«Християнська етика в українській культурі» 1-4 класи Київ 2007 Сценарії святкових заходів до курсу “Християнська етика в українській культурі: 1-4 класи



Сторінка1/7
Дата конвертації05.03.2016
Розмір1.31 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Київський міський педагогічний університет

імені Б.Д. Грінченка


до курсу

«Християнська етика

в українській культурі»


1-4 класи

Київ - 2007


Сценарії святкових заходів до курсу “Християнська етика в українській культурі: 1-4 класи / Упор.: Бєлкіна Е.В., Беззуб Ю.В., Руденко В.П. – К.: Університет, 2007. – 84 с.

Запропоновані у збірці сценарії святкових заходів, розроблені вчителями, які викладають курс “Християнська етика в українській культурі”.

Для вчителів початкових класів.

© КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2007


Вступ
Вирішальною умовою формування духовного світу дитини є цілеспрямована багатоаспектна і всебічна діяльність у контексті цілісного самоусвідомлення особистості

Кількість цінностей для сприймання особистістю обмежена, а внутрішній світ дитини своєрідний і багатий, отже мета педагогічного впливу полягає у прилученні дитини до тих християнських цінностей, які мають універсальне гуманістичне значення, абсолютний характер і, що найважливіше для виховання, — позитивну спрямованість.

Мета конкретизується через систему завдань, а саме:

— пробудження в дитини бажання бути моральною;

— розгляд християнських цінностей як основи розвитку суспільно значущих рис і якостей особистості;

— формування в дітей і молоді моральної свідомості на основі організації моральних стосунків дітей шляхом включення їх в стихійну або спеціально організовану діяльність;

— формування в дітей розуміння й особистісного ставлення до сутнісних питань щодо сенсу і мети життя людини;

— вироблення етико-естетичного ставлення до життя і до власної життєдіяльності;

— формування моральної культури, толерантного ставлення до інших культур і традицій;

— розвиток чеснот і позитивних моральних якостей дитини, спонукання до самовдосконалення;

— підтримка здібностей, культурної творчості, спрямованої на особистісний саморозвиток;

Пропонована програма курсу «Християнська етика в українській культурі» є загальноосвітньою і культурологічною. Вона побудована на засадах інтеграції етичного, естетичного та релігійного компонентів у житті дитини на основах християнської моралі, традиційної для українського народу.

У процесі формування морального розвитку особи ефективнішими є активні форми й методи навчання (ситуаційно-рольові ігри, аналіз соціальних ситуацій морально-етичного характеру, інсценізації тощо), які дають можливість предметно, безпосередньо й емоційно залучатися до ситуації морального пошуку та морального вибору.

Особливе місце у вихованні посідають такі форми й методи прилучення дітей до світу християнських цінностей, які передбачають поєднання за допомогою художньо-музичних образів традиційних форм роботи з художньою діяльністю самих учнів.

Підготовка та проведення святкових заходів дасть можливість учням не тільки засвоїти інформацію з історії того чи іншого християнського свята, долучать дітей до традицій українського народу, а й дадуть можливість творчо реалізуватися кожній дитині. Адже в процес підготовки включаються учні всього класу: одні виступають акторами, інші готують декорації та костюми, ще одних можна залучити до режисури свята.

Варіанти сценаріїв свят до Дня Святого Миколая (їх найбільше), Свята Матері, Свята Різдва, Стрітення Господнього, Великодня, розроблені безпосередньо вчителями, які викладають курс «Християнська етика в українській культурі». Різноманітність та різноплановість запропонованих сценаріїв дає можливість вчителям з 1 по 4 класи вибрати собі той, що найбільше сподобався, або з кількох сценаріїв зробити власний.



Сценарії святкових заходів
День Святого Миколая
варіант сценарію свята

Михайленко Олена Василівна,

вчитель ЗНЗ № 150 м. Києва
1-й учень.

Святий добрий Миколай!

На тебе ждемо вже давно,

Що даси ти нам, про це не знали,

Та просимо тебе одне:

Ти нашим батькам дай сили,

Щоб виховати нас могли.

2-й учень.

А дорогому народу

Ти добру долю принеси.

Усяке зло й лиху пригоду

Від України відверни.

А нам діткам в здоров'ї дай зростати,

Щоб щасливими були.

3-й учень.

І на свято Миколая

Дуже добре усі знають,

Що на свято в чобіток

Для слухняних діточок.

Має він у своїй торбинці

Найприємніші гостинці.
19 грудня – Миколи – чудотворця найшанованішого з усіх святих. Сидить по праву руку від самого Бога. Святий Миколай є охоронцем дітей, рятував їх у морі. І не тільки вважався захисником дітей, а й усіх мореплавців. Він захисник усіх бідних і знедолених.
Миколай.

От і все. Дарунки склав. Десь Ангелик мій пропав.



(Ангелик заходить до хати).

Ну що ж, мій помічнику,

Збираймось у дорогу,

Візьми книжку записну

І дарунків цілу гору,

Щоб не пропустили ми

Ні однієї хати

Із хорошими дітьми,

Як погода?

Ангелик.

Знов хурделить,

Снігом землю стелить.

Нам потрібно поспішати

Щоб до ранку встигли ми

Всім дарунки рознести.



Миколай.

Потемніло вже на дворі.

Чи посвітять з неба зорі?

Щоб не заблукали ми.



Ангелик.

Ясно зірочка, скотися,

По доріжці засвітися.

Зірочка.

Добрій справі я завжди

Поспішу допомогти.

А щоб швидше ви дійшли,

Освічу я вам хатки,

Де святого Миколая

Усі діти вже чекають.

Учень.

Пісню слави заспіваєм

Щирим серцем ми не раз.

Миколай.

Що ж, діточки, співайте,

Моє серце звеселяйте.

(Пісня "Хто, хто Миколая любить").



4 учень.

На Святого Миколая

Радість світ увесь проймає,

Хай радіє увесь світ,

Український наш народ!

Миколаю раді всюди,

В кожній хаті свято буде.

Помолімось всі до нього,

Щоб він не минув нікого.

5 учень.

Святий Миколаю,

Ми тебе благаєм,

Обдаруй нас теплотою,

Ласкою і добротою,

Зійшли щастя на наш рід,

На український народ.

6 учень.

Ой дивіться – покотилась

З неба зіронька ясненька,

Десь над школою зупинилась.



Зірочка.

Ось яка кімната світла.

Оля, Таня і Маринка.

Діточки слухняні, чемні,

Зупинюсь я тут напевно.

У їхнє віконце заглянемо.

Пізно всі вони лягають,

Встати до Схід-сонця.

– А це що за різочки?

Бісенятко.

Я їх тут поклав

Для нечемних діточок.

Зараз з себе сніг обтрушу,

Кину різки під подушки,

Ото буде вже потіха,

Дітям – плач, а мені – сміх!

Зірочка.

Бісенятко, ти бридке,

Різками скарати тебе.

А тут чемні і слухняні

Навчаються діточки.

Бісенятко.

Всюди тепер добрі діти. Де ж ці різочки подіти?



Зірочка.

Одну забери собі,

Іншим дай таким, як ти.

Миколай.

Годі, годі сперечатись, час в ігри грати.



Бісенятко.

Ох ти, зірочко погана

Не введеш мене в оману,

Годі тут собі сіяти,

Моїй справі заважати!

Ти своєму Миколаю

Своїм сяйвом помагаєш.

Снігом тебе притрушу,

Твоє сяйво погашу.

Зірочка.

Я не дівчинка мамина,

Я є зірочка ясненька

Я на свято Миколая

Йому завжди помагаю,

Бо сідала на хатинки,

Де є добрі діточки.

Зірочка.

Дякую оцій хатинці,

Дорогим усім діткам,

Що мене чемно приймали,

Обігріли ви мене

Теплими серцями,

Та пора мені, мабуть,

Освіщати добру путь,

Не минув, щоб іншу хатку

Миколай із Ангелятком.



Миколай.

Мир і щастя вашій хаті,

Та пора вже вирушати,

Щоб були ви всі багаті,

Щоб біда вас обминала,

Тільки радість звеселяла.

Мир вам, мої діточки,

Заспівайте залюбки. (Пісня).



Миколай.

Ой, де ж наша Зірка-ясна,

Де ж пропала вона, помічниця?

Зірочка.

Ой, дідусю, я не винна,

Не моя оце провина.

Мене Бісик обдурив.

Ось і різку загубив,

Але дітки врятували.

І тому я засіяла.

Миколай.

Ти не винна, знаю, знаю.

Бісика за те скараю,

Ну, Ангелику, скажи,

В свою книгу загляни,

І нам вірний знак подай

І куди нам вирушать?

Ангелик.

Оля, Таня і Маринка

Завжди роблять добрі вчинки.

В свою книжку записну

Впишу їхню доброту.

За сьогоднішню пригоду

Заслужили нагороду..

Миколай.

Ваша щедрість, доброта,

Чуйне, тепле серце,

Це подяка є для мене,

Більша, ніж, усі, напевно.

Нас чекають ще багато

Українських діточок чемних,

Чи ми встигнем, обійти їх?



Ангелик.

В нас вже часу небагато,

Треба трішки поспішати.

Зірочко, вперед котись,

Де потрібно, засвітись.

Зірочка.

Здоровенькі ви бувайте і про нас не забувайте. (Пісня "Пошли нам Боже").



Варіант сценарію свята

Шутун Любов Василівна, вчитель ЗНЗ № 163 ім. М.П. Кирпоноса м. Києва
Мета: закріпити знання про народні традиції святкування Дня Миколая, приказки, прислів'я, народні ігри та забави, отримані на уроках читання; розвивати зв'язне мовлення дітей, мислення, пам'ять; виховувати любов і повагу до народних звичаїв, традицій, інтерес до минулого України.

Обладнання: ялинка, прикрашена до свята, зоряне небо, місяць, плакат із назвою свята, стілець для гри "Рибка", тарілки з кашею, приказки і прислів'я, свічки.

Діти одягнені в український національний одяг. Зал прикрашений відповідними декораціями.

1-й учень: Я люблю веселий ранок

Холоднючої зими,

Як на двір, на стіни й ґанок

І на шлях за ворітьми.



2-й учень:

Упаде на землю промінь,

Дим пов'ється з димарів,

На ставку підніме гомін

Зграя галок і граків.

3-й учень:

Сніг ясним кришталем блище,

Лютий холод допіка!

Сонце вгору плине вище,

Та не гріє здалека.

Пісня "Зимовий вечір ".

Ведуча:

Ми вже з вами звикли зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і вважаємо, що так було і завжди. Тим часом не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм, більш знаним у народі як Миколай-чудотворець. У зимову ніч, з 18 на 19 грудня, святий Миколай спускався на срібній вервечці з неба. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, він приходив до кожної хати, розкладав подарунки: чи то під подушечки, чи у черевички. Не обминав він жодної дитини.

Миколай-угодник – один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов'язано безліч легенд та переказів. Купці, мореплавці та землепрохідці бачили у Святому Миколаєві свого охоронця і заступника. Миколая шанували в Україні, вважаючи його покровителем Війська Запорозького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.

Народився він у місті Патарі, що в Південній Італії, біля 280 року.

Після смерті батьків 17-річний Микола роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до Палестини вклонитися святим місцям.

Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: хворих лікував, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Не зважаючи на високе становище в церкві, Миколай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам. У грудні 343 р. Миколай помер.

Поховали його у соборному храмі м. Міри. У 1087 р. мощі святителя були перенесені у м. Бар. А 9 травня мощі перенесено у церкву Іоана Предтечі. Звідси і походить свято весняного Миколая.

Записана така легенда про Святого Миколая.

"Святий Микола на небі не сидить, а на землі людям помагає. Не те, що Касян – за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей. Вони, – каже, – Миколу шанують, почитають, на його ім'я церкви будують, а мене й не згадують!"

Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: "Покличте мені Святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!".

– Нема його на небі! – кажуть янголи.

– А де ж він?

– Пішов на Чорне море людей рятувати!

– Почекай, – каже Бог до Касяна, – Микола прийде, тоді поговоримо!

За якийсь час Бог знову посилає Янголів за святим Миколою.

– Нема його, – кажуть янголи, – на землі від пожежі людей рятує!

Втретє посилає Бог янголів за святим Миколаєм.

– Нема його, – кажуть янголи, – він кайдани розбиває, козаків з неволі визволяє!

Аж за четвертим разом з'явився Святий Миколай перед Богом. В старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязюці.

– Де ти був? – спитав Бог, а Святий Микола йому відповідає:

– Помагав мужикові воза з багна витягнути!

– Ось бач, – каже Бог до Касяна, – за що його люди шанують? Він на небі не сидить, а на землі діло робить, а ти паном тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене! Будуть тебе люди боятися, а не шанувати. Миколу ж будуть згадувати двічі на рік.

3 того часу народ святкує Миколая зимою – 19 грудня та весною – 22 травня.

4-й учень:

В нас сьогодні гарне свято,

Його знають всі малята.

Подаруночків їм досить

Миколай Святий приносить.

Ведуча:

Чи чуєте, діти, як грає музика? То до нас спішить Святий Миколай. Але дорога його далека. Та він прислав до нас своїх провісників – ангелів.



5-й учень:

Іде Святий Миколай.

В небі метушня і рух,

Янголята працю мають

І несуть йому кожух.

6-й учень:

Інші лагодять санки,

Навантажують дарунки.

Світять край шляху зірки,

Шлють на землю поцілунки.

7-й учень:

Пара коників летить,

Креше іскри підківками.

Сяє сріблом, мерехтить

Шлях засіяний зірками.

8-й учень:

Дітвора ж гуде, як рій,

Жде на гостя нетерпляче:

Хто був чемний – той радій,

Хто ж нечемний був – хай плаче.

"Хлопчик Миколай".

Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства і тваринництва, земних вод, на яких рятував дітей.

Ось як він допоміг одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом Миколай, зустрів дитинча, що било поклони і приказувало:

– Це тобі, Боже, а це мені, Боже!

– Що це ти, синку, робиш? – запитав святий Миколай .

– Богу молюся...

– А які ще молитви знаєш?

– Ніяких, нікому було вчити.

– Гаразд, це не біда, – погладив хлопчачу голівку бородатий дідусь, – аби щиро і від душі, то і ця молитва тебе спасе від потопу. Ти не потонеш у воді! – і пішов геть.

– За кілька днів земля покрилася водою, лише одна гора лишилася не затопленою. Побачив її хлопчак і пішов поверх океану.



"Миколай і звірі".

Миколай крім того опікувався і дикими звірятами. Одна з легенд, записана на Черкащині, оповідає.

"Один чоловік їхав лісом і захопила його ніч. Мусив ночувати, випріг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді... таке назбігалося – страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його. "Що воно за дивовижа" – думає собі чоловік. А коли йому від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією звіриною святий Миколай – старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірям розказує, а вони слухають, розвісивши вуха".

"Обряд показників".

На Миколая припадає і обряд показників. Ним був переважно господар. Найраніше вставши, він обходив подвір'я, а потім, зайшовши до хліва, казав тваринам:

– Дай, Боже, добрий день, робись худібонька здорова, та й я з тобою ще з своєю жоною і діточками! – і заходив до хати як перший відвідувач оселі на святого Чудотворця.

З цим днем пов'язаний і обряд пивоваріння. В одній з давніх колядок мовиться: чому так нема, як було давно, а з первовіку Святим Миколаям пива не варять...

Хоч ці рядки писані кілька століть тому, вони наче звернені до нас, сучасників. Але нині не тільки пива не варять, а й не знають про давню традицію наших пращурів. Між тим, в Україні на миколаївські свята в кожному селі кілька днів поспіль гучно святкували з "пивом" (мається на увазі медоваріння) селяни скликали гостей, святкували, а по обіді, запрягши в сани коней, їздили довкола села, "бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав". Недарма в одній з приповідок мовиться: "Микола бородою трусе – дорогу стеле".

Під цю пору зима остаточно лягала на землю. Зібрано збіжжя, зроблено припаси, і селянинові можна було вже не тільки посвяткувати, але й з боргами розрахуватись. Тому, хто не встиг або не зміг віддати до цього дня позичку, казали: "Коли ти мені не віддаси до Миколи, то вже не віддаси ніколи".



Пісня "Святий Миколай".

Звучить музика. З'являється чортик.

Чорт співає:

Родом я із пекла,

З різками гнучкими,

Мушу чемних цих діток

Поробити злими.

Чорт звертається до дітей:

Моє чортяче шануваннячко, любі чортята і чортички, гайда зі мною до пекла.



Хлопчики:

Нікуди ми з тобою не підемо!



Чopm (до дівчаток):

А ви підете?



Дівчатка:

Ні, не підемо.


Дівчинка:

Іди собі до своїх. А ми тебе не знали і знати не хочемо



Чорт:

Не біда, ми познайомимось.

Розкажу вам по порядку –

Я маленьке дияволятко,

І диявол в мене татко,

Мати – дияволиха,

Наробити можем лиха.

Дівчатка:

Наші хлопці – ледацюги,

Не вміють робити,

Тільки хочуть біля печі

Свої боки гріти.

Хлопці:

А дівчата цілий рік

Мелють язиками,

А щоб мамі помагати –

В них часу не стане.

Діти грають у "Сніжки".

Чортик (радісно):

Посварив, посварив,

Кулі вже літають,

І дарунки у дітей

Всі попропадають.

Забирає подарунки і зникає.

Ведуча:

Діти, що будемо робити? Треба подарунки повернути. Адже на них чекають всі діти.



З'являється Ангел:

Щоб повернути подарунки, ви повинні пройти випробування. Довести, що ви розумні, знаєте народні прислів'я, приказки, ігри.



1. Котофей, українська народна гра.

2. "Хто швидше кашу з'їсть."

3. Конкурс на кращого знавця українських прислів'їв.

9-й учень:

Коли святий Микола з небес на землю йде, то кожний дім і школа, мов вулик бджіл гуде.



Про святкування дітьми.

У всьому світі відомий знаменитий Санта Клаус, що обдаровує дітвору багатими передноворічними дарунками. У нас цю роль виконує Дід Мороз. Але не всі знають, що в Україні був свій національний патрон дитячих розваг, котрий і дотепер живе на Галичині. Його прообразом є святий Миколай. Здавна на Прикарпатті та і й у Карпатах урочисто готувалися до цього свята. Особливо чекали його діти. Ввечері хтось найповажніший в родині, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в доброго Миколая (на зразок Діда Мороза), заходив до оселі з подарунками, які заздалегідь готували батьки, знаючи уподобання кожного з дітлахів.

Вручаючи іменні гостинці, святий Миколай згадував усе те добре, що зробив протягом року малюк. Для чемних діток була спеціальна приповідка:

Мамусеній господині,

Що порядок любить все,

Даруночки несу нині,

Бо дитина на них жде,

Ой голубко, моя крале,

Слухай маму все свою –

То не тільки книжку й лялю,

А й цукерок принесу!

Натомість нечемній дитині читався інший вірш:

Ти, дитино моя мила,

Маєш тут, що заслужила, –

Я до тебе загостив

І дарунок тут лишив:

Що не слухала ти тата,

Ані мами, ані брата,

Тому різку, як той гай,

Дає святий Миколай!

Діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити "діда Миколая, який знає про все". Це був вельми дієвий виховний момент.

Крім того, в школах влаштовували цікаві вистави, де головною дійовою особою був святий Миколай. Поруч з ним неодмінно сусі­див в'юнкий чортик, що намагався переконати дідуся в тому, що і вручати дітям подарунки не варто, бо вони були неслухняними. Але такі вистави завжди закінчувалися тим, що добрий Миколай дарував дітям подарунки.



10-й учень.

Коли замерла річка,

І став біленький гай,

Зійшов у темну нічку

На землю Миколай.

11-й учень.

Миколай святий у шапці і у теплім кожушку,

Принесе усім гостинці у чарівному мішку.

12-й учень.

В небесах, де зорі ясні,

Там, де місяць ходить красний,

Сонце так яскраво сяє,

Миколай там поживає.

13-й учень.

Святий та добрий Миколай,

До нас у школу завітай,

На нас маленьких подивися

І подарунків всім нам дай.

14-й учень.

Святий отче Миколаю!

Мою хату не минай,

Подаруй мені потіху

І торбину повну сміху,

І здоров'я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

Пісня "Молитва до Миколая".

15-й учень.

Там дітвора чекає

На срібних янголят,

Що із доріг безкраїх

На землю загостять.

16-й учень.

А на санках – дарунки!

Ах, як багато їх!

Для Сашка і для Даринки,

Для всіх, для всіх, для всіх!

17-й учень.

А тим, що пустували,

То чортик в темний кут

На пам'ятку поставить

Гнучкий з лозини прут.

18-й учень.

День Святого Миколая

Взимку всіх завжди вітає.

Пропонує справжнє свято

Снігом й сонцем привітати,

Він планує все згадати,

Щоб зручніше обирати

Подарунки для маляти.



19-учень.

Нині Святий Миколай

В український піде край,

Всім, хто чемний був весь час,

Він даруночки роздасть.

Тут цукерки, шоколадки,

І тістечка, і помадки,

Для дівчаток лялечки,

А для хлопців шабельки.

20-й учень.

Ти сьогодні швидше спать лягай,

Бо приїде в гості Миколай.

Бачиш – перша зіронька горить,

То вже Миколай до нас спішить.

21-й учень.

Святий Отче Миколаю,

Щиро ми тебе благаєм,

Сповни нині наші просьби,

Що на думці ми їх маєм.

Звели дітям подарунки подати.

В надії будемо тебе чекати.

Миколай.

Я прибув до вас сьогодні

З сонячного раю,

З неба вам привіт приношу

І благословляю.

Всі моліться щиро богу

І батьків шануйте,

Всі старанно ви учіться

Й надто не пустуйте.

Всіх дітей, що добрі, щирі,

З празником вітаю,

І для кожної дитини

Я дарунки маю.
Ведуча.

Настав час і нам прощатися,

А ви один за одного подбайте,

Добро і ласку іншим дайте,

І вам сторицею воздасться,

Творіть для інших тільки щастя.

Щоб і в наступний мирний рік,

Вам був приємний медяник.


По країні з краю в край ходить Святий Миколай.
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка