспіви були пов’язані з характером служби (великий, малий), місцевості, ім’ям майстра «розспівника».

Звучить фрагмент знаменного розспіву.

«Мистецтвознавець». Спочатку акапельний спів був одноголосний. Існували збірники піснеспівів духовного змісту які називали «Ірмологіони». До половини XVІ ст. була безлінійна нотація запису піснеспівів. А в кінці XVІ ст., коли здійснюється реформа церковного співу, з переходом до нотного письма, багато «крюкових» «Ірмологіонів» переводяться на ноти. Це найдавніші записи старовинної професійної музики, строго мелодичної, виконуваної хором в унісон.

Учитель. Зараз ми виконаємо один із старовинних розспівів «Ірмологіонів» XVІ-XVІІ ст. (супроводжуючий матеріал №1).

Основним жанром професійної музики XVІІ – І пол. XVІІІ ст. на Україні був партесний концерт.



Запитання: 1. Що означає слово «концерт»?

2. Де зародився цей жанр?

3. Які є види концерту?

4. Що таке партесний спів?

Партесний концерт – це одночастинний хоровий твір на релігійні теми. Такі твори були приурочені до великих свят і писалися на тексти Біблії. Характерною рисою партесних концертів є багатоголосся (8-12 голосів).

«Мистецтвознавець». Тогочасна професійна музика, окрім монастирів і храмі зосереджувалась у братських школах, колегіумах та академіях. Перша така академія виникла у 1580 році в Острозі. Її засновником був впливовий магнат Костянтин Острозький.

З’являються вертепи, шкільні театри, Києво-Могилянська академія, яка стала центром підготовки професійних хористів, регентів, учителів співу, теоретиків і навіть композиторів. А спеціальна школа у Глухові випускала співаків, музикантів для царського двору. Згодом її було приєднано до Придворної співацької школи у Петербурзі.

На зміну багатоголосному партесному концерту прийшов на початку XVІІІ ст. циклічний чотириголосний хоровий концерт. Як свідчать дослідники цього жанру, він зародився на Україні і перші етапи його розвитку пов’язані з музикою у Київській академії.

(Текст супроводжується ілюстраціями)

Учитель. Чудовими зразками духовного церковного хорового співу є твори вітчизняних майстрів ІІ пол. XVІІІ ст. – Максима Березовського, Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського, яких об’єднує глибоке знання хорового співу. Кожен із них з дитинства співав у капелі та вивчав хорову справу, слухаючи музику у специфічних тембрах людського голосу. Адже, у нас на Україні музичне виховання відбувалося, перш за все, через пісню, хоровий спів, живий голос.

«Музикознавець». Максим Созонтович Березовський - один із перших представників нового напрямку музичного мистецтва XVІІІ ст. доля якого склалася винятково трагічно. Блискучий талант композитора на довгі роки поринає в морок забуття після його ранньої і загадкової смерті.

Народився Максим Созонтович 16 жовтня 1745 року у місті Глухів Черкаської губернії. У місті діяла хорова школа, яку було засновано у 1738 р. Вона постійно постачала півчих до Петербурзької придворної капели. Березовський спочатку навчався ній, а потім декілька років у Києво-Могилянській академії. Уже тоді він був відомий як прекрасний співак і композитор. Його канти і концерти співали студенти академії. Юний співак привернув увагу самого графа Розумовського, який забрав його в Петербург, у славнозвісну Півчу капелу. Там він продовжив музичну освіту, виступав в придворних спектаклях, виконував відповідальні партії в операх.

«Мистецтвознавець». Його твори – в основному церковні композиції і духовні концерти – отримують високу оцінку не лише російських, а й іноземних любителів мистецтва. Тогочасні петербурзькі часописи свідчать: звернемось до записів Я. фон Штеліна:

«…придворний камерний музика Максим Березовський визначається видатним талантом, смаком і майстерністю в композиції церковних творів витонченого стилю. У цьому він настільки тямущий, що знає, як щасливо сполучити вогняну італійську мелодію з ніжною грецькою. На протязі декількох років він створив для Придворної капели чудові хорові концерти і то з такою знаменитою гармонізацією, що виконання їх викликало захоплення знавців і схвалення двору».

«Музикознавець». Досягнення композитора були помічені, і вже в 1766 році призначається на почесну посаду придворного камерного музиканта. Крім того у 1768 р. він одержав спеціальну стипендію для навчання за кордоном, в Італії. Він навчався в Болонській академії близько 5 років у відомого теоретика падре Мартіні.

Італійський період був найщасливішим у житті Березовського – тут оцінили його талант. Він отримав почесний диплом і звання «академіка Болонської академії». На концертах виконували його хорову і інструментальну музику, поставили оперу «Демофонт» – першу оперу, написану українським композитором на античний міфологічний сюжет.

У розквіті сил він повертається до Петербургу. Але його освіта і талант були нікому не потрібні. Царський двір надавав перевагу іноземним музикантам. І його знову зараховують церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели. Однак композитор і далі плідно працює, незважаючи на труднощі. Він пише духовні концерти «Хвалите Господа» і інші.

«Мистецтвознавець». У нарисі про Березовського письменники Юрій Колісниченко і Сергій Плачинда зазначають: «Що Березовський прагнув написати твори на українську тематику «Хор запорожців», «Хортицю», «Марію». Але ці твори після смерті композитора сама імператриця Катерина ІІ знищила, додавши, що «Березовський – бунтівник, гірший за Пугачова». Невідомо, чи це історична правда, але безперечним фактом залишається те, що творчі плани митця не знаходять підтримки при російському дворі. Нестатки, неможливість проявити себе повною мірою призводять до нервового захворювання. У наслідок цього композитор закінчив життя самогубством у віці 32 років.

Учитель. Після смерті М. Березовського його твори перестали виконувати. Із 20 хорових концертів збереглось лише кілька. Тільки один хоровий твір залишився в репертуарі капели, незважаючи на всі зміни в духовному і політичному житті Росії. Твір який є шедевром російського хорового мистецтва XVІІІ ст. хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости».

«Літератор». Не покидай мене у пору старості,

Коли зменшиться сила моя,

Бо вороги мої проти мене змовляються

І ті, що чатують на душу мою,

Нараджаються спільно, кажучи:

«Бог покинув його, доганяйте: хватайте його,

Бо нема кому рятувати».

Боже мій, не віддаляйся від мене,

Поспіши, Боже, на поміч мені

Нехай засоромляться і щезнуть ті,

Що обмовляють душу мою.

(Переклад тексту митрополита Іларіона Огієнка)

Звучить фрагмент хорового концерту М. Березовського «Не отвержи мене во время старости».

Учитель. Запитання: Які враження викликає у вас ця музика?

Це тиха і сумна молитва до Бога, щоб він не залишав людину тоді, коли їй старій і немічній понад усе потрібна підтримка і душевне тепло. Музика концерту пройнята драматизмом, іноді в ній звучать гнів і протест, зумовлені тим придирством і байдужістю, з якою ставились до самого композитора.

Ну а зараз поміркуємо разом. Чим відрізняється цей твір від партесних концертів і що у них є спільного?

Відмінне:

1. Хор. концерт Березовського написаний для чотириголосного хору.

2. Це великий циклічний твір, що складається із 4-х контрасних частин (Adagio, Allegro, Adagio, Moderatо).

3. Застосування основних прийомів поліфонічної музики – імітації, фугато.

4. Темповий, образний і ладотональний контраст між частинами.

5. Інтонаційна спорідненість І і ІV частин.

Споріднює:

1. Загальний лірико-скорботний характер музики, зокрема характерний для партесних концертів плачів.

2. Основний композиційний принцип – зіставлення хорового «tutti» з окремими партіями.

Учитель. Серед глибоко самобутніх композиторів життя і творчість яких нерозривно були пов’язані з Україною, слід назвати Артемія Лук’яновича Веделя. Його творчість нечисленна, єдиний жанр, до якого він звертався - хоровий концерт.

«Музикознавець». Народився Артем Ведель 1767 у Києві, в районі Подолу, в родині ремісника. Освіту здобув в Києво-Могилянській академії, де став відомим співаком-солістом, скрипачем і композитором. В цей час з’являються його перші духовні концерти на тексти з Псалтиря. Працював кілька років у Москві виконуючи обов’язки регента і капельмейстера. Повернувшись до Києва Ведель потрапив на службу до генерала Леванідова і заснував військову капелу. За два роки роботи з капелою пише найвідоміші концерти «Спаси мя Боже», «Доколе, Господи, забудеш мя» і інші.

Коли Леванідова переводять до Харкова, Ведель їде вслід за ним. Там він працює з хором Казенного училища, який швидко здобув собі неабияку славу. В Харкові він пише, мабуть, найбільше духовних концертів, серед них «Воскресни Боже», «На ріках Вавилонських».

Цар Павло І заборонив виконання духовних концертів у церкві, вбачаючи в цьому небажаний вплив католицизму. Для Веделя це означало кінець його творчої кар’єри. Останній порятунок Ведель шукає в церкві, тому в 1799 р. вступає ченцем в Києво-Печерську лавру. Однак, пробувши там ледь більше року, він таємно покидає монастир, мабуть через те, що він насмілився написати листа до Павла І з проханням відмінити указ про церковний спів. Веделя спіймали, судили і ув’язнили до «Смирительного дому», так у Києві у XVІІІ ст. називали божевільню. Йому заборонили мати олівець, папір, щоб він не писав музики. Лише через 8 років, тяжко хворого, його відпустили додому помирати.

Помер Ведель у 1808 році.

Учитель. Літургія – найголовніша служба у храмі. Ліричним центром літургії є «Херувимська». Це спів ангелів-херувимів на честь Святої Трійці. «Херувим» з грецької перекладається як вісник – це ангел вищого чину, Божий посланець, посередник між Богом і людьми. Цей епізод служби символізує Таємну вечерю. У храмі настає Царство Боже, відбувається сходження Святого Духа, і тоді хліб із вином символічно перетворюється на тіло і кров Ісуса Христа.

«Херувимська» - хоровий твір, написаний у стилі барокко, якому властиві: яскравість тембрів, поліфонічний виклад і близькість до лірично-романсової пісні, що у свій час викликало незадоволення церковників.

За життя Веделя його музика була заборонена, як надто світська. Нещодавно не виконувалась зовсім, як надто релігійна. Не збереглося навіть портрета Веделя, залишилася тільки його божественна музика.

Звучить «Херувимська» А. Ведель.



Запитання: За допомогою яких засобів музичної виразності передається характер твору?

«Мистецтвознавець». В основі хорового концерту А. Веделя «Доколе, Господи забудеш мя» лежить Давидовий псалом №12, який співався під час Богоявлення. Про концерт в біографічній літературі подається такий цікавий факт:

«Після виконання капелою Леванідова в Михайлівському монастирі хоровогу концерту «Доколе, Господи» під диригентурою самого композитора був присутній князь Дашков, що в той час перебував у Києві. Він в захопленні зняв з себе золоту шарфу і подарував його Веделеві, додаючи 50 червонців». Поетичний образ концерту є глибоко скорботним, жалібним, але водночас наприкінці не позбавлений просвітлення.

«Літератор». «Доки, Господи, зовсім будеш мене забувати?

Доки ховатимеш лице своє від мене?

Доки мій ворог буде знущатися надо мною?

Зглянься і вислухай мене.

Просвіти очі мої, щоб не заснути смертю,

Щоб не сказав ворог: «Я його подужав».

Я ж надіявся на Твою ласку.

Нехай радіє моє серце Твоїм порятунком.

Заспіваю Господові, бо добро мені вдіяв».

Звучить хоровий концерт «Доколе Господи забудеш мя» А. Ведель І ч.

Учитель. Дмитра Степановича Бортнянського справедливо вважають одним із найславетніших українських композиторів, гордістю й славою вітчизняної культури, якого знають не лише на Батьківщині, але й в усьому світі.

«Музикознавець». Дмитро Бортнянський, так само як і Максим Березовський, народився в Глухові у 1751 р. в сім’ї міщанина. Навчався в знаменитій глухівській школі, та вже в 7 років, завдяки чудовому голосу, був прийнятий до Петербурзької придворної співацької капели.

Спочатку він продовжував заняття музикою під керівництвом першого директора капели українця за походженням Марка Полторацького, а потім у видатного італійського композитора Галуппі. Після від’їзду Галуппі до Італії туди було відряджено і Бортнянського для удосконалення знань з композиції. Там він пробув майже 10 років з 1769 по 1779 рік і став видатним композитором. Він написав 3 опери на міфологічний сюжет «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій», а також сонати, кантати, церковні хори.

Після повернення до Петербургу Бортнянський був зарахований до двору великого князя Павла Петровича як придворний музикант і вихователь його дітей. До цього періоду належить створення опер у французькому стилі «Сокіл», «Син-суперник», збірку романсів та пісень на французькі вірші, 8 клавірних сонат, ансамблі і концертну симфонію для 7 інструментів.

У 1795 році, вже після смерті Катерини ІІ, коли на престол зійшов її син Павло І, за клопотанням Марії Федорівни імператриці Бортнянський стає директором Придворної півчої капели. Хоча духовні твори Бортнянський починає писати раніше, проте найкращі з них написані під час перебування на посаді директора капели. Всього він написав 35 концертів для 1 хору і 10 – для 2-х хорів. Більшість із них створені на тексти з Псалтиря, і лише 2 присвячені найбільшим святам Церковного календаря – Різдву та Великодню.

«Мистецтвознавець». Великий французький композитор-симфоніст Гектор Берліоз, почувши у 1847 році хорові концерти Бортнянського у виконанні капели, був вражений та до глибини душі зворушений і музикою, і виконанням про свої враження він написав у одній із своїх статей:

«Ті 80 співаків розпочали один з найбільших двохорних (на 8 голосів) концертів Бортнянського. В тій гармонічній тканині вирізнялися подекуди складні фігури поодиноких голосів, невиразний шепіт, який лише уві сні не раз причувається, дивні акценти, що своєю силою подібні до крику або голосіння, несподівано розривають серце, піднімають груди, здавлюють, спирають подих…, а потім усе розчинялося в безмірному легкому завмиранні; здавалось, хор ангелів залишав землю і поступово зникав у небесній височині».

Учитель. Дмитро Бортнянський – єдиний із композиторів, чия музика не була забута після його смерті. Краща частина творчої спадщини складає невід’ємну частину репертуару багатьох хорових і камерних колективів.

Одним із кращих духовних концертів Бортнянського є концерт №15 «Приидите, воспоим». Це зразок втілення пасхальної тематики. Характер концерту радісний, славетний, урочистий, як і годиться для музики, написаної з приводу найвеличнішого християнського свята – Воскресіння Христа, Великодня.

Звучить хоровий концерт №15 «Приидите, воспоим» Д. Бортнянський.

ІV. Підсумок уроку.

Учитель. Виконання концерту багатоголосним хором викликає відчуття смутку і радості, тривоги і надії, буденності – і чогось неземного, адже у цьому співі – душа народу, його світовідчуття і світобачення. Саме такою є музика Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артемія Веделя – композиторів, із життям і творчістю яких ми сьогодні з вами познайомились. Тому що саме їхні твори є найкращими зразками духовної хорової музики.



Запитання: 1. Які хорові концерти із тих, що ми сьогодні слухали вам найбільше запам’ятались?

Слухаючи духовну музику, розглядаючи старовинні ікони, ми не тільки повинні насолоджуватись естетично, скільки намагатись увійти всередину цієї музики, як у середину храму і там, із глибини, намагатись проникнути у душу твору, тому що саме до вас, а не до когось іншого промовляє цей твір цієї миті. І саме ви повинні розв’язати для себе одвічні загальнолюдські проблеми, які і несе нам духовна хорова музика.



Висновки: Сподіваюсь, що цей урок вплине на розвиток духовності учнів. Збагатить слуховий досвід новими музичними творами. Навчить сприймати твори живопису і архітектури; самостійної діяльності; висловлювати свої думки і судження. Сприяє естетичному вихованню учнів. В майбутньому допоможе сформувати свою музичну культуру, високі моральні якості і повагу до надбань вітчизняного мистецтва.

Використана література та джерела:

Видання українською мовою:



  1. Антонович М. Musica sacra: Збірник статей з історії української церковної музики. – Львів, 1997.

  2. Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVІІ-XVІІІ ст. – К., 1978.

  3. Іванова І., Мізітова А., Некрасова Н. Класична музична література XVІІ – першої половини XІX ст.: Навч. Посібник. – К., 2003.

  4. Історія української дожовтневої музики / Заг. ред. та упор. О.Я. Шреєр-Ткаченко. – К., 1969.

  5. Корній Л. Історія української музики. Ч.ІІ.: Друга половина XVІІІ ст. – К. – Х. – Нью-Йорк: Видавництво М.П. Коць, 1998.

  6. Розповіді про композиторів. Вип. 1: Бах. Гендель. Вівальді. Д. Скарлатті. Березовський. Бортнянський / Упоряд. Я. Якубяк – К., 1994.

Видання російською мовою:

  1. Рыцарева М. Композитор Д. Бортнянский. – Л., 1979.

  2. Рыцарева М. Композитор М. Березовский. – Л., 1983.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка